CC BY
29
управлшня навчально-тзнавальною дiяльнiстю майбутнiх фахiвцiв, розробку вщповщного навчально-методичного супроводу i контрольно-щагностичного iнструментарiю.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гончаренко С. У. Украгнський педагопчний словник / С. У. Гончаренко. - К.: Либвдь, 1997. - 376 с.
2. Лодатко £. О. Моделювання педагогiчних систем i процесiв: монографiя / £. О. Лодатко. — Слов'янськ: СДПУ, 2010. - 148 с.
3. Рiзник О. Я. Лопчне програмування: навч. посiбник. - Львiв: Вид-во НУ «Львiвська полггехшка», 2008. - 332 с.
4. Ф^ла М. М. Педагогiка: навч. поабник / М. М. Ф^ла. - К.: Академвидав, 2009. - 560 с. REFERENCES
1. Honcharenko S. U. Ukrainskyi pedahohichnyi slovnyk [Ukrainian pedagogical dictionary], Kyiv, Lybid, 1997. 376 p.
2. Lodatko Ye. A. Modeluvannja pedahohichnyh system i protsesiv [Modelling of pedagogical systems and processes], Slovjansk, SDPU, 2010. 148 p.
3. Riznyk O. Ya. Lohichne prohramuvannya [Logic programming], navch. posibnyk. Lviv, Vyd-vo NU «L'vivs'ka politekhnika», 2008. 332 p.
4. Fitsula M. M. Pedahohika [Pedagogy], navch. posibnyk Kyiv, Akademvydav, 2009. 560 p.
УДК 371.134: 7.012
I. В. ГЕВКО
ЕТНОЕСТЕТИЧНИЙ П1ДХ1Д ДО ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В
ТЕХНОЛОГ1Й В СФЕР1 ДИЗАЙНУ
Розкрито проблему соцгокультурного самовизначення майбуттх учителгв технологш. Розглянуто сутнгсть феномена особистгсного самовизначення в контекстI дизайну. Вгдзначено, що сучасна освгта покликана стверджувати сутнгсть особистостг, яка здатна до подальшого самовдосконалення, саморозвитку, самореалгзацИ. Обтрунтовано доцгльнгсть застосування етноестетичного тдходу у формуваннг технологгчног культури майбуттх учителгв технологгй. Доведено, що положення етноестетичного тдходу у тдготовцг учителгв технологгй в сферI дизайну реалгзуються у полгпарадигмальному аспектI. Встанволено, що реалгзацгя етноестетичного пгдходу у тдготовцг майбуттх учителгв технологгй у сфер1 дизайну пов 'язана з подоланням природних при провайдингу тновацш утруднень.
Ключовi слова: дизайн, учитель технологгй, етноестетичний тдхгд, провайдинг.
И. В. ГЕВКО
ЭТНОЭСТЕТИЧЕСКИЙ ПОДХОД К ПОДГОТОВКЕ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ
ТЕХНОЛОГИЙ В СФЕРЕ ДИЗАЙНА
Раскрыта проблема социокультурного самоопределения будущих учителей технологий. Рассматривается сущность феномена личностного самоопределения в контексте дизайна. Отмечено, что современное образование призвано утверждать сущность личности, способну к последующему самосовершенствованию, саморазвитию, самореализации. Обоснована целесообразность использования этноэстэтического подхода к формированию технологической культуры будущих учителей технологий. Доказано, что положения этноэстетического подхода к подготовке учителей технологий в области дизайна реализуются в полипарадигмальном аспекте. Обосновано, что реализация этноэстетического похода в подготовке будущих учителей технологий в области дизайна связана с преодолением естественных при провайдинге инноваций трудностей.
Ключевые слова: дизайн, учитель технологий, этноэстетический поход, провайдинг.
ETHNIC AESTHETIC APPROACH IS NEAR PREPARATION OF FUTURE TEACHERS OF TECHNOLOGIES IN SPHERE OF DESIGN
The problem of social and cultural self-determination of the future teachers of technology. The essence of the phenomenon of personal self-determination in the context of design. It is noted that modern education is designed to state the nature of the individual that is able to further self-improvement, self-development, self-realization. The expediency of application etnoestetychnoho approach in shaping the technological culture of future teachers of technology. Proved that the situation etnoestetychnoho approach to training teachers in design technologies implemented in poliparadyhmalnomu aspect. Proved that the implementation etnoestetychnoho approach in preparing future teachers of technology in design associated with overcoming natural difficulties in the providing of innovation.
Keywords: design, teacher of technologies, ethnic aesthetic approach, providing.
У наш час в CTcreMi освгги вщбуваються динамiчнi сощокультурш процеси. Розвиток нацюнально! школи пов'язний з методолопчною рефлекшею культурно-щншсних opiern^rn i визначення моделей сучасно! освгги. У зв'язку з цим актуалiзуeться проблема професшного i особистюного самовизначення вчителя. Вона виявляеться передуем у змшах стереотитв осв^ньо! дiяльнoстi, розвитку культурно! i професшно! щентифшаци. Вроджене в людини прагнення до переваги, що iснуe у вигщщ потенцшно! мoжливoстi, сприяе розвитку особистюного професшного потенщалу майбутнього учителя i може бути pеалiзoване шляхами формально!, неформально! та шформально! освгги.
Залучення майбутнього учителя технoлoгiй в осв^ньо-професшну дiяльнiсть за iнтеpесами, вщповщно до його життевих цiннiсних opieнтацiй у oсвiтньoму пpoстopi допомагае стати йому особистютю.
Творчий розвиток особистост як мета вищо! пpoфесiйнo!' педагопчно! oсвiти передбачае удосконалення естетичного тзнання свiту. Цим зумовлено виникнення нових напpямiв у вищiй педагoгiчнiй освт, що передбачае загальне естетичне становления особистосп. Окремо! уваги потребуе специфша пiдгoтoвки учителiв технoлoгiй з огляду на те, що юнуе необхщнють естетично! i художньо! пiдгoтoвки. Дизайн дае можливосп майбутньому учителю технологш набути власного бачення i проявити особистий суб'ективний погляд на сощальне i матеpiальне оточення.
Тpадицiйнo дизайн дослщжувався в межах мистецтвознавства. Звернення до його дослщження в системi культурних цiннoстей зумовлено об'ективною потребою в усвщомленш чисельних проблем штенсивного розвитку сучасно! культури, яка вступила в перюд пoстмoдеpнiстськo! pепpезентацi! традицшних сенсiв i значень, вiдкpиття нових картин св^у, уявлень про щнносп, що е результатом духовного повороту в самосвщомосп сучасно! цивiлiзацi!.
Мета статт - розглянути сутнiсть феномена oсoбистiснoгo самовизначення учителя технoлoгiй в контекст дизайну.
Пoстмoдеpнiзм як сучасний етап штелектуально! образно! pефлексi! культури спричинив фундаментальнi змiни в культурнш свiдoмoстi частини iнтелектуалiв й шщдавав певнi зрушення у свiтoглядi, культур^ мистецтвi, oсвiтi, ставлення до св^у i предметного середовища. Пiдпopядкoванiсть дизайну загальнш тенденцi! розвитку сучасно! культури виявляеться в наочнш пoлiфoнiчнoстi напpямiв твopчoстi, що розсувае кордони oднoмipнoстi, лiнiйнoстi в пpoстopi унiвеpсальнoгo дiалoгу, здатного «стимулювати кожного разу новий дiяльнiсний i iнтеpпpетацiйний вибip» (У. Еко), - вибip на користь експлщитно! вiдкpитoстi твopiв дизайну, в якому багатозначнють, неoднoзначнiсть дiють на piвнi зняття авторського тиску i формування у сучасно! людини здатносп самoпpезентацi!.
Проблема вибору в дизайш пов'язана з оновленням iepаpхi! щнностей, що становлять ядро культури. Це центральна фшософська проблема сво!м виршенням здатна iнтенсифiкувати виpiшення iнших проблем, насамперед взаемоди людини з piзними культурними стандартами i моделями виробництва i споживання. Це не тшьки iнiцiюe пошук нових цiннiсних ушверсалш i
культуролопчних засад способiв життeдiяльностi, а й проблематизуе традицiйнi для суспiльного розвитку технологи шдтримки i обгрунтування цих цiнностей.
Сучасна епоха вступила в фазу «тотального дизайну». Тотальна функцюнальшсть, тотальна сiмiургiя (Ж. Бодрiяр) втшюеться у слоганах сучасно! цившзаци «Яюсть. Надiйнiсть. Дизайн». Фактично виключаеться альтернатива i межи того, «що перетворювати в дизайн, з чого робити дизайн i що буде дизайном» [3].
На вщмшу вiд традицшного визначення дизайну як «техшчно! естетики», в постiндустрiальну епоху вiн стае естетичною складовою таких явищ, як: середовище життедiяльностi людей; штучний предметний свiт; система послуг; iндивiдуальний iмiдж людини; стиль взаемовiдносин людини з сощальним оточенням; взаемовiдносини у вiртуальному життi.
«Тотальний дизайн» - це естетичний компонент сучасного життя у вшх його проявах. 1з виду дiяльностi з обслуговування комушкаци дизайн неупинно перетворюеться в мову комушкаци та виконуе мiсiю соцiального культурного штегратора суспшьно! взаемоди. Пiд впливом юторичних, культурних, економiчних, полiтичних процешв технологiчний «прорив» утворив такi новi види сучасних продуктiв, як комп'ютерш i телекомушкаци, мультимедiа й iмiдж. Його iнтерпретацiя продуктiв духовно! i матерiально! дiяльностi, що зафiксованi в культурi i И знакових системах, спричинила появу культурного «гiперпростору», який занурив людину в багатоканальний св^ дiалогу з усiм свiтом.
Натомють i дизайн зазнае позитивних i негативних впливiв соцiокультурного, екологiчного контексту i зустрiчного перцептуального виклику, що генеруеться комушкащею. Його «тотальнiсть» примушуе удосконалювати змiст, художнi, творчi аспекти дизайнерсько! дiяльностi, посилювати !! сощальну спрямованiсть з перетворення дiйсностi, створення речей високо! функцiональностi i естетично! значущостi, долати соблазни манiпулювати суспшьною свiдомiстю. За цих умов дизайн як оргашчний елемент процесу побудови поспндус^ального суспiльства дуже чiтко вловлюе суперечност «iндивiдуалiзованого свiту» (Н. Елiас, З. Бауман), кризу соцiокультурного розриву людини з шшими людьми та об'ектами свггу, з одного боку, та !! глибинним прагненням вщновити власну «тотальнiсть i цiлiснiсть» (Л. Дорфман), поеднашсть з свiтом в едине цше, з iншого, збер^ши саму себе, свою iндивiдуальнiсть.
Актуальшсть цiе! проблеми посилюеться тим, що сучасна людина залучена до ландшафту юнування рiзночасових за проходженням предметних носi!в: нових, створених за канонами актуально! моди, i водночас з цим-предмеив, символiв, речей, що прийшли з минулого i несуть вщбитки думок, цiнностей iнших часiв.
Усвщомлення культурно-цiннiсних аспектiв дизайну значною мiрою обумовлено характером його позицi! - на перетиш матерiального i духовного виробництва, утилiтарного й естетичного. Це ускладнюе обгрунтування програми дизайну i моделей оцiнки споживачiв, самосвiдомостi i самопiзнання особистостi, а з шшого боку - сприяе розкриттю дизайну як ефективного шструменту впливу на культурш цiннiснi стимули поведiнки людини. Тож виникае проблема усвщомлення сутносп дизайну в його культурному цшнюному значеннi, виявлення умов i закономiрностей його внутрiшнiх трансформацiй, джерелом яких е сучасний культурний контекст. Важливо при цьому визначити: якого культурного свггоглядного результату i рiвня оргашзаци системностi в продуктивнiй дiяльностi досягае сучасний дизайн в його новому системному виглядi i як впливае на св^осприйняття сучасно! людини.
Дизайн - це комплексна мiждисциплiнарна проектно-художня дiяльнiсть, що iнтегруе технiчнi i гуманiтарнi знання, iнженерне та художне мислення i спрямована на формування на промисловiй основi предметного середовища в «зонi контакту» з людиною у вшх без винятку сферах життедiяльностi.
Дизайн як вид творчосп мае багато спiльних рис з художшм видом дiяльностi людини, на що звертаеться увага в дослщженнях з педагопки, психологi! мистецтва i розглядаеться як предмет дiяльностi навчаемого; продукт дiяльностi; результат дiяльностi, який обов'язково пов'язаний з перетворенням суб'екпв дiяльностi в наслiдок створення i споживання художнього проектного продукту. Отже, за суб'ектом дiяльностi закрiплюються таю якосп, як оригiнальнiсть iндивiдуально-особистiсного прояву почутпв i ставлень, здатнiсть до художнього дiалогу, до полiкультурного дiалогу.
УДОCKОHAЛЕHHЯ ПIДГОТОBKИ MAЙБУТHIХ BЧИТЕЛIB ТЕХHОЛОПЙ _ТA ТPУДОBОГО HABHAHHH_
Як oдин iз видiв пpoфeciйнoï дiяльнocтi дизaйн впливae нa ocoбиcтicть. ^oercraa yявa i кyльтypa - ^ бaзoвi пoняття в пpoфeciйнiй дiяльнocтi дизaйнepa (C. Хaн-Maгoмeдoв, B. Шимто). Пpoeктyючи пpeдмeти i cтвopюючи пpeдмeтнe cepeдoвищe, дизaйнep «^oe^ye» i людину. Фopмyвaння якicнo нoвoгo миcлeння в npo^ci cтвopeння cepeдoвищa, щo зaбeзпeчye мaкcимaльнo cпpиятливi yмoви життeдiяльнocтi людини, e гoлoвним зaвдaнням вищoгo нaвчaльнoгo зaклaдy.
«Biдхилeння вiд визнaчeних дepжaвними ocвiтнiми cтaндapтaми нopмaтивiв ycпiшнocтi пpoфeciйнoï пiдгoтoвки yчитeлiв тeхнoлoгiй мoжyть бути с^ичитет вiдcyтнicтю iнтepecy дo нaвчaння, нeдиcциплiнoвaнicтю, нeвпeвнeнicтю y влacних здiбнocтях, нeaдeквaтнicтю вибopy cтyдeнтoм кiнцeвoï фiктивнoï (yявнoï) мeти пpoфeciйнoï пiдгoтoвки (як cфopмoвaнoï пoтpeби) peaльним мoжливocтям ïï дocягнeння вiдпoвiднo дo вимoг ocвiтнiх cтaндapтiв», ввaжae M. Cтeльмaхoвич [7, с. 93].
Дизaйн лaндшaфтy poзглядaeтьcя в cyчacнoмy cycпiльcтвi як мoдeль пepeтoвpeння cepeдoвищa i coцioкyльтypних вщвдсин. Лaндшaфти, щo cтвopюютьcя y дизaйнepcькiй дiяльнocтi, тpacфopмyютьcя y мoдeлi i чepeз зacoби мacoвoï кoмyнiкaцiï пepeтвopюють cиcтeми цiннocтeй, ecтeтичнi eтaлoни HpaOT, фopмyють cвiтoгляд.
Дiяльнicть мaйбyтньoгo учш^ля тeхнoлoгiй y cфepi дизaйнy мютить знaчний iнтeгpaтивний пoтeнцiaл. У нш oб'eднyютьcя двi cиcтeми: пeдaгoгiчнa i тaкa, щo пoдaeтьcя дизaйнoм. Пeдaгoгiчнa дiяльнicть мicтить кoнcтpyктивнi, гнocтичнi, opгaнiзaцiйнi, кoмyнiкaтивнi yмiння. Однe iз cклaдних зaвдaнь пpoфeciйнoï пiдгoтoвки дизaйнepa голягае в ycвiдoмлeннi зaгaльних пpинципiв дизaйнy як виду твopчoï дiяльнocтi, 6o дизaйн-пpoeкт вiдтвopюe дocягнeння шиpoкoгo кoлa людcькoгo знaння, куди вхoдить epгoнoмiкa, пcихoлoгiя, coцioлoгiя, eкoлoгiя, фiлocoфiя, ecre™^ й т.iн.
Пoлiпpoфeciйнa cпpямoвaнicть дiяльнocтi yчитeля тeхнoлoгiй y cфepi дизaйнy, щo ocягae хyдoжньo-пpoeктний i пcихoлoгo-пeдaгoгiчний acпeкти, зaбeзпeчyerьcя cyкyпнicтю знaнь, умшь тa ocoбиcтicних якocтeй, якi дoзвoляють нe тiльки пpoфeciйнo викopиcтoвyвaти зaкoни хyдoжньoï i пpoeктнoï твopчocтi, a й здiйcнювaти нaвчaльнo-вихoвний пpoцec.
У п^^унта coцiaльних взaeмoдiй i взaeмoзв'язкiв мiж дизaйнoм i cycпiльcтвoм зaклaдeнo мeхaнiзм yпpaвлiння i мaнiпyлювaння мacaми, дe мopaльнicть й iншi cклaдoвi ocoбиcтocтi вiдтвopюютьcя, фopмyютьcя i кoopдинyютьcя. Люди пocтaють в цих в^шсннях як пepeciчнi вeличини, втpaчaють caмocтiйнicть, щo cпpияe пpoгpaмyвaнню i с^ий^^ю oтoчyючoï дiйcнocтi. Обpaзнe poзв'язaння лaндшaфтy cимвoлiчнo i нaoчнo peгyлюe cтaвлeння людeй дo тих чи шших змiн в cycпiльcтвi. Цiннicть тaких oбpaзiв нaбyвae cпoживaцькoï здaтнicтi, дe мacи е cпoживaчaми, a мaнiпyлятopи пocтaють як coцiaльнi peфopмaтopи.
Mи пpипycкaeмo, щo пpoфeciйнa кoмпeтeнтнicть учш^ля тeхнoлoгiй y cфepi дизaйнy пepeдбaчae oпaнyвaння нeoбхiдними cпeцiaльними знaннями, умшнями y пoeднaннi з ocoбиcтими я^^тями, a тaкoж ïx eфeктивнe викopиcтaння з мeтoю виpiшeння нaвчaльнo-нopмaтивниx i твopчиx пpoфeciйниx зaвдaнь. Бшьшють дocлiдникiв пpoблeми пpoфeciйнoï пiдгoтoвки дизaйнepiв звepтaють yвaгy нa тe, щo нeoбxiднo вpaxoвyвaти пpoфeciйнo знaчyщi здiбнocтi дo пpoфeciйнoï дiяльнocтi, з oглядy нa ïï cпeцифiкy i сшотби peaлiзaцiï твopчoгo зaдyмy.
Пiдгpyнrтям oпaнyвaння пpoфecieю yчитeля тexнoлoгiй y cфepi дизaйнy e твopчий пoтeнцiaл ocoбиcтocтi, який вiдбивaeтьcя в якocтяx, щo нaбyвae ocoбиcтicть пiд чac нaвчaння caмocтiйнoï пpoфeciйнoï дiяльнocтi. Baжливe мювд пociдaють iнтeлeктyaльнi, кpeaтивнi, xyдoжнi, ^oe^rai, eмoцiйнo-чyrтeвi здiбнocтi людини, якi зaбeзпeчyють: пpoфeciйний poзвитoк пaм'ятi i yвaги, aбcтpaктнo-лoгiчнoгo миcлeння; твopчe миcлeння; eмoцiйнy cтiйкicть; caмoopгaнiзaцiю i caмoкoнтpoль.
Biдпoвiднo дo бaгaтoacпeктнoï cпpямoвaнocтi xyдoжньoï i пpoeктнo-твopчoï дiяльнocтi yчитeля тexнoлoгiй y cфepi дизaйнy змicт нaвчaння говижн мicтити:
- ycвiдoмлeння coцiaльнoï знaчyщocтi i пpoфeciйнoï вiдпoвiдaльнocтi дизaйнepcькoï дiяльнocтi;
- знaння ocнoвниx зaкoнiв i зaкoнoмipнocтeй poзвиткy нayки, тexнiки, миcтeцтвa, кyльтypи;
Hayкoвi зaпиcки. Cepiя: пeдaгoгiкa. - 201б. - № 2.
117
- опанування практичними навичками рiзних видiв зображувального мистецтва, проектно! графiки, сучасними комп'ютерними технолопями;
- наявнiсть досвщу реалiзацi! художньо-проектного задуму в практичнш дiяльностi.
Роботи В. Борисова [1; 2] В. Люового [4], в яких обгрунтовано принцип введення
особистосп у самобутнi культурнi свiти, заклали шдгрунття для подальших дослiджень тдготовки молодi до трудово! дiяльностi, що грунтуеться на етноестетичних цiнностях як прюритетного напряму формування у суб'екпв освiти технологiчно! культури.
Методологiчним орiентиром концептуального обгрунтування етноестетичного пiдходу як феномена формування у суб'екпв неперервно! освiти технологiчно! культури е теори дiалогу культур.
В межах етноестетичного шдходу до пiдготовки майбутнiх учителiв технологiй у сферi дизайну не ставиться завдання iдеалiзувати iсторичнi цшносп етноестетики мiсцевих унiверсальних культур як носив витоюв виховання, розвитку технолопчних систем, наукових педагогiчних знань, бо кожна з них за своею природою обмежена соцюкультурними умовами, ментальшстю.
Виокремлення в положеннях естетично! специфши «картини свiту» як педагогiчно! категори розкриваеться в процесi засвоення педагопчно! спадщини минулого, визначення !! мюця в сучасному свiтi i проектування майбутнiх процесiв формування технологiчно! культури на шдгрунтп етноестетичних цiнностей. Ядром !! педагогiчно! складово! е категорiя естетично! життедiяльностi - любов Вона е формою вщбиття iсторi! окультурення життя за законами краси, де важливе мюце посiдають естетичнi почуття, розвиненi на основi емоцiй при взаемоди з розумом. Любов у формi природностi духовного змiсту особистосп визнаеться як мета i зашб етноестетичного виховання.
Свого часу з'явилася щею планетарного виховання, що обгрунтовуе пансофiю планетарно! культури виховання, де визнаеться примат почутпв, якi мотивують до естетично! дiяльностi над розумом: « людина завжди живе в деякому «життевому середовищi», до якого можна вщнести географiчний район його проживання, тип поселення (мiсто чи село), природш i клiматичнi характеристики свое! мюцевосп i багато чого шшого» [1; 2]. Натомiсть ми наголошуемо, що загальнолюдськi цiнностi формуються на пiдгрунттi нацiональних, якi вщповщно спираються на етнiчнi цiнностi, а тому дотримуемося ще!, що простеження сутностi дiяльностi як етноестетично! форми вщносин у системi понять «культура» дозволяе виокремити цшносп джерел цившзаци в межах виховання, освiти, розвитку i розглядати заняття ремеслами не як музейними пам'ятниками, а як нолями духу творчосп, спрямованим у майбутне.
Виокремлення дiяльностi як педагогiчно! форми вщносин у формуваннi в суб'екпв неперервно! освiти технологiчно! культури в системi сучасно! освiти спрямовано на звернення до наступних категорiй етноестетично! дiяльностi: законам естетики соцiального буття (взаемозв'язки явищ культури: системи знаюв, мiфiв, ритуалiв); метазаконам естетичного, творчого, технолопчного засвоення природи, мистецтва, предметного св^у, етноестетичному усвiдомленню (почуттям, щеалу).
Окремi аспекти органiзацi! художньо-естетично! тдготовки майбутшх фахiвцiв розкритi у працях С. Антоновича, В. Бутенко, I. Зязюна, Б. Лiхачова, С. Мельничука, О. Тарасенко й шших науковщв. Пiдготовка студентiв до викладання художньо! працi, трудового навчання, образотворчого мистецтва у школi висвiтлена в роботах I. Мщенко, О. Савченко В. Тименка та ш. Проте такий аспект, як викладання спещальних дисциплш у педагогiчних навчальних закладах, що тюно би переплiтався з етнотрадищями, етнокультурою, залишаеться недостатньо дослiдженим.
Методолопчними засадами обгрунтування етноестетичного пiдходу до формування технолопчно! культури в межах морфологи «технолопя», що тлумачиться, з одного боку, як наука про перетворення «спошб виробницта», а з шшого - «штегрована сфера знань» (В. Сидоренко) i «освiта» як мехашзм педагогiчного проектування «образу» в процеш засвоення естетики людсько! дiяльностi (технологiй) як цiнностей культур, постають «концепщя культурологiчного пiдходу» до загально! освiти (В. Краевський),
УДОCKОHAЛЕHHЯ ПIДГОТОBKИ MAЙБУТHIХ BЧИТЕЛIB ТЕХHОЛОПЙ _ТA ТPУДОBОГО HABHAHHH_
«кyльтypoлoгiчний пiдxiд дo тexнoлoгiчнoï ocвiти» (C. Бopиcoвa, B. Cимoнeнкo), «eтнoпeдaгoгiчний шдхщ дo нapoднoï мyдpocтi тpyдoвoгo виxoвaння» (M. Cтeльмaxoвич) [7].
Koмплeкcнe oxoплeння нayкoвoгo тлyмaчeння дeфiнiцiй «тexнoлoгiя» й «ocвiтa» в мeжax eтнoecтeтичнoгo пiдxoдy, щo мaють витoки з пepвинниx цивiлiзaцiй, в cтpyктypi eтнoecтeтичнoï пpиpoди (pyкoдiлля, тpaдицiï, тpyдoвa мopaль, ^и) y фopмi мexaнiзмiв peгyляцiï ecreram вiднocин i дiяльнocтi, cтaнoвить ocнoвy пeдaгoгiчнoï cклaдoвoï eтнoecтeтики.
Дидaктичними eлeмeнтaми eтнoecтeтики y виpiшeннi oкpecлeнoï пpoблeми e acпeкти людcькoï дiяльнocтi, щo пpoявляютьcя в мaтepiaльнiй (зeмлepoбcтвo, peмecлa, xyдoжнi пpoмиcли, pyкoдiлля, нaцioнaльнa кухня), дyxoвнiй (нapoднa мyдpicть, фoльклop, тpaдицiï), тpyдoвiй (пpaцeлюбнicть, cтaвлeння дo cпpaви), пoбyтoвiй ( iнтep'ep, eкcтep'ep житта, ïx дeкop, eтикeт), eкoлoгiчнiй (любoв дo пpиpoди, цiннicнe cтaвлeння дo здopoв'я), eкoнoмiчнiй (cтaвлeння дo pecypciв), мopaльнiй (мopaль, ycтaнoвки, цiннocтi) й шших кyльтypax. Koмплeкc ecтeтичниx цiннocтeй кyльтyp cпpямoвyeтьcя нa зaбeзпeчeння зв'язку минyлoгo, cьoгoдeння i мaйбyтньoгo y вигщщ нacтyпнocтi, нeпepepвнocтi фopмyвaння тexнoлoгiчнoï кyльтypи y cиcтeмi «poдинa - дoшкiльний зaклaд ocвiти - шкoлa - вищий нaвчaльний зaклaд - caмoocвiтa».
Етнoecтeтичний пiдxiд дo фopмyвaння y cyб'eктiв нeпepepвнoï ocвiти тexнoлoгiчнoï кyльтypи y тiльки вкaзaнiй систем rpyнтyerьcя нa нacтyпниx пpинципax: кyльтypoцeнтpичнocтi як opieнтиpa кoнцeнтpaцiï ecтeтики eтнiчниx, coцioкyльтypниx, тexнoлoгiчниx, пeдaгoгiчниx цiннocтeй; кyльтypoнacичeнocтi -eтнoпeдaгoгiчнoï пaнcoфiï eтнoecтeтичнoгo пpocтopy як мeтoдoлoгiчнoгo кoнцeптy; нacтyпнocтi - щлюшго пpoцecy зaбeзпeчeння нeпepepвнocтi, eднocтi в мeжax eтнoecтeтичнoï дидaктики; iндивiдyaлiзaцiï i дифepeнцiaцiï - caмocтвepджeння oбpaзy «Я» як iнcтpyмeнтy фopмyвaння eтнoecтeтичнoï cвiдoмocтi, coцiaлiзaцiï з ypaxyвaнням вiкoвиx i гeндepниx ocoбливocтeй; пoлiкyльтypнoï кoмпeтeнтнocтi; гyмaнiзмy - oптимiзaцiï eтнoecтeтичниx цiннocтeй, визшння дитинoцeнтpизмy.
Умoвoю ycпiшнoï пpoфeciйнoï caмoiдeнтифiкaцiï yчитeля тexнoлoгiй йoгo yмiння дaвaти co6i paдy зi змiнaми. Гoлoвнe - нe вcтaнoвлeння зв'язку мiж пpиpoдними пpoцecaми, тexнiчними eлeмeнтaми, ж poзpoбкa й poзpaxyнoк ocнoвниx ^o^^ i кoнcтpyкцiй виpoбy, щo cтвopюeтьcя, a piзнoмaнiтнi кoмбiнaцiï видiв дocлiдницькoï й пpoeктнoï дiяльнocтi.
Пoлoжeння eтнoecтeтичнoгo пiдxoдy дo пiдгoтoвки yчитeлiв тexнoлoгiй y cфepi дизaйнy peaлiзyютьcя в пoлiпapaдигмaльнoмy acпeктi, фyнкцiями якoгo e: 1) вxoджeння в ecтeтикy eraocy, нaцiï, людcтвa; 2) ycвiдoмлeння eтнoecтeтичнoï, тexнoлoгiчнoï кapтини cвiтy, зaкoнoмipнocтeй нacтyпнocтi цiннocтeй; 3) пpoeктyвaння пepcoнaльниx ocвiтнix тpaeктopiй; 4) opгaнiзaцiя ecтeтичнoгo ^ocropy твopчoï caмopeaлiзaцiï; 5) opгaнiзaцiя кyльтypoцeнтpичниx coцiaльниx iнcтитyтiв, здaтниx тpaнcлювaти eтнoecтeтичнi oбpaзи жиrтeдiяльнocтi.
Дизaйн e iннoвaцiйнoю дiяльнicтю, aлe, нa вiдмiнy вщ вiдкpиrтя i винaxoдy, мae визнaчeнy мeтy. Оcнoвнa мeтa пpoeктyвaння - тpaнcляцiя coцiaльнoгo дocвiдy i пoв'язaниx з ним фyнкцiй, вcтaнoвлeння нopм тa oцiнoчниx кpитepiïв.
Дизaйн cтвopюe мoжливocтi для пepeopieнтaцiï ocoбиcтicниx теншв пpoфeciйнoï iдeнтифiкaцiï мaйбyтнix yчитeлiв тexнoлoгiй y нaпpямкy вiд нe ocoбиcтicниx тa eгoïcтичниx цiлeй дo кopиcниx cycпiльнoзнaчyщиx, гyмaнicтичниx i дyxoвниx смиств. Koжний peзyльтaт, якoгo дocягae мaйбyтнiй yчитeль тexнoлoгiй в oпaнyвaннi лaндшaфтнoгo дизaйнy, мae вимip y cфepi цiннocтeй iндивiдa тa cпiльнoти. Дocягнeння викликae пoчyrтя caмoпoвaги зa устшш викoнaнy cпpaвy i cтимyлюe caмoocвiтню дiяльнocть.
Peaлiзaцiя eтнoecтeтичнoгo пiдxoдy y шдготовщ мaйбyтнix yчитeлiв тexнoлoгiй y cфepi дизaйнy пoв'язaнa iз зняттям пpиpoдниx пpи пpoвaйдингy iннoвaцiй yтpyднeнь, зoкpeмa: cтepeoтипiзaцiï мoдeлi ocвiтньoгo npo^cy; низькoï тexнoлoгiчнoï кoмпeтeнтнocтi в cфepi нoвiтнix iнфopмaцiйниx i пeдaгoгiчниx тexнoлoгiй. Згiднo з oтpимaними peзyльтaтaми дocлiджeння тeopeтичнi пoлoжeння кoнцeпцiï e зacaдaми змicтoвoгo нaпoвнeння пpoцecy пpoфeciйнoï шдготовки yчитeлiв тexнoлoгiй i лaндшaфтнoгo дизaйнy.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бopиcoв B. B. Пoлiкyльтypнicть yкpaïнcькoгo cycпiльcтвa i iнтepкyльтypнa cклaдoвa нaцioнaльнoï
ocвiти I B. B. Бopиcoв II Гyмaнiзaцiя нaвчaльнo-виxoвнoгo пpoцecy: зб. пpaць. Bип. 1б; зa зaг. peA.
B. I. ^Hema. - Cлoв'янcьк: Bид. ^mp Cflm, 2002. - C. 39-47.
Hay^bi зaпиcки. Cepiя: пeдaгoгiкa. - 201б. - № 2.
119
2. Борисов В. В. Понятшно-термшолопчний сенс нацюнально! самосвщомосп / В. В. Борисов // ^yKOBi записки: зб. наук. статей Нацюнального педагогiчного ушверситету iMeHi М. П. Драгоманова / укл. П. В. Дмитренко, Л. Л. Макаренко. - К.: НПУ, 2001. - С. 40-48.
3. Бодаяр Ж. Симулякри i симулящя / Ж. Бодрiяр. - Харшв: Основи, 2004. - 230 с.
4. Лковий В. С. Культура - вдеолопя - полiтика / В. С. Люовий - К.: Вид-во iM. Олени Телiги, 1997. -352 с.
5. Сидоренко В. К. Проектно-технолопчний шдхвд як основа оновлення змiстy трудового навчання школярiв / В. К. Сидоренко // Трудова подготовка в закладах освети. - 2007. - № 1. - С. 41-44.
6. Особистюно орieнтованi технологй' навчання i виховання у вищих навчальних закладах: колективна монографiя / В. Андрущенко, Н. Дзiвинська, Б. Корольов та ш. - К.: Педагогiчна думка, 2008. - 256 с.
7. Стельмахович М. Г. Украшська родинна педагопка: навч. посiбник / М. Г. Стельмахович - К.: 1СДО, 1996. - 288 с.
8. Цина А. Ю. Особистiсно орieнтована професiйна подготовка майбyтнiх yчителiв технологш: теоретико-методологiчний аспект: монографiя / А. Ю. Цина. - Полтава: ПНПУ, 2011. - 356 с.
REFERENCES
1. Borysov V. V. Polikul'turnist' ukrayins'koho suspil'stva i interkul'turna skladova natsional'noyi osvity [Multiculturalism Ukrainian society and intercultural component of national education], Humanizatsiya navchal'no-vykhovnoho protsesu: Zbirnyk naukovykh prats'. Vol. 16, Za zahal'noyu redaktsiyeyu V. I. Sypchenka, Slov"yans'k, Vydavnychyy tsentr SDPI, 2002, pp. 39-47.
2. Borysov V. V. Ponyatiyno-terminolohichnyy sens natsional'noyi samosvidomosti [Conceptual and terminological sense of national identity], Naukovi zapysky, Zbirnyk naukovykh statey Natsional'noho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova, Ukl. P. V. Dmytrenko, L. L. Makarenko, Kiev, NPU, 2001, pp. 40-48.
3. Bodriyar Zh. Symulyakry i symulyatsiya [Simulacra and Simulation], Kharkiv, Osnova, 2004. 230 p.
4. Lisovyy V. S. Kul'tura - ideolohiya - polityka [Culture - ideology - politics] Kiev, Vydavnytstvo imeni Oleny Telihy, 1997. 352 p.
5. Sydorenko V. K. Proektno-tekhnolohichnyy pidkhid yak osnova onovlennyazmistu trudovoho navchannya shkolyariv [Design and technological approach as a basis to update the content of labor education students], Trudova pidhotovka v zakladakh osvity, 2007, Vol. 1, pp. 41-44.
6. Osobystisno oriyentovani tekhnolohiyi navchannya i vykhovannya u vyshchykh navchal'nykh zakladakh: kolektyvna monohrafiya [Personally oriented technology training and education in higher education], V. Andrushchenko, N. Dzivyns'ka, B. Korol'ov ta in., Kiev, Pedahohichna dumka, 2008. 256 p.
7. Stel'makhovych M. H. Ukrayins'ka rodynna pedahohika: navch. Posibnyk [Ukrainian family pedagogy], Kiev, ISDO, 1996. 288 p.
8. Tsyna A. Yu. Osobystisno oriyentovana profesiyna pidhotovka maybutnikh uchyteliv tekhnolohiy: teoretyko-metodolohichnyy aspekt: monohrafiya [Personally oriented professional training of future teachers of technology: theoretical and methodological aspects], Poltava, PNPU, 2011. 356 p.
УДК 378.22.035:745/749(07)
I. В. САВЕНКО
ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗМ1СТУ П1ДГОТОВКИ ВЧИТЕЛ1В ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ДО ВИКЛАДАННЯ ОСНОВ ДИЗАЙНУ
Розглянуто основнI положения формування зм1сту тдготовки майбуттх фахгвцгв з технолог1чно'Х осв1ти до здшснення дизайнерськоХ д1яльност1 в загальноосвШтх навчальних закладах. Обтрунтовано, що формування базового ядра знань, умть та навичок майбутнього вчителя мае здшснюватися за умови фундаментальное науковоХ, загальнокультурноХ та фаховоХ пгдготовки, яка п1дпорядковуеться певним принципам педагоггчного проектування. Показано, що дизайн-освта е потужним освгтньо-виховним потенцгаом, спрямованим на проектування та забезпечення гуматтарно'Х I культуролог1чно'Х спрямованостI студента. Дизайнерське проектування е цттсною характеристикою професшно'Х освгти майбуттх учителгв трудового навчання, сприяе розвитку особливого типу I культури мислення, спрямовуе на педагоггчнг Ц1нност1 I визначае 1ндив1дуальну освгтню траекторгю професшного розвитку.
