CC BY
94
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 П1ДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В ОКРЕМИХ ГАЛУЗЕЙ I СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ
УДК 37.015.3:614.8
Н. В. КУЛАЛА6ВА
ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОГО П1ДХОДУ ДО ПРОФЕС1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
МАЙБУТН1Х БУД1ВЕЛЬНИК1В
Обтрунтуванню Heo6xidnicmb реалiзацii творчо'1' складово'1' професшно'1 дiяльностi Maü6ymHix будiвельникiв nid час ixHboi пiдготовки в умовах професiйно-технiчного навчального закладу. Проаналiзовано джерела творчо'1' активностi учнiв, етапи становлення творчо'1' дiяльностi фахiвця. Виокремлено особистiснi риси, що властивi творчим людям. Визначено умови формування профе^йно-творчо'1' сnрямованостi майбуттх квалiфiкованих робiтникiв: вiдnовiднiсть освiти цiлям випереджального розвитку; сприяння виникненню вибiрково-позитивного ставлення майбуттх квалiфiкованих робiтникiв до професП; формування у них позитивно'1' мотиваци i задоволеностi результатом власно'1' дiяльностi; вiдnовiднi вимоги до педагога. Наведено основнi рекомендацИ стосовно формування в учня творчого niдходу до майбутньо'1' nрофесiйно'i дiяльностi.
Ключовi слова: творчш niдхiд, професшна дiяльнiсть, майбутнш будiвельник, культура, безпека, професшно-техтчт навчальнi заклади.
Н. В. КУЛАЛАЕВА
ФОРМИРОВАНИЕ ТВОРЧЕСКОГО ПОДХОДА К ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ БУДУЩИХ СТРОИТЕЛЕЙ
Обосновано необходимость реализации творческой составляющей профессиональной деятельности будущих строителей в процессе их подготовки в профессионально-техническом учебном заведении. Проанализированы источники творческой активности учащихся, этапы становления их творческой деятельности. Выделены личностные черты, присущие творческим людям. Определены условия формирования профессионально-творческой направленности будущих квалифицированных рабочих: соответствие образования целям опережающего развития, содействие возникновению избирательно-позитивного отношения будущих квалифицированных рабочих к профессии, формирования у них позитивной мотивации и удовлетворенности собственной деятельностью, соответствующие требования к педагогу. Приведены основные рекомендации по формирования у учащихся творческого подхода к будущей профессиональной деятельности.
Ключевые слова: творческий подход, профессиональная деятельность, будущий строитель, культура, безопасность, профессионально-технические учебные заведения.
N. KULALAIEVA
DEVELOPING OF A CREATIVE APPROACH TO THE PROFESSIONAL ACTIVITY OF FUTURE BUILDERS
The article discusses the necessity of implementing of the creative component of professional activity of future skilled workers in building structure during their training in vocational-technical schools. The sources of students' creativity, the stages of the development of the specialist's creative activity have been analyzed.
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧШ ОСОБЛИВОСТ1 П1ДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В ОКРЕМИХ _ГАЛУЗЕЙ I МПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ_
The author highlights the individual traits as the inherent part of the creative people's character. The conditions of formation of the professional and creative direction of future skilled workers: compliance of education with the objectives of advancing development, promoting the emergence of selective positive attitude of future skilled workers to the profession, forming their positive motivation and satisfaction with the result of their own activities and requirements to the teacher have been defined. The basic recommendations on the formation of student creativity for future professional activities have been outlined.
Keywords: creativity, professional activity, future builder, culture, safety, VET-schools.
Одшею з ушкальних характеристик людсько! природи, потенщалом, властивим кожному шдивщу вщ народження, що вiдрiзняe його вщ шших живих ютот, е творчють. Ii' визначають як продуктивну форму активност й самостшност людини. Результатом людсько' творчосп е науковi вщкриття, винаходи, розв'язання нових професшних завдань у пращ вчителя, лшаря, будiвельника, iнженера тощо. За висловленням М. Бердяева, творчють - це прирют, продукування нового, чого ще не було в свт: це виникнення новизни [1].
Творчють як процес складаеться з усвщомлених i неусвiдомлених компонент: постановки питання, мобшзацп необхiдних знань, особистого досвщу iндивiда (групи), висування ппотези, визначення шляхiв i способiв вирiшення завдання, спецiальних спостережень, експерименпв, узагальнення одержуваних фактiв, оформлення у виглядi логiчних образних, математичних, графiчних i предметних структур (створення ново' споруди, конструювання приладу тощо). Творчють припускае тонкють спостереження за явищами, вибiркове запам'ятовування iстотного, вольову та розумову напругу, емоцшний пiдйом та яскраву уяву. При цьому мають мюце здогади, припущення, логiчний анатз i синтез. Саме цей чинник у майбутшх квалiфiкованих робiтникiв будiвельного профiлю стимулюе розвиток широкого спектру сощально-щннюних якостей особистостi, таких, як шщативнють, самостiйнiсть, органiзованiсть, вiдповiдальнiсть, комушкативнють, безпечна поведiнка, нестандартнiсть мислення.
Важливють проблеми формування творчо' особистосп в процес професiйного становлення визначае ii значення:
- соцiальне, осюльки формуеться нова людина з особливим складом мислення, здатним до радикальних змш i перетворень, фах1вець ново' формацл, який долучиться до прогресивних перетворень в суспiльствi;
- професiйне, осюльки е засобом пiзнання iнтелектуальних можливостей у галузi творчо! працi.
За переконанням науковцiв, сучасна система шдготовки квалiфiкованих робiтникiв
будiвельного профiлю мае бути орiентована, на творче вщношення до наступно! професiйноi дiяльностi. Сформованють творчого пiдходу майбутнього фахiвця до власно! професiйноi дiяльностi посiдае важливе мiсце серед iнших професiйно важливих якостей його особистостi. Причина такоi необхiдностi полягае в тому, що на кожному наступному еташ розвитку суспшьства виникають новi, складнiшi завдання, як формують нове соцiальне замовлення за певною професiею на тдготовку фахiвцiв вiдповiдного рiвня. Крiм того, суспшьство постiйно встановлюе також все бшьш високi вимоги до особистосп робiтника, рiвня його загального розвитку, освгги, професiйноi компетентностi й творчого вщношення до обраноi професii.
За таких умов кожна професiйна школа вимагае вщ викладачiв професiйно-технiчних навчальних закладiв (ПТНЗ) удосконалення форм i методiв навчання, спрямованих на формування пiзнавальноi активностi учнiв, вироблення вмшь використовувати й практично застосовувати отримаш знання для вирiшення проблемних завдань. Таким чином, йдеться про необиднють виховання творчого вiдношення молодi до майбутньоi професiйноi дiяльностi, оскiльки сучасний процес навчання визначаеться потребою суспшьства мати творчих фахiвцiв.
Мета статт полягае в обrрунтуваннi необхiдностi формування творчого пiдходу до професiйноi дiяльностi у майбутнiх квалiфiкованих робiтникiв будiвельного профiлю для пiдвищення рiвня !х загальноi фаховоi культури та розвитку особистосп.
Розвиток творчих засад навчально-виробничого процесу у ПТНЗ будiвельного профшю сьогоднi е важливою умовою подальшого розвитку загальнолюдських цiнностей та гуманютичних iдеалiв молодi. Ii пiдготовка у ПТНЗ потребуе збшьшення уваги на формування
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧШ ОШБЛИВОСТ1 П1ДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В ОКРЕМИХ
_ГАЛУЗЕЙ I CПEЦIАЛЬHОCТEЙ_
отстемних знань, мaкcимaльнoï cтимyляцiï caмocтiйнoï дiяльнocтi, poзвиткy cтiйких твopчих iнтepeciв, цiлecпpямoвaнocтi твopчих пoшyкiв, нaпoлeгливocтi при витонанш твopчих завдань.
Питаннями вихoвaння твopчoï cклaдoвoï y мoлoдi, зoкpeмa y мaйбyтнiх квaлiфiкoвaних poбiтникiв, пepeймaлacя велика кшькють нayкoвцiв: М. Бердяев, Г. Варення, Ж. Гoдфpya, G. 1лын, H. Кaлiтa, А. Maкapeнкo, А. Maraoy, А. Олах, H. Рoджepc, Е. Тoppeнc та iншi. У деяких дocлiджeннях зaзнaчeнo, щo твopчий пiдхiд дo пpoблeми навчання бyдiвeльникiв пoтpeбye гeнepaцiю, твopчe фopмyлювaння i oпpaцювaння нoвих iдeй, зaдyмiв i пpoeктiв y шиpoкoмy coцiaльнoмy аепекп життя. Отже, твopчicть, як цiннicнo-ocoбиcтicнa кaтeгopiя, нaбyвae icтoтнoгo peзepвy caмoaктyaлiзaцiï ocoбиcтocтi i знaчнoю мipoю е cвoepiдним мeхaнiзмoм aдaптaцiï ocoбиcтocтi дo coцiaльних змiн. Пiд caмoaктyaлiзaцieю poзyмieмo бажання людини peaлiзyвaти ce6e, виявити в co6i те, щo закладене пoтeнцiйнo. А. Macлoy oхapaктepизyвaв caмoaктyaлiзaцiю як бажання людини cтaти тим, ким вoнa мoжe 6ути [9]. 1накше кaжyчи людинi пoтpiбнo «шриятливе» cycпiльcтвo, в якoмy вoнa мoжнa poзкpити cвiй твopчий пoтeнцiaл найтвтше, а тaкoж cильний негативний вплив, пoв'язaний з пoтpeбaми у безпещ.
Вчeнi вiдзнaчaють, щo, ocкiльки тожна ocoбиcтicть poзбyдoвyeтьcя за влacним cцeнapieм, нaдзвичaйнo aктyaльнoю е пoбyдoвa нaвчaльнo-виpoбничoгo пpoцecy в nTH3 з урахуванням iндивiдyaльних ocoбливocтeй вихoвaнцiв. Пpичoмy нeoбхiднa yмoвa oптимiзaцiï мeтoдичнoï poбoти - наявнють oб'eктивних даних пpo oco6^ri якocтi кoжнoгo вихoвaнця. Кpiм того, як вказував А. Макаренто: «Знання вихoвaнця мае прийти дo вихoвaтeля не в пpoцeci бaйдyжнoгo шго вивчення, а тiльки в npo^ci cпiльнoï з ним poбoти та caмoï aктивнoï дoпoмoги йoмy» [8, c. 92]. Отoж, ycпiх po6ora cyчacнoгo нaвчaльнoгo закладу знaчнoю мipoю визнaчaeтьcя piвнeм пiдгoтoвки йoгo педагопв, ïхнiм пpoфecioнaлiзмoм, глибинoю ix coцiaльнo-пcихoлoгiчних знань, зaгaльнoю кyльтypoю.
Вiдoмo, щo пpoфeciйнo-твopчi якocтi виxoвaнцiв не виникають oкpeмo вiд ïxнix iншиx влаотих кoмпoнeнтiв, а пiдпopядкoвaнi зaкoнaм фopмyвaння ocoбиcтocтi на етапах навчання й caмoнaвчaння, дiяльнocтi й кoмyнiкaцiï. ^му, джepeлoм твopчoï aктивнocтi yчнiв муотть cтaти, нacaмпepeд, iнтepec дo npo^cy та результату влacнoï пpaцi. ïxrn зaцiкaвлeнicть в цьoмy мае забезпечуватжя нaявнicтю пiзнaвaльнoï мoтивaцiï, ycвiдoмлeним набуттям знань, щo cпpияe пepeбyдoвi пcиxoлoгiчниx пpoцeciв cпpиймaння, пaм'ятi, миcлeння, уяви. Фopмyвaння же пiзнaвaльниx мoтивiв гокладеш на зacoби вдocкoнaлeння нaвчaльнoгo npo^cy: визначення дiйoвиx, активних мeтoдiв навчання, oнoвлeння змicтy навчальних диcциплiн, мoдepнiзaцiю cтpyктypи i змicтy занять, налагодження мiждиcциплiнapниx зв'язкiв, poзшиpeння фopм caмocтiйнoï poбoти yчнiв тoщo.
Кoли йдeтьcя пpo coцiaльнo-пpoгpecивнy твopчy дiяльнicть людини, як у мaтepiaльнiй, так i дyxoвнiй cфepax, cпpямoвaнy на пepeтвopeння дiйcнocтi з мeтoю тpaнcфopмaцiï багатства людcькoï icтopiï у внyтpiшнe багат^^ ocoбиcтocтi, у ïï надбання, на ушляке виявлення i poзвитoк cyтнicниx cил людини, тo зpoзyмiлo, щo мoвитьcя пpo культуру у шиpoкoмy ïï знaчeннi [2, c. 202]. Cтocoвнo ж oднieï з ïï cклaдoвиx, а caмe культури безпеки пpoфeciйнoï дiяльнocтi, яка бeзпocepeдньo гов'язана з ycyнeнням небезпек, влacтивиx вщговщнш гaлyзi, вiдзнaчимo, щo ocтaння не мoжливa без твopчoгo пiдxoдy poбiтникiв дo виpiшeння пpoблeм, ocoбливo отричинених людcьким чинникoм.
Фeнoмeн твopчocтi багатоплавдвий: «Tвopчicть icнye завжди й cкpiзь, де людина уявляе, кoмбiнye й отгорюе щo-нeбyдь нoвe», - пдаав Л. Вигoтcький [5]. Tвopчicть у будь-ятому видi дiяльнocтi тим i вiдpiзняeтьcя вiд звичaйнoгo викoнaння, щo вoнa зaxoплюe людину, cтвopюe наднапругу, вiдкpивae «друге дихання», нaпoвнюe бажанням poбити та змicтoм ïï життя. Tвopчy дiяльнicть мoжнa пpeдcтaвити пocлiдoвнicтю eтaпiв: твopчa мoтивaцiя, цiннicть i змют дiяльнocтi, результат. Зaдoвoлeнicть результатом пopoджye нoвий мoтив на шву дiяльнicть [9].
Ha piвeнь poзвиткy твopчoï cпpямoвaнocтi ocoбиcтocтi cyттeвo впливають вiкoвi змiни cмиcлoвoï cфepи oco6^toctí. Cмиcл мoжe бути й мoтивoм, cпoнyкaнням дo дп, i результатом. ^ираючдаь на дocлiджeння тeopiï cмиcлiв Л. Вигoтcькoгo, Ж. Гoдфpya, А. Олаха, К. Рoджepca, нaвeдeмo етапи в^вих змiн cмиcлoвoï cфepи. У вщ 15-19 poкiв вiдбyвaeтьcя фopмyвaння cвiтoглядy, влacниx cмиcлiв i oco6^tox цiннocтeй; cмиcлoвa peгyляцiя займае дoмiнyючe пoлoжeння cтocoвнo зaдoвoлeння пoтpeб; нapoджeння «життeвoï пepcпeктиви». 19 poкiв i дaлi -ycвiдoмлeння влacнoгo призначення у життi; peaлiзaцiя життевих перстектив i cмиcлiв;
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧШ ОСОБЛИВОСТ1 П1ДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В ОКРЕМИХ
_ГАЛУЗЕЙ I МПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ_
прагнення до самореалiзацп; вихвд за меж власного «Я». Така перiодизацiя смислово! сфери характеризуе етапи становлення творчо! дiяльностi фахiвця й надае вщомосп щодо характеристики траекторп розвитку учшв в контекстi формування !хньо! творчо! спрямованост [5; 10; 11].
На формування творчого шдходу до майбутньо! професшно! дiяльностi впливае також складна й рiзноманiтна система передумов середовища перебування, адаптованих до кожно! вшово! категорп та освiтнього рiвня. Творчють видiляють в особистостi як головну ознаку 11 зрiлостi та призначення. Зршсть ототожнюеться з трьома якюними характеристиками: цiлiснiсть, стiйкiсть i вищий рiвень досягнень. Стрижнем творчостi е взаемодiя людей, детермiнована не лише !х особистiсними якостями, а й соцiальними чинниками, наприклад, розподiлом пращ та кооперацп дiяльностi, розбiжнiстю штерешв, потреб i необхiднiстю !хнього узгодження. Невщ'емною властивiстю зростаючо! особистостi е прагнення до безперервного тзнання св^у та творчих здобуткiв. Це, вщповщно у свою чергу, надае матерiал для накопичення працiвником досвiду у формi засвоених знань, умiнь i навичок.
Серед особистiсних рис, що властивi творчим людям, виокремлюють [5; 10]:
• незалежнють - особистюш стандарти важливiшi за стандарти групи;
• вiдсутнiсть конформiзму в ощнках i судженнях, такiй людинi дуже складно «проживати» у соцiумi;
• еклектичнють - високий рiвень защкавленост у навколишньому, всьому тому, до чого вона причетна i прагне бути причетною, постiйне прагне об'еднати даш iз рiзних галузей знань;
• шновацшнють - здатнiсть до оновлення, вщкритють новому;
• вщкритють розуму - готовнiсть повiрити сво!м i чужим фантазiям, сприйнятливiсть до нового i невизначеного;
• висока толерантнють до невизначених i невиршених ситуацiй, конструктивна активнiсть у цих ситуащях;
• розвинуте естетичне почуття, прагнення до краси;
• вщдача переваги бiльш складним речам, шж звичним i простим;
• безперервне оновлення сприйняття свiту.
Важливою умовою ефективно! реалiзацil будь-яко! дiяльностi е вщповщшсть суб'ективних властивостей, схильностей, здатностей людини характеру професп. Такi схильност забезпечують успiх i творчий шдхщ до не!. Формування професiйно! творчо! спрямованост утворюе основний сенс самовизначення особистостi. Необхвдна умова формування професшно-творчо! спрямованостi в майбутнього квалiфiкованого роб^ника полягае у виникненнi вибiрково-позитивного вщношення до професi!. Вона обумовлена сощально-юторичними умовами розвитку суспiльства, особливостями професп, реальною соцiальною взаемодiею й тим, як ця властивють формувалася в майбутнього будiвельника на попереднiх етапах життевого шляху.
Основним компонентом розвитку творчо! особистосп може бути тшьки самовдосконалення, коли i «прямi» i «зворотнi» зв'язки працюють всерединi системи, тобто особистосп. Як процес творчють вщбуваеться на рiзних рiвнях: несвщомому, пiдсвiдомому, свiдомому i над свщомому. Вищим рiвнем розвитку творчостi е взаемодiя мiж ними. Несвiдоме психiчне базуеться на глибинних законах життя, етапах еволюцiйного процесу i генетично! пам'ятi, в якiй зберiгаеться попереднш досвiд. Цей досвiд лежить в основi формування багатьох навичок, потреб у рiзних видах дiяльностi. Крiм колективного несвiдомого, зумовленого фiлогенетичним досвщом людства, iснуе iндивiдуальне несвiдоме прагнення до певних видiв дiяльностi на основi вроджених задатюв. Свiдома форма творчосп мае власний, особливий шструмент - логiчнi операцi!: аналiз, синтез, абстракцп, узагальнення, умовиводи, яю спрямоваш на пiзнання реальностi, пiдводять суб'екта дiяльностi до створення нового продукту.
Будучи передумовою творчо! дiяльностi, творча спрямованють особистостi об'еднуе стiйкi мотиви i життевi цiлi учнiв, за яких формуються i розвиваються !хш творчi здiбностi [6]. Значну роль у цьому вщграе навчальна дiяльнiсть. Остання передбачае пошук нового змюту та органiзацiйних форм у системi безперервно! освiти, надае особливого значення !! методологiчнiй складовiй. Головним результатом осв^и мае стати !! вщповщнють цiлям випереджального розвитку. Учнi мають бути залучеш до творчих занять, у ходi яких вони
TE0PETOK0-MET0^4HI ОШБЛИВОСТ1 ПIДГОTОВКИ ФАХ1ВЦ1В ОКРЕМИХ
_ГАЛУЗЕЙ I CПEЦIАЛЬHОCTEЙ_
нaвчaтьcя винaxoдити, poзyмiти й oпaнoвyвaти шве, бути вщкритими й здатними виражати влacнi думки, вмiти ухвалювати ршення й дoпoмaгaти oдин oднoмy, фopмyлювaти iнтepecи й ycвiдoмлювaти мoжливocтi. Але для ^oro пoтpiбнi пeдaгoги, здатш дoпoмoгти 1м знайти ceбe в мaйбyтньoмy, cтaти caмocтiйними, твopчими й впевненими у co6í пpoфecioнaлaми.
Рoзбyдoвyючи уявлення пpo мiciю пeдaгoгiв nTH3 бyдiвeльнoгo пpoфiлю в cиcтeмi фopмyвaння твopчoï cпpямoвaнocтi yчнiв, нeoбxiднo вpaxoвyвaти пeвнi вимoги. Haйвaжливiшими з ocтaннix е oпopa на знання зaкoнoмipнocтeй твopчoï cпpямoвaнocтi ocoбиcтocтi, нoвaтopcькa шзищя, щo йде вiд нeï в opгaнiзaцiï вкaзaнoгo пpoцecy, який мае бути opieнтoвaним на poзвитoк oco6^toctí виxoвaнця у nTH3 через включення йoгo в пiзнaвaльнy кoмyнiкaтивнy дiяльнicть, щo rpyнтyeтьcя на вiльнoмy вибopi iндивiдoм cфepи прикладання здaтнocтeй для зaдoвoлeння coцioкyльтypниx i ocвiтнix штреб. Toмy вci види й фopми opгaнiзaцiï дiяльнocтi в cиcтeмi пpoфeciйнoï ocвiти бyдiвeльникiв пoвиннi бути cпpямoвaнi на фopмyвaння пoзитивнoï мoтивaцiï й зaдoвoлeнocтi peзyльтaтoм влacнoï дiяльнocтi.
^стема фopмyвaння твopчoï cпpямoвaнocтi ocoбиcтocтi передбачае poзвитoк yнiкaльниx cпiльнocтeй - кoлeктивiв, пoв'язaниx з твopчoю дiяльнicтю й стшкуванням. Вoни завжди забезпечують cинepгeтичний ефект, пpимнoжyючи зycилля вcix cyб'eктiв щoдo пiдвищeння peзyльтaтивнocтi. Haйбiльш адекватшю пeдaгoгiчнoю тexнoлoгieю е opгaнiзaцiя твopчиx oб'eднaнь мoлoдi й дopocлиx (учшв i пeдaгoгiв, мaйcтpiв, нacтaвникiв): ïx iнтeгpaцiя, за paxyнoк дп мexaнiзмiв мoтивaцiï, зараження пiзнaнням i твopчicтю, швидкo згypтoвye, poзбyдoвye й гащалзуе.
Ha cyчacнoмy eтaпi poзвиткy cycm-mcrea цiнyютьcя квaлiфiкoвaнi poбiтники, щo здатш працювати в yмoвax, якi швидто змiнюютьcя. Дo тoгo ж, теред ocoбиcтиx якocтeй, щo мicтятьcя у вимoгax пpoвiдниx cвiтoвиx кoмпaнiй дo poбiтникiв нaйвaжливiшими е тaкi, як знання пpoфeciï, yмiння працювати у томацщ та вмiння виpiшyвaти пpoблeми [4, c. 21].
Це бeзпocepeдньo cтocyeтьcя бyдiвeльникiв. Отже, виклaдaцькoмy отладу nTH3 бyдiвeльнoгo пpoфiлю нeoбxiднo не тшьки забезпечити виcoкий piвeнь вмшь виxoвaнцiв, а й poзвинyти ïxm здiбнocтi нeтpaдицiйнo та твopчo пiдxoдити дo виpiшeння piзниx (чacoм i небезпечних) еттуацт, opгaнiзoвyючи влacнy дiяльнicть на твopчiй ocнoвi. Пoняття «твopчe cтaвлeння мaйбyтньoгo квaлiфiкoвaнoгo poбiтникa дo пpoфeciйнoï дiяльнocтi» мае зайняти cвoe гiднe мicцe cepeд iншиx педагопчних кaтeгopiй, у тeopiï й практищ пpoфeciйнoï ocвiти. Фopмyвaння йoгo твopчoгo cтaвлeння дo peaлiзaцiï пpoфeciйниx завдань oбyмoвлeнo пoлoжeнням у cycпiльcтвi, oбoв'язкaми та фyнкцiями вiдпoвiднo дo пpoфeciï, щo oпaнoвye мaйбyтнiй бyдiвeльник у nTH3. Фopмyвaння твopчoгo вiднoшeння мoлoдi дo завдань мaйбyтньoï пpaцi cвoepiднo пpoявляeтьcя пpoявляeтьcя (за paxyнoк piзнoгo piвня poзвиткy) у пcиxiчнiй cфepi ocoбиcтocтi в навчальних cитyaцiяx. ^йбшьш чiткo пiд чac навчання гомггш ocoбливocтi iнтeлeктyaльнoï, пpaктичнo-пpeдмeтнoï та мoтивaцiйнoï cфep ocoбиcтocтi: yчнi мають piзнi нaвчaльнo-пiзнaвaльнi здaтнocтi, piзнi piвнi мoтивaцiйниx cтaнiв. Вiдзнaчимo, щo твopчe ставлення дo навчальних (фaxoвиx) завдань - це щлюнють, eднicть гapмoнiчнa poзвинeниx cфep ocoбиcтocтi та ïx cклaдoвиx.
Haгaдaeмo, щo кoли йдeтьcя ^o фopмyвaння твopчoгo пiдxoдy мaйбyтньoгo квaлiфiкoвaнoгo poбiтникa дo влacнoï пpoфeciйнoï дiяльнocтi, ocтaння мycить вiдpiзнятиcя твopчим пpoявoм, тoбтo фaxiвцю мае бути властиве твopчe миcлeння, твopчий пiдxiд дo cпpaви тoщo. Для виxoвaнця nTH3 - мaйбyтньoгo бyдiвeльникa - твopчa cпpямoвaнicть е cyттeвoю у шго пpoфeciйнiй дiяльнocтi. Рaзoм з тим треба визнати, щo в cyчacнiй пpaктицi nTH3 ще не cклaлacя тeндeнцiя на peфopмyвaння та мoдepнiзaцiï змicтy ocвiти з тoчки зopy фopмyвaння твopчoгo cтaвлeння учня дo пpoфeciйнoï дiяльнocтi. Однак бaзoвa подготовка, poзвинeнi твopчi якocтi ocoбиcтocтi й активне навчання е важливими yмoвaми для ^oro.
Фopмyючи в учня твopчий пiдxiд дo мaйбyтньoï пpoфeciйнoï дiяльнocтi, викладачу дoцiльнo:
• цiлecпpямoвaнo poбити cвoeчacнi кopeгyвaльнi виправлення при викopиcтaннi пeдaгoгiчниx тexнoлoгiй та шшващй;
• фopмyвaти цiлi навчання й виxoвaння yчнiв з урахуванням cyчacниx ocвiтнix, виxoвниx i poзвивaючиx мoжливocтeй нaвчaльнoгo мaтepiaлy, peзyльтaтiв зacтocyвaння piзниx мeтoдiв, пpийoмiв, зacoбiв нaвчaльнo-виpoбничoгo npo^cy;
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 П1ДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В ОКРЕМИХ _ГАЛУЗЕЙ I МПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ_
• реатзувати особистiсно-зорiентований пiдхiд до навчання на основi оцiнки потенцiйних можливостей вихованщв: iнтелектуальних, мотивацiйних, емоцiйно-вольових, професшних якостей, рiвня комунiкабельностi, самооцiнки особистосп;
• планувати власну подальшу професшну дiяльнiсть.
Творчi завдання, по сут^ мають пронизувати всi види занять вщ початку до кiнця, незалежно вiд теми, цiлей i завдань, яю плануються вирiшити. За допомогою творчих завдань учш одержують уявлення про рiзнi конструкти навчально! теми. Таю завдання допомагають формуванню творчого мислення вихованщв. При !хшм виконанш останш мусять погоджувати власнi дп з характером навчальних завдань. Зорова наочшсть у комбiнацi! зi слуховою, дозволяе учням отримати бiльш повну уяву про особливостi навчального завдання та зоргашзуватися для пошуку оптимального ршення. Завдяки наведеним заходам працюють i взаемодiють такi механiзми мислення вихованщв, як аналiз, синтез, шту!щя, що сприяють !хньо! творчо! активность
Е. Торренс виокремлюе п'ять принцитв, якими повинен керуватись педагог, щоб стимулювати розвинення творчого мислення [12]:
• уважне ставлення до незвичних питань;
• тактовне ставлення до незвичних iдей;
• вмiння ставитись до щей вихованщв як щнних i формувати у них належне ставлення до продукпв власно! дiяльностi;
• надавати час для самостшного навчання учшв i забезпечувати !м шдтримку (похвалу);
• надавати час для практики, яка не ощнюеться.
Значну роль у розвитку творчосп учшв вщграе спiльна творчiсть з викладачем. Щоби вихованець змiг самостiйно знаходити i видiляти проблемнi ситуацiйнi задачi у навколишньому середовищi, його дiяльнiсть повинна бути вiдповiдно органiзована. Але будь-яке, навт налагоджене, предметне середовище залишаеться мертвим без головно! дшово! особи у процесi виховання творчо! особистосп - вихователя. Творча людина продукуе навколо себе творчу атмосферу, тобто вiрогiднiсть того, що вихованщ матимуть ширше поле можливостей для розгортання власних планiв i задумiв у творчого педагога, нiж у викладача зi стандартним, шаблонним стилем мислення. К. Ушинський писав, що «...у вихованш все повинне грунтуватися на особистостi вихователя, тому що виховна сила виливаеться тiльки з живого джерела людсько! особистостi. №яю статути i програми, нiякий штучний органiзм закладу, як би хитро вш не був придуманий, не може замшити особистостi в справi виховання» [7, с. 152]. Ц слова актуальнi, оскiльки вихiд ПТНЗ на рiвень нових вимог та завдань багато в чому залежить вщ розвитку творчого потенцiалу викладачiв i педагогiчних колективiв закладу.
Приймаючи створене учнем - не ощнюючи з точки зору якосп, але стимулюючи внесений вклад, педагог (майстер виробничого навчання, наставник) може надати вихованцю вибiр напряму рухатись дат, пiдкреслюючи зацiкавленiсть безпосередньо у процесс а не тiльки продуктi пращ. Адже результатом учшвсько! творчостi може бути не обов'язково конкретний витар, виршення навчально! проблеми, запропоновано! викладачем тощо, а тi змiни, яю вiдбулись з особистiстю у процес творення. Крiм того, у спшьнш творчостi вихователь може отримати нове бачення, а учень - особистють. Отже, ди викладачiв професiйно! школи мають бути спрямоваш на завдання формування творчо! особистостi. Це припускае виховання в учнiв умiння творчо ставиться до навчання й надалi до пращ. У зв'язку з цим педагопчний процес у ПТНЗ усе бшьше складшшае i вимагае глибокого розумшня рiшень i вщносин мiж суб'ектами навчально! дiяльностi. Вихованщ очшують вiд викладачiв пiдтримки, сшвроб^ництва, створення умов для спiльно! творчо! пращ.
Таким чином, система навчання та виховання майбутшх квалiфiкованих роб^ниюв будiвельного профiлю в ПТНЗ у тому вигляд^ у якому вона юнуе сьогоднi, мае насамперед навчати учшв способам ефективного використання знань у майбутнш практичнш професiйнiй дiяльностi. Потрiбно змушувати !х залучати творчий шдхщ до вирiшення навчальних завдань i проблем, знаходячи нестандартнi, оригшальш рiшення. Це припускае використання вСх резервних можливостей особистостi учнiв, а також створення сприятливих сощально-економiчних i психолого-педагогiчних умов для його повнощнно! навчально! дiяльностi.
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧШ ОСОБЛИВОСТ1 П1ДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В ОКРЕМИХ
_ГАЛУЗЕЙ I СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ_
Нарешп, для надбання майбутнiми фахiвцями твердо! впевненосп у тому, що !хш знання, творчий потенцiал будуть затребуваш суспiльством, а вони спроможнi до працевлаштування на ринку працi.
Професiйно-творчi якостi особистостi будiвельника не виникають окремо вiд iнших !! компонент, а пiдпорядкованi законам формування творчо! особистостi загалом на всiх етапах навчання та самонавчання, дiяльностi та комушкаци. У зв'язку з цим побудова навчально-виробничого процесу у ПТНЗ будiвельного профiлю з урахуванням iндивiдуальних особливостей учнiв е надзвичайно актуальною. Перед середньою професiйною школою сьогодш постали завдання, вирiшення яких пов'язано iз застосуванням нетрадицiйних засобiв впливу на особистiсть вихованця у навчально-виробничому процесi ПТНЗ, де суб'ективна позищя майбутнього квалiфiкованого робiтника становить основу розвитку його творчого потенщалу.
До перспектив подальших дослiджень вбачаемо створення банку педагогiчних технологiй, що сприяють розвитку творчого ставлення майбутшх квалiфiкованих робiтникiв будiвельного профiлю до професшно! дiяльностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бердяев Н. А. Философия свободы. Смысл творчества / Н. А. Бердяев. [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http://booksite.rU/fulltext/ber/dya/berdyaev_n_a/fil/filosof/18.htm#17.
2. Варення Г. А. Теоретико-методолопчш основи працеохоронно! дiяльностi / Г. А. Варення - К.: Раритет, 2003. - 216 с.
3. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Л. С. Выготский. - М.: Изд-во АСТ, 2008. - 671 с.
4. Гин А. А. ТРИЗ-педагогика / А. А. Гин. - М.: ЛитРес, 2015. - 120 с. [Электронный ресурс].- Режим доступа: http://www.litres.ru/anatoliy-gin/triz-pedagogika/.
5. Годфруа Ж. Что такое психология; в 2-х т. Т. 1: пер. с франц. Алипова Н. Н., Пегелау А. В., Эстрина Т. Я. - М.: Мир, 1992. - 496 с.
6. Ильин Е. П. Психология творчества, креативности, одаренности / Е. П. Ильин. - СПб.: Питер, 2009. - 448 с.
7. Калита Н. К. Д. Ушинський про вчителя: до проблеми виховного вдеалу / Н. Калита // Молодь i ринок. - 2008. - № 11. - С. 149-154.
8. Макаренко А. С. Методика виховно! роботи / А. С. Макаренко. - К.: Рад. школа, 1990. - 366 с.
9. Маслоу А. Г. Мотивация и личность; пер. с англ. В. Васильева. - 3-е изд.. - СПб.: Питер, 2008. -352 с.
10. Олах А. Творческий потенциал и личностные перемены / А. Олах // Общественные науки за рубежем. Серия: Науковедение. - 1968. - № 4. - С. 69-73.
11. Роджерс Н. Творчество как усиление себя / Н. Роджерс // Вопросы психологии. - 1990. - № 1. -С. 164-168.
12. Guiding Creative Talent. Contributors: E. Paul Torrance - Author. Publisher: Prentice-Hall. Place of publication: Englewood Cliffs, NJ. Publication year: 1962. / E. Torrance. - 260 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.questia.com/read/9518634/guiding-creative-talent. - Назва з екрану. -мова англ.
REFERENCES
1. Berdyaev N. A. Filosofiya svobody. Smysl tvorchestva [Philosophy of Freedom. meaning of creativity], Available at: http://booksite.ru/fulltext/ber/dya/berdyaev_n_a/fil/filosof/18.htm#17
2. Varennya G. A. Teorety'ko-metodologichni osnovy' praceoxoronnoyi diyaFnosti [Theoretical and methodological basis of pratseohoronnoyi]. Kyiv, Rary4et, 2003, 216 p.
3. Vygotskiy L. S. Pedagogicheskaya psikhologiya [Pedagogical psychology]. Moscow, Izd-vo AST, 2008, 671 p.
4. Gin A. A. TRIZ-pedagogika [TRIZ-pedagogic]. Moscow, LitRes, 2015, 120 p. - Available at: http://www.litres.ru/anatoliy-gin/triz-pedagogika/
5. Godfrua Zh. Chto takoe psikhologiya [What is the psychology], V 2-kh t. T. 1: Per. s frants. Alipova N. N., Pegelau A. V., Estrina T. Ya. Moscow. Mir, 1992. 496 p.
6. Il'in E. P. Psikhologiya tvorchestva, kreativnosti, odarennosti [Psychology of creativity, creativity, talent]. St. Petersburg, Piter, 2009, 448 p.
7. Kaly'ta N. K. D. Ushy'ns'ky'j pro vchy'telya: do problemy' vy'xovnogo idealu [D. Ushinsky about the teacher: the problem of educational ideal sti]. Molod' i ry'nok, 2008, Vol 11, pp. 149-154.
8. Makarenko A. S. Metody'ka vy'xovnoyi roboty' [Methods of educational work]. - Kyiv.: Rad. shkola,
TEOPETHKO-METOAHHHI OCOE^HBOCTI niflrOTOBKH OAXIBUIB OKPEMHX _rA^y3EH I MnEUIA^bHOCTEH_
1990. 366 p.
9. Maslou A. G. Motivatsiya i lichnost' [Motivation and Personality]. 3-e izd. / Per. s angl. V. Vasil'eva. St. Petersburg, Piter, 2008, 352 p.
10. Olakh A. Tvorcheskiy potentsial i lichnostnye peremeny [Creativity and personality changes], Obshchestvennye nauki za rubezhem. Ser. Naukovedenie, 1968, № 4, pp. 69-73.
11. Rodzhers N. Tvorchestvo kak usilenie sebya [Creativity as strengthening himself]. Voprosy psikhologii 1990, № 1, pp. 164-168.
12. Guiding Creative Talent. Contributors: E. Paul Torrance - Author. Publisher: Prentice-Hall. Place of publication: Englewood Cliffs, NJ. Publication year: 1962. - Available at: https://www.questia.com/read/9518634/guiding-creative-talent
УДК [378.016:331]:502-057(07)
О. П. ВОЙТОВИЧ
1НТЕРАКТИВНА МЕТОДИЧНА СИСТЕМА НАВЧАННЯ ОСНОВ ВИРОБНИЧИХ ТЕХНОЛОГ1Й МАЙБУТН1Х ЕКОЛОГ1В
Показано, що з метою пгдвищення якостг пгдготовки майбуттх екологгв до професшно'1 дгяльностг на тдприемствах нами створено iнтерактивну методичну систему навчання основ виробничих технологiй, яка характеризуеться високим ступенем комунiкацii студентiв, викладачiв, роботодавщв. Рoзрoблена iнтерактивна метoдична система навчання майбуттх екологiв основ виробничих технологш е цiлiсним утвoренням, щo дoзвoляе сфoрмувати не тыьки знання основ виробничих технологiй, а й умiння 1'х застoсoвувати в майбутнiй прoфесiйнiй дiяльнoстi еколога на основi взаемодП фундаментальнoi та прoфесiйнoi спрямoванoстi навчання. Охарактеризовано кoмпoненти iнтерактивноi метoдичнoi системи навчання основ виробничих технологiй та показано 1'х взаемодiю для досягнення високого рiвня професiоналiзму майбутшх екологiв.
Ключовi слова: еколог, iнтерактивна методична система, виробничi технологи.
О. П. ВОЙТОВИЧ
ИНТЕРАКТИВНАЯ МЕТОДИЧЕСКАЯ СИСТЕМА ОБУЧЕНИЯ ОСНОВ ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ БУДУЩИХ ЭКОЛОГОВ
Показано, что с целью повышения качества подготовки будущих экологов к профессиональной деятельности на предприятиях нами создана интерактивная методическая система обучения основ производственных технологий, которая характеризуется высокой степенью коммуникации студентов, преподавателей, работодателей. Рoзрoботанная интерактивная метoдическая система обучения будущих экологов основ производственных технологий является единым комплексом, чтo позволяет сфoрмировать не только знания основ производственных технологий, но и умения их использовать в будущей прoфессиональной деяльнoсти эколога на основании взаимодействия фундаментальтй и прoфессиональной направленности обучения. Определено характеристики кoмпoнентов интерактивной метoдической системы обучения основ производственных технологий и показано их взаимодействие для достижения высокого уровня профессионализма будущих экологов.
Ключевые слова: эколог, интерактивная методическая система, производственные технологии.
O. VOYTOVYCH
INTERACTIVE METHODICAL SYSTEM OF TRAINING PRODUCTION TECHNOLOGIES BASICS FOR FUTURE ENVIRONMENTALISTS
In order to improve the quality of training future environmentalists for professional activities at the enterprises we have created an interactive methodical system of training production technologies
