ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА
УДК 378.011.3-051-025.13:57]:502
М. М. СКИБА
МОДЕЛЬ П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В Б1ОЛОГ11 ДО ЕКОЛОГО-
ПЕДАГОГ1ЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Розглянуто тдходи науков^в до моделювання педагогiчного процесу. Розроблено модель пiдготовки майбутшх учителiв бюлоги до еколого-педагогiчноi дiяльностi. Охарактеризовано складовi моделi - мета, завдання, принципи, педагогiчнi умови та етапи пiдготовки, а також компоненти (змютовий, цiннiсно-мотивацiйний, емоцтно-вольовий i дiяльнiсний) та рiвнi готовностi студентiв до еколого-педагогiчноi дiяльностi. Розроблена модель дае змогу сформулювати цш пiдготовки студентiв до еколого-педагогiчноi дiяльностi, вiдобразити змют навчального матерiалу, вибiр методiв, прийомiв i засобiв навчання, форм оргатзацп навчання, здйснювати контроль, оцтювання та рефлекст ефективностi вказано'1' тдготовки, акцентувати увагу майбуттх вчителiв бюлоги на реал1заци завдань самоосвти.
Ключовi слова: модель, моделювання, компоненти моделi, майбутш учителi бюлоги.
М. М. СКИБА
МОДЕЛЬ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ БИОЛОГИИ К ЭКОЛОГО-ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
Рассмотрены подходы ученых к моделированию педагогического процесса. Разработана модель подготовки будущих учителей биологии к эколого-педагогической деятельности. Охарактеризованы составляющие модели - цель, задачи, принципы, педагогические условия и этапы подготовки, а также компоненты (содержательный, ценностно-мотивационный, эмоционально-волевой и деятельностный) и уровни готовности студентов к эколого-педагогической деятельности. Разработанная модель позволяет сформулировать цели подготовки студентов к эколого-педагогической деятельности, отразить содержание учебного материала, выбор методов, приемов и средств обучения, форм организации обучения, осуществлять контроль, оценку и рефлексию эффективности указангой подготовки, акцентировать внимание будущих учителей биологии на реализации задач самообразования.
Ключевые слова: модель, моделирование, компоненты модели, будущие учителя биологии.
M. SKIBA
THE TRAINING MODEL OF FUTURE BIOLOGY TEACHERS TO ECOLOGICAL
AND EDUCATIONAL ACTIVITY
The article deals with the approaches of scholars to modeling of educational process. The training model of future biology teachers to ecological and educational activity is developed. The main components of this model - the purpose, the task, the principles, educational conditions and preparation stages as well as components (substantial, motivational, axiological, emotional and active) and the preparedness level of students to ecological and educational activity are characterized. This developed model gives the possibility to formulate goals of students' training to ecological and educational activity, to reflect the contents of educational materials, to choose methods and means of education, forms of organization, to control, grade and reflect the efficiency of students' training to ecological and educational activity, to emphasize the attention of students on realization of self-educational goals.
Keywords: model, modeling, components of the model, future biology teachers.
Дослiдження педагогiчних процесiв здшснюеться за допомогою створення !х моделей, тобто в процес моделювання. Воно дае змогу схематизувати i спростити педагопчш процеси та явища, визначити основш характеристики, якi пiдлягають вивченню, оцiнюванню i рефлекси.
За допомогою моделювання ми можемо вивчати об'ект вщ складного до простого, вщ невщомого до вiдомого, вiд цшого до частин, поеднувати експеримент з побудовою вiдповiдних логiчних схем та вщображати зв'язки мiж ними. Застосовуючи моделювання у педагогiчному дослiдженнi, маемо можливють виокремити етапи навчального процесу та здiйснити його поелементний анатз. Результатом моделювання е створення модел^ яку до певно! мiри можна вважати щеальною, що дае змогу тдвищити ефективнiсть навчально-виховного процесу та ошташзувати його.
Як стверджують науковцi, побудувати модель означае зiмiтувати реальнi властивостi системи за допомогою спещальних аналогiв. Ця iмiтацiя може бути як уявною, так i матерiальною. У моделi, як правило, вщображаються мета, принципи оргашзаци i функцiонування системи, складовi компоненти та взаемозв'язки мiж ними. Модель у педагопчних дослiдженнях е «промiжною ланкою мiж суб'ектом - педагогом, дослщником i предметом дослiдження, тобто певними властивостями i вiдношеннями мiж елементами навчально-виховного процесу» [5, с. 5].
Моделювання як метод педагопчного дослщження розглянуто у працях I. А. Акуленко [1], О. М. Дахша [2], В. I. Загвязшського [3], С. О. Лодатка [4], В. I. Мiхеева [5], Ю. I. Тарського [7], О. I. Шапрана [8], В. А. Ясвша [9] та ш
Роль моделювання полягае у виявленш найiстотнiших ознак i закономiрностей розвитку педагогiчного процесу на простому об'ект i створеннi умов для подальшого його розвитку. На думку В. I. Загвязшського, модель е засобом, за допомогою якого можна вщобразити структуру дослщжуваного об'екта чи процесу, фактори, що впливають на нього, виявити тенденци розвитку, на основi цього вносити змши у структуру та умови И функщонування, прогнозувати можливост i наслщки нововведень [3]. Отже, прослiдковуеться зв'язок мiж моделюванням i прогнозуванням.
В. А. Ясвш розглядае наукове моделювання «як метод дослщження рiзних об'екпв на !х моделях - аналогах певного фрагмента природно! чи сощально! реальности [9, с. 34]. Особливютю методу моделювання науковець вважае опосередковашсть вивчення об'екта, яке здiйснюеться за допомогою дослщження аналогiчного об'екта зi схожими ключовими ознаками. Цi ознаки не можуть бути випадковими. Можна вважати, що моделювання грунтуеться на встановленш аналогiй, тобто на абстрактному порiвняннi ознак i властивостей об'екпв. Дослiдник виокремлюе знакове i предметне моделювання. У процес предметного моделювання створюеться модель для вщображення фiзичних, динамiчних чи функцiональних характеристик дослщжуваного об'екта, а у знаковому моделюванш моделями е схеми, креслення, формули [9, с. 35].
I. А. Акуленко описуе методичне моделювання як вид педагопчного моделювання i розглядае його як процес побудови, вивчення i оперування методичними моделями як матерiальними або нематерiально реалiзованими системами, що вщображають методичнi об'екти, котрi е предметом методики навчання як науки i навчально! дисциплiни у ВНЗ. Моделлю науковець вважае об'ект, який використовуеться замють оригшалу (замшник оригiналу) i вiдображае важливi для певного дослщження властивостi та риси оригшалу [1].
На думку О. М. Дахша, педагопчне моделювання спрямоване на модел>цш, тобто iдеали, до яких прагне педагогiчна практика. Тому у процеш дослiдження воно потребуе керiвництва i корекцil промiжних результат. У моделюваннi педагогiчних явищ виникае необхщшсть зiставлення результатiв, отриманих у процеш дослiдження, з оригiналом. Якщо результати перевiрки спiвпадають з наперед заданою точнютю, то вважають, що модель валщна. Пiд педагогiчною валщшстю науковець розумiе ступiнь адекватностi модел^ яка описуе педагогiчне явище, сшвпадання прогнозованого результату з реальнiстю, тобто вщповщшсть практичних результатiв задумцi. Автор наголошуе на врахуваннi тако! особливосп, як невизначенiсть результатiв у педагопчному моделюваннi, зокрема на довгострокову перспективу, та подшяе моделi на статичш i динамiчнi [2].
Мета статт - обгрунтувати теоретичнi основи та описати модель шдготовки майбутнiх учителiв бiологiï до еколого-педагопчно1 дiяльностi в загальноосвiтнiх навчальних закладах.
Принципи створення моделей в наущ обгрунтованi й вiдомi. Як зазначае В. I. Мiхeeв, модель мае вщповщати таким вимогам: вщображати основи функцiонування системи; ïï елементи повинш вiдповiдати реальним характеристикам; модель необхщно довести до такого рiвня, щоб можна було робити висновки та перевiряти ïx експериментально [5].
Розглядаючи теxнологiю моделювання, Ю. I. Тарський наголошуе на важливостi визначення найбшьш значущих характеристик i властивостей модельованоï системи. Крiм того, треба виокремити вщмшносп змiстового наповнення, що призводять до варiативностi системи. Науковець наголошуе на наступних факторах, як визначають функцiонування i своерiднiсть системи: основш елементи; способи ix взаемозв'язку i взаемодi; цiльове призначенням системи; характер взаемоди системи iз зовшшшм середовищем [7].
Застосовуючи педагогiчне моделювання, С. О. Лодатко рекомендуе враховувати таю особливосп, як неч^юсть i розпливчастють педагогiчниx понять, вiдсутнiсть меxанiзмiв вимiру навчальних досягнень i розвитку особистост у процесi навчання тощо. Науковець робить висновок, що якою б не була система, не юнуе моделi, котра вiдображала би повний набiр вiдомостей про ïï функцюнування [4].
У нашому дослщженш пiдготовку студентiв до еколого-педагогiчноï дiяльностi розглядаемо як вiдкриту i динамiчну систему, що водночас е шдсистемою професiйноï пiдготовки майбутнix учителiв бюлоги та пiдсистемою екологiчноï освiти i виховання. Вона складаеться iз компонент, якi взаемодiють мiж собою структурно та функцюнально i в едносп забезпечують готовнiсть майбутнix учителiв бюлоги до еколого-педагопчно].' дiяльностi в загальноосв^ньому навчальному закладi. Кожна пiдсистема перебувае у тюному взаемозв'язку з шшими складовими рiзниx iерарxiчниx рiвнiв.
Нами була створена модель шдготовки майбутшх учителiв бiологiï до еколого-педагопчно].' дiяльностi. ïï складовими е мета, завдання, принципи, педагопчш умови та етапи шдготовки, а також компоненти та рiвнi готовносп студенев до вказано].' дiяльностi (рис. 1).
Мету шдготовки студенев до еколого-педагоiгчноï дiяльностi у ЗНЗ вбачаемо у формуванш готовностi до такоï дiяльностi як складовоï еколого-педагогiчноï компетентностi.
Основними завданнями вважаемо сформувати: систему екологiчниx, психолого-педагогiчниx та методичних знань i вмшь; позитивну мотивацiю, емоцiйно-цiннiсне ставлення до еколого-педагогiчноï дiяльностi; потребу в самоосвт, аналiзi та рефлекси результат дiяльностi; екологiчну свiдомiсть i культуру.
Принципами, що лежать в основi шдготовки студенев до еколого-педагогiчноï дiяльностi, на нашу думку, е: загальнодидактичш - науковостi, доступностi, системностi, систематичносп i послiдовностi, неперервностi, практичного спрямування (зв'язку теори з практикою), свщомост й активностi, демократичностi, гуманiзацiï та гумаштаризаци; специфiчнi - варiативностi, штегративносп, реалiзацiï концепцп освiти для збалансованого розвитку особистостi, прогностичностi, емоцiйностi, етнокультурноï вимiрностi, формування екопланетарного мислення, вмотивованосп, творчого пiдxоду до реалiзацiï завдань еколого-педагогiчноï дiяльностi.
Педагогiчними умовами, яю сприяють оптимiзацiï пiдготовки майбутшх учителiв бiологiï до еколого-педагогiчноï дiяльностi е: врахування iндивiдуального досвiду екологiчноï пiдготовки студентiв; застосування особистiсно-дiяльнiсного, системного, компетентшсного пiдxодiв в органiзацiï еколого-педагогiчноï дiяльностi; формування позитивноï мотиваци до здшснення зазначеноï дiяльностi; застосування сучасних педагогiчниx теxнологiй пiдготовки студентiв до еколого-педагогiчноï дiяльностi в школi та ïx вщповщшсть метi i завданням професiйноï пiдготовки педагога; реалiзацiя мiжпредметниx зв'язкiв в екологiчнiй пiдготовцi за вибором студенев; формування еколого-освiтнього середовища; впровадження дисциплiн еколого-педагогiчного спрямування («Методика навчання екологп», «Органiзацiя еколого-педагогiчноï дiяльностi», «Екологiчна освiта i виховання»); взаемозв'язок компонент пiдготовки майбутнix учителiв бiологiï до еколого-педагогiчноï дiяльностi.
У шдготовщ студентiв до еколого-педагогiчноï дiяльностi в школi виокремлюемо наступнi етапи: цшепокладання, планування, процесуальний, дiагностичний.
Ha eтaпi цiлeпoклaдaння ocнoвним зaвдaнням e нaвчити cтyдeнтiв фopмyлювaти цiлi eкoлoгo-пeдaгoгiчнoï дiяльнocтi тa cпpoeктyвaти i cпpoгнoзyвaти peзyльтaти, якиx ми xoчeмo дocягти. Цiлi викoнyють cиcтeмoтвipнy фyнкцiю в ocвiтньoмy пpoцeci. Вщ пocтaвлeнoï мeти зaлeжить вибip змюту, мeтoдiв, фopм, зacoбiв peaлiзaцiï eкoлoгo-пeдaгoгiчнoï дiяльнocтi.
Цiлi клacифiкyють зa мoтивoм, вaжливicтю, oбcягoм, змicтoм, чacoвим пpoмiжкoм, фopмoю тoщo. Кpiм тoгo, m eтaпi цiлeпoклaдaння нeoбxiднo cфopмyвaти гозитивну мoтивaцiю cтyдeнтiв дo eкoлoгo-пeдaгoгiчнoï дiяльнocтi. Ha нaшy думку, вaжливoю e пepeвaгa фopмyвaння пiзнaвaльниx, пpoфeciйниx тв мoтивiв твopчoï caмopeaлiзaцiï.
Етaп плaнyвaння пepeдбaчae пocтaнoвкy зaвдaнь для дocягнeння цiлeй. Узaгaльнивши oбIpyнтовaнi В. О. Cлacтъoнiним тв iншими нayкoвцями вишт дo плaнyвaння пeдaгoгiчнoï poбoти [б], ми виoкpeмили тaкi вимoги дo плaнyвaння eкoлoгo-пeдaгoгiчнoï дiяльнocтi: цiлecпpямoвaнicтъ i кoнкpeтнicтъ зaвдaнь дiяльнocтi; cтиcлicтъ пину, йoгo кoмпaктнicтъ; piзнoмaнiтнicтъ змету, фopм i мeтодiв дiяльнocтi, oптимaльнe me^aB^ фopмyвaння знвнь тв opгaнiзaцiï пpaктичнoï дiяльнocтi; нacтyпнicтъ, cиcтeмaтичнicтъ i пocлiдoвнicтъ зaвдaнь; пoeднaння пepcпeктивнocтi й aктyaльнocтi видiв poбoти; eднicтъ пeдaгoгiчнoгo ^p^ffl^a виклaдaчa й aктивнocтi cтyдeнтiв; pea^mc^ i пocильнicтъ зaвдaнь; вpaxyвaння iндивiдyaльниx ocoбливocтeй cтyдeнтiв, ïx здiбнocтeй тв piвня пiдгoтовлeнocтi; пoeднaння ayдитоpнoï тв пoзaayдитоpнoï poбoти, caмocтiйнoï iндивiдyaльнoï тв гpyпoвoï фopм нaвчaльнo-пiзнaвaльнoï дiяльнocтi; зaлyчeння cтyдeнтiв дo нayкoвo-дocлiдницькoï poбoти; yзгoджeнicтъ шину eкoлoгo-пeдaгoгiчнoï дiяльнocтi з шшими плaнaми ВЮ; гнyчкicтъ i вapiaтивнicтъ плaнyвaння.
Ввaжaeмo, щo для opгaнiзaцiï eкoлoгo-пeдaгoгiчнoï дiяльнocтi вчитeль мae вoлoдiти твкими гpyпaми yмiнь: пiзнaвaльними, пpoeктивними, кoнcтpyктивними, дocлiдницькими (нaтypaлicтичними) opгaнiзaтopcькими, ^му^^товними, oцiнювaльнo-peфлeкcивними, cпeцiaльними твopчими.
Ha пpoцecyaльнoмy eтaпi ввжливим e oвoлoдiння давними фopмaми i мeтoдaми opгaнiзaцiï eкoлoгo-пeдaгoгiчнoï дiяльнocтi: eкcкypciï, opгaнiзaцiя eкoлoгiчнoï ^жки i мeтoдикa poбoти ш нш, eкoлoгiчнi тaбopи, cвятa, виcтaвки, ири, тeaтpи, oзeлeнeння шкoли, eкoлoгiчнi Bpoercra, тpeнiнги, ycнi жypнaли, КВК, дiяльнicть Мaлoï AH. Цьoмy cпpияють твта фopми opгaнiзaцiï нaвчaння y ВГО, як лaбopaтopнi пpaктикyми, зaлyчeння cтyдeнтiв дo дocлiдницькoï дiяльнocтi, a твшж мeтoди: теда-мeтoд, пpoблeмнe нaвчaння, iгpи, «мoзкoвий шт^м».
Зacoбaми, щo cпpияють peaлiзaцiï eкoлoгo-пeдaгoгiчнoï дiяльнocтi, ввaжaeмo мyльтимeдiйнi пpeзeнтaцiï, нaвчaльнo-мeтoдичнi мaтepiaли, зввдвння тoщo.
Дiaгнocтичний eтaп пepeдбaчae ycвiдoмлeння тв oцiнкy peзyльтaтiв гoтoвнocтi мaйбyтнix yчитeлiв бioлoгiï дo eкoлoгo-пeдaгoгiчнoï дiяльнocтi, peфлeкciю тв oцiнкy peзyльтaтивнocтi дш. Вiн визнaчae ст^н oвoлoдiння cтyдeнтaми cиcтeмoю eкoлoгiчниx тв мeтoдичниx зтань i cпocoбiв дiй, piвeнь cфopмoвaнocтi мoтивaцiйнoгo кoмпoнeнтa eкoлoгo-пeдaгoгiчнoï дiяльнocтi.
Рeзyльтaтoм пpoцecy eкoлoгiчнoï пiдгoтoвки cтyдeнтiв e фopмyвaння eкoлoгiчнoï кoмпeтeнтнocтi, cклaдoвa я^' - гoтoвнicть дo eкoлoгo-пeдaгoгiчнoï дiяльнocтi. Пiдгoтoвкa e зacoбoм фopмyвaння гoтoвнocтi мaйбyтнix yчитeлiв дo eкoлoгo-пeдaгoгiчнoï дiяльнocтi, a гoтoвнicть - peзyльтaтoм i пoкaзникoм якocтi тaкoï пiдгoтoвки, щo пepeвipяeтьcя пiд 4ac пpaктичнoï дiяльнocтi вчитeля.
Кoмпoнeнтaми гoтoвнocтi мaйбyтнix yчитeлiв бioлoгiï дo eкoлoгo-пeдaгoгiчнoï дiяльнocтi y ЗГО ввaжaeмo змicтoвий, цiннicнo-мoтивaцiйний, eмoцiйнo-вoльoвий i дiяльнicний.
Змicтoвий a6o гнocтичний кoмпoнeнт включae piвeнь oвoлoдiння тeopeтичними зтаннями, нeoбxiдними для opгaнiзaцiï eкoлoгo-пeдaгoгiчнoï дiяльнocтi в шкoлi. ïx ми oб'eднaли y кiлькa блoкiв: eкoлoгiчнi (зaгaльнa, пpиклaднa eкoлoгiя, coцiaльнa eкoлoгiя), пcиxoлoгiчнi, пeдaгoгiчнi, мeтoдичнi.
Пiд цiннiсно-мотивацiйним компонентом готовностi майбутнiх учителiв бюлогп до еколого-педагопчно! дiяльностi у ЗНЗ розумiемо сформовашсть мотивiв, якi спонукають до оргашзаци ще! дiяльностi: свiтоглядних (намагання осмислити суть життя i визначити свое мюце в ньому, розширити свш кругозiр, визначитись у певних св^оглядних питаннях); обов'язку (вiдповiдальнiсть перед собою, батьками, викладачами, колективом, товаришами,
cycпiльcтвoм тoщo); пiзнaвaльниx (бeзкopиcливий пiзнaвaльний iнтepec, iнтepec дo змюту, ^o^cy i cпocoбiв пiзнaння, пiзнaвaльнi пoтpeби, пoтpeбa y вpaжeнняx, дoпитливicть, пpaгнeння дo oтpимaння нoвиx зшнь); пpoфeciйниx, щo пoв'язaнi з мaйбyтньoю фaxoвoю дiяльнicтю (бaжaння oтpимaти y ВГО якicнy пiдгoтoвкy, зacтocoвyвaти oдepжaнi зшння y мaйбyтнiй дiяльнocтi тoщo), твopчoï caмopeaлiзaцiï.
Kpiм тoгo, гoтoвнicть дo eкoлoгo-пeдaгoгiчнoï дiяльнocтi пepeдбaчae cфopмoвaнicть cиcтeми цiннocтeй, зoкpeмa: зaцiкaвлeнicть пpoблeмaми eкoлoгiчнoï ocвiти, дiяльнicтю гpoмaдcькиx eкoлoгiчниx opгaнiзaцiй, eкoлoгiчним cтaнoвищeм; cтaвлeння дo живoгo, дo знищeння пpиpoди, зaбpyднeння дoвкiлля, нepaцioнaльнoï гocпoдapcькoï дiяльнocтi; poзвитoк i caмoвдocкoнaлeння; paцioнaлiзм (вмiння пpиймaти oбдyмaнi i вивaжeнi piшeння); пpoфecioнaлiзм; цiннicть кpacи пpиpoди.
Eмoцiйнo-вoльoвий кoмпoнeнт oзнaчae piвeнь eмoцiйнoï гoтoвнocтi мaйбyтньoгo yчитeля дo eкoлoгo-пeдaгoгiчнoï дiяльнocтi: craa вoлi, гoтoвнicть дoлaти тpyднoщi, opieнтyвaння та дocягнeння пoзитивниx peзyльтaтiв, paдicть вiд ycпixiв, зaдoвoлeння дocягнyтим, зaxoплeння вiд cвoeï cпpaви.
Kpiм вoлoдiння зтаннями, для ycпiшнoгo здiйcнeння eкoлoгo-пeдaгoгiчнoï дiяльнocтi мaйбyтнiй yчитeль бioлoгiï мae вoлoдiти мeтoдaми тв пpийoмaми зacтocyвaння ïx та пpaктицi, piзними пeдaгoгiчними тexнoлoгiями, тобто yмiннями eкoлoгo-пeдaгoгiчнoï дiяльнocтi. Цe cтaнoвить cyтнicть дiяльнicнoгo кoмпoнeнтa.
Оcкiльки мeтoю eкoлoгiчнoï ocвiти в y^arni e фopмyвaння eкoлoгiчнoï кyльтypи, то piвeнь пiдгoтoвки мaйбyтнix yчитeлiв бioлoгiï дo eкoлoгo-пeдaгoгiчнoï дiяльнocтi ми poзглядaeмo як пoкaзник, щo xaparcreproye вмiння yчитeля з фopмyвaння eкoлoгiчнoï кyльтypи шкoляpiв y пpoцeci нaвчaння бioлoгiï y ЗHЗ.
Mи виoкpeмили тaкoж piвнi гoтoвнocтi cтyдeнтiв дo eкoлoгo-пeдaгoгiчнoï дiяльнocтi: виcoкий, дocтaтнiй, cepeднiй, пoчaткoвий - i poзpoбили ^m^pn ïx визнaчeння.
Зaпpoпoнoвaнa мoдeль дae змoгy cфopмyлювaти цiлi пiдгoтoвки cтyдeнтiв дo eкoлoгo-пeдaгoгiчнoï дiяльнocтi, вiдoбpaзити змicт нaвчaльнoгo мaтepiaлy, вибip мeтoдiв, пpийoмiв i зacoбiв нaвчaння, фopм opгaнiзaцiï нaвчaння, здiйcнювaти кoнтpoль, oцiнювaння тв peфлeкciю eфeктивнocтi пiдгoтoвки cтyдeнтiв дo eкoлoгo-пeдaгoгiчнoï дiяльнocтi, aкцeнтyвaти уввгу cтyдeнтiв та peaлiзaцiï зввдвнь caмoocвiти.
Л1ТЕРАТУРА
1. Aкyлeнкo И. А. Meтoдичecкиe мoдeли квк oбъeкты ycвoeния в пpoцecce мeтoдичecкoй пoдгoтoвки бyдyщeгo yчитeля мaтeмaтики пpoфильнoй штолы I И. А. Aкyлeнкo II Вeктop гауки Taльяттинcкoгo гocyдapcтвeннoгo yнивepcитeтa. - № 1 (23). - 2013. - C. 293 - 298. [Элeктpoнный pecypc] - Peжим дocтyпa: http:IIedu.tltsu.ruIsitesIsites_content/site1238IhtmlImedia90388Iб4Akulenko.pdf.
2. Дaxин A. H. Moдeлиpoвaниe в пeдaгoгикe I A. H. Дaxин II Идeи и идeaлы. - № 1(3). - Т. 2. - 2010. -C. 11 - 20. [Элeктpoнный pecypc] - Peжим дocтyпa: http:IIideaidealy.ruIwp-content/uploadsI2011I0бIДaxин. - №13_т_2_2010.pdf.
3. Зaгвязинcкий В. И. Moдeлиpoвaниe в cтpyктype coциaльнo-пeдaгoгичecкoгo пpoeктиpoвaния I В. И. Зaгвязинcкий II Moдeлиpoвaниe coциaльнo-пeдaгoгичecкиx cиcтeм: мaтepиaлы peгиoнaльнoй нayчнo-пpaктичecкoй кoнфepeнции (б-17 ceнтябpя). - Пepмь, 2004. - C. б - 11. [Элeктpoнный pecypc] - Peжим дocтyпa: http : IIintellect-invest.org.uaIcontentIuserfilesIfilesImater_ped_confIModelirov_soc_ped_sistem_2004.pdf.
4. Лoдaткo G. О. Moдeлювaння в пeдaгoгiцi: точки в1дл1ку I G. О. Лoдaткo II Пeдaгoгiчнa rayxa: icтоpiя, тeopiя, пpaктикa, тeндeнцiï poзвиткy: E-жypнaл. - 2010. - Вип. № 1. [Eлeктpoнний pecypc] - Peжим дocтyпy: http:IIintellect-invest.org.ua/pedagog_editions_e- magazine_ pedagogical_ science_ vypuski_ n1_ 2010 _ st_2.
5. Mиxeeв В. И. Moдeлиpoвaниe и мeтоды тeopии измepeний в пeдaгoгикe. - 3-e изд., cтepeoтип. I В. И. Mиxeeв. - M.: KoмKнигa, 200б. - 200 c.
6. ^вотанин В. А. Пeдaгoгикa: y4e6. пocoбиe для студ. выгсшт. пeд. y4e6. зaвeдeний I В. А. Cлacтeнин, И. Ф. Иcaeв, E. H. Шиянoв. - M.: Изд. цeнтp «Aкaдeмия», 2002. - 57б c.
7. Tapcкий Ю. И. Meтодoлoгия мoдeлиpoвaния в кoнтeкcтe иccлeдoвaния oбpaзoвaтeльныx cиcтeм I Ю. И. Tapcкий II Moдeлиpoвaниe coциaльнo-пeдaгoгичecкиx cиcтeм: мaтepиaлы peгиoнaльнoй нayчнo-пpaктичecкoй кoнфepeнции (б-17 ceнтябpя 2004 г.). - Пepмь, 2004. - C. 22-29. [Элeктpoнный pecypc] - Peжим дocтyпa: http:IIns.pspu.ruIsci-model-tarski.shtml.
8. Шапран О. I. HayKOBi шдходи до педагогiчного моделювання шновацшно! пiдготовки майбутнього вчителя / О. I. Шапран // Гуманпарний вюник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагопчний yнiверситет iменi Григорiя Сковороди»: зб. наук. праць. - 2011. - № 21. -С. 315-318.
9. Ясвин В. А. Образовательная среда: от моделирования к проектированию. - 2-е изд., испр. и доп. / В. А. Ясвин. - М.: Смысл, 2001. - 366 с.
REFERENCES
1. Akulenko I. A. Metodicheskie modeli kak obyekty usvoeniya v protsesse metodicheskoy podgotovki budushchego uchitelya matematiki profilnoy shkoly / I. A. Akulenko // Vektor nauki TGU. - № 1 (23). -2013. - S. 293-298. [Elektronnyy resurs] - Rezhim dostup: http://edu.tltsu.ru/sites/sites_content/site1238/html/media90388/64Akulenko.pdf.
2. Dakhin A. N. Modelirovanie v pedagogike / A. N. Dakhin // Idei i idealy. - № 1(3), t. 2. - 2010. - S. 11 -20. [Elektronnyy resurs] - Rezhim dostupa: http://ideaidealy.ru/wp-content/uploads/2011/06/Dakhyn. -№ 13_t_2_2010 .pdf.
3. Zagvyazinskiy V. I. Modelirovanie v strukture sotsialno-pedagogicheskoho proektirovaniya [Elektronnyy resurs] / V.I. Zagvyazinskiy // Modelirovanie sotsialno-pedagogicheskikh sistem: materialy regionalnoy nauchno-prakticheskoy konferentsii (6-17 sentyabrya)/ - Perm, 2004 - S. 6-11. [Elektronnyy resurs] -Rezhim dostupa: http://intellect-invest.org.ua/content/userfiles/files/mater_ped_conf/Modelirov_soc_ped_sistem_2004.pdf.
4. Lodatko Ye. O. Modeliuvannia v pedahohitsi: tochky vidliku / Ye. O. Lodatko // Pedahohichna nauka: istoriia, teoriia, praktyka, tendentsii rozvytku : E-zhurnal. - 2010. - Vyp. №1 [Elektronnyy resurs] -Rezhym dostupu: http://intellect-invest.org.ua/pedagog_editions_e- magazine_ pedagogical_ science_ vypuski_ n1_ 2010 _ st_2.
5. Mikheev V. I. Modelirovanie i metody teorii izmereniy v pedagogike. - 3-e izd., stereotip. / V. I. Mikheev. - M.: KomKniga, 2006. - 200 s.
6. Slastenin V. A. Pedagogika: ucheb. posobie dlya stud. vyssh. ped. ucheb. zavedeniy / V. A. Slastenin, I. F. Isaev, E. N. Shiyanov. - M.: Izdatelskiy tsentr «Akademiya», 2002. - 576 s.
7. Tarskiy Yu. I. Metodologiya modelirovaniya v kontekste issledovaniya obrazovatelnykh sistem / Yu. I. Tarskiy // Modelirovanie sotsialno-pedagogicheskikh sistem: materialy regionalnoy nauchno-prakticheskoy konferentsii. - S. 22-29. [Elektronnyy resurs] - Rezhim dostupa: http://ns.pspu.ru/sci-model-tarski.shtml.
8. Shapran O. I. Naukovi pidkhody do pedahohichnoho modeliuvannia innovatsiinoi pidhotovky maibutnoho vchytelia / O. I. Shapran // Humanitarnyj visnyk DVNZ «Pereiaslav-Khmelnytskyj derzhavnyj pedahohichnyj universytet imeni Hryhoriia Skovorody»: zbirnyk naukovykh prats. - 2011. -№ 21. - S. 315-318.
9. Yasvin V. A. Obrazovatelnaya sreda: ot modelirovaniya k proektirovaniyu. - 2-e izd., ispr. i dop. / V. A. Yasvin. - M.: Smysl, 2001. - 366 s.
УДК 378.14.015.62
С. Д. Б6ЛКША
ФОРМУВАННЯ ДОСЛ1ДНИЦЬКО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х 1НЖЕНЕР1В У ПРОЦЕС1 ВИКЛАДАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛ1Н ЦИКЛУ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВО1 П1ДГОТОВКИ
Проаналгзовано моделi формування дocлiдницькoi KOMnemeHmHocmi cmydeHmie ргзного профтю i школярiв. У cmpyKmypi до^дницько'1' KOMnemeHmHocmi майбутнього тженера виокремлено елементи загальнонаукового, галузевого i предметного рiвнiв, як можуть i мають формуватися при викладанш навчальних диcциnлiн циклу nрирoдничo-наукoвoi niдгomoвки. Одним i3 ключових eлeмeнmiв до^дницько'1' кoмnemeнmнocmi майбутнього тженера, що мае формуватися протягом усього meрмiну навчання у вищому навчальному закладi (ВНЗ), починаючи з першого курсу, визнано володтня загальнонауковою мemoдoлoгiею п1знання. З'ясовано, що ключовою умовою формування до^дницько'1' кoмnemeнmнocmi cmудeнmiв е oрганiзацiя ix активно'1' навчально-до^дницько'1' дiяльнocmi, аналoгiчнoi за структурою i логкою науково-до^дтй дiяльнocmi.