CC BY
185
Fedunets N.I. Adaptive management model now in an unstable operation
Showed the model of enterprise management. Formed an integrated model of adaptive management as a system of parameters, constraints and objective maximizing function. Keywords: adaptation, change, model management, adaptive management model.
УДК 614.842+159.923 Доц. 1.О. Малець, канд. техн. наук;
проф. Ю.1. Грицюк, д-р техн. наук - Львiвський ДУ БЖД
ВПРОВАДЖЕННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В УПРАВЛ1НСЬКУ ДШЛЬШСТЬ П1ДРОЗД1Л1В М1Н1СТЕРСТВА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦ1Й
Розглянуто особливост впровадження шформацшних технологий в управлшсь-ку дiяльнiсть структурних шдроздшв Мшютерства надзвичайних ситуацш Украши. Визначено особливосп та проблеми, якi виникають у зв'язку з впровадженням систе-ми оперативно-диспетчерського управлшня вiдповiдними пiдроздiлами.
Ключовг слова: шформацшш технологii, пiдроздiли Мшютерства надзвичайних ситуацiй, управлiнська дiяльнiсть.
Вступ. У сучасних умовах життево важливими е процеси прийняття управлшських ршень у надзвичайних ситуащях (при виникненш пожеж, катастроф, стихшних лих), коли йдеться не тшьки про оптимальне використан-ня матер1альних 1 фшансових ресурив, а насамперед про життя людей, у тому числ1 й д1тей.
Шдроздши МНС Украiни можуть вважатися оптимально оргашзова-ними, якщо в складних умовах при найменших затратах трудових, матер1аль-них, фшансових, часових та шших ресуршв вони забезпечують заданий рь вень захисту вщ загроз 1 небезпек мют, шших населених пункпв та об'екпв господарювання р1зних форм власносп. У практичнш д1яльносл МНС це оз-начае швидке прибуття на мюце виникнення надзвичайноi ситуацii (НС), ско-рочення часу п лiквiдацii, проведення вiдновлювальних робгг, тощо [5]. Результатами дiяльностi органiв та пiдроздiлiв МНС, о^м врятованих людей, е збереженi вщ знищення вогнем та стихiйними лихами матерiальнi цiнностi. Тому тут економiя часу матерiалiзуеться i виступае безпосередньо як вартють зруйнованих будiвель та споруд, як були врятованi. Таким чином, оптимiза-цiя управлiння шдроздшами МНС - це процес, який у першу чергу направлений на економто часу за безпосереднього виконання закрiпленоi функцii -попередження та лжвщащя НС. Поспiшне прийняття ршення призводить до виконання зайвих дш, розпорошення сил та засобiв, часто втрат матерiальних цiнностей та людських жертв.
1нформацшш технологii в МНС призначеш для вдосконалення дiяль-ностi аварiйно-рятувальних пiдроздiлiв МНС шляхом автоматизацп основних процесiв управлiння, оперативного виршення завдань щодо забезпечення по-жежно-техногенноi безпеки та адмiнiстративно-господарськоi дiяльностi, ре-алiзуються через прикладне та спецiалiзоване програмне забезпечення, авто-матизоваш робочi мiсця користувачiв та вщповщш комплекси технiчних за-собiв [1]. Таким чином мета даного дослщження полягае у виявленш особли-
326
Збiрник наyково-теxнiчниx праць
вocтeй впpoвaджeння iифopмaцiйииx тexиoлoгiй в yпpaвлiиcькy дiяльиicть cтpyктypииx пiдpoздiлiв МНС, y визначенш piвия aвтoмaтизaцiï yпpaвлiиcь-киx piшeнь та вибopy мeтoдiв лiквiдaцiï НС. Оcнoвними завданнями дocлi-дження e:
• з'яcyвaння значення та мкця iнфopмaцiйниx тexнoлoгiй нpи yнpaвлiннi cтpyктypними нiдpoздiлaми МНС;
• вcтaнoвлeння ocoбливocтeй peaлiзaцiï iифopмaцiйниx тexиoлoгiй в cxpyKiyp-ниx нiдpoздiлax МНС;
• фopмyлювaння peкoмeндaцiï щoдo внpoвaджeння cиcтeми oнepaтивнo ,anc-пeтчepcькoгo yнpaвлiиня y нiдpoздiлax МНС.
1. 1нформацшш технологи та упpaвлiння
У пiдpoздiлax МНС фaктop чacy та фaктop pизикy в пpийияттi yпpaв-лiиcькoгo piшeиия пepeбyвaють в пocтiйнoмy змaгaииi. Пpaгиeиия кepiвиикa дo ^ийн^тся piшeиия з меншим cтyпeиeм pизикy пpизвoдить дo збiльшeиия витpaт чacy на йoгo шдштовку, вибip oптимaльнoгo вapiaитy i, якщo це мoж-ливo, на йoгo eкcпepимeитaльиy пepeвipкy. Звiдcи пocилюeтьcя небезнека щoдo нecвoeчacнoгo пpийняття yпpaвлiиcькoгo piшeиия.
Аиaлiз тexнoлoгiï yпpaвлiиия та poзpoблeиия yпpaвлiиcькиx prnem y пiдpoздiлax МНС cвiдчить npo пoтpeбy cyчacииx иayкoвиx мeтoдiв poзв'язaи-ня yпpaвлiиcькиx пpoблeм - пepeдyciм iифopмaцiйиoгo забезнечення пpoцecy пpийияття yпpaвлiиcькиx piшeиь на ocиoвi викopиcтaиия зacoбiв кoмп'ютep-иoï тexиiки. Ствopeиия iифopмaцiйииx cиcтeм на бaзi зacoбiв oбчиcлювaльнoï тexиiки пpивoдить дo icтoтиoï змши й yдocкoиaлeиия мeтoдiв зб^ання, o^ paцювaиия, збepiгaиия i викopиcтaиия iифopмaцiï y пpoцeci пpийияття yпpaв-лiиcькиx piшeиь. На ocиoвi cиcтeмиoгo пiдxoдy зaбeзпeчyeтьcя poзpoблeиия лoгiчииx i мaтeмaтичниx мeтoдiв збиpaиия i пiдгoтoвки iифopмaцiï, ïx втшен-ня в iифopмaцiйииx та кepyючиx cиcтeмax [3].
Викopиcтaння iифopмaцiйииx тexиoлoгiй в aпapaтi yпpaвлiиия внли-вае на змютовну, якюну cтopoиy yпpaвлiиcькиx prnem, на динам^ тдш-товки, пpийияття та opгaиiзaцiю ïx викoиaиия. ЕОМ дoпoмaгaють y виpiшeн-иi пpoблeм зi cтвopeння мeтoдiв aиaлiзy iифopмaцiï за визначеними anraprn-мами вiдпoвiдиo дo oбpaниx ^ш^пв, пpийияттi piшeиь з пpoгнoзyвaнням мoжливиx на^^юв, здiйcиeииi дiйoвoгo кoитpoлю за викoиaииям piшeиь [2].
Оcнoвy cyчacииx iифopмaцiйииx тexиoлoгiй cтaиoвить poзпoдiлeнa кoмп'ютepиa тexиiкa, "дoбpoзичливe" пpoгpaмиe забезлечення та poзвииyтi зacoби кoмyиiкaцiï. ^и цьoмy кoмп'ютepи не пopoджyють iифopмaцiйиy пpoдyктивиicть шляxoм збiльшeиия oбcягiв викoнyвaниx poбiт. Пpииципoвa вiдмiиa иoвoï iифopмaцiйиoï тexиoлoгiï вiд иaявиoï (маши^ни^ зв'язoк теле-фoиoм та iи.) пoлягae не тiльки в aвтoмaтизaцiï пpoцeciв змiии фopми чи мю-цeзнaxoджeння iифopмaцiï, але й в змш ïï змicтy та мeтoдiв oтpимaння й o6-poблeиия [4].
Мoжнa видiлити двi cтpaтeгiï впpoвaджeиия cyчacниx iифopмaцiйииx тexиoлoгiй в opгaиiзaцiйиy CTpyKrypy МНС:
1) iнфopмaцiйнa тexнoлoгiя пpиcтocoвyeтьcя дo opгaнiзaцiйнoï cтpyктypи в ïï шивтому вигляд^ мoдepнiзaцiя нaявниx мeтoдiв poбoти пpoxoдить лo-
5. !нформацшш технологи галуз1
327
кально. У зв'язку зi швидким розвитком комушкацш реорганiзуються не тiльки робочi мюця, але й програмнi комплекси. Вщбуваеться перерозпо-дiл функцiй мiж техшчними працiвниками (операторами) i спецiалiстами та злиття функцiй збирання й оброблення шформацп з функцiями шдго-товки та прийняття управлшських ршень;
2) оргашзацшна структура перебудовуеться так, щоб iнформацiйна техно-логiя дала найбшьший ефект. Головною стратегiею е максимальний роз-виток комунiкацiй та розроблення нових органiзацiйних взаемозв'язкiв, якi рашше не використовувались. Продуктивнiсть оргашзацшно! струк-тури зростае, оскiльки рацiонально розмiщуються бази даних, змен-шуеться обсяг шформацп, що проходить каналами зв'язку. Перша стратепя ор1ентуеться на наявну структуру установи, де сту-шнь ризику зводиться до мшмуму, оскшьки затрати мшмальш (система роз-ширюеться разом 1з потребами та можливостями оргашзацп).
Друга стратепя характеризуеться змшою шдходу до шформацшно! техшки - шформацшна активнють шдроздшв переходить безпосередньо до оргашзацшних структур, яю приймають управлшсью ршення.
2. Реалпащя шформацшних технологш у структурних пщроздь лах МНС Украши
Розглянемо реал1защю впровадження шформацшно! технологи на приклад1 системи оперативно-диспетчерського управлшня лжвщацп наслщ-юв надзвичайних ситуацш та подш (СОДУ). Ця система е штегральним ш-формацшним програмно-техшчним комплексом, що забезпечуе:
• оперативне i своечасне оброблення всх повiдомлень вiд населення, проводить 1х аналiз i шщацта необхiдних заходiв щодо лжввдаци надзвичайних ситуацш, оргашзацта взаемодп вiдповiдних служб та сил на територй мюта (району, областт);
• оперативне сповщення особового складу пiдроздiлiв МНС, оргашв мюцево-го самоврядування, державно1 адмшстрацй, пiдприемств, установ, оргашза-цш та диспетчерських служб про надзвичайнi ситуацй, що виникли або заг-рожують виникнути;
• шформацшне забезпечення функцiонування системи оперативно-диспет-черського управлiння, а саме координацта та контроль роботи всiх ланок едино! системи запобггання i реагування на надзвичайнi ситуаци техногенного та природного характеру, управлшня шдроздшами постшно! готовност МНС Украши та координацта дц з шшими екстреними та аваршними службами, службами взаемодй при виконаннi ними поточних i оперативних задач;
• проведення координаци дш щодо заходiв, направлених на лiквiдацiю насладив надзвичайних ситуацш та небезпечних подiй, ведення облiку проведено! роботи;
• забезпечення кершництва МНС Укра!ни, оперативно координацшного центру оперативною шформащею;
• забезпечення реестрацй наказш, повiдомлень i переговорш службовими лшь ями i радюканалами, накопичення i ведення архшу звернень, шформацп про надзвичайнi ситуаци та здшснеш заходи i ввдповвдносп до вимог (об'ем i тер-мш збер1гання);
328
Збiрник науково-технiчних праць
• нaдaння кoнcyльтaцiй нaceлeнню npn виникнeннi нaдзвичaйниx cитyaцiй тa нeбeзпeчниx шдш.
СОДУ пpизнaчeнa для мaкcимaльнoï aвтoмaтизaцiï ocнoвниx фyнкцiй oпepaтивнo-диcпeтчepcькoгo yпpaвлiння i peaлiзye: нaдiйний ^игом, пepeдa-чу, peecтpaцiю, oбpoблeння i aнaлiз вcieï iнфopмaцiï, якa вiднocитьcя дo стуж-бoвo-oпepaтивнoï дiяльнocтi, yпpaвлiння пiдпopядкoвaними cилaми пocтiйнoï гoтoвнocтi тa взaeмoдiю з шшими диcпeтчepcькими cлyжбaми eкcтpeнoгo виклику; вeдeння iнфopмaцiйниx бaз дaниx i фopмyвaння iнфopмaцiйниx тa cтaтиcтичниx звтв. СОДУ e opгaнiзaцiйнo-тexнiчним пoeднaнням тaкиx cтpyктypниx eлeмeнтiв: пpoгpaмнo-тexнiчнoгo кoмплeкcy чepгoвoï oпepaтив-нo-диcпeтчepcькoï cлyжби; пpoгpaмнo-тexнiчниx кoмплeкciв пiдпopядкoвa-ниx пiдpoздiлiв; oпepaтивнo-кoopдинaцiйнoгo ^mpy; пiдpoздiлiв (вyзлiв) тexнiчнoгo зaбeзпeчeння. Ця CTcreMa викoнye тaкi ocнoвнi функцп:
1) Пpиймae тa peecтpye зaявки пpo нaдзвичaйнi cитyaцiï (НС) тa шдзви-чaйнi пoдiï (НП):
• в aвтoмaтизoвaнoмy peжимi npn нaявнocтi дocтyпy дo вiдпoвiдниx бaз дaниx (визнaчeння xa вiдoбpaжeння na цифpoвiй xapxi мicцeзнaxoджeння aбoнeнтa з викopиcтaнням aвxoмaxичнoгo визнaчникa noMepa).
• в pyHnoMy peжимi (npиймaння aдpecи í^6o нaзви oб'eкxa xeлeфoнoм i ввeдeн-ня ïx з клaвiaxypи в aвxoмaxизoвaнy cиcxeмy).
2) Aвтoмaтичнo фopмye пpoпoзицiï з бoйoвoгo poзpaxyнкy нeoбxiдниx cил тa зacoбiв з вpaxyвaнням чacy ïx пpибyття дo мюця пoдiï.
3) Miнiмiзye чac пpийняття диcпeтчepoм кiнцeвoгo piшeння щoдo виcилaн-ня cил тa зacoбiв m ocнoвi aвтoмaтичнo cфopмoвaнoï cиcтeмoю пpoпoзи-цiï бoйoвoгo poзpaxyнкy.
4) Пepeвipяe cклaд бoйoвoгo poзpaxyнкy a ^и нeoбxiднocтi йoгo TOpnye, фopмye бoйoвий нaкaз.
5) Пepeдae бoйoвий тгаз нa виïзд бoйoвoï тexнiки в пiдпopядкoвaнi пiдpoз-дши, oтpимye пiдтвepджeння йoгo викoнaння (для пiдpoздiлiв oблacнoгo цeнтpy).
6) Фopмye пpoтoкoл чacy виïздy тexнiки пiдpoздiлiв.
7) Iнфopмye пpo викoнaння бoйoвoгo нaкaзy кepiвництвo, вiдпoвiдaльниx пocaдoвиx ocí6 гapнiзoнy, мюью aвapiйнi тa вiдoмчi мужби, шшж зaцi-кaвлeниx cлyжб тa пocaдoвиx ocí6.
S) Рeecтpye пoвiдoмлeння вщ пiдpoздiлiв пpo oпepaтивнy oбcтaнoвкy m мicцi пoдiï тa xiд лкв^цп НС (НП), oтpимaниx диcпeтчepoм чepeз paдi-oмepeжy.
9) Фopмye i пepeдae iнфopмaцiю щoдo дocилки, чacткoвe пoвepнeння, шв-нe пoвepнeння тexнiки з м^ця пoдiï, oтpимaння пiдтвepджeння пpo вито-нaння нaкaзy пiдpoздiлaми.
10) Пpиймae iнфopмaцiю тa вeдe пpoтoкoл вcix пoвiдoмлeнь з мюця НС (НП), диcпeтчep в iнтepaктивнoмy peжимi дocилae ocнoвнy, cпeцiaльнy тa дoпoмiжнy тexнiки, ocoбoвий cклaд, ckm тa зacoби вiдoмчиx i мюькж cлyжб взaeмoдiï (швидкa дoпoмoгa, мЫщя, гaзoпocтaчaння, вoдoкaнaл, eнepгoпocтaчaння, тoщo).
11) Peecrpye пoвiдoмлeння з пiдpoздiлiв ^o пoвepнeння тexнiки в мюця пocтiйнoï диcлoкaцiï.
5. Iнформацiйнi технологи галузi
329
12) Пpиймae тa пpи пoтpeбi кopигye фopмaлiзoвaний звiт пpo НС (НП) з пiдpoздiлiв.
13) Кoнтpoлюe зa вciмa виïздaми i пoвepнeннями тexнiки в poзтaшyвaння пiдpoздiлiв.
14) Фopмye cтpoйoвy зaпиcкy вiд кoжнoгo пiдpoздiлy, яга мicтить: кiлькicть ocoбoвoгo cклaдy pядoвoгo i кepiвнoгo, пpиcyтньoгo i вiдcyтньoгo (з зaз-нaчeнням пpичин); кшьюсть aвapiйнo-pятyвaльнoï тexнiки зa типaми; да-нi пo гaзoзaxиcнiй cлyжбi; кшьюсть тль^го; кiлькicть пiнoyтвopювaчa тa ш. i ввeдeння ïï в бaзy дaниx.
15) Пicля зaкiнчeння дoбoвoгo чepгyвaння гoтye i дpyкye кopoткий дoбoвий звiт для дoпoвiдi кepiвництвy (дoбoвe звeдeння).
16) Mae мoжливicть викopиcтaння пiдcиcтeми oпoвiщeння ocoбoвoгo craa-ду гapнiзoнy для збиpaння m тpивoзi пpи НС, зa cигнaлaм цивiльнoï o6o-poни, iншиx ocoбливиx випaдкax з iдeнтифiкaцieю гoлocy aбoнeнтa тa ш-poльним пiдтвepджeнням дocтaвки гoлocoвoгo пoвiдoмлeння.
17) Фopмye тa видae aбcoлютнi тa з нapocтaючим пiдcyмкoм peзyльтaти oпepaтивнoï poбoти зa дoбy, тиждeнь, мicяць, чвepть, пiвpiччя, piк зa вcтaнoвлeними фopмaми i oкpeмими дoвiдкaми.
Висновки та рекомендацп
Пpaктикa викopиcтaння aвтoмaтизoвaнoï cиcтeми СОДУ у crpy^yp-ниx пiдpoздiлax МНС Укpaïни дae змoгy зpoбити lara виcнoвки.
1. Iнфopмaтизaцiя тaкoï Ta^i дiяльнocтi, як зaбeзпeчeння бeзпeки людини, пpивoдить дo icтoтнoï змiни тa yдocкoнaлeння мeтoдiв збиpaння, o^a-цювaння, збepiгaння iнфopмaцiï тa дae змoгy пpoвoдити тaкий ïï aнaлiз, який e пpинципoвo нeмoжливим пpи викopиcтaннi тpaдицiйниx мeтoдiв.
2. Зacтocyвaння кoмп'ютepниx cиcтeм у пpoцeci пiдгoтoвки тa пpийняття yпpaвлiнcькиx piшeнь викликae ютотш змiни як у cyтнocтi змicтoвoï xa-paктepиcтики йoгo opгaнiзaцiйнo-пpaвoвиx eлeмeнтiв, тaк i в пpaвoвoмy peгyлювaннi cycпiльниx вiднocин, щo виникaють ^и цьoмy.
Бaгaтo eлeмeнтiв пpoцecy тдготовки тa пpийняття piшeнь (зoкpeмa, пpaвo-вий cтaн тa фyнкцiï yчacникiв дaнoгo виду yпpaвлiнcькoï дiяльнocтi, xa-paктep тa змicт poзв'язyвaниx ними yпpaвлiнcькиx зaдaч, зacoби збиpaння тa oпpaцювaння yпpaвлiнcькoï iнфopмaцiï тoщo) ^тотго мoдифiкyютьcя.
3. В yмoвax фyнкцioнyвaння СОДУ icтoтнo збiльшyeтьcя cклaд "yчacникiв" в пpoцeci пpийняття yпpaвлiнcькиx prnern. Змiнюeтьcя тexнoлoгiя тa зa-шби ïx peaлiзaцiï. Сaмe тoмy щ змiни пoтpeбyють вiдпoвiднoï cиcтeми пpaвoвoï peглaмeнтaцiï для зaбeзпeчeння ïx зaкoннocтi.
У вимoгax, щo cтaвлятьcя дo пiдгoтoвки, пpийняття ja opгaнiзaцiï ви-кoнaння yпpaвлiнcькиx piшeнь, дoцiльнo зaкpiпити пoлoжeння щoдo:
а) cиcтeмнoгo aнaлiзy yпpaвлiнcькиx cитyaцiй, змicтoвнoгo i вceбiчнoгo вивчeння пpoблeм, якi пoтpiбнo виpiшити;
б) opгaнiзaцiйниx фopм i мeтoдiв нa piзниx eтaпax фopмyвaння yпpaвлiнcь-киx piшeнь: пiдгoтoвки, пpийняття тa зaбeзпeчeння peaлiзaцiï;
г) фopм зaлyчeння квaлiфiкoвaниx фaxiвцiв i тexнiчниx пpaцiвникiв дo yчacтi у фopмyвaннi prnern;
r) вcтaнoвлeння oбoв'язкoвиx пpaвил дoкyмeнтyвaння piшeнь i нaдaння ïм юpидичнoгo cтaтycy;
33O
Збipник нaуково-тeхнiчних праць
д) правового регулювання прийняття усних рiшень уповноваженим на те
суб'ектом тощо.
Наведена вище шформащя свщчить про те, що процес прийняття уп-равлшських ршень в умовах використання СОДУ повинен базуватись на чгг-ко оформленш систем1 правових припишв, яю визначають цш д1яльност1 вщ-повщно до заздалепдь встановлених критерiïв та засоб1в ïх досягнення.
Таким чином, дослщження особливостей впровадження нових ком-п'ютерних iнформацiйних технологiй в органах управлшня МНС Украïни свiдчать про те, що кардинальна проблема удосконалення ïх органiзацiйноï структури та здшснюваних там процесiв управлiння зводиться в основному до таких чинниюв: тдвищення мiсткостi та пропускноï здатностi приймачiв iнформацiï; оптимiзацiï каналiв зв'язку мiж елементами системи i системою та зовшшшм середовищем.
Отже, iнформатизацiя структурних пiдроздiлiв МНС Украïни вимагае широкого використання системного тдходу при розмежуванш компетенцiï мiж органами управлiння, бшьш чiткого ïï визначення, виявлення специфжи виконання однотипних управлiнських функцiй на тому чи шшому рiвнi уп-равлiнськоï системи та стандартизацiï термшологп через закрiплення ïï у вщ-повiдних юридичних документах.
Л1тература
1. Грицюк Ю.1. Анашз можливостей телекомушкацш в умовах надзвичайних ситуацш / Ю.1. Грицюк, 1.О. Малець // 1нформацшш технологи i шформацшна безпека в наущ, технщ i освт "1нфотех-2011" : матер. М1жнар. наук.-практ. конф., 5-10 вересня 2011. - Севастополь. - С. 204-205
2. Авер'янов В.Б. Державне управлшня в Укра1ш : навч. поабн. / В.Б. Авер'янов. - К. : Вид-во "Юршком-1нтер", 1998. - 432 с.
3. Бондаренко A.I. Використання нових шформацшних технологш для розробки та прийняття управлшських ршень в систем! управлшня державною пожежною охороною / A.I. Бондаренко, М.В. Гуцалюк // Науковий вюник Украïнськоï академи внутршшх справ. - К., 1996. - С. 24-28.
4. Сжора Л.С. Системолопя прийняття ршень на управлшня в складних технологiчних структурах / Л.С. Сжора. - Льв1в : Вид-во "Каменяр", 1998. - 453 с.
5. Моргун О.М. Комп'ютерна система ошташзаци вибору маршрупв слщування ава-рiйно-рятувальноï технжи / О.М. Моргун, Л.О. Моргун // Пожежна безпека: теор1я i практика : зб. наук. праць. - Черкаси : Вид-во АПБ. - 2008. - № 1. - С. 74-77. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Pbtp/texts/2008-1/st_17 %20morgun.pdf
Малец И.О., Грыцюк Ю.И. Внедрение информационных технологий в управленческую деятельность подразделений МЧС
Рассмотрены особенности внедрения информационных технологий в управленческую деятельность структурных подразделений Министерства чрезвычайных ситуаций Украины. Определены особенности и проблемы, которые возникают в связи с внедрением системы оперативно-диспетчерского управления соответствующими подразделениями.
Ключевые слова: информационные технологии, подразделения Министерства чрезвычайных ситуаций, управленческая деятельность.
Malets' I.O., Grycyuk Yu.I. Information technologies implementation into the management activities of the ministry of emergencies subdivisions
The article considers the specialties of IT implementation into the management activities of structural subdivisions of the Ministry of Emergency Situations Ukraine. Also are
5. 1нформацшш технологи ^-lyii
331
determined the specifics and difficulties that appear in the context of implementation of the system of operational dispatch control by the appropriate subdivisions.
Keywords: IT (Information Technologies), subdivisions of the Ministry of Emergency Situations, management activity.
УДК 336.76 Проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук;
3do6yea4Í М.Б. Паласевич; Е.О. Cipa -Львгвська КА
СИСТЕМА УПРАВЛ1ННЯ 1НВЕСТИЦ1ЙНИМИ РИЗИКАМИ БАНКУ
З'ясовано сутшсть поняття "ризик в бангавськш швестицшшй дiяльностi". Проведено класифжащю швестицшних ризиюв щодо реалiзацii швестицшних проекпв та запропоновано шляхи ix зниження. Визначено головы методи управлшня швести-цiйними ризиками банку в умовах нестабiльноi економжи.
Ключовг слова: ризик у бангавськш iнвестицiйнiй дiяльностi, види швестицшних ризикiв, полiтика управлiння iнвестицiйними ризиками банку, методи управлшня ризиками, резерви зменшення ризиюв.
Постановка проблеми. 1нвестицшна д1яльн1сть банку супрово-джуегься р1зного роду ризиками. Вкладаючи свс^ кошти у реальний чи фшан-совий сектор, банк не мае повноi гарантii суспшьного визнання своix нових продукпв. Це залежить вщ ефективного поеднання цiлоi низки чинниюв. От-же, завжди iснуе ризик недоотримання прибутку або понесення збитку.
Водночас багато банкiв не володтть вiдповiдними ефективними системами управлшня ризиками, що на фонi недостатнього розумшня характеру та природи ризиюв, якi супроводжують ixню дiяльнiсть, створюе загрозу нес-воечасного адекватного реагування. З метою ефективного управлiння ризиками, банювсью установи насамперед повинт знати, з якими ризиками найбшьше пов'язана ixня дiяльнiсть, що вимагае об'ективноi оцiнки всix ос-новних ризиюв, зрозумгга, якi види ризиюв можна максимально мiнiмiзува-ти. Саме це е передумовою формування дiевоi системи управлiння ризиками.
Питання регулювання банкiвськоi iнвестицiйноi дiяльностi надзви-чайно складш i багатоаспектнi. Над ix розв'язанням працювали такi вичизня-m ученi, як О.Д. Вовчак [1, 2], Т.В. Майорова [4], В.1. Мiщенко [5], А.А. Пересада [6], С.К. Реверчук [7] та шш1 Однак, безлiч аспектiв дослщжуважо! проблеми залишаеться недостатньо висвiтленею та потребуе подальшого оп-рацювання. Зокрема, недостатньо використовуеться системний пiдxiд до роз-робки меxанiзму управлiння швестицшними ризиками банкiв в нестабiльниx економжах. Це визначило вибiр проблеми дослщження.
Мета дослiдження - розроблення мехашзму управлiння швестицшни-ми ризиками банюв у нестабiльниx економiкаx.
Результати дослщження. Поняття "ризик в банкiвськiй швестицшшй дiяльностi" пов'язане передусiм з умовами ухвалення рiшень щодо швестицшних проектiв i прогнозуванням результатiв за ними. Розмiр втрат як результат дiяльностi за умов невизначеносп - це "цша ризику", а розмiр виго-ди - "плата за ризик".
332
Збipник науково^хшчних праць
