Научная статья на тему 'Развитие творческих способностей студентов медицинского профиля в университетах Великобритании и США'

Развитие творческих способностей студентов медицинского профиля в университетах Великобритании и США Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
285
55
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ТВОРЧЕСТВО / CREATIVITY / ТВОРЧЕСКИЕ СПОСОБНОСТИ / CREATIVE SKILLS / ВЫСШЕЕ МЕДИЦИНСКОЕ УЧЕБНОЕ ЗАВЕДЕНИЕ / HIGHER MEDICAL EDUCATIONAL INSTITUTIONS / ВЕЛИКОБРИТАНИЯ / GREAT BRITAIN / США / USA / ТВОРЧіСТЬ / ТВОРЧі ЗДіБНОСТі / ВИЩИЙ МЕДИЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД / ВЕЛИКА БРИТАНіЯ

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Горпинич Т. И.

Рассмотрены вопросы развития творческих способностей студентов медицинских высших учебных заведений Великобритании и США. Осуществлен анализ изучения понятий «творчество» и «творческие способности» отечественными и зарубежными учеными. Исследованы стратегии, методы и приемы, направленные на развитие творческих способностей студентов-медиков в этих странах. Доказано, что основными достижениями британской и американской систем высшего медицинского образования в контексте развития творческих способностей будущих медиков являются: предоставление студентам автономии в выборе предметов, участии в программах и конкурсах на получение грантов, проведении научно-исследовательских работ; применение методов обучения, которые активизируют умственные способности студентов, мотивируют к познанию, творческой деятельности; широкий выбор темпов обучения, целей, методов, учебного материала, требований к уровню успеваемости; применение технологии индивидуализированного обучения всех предметов; использование передовых достижений науки и техники, поощрение мощных инвестиций в образование и науку.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНОГО ПРОФІЛЮ В УНІВЕРСИТЕТАХ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ ТА США

The article presents an overview of the problem of creative skills development in medical students in Great Britain and the USA, analyses the research of the notions “creativity” and “creative skills”, conducted by Ukrainian and foreign scientists, investigates the main strategies and methods aimed at the creative skills development in medical students in Great Britain and the USA. It is proved that the main achievements of the British and American systems of higher medical education in the context of development of creative abilities of medical students are: providing students with opportunities to study elective subjects and participate in programs and grants competitions, autonomy in the scientific research; the use of teaching methods that activate the mental abilities of students, motivate them for creative activities; wide range of learning objectives, methods and educational material, as well as requirements for academic achievements; the use of individualized learning in all subjects; the use of advanced science and technology achievements, encouraging strong investment in education and science.

Текст научной работы на тему «Развитие творческих способностей студентов медицинского профиля в университетах Великобритании и США»

УДК 378 (73)

Т. I. ГОРП1Н1Ч

РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗД1БНОСТЕЙ СТУДЕНТ1В МЕДИЧНОГО ПРОФ1ЛЮ В УН1ВЕРСИТЕТАХ ВЕЛИКО1 БРИТАНИ ТА США

Розглянуто питання розвитку творчих здгбностей студентгв медичних вищих навчальних закладгв (ВНЗ) Великоi БританИ та США. Проанал1зовано вивчення понять «творчкть» i «творчг зд1бност1» вiтчизняними та зарубiжними вченими. До^джено стратеги, методи та прийоми, спрямоваш на розвиток творчих здiбностей студентiв-медикiв у вказаних крашах. Доведено, що основними здобутками британськоi та американськоi систем вищо'1' медично'1' освiти в контекстi розвитку творчих здiбностей майбутшх лiкарiв е: надання студентам автономп у виборi навчальних предметiв участi в програмах i конкурсах на отримання грантiв, проведены науково-до^дницько'1' роботи; застосування методiв навчання, що активiзують розумовi здiбностi студентiв, мотивують до пгзнання, творчо'1' дiяльностi; широкий вибiр темтв навчання, цшей, методiв, навчального матерiалу, вимог до рiвня успiшностi; застосування технологи iндивiдуалiзованого навчання з уах предметiв; використання передових досягнень науки i технiки, заохочення потужних iнвестицiй в освiту й науку.

Ключовi слова: творчкть, творчi здiбностi, вищий медичний навчальний заклад, Велика Бритатя, США.

Т. И. ГОРПИНИЧ

РАЗВИТИЕ ТВОРЧЕСКИХ СПОСОБНОСТЕЙ СТУДЕНТОВ МЕДИЦИНСКОГО ПРОФИЛЯ В УНИВЕРСИТЕТАХ ВЕЛИКОБРИТАНИИ И

США

Рассмотрены вопросы развития творческих способностей студентов медицинских высших учебных заведений Великобритании и США. Осуществлен анализ изучения понятий «творчество» и «творческие способности» отечественными и зарубежными учеными. Исследованы стратегии, методы и приемы, направленные на развитие творческих способностей студентов-медиков в этих странах. Доказано, что основными достижениями британской и американской систем высшего медицинского образования в контексте развития творческих способностей будущих медиков являются: предоставление студентам автономии в выборе предметов, участии в программах и конкурсах на получение грантов, проведении научно-исследовательских работ; применение методов обучения, которые активизируют умственные способности студентов, мотивируют к познанию, творческой деятельности; широкий выбор темпов обучения, целей, методов, учебного материала, требований к уровню успеваемости; применение технологии индивидуализированного обучения всех предметов; использование передовых достижений науки и техники, поощрение мощных инвестиций в образование и науку.

Ключевые слова: творчество, творческие способности, высшее медицинское учебное заведение, Великобритания, США.

T. HORPINICH

DEVELOPMENT OF CREATIVE SKILLS OF MEDICAL STUDENTS IN THE UNIVERSITIES IN GREAT BRITAIN AND THE USA

The article presents an overview of the problem of creative skills development in medical students in Great Britain and the USA, analyses the research of the notions "creativity" and "creative skills", conducted by Ukrainian and foreign scientists, investigates the main strategies and methods aimed at the creative skills development in medical students in Great Britain and the USA. It is proved that the main achievements of the British and American systems of higher medical education in the context of development of creative abilities of medical students are: providing students with opportunities to study elective subjects and participate in programs and grants competitions, autonomy in the scientific research; the use of teaching methods that activate

the mental abilities of students, motivate them for creative activities; wide range of learning objectives, methods and educational material, as well as requirements for academic achievements; the use of individualized learning in all subjects; the use of advanced science and technology achievements, encouraging strong investment in education and science.

Keywords: creativity, creative skills, higher medical educational institutions, Great Britain, the USA.

Одним з прюритетних завдань тдготовки майбутшх лiкарiв на сучасному етат розвитку системи вищо1 осв^и е розвиток 1х творчих здiбностей, готовносп до самостшно1 постановки проблем, 1х виршення, творчого осмислення здобутого досвiду з подальшим використанням його у нових професшних ситуацiях. У бiльшостi ВНЗ Укра1ни зараз використовуеться iнформацiйна модель навчання, що орiентуе дiяльнiсть студенев на сприйняття шформаци, 11 переробку та демонстращю ступеня 11 засвоення. Така модель сприяе розвитку пасивно! ролi студента i формуванню мотивiв «уникнення невдачЬ>, спрямована переважно на здобуття необхiдних знань i практично не зорiентована на формування готовносп до професшно1 дiяльностi, розвитку творчих здiбностей та креативного професiйного мислення.

Очевидно, що такий тип навчального процесу, за якого майбутнi фахiвцi одержують знання в готовому вигляд^ не вiдповiдае сучаснiй теори навчання. Вш суттево гальмуе розвиток самостшного мислення, творчо1 шзнавально1 активностi студенев. У зв'язку з цим виникае необхщшсть навчити кожного студента творчо i самостiйно мислити, ефективно реагувати на нестандарты професiйнi ситуаци, виршувати найрiзноманiтнiшi завдання.

Медицина належить до тих галузей людського знання, в яких зазначенi якостi вiдiграють особливу роль. Саме тому дедалi гострше постае проблема розвитку творчого потенщалу особистостi майбутнього медика. Один з iмовiрних шляхiв 11 вирiшення вбачаемо у вивченш зарубiжного досвiду тдготовки медичних працiвникiв, зокрема досвiду Велико1 Британи та США, вищi медичш заклади яких довели свiй високий статус.

Мета статт - на основi аналiзу науково1 лiтератури розглянути проблему розвитку творчих здiбностей студенев медичних ВНЗ Велико1 Британи та США.

Питання творчосп, креативностi, формування творчих здiбностей розглядаються у контексп багатьох наук: фшософи, психологи, педагопки, наукознавства, кiбернетики, теори шформаци тощо. Так, проблему формування творчих здiбностей та забезпечення самостшно1 шзнавально1 дiяльностi студентiв розглядали Н. Адамар, Е. Голант, М. Данилов, Л. Занков, I. Лернер, I. Огородшков, В. Оконь, У. Писклинець, Д. Пойа, С. Рубшштейн, В. Розумовський та iншi вчеш. Дослщженням зарубiжного досвщу формування творчо1 особистостi у вищш школi присвяченi науковi розвiдки Л. Ткаченко, Н. Кучумово1, G. Танько, О. 1саево1. Однак, незважаючи на достатню кiлькiсть наукових розвiдок у цш галузi загалом, зарубiжний досвщ розвитку творчих здiбностей студентiв-медикiв дос не розкритий достатньо.

Разом з великим штересом до проблематики творчосп, дослiдники стикаються зi складнiстю вивчення цього феномена. Багато авторiв вказуе на розмитють i нечiткiсть понять «творчють» i «креативнiсть». Нинi вщбуваегься систематизацiя накопичених емпiричних фактiв, створення типологи творчостi. При цьому креативнють стае окремим аспектом вивчення творчосп як внутрiшнiй ресурс людини [18, с. 84].

Дослщники психологil творчосп та креативносп (Г. Айзенк, Г. Альтшуллер, Д. Богоявленська, М. Боден, М. Вертгеймер, Дж. Гiлфорд, Е. Торренс) висвплюють це явище з рiзних методологiчних концепцiй, використовуючи багатий методичний дослiдницький iнструментарiй. Логiка дослщження вимагае окреслення найважливiших поглядiв на цей феномен.

Основоположниками сучасно1 теори креативностi е Дж. Гiлфорд та Е. Торренс. Вони пов'язували цю особистiсну якiсть з дивергентним мисленням, яке (на вщмшу вiд конвергентного) спрямоване на виршення завдань, що допускають декiлька нестандартних правильних ршень [1, с. 85; 21, с. 12].

О. Сшркш визначае творчють як духовну дiяльнiсть, результатом яко1 е створення оригiнальних цiнностей, встановлення нових, ранiше невiдомих фактiв, властивостей i закономiрностей матерiального свiту i духовно1 культури [13, с. 193]. З позицш гештальтпсихологil, творчiсть - це «замикання» в процесi мислення в едине цше розрiзнених факпв, приведення у взаемодiю окремих, яю зберiгаються в пам'ятi фрагментiв знання, що призводить до вiдкритгя правильного ршення [6, с. 75]. Е. Фромм визначае аналопчно творчiсть як

здатнють «дивуватися i шзнавати, вмiння знаходити рiшення в нестандартних ситуацiях, спрямованiсть на вщкриття нового i здатнiсть до глибокого усвщомлення свого досвщу» [16, с. 19].

У межах когштивно! теори творчост Дж. Келлi розглядае творчiсть як альтернативу банального, рутинного. Не використовуючи термш «творчють», вiн розробив оригшальну теорiю творчостi i творчо! особистосп, вперше описавши альтернативне гiпотетичне мислення [5, с. 142]. Для Дж. Келлi людина - це дослщник, вчений, який ефективно, творчо взаемодiе зi свiтом, iнтерпретуючи його, переробляючи iнформацiю, прогнозуючи поди. Життя людини е дослiдженням, постiйним висуненням гшотез про реальнiсть, за допомогою яких вона намагаеться передбачити i контролювати поди. Картина свiту гiпотетична, i люди формулюють гiпотези, перевiряють !х, здiйснюючи тi ж розумовi ди, що i вченi в ходi наукового пошуку. Життя - це творчий дослщницький процес [7, с. 127].

Т. Кудрявцев вважае, що творча дiяльнiсть протилежна нетворчiй не тшьки за сво!ми результатами, а й за особливостями перебшу. Психолопчно важливим вiн вважае такий аналiз, де в першу чергу творчють розглядаеться насамперед як процес людсько! дiяльностi, а не як И кшцевий результат, оскiльки на практищ можуть бути елементи творчостi, але сам результат не буде новим i оригiнальним. Окрiм цього, автор стверджуе, що можна розглядати два види творчосп: творчють як «вщкриття для себе» i творчiсть як «вщкриття для шших». У першому випадку результат (продукт) творчостi не мае сустльно! значущостi, в другому - вш володiе цiею властивютю. Незважаючи на це, в обох випадках процес творчосп багато в чому подiбний, оскiльки, розпочинаючи виршення завдання, людина не знае його алгоритму, правил i способiв дш. Лише пiсля його вирiшення вона опановуе шляхи виршення теоретичних i практичних проблем [8, с. 48].

На думку, Р. Гута, творчють - це «продуктивна розумова дiяльнiсть, що дозволяе досягти нового результату через дозвш певного протирiччя» [3, с. 132]. До розумшня творчосп як джерела внутршньо! активносп психши можна вiднести концепцiю В. Ротенберга [12]. Вчений е автором концепци пошуково! активностi. Пiд пошуковою активнютю вiн розумiе активну поведiнку в умовах невизначеносп, коли людина не мае можливосп зi стовiдсотковою впевненютю прогнозувати результати свое! активностi (будуть вони усшшними чи нi). Творчють, на його думку, - це типовий приклад пошуково! активносп шд час виршення складних iнтелектуальних завдань. При цьому видi пошуково! активносп мозок людини не вимагае додатково! стимуляци, вiн неначе перебувае на самозабезпеченш. Крiм того, заряд пошуково! активносп, отриманий в процес творчосп, сприяе ошрносп у важких життевих ситуацiях або в умовах емоцшних конфлiктiв [9, с. 34].

Таким чином, у рiзноманiтностi трактувань творчосп можна визначити два основнi тдходи: 1) пiдхiд до розумiння власне творчосп, що презентуе творчють як дiяльнiсть людини, результатом яко! стають новi матерiальнi i духовнi цшносп, що мають суспiльну значущiсть. Попри те, що творчють е результатом пращ i зусиль окремо! людини, вона завжди мае суспiльний характер [3, с. 134]; 2) шдхщ до розумшня творчосп-креативносп, запропонований Е. Фроммом, що передбачае розумшня творчосп як здатносп дивуватися i шзнавати, вмшня знаходити вирiшення у нестандартних ситуащях, спрямованiсть на вiдкриття нового i здатностi глибоко усвiдомлювати свш досвiд [16].

Отже, i творчють, i креативнiсть пов'язанi зi сустльно значущою творчою активнiстю людини, проте творчють, на нашу думку, варто розглядати як характеристику процесу ^яльносп) суб'екта, вщзначаючи в нiй процесуально-результативну сторону, а креативнiсть -як якють (властивiсть) обдаровано! особистостi, котра е детермшантою творчого ставлення людини до св^у, таким чином видшяючи в нiй суб'ектно-обумовлену сторону.

Окремою проблемою в контекст дослiдження творчосп постае теоретичне обгрунтування поняття «творчi здiбностi особистостi», дослiдження !х структури, основних показникiв та оптимальних умов формування. Розвиток творчих здiбностей у структурi професiйно! компетентностi студента-медика вщграе особливу роль, оскiльки ефективне реагування на нестандартш професiйнi ситуацi! та здатнють вирiшувати складнi завдання особливо важливi для професiйного становлення лшаря.

Проблема розвитку творчих здiбностей особливо штенсивно дослiджуеться зарубiжними дослiдниками. Багато вчених вказують на те, що цшеспрямована дiяльнiсть щодо розвитку

твopчocтi мaйбyтньoгo лiкapя зaбeзпeчить лiквiдaцiю poзpивy мiж знaннями, щo oтpимyютьcя у вищш шкoлi. Пoпpи цe вeликa кiлькicть фopмaльних oбoв'язкiв, пoв'язaних iз вeдeнням дoкyмeнтaцiï, чacтe виникнeння cтpecoвих cитyaцiй yнeмoжливлюють пoшyк нoвих пiдхoдiв дo виpiшeння poбoчих питaнь. З мeтoю зaпoбiгaння цieï пpoблeми Ha eтaпi пiдгoтoвки фaхiвцiв мeдичнoгo пpoфiлю aнaлiз дocвiдy зapyбiжних ocвiтнiх систем, у тoмy чиcлi Вeликoï Бpитaнiï тa США, e cвoeчacним тa aктyaльним.

У Вeликiй Бpитaнiï фopмyвaння твopчих здiбнocтeй cтyдeнтiв-мeдикiв вiдбyвaeтьcя Ha rai впpoвaджeння пapтнepcьких взaeмин мiж виклaдaчeм i cтyдeнтoм тa здшсжння cтимyлювaння caмocтiйнoï дiяльнocтi ocтaнньoгo. Ниш у цш кpaïнi зpocтae тeндeнцiя кoopдинaцiï poбoти пoчaткoвoï, cepeдньoï тa вищoï лaнки ocвiти в npo^ci нaвчaння. Тaким чинoм, фopмyвaння Heo6x^H^ для пpoфeciйнoгo життя якocтeй вiдбyвaeтьcя Ha вciх piвнях пiдгoтoвки мoлoдoï людини. Оcoбливo цe cтocyeтьcя випускних клaciв cepeдньoï шкoли i тaк звaних «Six-form colleges» - пpoмiжнoï лaнки мiж шкoлoю тa ВНЗ. Вчeними poзpoблeнi cпeцiaльнi пpoгpaми, яю зaбeзпeчyють гoтoвнicть aбiтypieнтiв i cтyдeнтiв дo твopчoгo пpoфeciйнoгo миcлeння тa caмocтiйнoï poбoти нa нacтyпнoмy eтaпi [14, с. 160].

У мeдичних yнiвepcитeтaх Вeликoï Бpитaнiï cпiвicнyють двi cиcтeми нaвчaння: ocнoвy пepшoï cтaнoвлять лeкцiï, a тьютopcькi зaняття, ceмiнapи i гpyпoвi зaняття викoнyють дoдaткoвi фyнкцiï. У цeнтpi дpyгoï - тьютopcькi зaняття, a лeкцiï i ceмiнapи e дoдaткoвими фopмaми нaвчaння [15, с. 9].

Cyттeвe мювд в бpитaнcькiй cиcтeмi вищoï мeдичнoï ocвiти зaвжди зaймaли зaняття iз зacтocyвaнням диcпyтiв i диcкyciй. Tara зaняття cпpияють нe лишe виpoблeнню у cтyдeнтiв yмiння виcлoвлювaти i apгyмeнтyвaти влacнy думку, a й rayxara iнших, бути у poлi кpитикa, щo вiдпoвiднo фopмye у cтyдeнтiв нayкoвe миcлeння, вмiння peaгyвaти нa нoвi oбcтaвини, cтимyлюe ïx caмocтiйнicть, aктивнicть [11, с. 151].

Одним з тайбшьш цiнниx eлeмeнтiв вищoï мeдичнoï ocвiти Вeликoï Бpитaнiï e тьютopcький мeтoд, який пepeдбaчae peгyляpнi зaняття 1-2 cтyдeнтiв (в швих yнiвepcитeтax -5-6 cтyдeнтiв) з виклaдaчeм-тьютopoм пpoтягoм ycьoгo нaвчaльнoгo кypcy [10, с. 11]. Tьютopcькi зaняття пpoвoдятьcя виклaдaчaми (aлe ж пpoфecopaми), acпipaнтaми, cпeцiaлicтaми-пpaктикaми бeзпocepeдньo в yнiвepcитeтcькиx лiкapняx, ïx вiдвiдyвaння e oбoв'язкoвим. Кoжнoгo cтyдeнтa oфiцiйнo ^и^галяю^ дo тьютopa, кoтpий тpимae у пoлi зopy ycпiшнicть cтyдeнтa, фopмyвaння йoгo ocoбиcтocтi як мaйбyтньoгo фaxiвця. Оcoбливo вaжливим e cпiлкyвaння cтyдeнтa з тьютopoм нa cтapшиx ^pcax, кoли виклaдaютьcя тiльки клiнiчнi дисциплши тa зaвepшyeтьcя фopмyвaння мaйбyтньoгo мeдикa [17, с. 26].

Icтoтнe знaчeння у фopмyвaннi твopчиx здiбнocтeй мeдикiв у бpитaнcькиx yнiвepcитeтax мae caмocтiйнa poбoтa cтyдeнтiв. Вoнa peтeльнo cплaнoвaнa i poзглядaeтьcя як вaжливa чacтинa пiдгoтoвки мaйбyтньoгo твopчoгo фaxiвця. Cepeд фopм caмocтiйнoï poбoти дoмiнye poбoтa в бiблioтeкax, якi вiдкpитi i шд 4ac кaнiкyл. Зaгaлoм ташкули cepeд бpитaнcькиx cтyдeнтiв пpизнaчeнi ж cтiльки для ïx вiдпoчинкy, скшьки для oпpaцювaння лiтepaтypи, нaпиcaння peфepaтiв, пpoxoджeння пpaктики у лiкapняx тa клiнiкax. Дeякi yнiвepcитeти вимaгaють здaти peфepaти чи звiти пpo ^arcr^y зa пeвний 4ac дo зaвepшeння кaнiкyл.

Дo пepcпeктивниx шляxiв фopмyвaння твopчиx здiбнocтeй cтyдeнтiв-мeдикiв у Вeликoï Бpитaнiï нaлeжить вcтaнoвлeння бeзпocepeднix зв'язюв мeдичниx ВНЗ iз дepжaвними тa пpивaтними лiкyвaльними зaклaдaми, пepexiд дo мiждиcциплiнapниx кypciв тa мiждиcциплiнapниx кoмплeкcниx дocлiджeнь, пoдaльшa iнтeнcифiкaцiя зacтocyвaння пpoблeмнoгo пiдxoдy у нaвчaльнoмy пpoцeci [14].

Зaгaлoм фopмyвaння твopчиx здiбнocтeй cтyдeнтiв-мeдикiв вiдбyвaeтьcя у кoнтeкcтi тaкиx ocнoвниx пoлoжeнь бpитaнcькoï cиcтeми мeдичнoï ocвiти:

- нecпpийняття лeкцiï як ocнoвнoгo джepeлa iнфopмaцiï, щo зaoxoчye твopчий пoшyк iнфopмaцiï;

- peгyляpнa o^rna викoнaнoï poбoти виклaдaчeм-нacтaвникoм бeзпocepeдньo в yнiвepcитeтcькiй лiкapнi;

- пocтiйнe пocилaння нa мiжпpeдмeтнi зв'язки;

- oбгoвopeння мoжливocтeй зacтocyвaння знaнь з дисциплши, щo вивчaeтьcя в мaйбyтнiй rap'epi зa дoпoмoгoю yнiвepcитeтcькoï служби зaйнятocтi;

- зaoxoчyвaння oбгoвopeння cтyдeнтaми i тьютopoм тpyднoщiв, якi виникaють у npo^ci нaвчaння;

- викopиcтaння зpoзyмiлиx для cтyдeнтiв piзниx мeтoдiв i cпocoбiв oцiнки ïx знaнь i нaмaгaння змeншити cтpec пiд 4ac oцiнювaння;

- cкopoчeння кiлькocтi тecтiв i нaвчaння мaйбyтнix фaxiвцiв caмooцiнцi cвoeï дiяльнocтi [4, c. 59].

О^м цьoгo, фopмyвaння твopчoгo миcлeння мaйбyтнix мeдикiв вiдбyвaeтьcя шляxoм paнньoï opieffraujï нa пpaктичнy дiяльнicть y пoлiклiнiкax тa лiкapняx, iнтeгpaцiï тeopeтичнoï i ^a^m^i' пiдгoтoвки, зacтocyвaнням cyчacниx iннoвaцiйниx тexнoлoгiй, якi yмoжливлюють caмocтiйний гошук iнфopмaцiï тa шляxiв виpiшeння пocтaвлeниx нaвчaльниx зaвдaнь, виcoкoю мoбiльнicтю cтyдeнтiв, пpiopитeтнicтю нaвчaння, цeнтpoм якoгo e cтyдeнт, a нe виклaдaч. Haйeфeктивнiшим з тoчки зopy фopмyвaння твopчиx здiбнocтeй e нaвчaння, якe вiдбyвaeтьcя в yмoвax, мaкcимaльнo нaближeниx дo peaльниx життeвиx cитyaцiй [20, с. 35]. Taкий пiдxiд aктивiзye ^шич^ cтaвлeння дo нaвчaльнoгo мaтepiaлy, cпpичиняe пoтpeбy в cклaдниx зaпитaнняx, кoнцeнтpye yвaгy нa вiдпoвiдaльниx eлeмeнтax пpaктичнoï нaвички, cтимyлюe пoшyк нaйeфeктивнiшoгo шляxy дo oтpимaння, oбгoвopeння й пepeдaвaння нoвиx знaнь нe тiльки cлyxaчaм, a й виклaдaчaм.

Зaгaльнoпpийнятi фopми opгaнiзaцiï нaвчaння у вищиx мeдичниx шкoлax дoдиплoмнoгo тa пicлядиплoмнoгo нaвчaння тaкi: лeкцiйнi зaняття, пpaктичнi зaняття з викopиcтaнням iнтepaктивниx мeтoдiв нaвчaння (виpiшeння cитyaцiйниx зaдaч тa пpoблeмниx cитyaцiй, cклaдaння плaнy виpiшeння пpoблeми, дискусп), ceмiнapи, лaбopaтopнi зaняття, кoнcyльтyвaння тa caмocтiйнa poбoтa.

Дo пpiopитeтниx мeтoдiв нaвчaння, щo викopиcтoвyютьcя мeдичними шкoлaми Вeликoï Бpитaнiï для шдготовки лiкapiв нa piзниx eтaпax ïx нaвчaння, нaлeжaть: мeтoд пpoблeмнoгo нaвчaння, нaвчaння нa poбoчoмy мicцi, нaвчaння шляxoм poбoти з нaпapникoм тa зa дoпoмoгoю aктopa-пaцieнтa, мeтoд нeфopмaльнoгo тa caмocпpямoвaнoгo нaвчaння, нaвчaння зa дoпoмoгoю кoмп'ютepниx пpoгpaм, мeтoд eлeктpoннoгo (диcтaнцiйнoгo) нaвчaння тoщo. Зaзнaчeнi мeтoди e ocoбиcтicнo зopieнтoвaними, якi тдвищують мoтивaцiю дo нaвчaння cтyдeнтiв тa мoлoдиx лiкapiв i cпpияють шдготовщ caмe тoгo фaxiвця, нa ятого oчiкye pинoк пpaцi: caмocтiйнoгo, a^m^ro, кpитичнo миcлячoгo, нaлaштoвaнoгo нa rocnme caмoвдocкoнaлeння.

Вищa мeдичнa ocвiтa у CШA, як i у Вeликiй Бpитaнiï, cпpямoвaнa нa пiдгoтoвкy aвтoнoмнoгo фaxiвця, здaтнoгo швидкo opieнтyвaтиcь у пpoфeciйниx cитyaцiяx, кpитичнo ocмиcлювaти нoвi дocягнeння у cвoïй cфepi тa внocити peзyльтaти влacнoï пpaцi, яю пpoявляютьcя у пaтeнтax нa винaxoди, нoвiтнix тexнiкax викoнaння пpoцeдyp. Фopмyвaння твopчoгo пiдxoдy дo poбoти i poзвитoк твopчиx здiбнocтeй cтyдeнтiв-мeдикiв peaлiзyeтьcя пepeдyciм чepeз пiдтpимкy пpaгнeння мaйбyтньoгo фaxiвця peтeльнo вивчити oбpaнy тему, зaoxoчeння дo викoнaння cклaдниx зaвдaнь, фopмyвaння плacтичнocтi, гнyчкocтi poзyмy, виxoвaння caмocтiйнocтi, вимoгливocтi й цiлecпpямoвaнocтi, нaдaння мoжливocтi для вияву зaдaткiв лiдepa, poзвитoк yмiння caмoaнaлiзy тa oцiнювaння дiй oтoчeння [2, с. 183].

У зaгaльнoдepжaвнiй ocвiтнiй пoлiтицi CШA чiльнe мicцe пociдae poзвитoк iнтeлeктyaльнo-твopчиx здiбнocтeй oбдapoвaнoï мoлoдi. Дiяльнicть aмepикaнcькиx ВHЗ виxoдить дaлeкo зa мeжi cвoeï кpaïни, oxoплюючи мaйжe вс дepжaви cвiтy. Cпiвпpaцюючи з нaйкpaщими yнiвepcитeтaми, нayкoвo-дocлiдницькими ycтaнoвaми iншиx ^arn, yнiвepcитeти CШA мaють змoгy нaвчaти тaлaнoвитиx cтyдeнтiв у piзниx кyтoчкax cвiтy, peaлiзyючи нeпepepвний oбмiн зтаннями тa зaпoзичyючи пepeдoвi дocягнeння з piзниx гaлyзeй cycпiльнoï дiяльнocтi. Haвчaючиcь зa кopдoнoм, oбдapoвaнi cтyдeнти мaють змoгy пoглибити тa вдocкoнaлити cвoï iнтeлeктyaльнo-твopчi здiбнocтi, a тaкoж мaкcимaльнo eфeктивнo opгaнiзyвaти cвiй 4ac, oбиpaючи пpoгpaми, щo нaйкpaщe yзгoджeнi з ïxнiми пoтpeбaми й мoжливocтями. Cepeд тaкиx пpoгpaм: пoвнicтю iнтeгpoвaнi пpoгpaми нaвчaння в iнoзeмнoмy yнiвepcитeтi; пpoгpaми, cпeцiaльнo poзpoблeнi для cтyдeнтiв aмepикaнcькиx yнiвepcитeтiв; гiбpиднi пpoгpaми.

Оcнoвнi талями poбoти, cпpямoвaнi нa poзвитoк твopчиx здiбнocтeй у cтyдeнтiв-мeдикiв, голягають у:

- наданш студентам, зокрема медикам, можливосп вивчати предмети за вибором, брати участь у рiзноманiтних програмах, конкурсах на отримання грантiв, винагород, яю студенти можуть використати на навчання за кордоном, на проведення науково-дослщницьких робiт. Це дае можливiсть студенту брати участь у науковш робот та створеннi винаходiв, що сприяе формуванню творчого мислення та вщповщальносп за власнi ди [19, с. 349].

- застосуванш методiв навчання, яю активiзують розумовi здiбностi студенев, мотивують до пiзнання, творчо! дiяльностi: незалежне навчання (independent study), де студент обирае навчальний матерiал та способи його вивчення; самостшно керований процес навчання (self-directed study), коли студент обирае спосiб засвоення навчального матерiалу; та навчальнi програми, сфокусоваш на особистiсть студента (learner centered program);

- широкому виборi темшв навчання, цiлей, методiв, навчального матерiалу, вимог до рiвня успiшностi;

- застосуванш технологи iндивiдуалiзованого навчання з ушх предметiв вiд мшмально! модифшацп в процесi групового навчання до повшстю незалежного навчання, що допомагае максимально розкрити штелектуально-творчий потенцiал особистост та суттево пiдвищуе конкурентоспроможнiсть майбутнього фахiвця на мiжнародному ринку пращ;

- використанш передових досягнень науки та техшки, заохоченнi потужних швестицш в освiту й науку [15, с. 14].

Очевидно, що таю фактори, як домiнування вищо! медично! освiти в США за обсягами фшансування, темпами зростання та матерiально-технiчними ресурсами, 11 чiтка зорiентованiсть на розвиток i формування особистостi лшаря, котра самостiйно мислить та виявляе шщативу, гнучкiсть процесу навчання, можливють вибору предметiв, викладачiв та часу навчання, вщсутнють загальних освiтнiх стандарив, окрiм стандартизаци тестування випускникiв середшх навчальних закладiв, повна автономнiсть ушверсите^в, вiдсутнiсть перевантаження студентiв навчальними предметами, самостшна робота, що сприяе формуванню та розвитковi критичного мислення, штелектуально! активностi й здiбностей самостiйно виршувати проблеми та ухвалювати рiшення, постшний контроль за процесом опанування знань студентами, тестування, написання наукових робщ участь в конференцiях, наукових семшарах, гнучка система оцiнювання, повне забезпечення студенпв навчально-методичним матерiалом, можливють використовувати мiжнароднi бази даних, бiблiотеки та iншi високотехнологiчнi джерела шформаци, сприяють формуванню творчого мислення та розвитку творчих здiбностей студентiв медичного профшю.

Заслуговуе на увагу так звана «шрамща навчання», яко! дотримуються у бшьшосп американських медичних ВНЗ. Зпдно з нею ефективнiсть засвоення матерiалу залежить вiд методу оргашзаци навчання, при якому час, вщведений на лекци, становить 5 % загально! тривалостi курсу, самостiйне читання - 10 %, аудiо- та вщеонавчання - 20 %, демонстращйний показ матерiалу - 30 %, обговорення, дискусп в малих групах - 50 %, практика в процеа дiяльностi -75 %, колективне навчання iнших (студенти навчають один одного) - 90 % [22, с. 134].

Зараз американсью ВНЗ активно створюють сво! науковi он-лайн портали. На серверi дистанцiйного навчання ушверсите^в розмiщуються вiдеофiльми, спрямованi на вщпрацювання практичних навичок, коментарi до них, а також великий спектр електронних навчальних пошбниюв, пiдручникiв, мультимедшш презентацil лекцiйного матерiалу. Самостiйна робота студенпв е ефективною формою навчального процесу, що виконують студенти як самостшно, так i пiд керiвництвом викладача в позааудиторний час.

Таким чином, узагальнюючи досвiд Велико! Британи та США у формуваннi творчо! особистосп студента медичного профiлю, варто звернути увагу на такi здобутки систем вищо! медично! осв^и цих кра!н: 1) надання студентам можливосп вивчати предмети за вибором, брати участь у рiзноманiтних програмах, конкурсах на отримання гранпв, винагород, яю студенти можуть використати на навчання за кордоном, на проведення науково-дослщних робщ 2) застосування методiв навчання, що активiзують розумовi здiбностi студенпв, мотивують до тзнання, творчо! дiяльностi; 3) широкий вибiр темпiв навчання, цшей, методiв, навчального матерiалу, вимог до рiвня успiшностi; 4) застосування технологи iндивiдуалiзованого навчання з ушх предметiв вiд мiнiмально! модифiкацi! в процеш групового

навчання до незалежного навчання; 5) використання передовых досягнень освгги, науки i техшки, залучення потужних швестицш в нayково-освiтню сферу.

Дослщження, проведене нами, не вичерпуе вшх aспектiв вивчення особливостей систем вищо! медично! освiти у Великiй Британи та США в контекстi розвитку творчих здiбностей стyдентiв медичного профшю. Перспективи подальших наукових пошyкiв пов'язаш з вивченням особливостей формування творчого мислення мaйбyтнiх лiкaрiв у британськш та aмерикaнськiй системi вищо! медично! осв^и на додипломному i шслядипломному етапах.

Л1ТЕРАТУРА

1. Гилфорд Дж. П. Три стороны интеллекта: психология мышления / Д. Гилфорд. - М.: Прогресс, 1965. - 525 с.

2. Гребеник Ю. С. Сучасш тенденци формування комушкативно! культури студенпв у медичних коледжах Велико!' Британи та США / Ю. С. Гребеник // Пор1вняльно-педагопчш студи. -2013. - № 2-3. - С. 180-185.

3. Гут Р. О. творчестве в науке и технике / Р. Гут // Вопросы психологии. - 2007. - № 4. - С. 130-139.

4. 1саева О. С. Розвиток творчих умшь студенпв вищих медичних навчальних заклада / О. С. 1саева // Педагопка та психолопя. - 2013. - Вип. 44. - С. 57-65. [Електоронний ресурс] - Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-

bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64 .exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLO AD=1&Image_file_name=PDF/znpkhnpu_ped_2013_44_8.pdf

5. Карпенко В. В. Творчество и креативность как психологические феномены / В. В. Карпенко // Теоретичт i прикладш проблеми психологи. - 2013. - № 2 (31). - С. 141-147.

6. Келер В. Исследования интеллекта человекообразных обезьян / В. Келер. - М.: Комакад, 1930. - 132 с.

7. Келли Дж. Теория личности / Дж. Келли. - СПб.: Речь, 2000. - 249 с.

8. Кудрявцев Т. В. О различных психологических условиях управления творческой деятельностью / Т. В. Кудрявцев // Теоретические проблемы управления познавательной деятельностью человека: Доклады Всесоюзной конференции: статьи. - М., 1975. - С. 47-50.

9. Мороз Л. М. Основш щдходи до штерпретаци креативност в зaрyбiжних дослвдженнях / Л. М. Мороз // Hayковi записки Нгжинського державного утверситету iм. Миколи Гоголя. Серiя: Психолого-педагопчш науки. - 2012. - № 7. - С. 29-35. [Електоронний ресурс] - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nzspp_2012_7_8.pdf

10. Паламаренко I. О. Професшна подготовка амейних лiкaрiв у вищих медичних школах Велико! Британи: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / I. О. Паламаренко. - К., 2012. - 20 с.

11. Писклинець У. М. Розвиток техшчно! творчосп студенпв-медиюв щд час вивчення курсу «Медична бюлопчна i фГзик^» / У. М. Писклинець // Педагопчний альманах. - 2010. - Вип. 7. - С. 150-153.

12.Ротенберг В. Образ я и поведение / В. Ротенберг. - Иерусалим: МАХАНАИМ, 2000. - 66 с. [Електоронний ресурс] - Режим доступу: http://rjews.net/v_rotenberg/book.htm#.UZJDtvmbBGQ.

13. Спиркин А. Г. Сознание и самосознание / А. Г. Спиркин. - М.: Политиздат, 1972. - 303 с.

14. Танько £. В. Досвщ оргатзацй самостшно! роботи студенпв вищих навчальних зaклaдiв Великобританй / £. В. Танько // Педагопка та психолопя. - 2013. - Вип. 44. - С. 157-166. [Електоронний ресурс] - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/znpkhnpu_ped_2013_44_19.pdf

15. Ткаченко Л. М. Розвиток штелектуально-творчих здабностей обдаровано! молод! в ушверситетах США: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Л. М. Ткаченко. - Черкаси, 2012. - 20 с.

16. Фромм Э. Душа человека / Э. Фромм. - М.: Республика, 2002. - 429 с.

17.Ходцева А. О. Наступшсть оргашзаци самостшно! роботи студенпв у навчальних закладах Великобританй / А. О. Ходцева // Професюналпм педагога в контексп европейського вибору кра!ни: яшсть освгги - основа конкурентоспроможносп майбутнього фaхiвця: мaтерiaли М!жшродно! науково-практично! конференцi!, м. Ялта (22-24 вересня 2011 року). - Ялта: РВНЗ КГУ, 2011. - Ч. 3. - С. 24-29.

18.Чорноус В. ТворчТ зд!6ност! особистосп: визначення, сутнГсть, структура / В. Чорноус // Проблеми щдготовки сучасного вчителя. - 2012. - № 5 (Ч. 1). - С. 82-87.

19.Boden M. A. Creativity and artifical intelligence /M. A. Boden // Artiffical Intelligence. - 1998. - V. 103. -P. 347-356.

20.Ghiselin B. Ultimate Criteria for Two Levels of Creativity / B. Ghiselin // NY: Scientific Creativity, 1963. - P. 30-43.

21.Torrance E. P. Torrance Tests of Creative Thinking / E. P. Torrance. - Scholastic Testing Service, 1974. - 58 p.

22. Wertheimer M. Productive thinking / M. Wertheimer. - New York: Harper, 1945. - 204 p.

REFERENCES

1. Gilford Dzh. P. Tri storony intellekta: psikhologiia myshleniia / Dzh. P. Gilford. - M.: Progress, 1965. - 525 s.

2. Hrebeniuk Yu. S. Suchasni tendentsiii formuvannia komunikatyvnoii kultury studentiv u medychnykh koledzhakh Velykoii Brytaniii ta SSHA / Yu. S. Hrebenyk // Porivnialno-pedahohichni studiii. - 2013. -№ 2-3. - S. 180-185.

3. Hut R. O. tvorchestve v nauke i tekhnike / R. O. Hut // Voprosy psikhologii. - 2007. - № 4. - S. 130-139.

4. Isaieva O. S. Rozvytok tvorchykh umin studentiv vyshchykh medychnykh navchalnykh zakladiv / O. S. Isaieva // Pedahohika ta psykholohiia. - 2013. - Vyp. 44. - S. 57-65. [Elektoronnyi resurs] - Rezhym dostupu: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64 .exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLO AD=1&Image_file_name=PDF/znpkhnpu_ped_2013_44_8.pdf

5. Karpenko V. V. Tvorchestvo i kreatyvnost kak psikhologicheskie fenomeny / V. V. Karpenko // Teoretychni i prykladni problemy psykholohiii. - 2013. - № 2 (31). -S. 141-147.

6. Keler V. Issledovaniya intellekta chelovekoobraznykh obezyan / V. Keler. - M.: Komakad, 1930. - 132 s.

7. Kelli Dzh. Teoriya lichnosti / Dzh. Kelli. - SPb.: Rech, 2000. - 249 s.

8. Kudryavtsev T. V. O razlichnykh psikhologicheskikh usloviyakh upravleniya tvorcheskoy deyatelnostiu / T. V. Kudriavtsev // Teoreticheskie problemy upravleniya poznavatelnoy deyatelnostiu cheloveka: doklady Vsesoyuznoy konferentsii: statii. - M., 1975. - S. 47-50.

9. Moroz L. M. Osnovni pidkhody do interpretatsiii kreatyvnosti v zarubizhnykh doslidzhenniakh / L. M. Moroz // Naukovi zapysky Nizhynskoho derzhavnoho universytetu im. Mykoly Hoholia. Seriia: Psykholoho-pedahohichni nauky. - 2012. - № 7. - S. 29-35. [Elektoronnyi resurs] - Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nzspp_2012_7_8.pdf

10. Palamarenko I. O. Profesiina pidhotovka simeinykh likariv u vyshchykh medychnykh shkolakh Velykoii Brytaniii: avtoref. dys. ... kand. ped. nauk: 13.00.04 / I. O. Palamarenko; Kabinet Ministriv Ukraiiny, Nats. un-t bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukraiiny. - K., 2012. - 20 s.

11.Pysklynets U. M. Rozvytok tekhnichnoii tvorchosti studentiv-medykiv pid chas vyvchennia kursu «Medychna biolohiia i fizyka» / U. M. Pysklynets // Pedahohichnyi almanakh. - 2010. - Vyp. 7. - S. 150-153.

12.Rotenberg V. Obraz ya i povedenie / V. Rotenberg. - Yerusalim: MAKHANAYM, 2000. - 66 s. - Rezhym dostupu: http://rjews.net/v_rotenberg/book.htm#.UZJDtvmbBGQ.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

13.Spirkin A. G. Soznanie i samosoznanie / A. G. Spirkin. - M.: Politizdat, 1972. - 303 s.

14.Tanko Ye. V. Dosvid orhanizatsiii samostiynoii roboty studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv Velykobrytaniii / Ye. V. Tanko // Pedahohika ta psykholohiya. - 2013. - Vyp. 44. - S. 157-166. [Elektoronnyi resurs] - Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/znpkhnpu_ped_2013_44_19.pdf

15.Tkachenko L. M. Rozvytok intelektualno-tvorchykh zdibnostei obdarovanoii molodi v universytetakh SSHA: avtoref. dys. ... kand. ped. nauk 13.00.01 / L. M. Tkachenko. - Cherkasy, 2012. - 20 s.

16.Fromm E. Dusha cheloveka / E. Fromm. - M. : Respublika, 2002. - 429 s.

17.Khodtseva A. O. Nastupnist orhanizatsii samostiinoii roboty studentiv u navchalnykh zakladakh Velykobrytaniii / A. O. Khodtseva // Profesionalizm pedahoha v konteksti yevropeiskoho vyboru kraiiny: yakist osvity - osnova konkurentospromozhnosti maibutnoho fakhivtsia: materialy Mizhnarodnoii naukovo-praktychnoii konferentsiii, m. Yalta (22-24 veresnia 2011 roku). - Yalta: RVNZ KHU, 2011. - Ch. 3. - S. 24-29.

18.Chornous V. Tvorchi zdibnosti osobystosti: vyznachennia, sutnist, struktura / V. Chornous // Problemy pidhotovky suchasnoho vchytelia. - 2012. - № 5 (Ch. 1). -S. 82-87.

19.Boden M. A. Creativity and artifical intelligence /M. A. Boden // Artiffical Intelligence. - 1998. -V. 103. - P. 347-356.

20.Ghiselin B. Ultimate Criteria for Two Levels of Creativity / B. Ghiselin // NY: Scientific Creativity, 1963. - P. 30-43.

21.Torrance E. P. Torrance Tests of Creative Thinking / E. P. Torrance. - Scholastic Testing Service, 1974. - 58 p.

22. Wertheimer M. Productive thinking / M. Wertheimer. - New York: Harper, 1945. - 204 p.

УДК 378. 1 (73) + 37. 018. 43

I. П. ЗАДОРОЖНА

ВИКОРИСТАННЯ ДОСВ1ДУ США В ОРГАШЗАЦИ ДИСТАНЦ1ЙНОГО ТА ЗМ1ШАНОГО НАВЧАННЯ У В1ТЧИЗНЯНИХ УН1ВЕРСИТЕТАХ

До^джено досвiд американських унiверситетiв в орган1зацИ дистанцтного та змшаного навчання, який може бути використаний у вiтчизняних ВНЗ, що вiдчувають нестачу фтансування та зменшення контингенту студентiв. Проаналiзовано причини зростання популярностi дистанцтного та змшаного навчання (гнучюсть; доступтсть, особливо для людей з особливими потребами; економiя часу; зручнiсть; мотивацтна готовнiсть, осюльки студенти часто вiдчувають менше стресу у

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.