CC BY
58
Ky'yiv. derzh. un-t im. T. G. Shevchenka, Ky'yiv, 1961, Vol. VIII. Vy'robny'cha i pedagogichna prakty'ky', pp. 24-29.
13. Stepenko V. P. Rol' proizvodstvennoj praktiki v podgotovke uchitelja fiziki i truda [The role of the practical training in the preparation of the teacher of physics and labor]. O podgotovki uchitelej obshhetehnicheskih i proizvodstvennyh disciplin dlja srednej obshheobrazovatel'noj shkoly. sb. statej, pod red. K. A. Ivanovicha. sost. sb. N. P. Suvorov, Moscow, Izd-vo Akad. ped. nauk RSSSR, 1962, pp. 141-145.
14. Struganecz' B. V. Pidgotovka uchy'teliv trudovogo navchannya u vyshhyx navchalnyx zakladax Ukrayiny' (1958-1994). Dys, kand. ped nauk [Training of teachers of labor studies at higher educational institutions of Ukraine (1958-1994). Dr. ped. sci. diss], Ternopil, 1995, 161 p.
15. ChepiF M. M, Fedorovy'ch A. V. Pidgotovka vchy'telya trudovogo navchannya: istoriya, realiyi ta perspekty'vy' [Training of teachers of labor studies: history, realities and prospects]. Monografiya, za red. M. M. ChepiF, Drogoby ch, DDPU im. Ivana Franka, 2008, 240 p.
16. Shy manovy ch I. O. Praktyka v sy stemi politexnichnoyi pidgotovky' majbutnix uchy teliv (50-ti -pochatok 60-x rokiv XX st.) [Practice in the sysem of polytechnic training of future teachers (50's - early 60-th of XX century)]. Pedagogichnyj al'manax, zb. nauk. pr., Pivdennoukr. region. in-t pislyadyplom. osvity' ped. kadriv, Xerson, 2011, Vol. 10, pp. 305-309.
УДК 371.13:37.035.3
I. В. КОТИК
СТРУКТУРНО-ЗМ1СТОВА МОДЕЛЬ ПРОЦЕСУ ФАХОВО1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
Виявлено та обтрунтовано структурно-змiстовi компоненти моделi процесу фахово' пiдготовки майбутнiх вчителiв трудового навчання, складовими яко' е розкриття змiсту понять «трудове навчання» та «технологiя», визначення теоретико-методологiчноi основи процесу фахово' пiдготовки, основнi принципи та пiдходи, на яких вона заснована, мета i завдання, шляхи i засоби досягнення, форми i домiнуючi методи, суб 'екти взаемодП та виховного впливу, критери пiдготовленостi (компетенттсть). Заключним компонентом структурно-змiстовоi моделi пiдготовки вчителя трудового навчання визначено вимоги щодо його професшно'' компетентностi, що е критерiем фахово' пiдготовленостi. Орiентацiя на квалiфiкацiйнi характеристики вчителя трудового навчання дасть можливiсть в подальшому розвинути особистiснi якостi вчителя та пiдвищити його педагогiчну майстернiсть.
Ключовi слова: вчитель, трудове навчання, фахова пiдготовка, структурно-змiстова модель.
И. В. КОТИК
СТРУКТУРНО-СОДЕРЖАТЕЛЬНАЯ МОДЕЛЬ ПРОЦЕССА СПЕЦИАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ ТРУДОВОГО ОБУЧЕНИЯ
Выявлены и обоснованы структурно-содержательные компоненты модели процесса профессиональной подготовки будущих учителей трудового обучения, составляющими которой является раскрытие содержания понятий «трудовое обучение» и «технология», определение теоретико-методологической основы процесса профессиональной подготовки, основные принципы и подходы, на которых она основана, цели и задачи, пути и средства достижения, формы и доминирующие методы, субъекты взаимодействия и воспитательного воздействия, критерии подготовленности (компетентность). Заключительным компонентом структурно-содержательной модели подготовки учителя трудового обучения определены требования к его профессиональной компетентности, которая является критерием профессиональной подготовленности. Ориентация на квалификационные характеристики учителя трудового обучения позволит в дальнейшем развить личностные качества учителя и повысить его педагогическое мастерство.
УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГ1Й _ТА ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ_
Ключевые слова: учитель, трудовое обучение, профессиональная подготовка, структурно-содержательная модель.
I. KOTYK
STRUCTURAL AND CONTENT MODEL OF THE PROCESS OF PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE HANDCRAFTS TEACHERS
The article reveals and grounds structural and content components of the model of the process of professional training of future handcrafts teachers. These components include the presentation of the contents of the notions of "handcrafts" and "technology", the definition of theoretical and methodological basis of the process of professional training, its basic principles and approaches, its purpose and objectives, ways and means of its achievement, dominant forms and methods, subjects of interactions and educational influence, preparedness criteria (competency). The final component of structural and semantic model of training teachers of handcrafts had been defined as the requirements for its professional competence which is the criteria of professional competency. The focus on qualification characteristics of handcrafts teacher will allow to develop personal qualities of teachers and improve theirteaching skills.
Keywords: teacher, handcrafts, professional training, structural and content model.
Фахова тдготовка майбутнього вчителя трудового навчання повинна вщповщати вимогам держави i суспшьства до загальноосвггньо! школи i педагопв, вважаючи !х еталоном знань, моральних чеснот, зразком громадянсько! зршосп та поведшки. Стандарт i змют педагопчно! тдготовки формуе у студенев комуткативну культуру i компетенттсть, емпатда, толеранттсть, яю необхщш !м для майбутньо! професшно! дiяльностi в середовищi школи та громади. Мова йде про професюнатзащю особистост майбутнього вчителя трудового навчання вщповщно до теоретично i методолопчно вивiрено! сучасно! структурно-змютово! моделi процесу фахово! тдготовки. Метою навчально-виховного процесу у сучасному педагопчному вищому навчальному закладi (ВНЗ) е пiдготовка вчителя-творця, вчителя-вихователя, який спроможний вийти за межi навчального предмета, стати для учшв наставником в процесi !хнього самотзнання i самореалiзаци, своерiдним транслятором нацюнально! культури i духовних традицiй укра!нського народу. Причому, як зазначае В. Лозовецька, модель фахiвця сприймаеться як освггня мета, стосовно яко! модель тдготовки фахiвця е засобом, спрямованим на реалiзацiю ще! мети [2, с. 516].
Фахова тдготовка майбутшх вчителiв трудового навчання була предметом розгляду в працях укра!нських та зарубiжних педагогiв. Так, Л. Оршанський цiлiсно розглянув художньо-трудову шдготовку майбутнiх учителiв трудового навчання, М. Корець - теоретичш i практичт завдання техтчно! пiдготовки вчителiв трудового навчання, О. Коберник, В. Сидоренко розробили проект концепци технолопчно! осв^и учнiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв Укра!ни. Однак модель фахово! пiдготовки майбутнього вчителя трудового навчання як уявна прогностична система не е достатньо розробленою, що й зумовило вибiр теми нашо! статтi.
Метою стат^ е виявлення та обгрунтування структурно-змютових компонентiв моделi процесу фахово! тдготовки майбуттх вчителiв трудового навчання, що допоможе врахувати тенденцп розвитку предме^в освiтньо! галузi «Технологi!» в загальноосв^нш школi.
Проблему фахово! пiдготовки мабутнього вчителя трудового навчання доцшьно виршувати у взаемозв'язку iз професiйним розвитком особистосп. Як зазначае В. Рибалка, професiйний розвиток е процесом формування суб'екта професшно! дiяльностi, тобто системою певних властивостей в умовах неперервно! професшно! освгги, самовиховання та здшснення професiйно! дiяльностi. Упродовж життя людини цей процес проходить декiлька етатв i мае, вiдповiдно, такi результати: професшне самовизначення i вибiр професи, професiйна пiдготовка i формування особистюно! готовностi оволодiння професiею, професiйна освiченiсть, компетентнiсть, майстернiсть, культура фахiвця [5, с. 733].
У поеднант загальноосв^ньо!, спецiально!, психолого-педагогiчно! та практично! тдготовки фахова тдготовка майбутнього вчителя мае на меп формування вшьно!, енергшно!
i незалежно! особистостi, компетентно!, здатно! дiяти в дуже швидкозмiнних умовах i бути взiрцем для учнiв. Причому авторитет сучасного вчителя значною мiрою залежить не вiд суми тих знань, яю вiн опанував шд час навчання у вишi, а гуманютичш та орiентованi на особистють учня прiоритети дiяльностi, визначити яю допоможуть осучасненi людинознавчi курси фшософп, етики, естетики психологi! та педагопки.
Особливостi i закономiрностi формування загальноосв^ньо! i професiйно! компетентностi майбутнього вчителя трудового навчання вщображае структурно-змiстова модель цього процесу. Така змiстова модель тдпорядкована змiсту освiтньо! галузi «Технолопя», забезпечуе наступнiсть професiйного становлення студенев. I! складовими визначаемо розкриття змюту понять «трудове навчання» та «технолопя», теоретико-методологiчна основа процесу фахово! пiдготовки, основнi принципи та шдходи, на яких модель заснована, мета i завдання, шляхи i засоби досягнення, форми i домiнуючi методи, суб'екти взаемоди та виховного впливу, критерп пiдготовленостi (компетентнiсть).
Ключовим у запропонованш моделi е поняття «трудове навчання», яким означено навчальний предмет у загальноосв^нш середнiй школi, що становить основу змiстового наповнення освггньо! галузi «Технологiя». Мета вивчення змюту осв^ньо! галузi в основнiй школi передбачае ознайомлення учнiв з пректно-технолопчною дiяльнiстю, зi свiтом сучасних професш, !х залучення до проектно-технологiчно!, шформацшно!, художньо-трудово! та дослiдницько! дiяльностi, розвиток здатносп реально оцiнювати сво! можливосп для вибору посильних творчих завдань. У старшш школi змiст осв^ньо! галузi передбачае поглиблення в учшв знань про закономiрностi проектно!, техшко-технолопчно! та побутово! дiяльностi, спираючись на знання з основ наук на рiвнi загальновиробничих закономiрностей, всебiчне ознайомлення з профешею, що вiдповiдае шдивщуальним можливостям учня, формування у школярiв здатностi мобiлiзувати сво! потенцiйнi творчi можливостi в рiзних видах дiяльностi.
Фахова пiдготовка вчителiв трудового навчання осв^ньо! галузi «Технологiя» здiйснюеться на штегративнш основi. Згiдно iз концепщею Л. Оршанського, ефективнiсть фахово! шдготовки студентiв досягаеться засобами поеднання виробничо-трудових знань та навичок, художньо! культури та декоративно-ужиткового мистецтва. Вчений переконаний, що художньо-трудова тдготовка майбутнiх учителiв трудового навчання - це складова педагогiчного процесу у вищiй школ^ яка грунтуеться на засадах фшософського осмислення демократизацi!, гуманiзацi!, iнтеграцi!, фундамешатзацп i глобалiзацi! та спрямована на формування штегрованих знань i комплексних умшь, творчий розвиток та нацюнальне виховання особистостi, мае бути тдпорядкована змюту осв^ньо! галузi «Технологiя», грунтуватися на нацiональнiй культурнiй спадщинi, сучасних досягненнях науки i технiки, забезпечувати наступнють професiйного становлення фахiвцiв [3, с. 6].
У структурно-змютовш моделi фахово! пiдготовки визначена системно-цiлiсним, особисто^яльнюним та iнтегрованим пiдходами, специфiкою педагопчно! роботи майбутнiх учителiв трудового навчання та !хньою орiентацiею на продуктивний творчий процес. Основними принципами та шдходами, на яких заснована художньо-трудова, технолопчна пiдготовка майбутнiх учителiв трудового навчання, е шновацшнють, фундаменталiзацiя професшно! пiдготовки, !! випереджувальний характер, неперервнють i ступеневiсть, демократизацiя та стандартизащя, диференцiацiя й iнтеграцiя, варiативнiсть та вщкритють досягненням вiтчизняно! i св^ово! науки, культури, освiти.
Теоретико-методична складова структурно-змютово! моделi передбачае пiдготовку майбутшх вчителiв трудового навчання до виршення теоретичних i практичних проблем навчально-виховно! роботи в школi. Це поеднання у фаховш пiдготовцi реалiзоване, зокрема, в навчальнш дисциплiнi «Методологiя та методи науково-педагопчних дослiджень». Змiст курсу передбачае набуття студентами знань про сутнють, змiст, структуру i закономiрностi здiйснення педагогiчного дослiдження та забезпечення поглиблено! теоретично! та технологiчно! шдготовки студенев до написання науково-дослiдницьких роб^ з урахуванням сучасних вимог до рiвня i якостi наукових дослщжень, сприяе формуванню у студентiв наукового свггогляду, методологiчно! культури; допомагае оволод^и методикою проведення наукового дослiдження з педагопки; прищеплюе студентам умiння та навички науково-дослiдницько! дiяльностi; розширюе наукову ерудицiю майбутнього фахiвця; формуе вмшня
УДОCКОHAЛЕHHЯ ПОДГОТОВКИ МAЙБУТHIХ ВЧИТЕЛ1В ТЕХHОЛОПЙ
_ТA ТРУДОВОГО HAВЧAHHЯ_
пpaцювaти з нayкoвими джepeлaми, iнфopмaцiйними c^TCMaM^ oфopмляти тa пpeзeнтyвaти peзyльтaти шутових poзвiдoк; poзвивae iнтeлeкт, твopчi ятоеи ocoбиcтocтi, здaтнocтi дo iннoвaцiйнoï дiяльнocтi. Виклaдaння диcциплiни cпpямoвaнe Ha фopмyвaння нayкoвo-мeтoдoлoгiчнoï кyльтypи cтyдeнтiв.
Мeтoю ocвiтньoï гaлyзi «Тexнoлoгiï» e фopмyвaння i poзвитoк пpoeктнo-тeхнoлoгiчнoï тa iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйнoï кoмпeтeнтнocтeй для peaлiзaцiï твopчoгo пoтeнцiaлy yчнiв i ïx coцiaлiзaцiï y cyra^cm.
Вибip oптимaльниx шляxiв i зacoбiв фaxoвoï пiдгoтoвки мaйбyтнix вчитeлiв тpyдoвoгo нaвчaння зaбeзпeчye низкa кyльтypoлoгiчнo opieнтoвaниx диcциплiн, oднieю з яких e «Icтopiя racTOMa». ïï змют пepeдбaчae нaбyrтя cтyдeнтaми знaнь ^o cyтнicть, змicт, cтpyктypy i зaкoнoмipнocтi poзвиткy фopм oдягy як чacтини дyxoвнo-мaтepiaльнoï кyльтypи в ïï icropmHoMy cтaнoвлeннi. Виклaдaння диcциплiни cпpямoвaнe Ha фopмyвaння нayкoвoгo, гyмaнicтичнoгo i твopчoгo cвiтoглядy cтyдeнтiв, poзyмiння icтopичниx cтилiв eпoxи як cпiльнocтi зacoбiв i пpийoмiв xyдoжньoï виpaзнocтi, зyмoвлeнoï мaтepiaльнoю i дyxoвнoю кyльтypoю пeвнoгo icTOpmHoro 4acy. Вивчeння кypcy пepeдбaчae отшьш з виклaдaнням тaкиx диcциплiн, як icтopiя cвiтoвoï кyльтypи i ми^^щ^, eтикa, ecтeтикa, фiлocoфiя, кyльтypoлoгiя, зд^тення якicнoï пpoфeciйнoï пiдгoтoвки cтyдeнтiв y гaлyзi тeopiï i пpaктики дизaйнy oдягy.
Тaким чинoм, icтopiя racTOMa зaгaлoм пoвиннa вiдoбpaжaти йoгo ocoбливocтi y тaкиx acпeктax: y дiaxpoнiï - вiд нaйдaвнiшиx чaciв дo cьoгoдeння; y piзниx кyльтypниx periornx i лoкaльниx гpyпax, зoкpeмa Укpaïни; y piзниx cфepax мoтивaцiï craopeHra тa фyнкцioнyвaння. Джepeлoм вивчeння icTOpiï кocтюмa e, зoкpeмa, мyзeйнi кoлeкцiï, пиceмнi пaм'ятки, твopи миcтeцтвa, в яких вiдoбpaжeнo взipцi мaтepiaльнoï кyльтypи yкpaïнcькoгo нapoдy тa iншиx нapoдiв cвiтy Ha ocнoвниx eтaпax ïx кyльтypнo-icтopичнoгo poзвиткy. Тeopeтичнy ocнoвy ^pcy cтaнoвлять кyльтypoлoгiчнi, миcтeцтвoзнaвчi, eтнoгpaфiчнi poзpoбки yкpaïнcькиx тa зapyбiжниx дocлiдникiв минyлoгo тa cьoгoдeння пpoблeми кyльтypниx cтилiв, cтилeyтвopeння тa мoди. Мeтoдoлoгiчнщю ocнoвoю вивчeння кypcy e кoмплeкc пiзнaвaльниx мeтoдiв i нacтaнoв, якi гpyпyютьcя нaвкoлo змicтoвoгo, пpeдмeтнoгo цeнтpa «Icтopiя ^croMy»: мeтoди oпиcy, cпocтepeжeння, фiкcaцiï (piзнoмaнiтними тexнiчними тa гpaфiчними зacoбaми), a тaкoж мeтoд типoлoгiзaцiï, TOM^e^Horo тa кoмпoнeнтнoгo aнaлiзy тa íh.
Caмocтiйний пoшyк i cиcтeмaтизaцiя дoдaткoвoï iнфopмaцiï, пocтiйнe нaкoпичeння cтyдeнтaми пpoфeciйнo знaчyщиx знaнь з мeтoю зaбeзпeчeння пoвнoти ïx aктyaлiзaцiï Ha ^arcrauj фopмye тi кoмпeтeнцiï, Ha poзвитoк яких цeй пoшyк cпpямoвaний. Acoцiaцiя peктopiв пeдaгoгiчниx yнiвepcитeтiв Gвpoпи, як зaзнaчae I. Кoцaн, зopieнтoвaнa Ha cтaндapтизaцiю i мoдepнiзaцiю пeдaгoгiчнoï шдготовки, зoкpeмa cиcтeмy пeдaгoгiчниx пpaктик. nparcrnm пoвиннi мaти бeзпepepвний xapaктep. Оотбливу poль y зaбeзпeчeннi бeзпepepвнocтi вiдвeдeнo гpoмaдянcькiй, вoлoнтepcькiй пpaктицi мaйбyтнix пeдaгoгiв. Гoлoвнa мeтa тaкoï пpaктики -ввecти мaйбyтньoгo фaxiвця в œcreMy coцiaльниx вiднocин, зaпoбiгти фopмyвaнню в учш^ля «cпoглядaльнoгo» cтaвлeння дo життя, виpoбляти aктивнy гpoмaдянcькy пoзицiю тa гpoмaдянcькi якocтi. KpiM тoгo, y xoдi пpaктичнoï пiдгoтoвки мaйбyтньoгo вчш^ля нeoбxiднo впpoвaджyвaти тaкi види ^arcm^ oзнaйoмчa, кyльтypoлoгiчнa, виxoвнa, нaвчaльнa, пepeддиплoмнa (пpeдмeтнa) пpaктикa [1].
У вибopi фopм i мeтoдiв пpoфeciйнoï шдготовки cтyдeнтiв зaзнaчeнoгo нaпpямкy icHye пoeднaння тpaдицiйниx тa iннoвaцiйниx, якi дoпoмaгaють peaлiзyвaти ocнoвнy тeopeтикo-мeтoдичнy зacaдy iннoвaцiï - caмoпiзнaння тa caмopeaлiзaцiя ocoбиcтocтi в пpoцeci твopчoï дiяльнocтi. Як пoкaзye пpaктикa фaxoвoï шдготовки cтyдeнтiв, eфeктивним e викopиcтaння iH4mi4yamHoï, гpyпoвoï тa кoлeктивнoï фopм нaвчaльнoï дiяльнocтi. 1з мeтoю вpaxyвaння ocoбливocтeй cтyдeнтiв, poзшиpeння тa пoглиблeння знaнь, фopмyвaння вмiнь тa нaвичoк викopиcтoвyютьcя дифepeнцiйoвaнi зaвдaння. Виявoм дифepeнцiaцiï e peaлiзaцiя пpинципy iндивiдyaлiзaцiï, який дae мoжливicть poзвинyти тaлaнт cтyдeнтa, пiдгoтyвaти йoгo дo мaйбyтньoï пpoфeciйнoï дiяльнocтi.
Kypc «Kpeaтивнi тexнoлoгiï нaвчaння» y фaxoвiй пiдгoтoвцi мaйбyтнix yчитeлiв тpyдoвoгo нaвчaння знaйoмить cтyдeнтiв iз кpeaтивними пeдaгoгiчними тexнoлoгiями як cпeцифiчнoю гaлyззю пeдaгoгiки. Змicт диcциплiни зocepeджeний Ha типoлoгiï тa xapaктepиcтицi кpeaтивниx тexнoлoгiй нaвчaння тa виxoвaння, вивчeннi взaeмoдiï yчacникiв
Hayкoвi зaпиcки. Cepiя: пeдaгoгiкa. - 2016. - № 2.
105
педагопчного процесу та розробцi iнструментарiю досягнення його мети й виршення завдань особистюно орieнтованого навчання та виховання. Студенти отримують знання щодо ютори виникнення, змiсту та методико-дидактичних засад розвитку креативних технологш навчання, можливостей 1х застосування у процесi майбутньо! професiйно-педагогiчноi дiяльностi. Теоретичний курс знайомить студенев з iсторieю виникнення та концептуальними положеннями креативних технологiй навчання.
Майбутш вчителi трудового навчання засвоюють сутнiсть педагогiчноi взаемоди в теори i практицi фахово! пiдготовки у понятп педагогiчноi фасилггацл (вiд англ. facilitate -допомагати, полегшувати, сприяти). Як зазначае К. Шевченко, шд педагогiчною фасилiтацieю, зазвичай, розумiють створення тако1 взаемодii, коли актуалiзуеться iндивiдуальний досвiд учасникiв, вiдбуваеться взаемотрансляцiя iндивiдуальних контекстiв розумiння навчальноi iнформацii, виникае необхщшсть i можливiсть оперативного та шдивщуально мотивованого застосування оновленого досвщу, тобто вiдбуваеться становлення суб'ектностi як стильово! характеристики навчальноi дiяльностi. Таке розумшня педагогiчноi фасилiтацii робить ii основою гуманiстичного навчання, основною метою якого е розвиток прагнення i здатностi до самостiйностi, саморозвитку i самореалiзацii особистостi [6, с. 259].
Критери фаховоi пiдготовленостi вчителя трудового навчання визначаемо вщповщно до квалiфiкацiйних характеристик професiй (посад) педагогiчних та науково-педагопчних працiвникiв ВНЗ [4].
ПрофесШна компетенттсть, сукупшсть знань, умiнь i навичок, отриманих в процесi фахово^' пiдготовки, е основним критерiем шдготовленосп майбутнього педагога. До головних складових компетентностi педагогiчних працiвникiв вiдносять: професшну, комунiкативну, iнновацiйну, правову. Професiйна компетенттсть, - це яюсть дiй пращвника, що забезпечують адекватне та ефективне виршення професiйно важливих предметних завдань, що мають проблемний характер, а також готовшсть нести вiдповiдальнiсть за сво! дii. Залежить ця яюсть вiд квалiфiкацii, загальноприйнятих цiнностей, моралi та етики, володiння освiтнiми технолопями, технологiями педагогiчноi дiагностики (опитування, шдивщуальш та груповi iнтерв'ю) та психолого-педагогiчноi корекцii, життевого досвiду, постiйного удосконалення та впровадження у практику щей сучасноi педагогiки, методiв навчання та викладання навчальних дисциплiн i предме^в, використання науковоi лiтератури та шших джерел iнформацii для створення сучасних форм навчання, впровадження оцшочно-цшшсно! рефлекси.
Хнформацтна компетенттсть забезпечуе ефективний пошук, структурування iнформацii, ii адаптацiю до особливостей педагопчного процесу i дидактичних вимог, формулювання навчальноi проблеми рiзними iнформацiйно-комунiкативними способами, квалiфiковану роботу з рiзними iнформацiйними ресурсами, професiйними шструментами, регулярну самостiйну пiзнавальну дiяльнiсть, готовшсть до ведення дистанцiйноi освiтньоi дiяльностi, використання комп'ютерних i мультимедiйних технологш, ведення документацп навчального закладу на електронних ношях тощо.
Комуткативна компетенттсть забезпечуе ефективний прямий та зворотнш зв'язок з особою, котра навчаеться, контакт з учнями (вихованцями, дтми) рiзного вiку, батьками (чи особами, як !х замiняють), колегами, здатшсть до розробки стратегii, тактики i технiки взаемодii з людьми; здатшсть переконувати, стверджувати свою позицiю; володшня державною мовою тощо.
Правова компетенттсть забезпечуе ефективне використання у професшнш дiяльностi законодавчих та iнших нормативних документ органiв державноi влади для виршення вiдповiдних професiйних завдань [4].
У процеш фаховоi пiдготовки студенев необхiдно знайомити з квалiфiкацiйними характеристиками вчителя трудового навчання як критерiями !хьо! професiйноi пiдготовленостi. Майбутнiй вчитель трудового навчання повинен:
- бути готовим навчати дггей вщповщно до програми i методики трудового навчання i виховання;
- формувати в учшв трудовi вмiння i навички для застосування !х на практицi;
- складати навчальнi плани та iншi навчальнi матерiали з навчання пращ, забезпечувати !х виконання вiдповiдно до державних стандар^в освiти;
УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГ1Й _ТА ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ_
- оргашзовувати суспшьно-корисну продуктивну працю, роботу трудових об'еднань учшв в лггшй перюд;
- розвивати в учшв прагнення до техшчно1' творчосп, ращонатзаторства i винахщницько1' дiяльностi, проводити профорieнтацiйнy роботу;
- органiзовyвати роботу з оснащення навчальних майстерень обладнанням, матерiалами, iнстрyментами, технiчними засобами, наочними пошбниками; вiдповiдаe за ïx збереження i рацюнальне використання;
- забезпечувати дотримання учнями правил теxнiки безпеки та охорони пращ, нести вщповщальшсть за життя i здоров'я дiтей, надавати першу долiкарськy допомогу;
- брати участь у робот методичних об'еднань вчителiв;
- пiдвищyвати фаховий i квалiфiкацiйний рiвень [4].
Якiсна фахова тдготовка вчителя та використання його потенщалу в практичнiй дiяльностi - джерело шдвищення ефективностi фyнкцiонyвання осв^шх i науково-педагогiчниx установ та оргашзацш. Заключним компонентом стрyктyрно-змiстовоï моделi фаxовоï пiдготовки вчителя трудового навчання е визначення вимог його професiйноï компетентностi, що становить критерiй шдготовленост^ Свiдоме дотримання цих вимог дасть можливють в подальшому розвинути особистюш якостi вчителя та пiдвищити його педагопчну майстернiсть.
Перспективою подальших дослщжень вбачаемо з'ясування засобiв формування комушкативних компетентностей майбутнього вчителя трудового навчання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Коцан I. Професшна тдготовка сучасного учителя: проблеми i ор1ентири / I. Коцан. -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://eenu.edu.ua/uk/articles/profesiyna-pidgotovka-suchasnogo-uchitelya-problemi-i-oriientiri.
2. Лозовецька В. Т. Модель / В. Т. Лозовецька // Енциклопед1я освгги; гол. ред. В. Г. Кремень. - К.: Юршком 1нтер, 2008. - С. 516.
3. Оршанський Л. В. Теоретико-методичш засади xyдожньо-трyдовоï' тдготовки майбутшх учител1в трудового навчання: автореф дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Л. В. Оршанський. - К: Швидко Друк, 2009. - 43 с.
4. Про затвердження квал1ф1кацшних характеристик професш (посад) педагопчних та науково-педагопчних пращвнишв навчальних заклад1в. Наказ МОН Украши № 665 ввд 01.06.2013 року. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/other/37302/.
5. Рибалка В. В. Професшний розвиток / В. В. Рибалка // Енциклопед1я осв1ти; гол. ред. В. Г. Кремень. - К.: Юршком 1нтер, 2008. - С. 733.
6. Шевченко К. О. Педагопчна фасилггащя у контексп професшно1 компетентност1 вчителя / К. О. Шевченко // Науковий в1сник Миколш'вського нац1онального ун1верситету 1мен1 В. О. Сухомлинського. Сер1я: Психолог1чн1 науки. - 2014. - Вип. 2.13. - С. 258-263.
REFERENCES
1. Koczan I. Profesijna pidgotovka suchasnogo uchytelya: problemy i oriyentyry [Professional training of modern teacher: problems and benchmarks]. - [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://eenu.edu.ua/uk/articles/profesiyna-pidgotovka-suchasnogo-uchitelya-problemi-i-oriientiri.
2. Lozoveczka V. T. Model [Model], Encyklopediya osvity [Akad. ped. nauk Ukrayiny; golovny'j red.. V. G.Kremen ], Kyiv, Yurinkom Inter, 2008. 1040 p.
3. Orshanskyj L. V. Teoretyko-metodychni zasady xudozhno-trudovoyi pidgotovky majbutnix uchyteliv trudovogo navchannya [Theoretical and methodological foundations for art-work training future teachers of labor studies], avtoref dys. d-ra ped. nauk, 13.00.04, teoriya ta metody'ka profesijnoyi osvity', Kyiv, Shvydko Druk, 2009. 43 p.
4. Pro zatverdzhennya kvalifikacijnyx xarakterystyk profesij (posad) pedagogichnyx ta naukovo-pedagogichnyx pracivnykiv navchalnyx zakladiv. [On approval of qualifying characteristics trades (positions) pedagogical and teaching staff of educational institutions], Nakaz MON Vol. 665 vid 01.06.13 roku. - [Elektronny'j resurs]. - Rezhy'm dostupu: http://osvita.ua/legislation/other/37302/.
5. Rybalka V. V. Profesijnyj rozvytok [Professional development], Encyklopediya osvity [Akad. ped. nauk Ukrayiny; golovny'j red.. V. G. Kremen], Kyiv, Yurinkom Inter, 2008. 1040 p.
6. Shevchenko K. O. Pedagogichna fasylitaciya u konteksti profesijnoyi kompetentnosti vchy'telya [Educational facilitation in the context of professional competence of teachers], Naukovyj visnyk
Mykolayivskogo nacionalnogo universytetu imeni V. O. Suxomlynskogo. Seriya, Psyxologichni nauky, 2014, vol. 2.13, - pp. 258-263.
УДК 378.63:744
I. Д. НИЩАК
СТРУКТУРНО-ФУНКЩОНАЛЬНА МОДЕЛЬ МЕТОДИЧНО! СИСТЕМИ
НАВЧАННЯ 1НЖЕНЕРНО-ГРАФ1ЧНИХ ДИСЦИПЛ1Н МАЙБУТН1Х
УЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГ1Й
З'ясовано сутнгсть педагоггчного моделювання як методу дослгдження педагоггчних явищ i процесгв, встановлення властивостей i вiдношень мiж у^ма складовими навчально-пгзнавально'1' дiяльностi. Представлено структурно-функщональну модель методичноi системи навчання iнженерно-графiчних дисциплiн майбуттх учителiв технологiй, що складаеться з цшьового, концептуального, змiстового, органiзацiйно-дiяльнiсного, контрольно-регулятивного та оцiнювально-результативного компонентiв. Встановлено, що запропонована модель уможливлюе наочне вiдображення структури i змiсту iнженерно-графiчноi пiдготовки студентiв, дослiдження можливостей педагогiчного управлiння навчально-пгзнавальною дiяльнiстю майбуттх фахiвцiв, обтрунтування педагогiчних умов ефективно'1' реалiзацii навчального процесу, розробку вiдповiдного навчально-методичного супроводу та контрольно-дiагностичного iнструментарiю.
Ключовi слова: iнженерно-графiчна тдготовка, методична система, модель, учитель технологiй.
И. Д. НЫЩАК
СТРУКТУРНО-ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ МОДЕЛЬ МЕТОДИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ ОБУЧЕНИЯ ИНЖЕНЕРНО-ГРАФИЧЕСКИМ ДИСЦИПЛИНАМ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ ТЕХНОЛОГИЙ
Выяснена сущность педагогического моделирования как метода исследования педагогических явлений и процессов, установления свойств и отношений между всеми составляющими учебно-познавательной деятельности. Представлено структурно-функциональную модель методической системы обучения инженерно-графическим дисциплинам будущих учителей технологий, которая состоит из целевого, концептуального, содержательного, организационно-деятельностного, контрольно-регулятивного и оценочно-результативного компонентов. Установлено, что спроектированная модель позволяет наглядно отобразить структуру и содержание инженерно-графической подготовки студентов, исследовать возможности педагогического управления учебно-познавательной деятельностью будущих специалистов, обосновать педагогические условия эффективной реализации учебного процесса, разработать соответствующее учебно-методическое сопровождения и контрольно-диагностический инструментарий.
Ключевые слова: инженерно-графическая подготовка, методическая система, модель, учитель технологий.
I. NYSHCHAK
STRUCTURAL-FUNCTIONAL MODEL OF METHODICAL SYSTEM TEACHING
ENGINEERING-GRAPHIC DISCIPLINES OF FUTURE TEACHERS OF
TECHNOLOGY
The article revealed the essence of the pedagogical modeling as a method of investigation of pedagogical phenomena and processes, determination of properties and relationships between all elements of teaching and learning activities. Presented structural and functional model of methodical
