CC BY
11
1554 : 37 =
4366 : 59 =
18 165 : 519 =
13 888 : 248 =
20 826 : 89 =
52 972 : 76 =
106 110 : 786 =
256 626 : 807 =
Отже, в систем! роботи вчителя початково! школи мае зайняти належне \псце
використання шзнавальних задач 1 завдань як передумова творчого розвитку особистосп
молодшого школяра. Потребуе подалыпих дослщжень розробка методики шдготовки
студент!в до зазначеного виду д1яльносп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Балл Г. А. Теория учебных задач: Психолого-педагогический аспект / Г. А. Балл. — М.: Педагогика, 1990. — 184 с.
2. Бельчева Т. Ф. Розв'язання навчально-шзнавальних задач як спомб формування життевих ценностей молодших школяр1в / Т. Ф. Бельчева // Зб1рник наукових праць Бердянського державного педагопчного ушверситету (Педагопчш науки). — Бердянськ: БДПУ, 2006. — № 3 — С. 29-33.
3. Буряк В. К. Активность и самостоятельность учащихся в познавательной деятельности / В. К. Буряк// Педагогика: научно-теоретический журнал, 2007. — № 8. — С. 71-78.
4. Гончаренко С. У. Украшський педагопчний словник / С. У. Гончаренко. — К.: Либвдь, 1997. — 374 с.
5. Лернер И. Я. Познавательные задачи в обучении гуманитарным наукам / И. Я. Лернер. — М.: Педагогика, 1972. —240 с.
6. СЯрополко С. О. Завдання ново1 школи // У кн.: Маловщом1 першоджерела украшсько! педагопки (друга половина Х1Х-ХХ ст.): хрестоматая/ упоряд.: Л. Д. Берез1вська таш. —К.: Науковий свп; 2003. — С. 155-163.
7. Фридман Л. М. Логико-психологический анализ школьных учебных задач / Л.М.Фридман.— М.: Педагогика, 1977. — 160 с.
УДК 371.13:004 Натал1я ВОРОПАЙ
ПЕРЕВАГИ ВИКОРИСТАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНО-КОМУН1КАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГШ У ПРОЦЕС1 ОРГАН13АЦ11 САМ0СТ1ЙН01 РОБОТИ МАЙБУТН1Х
УЧИТЕЛ1В ПОЧАТКОВИХ КЛАС1В
У статтг розкриваетъся питания використання тформацшно-комуткацшних технологш у процеа оргатзаци самостшноI роботи майбуттх фахгвцгв, зокрема початковог ланки освШи. Впровадження у навчалъний процес тформацшно-комуткацшних технологш, яю можутъ сприяти ефективностг тновацшних педагоггчних технологш, а також тдняти на новий ргвень традицшт формы навчального процесу, с одним /з перспективнш напрям1в тдвищення якостл освти в умовах Болонсъкого процесу.
В статье раскрывается вопрос использования информационно-коммуникационных технологий в процессе организации самостоятельной работы будущих специалистов, в частности начального звена образования. Внедрение в учебный процесс информационно-коммуникационных технологий, которые могут оказывать содействие эффективности инновационных педагогических технологий, а также поднять на новый уровень традиционные формы учебного процесса, есть одним из перспективных направлений повышения качества образования в условиях Болонского процесса.
The article opens the question of the use of informative-communicative technologies in process of organization of independent work of future experts, particularly of initial link of education. Introduction in educational process the informative-communicative technologies, which can assist efficiency of innovative pedagogical technologies and also lift on a new level traditional forms of educational process, is one of perspective directions to improve the quality of education in Bologna process conditions.
Упровадження шформацшних технологш в освггню систему Украши та формування единого шформацшно-освппього простору — один i3 прюритетних напря\пв сучасно! державно! полтжи. Зокрема, в «Нацюнальнш доктрин! розвитку освгги в Украпп» зазначаеться, що «головною метою в контексп створення шформацшного суспшьства й освппьо-шформацшного простору е забезпечення доступу до шформацн широкого спектру споживання; розвиток та впровадження сучасних комп'ютерних технологш у систем! освгги, науш та шших сферах; створення в найкоротпп термши необхщних умов для забезпечення широкого доступу навчальних заклад ¡в. наукових та ¡нших установ до мереж1 1нтернет; розвиток освтпх i навчальних програм на 6a3i комп'ютерних шформацшних технологш» [3, с. 2-3].
Проблема впровадження шформацшно-комушкацшних технологш (IKT) у навчальний процес д о с л i д ж у в ал ас ь у працях В. Бикова, Р. Бужикова, А. Вел1ховсько1, М. Голованя, М. Жалдака, Н. Морзе, А. Олшника, G. Слпрновсп. О. Подзигун, JI Петухово!, С. Ракова, О. Сшваковського, В. Ткачука, О. Чайковсько! та ш.
Дидактичш i психолопчш аспекти застосування IKT навчання знайшли вщображення у працях В. Безпалька, О. Гокунь, В. Ляудю, Ю. Машбиця, А. Пишкала, I. Синельник, С. Смирнова та ¡нших дослщниюв.
Метою cmammi е розкриття переваг використання шформацшно-комушкацшних технологий у npoueci оргашзацп самостшно! роботи майбутшх учител1в, зокрема початково! ланки осв1ти.
Анагпз сучасно! науково! л1тератури св1дчить, що використання шформацшно-комушкацшних технологш навчання змшюе освппе середовище, що значно вщр1зняеться в1д традиц1йного, оскшьки мае такч переваги: гнучисть у Buoopi \псця й часу проведения самостшно! роботи; студента (а не в и кладам i) можуть керувати вибором навчального матер1алу; розвиток внутр1шньо! мотивацЛ майбутн1х педагопв шляхом п1дсилення зовн1шньо1 за рахунок привабливосп м\ л ьт и \i е д i й н о го представления ¡нформацЛ: можливють opraHi'jauii контролю й самоконтролю за виконанням самостшно1 роботи, диференц1ацй навчального матер1алу, врахування р1вня п1знавально! активноси студент1в у npoueci навчання; надання студентов! широкого д1апазону тренувального матер1алу; доступ до шформац1йних pecypcie, навчальних i контролюючих матер1ал1в; свобода в пошуку i ei д бор i матер1алу; забезпечення ефекту групово! cniBnpaui: створення корисного дискусшного середовища й ефективно! cneuiaiijauii учасниюв в1ртуальних робочих груп; низька соб1варт1сть надання ocbIthIx послуг; перехщ в1д модел1 навчання, ор1ентовано! на викладача, до студенто-ор1ентовано! моделг
За св1дченням О. Красножон, комп'ютер сприяе формуванню у студент ¡в рефлексп свое! д1яльност1, що е засобом адекватно! самооцшки, й виступае необхвдною передумовою самоконтролю, самовиховання в широкому смиаи слова. Це в1дбуваеться завдяки тому, що використання комп'ютера надае можливють наочно представити студентам, до чого призводить кожна 1хня д1я [2].
Розглянемо орган1зац1ю самост1йно! роботи студенев Херсонського державного 90 HayKOBi записки. Cepin: Педагопка. — 2009. — № 5.
ушверситету, який надае вс1м сво!м студентам можливють роботи в локальнш мережт комп'ютерних кабшепв з особистих ноутбук! в. що шдключаються до мереж1 з використанням бездротово! технологи Wi-Fi. Студенты ушверситету мають доступ не ильки до cepBepiB дистанцшного навчання цього ушверситету. а й до глобально! мережт 1нтернет, завдяки чому у в и кладам ¡в з'являеться можливють органпаци !хньо! самостшно! роботи.
Однак наявшсть самих ¡нформашйно-комушкашйних технолопй ще не свщчить про високий рАвень opганпаци самостшно! роботи студент!в. оскшьки, перш за все, юнуе потреба у достатнш кшькосп та високш якосп програмних продукпв, що повинш бути розроблеш з ycix професшно-ор!ентованих фундаментальних предмет!в.
Зауважимо, що у створенш такого навчально-методичного електронного забезпечення слщ враховувати й наявшсть у виклада1пв стимул ¡в для оргашзацн самостшно! роботи студент!в саме таким способом, !х р1вень оволодшня шформацшно-комушкацшними технологиями навчання, а також усвщомлення ними необхщносп розробки методичних рекомендашй. теспв, контрольних, творчих завдань засобами цих технолопй. Адже саме вщ викладача, якосп його навчально-методичного продукту залежить ставлення студент!в до виконання самостшно! роботи, що, на нашу думку, вщбиваеться на II ефективносп й результативносп.
Розглянемо ор ганпашю самостшно! роботи майбутшх учит ел ¡в початкових клаав п застосуванням Web-мyльтимeдia енциклопедн з курсу «I сто pin педагопки», що впроваджуеться на факультет! дошкшьно! та початково! осв1ти Херсонського державного ушверситету шд кер1вництвом професора Л. Петухово! [4].
Web-мyльтимeдia енциклопед1я з курсу «1стор1я педагопки» створюе дииа\пчне шформацшно-комушкацшне педагопчне середовище, яке дае змогу забезпечити дистанцшне управлшня процесом оргашзацн самостшно! роботи студенев, cnocrepirara за його розвитком, координувати й контролювати II, упроваджувати шновацшш форми та методи у процес органпаци навчання ВНЗ. II мультимедшний навчальний комплекс дае можлив1сть у реальному 4aci та з необхщною швидюстю в1дображати необх1дний мат ер ¡ал. що представлений у вщкритш форм!, яка забезпечуе студентов! зручний доступ до будь-якого куточка шформаци uiei енциклопедн, створюе цшсне уявлення про навчальний предмет i дае змогу самостшно обирати власну траекторш навчання. Такий шдхвд позитивно впливае на внутршню мотивашю майбутнього педагога, на розвиток шзнавально! активность творчост!, водночас 36epirae час студента на пошук необхщно! шформаци.
\¥еЬ-мультимед!а енциклоиед1я «I сто pin педагопки» спрямована на реал наш ю особиспсно ор1ентованого, д1яльшсного. системного, синергетичного та комиетентшсного шдход1 в до о р ганпаци навчально-шзнавально! д1яльносп студент!в. Водночас це дае змогу забезпечувати дистанцшне управлшня самостшною роботою майбутшх педагопв, здшснювати самоконтроль, послщовно або виб1рково спостершаючи за процесом навчання кожного студента; формувати групи для спшьно! навчально! д1яльиосп з метою корекци й контролю; проводити дискусшш форми навчально! роботи вже на лекщях. Досв!д св!дчить, що така оргашзащя самост!йно! роботи значно ефектившша за традиц!йну, адже спрямована на д!яльшсть самого суб'екта навчання, створюе сприятливе шформацшно-комушкацшне педагопчне середовище, що постшно допомагае студентов! у навчанш.
Так, у Web-мультимеди енциклопедн з курсу «1стор!я педагопки» студенти за допомогою тестових завдань i кросворд!в можуть не тшыш перев!рити р!вень знань з певно! теми, але й суттево п!двищити його за допомогою системи шдказок й поданню матер!алу у форм! гри. Студент мае можливють перев!рити свш р!вень знань з певно! теми, обравши вщповщь за допомогою курсору й в!дпов!вши на Bci запитання тесту. BiH отримуе оц!нку у форм! бал!в, яку може перев!рити в блоц! результат!в проходження тесту («Журнал»). При цьому додаеться ще й такий зовшшнш стимул до розв'язання тесту, як час, що спонукае студента працювати в оптимальному навчальному режим!. Таким чином, вщбуваеться постшний самоконтроль i стимулювання студента до самостийно! шзнавально! навчально!
д1яльност1 завдяки як корекци сво1х знань з певно! теми, так 1 очнеуванню оцшкн за проведену роботу, що стпорюс для нього досить сильну зовншню мотивацио, яка згодом пер входить у внутрниню. Студент стае субъектом власно!* навч ал ьно-шз навал ьн01 д1яльносп й сам заткавлений у свош систематичшй еамоетшнш робой.
У тещ творчих завдань студент може використовувати й кейс-метод, що представлений на сайт1 фрагментом педагопчного фшьму з певно!* теми. При цьому вш мае змогу продивитися ней фыьм, попередньо Д13натися зм1ст сюжету й згодом в1дпов1Сти па проблемне питания Цсй вид сам0стшн01 роботи допомагае за невеликий промшок часу цшено побачити педагопчну проблему й намггити шляхи и виршення. розвивае професшну евщомють I творче мислення, формуе позитивне емощйно-цшшене ставлення ло майбугньо*! професшно! д!яльност1.
Отже, використання шформацшно-комушкацшних технолопй в оргашзацп самосгшно1 роботи студенпв допомагае штегрувати рвш форми УхпьоУ д1яльносп, надаючи процесу навчання бшьшо1 штенсивносп
3 метою виявлення ставлення майбутшх учителш початкових клаав до сам0стшн01 роботи при вивченн1 курсу «1сторш иедагогжи» та 1нши\ професшно-ор1ентованих педагопчних дисциилш ¡з застосуванням шформацшно-комушкацшних технолопй ми розробили анкету для студенпв факультету дошк1льно1 та початково! оевпн денно! форми навчання, яку заповнило 256 ос1б I 5 курс1в.
Аналв вщповщей свичить про те, що бшышеть студент!в позитивно ставляться до самостшно! роботи з використанням шформацшно-комушкацшних технолопй навчання, олнак зауважують, що така форма роботи проводиться несистематично 1 не завжди бувае методично обгрунтованою. шо викликае у студенпв труднощ1 з гадготовки до не! Крш цього. анкетш лат допомогли виявити час на виконання самостшно1 роботи студентами, мотиви п' виконання. професшну спрямовашсть навчально-шзнавально1 д1яльност1 студенпв. залежнють якосп виконання самостшно! роботи майбутшх учител1в початкових клаав вщ багатьох факторт, а саме: викладачт, наявносп матер1ально-техшчно1 б а:; и для виконання самоспйноТ роботи, орган ¡зацш них умшь самих студенпв та наявносп ш фор маши но-комун¡кац 1 йних засобш навчання у необх1днш юлькоеп, 1х доступносп кожному студенпв та
11роанал1зуймо отриман1 лаш нашого дос.пдження. Розглянемо усереднеш показники затрачено! о часу на виконання самоспйно! роботи майбутшми вчителями початкових клаав за курсами (рис. 1).
, 14 ~Г
Н Т
о /
'ё 12 -/—
о. /
110-А
3
о
3 0 -т-т-т-т-
1 курс 2 курс 3 курс 4 курс 5 курс
Рис. 1. Усереднеш показники витраченого часу на виконання самостшно)'роботи майбутшми вчителями початкових классе за курсами
1 [айбшьш стршкий pier цього показника в1дбувасться саме на 5 кура, що. портняно з 4 курсом (6,1 години па день), шдвищуегься аж на 1.2 години Цс, на нашу думку, с нас.пдком того, що студента 5 курсу мають бшьш варщтивний графж навчання танайменшу
юльисть аудиторних годин, завдяки чому збшьшуеться не тшьки об'ем ¡хиьо! самостийно! робота, а й здатшсть студента оргашзовувати спою навчально-шзнавальну Д1яльн1сгь в!дпов!дно до його потреб 1 можливостей
3 огляду на отримаш даш вважаемо, то саме па п'ятому кура р1вень внутршньо! мотивацп до навчально-шзнавальио! д1яльност1 буде найвищим. У наступит д!аграм! ми бачимо шшу картину р1вня цшесирямованосп, вмотивованост! й уевщомлення значения виконання самостшно! роботи майбутшми вчителями початкових клаав (рис. 2).
Примггка:
а) для задоволення;
б) для ощнки;
в) це е обов'я 5ком:
г) ¡нше
Рис. 2. Мотив самостШноХроботы майбутнгх учителгв початкових клаав
Анало д1аграми сыдчнть перш за все про стан розвитку внутршньо! мотивацп' студент!к. найвищий показник яко! (20,41 %) припадае на 4 курс, шо може бути пов'язано :и зростанням профеепшо! спрямованост!, адже в цей час акцент робиться на вивчеиш дисциплши фахового профшю. Бшьша ж частина студент!в виконуе самоспйну роботу для отримання добро!' ощнки (33.87 %), атакож сприймае и як обов'язок (30,65 %), що евщчить про стимулюючнй вплив ЗОВН1ШН1Х факторт. 3.23 % студентт зазиачас. що самоспйна робота € неви'емною частнною !хнього жита 1 що вони и виконують для гадвищення власно! професшно! комиетентносп. Ми вважаемо, що ця частина студенпв мае найб!льш евщоме ставлення до самоспйно! роботи й найвищу мотиващю до и виконання. Це. на нашу думку. св1дчить про високий рюень внугрииньо! мотивацп, яка пщносить самоспйну роботу на найвищий щабель розвитку навчально-гнзнавально! дшльносп студента, задовольняючи його внутршн! потреби до самоосшти.
С.пд також звернути увагу на задоволення студентш умовами для виконання самостшно! роботи (рис. 3).
43,1?Р 52 5 ,0 7 2 50
40 37. 5
28,!
3, 7 4
12,7 2,5
•«Ь —1 1° -2.04 -I 0
1 курс 2 курс 3 курс 4 курс 5 курс
Примггка:
а) так. повшетю;
б) неповьпетю:
в) не задовольняють;
г) шшс.
Рис. 3. Задоволення студентш умовами для виконання самостшно'!'роботи 1з д!аграми ми бачимо, що 1снуюч1 умови для виконання самостшно! роботи (б1бл!отеки, комп'ютерн! класн, навчальна та навчально-методична лпература та ш ) пс .можугь задовольнити вчитедш початкових класш. що заев ¡дч ил о 38,39% студентш. Упм
поряд и ними видАлясгься група студеттв. яка повшсгю задоволена сучасними умовами оргашзацн самостшно! роботи (27.10 %). i лише деяш (3,55 %) студенти зовам незадоволеш ними. Цс св!дчить про необхщшсть розглянути це питания детальшше в оргашзащйнш poooTi yniверситету.
У зв'язку з активним впровадженням шфор мацш н о -ко му нжащйних технологий у навчально-шзнавальну д1яльшсть студента важливо розглянути питания використання 1н ф о р мащ й но - ко му нжащ й них техполопй студентами ni л час ix шдготовки до самостшно! роботи (рис. 4).
Примтса:
а) часто застосову ють;
б) пе викориетовують; б) рщко;
г) пс знають. що цс такс.
Рис. 4. Використання шформацшно-комуткацшних технологш студентами nie) час
п iдготовки до самостшно/ роботи Анал13 цього показника св1дчить, що з кожним курсом спостери аеться тендеищя ло збшьшення часготи використання шформацшно-комушкацшних технологш майбутшми вчителями початкових клаав шд час ni дготовки до самостшно! роботи (вщиовиь студентт «часто засгосовують»). Якщо на першому Kypci цей показник складае 17.2 %, то на 5 кура bíh шдвищуеться аж до 75 %. що евщчить про значне шдвищення обсяпв самостшно"! роботи студент! в з кожним курсом. Поряд з ци.м пока?, ни ком достатньо високий показник студентт. особливо на 2 i 4 курсах (46.3 % та 51,02 %), яы рщко засгосовують hobithi технологи для самоспйно!' роботи. KpiM цього. с студенти, яю зовам не викориетовують ш технологй у свош навчально - шзнавальнiií д1яльносп (8,39 %) (цей показник найвищий на 3 ку pei — 20 %).
Одним ¡3 найважливших питань, на нашу думку, було виявити трудноиц, як1 виникаюгь у маибутшх вчител1в початкових клаав шд час шдготовки до самоспйно! роботи (рис. 5).
Прим!тка:
а) з часом;
б) з недостатшстю шформацй;
в) лшощ!;
г) 1HIIIC.
Рис. 5. Трудного майбуттх V4ume.4ie початкових macie nid час тдготовки до emoemiйноХроботи Анал1з nie! д!аграми евщчить про тс. що найбшыш труднощ! у маибутшх учитеиив початково! школи при шдготовщ jo самостшно! роботи виникають у зв'язку з недостатшстю джерел шформацй (38,71 %), що пов'язапо з недостатшстю книжок у бйлютеках, неяюсним матертом. який подасться в 1нтернеп. та шшими чинниками. Kpi.M цього. достатньо
высоким показником е невмшня студенев розподшяти час на самостшну роботу (37,42 %), що особливо шдвшцуеться на 4-5 курсах, складаючи 57,14 % та 56,25 %. Це свщчить i про велике навантаження цих студент!в. i про необхщшсть рацюнально! оргашзацн !хньо! самостшно! роботи.
До того ж невисокий показник (5,48 %) шдтверджуе наявшсть «лшоыцв» у студент ¡в (найбшын висою результати показали студента 2 (12,96 %) та 3 (8 %) курсив). Причиною цього, на нашу думку, е слабка мотиващя !хньо! навчально-шзнавально! д1яльност1 та шип особисп проблеми. Поряд п цим е студенти, у яких виникають особисп ироблеми (захворювання, зайютсть особистими справами та ш.) з оргашзащею самостшно! роботи, зокрема це спостершаеться на 1 Kypci (1,42 %) та на 5 (6,25 %).
Таким чином, проведене доапдження виявило, що студенти мають позитивне ставлення до самостшно! роботи при вивченш курсу «I сто pin педагопки» та шших ирофесшно-ор1ентованих педагопчних дисциплш, адже це шдвищуе !хнш професшний р1вень. розвивае внутр!ишш потенщал кожно! особистосп, стимулюе творч1сть та ¿н1ц1ативн1сть.
Слщ зазначити, що на сьогодн1 орган наш я самостшно! роботи студент1в ¿з застосуванням шформацшно-комушкацшних технологий е нерозробленою i лише иочинае впроваджуватися у навчально-виховний ироцес деяких вищих навчальних заклад1в. У ход1 нашого досл1дження ми виявили, що оргашзащя самост1йно! роботи студент!в ¿з застосуванням ¿нформац1йно-комун1кац1йних технолопй — складний дннахнчннй ироцес, основними суб'ектами якого е викладач, студент та шформацшно-комушкацшне педагопчне середовище. У сучасних умовах розвитку ¿нформац1йно-комун1кац1йних технолопй саме така оргашзащя навчально-шзнавально! д1яльносп майбутн1х педагопв е найдоцшьн1шою i найефективн1шою, що пов'язано не тшьки з и1двищенням р1вня якост1 знань, у\пнь та навичок студенев, розвитку творчого потенщалу кожно! особистост!, а також i з достуин!стю, гнучкютю, економ!чн!стю пронесу орган!зац!! самост!йно! роботи студекпв.
Основними перевагами використання шформацшно-комушкацшних технологий в оргашзацн самостшно! роботи е так!: можливють студента визначати власний темп i р!вень виконуваних завдань; можливють !нтегрувати лог!чний та образний способи засвоення шформаци; актив!защя самосийно! роботи студент!в шляхом посилення наочносп й залучення !х до розробки матер!ал!в та презентац!й; штерактивна взаемод!я (при дистанц!йному навчанн!); гнучюсть та !нтеграц!я р!зних тии!в мультимедшно! навчально! шформаци. Окр!м занурення в шформацшно-комушкацшне педагопчне середовище, наявносп постшного зворотного зв'язку за допомогою самоконтролю (блок контролю результат!в), з'являеться ще й така специф!чна дидактична функщя !нформац!йно-комун!кац!йних технолопй, як моделювання ситуац!й, яю недоступн! у звичайних умовах, що сприяе формуванню позитивного й сввдомого ставлення до самостшно! роботи.
Таким чином, шформацшно-комушкацшш технологи! навчання дозволяють шдвищити яюсть оргашзацн самостшно! роботи студенев, створюючи комфортне шформацшно-комушкацшне педагопчне середовище як для студешив, так i для викладач!в, що е засобом розвитку професшно! компетентност! майбутн!х учител!в иочаткових клаав.
Персиективним напрямом нашого досл!дження е розв'язання проблеми формування мотивац!! студешив до самостшно! роботи з використанням шформацшно-комушкацшних технолопй.
Л1ТЕРАТУРА
1. Атаманчук Ю. М. Особливост оргашзащ! самостшно1 роботи студентав в ¿нформащйно-навчальному середовшщ ушверситету / Ю. М. Атаманчук [Елекгронний ресурс] — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc gum/vchu/N126/N126p007-013.pdf.
2. Красножон О. Б. Проблема використання шформацшно-комушкацшних технолопй у процеа математично! шдготовки майбутшх учител1в ф1зики / О. Б. Красножон [Електронний ресурс] — Режим доступу: www.bdpu.org/scientific published/pedagogics 1 2007/22.doc.
3. Национальна доктрина розвитку освгги Украши у XXI столггп // Освгга Укра1ни. — 2001. — № 29. — С. 4-6.
4. Петухова Л. С. Теоретичш основи шдготовки вчитетв початкових кламв в умовах шформацшно-комушкащйного педагопчного середовища: монограф1я / Л. С. Петухова. — Херсон: Айлант, 2007. — 200 с.
5. Роберт И. В. Современные информационные технологии в образовании: дидактические проблемы, перспективы использования / И. В. Роберт. — М.: Школа-Пресс, 1994. — 254 с.
6. Сшваковський О. В. Шдготовка вчителя математики до використання комп'ютера у навчальному процеа / О. В. Сшваковський // Комп'ютер у шкот та мм'!. — 1999. — № 2. — С. 9-11.
УДК 371.13 Олена Б1 ДА, Людмила ПРОКОПЕНКО
ШДГОТОВКА СТУДЕНТ1В ДО ОРГАНВАЦП САМ0СТ1ЙН01 РОБОТИ УЧН1В
МАЛОКОМПЛЕКТНИХ ШК1Л
У cmammi розглядаютъся шляхи вдосконалення навчалъно-виховного процесу шдготовки вчителгв до викладання природознавчих дисциплт у початковш школг.
В статье рассматриваются пути усовершенствования учебно-воспитательного процесса подготовки учителей к преподаванию природоведческих дисциплин в начальной школе.
Ways of improving of the educational process of training teachers to teach natural sciences disciplines in elementary school are considered in the article.
Сшьська школа за своши здобутками займае важливе viicue в систем! освтт в сустльствт Воиа не тшыш реалпуе осв1тш й виховш знания, а й вщграе позитивну роль у шдвищенш ефективносп сшьськогосподарського виробництва, соц1ально-еконо\пмного розвитку села; виконуе важливу сощальну функцш, збершае генетичний потенщал украшського етносу.
Проблем! сшьсько! школи иридшяеться неабияка увага в зв'язку з тим, що вщродження i розвиток сшьсько! школи — це насамперед ввдродження села, збереження i розвиток нашо! держави. У малокомплектних школах, юльк!сть яких постшно збшьшуеться, орган!зац!я навчально-виховного процесу мае ряд ютотних особливостей.
Питаниями малокомплектно! школи та навчально-виховного процесу в нш займались ряд метод ист ¡в нашо! та заруб!жних кра!н: Г. Аквшева, К. Гончарова, В. Горощенко, Г. Ковальчук, Л. Нарочна, О. Постшкова, О. Савченко, I. Степанов, Г. Суворова та ш. Останшм часом у р!зних навчальних установах створюються лаборатор!! сшьсько! школи та сшьсько! малокомплектно! школи.
Особлива увага в малокомплектнш школ! придшяеться самостшнш робот!. Проблема самосийно! осв!ти важлива в сучасн!й осв!тн!й !ндустр!!, виходячи з висунуто! Нац!ональною доктриною розвитку освп"и ироблеми «безиерервност! осв!ти, навчання протягом життя»: саме школ! належить формувати потреби та здатн!сть особистосп до самоосв!ти [5, с. 5].
Мета cmammi полягае у розкритп шлях!в полшшення п!дготовки студент!в до орган!зац!! самостшно! роботи учн!в у малокомплектн!й школ!.
Полшшення якосп навчально-виховного процесу в школ!, як того вимагае «Закон про освпу», залежить в!д удосконалення майстерност! педагопчних кадр!в. Тому головною мапстраллю д!яльност! в ун!верситет! е шдготовка творчо! особистост! вчителя для сучасно! с!льсько! школи. 3 метою полшшення шдготовки майбутшх учител!в до роботи у класах-комплектах викладаеться спецкурс «С!льська малокомплектна школа», а також кожний методист читае тему щодо особливостей викладання певних дисциплш початково! ланки в умовах клаав-комплекпв. При цьому звертаеться увага на проблеми сшьсько! малокомплектно! школи, умови оргашзацн навчально-виховного процесу в нш тощо. У шдручнику, п!дготовленому нами для студенев педагопчних факультет!в, «Природознавство i с!льськогосподарська праця: Методика викладання», цьому питанию
