CC BY
15
• зворотн1й зв'язок з випускниками, роботодавцями, сусп1льством;
• ор1ентац1я на безперервну осв1ту.
Висновки. Одним з найефективн!ших метод1в, що дозволить ВНЗ вистояти у жорсток1й конкурентна боротьб1 на ринку послуг у сфер1 вищо)' осв1ти, е розробка та запровадження дючих систем управл!ння як1стю в1дпов1дно до ви-мог м1жнародного стандарту ISO 9001:2008 "Система менеджменту якост!. Вимоги".
Система якост1, яка ефективно функц1онуе, дозволяе забезпечити докази для споживач1в та потенц1йних спожива-ч1в в1дносно того, що ВНЗ здатний зробити для них, забезпечуе стаб!льний випуск компетентних фах1вц1в, св1домих член1в сусп1льства, забезпечуе покращення у структур! управл!ння, п1двищуе продуктивн!сть, оптим1зуе витрати, зм!ц-нюе !м!дж ! посилюе позицп ВНЗ на ринку осв!тн!х послуг. СУЯ мае стати зручним робочим ¡нструментом, за допомо-гою якого кер¡вництво ВНЗ управляв дтльнютю п¡дготовки фах¡вц¡в з вищою освтою.
Л1тература
1.Гаевська Л.А. Управл1ння освтю: новi п^оритети / Гаевська Л.А. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/book/Osvita/index.htm.
2.ДСТУ ISO 9001:2008 Системи управлння якстю. Вимоги (ISO 9001:2008, IDT). - К.: ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРА1НИ, 2009. - 34 с.
3. Юаль М. В. Ошнка якост вищоi освiти / М. В. Юаль // Вища осв'па Украши. - 2005. - № 4 (14). - С. 82-87.
4.Коротков G. М. Концеп^я якост освiти / G. М. Коротков // niдручник для директора. - 2006. - № 7. - C. 4-24.
5.Найдьонов I. Головн важелi в управлiннi якстю освiти /1. Найдьонов, Г. Кот [Електронний ресурс] // Персонал. Журнал iнтелектуальноi елiти. - 2009. - № 1. - Режим доступу до журналу: http://www.personal.in.ua/article.php?ida=636.
6.Наказ Мiнiстерства освiти та науки Укра1ни "Про затвердження Плану дй щодо забезпечення якост вищоi освiти Украни та ii iнтеграцii в европейське i свтве освiтнe ствтовариство напе^од до 2010 року" вiд 13 липня 2007 р. № 612. - К.: Мiн-во осв'пи та науки Украши, 2007. - 10 с.
7. Системи управлшня яюстю. Настанови щодо застосування ISO 9001: 2000 у сферi осв'пи: (IWA 2: 2003, IDT): ДСТУIWA-П 2: 2007. - [Уведено вперше; чинний вд 2008-01-01]. - К.: Держспоживстандарт Украши, 2008. - 62 с.
УДК 37.004.85
Ройтман А.Б.,
д.т.н., професор Болгарш В.В.,
викладач кафедри менеджменту, Нкопольський факультет Запорюького национального уыверситету
ВПРОВАДЖЕННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНО-КОМУН1КАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й ПРИ ВИКЛАДАНН1 ДИСЦИПЛ1НИ "ЦИВШЬНА ОБОРОНА"
Розглянуто особливост впровадження ¡нформац1йно-комун1кашйних технолопй у окрем1й дисципл1н1, висвЬлено специф1ку застосування та позитивы аспекти впровадження ¡нформац1йно-комун1кац1йних технолопй у навчальному процесi.
Ключовi слова: iнформацiйно-комунiкацiйнi технологи, активiзацiя навчального процесу, активна пiзнавальна д^яль-ысть, активне навчання, телекомунiкацiйна технолопя, електроннi пщручники, педагопчна iнноватика.
Рассмотрены особенности внедрения информационно-коммуникационных технологий в отдельной дисциплине, освещены специфика применения и положительные аспекты внедрения информационно-коммуникационных технологий в учебном процессе.
Ключевые слова: информационно-коммуникационные технологии, активизация учебного процесса, активная познавательная деятельность, активное обучение, телекоммуникационная технология, электронные учебники, педагогическая инноватика.
Having been observed the peculiarities of putting into practice the technologies of information and communication in a separate branch of science, elucidated specification of applying and positive aspects of introduction informative - communication technologies in the process of studies.
Keywords: ICT ( information and communication technologies), activation of educational process, active cognitive activity, active learning, telecommunicative technology, computer textbooks, educational innovation.
Постановка проблеми. Останым часом нам^илися тенденцп до ¡нтеграцп Украши в св1товий осв^ый проспр, що спричинило початок модерызацп в^чизняно)' системи осв^и. Одним з головних напрям^ модерызацп е ÏÏ ¡нформати-зацы, осктьки саме у сфер¡ осв™ готуються ¡ виховуються л люди, як не ттьки формують нове ¡н-формацмне сере-довище сусптьства, але яким чекае сам¡ жити ¡ працювати в цьому новому середовищ¡ Особливого значення в суча-сый педагогу набувають технологи моделювання та проектування навчально-виховного процесу. потр^ен широкий ¡нновацмний пошук, сфера якого мае досить масштабний характер Реформування форм та метода навчання ¡ вихо-вання проявляеться у виникненн д^логових форм спткування суб'еклв навчально-виховно) дтльносл, трансформа-цп метода контролю знань ¡ умшь у самоконтроль та рейтинговий контроль. все це неможливо без сучасних технолопй викладання.
Анал1з остаых джерел i публшацш. Розв'язанню проблем застосування комп'ютерних технолопй у пщготовц фа-х¡вц¡в присвячен¡ прац¡ А. Ашерова, В. Арестенко, В. Безпалька, Б. Гершунського, О. Iльк¡ва, С. Каялшо)', Ю. Маш-
24 Eконом¡чний □¡сник университету | Випуск № 17/2
© Ройтман А.Б., Болгарш В.В., 2011
биця, В. Монахова, 6. Полат, I. СмирновоТ, О. Троф1мова та ¡н. Основи пщготовки педагопв до використання ¡нфор-мацмних технолопй у майбyтн¡й профес¡йн¡й д¡яльност¡ представлен в досл¡дженнях Л. Гризуна, С. Гунька, Р. Гурь на, Р. Гуревича, М. Жалдака, С. Яшанова та ¡н. Теоретичн¡ та методичн засади впровадження ¡нформац¡йно - кому-н¡кац¡йних технолог¡й обфунтовано П. Стефаненком. Загальну теорю ¡нформатизац¡í осв¡ти, застосування ¡нформа-ц¡йних технолог¡й при вивченн техн¡чних дисципл¡н (Б. Гершунський, Р. Гуревич, М. Жалдак, Г. Козлакова, В. Монахов, П. Стефаненко та ¡н.). Наприклад В.А. ДапЫгер [4] видтяе наступи можливост¡ застосування комп'ютера в про-цес¡ навчання: зааб ¡люстрац¡í тексту п¡дрyчника; зааб ¡м¡тац¡í р¡зних пристроТв ¡ об'еклв; зас¡б моделювання р¡зних явищ ¡ процес¡в; в¡деолаборатор¡я; тренажер, що дозволяе студентам закр¡плювати знання, yм¡ння ¡ навики; обчислю-вальний пристр¡й; локальна ¡нформацмно-довщкова система ¡ ¡н.
Постановка завдання. Мета досл¡дження е процес впровадження ¡нформацмно - комyн¡кац¡йних технолопй при викладанн окремоТ дисципл¡ни, що стосуються оргаызаци, форм ¡ метода навчання у вищому навчальному закладк
Виклад основного матер1алу. Концептуальними основами навчання майбутых менеджер¡в УкраТни повинн стати п¡дготовка фах¡вц¡в уах р¡вн¡в та ланок yправл¡ння з творчим мисленням, здатних пюнавати об'ективн закони ¡ законом¡рност¡, через самостмне конструювання, а також вир¡шення навчально-наукових завдань, керувати особо-вим складом та технкою при виникненн¡ надзвичайних ситуацм. Проблема актив¡зац¡í процесу формування знань студента з дисципл¡н¡ "Цивтьна оборона" це ц¡леспрямована д¡яльн¡сть викладача з метою розроблення ¡ застосування такого змюту, форм, метода, прийом¡в ¡ засоб¡в навчання, як сприяють п¡двищенню п¡знавального ¡нтересу активности творчост¡, самост¡йност¡ в одержаны знань, формуванн вм¡нь та навичок, використання Тх у робот¡, е актуаль-ним завданням, яке ¡ вплинуло на визначення мети дослдаення. При цьому головною метою залишаеться поява у студента вщповщальност за п¡дпорядкованих йому прац¡вник¡в [5].
У процес п¡дготовки майбутнього фахюця одними з найважлив¡ших е питання про роль цивтьноТ оборони, завдяки вивченню якоТ у студента формуеться комплекс знань та yм¡нь, як допомагають йому р¡шyче д¡яти при виникненн тех-ногенних та природних небезпеках. Але як озброТти майбутнього менеджера знаннями, навичками та вмЫнями, як б впливали на формування у ньго профеайного п¡дходy до освоення на належному р¡вн¡ теоретичних знань з дисципл^ "Цив¡льна оборона". Загальновщомо, що знання формуються тим успшнше, чим вища активн¡сть тих, кого навчають, ¡ це призводить не ттьки до кращого розумЫня, запам'ятовування, збереження ¡ в¡дновлення новоТ ¡нформац¡í, але й ви-робляе yм¡ння застосовувати отриманн¡ знання на практицк Активна п¡знавальна д¡яльн¡сть - це насамперед ¡нтелекту-альна робота, спрямована на формування нових знань, як отриман на основ¡ використання власного досвщу, зютавлен-ня, аналюу ¡ синтезу факт¡в. Актив¡зац¡я тих, кого навчають, досягаеться тод¡, коли навчання за своТм характером набли-жаеться до досл¡дного процесу, а творче середовище створюеться за рахунок пщвищеного ¡нтересу до предмет¡в.
Процес впровадження метода активного навчання, на наш погляд, повинен базуватись на принципах, як покла-ден¡ в основу концепцп системи актив¡зац¡í навчання ¡ як¡ охоплюють основн¡ аспекти навчально-виховного процесу, а також ус елементи педагопчноТ системи (викладач, студент, засоби навчання, форми навчання ¡ т. ¡н.) ¡ при цьому потр^но враховувати особливост¡ дисципл¡ни, що вивчаються. Перспективою розвитку навчаль-ного процесу будь-якоТ осв¡тньоí системи е впровадження ¡нновац¡йних педагог¡чних технолог¡й. З огляду на це, в сучасних умовах три-вають ¡нтенсивн пошуки та розроблення нових педагог¡чних концепцм, у межах яких можлив¡ нов¡ п¡дходи в орган¡-зац¡í навчального процесу щодо пщготовки майбyтн¡х управлЫщв.
Методична система навчання складаеться з п'ятьох компонент^: мети навчання, змюту, засоб^, орган¡зац¡йних форм ¡ метода навчання [3]. Як в¡домо, змша одного з¡ складник¡в методичноТ системи призведе до змЫи сп¡вв¡дно-шення та взаeмод¡í окремих компонент¡в, а отже до змши вс¡eí системи навчання. Застосування ¡нформацмних тех-нолопй як засоб¡в навчання дасть змогу пщвищити ефективн¡сть навчального процесу. Загалом широке впровадження засоб¡в сучасних ¡нформацмних технолог¡й у педагог¡ц¡ дае змогу викладачам як¡сно зм¡нити змют, методи та ор-ган¡зац¡йн¡ форми навчання.
Одна з важливих особливостей концепци активного навчання полягае в тому, що вона передбачае активну пюна-вальну д¡яльн¡сть за будь-якоТ форми навчання: колективноТ або ¡ндивщуальноТ. Справа тут не в оргаызацмый форм¡ навчання, а в органЬацп навчання як д¡яльност¡ ¡ самого студента, тобто в р^ы ¡ндивщуалЬацп навчання, м¡ри само-ст¡йност¡ та активносл його мислення. Навчити чого-небудь неможливо, можливо лише навчитися - це одне ¡з вихщ-них положень активного навчання. Воно й становить головну сутьпринципу поеднання ¡ндивщуальноТ форми роботи з колективною.
Серед ¡нформацмних технолопй можна видтити двк ¡нформацмно-комп'ютерну та телекомyн¡кац¡йнy. Кожна з них характеризуемся в¡дпов¡дними фyнкц¡ями
- ¡нформацмно-комп'ютерна ^рунтуеться на застосyванн¡ комп'ютера;
- телекомункацмна, одночасно з комп'ютером, передбачае застосування ¡нших засоб¡в комункацп, таких як теле-бачення, локальы ¡ глобальн¡ комп'ютерн¡ мереж¡ тощо [4].
В основу процесу ¡нформатизаци навчання насамперед потр^но покласти ¡нформацмну культуру викладача, а саме:
1) вмЫня використовувати сyчасн¡ ¡нформац¡йн¡ технологи для пщготовки, супроводу, аналюу, коригування навчального процесу, управлшня навчальним процесом ¡ навчально-п¡знавальною д¡яльн¡стю курсанлв (стyдент¡в);
2) вм¡ння добирати найрацюнальн^ методи ¡ засоби навчання, враховувати ¡ндивщуальы особливост¡ кyрсант¡в (стyдент¡в), Тх запити ¡ зд¡бност¡;
3) вмшня ефективно поеднувати традиц¡йн¡ методичн¡ системи навчання ¡з новими ¡нформац¡йно-комyн¡кац¡йними технологами.
Варто зауважити, що, в умовах широкого застосування ¡нформацмних технолог¡й, на сьогоды вже набуто досв¡дy використання комп'ютерних засоби навчання. Але цей досвщ дуже р¡дко використовуеться при викладанн¡ таких дисци-плЫ як "Безпека життeд¡яльност¡", "Охорона працГ, "Цив¡льна оборона". В той самий час дуже важливо не переоцЫю-
Економнний □¡сник yн¡верситетy | Випуск № 17/2
25
вaти poль кoмп'ютepизaцiÏ нaвчaльнoгo пpoцecy, aджe тexнiкa нe в змoзi зaмiнити "живoгo" cпiлкyвaння виклaдaчa iз ay-дитopieю пopяд з цим, пepeвaги дoцiльнoгo зacтocyвaння iнфopмaцiйниx тexнoлoгiй в нaвчaльнoмy пpoцeci oчeвиднi. Koмп'ютep дae змoгy знaчнo пщвищити eфeктивнicть зacвoeння пoвiдoмлeнь i дaниx, щo циpкyлюють в нaвчaльнoмy пpoцeci. Iнтeнcифiкaцiя нaвчaння пepeдбaчae викopиcтaння iнфopмaцiÏ, пoдaнoÏ в piзниx фopмax: y виглядi тeкcтy, гpa-фiки, cитyaцiÏ, iз зacтocyвaнням зacoбiв мyльтимeдia, oб'eмниx зoбpaжeнь, впpoвaджeння мoдeлювaння тoщo [2].
Зaгaлoм, кoмп'ютep знaчнo poзшиpив нaшi yявлeння пpo нaвчaльнe cepeдoвищe.
Oтжe, мoжнa визнaчити тaкi пepeвaги нaвчaльнoгo пpoцecy з викopиcтaнням кoмп'ютepaпpивиклaдaннi ди^ипль ни "Цивiльнa oбopoнa":
1) викopиcтaння кoмп'ютepa y пpoцeci нaвчaння дae змoгy poзшиpити змicт диcциплiни "Цивiльнa oбopoнa":
2) вiдбyвaeтьcя cпpoщeння мoжливocтi динaмiчнoгo oнoвлeння змicтy кypcy ди^иплши вiдпoвiднo дo cyчacниx дo-cягнeнь нayки тa пoтpeб тиx, xto нaвчaeтьcя;
3) icтoтнo cкopoчyeтьcя чac oпpaцювaння нaвчaльнoгo мaтepiaлy зa paxyнoк нaпepeд poзpoблeниx зacoбiв виш-нaння pyтинниx, тexнiчниx oпepaцiй;
4) зpyчнicть мaнiпyлювaння iнфopмaцieю, мoжливicть пepeгpyпyвaння, дoвiльнoгo кoмпoнyвaння i тexнiчнoгo peдa-гyвaння пoдaнoгo мaтepiaлy;
б) тeмa кoнтpoлю викoнaниx дiй пepeдбaчae пeвний дидaктичний вплив: cтyдeнт мae змoгy iндивiдyaльнo пepexo-дити дo нacтyпнoÏ чacтини нaвчaльнoÏ iнфopмaцiÏ, зaдaвaти швидкicть пoдaння зaвдaнь;
6) кoмп'ютep cтвopюe piзнi piвнi нaдзвичaйниx cитyaцiй: вiд oб'eктнoгo зaгaльнoдepжaвнoгo. Пpи цьoмy нaдaнa мoжливicть caмocтiйнo oбpaти cтyпiнь cклaднocтi пoдaнoгo мaтepiaлy, щo зaбeзпeчye peaлiзaцiю пpинципy шдивщу-aльнoгo пiдxoдy в нaвчaннi;
7) мyльтимeдiйнi мoжливocтi кoмп'ютepa вiдoбpaжaють piзнoмaнiтнi нeбeзпeки пpиpoднoгo тa тexнiчнoгo xapa^e-py, a cтyдeнт Ïx poзв'язye.
Teлeкoмyнiкaцiя - цe пepeдaвaння тa пpиймaння iнфopмaцiÏ нa вiдcтaнi зa дoпoмoгoю eлeктpoнниx зacoбiв зв'яз-КУ. Boнa здiйcнюeтьcя чepeз лoкaльнi тa глoбaльнi (вcecвiтнi) кoмп'ютepнiмepeжi. Пpиклaдoм лoкaльнoÏ мepeжi мoжe 6ути нaвчaльнa ayдитopiя, в якiй кoмп'ютepи з'eднaнi мiж coбoю тa пiд'eднaннi дo гoлoвнoÏ мaшини. Bиклaдaч нa го-лoвнoмy кoмп'ютepi вiдтвopюe нeбeзпeчнy пoдiю, a cтyдeнти poзв'язyють ÏÏ caмocтiйнo aбo гpyпoю [б].
Глoбaльнi мepeжi yтвopюютьcя шляxoм з'eднaння вeличeзнoÏ кiлькocтi oкpeмиx кoмп'ютepiв тa лoкaльниx мepeж y вcьoмy cвiтiзa дoпoмoгoю eлeктpoннoгo ЗВ'ЯЗКУ.
Cyчacний piвeнь нaвчaльнoгo пpoцecy пepeдбaчae впpoвaджeння eлeктpoннoÏ пoшти, "eлeктpoнниx" нaвчaльниx кypciв, cyчacниx кoмп'ютepниx нaвчaльниx клaciв, eлeктpoннoÏ бiблioтeки тoщo. Cyчacний cтyдeнт дoбpe вoлoдie нa-вичгами poбoти в мepeжax. Toмy нaйти piшeння пpoблeми нaдзвичaйнoÏ cитyaцiÏ йoмy лeгшe пepeдь мoнiтopoм. Цe й виpoбляe нeoбxiдний дocвiд, кoли людин 22-23 poки.
У нaш чac фopмyeтьcя пpaктикa шиpoкoгo викopиcтaння зacoбiв мyльтимeдia - cпeцiaльнoÏ iнтepaктивнoÏ тexнo-лoгiÏ, щo зaбeзпeчye зa дoпoмoгoю тexнiчниx i пpoгpaмниx зacoбiв poбoтy з aнiмoвaнoю кoмп'ютepнoю гpaфiкoю i тeк-cтoм, мoвoю, виcoкoякicним звушм, нepyxoмими зoбpaжeннями i pyxoмим вiдeo. Як пoкaзye пpaктикa cтyдeнт зacвo-юе мaтepiaл чepeз мyльтимeдia нaбaгaтo кpaщe, нiж чepeз poзпoвiдь виклaдaчa.
Eлeктpoннi пiдpyчники - нoвий вид нaвчaльниx пociбникiв, cпeцiaльнo пiдгoтoвлeниx для пoтpeб ocвiти й caмoocвi-ти нa ocнoвi ocтaннix дocягнeнь мyльтимeдiйнoÏ тexнiки тa пeдaгoгiчнoÏ нayки. Boни вжe дoвeли cвoю eфeктивнicть у caмocтiйнoмy вивчeннi нaвчaльнoгo мaтepiaлy, oпaнyвaннi дeякими видaми пpoфeciйниx знaнь,нapиклa "ЦивiльнoÏ oбopoни" [7].
Koмп'ютepизoвaний пiдpyчник aбo пociбник викopиcтoвyeтьcя в тaкиx нaпpямax:
- iмiтaцiя cклaдниx мaтepiaльниx oб'eктiв з вiзyaлiзaцieю пoдaння;
- iмiтaцiйнe мoдeлювaння;
- peaлiзaцiя iгpoвиx фopм i мeтoдiв нaвчaння (iгpoвa cитyaцiя,
тecтyвaння тoщo);
- aвтoмaтизaцiя тa iнтeнcифiкaцiя пpaцi мeнeджepa в пpoцeci нaвчaння
- зaбeзпeчeння caмocтiйнoгo тиpaжyвaння;
- глибoкe вивчeння тa ocвoeння зacoбiв aвтoмaтизaцiÏ.
Грунтук^и^ нa cyчacниx дocягнeнняx у cфepi iнфopмaцiйнo-кoмп'ютepнoÏ тa тeлeкoмyнiкaцiйнoÏ тexнoлoгiй, oCTa^ нiм чacoм пoшиpeння нaбyлa нoвa фopмa ocвiти - диcтaнцiйнa.
Висновки. Bикopиcтaння cyчacниx кoмп'ютepниx тexнoлoгiй нaвчaння, пoбyдoвaниx нa cиcтeмi internet, дae змo-гу дoпoвнити тpaдицiйнy фopмy нaвчaння у нaвчaльниx зaклaдax пpи вивчeннi oкpeмиx диcциплiн. Пpи вивчeннi ди^ циплЫи "ЦивiльнoÏ oбopoни" cтвopюютьcя мoжливocтi для:
- бтьш глибoкoгo вивчeння нaдзвичaйниx cитyaцiй;
- oвoлoдiння нaвичкaми дм пpи зaгpoзax HC aбo пюля Ïx виникнeння;
- oтpимaння дocвiдy кepyвaння пiдлeглими в нecтaндapтниx yмoвax;
- пoявa вiдпoвiдaльнocтi зa iншиx людeй.
Iнтepec дo диcтaнцiйнoгo нaвчaння був зyмoвлeний бaжaнням пiдвищeння квaлiфiкaцiÏ, yдocкoнaлeння знaнь пpo-тягoм ycieÏ пpoфeciйнoÏ дiяльнocтi людини i, вiдпoвiднo, пpoблeм, щo пoв'язaнi зi здoбyвaнням вищoÏ ocвiти нa orno-вi oчнoгo нaвчaння.
Bпpoвaджeння тa aктивiзaцiя iнфopмaцiйниx тexнoлoгiй в нaвчaльнoмy пpoцeci вiдкpивae нoвi мoжливocтi як для нayкoвo-пeдaгoгiчнoгo пepcoнaлy, тaк i для cтyдeнтiв у плaнi кoмплeкcнoгo cпpийняття нaвчaльнoгo мaтepiaлy.
Cyчacнi пeдaгoгiчнi тexнoлoгiÏ пepeдбaчaють пiдвищeння iнтepecy дo нaвчaння, a oтжe i пiдвищeння piвня y^^o-cтi фaxiвцiв вищиx нaвчaльниx зaклaдiв УкpaÏни.
26 Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bипycк № 17/2
Л1тература
1. Алексюк A.M. Педагопка вищоï ocbîth Украши. 1стор1я. Теор1я: пщручник. / Алексюк A.M. - К.: Вид-во"Либщь", 1998. - 560 с.
2. Гуревич Р. С. Теоретичн1 та методичн1 основи орган1зацИ' навчання у профеайно-техмчних закладах: монограф1я /Гуревич Р. С., за ред. С.У. Гончаренка. - К.: Вид-во "Вища шк.", 1998. - 229 с.
3. Дистанцйне навчання: теория та практика /В. I. Грищенко, С. П. Кудрявцева, В. В. Колос та ¡н. - К.: Вид-во "Наук. думка", 2004. - 375 с.
4. Далингер В. А. Компьютерныетехнологии в обучениигео- метрии: Метод, реком. / В. А. Далингер. Омск: Изд -воОмГПУ. - 2001,- 33 с.
5. Козяр M. М. 1нформа^йно-телекому^кацйн технологи в систем¡ профеайно'/' пдготовки фаюв^в цивiльного за-хисту / Козяр M. М. // 1нформацйно-телекомункацйн технологи' в ocâiTi: досвщ, проблеми, перспективи: зб. наук. праць. - Льв 'в: Вид-во ЛДУ БЖД, 2006. - 634 с.
6. Лукн В. G. Розвиток кредитно-модульноï системи та органiзацiя особистiсно-орieнтованого навчання в Украïнi в рамках реалiзацiï дистанщйноï ocBim / В. G. Л^н // ГуманЬарний всник ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький педагопч-ний у^верситет iменi Григорiя Сковороди": [наук.-теор. збiрник]. - Переяслав-Хмельницький, 2006. - С. 298-302.
7. Луюн В. G. Досвщ створення електронних пщручниюв / В. G. Луюн // Сучасн шформащйн технологи' та iннова-цйн методики навчання у п^готовц фаювщв: методолопя, теорiя, досвд, проблеми: [зб. наук. праць]. - У 2-х част. / Редкол.: I.A. Зязюн (голова) та ¡н. - Кш'в-Внниця: ДОВ Внниця, 2002. - Ч. 2. - С. 310-313.
УДК 37.004.85
Троцик T.I.,
acnipaHT кафедри фшанав КНТЕУ
ВИДАТКИ НА ОСВ1ТУ ТА НАУКУ В УКРА1Н1: ПРОБЛЕМИ ТА OCHOBHI ШЛЯХИ
ВДОСКОНАЛЕННЯ
До^джено видатки на освЬу i науку в Украmi. Розглянуто проблеми пов'язанi з фнансовим забезпеченням розвит-ку ocâiти i науки. Узагальнено основнi шляхи реформування фiнансового забезпечення ocâirn i науки в Украïнi.
Ключовi слова: фiнансовi ресурси, видатки бюджету, бюджетнв асигнування, фiнансове забезпечення, дефiцит бюджету, державна полiтика.
Исследованы расходы на образование и науку в Украине. Рассмотрены проблемы связанные с финансовым обеспечением развития образования и науки. Обобщенно основные пути реформирования финансового обеспечения образования и науки в Украине.
Ключевые слова: финансовые ресурсы, расходы бюджета, бюджетные ассигнования, финансовое обеспечение, дефицит бюджета, государственная политика.
Investigated the costs of education and science in Ukraine. The problems associated with the financial support of education and science. Generalizes the main ways of reforming the financial support of education and science in Ukraine.
Key words: financial resources, expenditures, budget allocations, financial support, the budget deficit, public policy.
OcâiTa i наука являеться основою розвитку нацюнальноУ економки Украши. Саме знання та HayêOâi досягнення да-ють можливють забезпечувати конкурентоспроможнють украУнськоУ економки, технолопчне переозброення галузей промисловосп. Устху досягають у постшдус^альному сусптьсга л краУни, як змогли забезпечити високий piвень розвитку осв™ i науки, як мають новi знання, використовують новi технологи. Для багатох краУн св^у осв^а i наука являються прюритетними галузями економки. В них роблять значн фiнaнcовi вкладення, що забезпечуе Ух розвиток. В УкраУн юнуе чимало проблем пов'язаних з фшансовим забезпеченням розвитку осв™ i науки, головна iз них - це вщсутнють фшансових ресурав лдя розвитку осв^ньоУ та науковоУ галузи Видатки державного та мюцевого бюджелв на осв^у забезпечують лише ÏÏ юнування, а не розвиток, аналопчна ситуащя iз науковою галуззю. Тому тема aнaлiзy видатюв в УкраУн на науку та осв^у, визначення проблем, як юнують, зокрема головноУ проблеми - вщсутност фшансових ресурав визначають актуальнють проблеми i обумовили вибip теми для дослдаення.
Питання проблем фшансового забезпечення розвитку осв™ теоретично розробляли в^чизняы учен В. Андру-щенко, Т. Боголiб, S. Бойко, В. Буковинський, Н. Верхоглядова, Н. Волкова, А. Дем'янчук, I. Каленюк, В. Куценко, Т. Решеттова, А. Чернобай, M. Шаварина та шши Серед зapyбiжних aвтоpiв слщ видтити пращ M. Лукашенка, В. Марцинкевича, Я. Нейматова, Г. Хога.
Принципи державно)' пол^ики щодо осв™ закртлеы в Закон Украши "Про осв^у", прийнятому 23 травня 1991 р. та у змшах i до-повненнях вщ 23 березня 1996 р. До основних з них належать:
- доступнють для кожного громадянина уах форм i титв осв^ых послуг, що надають державы осв^ы заклади;
- piвнicть умов для повноУ pеaлiзaцiÏ кожною людиною ÏÏ здiбноcтей, таланту, вcебiчного розвитку;
- гумаызм, демокраля, прюритетнють загальнолюдських духовних цiнноcтей;
- оргаычний зв'язок iз cвiтовою та нацюнальною icтоpieю, культурою, тpaдицiями;
- незалежнють оcвiти вiд полiтичних парлй, громадських i pелiгiйних оpгaнiзaцiй.
Украша володie достатньо розгалуженою системою державноУ оcвiти, що вiдповiдae сучасному piвню розвинених кра-ш cвiтy. Водночас належний розвиток оcвiти потребуе значних фшансових ресурав. Видатки на осв^у в УкраУн щороку збiльшyютьcя. Зведений бюджет фшансування видaткiв на осв^у на 2010 р. складае 77,328 млрд грн, або 6,56% ВВП.
© Троцик Т.1., 2011
Eкономiчний вюник yнiвеpcитетy | Випуск № 17/2
27
