Интерактивная методическая система обучения основ производственных технологий будущих экологов Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

TEOPETHKO-METOAHHHI OCOE^HBOCTI niflrOTOBKH OAXIBUIB OKPEMHX _rA^y3EH I MnEUIA^bHOCTEH_

1990. 366 p.

9. Maslou A. G. Motivatsiya i lichnost' [Motivation and Personality]. 3-e izd. / Per. s angl. V. Vasil'eva. St. Petersburg, Piter, 2008, 352 p.

10. Olakh A. Tvorcheskiy potentsial i lichnostnye peremeny [Creativity and personality changes], Obshchestvennye nauki za rubezhem. Ser. Naukovedenie, 1968, № 4, pp. 69-73.

11. Rodzhers N. Tvorchestvo kak usilenie sebya [Creativity as strengthening himself]. Voprosy psikhologii 1990, № 1, pp. 164-168.

12. Guiding Creative Talent. Contributors: E. Paul Torrance - Author. Publisher: Prentice-Hall. Place of publication: Englewood Cliffs, NJ. Publication year: 1962. - Available at: https://www.questia.com/read/9518634/guiding-creative-talent

УДК [378.016:331]:502-057(07)

О. П. ВОЙТОВИЧ

1НТЕРАКТИВНА МЕТОДИЧНА СИСТЕМА НАВЧАННЯ ОСНОВ ВИРОБНИЧИХ ТЕХНОЛОГ1Й МАЙБУТН1Х ЕКОЛОГ1В

Показано, що з метою пгдвищення якостг пгдготовки майбуттх екологгв до професшно'1 дгяльностг на тдприемствах нами створено iнтерактивну методичну систему навчання основ виробничих технологiй, яка характеризуеться високим ступенем комунiкацii студентiв, викладачiв, роботодавщв. Рoзрoблена iнтерактивна метoдична система навчання майбуттх екологiв основ виробничих технологш е цiлiсним утвoренням, щo дoзвoляе сфoрмувати не тыьки знання основ виробничих технологiй, а й умiння 1'х застoсoвувати в майбутнiй прoфесiйнiй дiяльнoстi еколога на основi взаемодП фундаментальнoi та прoфесiйнoi спрямoванoстi навчання. Охарактеризовано кoмпoненти iнтерактивноi метoдичнoi системи навчання основ виробничих технологiй та показано 1'х взаемодiю для досягнення високого рiвня професiоналiзму майбутшх екологiв.

Ключовi слова: еколог, iнтерактивна методична система, виробничi технологи.

О. П. ВОЙТОВИЧ

ИНТЕРАКТИВНАЯ МЕТОДИЧЕСКАЯ СИСТЕМА ОБУЧЕНИЯ ОСНОВ ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ БУДУЩИХ ЭКОЛОГОВ

Показано, что с целью повышения качества подготовки будущих экологов к профессиональной деятельности на предприятиях нами создана интерактивная методическая система обучения основ производственных технологий, которая характеризуется высокой степенью коммуникации студентов, преподавателей, работодателей. Рoзрoботанная интерактивная метoдическая система обучения будущих экологов основ производственных технологий является единым комплексом, чтo позволяет сфoрмировать не только знания основ производственных технологий, но и умения их использовать в будущей прoфессиональной деяльнoсти эколога на основании взаимодействия фундаментальтй и прoфессиональной направленности обучения. Определено характеристики кoмпoнентов интерактивной метoдической системы обучения основ производственных технологий и показано их взаимодействие для достижения высокого уровня профессионализма будущих экологов.

Ключевые слова: эколог, интерактивная методическая система, производственные технологии.

O. VOYTOVYCH

INTERACTIVE METHODICAL SYSTEM OF TRAINING PRODUCTION TECHNOLOGIES BASICS FOR FUTURE ENVIRONMENTALISTS

In order to improve the quality of training future environmentalists for professional activities at the enterprises we have created an interactive methodical system of training production technologies

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧШ ОСОБЛИВОСТ1 П1ДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В ОКРЕМИХ _ГАЛУЗЕЙ I СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ_

basics, which is characterized by a high level of communication among students, teachers, and employers. A developed interactive methodical system of training future environmentalists production technologies basics is an integral unit that enables generating not only production technologies basics, but also the ability to apply them in future ecologist career based on interaction of fundamental and professional orientation of training. Components of interactive methodical system of training production technologies basics are characterized, their interconnection for the achievement of a high professional level of future environmentalists is revealed.

Keywords: environmentalist, interactive methodical system, production technologies.

Пщготовка фахiвцiв, здатних ефективно використати сво! знання в професшнш дiяльностi, е основним завданням сучасно! вищо! освiти. Реалiзацiя його потребуе тако! оргашзацп навчального процесу, щоб студент не лише оволодiв теоретичним матерiалом, а й Mir самостiйно здобувати новi знання, здiйснювати пошук, аналiз, узагальнення даних та прогнозувати можливосп застосування здобутих знань для ефективного виконання професiйних завдань. Дiевим мехашзмом реалiзаци цього е впровадження штерактивних методiв навчання, оскiльки вони сприяють постiйнiй комушкаци викладача i студенев, що вiдповiдно, стимулюе процес шзнання, формуе власну думку i вмшня !! аргументувати, вчить сприймати альтернативну думку i бачити рiзнi шляхи виршення проблемних ситуацiй, розвивае вмшня працювати в командi i творчо засвоювати навчальний матерiал.

Теоретико-методологiчнi аспекти використання штерактивних методiв навчання розглянут в роботах В. I. Свдокимова [2], Л. В. Пироженко i О. I. Пометун [4], Г. О. Сиротенко [6] та шших учених. Аналiз дослiджень показав, що, незважаючи на грунтовне дослiдження використання штерактивних методiв навчання як в загальноосв^нш, так i вищiй школ^ недостатньо розкритим, на нашу думку, е питання застосування цих методiв у пiдготовцi майбутнiх екологiв.

Зазначимо, що слово «штерактив» походить вщ англiйського слова «interact», де «inter» -взаемний, «act» - дiяти, тобто воно означае взаемодiяти. Тому штерактивне навчання можна визначити як взаемодда викладача та студента для виршення навчальних та практичних завдань. Оскшьки сутнiсть iнтерактивного навчання полягае у взаемодп, то важливими факторами ще! взаемоди е [6]:

- присутшсть учасникiв в одному чаш i просторi, що створюе можливiсть особистого контакту мiж ними;

- наявшсть спшьно! мети, очшуваного результату дiяльностi, який вiдповiдае штересам усiх i сприяе реалiзацi! потреб кожного;

- планування, контроль, корекщя i координацiя дiй;

- розподш единого процесу спiвпрацi, спшьно! дiяльностi мiж учасниками;

- виникнення мiжособистiсних вiдносин.

Нинi у ВНЗ застосовують такi методи i пiдходи штерактивного навчання [3]:

- впровадження коротких дiалогiв зi студентами на лекци, проведення коротких пiдготовлених самостiйно або шд керiвництвом викладача презентацiй студенев у ходi лекцп, якi б розкривали одне з питань, поставлених у нш, а також коротких тес^в на 5-10 хвилин, що демонстрували би розумiння студентами викладеного матерiалу, тощо;

- перетворення практичних занять у так зваш «майстерш», тобто такi види занять, де студенти в ходi обговорень, дискусш вирiшують завдання на основi власних самостшних напрацювань, а не лише «опитуються» за матерiалом лекцiй;

- широке впровадження у практичнi заняття презентацiй, самостiйно пiдготовлених студентами за завданнями викладача;

- впровадження рольових та дшових iгор;

- впровадження кейшв;

- включення до навчального процесу як обов'язково! складово! виконання студентами iндивiдуальних та групових короткострокових або довгострокових (протяжнiстю до одного семестру) навчальних проекпв, яю моделюють роботу за фахом;

- проведення майстер-клашв представниками виробництва на практичних заняттях;

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧШ ОСОБЛИВОСТ1 П1ДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В ОКРЕМИХ _ГАЛУЗЕЙ I МПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ_

- використання мультимедшних та електронних опорних конспекпв лекцiй, допомiжноï навчально1 шформаци на електронних носiях;

- штернет-пошук та iнтернет-комунiкацiя мiж учасниками осв^нього процесу.

Однак Bei цi методи використовуються фрагментарно, а ми вважаемо, що ефективнiсть навчання зростае, коли вдаеться оргашзувати постiйну багатосторонню комушкащю мiж учасниками навчального процесу, де викладач i студент е рiвноправними, тобто партнерами.

Вiдповiдно виникае необхщшсть у створеннi iнтерактивноï методичноï системи навчання, що характеризуеться високим ступенем комушкаци ïï учасниюв, рiзноманiтнiстю видiв, форм i прийомiв навчально1' дiяльностi. Метою статтi е обгрунтувати створення та застосування iнтерактивноï методично1' системи навчання основ виробничих технологiй майбутшх екологiв.

У педагогiчнiй лiтературi поняття «iнтерактивна система» не зустрiчаеться, дослщники акцентують увагу на термiнi «штерактивш методи». У дослiвному розумiннi штерактивним може бути названий метод, в якому той, хто навчаеться, е активним учасником, тобто здшснюе щось: говорить, управляе, моделюе, пише, малюе тощо, тобто не лише слухач, спостершач, а бере активну участь у тому, що вщбуваеться, власне створюючи це [4].

Ми розумiемо iнтерактивну методичну систему навчання основ виробничих технологш такою органiзацiею навчального процесу, тд час яко1' активна постшна взаемодiя всiх його учасниюв сприяе об'еднанню розрiзнених знань з природничих i технiчних дисциплiн в едину наукову систему взаемозв'язку господарсько1' дiяльностi людини з навколишнiм середовищем.

Впровадження iнтерактивноï методично1' системи навчання основ виробничих технологш у навчальний процес передбачае дотримання певних умов:

- створення сприятливо1' психолопчно1' атмосфери в колективi для забезпечення мотивацiï студентiв до самовдосконалення, вiдкритостi та спiвпрацi;

- витрати значно1' кiлькiсть часу як для шдготовки викладача, так i студенпв до змiн у навчальному процесi;

- наявнiсть матерiально-технiчноï бази, швидкого доступу до iнтернету;

- попередня пiдготовка до проведення штерактивних занять;

- створення платформи для штерактивно1' комушкаци мiж учасниками осв^нього процесу.

1нтерактивна технологiя навчання передбачае використання на заняттях [1]:

- штернет-технологш,

- мультимедiа продукцiï навчального призначення (аудiо, вiдео);

- комп'ютерних навчальних систем (електроннi пiдручники, тренажери);

- системи електронного тестування знань (комп'ютерш тести);

- нових техшчних засобiв навчання (iнтерактивна дошка, мультимедшний проектор та iн.);

- методу проекпв, елементiв дистанцiйного навчання, елеменпв дослiдження. Необхщшсть впровадження iнтерактивноï методично1' системи навчання основ

виробничих технологш майбутшх еколопв визначаеться:

• необхщнютю врахування при побудов1 системи техшчно1' шдготовки майбутнiх екологiв взаемодiï юнуючих методичних систем;

• необхщнютю створення професшно орiентованоï методично1' системи шдготовки майбутшх еколопв, що взаемодiе з виробництвом;

• появою i розвитком нових видiв виробничих технологiй, вивчення яких необхщно включати в навчальний процес, шляхом взаемодiï з керiвниками пiдприемств, науково-дослiдними iнститутами, конструкторськими бюро;

• необхщнютю удосконалення навчальних програм i п1дручник1в, що вимагае взаемоди викладачiв рiзних ВНЗ.

При створенш iнтерактивноï методично1' системи навчання основ виробничих технологш пoтрiбнo враховувати те, що техшчш дисциплiни е технолопчною основою фахово1' пiдгoтoвки майбутнього еколога. З огляду на це штерактивна методична система навчання основ виробничих технологш майбутшх еколопв включае:

• методику формування техшчних понять, що мають пряме вщношення до основ виробництва (технолопчш процеси (мехашчш, тепловi, масообмiннi, термiчнi, оптичнi,

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧШ ОШБЛИВОСТ1 П1ДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В ОКРЕМИХ

_ГАЛУЗЕЙ I CПЕЦIАЛЬHОCТЕЙ_

eлeктpoмaгнiтнi, квaнтoвi, xímí4hí, бioлoгiчнi, нaнoтeхнoлoгiï, генш iнжeнepiя), cиpoвинa, пaливo, eнepгiя (отняч^, eнepгiя cвiтлa, тeплoвa, xiMi4Ha, eлeктpичнa, MexaHi4Ha тa ядepнa));

• ключoвe пoняття «cxeMa тeхнoлoгiчнoгo npo^cy», Ha ocнoвi якoгo poзкpивaютьcя piзнi види пiдпpиeмcтв тa гaлyзeй виpoбництвa;

• мeтoдикy нaвчaння тeхнiчних вeличин - хapaктepиcтик виpoбничих тeхнoлoгiй (eнepгiя, poбoтa, кiлькicть тeплoти, cилa cтpyмy, eлeктpичнa нaпpyгa, мaгнiтнa iндyкцiя, cвiтлoвий готш, пoтyжнicть випpoмiнювaння);

• cиcтeмy тeхнiчних зaдaч для ayдитopнoï i caMocrrnHoï poбoти cтyдeнтiв;

• мeтoдичнi peкoмeндaцiï i дидaктичнi мaтepiaли для виклaдaчiв щoдo впpoвaджeння iнтepaктивнoï мeтoдичнoï cиcтeми нaвчaння ocнoв виpoбничих тeхнoлoгiй мaйбyтнiх eкoлoгiв;

• cиcтeмy тecтiв i кoнтpoльних poбiт для кoнтpoлю i caмoкoнтpoлю.

• Рoзpoблeнa мeтoдичнa œcreMa e цiлicним yтвopeнням, щo дoзвoляe фopмyвaти He тiльки знaння ocнoв виpoбничих тeхнoлoгiй, a й умшня ïx зacтocoвyвaти в мaйбyтнiй пpoфeciйнiй дiяльнocтi eкoлoгa Ha ocнoвi взaeмoдiï фyндaмeнтaльнoï тa пpoфeciйнoï cпpямoвaнocтi нaвчaння.

Тeopeтичнoю ocнoвoю iнтepaктивнoï мeтoдичнoï cиcтeми e cy4acHa кoнцeпцiя нaвчaння тexнiчниx диcциплiн y BH3, щo oпиpaeтьcя Ha тaкi пoлoжeння:

• мeтoдикa нaвчaння poзpiзнeниx тexнiчниx диcциплiн мaйбyтнix eкoлoгiв poзглядaeтьcя як eдинa мeтoдичнa cиcтeмa, щo мicтить cпiльнi цш, змicт, мeтoди, фopми i зacoби нaвчaння;

• пpoвiдним пpинципoм i^repa^^^i' мeтoдичнoï cиcтeми нaвчaння тexнiчниx ддациплш мaйбyтнix eкoлoгiв e пpинцип взaeмoдiï фyндaмeнтaльнocтi тa пpoфeciйнoï cпpямoвaнocтi нaвчaння y BH3;

• змicт Ryp^ тexнiчниx диcциплiн нeoбxiднo гpyпyвaти нaвкoлo фyндaмeнтaльниx пpиpoдничиx зaкoнiв i тeopiй, щo дoзвoляe peaлiзyвaти цiлicнicть, нacтyпнicть i бeзпepepвнicть ocвiти;

• мeтoди, фopми i зacoби нaвчaння говинвд вiдпoвiдaти мaйбyтнiй пpoфeciйнiй дiяльнocтi eкoлoгa;

• нaвчaння тexнiчниx диcциплiн говинж здiйcнювaтиcь iз викopиcтaнням iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйниx тexнoлoгiй.

Пpи цьoмy пiд тepмiнoм «iнтepaктивнa мeтoдичнa cиcтeмa» ми poзyмieмo взaeмoзв'язoк i взaeмoдiю тpьox eлeмeнтiв: цiльoвoгo (кoнкpeтизoвaний нa piвнi одетеми цiлeй нaвчaння), змicтoвoгo (змicт ocвiти нa piвнi нaвчaльнoгo мaтepiaлy) i пpoцecyaльнoгo (дiяльнicть cтyдeнтiв i виклaдaчiв з вивчeння мaтepiaлy): мeтoди нaвчaння, зacoби нaвчaння, фopми нaвчaння. Кoжeн iз нaзвaниx eлeмeнтiв вapтo poзглядaти як пiдcиcтeмy, щo y взaeмoдiï з iншими пiдcиcтeмaми зaбeзпeчye мoжливicть дocягнeння мeти нaвчaння.

Дo ^eï мoдeлi, зa peзyльтaтaми нaшиx дocлiджeнь, вxoдять тaкi кoмпoнeнти cклaднoopгaнiзoвaнoï мeтoдичнoï cиcтeми:

• цiлi iнтepaктивнoï мeтoдичнoï cиcтeми нaвчaння тexнiчниx диcциплiн мaйбyтнix eкoлoгiв;

• фyндaмeнтaльнi знaння cтyдeнтiв з пpиpoдничиx диcциплiн;

• пpoфeciйнi знaння cтyдeнтiв з тexнiчниx ддациплш;

• пpaктичнi yмiння i швички;

• мeтoди, якими дocягaютьcя пocтaвлeнi цiлi;

• зacoби, якими дocягaютьcя пocтaвлeнi цiлi;

• дидaктичнi ^инципи;

• фopми нaвчaльниx зaнять з тexнiчниx диcциплiн;

• види дiяльнocтi, якими peaлiзyютьcя фopми нaвчaння тexнiчниx диcциплiн;

• cиcтeми зaвдaнь.

TEOPETOKO-МЕТОДИЧШ ОШБЛИВОГП ПIДГОTОВКИ ФАХIВЦIВ ОКРЕМИХ

ГАЛУЗЕЙ I МПЕЦIАЛЬHОCTЕЙ

Pиc. 1. Cтpyктypa iнтepaктивнoï мeтoдичнoï cиcтeми нaвчaння ocнoв виpoбничиx тexнoлoгiй

мaйбyтнix eкoлoгiв.

Poзглянeмo дeтaльнiшe кoмпoнeнти iнтepaктивнoï мeтoдичнoï статеми нaвчaння ocнoв виpoбничиx тexнoлoгiй мaйбyтнix eкoлoгiв (див. pиc. i):

• цш iнтepaктивнoï мeтoдичнoï cиcтeми нaвчaння тexнiчниx диcциплiн мaйбyтнix eкoлoгiв фopмyютьcя з ypaxyвaнням пocтiйнoï взaeмoдiï yклaдaчiв гaлyзeвиx cтaндapтiв cпeцiaльнocтeй 101 Екoлoгiя тa 183 Texнoлoгiï зaxиcтy нaвкoлишньoгo cepeдoвищa (зa Пepeлiкoм 2015 po^ [9], щo вiднocятьcя дo piзниx гaлyзeй знaнь (10 Пpиpoдничi туки i 18 Виpoбництвo тa тexнoлoгiï) з нayкoвими ycтaнoвaми, пpoмиcлoвими пiдпpиeмcтвaми, кaдpoвими aгeнтcтвaми, мoнiтopингoвими ycтaнoвaми. Ц дoзвoляe зaбeзпeчити yзгoджeння змicтy ocвiти (ocвiтньo-пpoфeciйнoï пpoгpaми, ocвiтньo-квaлiфiкaцiйнoï xapaктepиcтики, нaвчaльниx плaнiв, нaвчaльниx пpoгpaм фyндaмeнтaльниx пpиpoдничиx, зaгaльнoтexнiчниx тa cпeцiaльниx тexнiчниx ддациплш) з cyчacними вимoгaми pинкy ^a^ (пiдпpиeмcтвa, кaдpoвi aгeнтcтвa) тa пepcпeктивними нaпpямaми poзвиткy тexнoлoгiй виpoбництвa (нayкoвo-дocлiднi ycтaнoви, кoнcтpyктopcькi бюpo);

• дидaктичнi пpинципи, peaлiзaцiя яких дoзвoляe дocягнyти пocтaвлeниx цiлeй нaвчaння:

• ^инцип нayкoвocтi y нaвчaннi, щo пepeдбaчae виcoкий piвeнь нayкoвocтi, який peaлiзyeтьcя чepeз фyндaмeнтaльнi пpиpoдничi диcциплiни;

• ^инцип cиcтeмнocтi i пocлiдoвнocтi нaвчaння, щo пepeдбaчae взaeмoдiю фyндaмeнтaльниx зaкoнiв i тeopiй iз xapaктepиcтикaми тexнiчниx пpoцeciв i peaлiзoвaний зaвдяки oптимaльнoмy пopядкy вивчeння фyндaмeнтaльниx пpиpoдничиx, зaгaльнoтexнiчниx тa cпeцiaльниx тexнiчниx диcциплiн;

• ^инцип дocтyпнocтi нaвчaння, щo пoлягae y вiдбopi нeoбxiднoгo тa дocтyпнoгo для cпpийняrтя нaвчaльнoгo мaтepiaлy;

• ^инцип зв'язку тeopiï з пpaктикoю, який poзкpивaeтьcя y cиcтeмi пpaктичниx зaвдaнь тa зaкpiплeнням здoбyтиx зтань нa пpaктицi, щo пpoxoдить та пiдпpиeмcтвi;

• пpинцип зacтocyвaння зacoбiв нaoчнocтi y нaвчaннi;

• ^инцип фopмyвaння пpoфeciйнoï кoмпeтeнтнocтi, щo зaбeзпeчye пiдгoтoвкy cтyдeнтiв-eкoлoгiв дo мaйбyтньoï пpoфeciйнoï дiяльнocтi нa пiдпpиeмcтвi;

• мeтoди, якими дocягaютьcя пocтaвлeнi цш, пoвиннi вiдпoвiдaти пpoвiднiй iдeï iнтepaктивнocтi. Для цьoгo нaми пpoaнaлiзoвaнo пiдxoди дo клacифiкaцiï мeтoдiв нaвчaння тa взятo зa ocнoвy icнyючy в пeдaгoгiцi клacифiкaцiю мeтoдiв нaвчaння. У нш виoкpeмлeнi тpи вeликi ^упи мeтoдiв нaвчaння, cepeд яких тами визнaчeнo тaкi iнтepaктивнi мeтoди:

Hay^bi зaпиcки. Cepiя: пeдaгoгiкa. - 201б. - № 2. 209

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧШ ОСОБЛИВОСТ1 П1ДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В ОКРЕМИХ _ГАЛУЗЕЙ I СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ_

I. Методи оргашзацп i здiйснення навчально-шзнавально! дiяльностi (за джерелом передачi i сприймання навчально! шформацп):

1. словесш (розповiдь, бесiда, лекцiя);

2. наочш (iлюстрацiя, демонстрацiя);

3. практичнi (дослщи, вправи, навчально-продуктивна праця).

II. Методи стимулювання i мотивацп навчання:

1. стимулювання штересу до навчання;

2. шзнавальш iгри;

3. навчальнi дискусп, створення ситуацiй емоцiйно-моральних переживань;

4. створення ситуацш зайнятостi, апперцепци, шзнавально! новизни.

III. Методи контролю i самоконтролю у навчаннi.

1. методи усного контролю i самоконтролю;

2. методи письмового контролю i самоконтролю;

3. методи лабораторно-практичного контролю i самоконтролю;

4. iндивiдуальне опитування;

5. фронтальне опитування;

6. усш залши, iспити;

7. письмовi залiки, юпити;

8. комп'ютерне тестування;

9. контрольна письмова робота;

10. контрольна лабораторна робота.

• засоби, якими досягаються поставлен цш штерактивно! методично! системи, забезпечують постшну взаeмодiю суб'eктiв та об'екпв освiтнього процесу:

• об'екти навколишнього середовища взятi в натуральному виглядi або препарованi для навчальних завдань (рослиннi i твариннi оргашзми, що зазнали впливу шкiдливих промислових вiдходiв);

• дiючi моделi (машин, механiзмiв, апаратiв, споруд та ш.);

• макети i муляж (техшчних установок i промислових споруд);

• прилади i засоби для демонстрацшних експериментiв (здебiльшого використовуються при вивченш фундаментальних природничих та загальнотехнiчних дисциплш: електровимiрювальнi прилади, дозиметри, спектрофотометри);

• графiчнi засоби (креслення, географiчнi карти, схеми);

• техшчш засоби навчання та носи даних (телевiзори, мультимедшш проектори, персональнi комп'ютери, iнтерактивнi дошки);

• тдручники i навчальнi пошбники;

• засоби для контролю знань i умiнь (друкованi, цифровi).

• форми навчальних занять i види дiяльностi пов'язанi мiж собою i подекуди застосовуються комплексно. Так, виокремлюемо фронтальну, групову, iндивiдуальну навчальну i наукову дiяльнiсть, а основнi форми навчальних занять - лекщя, семшар, екскурсiя на пiдприемство, конференцiя, факультатив, науковий гурток.

• фундаментальш знання з природничих наук е основою для здобуття професшних знань студенев з основ виробничих технологiй на основi взаемодii та узгодженостi навчальних програм з природничих та техшчних дисциплш. З огляду на те, що фундаментальш природничi ^зика; хiмiя з основами бiогеохiмii; бiологiя; фiзична екологiя; екологiчна хiмiя) та загальнотехшчш (безпека життедiяльностi; основи охорони пращ) дисциплши здебiльшого викладають викладачi вщповщних кафедр, а спецiальнi технiчнi дисциплши, в ходi вивчення яких студенти здобувають професшш знання з основ виробничих технологш (основи промислового i сiльськогосподарського виробництва; техноекологiя; урбоекологiя; радюеколопя; екобiотехнологiя) - викладачi випусково! кафедри, необхщно налагодити взаемодiю викладачiв вщповщних кафедр. Для цього нами пропонуеться систематично проводити науково-методичнi мiжкафедральнi семшари, де й узгоджувати вiдповiднi компоненти штерактивно! методично! системи навчання основ виробничих технологш майбутшх екологiв.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧШ ОСОБЛИВОСТ1 П1ДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В ОКРЕМИХ _ГАЛУЗЕЙ I МПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ_

• практичш умшня i навички (компетенцп) формуються у студентiв в ходi взаемоди системи завдань до лекцшних занять; до семiнарських занять; для контрольних po6iT; для самостшно1 роботи студенев; для науково-дослщно1 роботи (до курсових i квалiфiкацiйних рoбiт, семiнарiв та кoнференцiй) i3 практичними завданнями, що виконують студенти при проходженш виробничо! практики на пiдприeмствi. З щею метою при формування системи завдань з куршв природничих, загальнотехшчних та спецiальних технiчних дисциплiн враховуемо специфiку професшно1 дiяльностi еколога на шдприемствк аналiз етапiв технологiчного процесу виробництва, кiлькiснi характеристики технологiчного процесу виробництва кшцевого продукту з сировини, можливi викиди вiдходiв у виглядi вщпрацьовано1 сировини, побiчних продуктiв виробництва, шюдливих речовин, прогнозування екологiчних наслщюв цих викидiв та знаходження шляхiв !х мiнiмiзацil i знешкодження, прогнозування штрафних санкцiй за перевищення норм викцщв у довкiлля, перегляд норм викидiв у зв'язку iз впровадженням сучасних технологiй виробництва та очищення вiдходiв.

Отже, в ходi дослщження нами встанoвленi й oбrрунтoванi компоненти штерактивно! методично! моделi навчання основ виробничих технологiй майбутнiх екологiв, об'еднаш нами в цiле на oснoвi концепци поеднання фундаментальнoстi та професшно! спрямoванoстi навчання. Iнтерактивнiсть проявляеться в тому, що при змш1 одного з компонент змiнюються й шшк при пoявi нових метoдiв, засoбiв, технoлoгiй навчання змiнюються форми навчальних занять, при пoявi нових наукових даних, вони аналiзуються i включаються у вiдпoвiднi види занять у доступному для сприйняття виглядi або ж переводяться у статус проблемних запитань i обговорюються на семшарах та кoнференцiях.

Л1ТЕРАТУРА

1. Алексеева А. М. 1нтерактивш комп'ютерш технологи навчання / А. М. Алексеева // Комп'ютер у школ1 та сш'1. - 2012. - № 6. - С. 28-31.

2. Свдокимов В. I. Педагопчш технологи: начальний поабник / В. I. Свдокимов, I. Ф. Прокопенко. -Харшв: Колепум, 2005. - 224 с.

3. Зайченко I. В. Педагопка: навчальний поабник для студенпв вищих педагопчних навчальних заклад1в / I. В. Зайченко. - Чершпв, 2002. - 528 с.

4. Пометун О. I. ^терактивш технологи навчання: наук.-метод. поабник /О. I. Пометун, Л. В. Пироженко. - К.: Видавництво «А.С.К.», 2004. - 192 с.

5. Постанова КМУ № 266 ввд 29 квгтня 2015 р. «Про затвердження перел1ку галузей знань i спещальностей, за якими здшснюеться п1дготовка здобувач1в вищо! осв1ти». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/266-2015-%D0%BF

6. Сиротенко Г. О. Сучасний урок: 1нтерактивн1 технологи навчання. / Г. О. Сиротенко. - Харшв: Основа, 2003. - 80 с.

REFERENCES

1. Alieksieieva A M. Interaktyvni kompiuterni tekhnolohii navchannia [Interactive computer technology of education], Kompiuter u shkoli ta simi, 2012, Vol. 6, р.р. 28-31.

2. Yevdokymov V. I. , Prokopenko I. F. Pedahohichni tekhnolohii, nachalnyi posibnyk [Teaching technology, study guide], Kharkiv, Kolehium, 2005. 224 р.

3. Zaichenko I. V. Pedahohika, navchalnyi posibnyk dlia studentiv vyshchykh pedahohichnykh navchalnykh zakladiv [Pedagogics, study guide for students of higher educational establishments], Chernihiv, 2002. 528 р.

4. Pometun О. I., Pyrozhenko L. V. Interaktyvni tekhnolohii navchannia, nauk.-metod. posibn. [Interactive learning technologies, educational and methodical manual], Kyiv: Vydavnytstvo A.S.K., 2004. 192 р.

5. Postanova KMU № 266 vid 29 kvitnia 2015 r. «Pro zatverdzhennia pereliku haluzei znan i spetsialnostei, za yakymy zdiisniuietsia pidhotovka zdobuvachiv vyshchoi osvity» [CMU Resolution number 266 of April 29, 2015 «Approval of the list of disciplines and specialties which trains candidates of higher education»] [Elektronyi resurs], Available at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/266-2015-%D0%BF.

6. Syrotenko H. O. Suchasnyi urok, interaktyvni tekhnolohii navchannia [Modern lesson, interactive learning technologies], Kharkiv, Osnova, 2003. 80 р.