CC BY
57
вивчасмо досв1д
УДК 93 (07)
Н. В. 1ГНАТЕНКО
ОСОБЛИВОСТ1 1НТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ 1СТОР11 У ВИЩОМУ
НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАД1
Дослiджено проблему модертзацп сучасноЧ методики викладання icmopii у ВНЗ на засадах тновацшно! педагогжи. Проаналiзовано особливостi застосування технологи ттерактивного навчання як засобу активiзацii та ттенсифжацп niзнавальноi дiяльностi студентiв при вивченш iсторii у ВНЗ. Охарактеризовано мету, завдання, змiст i дидактичш принципи застосування технологи ттерактивного навчання у ВНЗ. Розглянуто методику структурування навчальних занять з iсторii в системi ттерактивного навчання та специфк застосування методiв i прийомiв ттерактивного навчання у тдготовщ майбутнього вчителя iсторii. Обгрунтовано переваги ттерактивного навчання у рамках парадигми нових педагогiчних технологiй.
Ключовi слова: ттерактивна технологiя навчання, методика навчання iсторii, традицшне навчання, тновацшне навчання.
Н. В. ИГНАТЕНКО
ОСОБЕННОСТИ ИНТЕРАКТИВНОГО ОБУЧЕНИЯ ИСТОРИИ В ВЫСШЕМ
УЧЕБНОМ ЗАВЕДЕНИИ
Исследованы проблемы модернизации современных методов преподавания истории в университете на основе инновационной педагогики. Проанализированы особенности применения технологии интерактивного обучения как средства активизации и интенсификации познавательной деятельности студентов при изучении истории в университете. Характеризуются содержание и дидактические принципы применения технологии интерактивного обучения в ВУЗе, а также методы структурирования занятия по истории в системе интерактивного обучения. Изучена специфика использования методов и приемов интерактивного обучения в профессиональной подготовке будущих учителей истории. Обусловлены преимущества интерактивного обучения в рамках парадигмы новых педагогических технологий.
Ключевые слова: интерактивные технологии, методы преподавания истории, традиционное обучение, инновационное обучение.
N. V. IGNATENKO
PECULIARITIES OF INTERACTIVE HISTORY TEACHING AT HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTIONS
The problem of modernization of contemporary methods of teaching History at higher educational intitutions on the basis of innovative pedagogy has been studied. The peculiarities of interactive teaching technology application as a means of activation and intensification of students' cognitive activity while studying History at higher educational intitutions have been analyzed. The purpose, tasks and dedactic peculiarities of interactive teaching technology application in higher educational insitutions have been characterized. The methodology of History lessons structuring in the system of interactive teaching and the specifics of application of interactive teaching methods and techniques in History teacher training have been researched. The
advantages of interactive teaching in terms of the paradigm of new pedagogical technologies have been substantiated.
Keywords: interactive teaching technology, History teaching methodology, conventional teaching, innovative teaching.
Докоршш змши, як ввдбуваються в ycix сферах сучасного украшського суспiльства, зумовлюють HOBi тенденци та напрями розвитку педагопчно! науки i практики. Глобалiзацiйнi процеси, евроштегращя, спонукають переосмислити мету та змют навчального процесу, активiзyють пошук ефективних форм i методiв його оргашзаци.
Потреба реформування системи вищо! освии зумовлена також чiткою тенденцieю до зниження рiвня шзнавально! активностi студенпв, що виникае внаслiдок невiдповiдностi юнуючих методик навчання сучасним вимогам шформацшного сyспiльства. Та, не зважаючи на широке обговорення окреслено! проблеми, бшьшстъ викладачiв, як i 20-30 роив тому, надае перевагу традицшним лекцям i семiнарам, iнколи перериваючи 1х стих1йним обговоренням певно! проблеми або беседою. I лише незначна частина наукових працшникю i педагопв ВНЗ застосовуе елементи iмiтацiйноl чи рольово! гри, роботу в малих групах, навчальнi проекти тощо. Загалом подiбнi вкрапления живого активного навчання е етзодичними, а не системними.
Така ситуащя зумовлена впливом певних педагопчних стереотипiв. Наприклад, викладачi схильнi обирати той стиль викладання, який спостернаеться пiд час !х навчання. Крiм того, багато педагогiв переконанi, що ефективне навчання дорослих не потребуе високого ршня активностi i швидкого темпу, адже студенти i статичним способом засвоюють матерiал. Можливо, у часи низького рiвня iнформативностi змюту освiти такий пiдхiд до навчання був задовшьним. Однак сучасний студент, як продукт шформацшного суспшьства, що характеризуеться динамiчнiстю, рyхливiстю та мшливютю, потребуе постiйного зростання темпу навчання як додатково! можливостi за мшмально стислi строки набути максимального обсягу фахових знань, умшь та навичок.
1нша причина усталеносл традицiйного навчання криеться у збiльшеннi обсягу запрограмованих для засвоення студентами теоретичних знань та одночасне зменшення часового навантаження на !х аудиторне засвоення. У цьому випадку спрацьовуе стереотип, мщш теоретичнi знання потребують значних часових затрат. Отже, мовляв, не варто даремно витрачати i без того обмежений аудиторний час на роздуми студенпв i !х стлкування. Переконання педагогiв у тому, що серйозне навчання потребуе засвоення великого обсягу шформацп в поеднанш з упевнешстю, що iнтерактивне навчання оргашзацшно е занадто громiздким - це той аргумент проти, який найчастше можна почути пiд час обговорення зазначено! проблеми.
Та головна, на нашу думку, причина домiнyвання традицшного (пасивного) навчання полягае у ввдсутносп простих, зрозyмiлих, доступних, ефективних методик оргашзаци шновацшного навчання у вищш школi.
Метою статп е до^дження особливостей iнтерактивного навчання юторп у ВНЗ на прикладi досвiдy юторичного факультету Тернопiльського нацiонального педагогiчного ушверситету iменi Володимира Гнатюка.
Дослiдженню технологи штерактивного навчання в сyчаснiй теорп i практицi присвяченi роботи К. Баханова, I. Бома, Л. Бурково!, Л. Даниленко, I. Дичшвсько!, П. Дроб'язка,
0. Дусавицького, В. Живодьора, I. Кларша, О. Козлово!, Н. По^бно!, О. Пометун,
1. Пригожина, Г. Селевка, К. Ушакова, Н. Федорово!, А. Хуторського.
Аналiз арсеналу педагопчних шновацш, розроблених та адаптованих до особливостей навчання у ВНЗ, власний практичний досввд наштовхують на вдею iнтегрованого пiдходy до реформування методики викладання базових предмелв у вищш школ^ У контекстi юторично! освiти таким засобом штеграци може бути штерактивна педагогiка.
Термiн штерактивна педагопка вiдносно новий: його ввiв у 1975 р. нiмецький дослвдник Г. Фрiц [14, с. 6]. У до^дженнях цього вченого мета штерактивного процесу (взаемодп мiж партнерами) полягае у змш та покращенш моделей поведiнки його учасник1в. Маеться на уваз^ що, аналiзyючи власш реакци та реакци партнерiв по навчанню в тш чи шшш ситуацп, учасник змiнюе свою модель поведшки i свiдомо засвоюе шшу, яка дозволяе говорити про штерактившсть як процес формування особистостi.
Iнтерактивнiсть у HaB4aHHi можна пояснити як органiзацiю цiлеспрямованоï взаемодп ycix учасник1в навчального процесу, засвоення знань i cnoco6iB навчальних дш, як1 вiдбyваються в режимi дiалогy (полiлогy) та чiтко спланованоï спiльноï дiяльностi [2, с. 14]. Отже, це навчання через дiю та на основi особистого досвiдy. Включаючи процес осмислення, рефлексiï та застосування комплексу набутих знань, умшь та навичок, iнтерактивне навчання дае змогу його учасникам самостшно вирiшyвати складш загальноосвiтнi проблеми, а вiдтак -переходити ввд ролi спостерiгача i споживача у навчальному процесi до самобутнього творця iнтелектyального продукту.
Застосування теоретичних основ iнтерактивноï педагогiки на практищ зумовлюе трансформацiю загальнодидактично1' моделi у вужчу - технологiчнy. За тако1' умови iнтерактивне навчання одразу набуватиме особливих, вyзькоспецiалiзованих ознак моделювання навчального процесу.
Характерною особливiстю будь-яко1' дидактично!' технологiï е ïï орiентацiя на к1нцевий результат: спочатку педагог повинен визначитися, чого вш хоче, i лише тсля цього мае вибрати найбiльш придатну для досягнення поставленоï мети технологiю навчання. Такий пiдхiд зумовлюе потребу адаптацiï бyдь-якоï дидактичноï моделi до особливостей конкретноï навчальноï дисциплiни. Зокрема, обираючи штерактивну технологiю навчання iсторiï у ТНПУ iменi Володимира Гнатюка, ми враховували особливосп структури навчального курсу, вимоги державного стандарту до рiвня навченосп студента з предмета. Вiдповiдно до цього визначаеться теоретична та практична мета навчального заняття.
Для студенпв вторичного факультету мета зумовлюватиметься не лише розширенням загального кругозору з предмета, а й набуттям професшних якостей учителя юторп. Це означае, що, вивчаючи ту чи шшу тему, студент повинен не тшьки засвоювати iсторичнi знання на рiвнi фактiв - теорiï, й усввдомити, як застосувати ix на практищ - при викладанш iсторiï в школ^ Для досягнення цiеï мети лише теоретичних знань не достатньо - студент мае набути спещальш умшня, як-то: переконливо доводити свою думку; ч^ко структурувати теоретичний матерiал, визначати у ньому головну вдею; пояснювати, ефективно використовуючи наявнi засоби навчання; вшьно володiти системою методiв та прийомiв навчання тощо.
Значна частина набутих yмiнь формуеться тд час вивчення предмета психолого-педагопчного циклу, однак специфiка ютори як науки вимагае вщ майбyтнix учителш, крiм наявност методичних навиюв, ще й системного iсторичного кругозору: сприймання юторп як сукупност причинно-наслiдковиx зв'язюв, взаемозалежност фактш i теори, принцитв i процесш.
1нтерактивна модель навчання спроможна забезпечити виконання окреслених завдань. Iï перевага - у реалiзацiï одного з головних принципiв дидактики - «беручи участь у робоп, я мимоволi починаю розyмiти, як ïï оргашзувати» [1, с. 2]. У свiтлi останнix реформ, цей принцип для ВНЗ набувае особливого значения. Сучасна загальноосвиня школа переходить на технолопчний шдхвд у навчанш, а тому потребуе квалiфiкованиx педагопв, яш, крiм теоретичного знання предмета, могли б забезпечити практичну реалiзацiю навчально-виховного процесу на засадах iнновацiйноï педагогiки. Таким чином, використовуючи штерактивну технолопю навчання, викладач не лише yрiзноманiтнюе теоретичнi можливостi засвоення навчальноï дисциплiни, а й формуе перспективний досвiд використання iнновацiйниx технологш на сучасному yроцi iсторiï.
Приймаючи ршення працювати на засадах iнтерактивноï педагогiки, викладач повинен бути готовим до змши структури навчального заняття. Зазвичай, вона складаеться з трьох елементiв: мотивацп навчальноï дiяльностi та актyалiзацiï опорних знань (не бшьше 10 %); iнтерактивниx вправ - центральноï частини заняття (60-70 % навчального часу); тдбиття пiдсyмкiв, ощнювання результат1в заняття (до 20 % часу) [8, с. 41].
Розглянемо кожен з цих елеменпв бшьш грунтовно, аналiзyючи дидактичнi складники його ввдтворення в рамках навчального заняття.
Етап мотиваци навчальноï дiяльностi та актyалiзацiï опорних знань передбачае оргашзацш роботи, спрямованоï' на концентрацiею уваги студенпв на проблемi заняття та формування пiзнавального iнтересy до нег Отже, важливо пам'ятати, що кожна тема, ввдповвдно до фундаментальних положень теорп псиxолого-фiлософського пiзнання, може вважатися засвоеною лише за умови розвитку в суб'екта тзнання власних новоутворень
(думок, життевих позицiй, переконань, умшь тощо). Оск1льки рушieм будь-яко! людсько! дiяльностi е внутрiшнiй мотив, а за його ввдсутносп учшня не ефективне, то усвiдомлення того, що i для чого студент буде виконувати, формування iнтересу до проблеми дослiдження створюе пiдгрунтя для яшсного засвоення нових знань i способiв навчальних дiй.
Етап мотивацп та актуалiзацil безпосередньо пов'язаний iз темою навчального заняття. Проводячи його, викладач акцентуе увагу на ключових моментах теоретичного пiзнання, необхiдних для цшсного розумiння iсторичного процесу загалом та окремих його елеменпв зокрема. Як правило, вербалiзований студентами тд час мотивацн навчальний матерiал наприюнщ заняття пiдсумовуеться i трансформуеться у висновки та узагальнення.
Важливим моментом мотивацшного етапу е визначення шнцевих результатiв роботи. Якщо студент на початку заняття отримае чiткi орiентири свое! дiяльностi на певний часовий вiдрiзок, то його навчання стане вмотивованим, цiлеспрямованим, а в перспектив ще й спростить оцiнювання результативносп проведено! роботи.
Основним етапом навчального заняття е штерактивна частина. Вона передбачае самостшне виконання групою студенпв ряду (1-3) iнтерактивних вправ, а ввдтак - реалiзацiю мети заняття. 1нтерактивна частина займае приблизно 50-60 % навчального часу i складаеться з таких етапiв:
1) шструктаж визначення мети вправи та роз'яснення особливостей И виконання -послвдовносп дiй i часових затрат на виконання завдань (2-З хв.);
2) об'еднання в групи, розподш функцiй мiж студентами (1-2 хв.), iншi технiчнi дИ (розташування меблiв, пiдготовка обладнання й iн.);
3) виконання штерактивних завдань: вiдбуваеться у формi навчання через ствпрацю. Функщя викладача обмежена консультативною дiяльнiстю. Виконання одного завдання, зазвичай, обмежуеться 10-15 хв.;
4) презентащя результатiв виконання вправи (3-15 хв.);
5) рефлекия, тобто усввдомлення якостi та значения отриманих результатiв (5-15 хв.) [14, с. 63-72].
Кожна iнтерактивна вправа обов'язково завершуеться пiдбиттям пiдсумкiв - рефлекаею. Якщо ця складова не виконана, то говорити про штерактивне навчання не можна.
Функщя рефлексп буде збертатися i на тдсумковому етапi заняття, однак вона нагадуватиме зворотний iнструктаж, пiд час якого аналiзуеться рiвень реалiзацil поставлених на початковому етапi навчальних завдань. Шдсумкова рефлексiя мае калька етапiв: зупинка дорефлексшно! дiяльностi (усяка попередня дiяльнiсть мае бути завершена чи призупинена, процес подолання труднощiв, що виникли п1д час вирiшения проблеми, тсля рефлексп, може продовжуватись); вiдновления послвдовносп виконаних дiй (усно у формi дискусп або диспуту чи письмово у форм^ творчо! або аналиично! роботи вiдтворюеться все, що зроблено). Параметри для аналiзу рефлексiйного матерiалу, як i оцiнка навчальних досягнень студенпв та формулювання результатiв рефлексп, визначае викладач. Може бути виявлено дешлька видiв таких результатiв: предметна продукщя дiяльностi - вдеЛ, пропозицп, закономiрностi, вiдповiдi на запитання тощо; способи, як використовувалися чи створювались у процес дiяльностi; гiпотези стосовно майбутньо! дiяльностi.
Дотримання вимог щодо структури та складников iнтерактивного заняття е обов'язковою умовою його ефективносп.
Отже, результати аналiзe змiсту технологи штерактивного навчання та практичного досвiду в галузi методики викладання ютори у ВНЗ переконливо свiдчать про переваги технологи як засобу штенсифшацп та опташзацп навчального процесу. II використання дасть змогу студентам навчитись грунтовно аналiзувати навчальну iнформацiю, висловлювати та аргументовано доводити власну наукову чи професшну позицiю, навчить слухати i чути опонента, поважати альтернативну думку, творчо засвоювати навчальний матерiал.
Крiм того, використання iнтерактивних технологш дозволяе зробити навчання диференцiйованим та особистiсно-орiентованим; формуе у студентiв здатшсть моделювання i вирiшения пiзнавальних, життевих, сощальних та педагогiчних ситуацiй; збагачуе пiзнавальний та професiйний досвiд майбутшх фахiвцiв; розвивае умiния будувати конструктивш стосунки в групi, розумiти свое мюце у нiй, уникати конфлшлв, вирiшувати !х, шукати компромiси,
прагнути дiалогy, знаходити шляхи подолання проблем; стимулюе навички проектноï дiяльностi, самостiйноï i творчоï роботи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Андреева В. М. 1нновацп на уроках. Методична пам'ятка вчителя / В. М. Андреева // 1стс^я та правознавство: Основи. - 2004. - № 20. - С. 1-7.
2. Баханов К. О. 1нновацшш системи, технологи та моделi навчання юторп / К. О. Баханов. - К.: Генеза, 2004. - 150 с.
3. Баханов К. Сучасна шкшьна кторична освгта: шновацшш аспекти / К. О. Баханов. - Донецьк: Юг-Восток, 2005. - 384 с.
4. Дичювська I. М. 1нновацшш педагопчш технологи: Навч. поибник / I. М. Дичювська. - К.: Академвидав, 2004. - 352 с.
5. 1нтерактивш технологи навчання: теор1я, практика, досввд: метод. ПоЫбник / уклад.: О. Пометун, Л. Пироженко. - К.: А.Н.Н., 2002. - 136 с.
6. Кларин М. В. Интерактивное обучение - инструмент освоения нового опыта / М. В. Кларин // Педагогика. - 2000. - № 7. - С. 12-18.
7. Козлова О. Г. Методика шновацшного пошуку вчителя / О. Г. Козлова - Суми: «Мрiя-1» ЛТД, 1998. - С. 20-27.
8. Сазоненко Г. Педагопчш технологи / Г. Сазоненко - К.: Шюльний свгт, 2009. - 128 с.
9. Селевко Г. К. Современные образовательные технологи / Г. К. Селевко - М.: Народное образование, 1998.
10. Селевко Г. К. Педагогические технологи на основе ефективности управления и организации учебного процесса / Г. К. Селевко - М.: Народное образование, 1998.
11. Перспективш освгтш технологи: наук.-метод. поЫбник / за ред. Г. С. Сизоненка. - К.: Гопак, 2000. - 560 с.
12. Педагопчш технологи: навч. поЫбник / О. Падалка, А. ШЫмчук та ш. - К.: Украшська енциклопедiя iм. М. Бажана, 1995. - 252 с.
13. Пилиповский В. Я. Неогуманистические идеи в западной педагогике / В. Я. Пилиповский // Педагогика. - 1993. - № 6. - С. 17-22.
14. Пометун О. 1нтерактивт методики та системи навчання / О. Пометун - К.: Шкшьний свгг, 2007. - 112 с.
15. Сучасш шкшьш технологи. Ч. I. / Упоряд. I. Рожнятовська, В. Зоц. - К.: Ред. Загально-педагопчно1 газети, 2004. - 112 с.
УДК 81'243-057.87
О. П. ДАЦК1В
СТРУКТУРА I ЗМ1СТ ПОРТФОЛ1О СТУДЕНТА-ПРАКТИКАНТА -МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ 1НОЗЕМНИХ МОВ
Розглянуто застосування технологи портфолiо у тдготовц майбуттх учителiв тоземних мов. Обгрунтовано доцтьтсть застосування цеI технологи як засобу формування професiйно-орieнтованих компетентностей i форми контролю результатiв дiяльностi студента-практиканта: подано визначення термту «портфолiо студента-практиканта», виокремлено функцп портфолю. Описано структуру i змiст, запропоновано критери оцтювання портфолiо студента-практиканта. Визначено по^довтсть впровадження европейського методичного портфолiо в освтньо-профестну програму тдготовки майбуттхучителiв тоземних мов.
Ключовi слова: майбутнш учитель тоземноI мови, педагогiчна практика, портфолiо студента-практиканта, технологiя портфолiо, европейський методичний портфолiо.
