CC BY
21
ньому. Тому завданням кожного кер1вника мае бути фор-мування найбтьш прийнятноУ структури каглталу пщприем-ства для його подальшоУ ефективноУ д1яльност1. У зв'язку з цим у сучасних умовах зростае роль стратепчного аналН зу капралу пщприемства, метою якого е ефективне та ста-бтьне функцюнування пщприемства. Отже, кер1вництву пщприемства потр1бно ч1тко визначити, за рахунок яких фН нансових ресурав буде сформовано каттал пщприемства. Вщ цього залежатиме стан i результати д1яльност1 пщпри-емства у майбутньому.
Список використаних джерел
1. Квасницька, Р. 1нструментар1й та методи оптим1заци цтьово'' структури капталу пщприемства. Економют. - 2005. - 73-75 с.
2. Проведення аудиту власного капралу банку.
3. Швиданенко Г.О. Управл1ння капталом пщприемства КНЕУ, 2007. - 440 с.
4. Шершньова З.6., Оборська С.В. Стратепчне управл1ння. -К.:КНЕУ, 1999. - 232 с.
5. Гр1шнова О.А. Економлка прац та соц1ально-трудов1 вщносини. - 2007. - 560 с.
Т.Ю. МАКАРЕНКО,
acnipaHTKa кафедри корпоративних фнанав та контролнгу, Кивський нацональний економiчний университет iM. Вадима Гетьмана
Опцп контролшгу в систем! вар*псно-ор1снтованого управлшня
У статт обгрунтовано, що контролнг мае прямий та опосередкований вплив на прийняття ршень. Розpiзняючи нформа-цйну та мотива^йну рол'!, вид/лено дв1 опцп контролнгу: контролнг прийняття ршень та контролнг поведнки. Доспджено опцпконтролнгу на кожному з етапв впровадження варт!сно-ор!ентованого управл'ння. Визначено особливостi контролнгу прийняття ршень та контролнгу поведнки i напрями подальших доспджень у межах двох Ыдходю до управл'ння вартстю: управл'ння акцонерною варштю та вар-пстю, що створюеться для вах зацкавлених у дтльност компанИ' груп.
Ключов! слова: контролнг прийняття ршень, контролнг поведнки, вapтicно-оpieнтовaне управл'ння.
Т.Ю. МАКАРЕНКО,
аспирантка кафедры корпоративных финансов и контроллинга, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Опции контроллинга в системе управления, ориентированного на стоимость
В статье обосновано, что контроллинг имеет прямое и косвенное влияние на принятие решений. Различая информационную и мотивационную роль, выделены две опции контроллинга: контроллинг принятия решений и контроллинг поведения. Исследованы опции контроллинга на каждом из этапов внедрения стоимостно-ориентированного управления. Определены особенности контроллинга принятия решений и контроллинга поведения, а также направления дальнейших исследований в рамках двух подходов к управлению стоимостью: управление акционерной стоимостью и стоимостью, создаваемой для всех заинтересованных в деятельности компании групп.
Ключевые слова: контроллинг принятия решений, контроллинг поведения, стоимостно-ориентированное управление.
T. MAKARENKO,
PhD student of Corporate Finance and Controlling Department Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman
Controlling Options in Value-Based Management System
The paper is devoted tothe distinction of direct and indirect influence of controlling on decision-making process. Two options of controlling are defined according to the decision-facilitating and decision-influencing role of management accounting information, such as: decision-oriented controlling and behavior controlling. The role and options of controlling on each step of value-based management implementation are defined. Differences of accounting-related techniques and information in shareholder value-versus stakeholder value- management are defined. Further research opportunities in the field are proposed.
Keywords: decision-oriented controlling, behavior controlling, value-based management.
Постановка проблеми. З початку 90-х роюв минуло-го столггтя вартюно-ор1ентований глдхщ до управлЫня набув значно'' уваги серед науков^в i практиюв у сфер1 фЫанав, менеджменту та облку. Основними елементами такого пщходу до управлЫня е Ыструменти контролнгу, завданням яких е Ыфор-мацмне забезпечення прийняття тих управлЫських ршень, що сприятимуть максимiзацiï вартост компани'. Процес прийняття ршень е досить складним не ттьки через невизначенють навколишнього середовища та наявност дектькох сценарив дм, а й через вщмЫы вщ власниюв та непостмы Ытереси ме-недж^в. Тому система контролнгу мае надавати Ыформацю що сприятиме здатност та спонукатиме управлЫ^в прийма-ти т ршення, що вщповщають орieнтирам та визначеним цЬ
лям дiяльностi компани. Зважаючи на це контролЫг виконуе двi важливi роли 1) Ыформацмну (англ. decision-facilitatingrole); 2) мотивацмну (англ. decision-influencingrole).
Лнал13 дослщжень та публкащй з проблеми. Впер-ше таке розмежування ролей контролнгу було представлено у робот Дж. Демск та Г. Фельтама. Значну увагу дослщжен-ню даного питання придтяли такi зарубiжнi вчеы, як А. Рауш, Г. СпрЫкл, Ф. Волл, Ш. Лайтнер та Ы. Вагомий внесок серед вггчизняних науковцiв у розвиток та дослщження контролЫ-гу та основ контролнгу поведiнки зробив О.О. Терещенко у сво'х роботах.
Метою статп е визначення ролi контролiнгу в системi вартк-но-орieнтованого управлiння шляхом виршення таких завдань:
104 Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 2 (165)/2015
© Т.Ю. МАКАРЕНКО, 2015
- poзмежyвaння oпцiй кoнтpoлiнгy та виoкpемлення цiлей iнфopмaцiйнoгo забезпечення в межах кoжнoï з них;
- xapaктеpиcтикa етaпiв впpoвaдження вapтicнo-opieнтo-вaнoгo yпpaвлiння та завдань кoнтpoлiнгy на кoжнoмy з них;
- вcтaнoвлення ocoбливocтей oпцiй кoнтpoлiнгy в ^c-темi yпpaвлiння aкцioнеpнoю вapтicтю (sharehoider-vaiuemanagement] та yпpaвлiння вapтicтю, щo opieнтoвaне на cтейкxoлдеpiв компанп (stakehoider-vaiuemanagement].
Виклад основного матер1алу. Koнтpoлiнг мoже впли-нути на пpийняття yпpaвлiнcькиx piшень двoмa cпocoбaми: безпocеpедньo зменшуючи невизнaченicть та забезпечую-чи yпpaвлiнцiв pелевaнтнoю iнфopмaцieю, aбo oпocеpедкo-вaнo - впливаючи на пoведiнкy менеджеpiв [1]. Biдпoвiднo дo зазначених poлей кoнтpoлiнгy видiляють двi oпцiï кoнтp-oлiнгy: кoнтpoлiнг пpийняття piшень та кoнтpoлiнг пoведiнки.
Biдпoвiднo дo Дж. Демcкi та Г. Фельтама в межах кoнтp-oлiнгy пpийняття piшень iнфopмaцiя нaдaeтьcя менеджеpoвi дo пpийняття ним piшення, таким чинoм вoнa е пpямим вне-cкoм y пpoцеc та, як пеpедбaчaeтьcя, мае забезпечити пpи-йняття ефективних piшень [2]. Як пише Г. Cпpiнкл, ocнoвнa мета дано! iнфopмaцiï пoлягae y нacтyпнoмy:
• Зменшення невизнaченocтi, щo виникае пеpед пpийнят-тям piшення.
• Фopмyвaння та кopигyвaння пеpекoнaнь, щo мае менеджеp.
• Дoпoмoгa y виpiшеннi пpoблем та cклaднocтей, щo ви-никають y пpoцеci пpийняття piшень [3].
Haпpиклaд, iнфopмaцiя щoдo мapжинaльнoгo пpибyт-ку мoже дoпoмoгти менеджеpoвi вiддiлy пpoдaжiв пpийняти piшення щoдo oптимaльнoгo цiнoyтвopення, а в cm'ya^i' об-межених виpoбничиx пoтyжнocтей, значення пoкaзникa вщ-нocнoгo мapжинaльнoгo пpибyткy (на oдиницю пoтyжнocтi] мoже бути викopиcтaне для poзpoбки oптимaльнoï пpoгpaми виpoбництвa [1].
Пpийняття тих чи Ыших yпpaвлiнcькиx piшень чacтo е вщ-пoвiддю на виклики незвичних, незaплaнoвaниx та екcтpa-opдинapниx на певний мoмент cитyaцiй. Kpiм того, piзнoмa-нiтнa poбoтa менеджеpa пеpедбaчae виpiшення не oднieï aбo двox пpoблем, а cкopiше пoв'язaнa з пopтфелем пpoблем, пpичиннo-нacлiдкoвi зв'язки мiж якими мoжyть бути невщо-мими, а те, як незначна пpoблемa мoже пеpеpocти y щocь бтьш cеpйoзне, зaлишaeтьcя невизначеним. Taким чинoм, гoлoвним завданням менеджеpiв е виpiшення пpoблем, щo мають неcтaбiльний, cyмнiвний, невизначений xapaктеp та пеpедбaчaють ймoвipнicть значно! пoмилки y пpийняття того чи iншoгo piшення. Toмy пpизнaчення кoнтpoлiнгy пoлягae y пpедcтaвленнi cценapiïв для мoжливиx мaйбyтнix дiй [4], те-opетичнoю бaзoю для чoгo cлyгye теopiя пpийняття piшень1.
Як нacлiдoк, ocнoвними питаннями дocлiдження y cфе-pi кoнтpoлiнгy пpийняття piшень е кiлькicть, тип та якють Ы-фopмaцiï, щo пpoпoнyeтьcя менеджеpaм та пpaцiвникaм для poзpoбки найбтьш ефективнoгo вapiaнтy дiй [5]. Ocoбливo гocтpo пocтaють тaкi питання в yмoвax кpизoвиx cитyaцiй, щo xapaктеpизyютьcя зpocтaючoю неoбxiднicтю забезпечення oпеpaтивнoю та pелевaнтнoю iнфopмaцieю для и пoшиpення та кoopдинaцiï cтpyктypниx пiдpoздiлiв opгaнiзaцiï [6]. Бiльше тoгo, в умрвах piзкoï змiни та неcтaбiльнocтi навколишньо-
1 Teopiя пpийняття piшeнь (DecisionTheory] — ^ тeopiя, ùo дocлiджye пpaвилa пpийняття piшeнь на ocнoвi aнaлiзy мoжливиx aльтepнaтив та пopядoк ¡X пpийняття, зoкpeмa в yмoвaх нeвизнaчeнocтi.
го cеpедoвищa дiяльнocтi кoмпaнiï oпеpaтивне pеaгyвaння та мoжливicть пpийняття ефективних yпpaвлiнcькиx piшень е життeвo важливим для вiтчизняниx кoмпaнiй.
Iнфopмaцiйнa poль кoнтpoлiнгy cтocyeтьcя як минyлoгo (oцiнки pезyльтaтiв], так i мaйбyтньoгo (планування] дГяль-нocтi кoмпaнiï. Пpoте вapтo зазначити, щo oцiнкa pезyльтa-тивнocтi в дaнoмy кoнтекcтi вiдpiзняeтьcя вiд oцiнки pезyль-тaтивнocтi в межах кoнтpoлiнгy пoведiнки [7, с. 17].
У той чac як iнфopмaцiйнa poль кoнтpoлiнгy е pелевaнтнoю y пpийняттi oднoociбниx piшень, мoтивaцiйнa poль е важли-вoю y вiднocинax двox i бiльше ocí6. Адже ocнoвнoю метoю кoнтpoлiнгy пoведiнки е пoeднaння та yзгoдження iнтеpе-ciв зaцiкaвлениx y дiяльнocтi компанп cтopiн та менеджеpiв, яким делегован пoвнoвaження щoдo пpийняття piшень, що визначатимуть pезyльтaтивнicть дaнoï кoмпaнiï.
Пpипycкaeтьcя, щo ocoби мають певний нaбip цiлей i пpе-феpенцiй та мoжyть пеpедбaчити нacлiдки ^oix piшень та дiй. Biдпoвiднo дo цьoгo вoни пpиймaють piшення, якi мак-cимiзyють ¿хню кopиcнicть. Kpiм tord, вoни poблять pa^o-нальний вибip мiж можливими вapiaнтaми, вpaxoвyючи ек-зoгеннi2 обмеження та беpyчи до уваги piзнi ймoвipнocтi виникнення того чи Ышого cценapiю дiй.
Taким чином, y той чac як омби, якi пpиймaють piшення, мають нaмip дiяти paцioнaльнo, вони нacпpaвдi не можуть бути пoвнicтю paцioнaльним. У нayкoвiй лiтеpaтypi викopиc-тoвyeтьcя теpмiн «обмежена paцioнaльнicть3», що пеpедбa-чае, що paцioнaльнicть iндивiдiв oбмежyeтьcя iнфopмaцieю, ocoбиcтими обмеженнями щодо cпpийняття ^eï iнфopмaцiï та чacoм, яким вони волод^ть для пpийняття того чи Ышо-го piшення [5].
Moтивaцiйнa poль кoнтpoлiнгy pеaлiзyeтьcя шляхом мо-нiтopингy, oцiнки та aнaлiзy pезyльтaтивнocтi менеджеpa i вiдпoвiднo до цього визначення його вина^оди [7, с. 17]. Пеpедyмoвoю, звичайно, е те, що ocoбa, чия поведЫка оцЬ нюeтьcя та пiдлягae кoнтpoлю, знае пpo викopиcтaння цieï iнфopмaцiï. Haпpиклaд, щоб пpиймaти екoнoмiчнo виваже-нi piшення, менеджеp зaздaлегiдь мае знати, що, нaпpиклaд, вiдxилення фактичних вщ запланованих витpaт буде визна-чaтиcя пicля пpийняття ним piшення i визначатиме poзмip його пpемiï за звiтний пеpioд [1]. ^му в межах кoнтpoлiнгy пoведiнки iнфopмaцiя викopиcтoвyeтьcя для:
• Oцiнки дм пicля пpийняття piшення.
• Aнaлiзy pезyльтaтивнocтi та cклaдaння звiтнocтi.
• Пiдтpимки функци iнфopмaцiï, що cпpямoвaнa на пpи-веpнення уваги менеджеpiв до нагальних пpoблем.
Пpизнaчення ^eï iнфopмaцiï - мiнiмiзaцiя та подолання пpoблем кoнтpoлю в opгaнiзaцiï, як виникають y межах op-гаызацп чеpез ймoвipне пpaгнення влacникiв щодо матеи-мiзaцiï вapтocтi компанп i бажання менеджеpiв мaкcимiзy-вати вла^у кopиcнicть [6]. Kpiм того, агенти, як не в змозГ дocягти мети чеpез неcпpиятливi умови навколишнього œ-pедoвищa, можуть бути демотивованими. B таких ^туа^ях
2 Eкзoгeннi ôa^opè — ^ -ri ôaêmpè, на як 1ндив '1ди нe мoжyть впливати œo^è дiями пpи пpийняттi piшeнь.
3 «Oбмeжeнa paцioнaльнicть» (англ. boundedrationality] — ^ тepмiн, за-пpoпoнoвaний Г. Caймoнoм (SimonH.A. (1981] EntscheidungsverhalteninO rganisationen, 3rdedn. VerlagModernelndustrie, LandsbergamLech], o^o-вним пpипyщeнням якoгo e тe, ùo пpийняття в'1дм'тних paцioнaльниx pi-шeнь на пpaктицi e пpaктичнo нeмoжливим чepeз oбмeжeнicть нeoбxiд-них для цьom pecypею.
агенти можуть бути схильними до прийняття на себе надмлр-них ризиюв для того, щоб досягти сво'Ух цтей, незважаючи на несприятлив1 умови. Вказан фактори можуть бути переду-мовою егоУстичноУ, або так звано'У опортунютично'У, поведЫки менеджера, тому дана ¡нформацт забезпечуе прийняття тих ршень, що вщповщають ц¡лям компан¡í. 0портун¡стична по-ведЫка агента спрямована на максим¡зац¡ю власноУ вигоди за рахунок ¡нших [8].
Проблем¡ опортун¡стичноУ повед¡нка менеджер¡в значна увага придтяеться у досл¡дженнях з вартюно-орюнтовано-го управл¡ння. Причиною цього е под¡л власност¡ та контролю, що призводить до конфлкту ¡нтересю м¡ж акц¡онерами (принципалами) та менеджерами (агентами), а також рвних форм ¡нформацмно'У асиметр¡i' [1]. Конфлкти та опортуню-тична повед¡нка менеджера, як¡ виникають унасл¡док цих агентських вщносин, зумовлен¡ такими чинниками:
• Як принципал, так ¡ агент прагнуть до максимвацп власноУ корисностк
• Наявн¡сть ¡нформацмно'У асиметрп.
• Принципал та агент мають у певнм м¡р¡ р¡зн¡ цо та схильн¡сть до ризику.
• Контроль за дтми агента потребуе значних затрат часу та ресурса (агентськ¡ витрати) [5].
Серед суперечливих ¡нтересв у в¡дносинах «власник - менеджер» особливо вагомими при досягненн мети - мак-симвацп вартост¡ е в¡дм¡нност¡ у часових преференцтх та схильност¡ до ризику. Недалекоглядн преференцп менеджера можуть спричинити виникнення агентських втрат. Мене-джери мають обмежений часовий горизонт у ф^м^ першою чергою через вихщ на пенс¡ю ¡ можливост покинути компа-н¡ю. 0станне ж, своею чергою, залежить або вщ умов договору, або вщ наявност привабливих альтернативних робочих мюць. Таким чином, в¡дм¡нн¡ часов¡ горизонти е одн¡eю з важ-ливих проблем, що розглядаються в управлЫн вартютю ком-пан¡У, щоб уникнути прийняття короткострокових ршень за рахунок негативного впливу на вартють ф¡рми у майбутньому.
Крм того, менеджери зазвичай несуть високий, якщо не-надм¡рний, ризик: вони ¡нвестують св¡й людський кап¡тал ¡ часто значну частину свого фЫансового кап¡талу (напри-клад, пенс¡йн¡ фонди) в компаыю. Тод¡ як акцюнери мають можлив¡сть диверсиф¡кувати несистематичний ризик ¡ прагнуть м¡н¡м¡зувати систематичний ризик, пов'язаний ¡з дтль-нютю компанп, менеджери мають мало можливостей для диверсифкацп, а отже, несуть як систематичний, так ¡ несистематичний ризик. Тому ¡снуе припущення, що менеджери менш схильн¡ до ризику, шж власники, ¡ можуть утриматися в¡д прийняття тих чи ¡нших ршень, що несуть пщприемниць-к¡ ризики, нав¡ть у випадках, коли ц р¡шення сприяють зрос-танню вартост¡ [1].
Варт¡сно-ор¡eнтоване управлЫня призначене для спрямування управл¡нських ршень на зростання акцюнер-но'У вартостк К. 1тнер та Д. Ларкер визначають вартюно-орЬ ентоване управл¡ння як ¡нтегровану структуру для оц¡нки та управлЫня б¡знесом з метою створення довгостроковоУ вартост¡ з урахування ¡нтересв власник¡в. Запропонований вказаними авторами пщхщ до ¡мплементацп вартюно-орЬ ентованого управлЫня включае ш¡сть етап¡в, що утворюють безперервний цикл:
1. Виб^ основних ц¡лей дтльност компанп. 0сновним пи-танням на даному етап е те, як внутр¡шн¡ завдання та ц¡л¡ дозволять найкращим чином узгодити ршення та дп менеджменту з основною метою компанп - максимвацюю УУ вартост¡.
2. Розробка стратегГУ та орган¡зац¡йноi' структури. Визна-чаеться, яким чином найкраще п¡двищити вартють компанп. Кр¡м того, в¡дпов¡дно до поставлених на першому етап¡ за-вдань визначаеться орган¡зац¡йна структура, тобто розробка внутрш^х п¡дрозд¡л¡в компанп з урахуванням проблем координацп та мотивацп персоналу. Це включае, наприклад, розподт повноважень щодо прийняття ршень у межах ви-значеноУ орган¡зац¡йноi' структури.
3. Визначення драйвер¡в вартостк Це нев¡д'eмна части-на вартюно-ор^нтованого управл¡ння, що передбачае ви-дтення фактор¡в, як¡ впливають на вартють компанп. Таким чином, драйвери впливають безпосередньо або опосеред-ковано на зростання вартостк Тому важливим е не ттьки Ух-не визначення, а й аналТз взаeмозв'язк¡в м¡ж ними.
4. Розробка плану дм, виб^ показник¡в результативност¡ та конкретизац¡я поставлених цтей. На даному етап¡ визна-чаються дп, що матимуть вплив на зазначен на попередньо-му етат драйвери вартост¡. До того ж вибираються ключов¡ показники результативност для оц¡нки ефективност¡ визна-чених дм, а також необх¡дний рвень цих показник¡в.
5. Анал¡з плану дм та оц¡нка результативност¡. Доцть-н¡сть цього етапу е очевидною пюля прийняття та реал^а^'У управлЫських р¡шень та д¡й. 0сновним завданням на цьому етат е оцЫка досягнутих результат¡в у пор¡внянн¡ ¡з запла-нованими та анал¡з вщхилень.
6. (Пере-)оц¡нка стратеги, план¡в та системи контролю. Виходячи з отриманих результата на даному етат аналву-еться ефективн¡сть визначеноУ стратеги компанп та д^чоУ системи внутр¡шн¡х цтей, планю та контролю. У раз¡ необхщ-ност¡ зд¡йснюeться Ухне коригування та вдосконалення. П¡сля цього процес повторюеться, починаючи з першого етапу [9].
На кожному з етапв контролЫг мае специф¡чн¡ завдання та ¡нструменти, тому умовно можна визначити, яка роль контролЫгу (¡нформацмна чи мотивац¡йна) переважае на кожному з етапв варт¡сно-ор¡eнтованого управл¡ння, що представлено на рисунку.
На таких етапах, як: 1. Виб^ внутрш^х ц¡лей. 4. Розробка плану дм, виб¡р показник¡в результативность 5. Аналв плану дм та оц¡нка результативност¡, - мотивацмна роль контр-ол¡нгу переважае. Передбачаеться, що на цих етапах можна вплинути на поведЫку менеджер¡в, мотивуючи Ух до прийняття тих ршень, що сприятимуть зростанню акцюнерноУ вар-тост¡ компанп шляхом використання ¡нструментв контролЫ-гу повед¡нки. З ¡ншого боку, на третьому етат при визначенн драйвер¡в вартост¡ компанп, важливе значення мае надан-ня ¡нформацп щодо ¡дентиф¡кац¡i' фактор¡в зростання вар-тост¡, яка дозволить зменшити невизначен¡сть до прийняття тих чи ¡нших операцмних, ф¡нансових чи ¡нвестицмних рЬ шень. Адже передбачаеться, що драйвери вартост пов'язан¡ з юнцевою акц¡онерною варт¡стю причинно-насл¡дковими зв'язками, ¡, таким чином, приймаючи навмисно т чи ¡нш¡ рЬ шення, що впливають на той чи ¡нший фактор вартоси ме-неджери тим самим неминуче сприяють зростанню вартос-т¡ компанп [1]. Проте варто зазначити, що дане визначення
1. Виб1р внутршппх цшей дыльноста компани
5. Визначення драйвер is вартосп
4. Розробка плану дш, виб1р показншав результативносп
S. Анашз плану дж та оцшка результативносп
6. (Пере-)оцшка стратеги, платв та системи контролю
3. Розробка стратеги та оргашзацшно? структури
^ ,__I
/Ч
n _ j
Мотивацшна i
, 1 _1 Тнформацшна
Vl___________
I-----------
/ л -J Мотивацшна
чГ I___________
I-----------
/ л -J Мотивацшна
iS § г' 3
S л в »
® t
у d. I
Гцг в) g
s S о з
И
з S. ь х
я
Роль контролшгу в реал1зацм варт1сно-ор1снтованого управлшня
Джерело: власна розробка автора.
ролей контролЫгу е досить умовним, адже окрема ¡нформа-цт та ¡нструменти контрол¡нгу можуть бути використан як для контрол¡нгу прийняття р¡шень, так ¡ контрол¡нгу поведЫ-ку, тобто виконують як ¡нформацмну, так ¡ мотивац¡йну роль.
У даый статт¡, розглядаючи варт¡сно-ор¡eнтоване управляя, увагу зосереджено на управлЫы акц¡онерною вар-т¡стю та задоволенн ¡нтерес¡в власник¡в (shareholder value perspective). Дискуси стосовно того, чи''' ¡нтереси мають бути на першому план¡ при прийнятт¡ тих чи ¡нших управлЫ-ських р¡шень - власниюв чи стейкхолдер¡в (stakeholder value perspective)4 - точаться протягом десятилггь та стосуються визначення того, який з пщходю до управл¡ння вартютю е все ж таки найбтьш ефективним та прийнятним з погляду теори та практики. Проте запропонована К. 1тнером та Д. Ларкером структура вартюно-орюнтованого управл¡ння майже у повый м¡р¡ п¡дходить ¡ для управлЫня варт¡стю з урахуванням ¡нтер-ес¡в стейкхолдер¡в компани. Посл¡довн¡сть зазначених шести етапв е такою ж, проте ¡снують деяк¡ фундаментальн¡ вщмЫ-ност¡ у сутност¡ цих етапю та вимог до циклу реалваци вар-т¡сно-ор¡eнтованого управл¡ння. I саме ц в¡дм¡нност¡ мають важливий вплив на використання ¡нформаци та ¡нструментв контрол¡нгу прийняття р¡шень та поведЫки в¡дпов¡дно. Адже створення вартост¡ для окремих зацкавлених стор¡н тракту-еться по-р¡зному з погляду управл¡ння акцюнерною варт¡стю та п¡дходу до управляя варт¡стю, в основ¡ якого на першому мюц стоять ¡нтереси стейкхолдерв, тому можна вид¡лити так¡ ключов¡ розб¡жност¡ м¡ж вказаними п¡дходами:
• В управлЫы акц¡онерною варт¡стю компани (shareholder value management) створення вартост для окремих стейк-холдер¡в (за виключенням власниюв) досягаеться лише тод^ коли це безпосередньо впливае на зростання вартост акцЬ онерного капггалу, або, ¡накше кажучи, коли вартють окремих стейкхолдер¡в е драйвером акцюнерноУ вартост¡. Варт¡сть
4 Стейкхолдери — цева зацкавлен/ у дяльност компани сторони, до яких в/дносяться: власники, кл/енти, постачальники, прац/вники, уряд, суспльство та ¡н.
для зацкавлених сторЫ не максимвуеться, а оптимТзуеться, базуючись на ¡нтересах власниюв компани. Це слугуе основою для розробки моделей драйвера вартост¡ компан¡í. На-приклад, задоволення ¡нтерес¡в кл¡eнт¡в та лояльност спо-живач¡в е фактором зростання акцюнерно' вартост¡.
• На противагу зазначеному вище п¡дходу, в управлЫы, орЬ ентованому на створення вартост для зац¡кавлених стор¡н (stakeholder value management), створення вартост для окре-мо'' групи стейкхолдер¡в е к¡нцевою ¡ основною метою ¡ у цей же час засобом створення вартост для ¡нших зацкавлених стор¡н. Таким чином, функц¡я створення вартост мае багатоц¡льовий характер, а цл т¡сно взаeмопов'язан¡ м¡ж собою. З погляду ре-левантност¡ ¡нформаци для пщтримки прийняття р¡шень у да-ному випадку виникае ряд проблемних питань: 1) визначення вщповщних зацкавлених стор¡н та вартост¡, яка для них ство-рюеться; 2) аналв питомо'' ваги кожно'' групи стейкхолдерв та ¿хне ранжування повинн бути визначен¡ для того, щоб досяг-ти збалансованого компром¡су мж конфл¡ктуючими сторонами; 3) виб^ правил поеднання вартостей зац¡кавлених груп та можливють управл¡ння факторами, що на них впливають, на рвы вск структурних п¡дрозд¡л¡в компани [1].
Варто зазначити, що управляя акцюнерною вартютю на-було значного поширення як у науц¡, так ¡ на практиц¡. Що ж стосуеться п¡дходу до управл¡ння варт¡стю, враховуючи ¡н-тереси стейкхолдер¡в компани, то значна юлькють питань стосовно рол¡ контрол¡нгу та його ¡нструмент¡в потребують змютовного досл¡дження. Особливо'' актуальност¡ ц питання набувають з поширенням концепци сталого розвитку. Порв-няльна характеристика стану дослщжень у науц¡ та використання на практик ¡нструментв контрол¡нгу у розр¡з¡ вказаних пщходю управл¡ння варт¡стю наведен¡ у табл. 1.
Отже, в управлЫш акцюнерною вартютю ¡нструменти контрол¡нгу е ¡нтегрованою частиною управл¡ння з розвине-ною теоретичною базою, значною юльюстю проведених ем-п¡ричних досл¡джень щодо ефективност цих ¡нструмент¡в.
*Теоря управлння (stewardshiptheory) на BiflMiHy В1Д теорИ агентських в1дносин припускав, що менеджери е тими управлнцями, чия повед/нка спвпадае з ц<лями принципала, а нтереси пов'язан з бажаннями досягнення високоi результативност д/яльност компанИ. **cSr (CorporateSocialResponsibilityl - корпоративна соц<альна в/дпов/дальн/сть - це в/дпов/дальн/сть компанИ перед сусп<льством та навколишн<м середовищем (як екологЧним, так / соц<альним], в якому вона оперуе. Джерело: [1].
Таблиця 2. Напрями майбутшх дослщжень використання ¡нструменлв контролшгу в po3pi3i концепцш варлсно-
Таблиця 1. Стан розвитку кoнтpoл¡нгy, op¡cнтoванoгo на прийняття ршень, та кoнтpoл¡нгy пoвед¡нки у розрЫ кoнцепц¡й yпpавл¡ння ваpт¡стю (shareholder-vs. stakeholder-value management)
Упpавл¡ння акц¡oнеpнoю варлстю Упpавл¡ння ваpт¡стю, op¡eнтoване на стейкхoлдеpiв
1нструменти кoнтpoлiнгу прийняття piшень Драйвери ваpтoстi та пpичиннo-наслiдкoвi зв'язки мiж ними являються основою прийняття ршень 1нструменти лише по окремих групах стейкxoлдеpiв; Вiдсутнiсть пiдxoдiв щодо Ытегровано' oцiнки створення ваpтoстi для стейкxoлдеpiв
1нструменти кoнтpoлiнгу пoведiнки Oцiнка pезультативнoстi та система мотивацп, особливо, на oснoвi пoказникiв залишкового прибутку Пеpшi кроки щодо розробки систем оцЫки pезультативнoстi з невipишеними проблемами балансування i поеднання та оцЫки iнтеpесiв зацiкавлениx стopiн
Стан розвитку та використан-ня зазначених Ыструменлв на пpактицi Чiткo розроблен теopетичнi основи (теopiя кoнтpактiв (contracting theory), теopiя агентських вщносин (agency theory), теopiя упpавлiння (stewardship theory*)) та rnrni дoслiдження на дану тематику; Значне поширення вказаних Ыструменлв на пpактицi; Чисельнi емтричт дoслiдження щодо впроваджен-ня зазначених Ыструмен^в Вщсутнють чггко''' концепцп того, що являе собою вартють, створена для стейкxoлдеpiв; За винятком пiдгoтoвки CSR**-звiтнoстi, незначне впровадження на практик
op¡cнтoванoгo yпpавл¡ння
Управлшня акц¡oнеpнoю ваpт¡стю Управлшня варлстю, op¡eнтoване на стейкхoлдеp¡в
Питання щодо iнфopмацiйнoí poлi кoнтpoлiнгу Вдосконалення метoдiв розробки та оцЫки моделей дpайвеpiв вартосп; Рoзумiння моделей дpайвеpiв ваpтoстi з ура-хування специфiчниx характеристик компанп (оргашзафйна структура, галузь, poзмip компанп, розподт влади); Впровадження та ефективнють моделей дpайвеpiв ваpтoстi на практик Визначення Ыструмен^в цшюноТ oцiнки створення вартосп; Вимipювання внеску окремих груп стейкxoлдеpiв; Вдосконалення пiдxoдiв до oцiнки нефЫансових фактopiв створення ваpтoстi; Iдентифiкацiя дpайвеpiв ваpтoстi; Розробка метoдiв пiдтpимки прийняття ршень щодо проблеми балансування вартост усix зацiкавлениx груп; Розширення юнуючих пiдxoдiв до поеднання iнтеpесiв та вартост стейкxoлдеpiв
Питання щодо мoтивацiйнoí poлi кoнтpoлiнгу Дoслiдження вiдкpитиx питань щодо вибору показника залишкового прибутку та, напри-клад, особливост його використання на piзниx piвняx opганiзацiйнoí структури Зусилля та дп менеджера за умов морального ризику (moral hazard); 1мплемента^я та ефектившсть вартюно-opieнтoваниx пoказникiв pезультативнoстi на пpактицi Дoслiдження переваг та недолив системи мотивацп' у ситуа^ях зi змiшаними iнтеpесами; Розробка систем управлЫня pезультативнiстю з урахуванням Ытереав зацiкавлениx стopiн; Покращення вимipювання внеску менеджеpiв у ствopеннi ваpтoстi стейкxoлдеpiв
Джерело: [1].
Проте вказан Teopii та дослщження базуються на значнм ктькосп припущень, тому потребують вдосконалення i по-дальшого дoслiдження. Щодо управлЫня ваpтiстю, opieнтo-ваного на стейкxoлдеpiв компанп, то роль кoнтpoлiнгу та його Ыструменлв потребуе Грунтовного дoслiдження. Першою чергою iснуe необхщнють визначення того, що являе собою створена для стейкxoлдеpiв ваpтiсть. Пщсумовуючи, питан-ня, що потребують подальшого розвитку, можна згрупувати таким чином (табл. 2).
Висновок
Oтже, у статт обГрунтовано, що кoнтpoлiнг як система Ы-фopмацiйнoгo забезпечення пiдтpимки прийняття управлЫ-
ських piшень може впливати на процес прийняття ршень прямо (надаючи шформацю для зменшення piвня неви-значенoстi та розробки найбтьш ефективного плану дiй) та опосередковано (впливаючи на поведЫку менеджера та його мотивацю до прийняття тих операцмних, фiнансoвиx та Ывестицмних piшень, що сприятимуть максимiзацií ваpтoстi компанп). Таким чином, у результат проведених дoслiджень можна сформулювати таю висновки:
• Видтяють Ыформацмну та мoтивацiйну poлi кoнтpoлiнгу, вщповщно до яких визначають двi опцп: кoнтpoлiнг прийняття piшень та контролЫг пoведiнки.
• Умовно можна визначити домЫуючу роль кoнтpoлiнгу на кожному з етатв iмплементацií системи ваpтiснo-opieнтo-
ваного управляя. Так, на етапах: 1. Bn6ip внутршых цтей. 4. Розробка плану дм, Bn6ip показникiв peзультативноcтi. 5. Аналiз плану flié та оцiнка результативности - мотивацiйна роль контpолiнгу переважае, i опцГя контpолiнгу поведiнки е домiнантною. З iншого боку, не третьому етап при визначен-н дpайвеpiв ваpтоcтi компани важливе значення мае надан-ня iнфоpмацií щодо iдентифiкацií фактоpiв зростання ваpтоcтi, яка дозволить зменшити невизначенicть до прийняття тих чи Ыших опеpацiйних, фЫансових чи iнвеcтицiйних piшень, тому на даному етапi перевага надаeтьcя Ыструментам контpолiнгу прийняття piшень. Проте варто зазначити, що дане визначення ролей контролЫгу е доcить умовним, адже окрема Ыфор-мацiя та Ыструменти контpолiнгу можуть бути використаы як для контpолiнгу прийняття ршень, так i контpолiнгу поведiнки, тобто виконують як Ыформацмну, так i мотивацмну роль.
• Аналiзуючи Ыформацмну та мотивацiйну pолi контр-олЫгу в cиcтемi ваpтicно-оpieнтованого упpавлiння, варто зоcеpедити увагу на окремих Ыструментах контpолiнгу, таких як: збаланмвана cиcтема показникiв чи показниках за-лишкового прибутку, як, наприклад, економiчна чи грошова додана ваpтicть, залишковий економiчний прибуток та iн.
• Подальшого доcлiдження потребують такi питання щодо омбливостей та ефективноcтi викоpиcтання Ыструмен-тiв контpолiнгу в управлЫы акцiонеpною ваpтicтю: 1) вдо-cконалення методiв розробки моделей дpайвеpiв ваpтоcтi та |'хне впровадження на практик, враховуючи cпецифiчнi ха-pактеpиcтики фipми, такi як: оpганiзацiйна структура, галузь, pозмip компани, pозподiл влади та повноважень; 2) проблема вибору показника не ттьки для оцЫки pезультативноcтi компани, а й для оцЫки роботи, мотиваци та винагороди менеджменту. Kpiм того, в умовах поширення концепци сталого розвитку виникае необхiднicть виpiшення значно' кiлькоcтi проблем пщ чаc управляя ваpтicтю, яке оpieнтоване на за-доволення iнтеpеciв зацiкавлених у дГяльностГ компани сто-рЫ. Серед них: 1) визначення вщповщних зацiкавлених груп та трактування вартост^ що для них cтвоpюeтьcя; 2) аналiз питомо' ваги кожно' групи cтейкхолдеpiв та 1'хне ранжування для доcягнення збаланcованого компpомicу мГж конфлкту-
ючими iнтеpеcами cтоpiн; 3) визначення iнcтpументiв цтю-но' оцЫки cтвоpеноí ваpтоcтi компани; 4) щентифка^я драй-веpiв вартост^ зокрема нефiнанcових, враховуючи iнтеpеcи вах зацiкавлених груп; 5) розробка ^стем мотиваци менеджменту та управляя pезультативнicтю.
• Також варто придтити увагу аналiзу обох концепцiй ваpтicно-оpieнтованого упpавлiння i оcобливоcтей контро-лЫгу та його iнcтpументiв у компаыях на ринках, що розви-вагст^я, а також в умовах кризи, що е надзвичайно акту-альним питанням для дГяльностГ в^чизняних пщприемств та ТхньоТ здатноcтi до виживання та пщвищення результатив-ноcтi в умовах cкладного конкурентного cеpедовища.
Список використаних джерел
1. Wall, F., Grelling, D. Accounting information for managerial decision-makinginshare holder managementes stake holder management // Reviewof Managerial Science, 2011, Vol. 5, p. 91-135.
2. Demski J.S., Feltham G.A. Cost determination: a conceptual approach // Iowa State University Press, 1976.
3. Sprinkle, G.B. Perspectives on experimental research in managerial accounting, in: Accounting, Organizations and Society, 2003, Vol. 23, p. 287-318, p. 287.
4. Hall, M. Accounting information and managerial work // Accounting, Organization sand Society, 2010, 35 (3), 301-315.
5. Rausch, A. Reconstruction of decision-making behavior in shareholder and stakeholder theory: Implications for management accounting systems // ReviewofManagerialScience, 2011, Vol. 5. - Р. 137-169.
6. Asel, J.A., Posch, A., Speckbacher, G.Squeezing or cuddling? The impact of economic crises on management control and stakeholder management // Reviewof Managerial Science, 2011. - №5. - Р. 213-231.
7. Leitner, S. Information Quality and Manangement Accounting: A Simulation Analysis of Biases in Costing Systems, 201 2, Berlin, Heidelberg: Springer, 187 p.
8. Терещенко О.О.Контролн поведЫкиу концепцiíбiхевiоpicтич-н^хф^анав.
9. Ittner C.D., Larcker, D.F. Assessing Empirical Research in Managerial Accounting: A Value-Based Management Perspective, in: Journal of Accounting and Economics 32 (2002). - Р. 349-410.
H.M. ББЛОВОЛОВА,
старший викладач КФ, ЗапоДзький нацональний университет
Удосконалення методичних шдход1в до управлшня маркетингового д1яльшстю шдприемств машинобудування
Досл'джено функцИ' маркетингу, якi використовуються на п'дприемствах машинобудування. Визначено проритети маркетингового аналiзу дяльност Шдприемств машинобудування. Виконано аналiз структури продажiв автомобiлiв в Бвроп та розд/л укранського авторинку за класами. Запропоновано методичн подходи до детального анапзу дяльност п'!дприемства i зовн0нього середовища, вибору оптимальних стратегй, вироблення остаточнойоцнки ринкового потен-ц/алу проекту i побудови прогнозу продажiв за деклькома сценарями - песимiстичному, усередненому, оптимистичному.
Ключов! слова: маркетинг, маркетинговi стратегй, маркетинговi заходи, маркетинговi дослщження, ринок, Дна, спо-живач'!, конкуренти, маркетинговий аналiз.
H.H. БЕЛОВОЛОВА,
старший преподаватель КФ, Запорожский национальный университет
Усовершенствование методических подходов к управлению маркетинговой деятельностью предприятий машиностроения
Исследованы функции маркетинга, которые используются на предприятиях машиностроения. Определены приоритеты маркетингового анализа деятельности предприятий машиностроения. Выполнен анализ структуры продаж автомобилей
© H.M. ББЛОВОЛОВА, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 2 (165)/2015 1 09
