Вплив забруднення довкілля на стоматологічну захворюваність дітей Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»



THE INFLUENCE OF POLLUTED MEDIUM ON MORBIDITY RATE OF

ORAL DISEASES IN CHILDREN

Bezvushko E.V., Klimchuk M.A.

ВПЛИВ ЗАБРУДНЕННЯ ДОВК1ЛЛЯ НА СТОМАТОЛОГ1ЧНУ ЗАХВОРШВАН1СТЬ Д1ТЕЙ

e-

БЕЗВУШКО Е.В., КЛИМЧУК М.А.

Львiвський нацiональний медичний унiверситет iM. Данила Галицького, Львiвська лiнiйна санепщемстан^я

УДК: 616.31 -053.2:614.76/.777

ВЛИЯНИЕ ЗАГРЯЗНЕНИЯ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ НА СТОМАТОЛОГИЧЕСКУЮ ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ ДЕТЕЙ Безушко Е.В., Климчук М.А. Исследована стоматологическая заболеваемость детей с учетом территориальных особенностей окружающей среды. Установлено, что хронический катаральный гингивит, кариес зубов чаще встречаются у детей, проживающих на очень загрязненных территориях, чем у их ровесников, проживающих на менее загрязненной территории. Полученные данные позволяют реализовать комплексный подход с учетом факторов окружающей среды при проведении профилактических мероприятий.

Ключевые слова:

дети, кариес, гингивит, окружающая среда.

останш роки зростае роль еколопчних чинниюв у форму-ванш здоров'я популяцп. Числены науковi дослщження свщчать про збтьшення ча-стоти захворювань на еколо-пчнозалежну патологю.

У структурi захворюваност дiтей, якi мешкають в умовах вщносно високого забруднен-ня атмосферного пов^ря, пе-реважае бронхолегенева па-тологiя, серцево-судиннi, рес-пiраторнi та алерпчш хвороби, нефрит, вродженi аномали то-що [1-4]. Водночас 3i збть-шенням соматичноУ патологii вщбуваеться i значне зростан-ня стоматолопчних захворювань [5-7].

Загальновiдомо, що здоров'я дiтей е одним з найбтьш чутливих показникiв, як ви дображають несприятливий вплив довктля. Дiти через не-дорозвиненiсть iмунокомпе-тентноУ та iнших систем мають зниженi адаптацiйнi можливо-стi, що спричиняе першочер-гову вразливiсть Ух до дм комплексу факторiв забруднення оточуючого середовища. У таких умовах на оргашзм дитини одномоментно можуть впли-вати дектька ксенобiотикiв. Шкiдливi речовини (у тому чи-слi важкi метали) накопичу-ються не лише у пов^р^ а й у питшй водi та харчових продуктах. Це, у свою чергу, приз-водить до накопичення Ух в ор-ганiзмi дитини та справляе не-гативний вплив [5, 8-10]. Тому при оцiнцi антропогенного впливу на здоров'я населення (зокрема дитячого) бтьш до-цiльним е визначення загаль-ного навантаження шкiдливих сполук на оргашзм. Важливо враховувати, що юнують сут-тевi вiдмiнностi у силi впливу екологiчних чинникiв на здоров'я д^ей у рiзнi вiковi пе-рiоди. Крiм того, репональш особливостi хвороб визнача-

ються рiзними рiвнями та характером забруднення довктля, а також забезпеченютю медичною допомогою. Тому у багатьох випадках причинно-наслщковий зв'язок мiж еко-лопчною ситуацiею i хворобами е складним.

Отже, виникае необхiднiсть детального аналiзу стомато-логiчноi захворюваностi з урахуванням конкретних умов, що складаються у репош, що-до оцшки чинникiв ризику Ух виникнення та обфунтування диференцiйованих ефектив-них лкувально-профтактич-них заходiв.

Мета дослiдження. Оцшка комплексного впливу факто-рiв навколишнього середови-ща на стоматологiчну захво-рюванiсть дiтей Львiвськоi областi.

Матерiал та методи до-слiдження. Дослiдженням бу-ло охоплено 20 райошв обла-стi. Характеристику навколишнього середовища дано на ос-новi офiцiйних саштарно-ста-тистичних звiтiв згщно зi ста-тистичною формою № 18 "Звiт про фактори навколишнього середовища, що впливають на стан здоров'я населення". З обстежених об'ек^в аналiзува-лася питна вода, атмосферне пов^ря та харчовi продукти. Оцшювалася Ухня якiсть, що характеризувалася частотою проб, як не вiдповiдали саш-тарно-гiгiенiчним нормативам за хiмiчними та мiкробiологiч-ними показниками.

Для комплексно! оцiнки забруднення довктля багатьма факторами ми застосували н тегральний показник визначення небезпеки загального антропогенного навантажен-ня, який захищено державним патентом [11].

1ндекс сумарного забруднення довктля розрахову-вався для кожного району

65*Е&Н

окремо. Згiдно з отриманими даними, райони областi було подтено на двi групи: дуже забруднеш та мало забруд-ненi. До першо)' групи увш-

шли раиони, де 1ндекс су-марного забруднення значно переважав середн величини по обласл, до другоУ групи — де цеИ шдекс був значно нижчим за середш величини по область

Для оцшки р1вня стоматоло-г1чного здоров'я ми обстежи-ли 2387 д1теИ у навчальних закладах Льв1всько'|' област1, серед них 7-р1чних — 783, 12-р1чних — 812, 15-р1чних — 792 дитини та 454 дитини у Львов1. У обстежених д1теИ детально вивчався стан твердих тканин зуба, пародонта, вид зубоще-лепних аномалм та можлив1 чинники ризику. Ппешчний

Таблиця 1

Характеристика обстежених об'еклв довкiлля та сумарний рiвень забруднення (2006 р.)

% проб, яю не в1дпов1дають саытарно-ппеычним нормам

за Х1м1чними показниками

Питна вода Питна вода уд р б

Район водопос-тачання я р н водопос-тачання а з о

в. о со § р в. о со а р т н е ц е Д и кти дук о р п 'm о m о п е н р е с в. о со § р в. о со а р т н е ц е Д и кти дук о р п 'm о s т I 's ь л е т но р а м у с и с к е д i

нт е ^ ч р а X о м a нт е ^ ч р а X н у р

Бродiвський 4,37 11,76 1,4 6,64 3,8 18,9 0,8 1,9 1,405

Буський 3,6 1,65 0,1 6,21 3,2 22,2 1,2 0,85 0,968

Городоцький 0 11,1 0 10,13 2,2 18,7 2,8 1,4 1,445

Дрогобицький 2,35 0 2,4 0 2,5 3,37 2,17 0 1,235

Жидачiвський 46,5 27,3 2,6 0 0,8 3,0 2,3 1,7 2,731

Жовкiвський 2,4 51,5 0,4 3,78 0,6 20,9 0,3 0 0,701

Золочiвський 9,98 0 0,67 10,2 4,48 17,6 2,4 0 1,382

Кам.-Буський 11,8 4,9 0,68 0,99 2,1 19,5 4,79 1,3 1,610

Микола'вський 3,66 2,6 0,39 4,0 0,7 17,6 0,2 2,0 0,930

Мостиський 3,6 3,38 1,66 6,75 1,1 19,5 3,0 1,78 1,571

Перемишлянський 2,46 15,78 1,87 4,5 3,3 16,6 3,0 0 1,443

Пустоми"пвський 4,0 18,8 0,28 0 3,1 23,2 1,9 0 1,179

Pадехiвський 2,8 16,6 0,8 1,58 2,3 17,8 2,47 0 0,958

Самбiрський 4,9 0 0,3 0,9 3,9 40,0 4,49 0 1,218

Сколiвський 1,17 4,3 1,2 2,8 1,9 2,6 0,8 3,0 1,300

Сокальський 1,7 0 2,8 17,4 0,8 0 0,98 0 1,548

Ст.-Самбiрський 0 1,9 0,27 2,9 3,3 6,3 2,0 1,47 0,972

Стрийський 11,6 1,47 0,4 6,47 2,0 20,89 0,57 0 1,011

Туркiвський 0 4,8 0,49 0 10,7 9,6 2,0 0 1,213

Яворiвський 3,9 18,0 1,8 1,65 5,5 29,5 5,1 1,66 2,000

По областi 5,1 6,2 0,93 4,57 2,5 12,19 1,27 0,7 1,341

за м1кробюлопч-ними показниками

о >

я,

н н

е

стан порожнини рота оцшю-вали за iндексом ппени OHI-S (Green-Vermillion, 1964). Виз-начали поширенють карieсу зубiв у д^ей вiдповiдно до ре-комендацiй ВООЗ (1989). Оци нювали такi показники: поширенють карieсу у вщсотках, ш-тенсивнiсть карieсу за показ-ником КПВ в умовних оди-ницях; стан тканин пародонта — за критерiями кровоточиво-стi, шдексу РМА, у модифiкацiï PARMA (1960), проби Шиле-ра-Пiсарeва. Отриманi ре-зультати опрацьованi методом математично)' статистики iз застосуванням t-критерiю Ст'юдента.

Результати дослiджень. Узагальнений аналiз отрима-них даних щодо стану довктля в окремих регiонах областi наведено у табл. 1, як свщчать, що загалом по област рiвень забруднення атмосферного повiтря (4,57% випадюв пере-вищення ГДК), згщно з норма-тивними документами, слщ вважати помiрно небезпечним для здоров'я населення.

У окремих районах (таких як Буський, Городоцький, Бродiв-ський, Золочiвський, Мос-тиський, Стрийський та Со-кальський) рiвень забруднення атмосферного пов^ря був небезпечним для здоров'я на-селення. Серед речовин, як знаходяться у пов^ i переви-щують ГДК, насамперед, слщ вщзначити пил, SO2, n02, H2S та амiак.

Невiдповiднiсть якост питно)' води нормативним вимогам за санiтарно-гiгieнiчними показниками у джерелах централiзо-ваного водопостачання стано-вила 5,1%, а у децентралiзова-них джерелах — 6,2%. У рiзних районах показники якост води вiдрiзняються. Вода централи зованих джерел водопостачан-ня найбтьш забрудненою хiмiчними речовинами, порiв-няно з середшм рiвнем по области е у Кам'янка-Буському районi (у 2,3 рази), Стрийсько-му (у 2,3 рази), особливо у Жидачiвському (у 9,1 разiв). Питна вода децентралiзованих джерел водопостачання, по-рiвняно з середнiм рiвнем по областi, найбiльш забрудненою була у Жидачiвському, Жовкiвському, Перемишлянсь-кому, Пустомитiвському, Яво-рiвському, Pадехiвському районах (вiд 2 до 8,3 разiв).

Е&Н*66

3 Ta6n^i BMgHo, igo y ce-pegHboMy no o6nacTi 3a6pyg-HeHHa Bogu ^HTpani3oBaHMx gxepen BogonocTanaHHa MiK-po6ionoriHHMMM HMHHMKaMM 6y-no HeBMcOKMM. KinbKicTb npo6, aKi He BignoBiganM HopMaTM-BaM, carana .wme 2,5%. OgHaK y 6araTbox paMoHax o6nacTi ^M noKa3HMK 6yB 3HaHHO bm^mm: BpogiBcbKMM, BycbKMM, CaM-6ipcbKMM, TypKiBCbKMM Ta 3bo-piBCbKMM paMoHM (Big 1,28 go 4,28 pa3iB).

LUogo Bogu ge^HTpani3oBa-hmx gxepen BogonocTanaHHa, to 6aKTepia.bHMM piBeHb ii 3a6-pygHeHHa He BignoBigaB HopMa-TMBaM y 12,19% npo6. A цe o3-Hanae, ^o MaMxe y KoxHiM 8-M npo6i Boga aBnae neBHy He6e3-neKy gna 3gopoB'a. y 6araTbox paMoHax 6aKTepianbHe 3a6pyg-HeHHa BogM 6y.no bm^mm 3a ce-

THE INFLUENCE OF POLLUTED MEDIUM ON MORBIDITY RATE OF ORAL DISEASES IN CHILDREN Bezvushko E.V., KlimchukM.A.

It was studied a morbidity rate of oral diseases in children taking into account the territorial peculiarities of medium. It was established, that chronic catarrh gingivitis, dental caries are revealed more frequently in children living in very pollute territories than in children from less pollute territories. Received data allowed to realize a complex approach to carrying out the preventive measures with taking into account factors of medium. Key words: children, dental caries, gingivitis, medium.

mnaHcbKoMy, CoKanbCbKoMy Ta ^BopiBCbKoMy paMoHax.

3a MiKpo6ionoriHHMMM noKa3-HMKaMM 3a6pygHeHicTb xapno-bmx npogyKTiB nepeBM^yBana cepegHe 3HaneHHa no o6nacTi y XwganiBCbKoMy, CaM6ipcbKo-My, KaM'aHKa-BycbKoMy, 3bo-piBCbKoMy, CT.-CaM6ipcbKoMy paMoHax.

3a6pygHeHi (iHgeKc 3a6pygHeH-Ha >1) Ta Mano 3a6pygHeHi (iH-geKc 3a6pygHeHHa <1) (Ta6n. 2).

AHani3 cToMaTonoriHHoi 3a-xBopraBaHocTi y giTeM, aKi Mem-KaraTb y HaceneHMx nyHKTax 3 bmcokmm piBHeM 3a6pygHeHHa (i=1,57), noKa3aB, ^o nomupe-HicTb riHriBiTy bmw,a (Ta6n. 3). OTxe, y ceMMpiHHMx giTeM, no-

Ta6nu^ 2

rpynyBaHHq HaceneHMX nyHKTiB ^bBiBCbKo'i' o6nacTi 3a piBHeM cyMapHoro 3a6pyflHeHHq goBKinnq y 2005-2006 pp., b qKux gocnigxeHO piBeHb cTOMaTO.noriHHo'i 3axB0proBaH0CTi giTeM

e

PiBeHb 3a6pygHeHHa goBKinna PaMoHM Ta cyMapHuM iHgeKc 3a6pygHeHHa CepegHiM iHgeKc 3a6pygHeHHa

flyxe 3a6pygHeHi CTpuM (1,14), flo6poTBip (1,61), CocHiBKa (2,05), TopogoK (1,44), XuganiB (2,73), 3ononiB (1,38), MocTucbKa (1,57), CoKanb (1,55), 3BopiB (2,00), CKone (1,3), CTe6HUK (1,24), nycioMUTu (1,18), CaM6ip (1,22) 1,57

Mano 3a6pygHeHi BycbK (0,97), flporo6uH (0,78), XoBKBa (0,70), fly6naHU (0,70), H. Po3gin (0,93), TonopiB (0,97), BopucnaB (0,74), ^bBiB (0,84), 0,82

e

pegHboo6nacHMM piBeHb b 1,32,4 pa3M.

TaKMM hmhom, y 6araTbox paM-oHax o6nacTi nMTHa Boga i3 pi3-hmx gxepen BogonocTanaHHa 3a caHiTapHo-xiMiHHMMM Ta MiKpo-6ionoriHHMMM noKa3HMKaMM, nopiBHaHo 3 cepegHiMM noKa3-HMKaMM no o6nacTi, e gocMTb 3a6pygHeHora, wp Moxe 6yTM ogHiera 3 npMHMH ii HecnpMaTnM-Boro BnnMBy Ha 3gopoB'a Hace-neHHa.

AHani3 oTpMMaHMx gaHMx no-Ka3aB, ^o 3a xiMiHHMMM noKa3-HMKaMM HeBignoBigHicTb Hop-MaTMBaM y cepegHboMy no o6nacTi y npo6ax npogyKTiB

xapnyBaHHa cTaHoBMna 0,93%,

a 3a MiKpo6ionoriHHMMM — 1,27%. 3k i y BMnagKy 3 BogHMM ^aKTopoM, xapnoBi npogyKTM b oKpeMMx paMoHax o6nacTi 3a ^mm o3HaKaMM aBnaraTb neBHy He6e3neKy gna HaceneHHa. TaK, 3a xiMiHHMMM noKa3HMKaMM 3a6-pygHeHicTb xapnoBMx npogyKTiB nepeBM^yBana cepegHe 3Ha-neHHa no o6nacTi y 2-3 pa3M y Aporo6^bKoMy, XwganiBcbKo-My, MocTMcbKoMy, nepeMM-

67*E&H

3k BigoMo, ^aKTopM xiMiHHoi, ^i3MHHoi Ta 6ionoriHHoi npupo-gM BnnMBaraTb Ha opraHi3M nra-gMHM ogHonacHo. ToMy npM gocnigxeHHi BnnMBy 3a6pyg-HeHHa goBKinna Ha cTaH 3go-poB'a HaceneHHa HaMM gaHo KoMnneKcHy xapaKTepMcTMKy 3a6pygHeHHra HaBKonMmHboro cepegoBM^a oKpeMMx paMoHiB o6nacTi 3a iHgeKcoM KoMnneKc-Hoi oцiнкм 3a6pygHeHHa goBKinna.

y pe3ynbTaTi aHani3y oTpMMa-hmx gaHMx paMoHM o6nacTi 3a cTaHoM eKonoriHHoi He6e3neKM goBKinna 6yno nogineHo Ha gyxe

piBHaHo 3 ogHoniTKaMM, aKi MemKaraTb b yMoBax BMcoKoro 3a6pygHeHHa goBKinna, nacToTa riHriBiTiB 6yna Ha 50% 6inbmora (p<0,01), y giTeM 12 poKiB — Ha 14% (p<0,05), a y giTeM 15 poKiB — Ha 18% (p<0,05). fle^o MeHmMM noKa3HMK nomMpeHHa riHriBiTy y giтeM-мemкaнцiв MeHm 3a6pygHeHMx HaceneHMx nyHKTiB (i=0,82).

BMBHeHHa cTaHy TBepgMx TKa-hmh 3y6iB y giTeM cBigHMTb, ^o nomMpeHicTb Kapiecy nocTiMHMx 3y6iB y giTeM ceMMpiHHoro BiKy, He3anexHo Big piBHa 3a6pygHeH-Ha, e cepegHiM (67,1 ±4,24%;

Ta6nu^ 3

nomupeHicTb riHriBiTiB y giTeM ^bBiBCbKo'i' o6nacTi y 2006 poцi 3ane^HO Big piBHq 3a6pygHeHHq goBKinnq

fliTM (BiK y poKax) PiBeHb 3a6pygHeHHa goBKinna P

MeHm 3a6pygHeHe (i = 0,82) flyxe 3a6pygHeHe (i = 1,57)

KinbKicTb o6crexeHMx nomupeHicTb riHriBiTy (%) KinbKicTb o6crexeHMx nomupeHicTb riHriBiTy (%)

7 309 31,3 ± 2,64 326 46,9 ± 2,76 <0,01

12 309 50,7 ± 2,84 339 57,8 ± 2,68 <0,05

15 257 52,9 ± 3,11 342 62,2 ± 2,62 <0,01

67,3±7,13%), а у 12 i 15 рокiв — високим (табл. 4).

Показник штенсивност кари есу молочних i постiйних зубiв у дiтей, що мешкають у дуже забруднених населених пунктах, е вищим, нiж в однол™в з менш забруднених населених пунклв. За три роки (з 12 до 15 роюв) карiес у д^ей, що про-живають у мюцевост з високим рiвнем забруднення, зростае на 2,43 зуба, а у д^ей з менш забрудненоУ мюцево-стi — на 1,94 зуба. У 12^чних д^ей, незалежно вiд рiвня забруднення територп, штенсив-нiсть карiесу вщповщае се-редньому рiвню (вiдповiдно КПВ = 3,91 ±0,47 i 4,08±0,47). 1нтенсивнють карiесу постмних зубiв у 15-тирiчних дiтей з менш забруднених населених пунклв е високою (5,85±0,63), а в iхнiх однолiткiв з дуже заб-рудненого довкiлля — дуже високою (6,51±0,65).

Таким чином, отримаш ре-зультати показали, що частота гiнгiвiтiв, ураженiсть зубiв кари есом у дiтей Львiвськоi областi значною мiрою формуеться пщ впливом забруднення дов-кiлля. Особливо великим е ри-зик виникнення пнпвтв та ка-

piecy у д^ей з 7 до 12 роюв. На нашу думку, це пов'язане з тим, що твеpдi тканини зyбiв у цей перюд e менш cтiйкими до дм несприятливих чинникiв, а емаль постмних зyбiв, якi лише пpоpiзалиcя, e слабко Mi-неpалiзованою, тому зберУга-еться високий ризик виникнення каpiecy. Пpоведенi доcлiдження показали, що проблема впливу навколиш-нього середовища на стома-тологiчнy захворюванють ди тей e досить складною. Це зумовлюе необхiднicть УУ по-дальшого вивчення для забез-печення аналiзy та попе-редження негативного впливу на адаптацмш можливост ди-тячого оpганiзмy.

Л1ТЕРАТУРА

1. Сердюк А.М. Навколишне середовище i здоров'я насе-лення УкраУни // ДовкУлля та здоров'я. — 2000. — № 1. — С. 2-6.

2. Барков Л.В., Очеред-ко О.М. Особенности функционирования сердечно-сосудистой системы при воздействии атмосферных загрязнений // Гигиена и санитария. — 1996. — № 1. — С. 8-10.

3. Киреева И.С., Чудова И.Г., Ермоленко В.П., Могильный С.Н. Особенности влияния загрязнения окружающей среды на здоровье населения промышленных городов Донецкого региона // ДовкУлля та здоров'я. — 1997. — № 3. — С. 33-35.

4. Касьяненко О.А., Касьянен-ко Г.Я. Забруднення навколиш-нього середовища важкими металами i стан здоров'я насе-лення // Довктля i здоров'я. — 2005. — № 1. — С. 23-27.

5. Хоменко Л.О., Остапко О.1., Бщенко Н.В., Тимофеева О.О. Навколишне середовище i сто-матолопчне здоров'я д^ей УкраУни // Архiв клУчно'У медици-ни. — 2004. — № 1. — С. 82-85.

6. Хоменко Л.О., Остапко О.1., Трачук Ю.М. Стан твердих тканин постмних зубiв у д^ей у рiзних за етюлопчною ситуа-цiею регiонах УкраУни // Нови-ни стоматологii. — 2007. — № 1 (50). — С. 87-91.

7. Ковач 1.В. Роль екотокси-канлв та недостатност али ментарних фiтоадаптогенiв у виникненш основних стомато-логiчних захворювань у дiтей. Автореф. дис. докт. мед. наук.

— Одеса, 2006. — 32 с.

8. Бердник О.В. Основы закономiрностi формування здоров'я дитячого населення, що проживае у репонах з рiз-ною еколопчною ситуа^ею. Автореф. дис. докт. мед. наук.

— К., 2003. — 35 с.

9. Звиняцковский Я.И., Бердник О.В. Факторы риска и здоровье населения, проживающего в различных условиях окружающей среды // Довктля та здоров'я. — 2001.

— № 1. — С. 8-11.

10. Вельтищев Ю.Е. Проблемы экопатологии детского возраста — иммунологические аспекты // Педиатрия. — 1991. — № 12. — С. 74-80.

11. Доценко В.М., Карпова С.М., Климчук М.А., При-сяжнюк В.6., Федири-шин О.П., Шевченко В.М. Спо-аб визначення якост довктля та ризику впливу його забруднення на стан здоров'я населення. Декларацмний патент № 7253 А611310/00. Опубл. 15.06.2005 р.

Таблиця 4

Ураженють KapiecoM 3y6iB в обстежених д^ей залежно вiд рiвня забруднення довкiлля

(2006 piк обстеження)

Ртень забруднення довктля

Менш забруднене (i = 0,82) Дуже забруднене (i = 1,57)

ДУти (вк у роках) х ьи тн о ш * ье ^ н ^ ю о Поширенють карУесу (%) х ьи тн се 'Ч * ье ^ н Кб о Поширенють карУесу (%) Р

мол. зубт пост. зубю кп КПВ мол. зубт пост. зубт кп КПВ

7 403 93,3±1,25 67,1±4,24 4,7±0,52 1,19±0,28 549 96,5±0,78 67,3±7,13 5,2± 0,27 1,34±0,20 <0,02

12 440 88,7± 2,86 3,91± 0,41 528 95,1± 1,95 4,08± 0,47 <0,05

15 377 87,9± 3,50 5,85± 0,63 521 96,3± 1,75 6,51± 0,65 <0,05

Е^В