CC BY
22
Посилання на статтю_
Цюцюра С.В. 1нформацшн технологи при проведеннi решжишрингу пiдприeмств (моделi «як е» i «як мае бути»)/СВ. Цюцюра, О.В. Криворучко// Управлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iM. В.Даля, 2007 - №2(22). С.121-125.___
УДК 656.61:681.3
С.В. Цюцюра, О.В. Криворучко
1НФОРМАЦ1ЙН1 ТЕХНОЛОГИ ПРИ ПРОВЕДЕНН1 РЕ1НЖИН1РИНГУ П1ДПРИСМСТВ
(модел1 «як е» I «як мас бути»)
Виконано пор1вняльний анал1з процеав реiнжинiрингу i впровадження корпоративно!' Ыформацмно!' системи. На передпроектному етапi обфунтовано доцiльнiсть побудови моделей «як е» i «як мае бути» та запропоновано два способи переходу вщ одые!' моделi до iншоï. Табл. 1, дж. 8.
С.В. Цюцюра, Е.В. Криворучко
ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ ПРИ ПРОВЕДЕНИИ РЕИНЖИНИРИНГА ПРЕДПРИЯТИЙ (МОДЕЛИ «КАК ЕСТЬ» И «КАК ДОЛЖНО БЫТЬ»)
Реализован сравнительный анализ процессов реинжиниринга и внедрения корпоративной информационной системы. На предпроектном этапе обоснована целесообразность построения моделей «как есть» и «как должно быть» и предложено два способа перехода от одной модели к другой. Табл. 1, ист. 8.
S.V. Tsutsura, O.V. Krivoruchko
INFORMATION TECHNOLOGIES FOR THE ENTERPRISE REENGINEERING ("AS IT IS" AND "AS IT MIGHT BE" MODELS)
The comparing analysis of the information system re-engineering and application processes is made. Building the expedient models "as it is" and "as it might be" on pre-project phase is based. Two ways to transfer from one model to another are proposed.
Постановка проблеми. Часто виникае питання щодо проведення решжишрингу бiзнес-процесiв у зв'язку з впровадженням комп'ютерних систем управлшня. Бтьше того, юнуе усталена думка, що процес впровадження системи управлшня повинен супроводжуватися реструктуриза^ею бiзнес-процесiв (РБП) пщприемства. Тому формування i впровадження проеклв модершзацп та решжишрингу на пщприемствах енергоемних галузей та управлшня проектами такого типу з метою економи енергоресурав мае велике значення для кра'ши.
Метою роботи е розробка моделей i методiв управлшня шновацшними проектами модершзацп пщприемств енергоемних галузей та висв^лення проблем, що виникають на вах етапах життевого циклу проекту енергозбереження, узагальнюючи отриманий досвщу.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)
1
Аналiз дослiджень. Розвиток наукових дослщжень у сферi енергозбереження на сьогодн е одним iз напрямкiв, що найбтьш динамiчно розвиваеться в УкраТнк Це обумовлено не ттьки вiдносною новизною цього питання для пострадянських умов господарювання, але й швидкими змшами економiчних [1,2] i полiтичних вщносин у державi. Критична ситуацiя у сферi ефективного використання енергоресурсiв в УкраТн гостро постала на початку 90-х рош. Економiчна та енергетична кризи суттево вплинули на попршення ефективностi використання енергоресурсiв в уах галузях економiки УкраТни та призвели до усвщомлення актуальностi та безальтернативносп реалiзацiТ полiтики енергозбереження в державк
Проекти тотальноТ реконструкци [3,4] (або решжишрингу) енергоемних пiдприемств, повний перехщ на сучаснi енергозберiгаючi технологiТ з використанням сучасних менш енергоемних агрега^в i машин вимагае суттевих об'емiв фiнансування, яких завжди не вистачае.
Для досягнення поставлено!' мети дослщження необхщно розв'язати такi завдання: визначення головних проблем, що виникають при формуванн проектiв енергозбереження, та шляхiв Тх розв'язання; визначення спiльних рис та вщмшностей проектiв "модершзацГГ, "шжишрингу", "решжишрингу", встановлення головних причин необхщносп Тх проведення на пiдприемствах; формулювання наукових основ i визначення iерархiчноl послiдовностi моделей iнновацiйноТ технологiТ управлшня проектами модершзаци пiдприемств.
Вирiшення проблеми. Необхщно зазначити, що решжишринг i впровадження К1С [5] (корпоративноТ шформацшноТ системи) - це процеси зовам рiзнi, i у жодному рaзi Тх не слiд змiшувати. Бтьшють невдач при впровaдженнi К1С пов'язан саме з тим, що перед початком проекту не була ч^ко встановлена його мета, у процес автоматизаци ставали явними недолiки попередньоТ системи, з'являлася можливiсть змiнити, прискорити, розширити процеси, якi склалися. Через це приймалися ршення про локальну реструктуризацш, яка слабко контролювалася i була нетехнологiчною. У табл. 1 порiвнянi етапи РБП i впровадження корпоративноТ шформацшноТ системи.
Таблиця 1
Етапи РБП i впровадження К1С
Етапи решжишрингу Етапи розробки i впровадження К1С
1. Розробка образу майбутньоТ компанп 1. Попередне обстеження
2. Створення модел1 юнуючоТ компанп (модель «як е») 2. Розробка техшчного завдання на створення К1С
3. Розробка нового б1знесу (модель «як мае бути») 3.1. Перепроектування б1знес-процес1в 3.2. Розробка б|знес-процес1в компанп на р1вн1 трудових ресурс1в 3.3. Розробка пщтримуючих 1нформац1йних систем 3. Створення системи Об'ектноор1ентована, поетапна, 1терац1йна розробка продукту
4. Впровадження перепроектованих процес1в Еволюц1йн1 пол1пшення б1знес-процес1в, використання Ыших методик 4. Впровадження системи 4.1. Подготовка об'екту до впровадження системи 4.2. Здача задач 1 пщсистем у дослщну експлуатац1ю 4.3. Проведення дослщноТ експлуатацп 4.4. Здача задач, пщсистем, системи у цтому у промислову експлуатац1ю
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)
Тим не менше, iнфopмaцiйнi тexнoлoгiï в^фають пeвиy poль y peiижииipиигy бiзнecy, cyчacиi пpoгpecивиi iифopмaцiйиi тexиoлoгiï e иeвiд'eмиoю чacтииoю бyдь-якoгo peiижииipиигoвoгo зaxoдy, cyттeвим кoиcтpyктивиим чиииикoм йoгo ycrnxy. M.Хaммep i Дж.Чaмпi [6] визначили знaчyщicть iифopмaцiйииx тexиoлoгiй для peiнжинipингy y виглядi таких твepджeиь:
- шмпашя, яка не cпpoмoжиa змшити cвoe миcлeиия з дeдyктивиoгo на iндyктивнe, не гoтoвa дo пpoвeдeння peiижииipиигy;
- кoмпaиiя, яка ставить знак piвнocтi мiж тexиoлoгieю та aвтoмaтизaцieю, не гoтoвa дo пpoвeдeння peiижииipиигy;
- кoмпaиiя, яка ^o4a^y шyкae пpoблeми, а пoтiм для ïx poзв'язaиия пiдшyкye тexиoлoгiï, не готова дo пpoвeдeиия peiижииipиигy.
Moжнa вcтaиoвити вiдмiииicть даних визначень таким чинoм: дeдyктивиe piшeиия e пoшyкoм piшeиия виявлeиoï пpoблeми, а iндyктивнe миcлeиия cпoчaткy визиaчae ефективне piшeння, а пoтiм визиaчae пpoблeми, як знайдене piшeиия виключae. А ocнoвним iиcтpyмeитoм для пoбyдoви иoвиx мoжливocтeй cлyжaть iифopмaцiйиi тexиoлoгiï, пpoтe Тх иeпpaвильиe зacтocyвaиия мoжe зipвaти peiнжинipинг, пiдcилюючи як cтapi cпocoби ми^ення, так i кoлишиi cтepeoтипи пoвeдiнки.
Ключoвoю фyикцieю пpoцecy пepeтвopeиия дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa e пoбyдoвa мoдeлeй фyикцioиyвaиия пiдпpиeмcтвa. На дaиoмy eтaпi здiйcнюeтьcя oбpoбкa peзyльтaтiв oбcтeжeиия i пoбyдoвa мoдeлeй дiяльиocтi пiдпpиeмcтвa таких двox типiв [7]:
- моделi «як е», яка e вщбиттям cтaиy cпpaв на пiдпpиeмcтвi (crpy^ypa opгaиiзaцiï, взaeмoдiя пiдpoздiлiв, пpийиятi тexнoлoгiï, aвтoмaтизoвaиi й иeaвтoмaтизoвaиi бiзиec-пpoцecи тoщo) на мoмeит oбcтeжeиия i дae змoгy зpoзyмiти, щo poбить i як фyикцioиye дане пiдпpиeмcтвo з пoзицiй cиcтeмиoгo aиaлiзy, а ташж на ocиoвi aвтoмaтичиoï вepифiкaцiï виявити низку пoмилoк i вузьких мюць та cфopмyлювaти пpoпoзицiï з пoлiпшeння cитyaцiï;
- моделi «як мае бути», яка iнтeгpye пepcпeктивнi пpoпoзицiï кepiвиицтвa i пpaцiвиикiв пiдпpиeмcтвa, eкcпepтiв i cиcтeмииx aиaлiтикiв i дae змoгy cфopмyвaти бачення нoвиx paцioиaльииx тexиoлoгiй poбoти пiдпpиeмcтвa.
^жна з мoдeлeй мicтить в co6í пoвиy cтpyктypиy фyикцioиaльиy мoдeль дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa, iифopмaцiйиy мoдeль, як пpaвилo, з викopиcтaииям иoтaцiï «c^mic^ - зв'язoк», а тaкoж, за нeoбxiднocтi, пoвeдiикoвy (щo oпиcye пoвeдiикy) мoдeль з викopиcтaииям дiaгpaм пepexoдiв сташв.
Пepexiд вiд мoдeлi «як е» дo мoдeлi «як мае бути» здiйcнюeтьcя такими двoмa cпocoбaми.
1. Удocкoнaлeння тexиoлoгiй на ocиoвi Тх eфeктивиocтi. Пpи цьoмy кpитepiями oцiнки e вapтicиi й чacoвi витpaти пpи викoиaииi бiзиec-пpoцeciв, дублювання й cyпepeчливicть викoиaиия oкpeмиx завдань (задач) бiзиec-пpoцecy, cтyпiиь зaвaитaжeиocтi пpaцiвникiв (легкий peiижииipииг).
2. Радикальна змша тexиoлoгiй i пepeocмиcлeиия бiзиec-пpoцeciв ^opCT^ peiижииipииг). Нaпpиклaд, зaмicть cпpoб зменшити oбcяг викopиcтaиия пpиpoдиoгo газу шляxoм yпpoвaджeиия дpiбииx i мaлoeфeктивииx yдocкoнaлeнь фopcyиoк, кaлopифepiв тoщo, пepexiд на пpинципoвo iиший cпociб oпaлeиия -викopиcтaння poзпилeиoгo вyгiльиoгo штибу.
Пoбyдoвaнi мoдeлi e не пpocтo peaлiзaцieю пoчaткoвиx eтaпiв poзpoбки cиcтeми i техшчним завданням на иacтyпиi етапи. Boни e caмocтiйиим вiдoкpeмлeиим peзyльтaтoм, щo мae велике пpaктичиe значення, зoкpeмa, мoдeль «як e» мютить в co6í icиyючi иeaвтoмaтизoвaиi тexнoлoгiï, щo пpaцюють на пiдпpиeмcтвi. Фopмaльний aиaлiз цieï мoдeлi иaдacть змoгy виявити вyзькi мicця в тexнoлoгiяx i виpoбити peкoмeидaцiï щoдo ïï пoлiпшeиия (иeзaлeжиo вiд
"Упpaвлiиия пpoeктaми та poзвитoк виpoбиицтвa", 2007, № 2(22)
3
того, чи передбачаеться на даному етап автоматиза^я пiдприeмства, чи Hi). Вона дозволяе здшснити автоматизоване й швидке навчання нових працiвникiв конкретному напрямку дiяльностi пiдприемства (бо ïï технолопя мiститься в моделi) з використанням дiаграм. З ï'ï допомогою можна здшснити попередне моделювання нового напрямку дiяльностi з метою виявлення нових потош даних, взаемодiючих пiдсистем i бiзнес-процесiв.
Засобом реалiзацiï запропонованих задач можуть бути CASE-засоби (Computer-Aided Software/System Engineering). Зараз не юнуе загальноприй-нятого визначення CASE. Змiст цього поняття звичайно визначаеться перелком задач, як розв'язуються за допомогою CASE, а також сукупнютю методiв i засобiв, якi застосовуються. Можна визначити CASE як технолопю, що е сукупнютю методологш аналiзу, проектування, розробки i супроводження складних систем програмного забезпечення (ПЗ), пщтриманою комплексом взаемопов'язаних засобiв автоматизаци'. CASE - це шструментарш для системних аналiтикiв, розробниш i програмiстiв, який дае змогу замшити ïм папiр i олiвець на комп'ютер для автоматизаци' процесу проектування й розробки ПЗ.
При використанн CASE-технологш змiнюються всi етапи життевого циклу програмно'' системи, при цьому найбiльшi змiни стосуються еташв аналiзу й проектування. У бшьшосп сучасних CASE-систем застосовуються методологи' структурного аналiзу i проектування, заснованi на наочнш дiаграмнiй технiцi, при цьому для опису моделi системи, яка проектуеться, використовуються графи, дiаграми, таблиц та схеми. Такi методологiï забезпечують строгий i наочний опис ново' системи, який починаеться з ï'ï загального огляду i по™ деталiзуеться, набуваючи iерархiчноï структури зi все бтьшою кiлькiстю рiвнiв.
Не дивлячись на те, що структуры методологи зароджувались як засоби аналiзу й проектування ПЗ, сфера 'х застосування виходить далеко за межi названо'' предметноï областi. Тому CASE-технологи' усшшно застосовуються для моделювання практично вах предметних областей, проте стiйке становище вони займають у таких областях:
- у бiзнес-аналiзi (фактично моделi дiяльностi пiдприемств «як е» i «як мае бути» будуються iз застосуванням методiв структурного системного аналiзу i пiдтримуючих ïх CASE-засобiв);
- у системному аналiзi та проектуванн (практично кожна сучасна система управлшня або велика програмна система розробляеться з використанням CASE-технологш, принаймш, на етапах аналiзу i проектування, що пов'язано з великою складнютю дано'' проблематики i з намаганням пщвищити ефективнють робiт).
Практично жодний з вщомих закордонних програмних проектiв не здшснювався без використання CASE-засобiв. Вщома методологiя структурного системного аналiзу SADT (Structured Analysis and Design Technique), точшше ï'ï пщмножина IDEF0 (Item DEFinition - IDEF), прийнята як стандарт на розробку ПЗ Мшютерством оборони США [8].
Висновки:
1. Показано, що решжишринг i впровадження К1С (корпоративно'' iнформацiйноï системи) - це процеси зовам рiзнi, i у жодному рaзi 'х не слщ змiшувaти. Бiльшiсть невдач при впровадженн К1С пов'язaнi саме з тим, що перед початком проекту не була чггко встановлена його мета, у процеа автоматизаци' ставали явними недолги попередньо' системи, з'являлася можливють змiнити, прискорити, розширити процеси, ям склалися. Через це приймалися р^ення про локальну реструктуризaцiю, яка слабко контролювалася i була нетехнолопчною.
4
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)
2. Встановлено, що ключовою функ^ею процесу перетворення дiяльностi пiдприeмства е побудова моделей функцюнування пiдприемства. На передпроектному етап здiйснюеться обробка результатiв обстеження i побудова моделей дiяльностi пщприемства таких двох типiв:
- моделi «як е», яка е вщбиттям стану справ на пiдприемствi (структура оргашзаци, взаемодiя пiдроздiлiв, прийнятi технологи, автоматизован й неавтоматизованi бiзнес-процеси тощо) на момент обстеження i дае змогу зрозум^и, що робить i як функцiонуе дане пiдприемство з позицш системного аналiзу, а також на основi автоматично! верифкаци виявити низку помилок i вузьких мюць та сформулювати пропозици з полтшення ситуацп;
- моделi «як мае бути», яка штегруе перспективнi пропозици керiвництва i працiвникiв пiдприемства, експерлв i системних аналiтикiв i дае змогу сформувати бачення нових рацюнальних енергозбер^аючих технологiй роботи пiдприемства.
3. Перехщ вiд моделi «як е» до моделi «як мае бути» здшснюеться такими двома способами: 1) удосконалення технологш на основi Тх ефективностi (легкий реiнжинiринг); 2) радикальна змша технологiй i переосмислення бiзнес-процесiв (жорсткий реiнжинiринг).
Л1ТЕРАТУРА
1. Ойхман Е.Г., Попов Э.В. Реинжиниринг бизнеса: реинжиниринг организаций и информационные технологии. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 336 с.
2. Волков К.В., Попов Е.В. Современный реинжиниринг // Менеджмент в России и за рубежом. - № 4. - 2002.
3. Том Норберт. Управление изменениями // Проблемы теории и практики управления. -№ 1. - 1998.
4. Лузин А., Ляпунов С. Новый подход к реструктурированию российских предприятий // Проблемы теории и практики управления. - № 2. - 2000.
5. Тарасов В. Богданова А. Технология и неоклассическая теория организации -предвестники эры реинжиниринга // Проблемы теории и практики управления. - № 4. - 1998.
6. Hammer M., Champy J. ReeNgiNeeRiNg the coRpoRatioN: a maNifesto foR busiNess RevolutioN. - N.Y.: HaRpeR BusiNess, 1993.
7. Калянов Г.Н. Консалтинг при автоматизации предприятий: подходы, методы, средства. - М.: СИНТЕГ, 1997.
8. Зиндер Е. Реинжиниринг бизнес-процессов и автоматизация офиса // www.citfoRum.Ru.
Стаття надмшла до редакцп 14.05.2007 р.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)
5
