CC BY
19
УДК 638.19:638.1:633.31
Ковальський Ю.В., к.с.-г.н., доцент кафедри технологи виробництва продукци
др1бного тваринництва © Кирил1в Я.1., д.с.-г.н., член кор. УААН, професор зав. кафедрою технолог!! виробництва продукци др1бного тваринництва Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологт
Iмет С.З. Тжицъкого
ВПЛИВ В1ТАЛЬНОГО Д1АПАЗОНУ ТЕМПЕРАТУРИ НА БЮХ1М1ЧН1 ПРОЦЕСИ В ОРГАН13М1 МЕДОНОСНИХ БДЖ1Л У ПОСТЕМБРЮНАЛЬНИЙ ПЕРЮД
У статт1 наводятъся дат щодо змти клаав лжЫв при утримант бджт у вталъному Ыапазот температур. Встановлено, що у клгтчно здоровых комах зниження температуры ткубацп розплоду в перюд передлялечки та лялечки на 2 °С впливае на вм1ст загалъних лтдгв та ствв1дношення гх клаае.
Ключое1 слова: медоност бджоли, лтди, класи лгпгдгв, ткубащя розплоду, термогенез.
Вступ. При споживанш корму, у процес1 життед1яльност1, доросл1 особини I розилщ видшяють юнцев1 продукта свого метабол1зму: тепло, водяш пари, вуглекислий газ I (в невеликш кшькост1) шш1 продукта життед1яльностг У результат! цього у гшзд1 утворюеться певна температура, яка е одшею ¿з складових м1крокл1мату. При цьому мжрокл1мат, який формуеться, мае безпосереднш вплив на самих особин. Медоносш бджоли належать до тварин, як1 не мають постшно! температури свого тша. При цьому у них розвинена поведшкова терморегулящя, яка проявляеться у двох формах. В окремих особин - у вигляд1 термопреферундума, тобто спрямованого пошуку температури зовшшнього середовища. А також у бджш проявляеться сощальний ефект, який спрямований на пщтримання оптимального м1крокл1мату.
Дослщжено мехашзм утворення тепла в оргашзм1 медоносних бджш. Видшення тепла е результатом м1кров1брацш мускулатури грудного вщдшу бджш. Адаптащя тварин до холоду включае комплекс бюх1м1чних процеЫв, серед яких змши складу лшвдв, бшюв та вуглевод1в. При цьому, залишаеться малодослщженим питания змши обм1ну лшвдв у вщповщь на зниження температури середовища, в якому може знаходитися розплщ медоносних бджш. Вщомо, що р1зке зниження температури зовшшнього середовища або неправильне розширення гшзда бджш, призводить до охолодження розплоду, особливо на перифершних дшянках. При цьому не вщомо, як вони будуть реагувати на охолодження у фаз1 передлялечки та лялечки, I чи вш зможе функцюнально виконувати вуликов1 роботи по збор1 нектару.
© Ковальський Ю.В., Кирил1в Я.1., 2012
108
Тому метою роботи було вивчити характер змш загальних лшвдв та ix клас1в при пониженш температур! шкубаци розплоду медоносних бджш.
Метер1али та методи дослщжень. Дослщження проводились у лабораторп та паЫщ кафедри технологи виробництва продукцп др1бних тварин. У першш декад! травня на стшьник помщалась плщна матка. Для наявност1 одновжового розплоду зверху, вона помщалась в ¿золятор. Шсля вщкладання перших яець, матка перебувала пщ ¿золятором 8-10 годин. Шсля цього ¿золятор зшмався i бджоли мали вшьний доступ до яець, а шзшше розплоду. 3 метою контролю за вщкладанням яець маткою (щоб на дослщному стшьнику виключити наявшсть розплоду), матку вщокремлювали роздшьною реш1ткою. На 6-ий день личинково! стадп, теля запечатування останньо! чарунки розплоду, проводили подш стшьника навпш у вертикальному напрямку. Контролем служив розплщ, який завжди знаходився у вулику. Дослщною групою вважався розплщ, який помщали в термостат. У термостат! (ТС-80) температура пщтримувалась на piBHi 32 °С (норма 34 °С) та вщноснш вологост1 пов1тря 75-85%. Р1вень вологост1 пщтримували за допомогою чашок Петр1, у яких постшно знаходилась вода. Biflöip проб проводили через кожш 2-3 дш. При цьому визначали суху масу, вмют загальних лшщ1в, клас1в лшвдв, фосфолшвдв, етерифшованого холестеролу. Масу бджш визначали шляхом зважування на анал1тичних вагах, а масу сухих бджш - теля висушування i'x у сушильнш шaфi при 102° С. За р1зницею сиро! i cyxoi' маси передлялечок i лялечок визначали вмкт води в 1хньому тшг BMicT загальних лiпiдiв у висушеному мaтepiaлi визначали за методом Фолча (1957), a стввщношення окремих клаав за методом описаному Стапай П.В. (1987).
Результати власних дослщжень.
Медоносш бджоли вiднocятьcя до комах з повним типом метаморфозу, який мае назву гoлoмeтaбoлiя. BiH характеризуеться переходом личинки в ¿магшальну форму за рахунок пpoмiжнoi стадп - лялечки. У пocтeмбpioнaльнoмy nepiofli формуються pi3Hi тканини, якi будуть розвиватися в кшцев1 органи бджiл у перюд передлялечки та лялечки.
Пocтeмбpioнaльний розвиток - це тривалий процес, який характеризуеться вщносно cтaбiльними показниками шкубаци. Його не можна poздiлити на певш фази, при яких мoжливi 3MiHH умов шкубаци. Це пов'язано з ocoбливicтю poзмiщeння розплоду в гшзд1, ocкiльки на одному стшьнику наявний р1знов1ковий poзплiд. Тому змша температурного режиму, для одних особин, може призвести до незворотних процеав у шших.
Згщно наших дослщжень стшке понижения темпер атури шкубаци розплоду до 32 °С призводить до збшьшення тpивaлocтi розвитку в постембрюнальний перюд. У кoнтpoльнiй rpyni його тривалкть становила 12 д1б. У той час як у дослщнш rpyni BiH був бшьшим на 35-42 год. При цьому смертшсть шкубованих бджш становила 8%.
У nepmi години стади передлялечки медоносна бджола мае найвищ1 показники маси тша. Зокрема, максимальна маса передлялечок у наших дослщах становила 157,01 мг. Шсля запечатування личинок пов1тропроникними кришечками вщбуваеться поступове зниження маси тша. У цей перюд живлення вщеутне i комахи використовують тшьки власш запаси тша. Тому
109
маса тша бджш у контрольнш rpyni в ¿магшальнш стадп зменшилась на 15,3 % i становила 131,04 мг. Бджоли дослщно! групи на 18 добу постембрюнального розвитку мали масу 149, 47 мг. Однак тшьки протягом 20 доби бджоли змогли вийти з чарунок. При цьому маса тша становила 139,13 мг, що на 5,8 % бшьше пор1вняно з показниками контрольно! групи. Шсля запечатування личинок, у дослщнш rpyni ix маса зменшуеться на 10,2 %
3 даних д1аграми 1 видно, що розплщ у запечатаному сташ поступово витрачае резервш речовини i3 свого тша.
19травня 22травня 24травня 26травня 29травня 31травня
Н Контроль^ 0 Дослщы
Рис. 1. Динамжа cyxo'i маси бджш у залежноси ввд температури ¡нкубацп, мг (M±m, n=20)
Свщченням цього е показники сухо! маси тша. Зокрема у контрольнш rpyni кшькють пластичних речовин у тканинах бджш зменшилась на 48,6%, пор1вняно до початкових показниюв. Кшькють сухо! речовини у дослщнш rpyni високовирогщно (Р<0,001) зменшуеться до стади ¿магшального розвитку. Зменшення температури шкубаци призводить до зменшено! кшькост1 витрачених речовин у перюд метаморфозу.
На рисунку 2 подана д1аграма кшькост1 загальних лшщ1в у розрахунку на одну бджолу. Лшщи, яю зустр1чаються у природ^ представляють собою сум1ш р1зних триглщерид1в. Жири в оргашзм1 медоносних бджш виконують функци, як1 необхщш для побудови структурних елемент1в кл1тин i е енергетичним матер1алом у процеЫ росту. У перюд передлялечки кшькють лшщ1в е найбшьшою i становить 6,4 мг. За весь перюд передлялечки та лялечки вм1ст загальних лшщ1в у контрольнш rpyni зменшився на 42,18 % i становив в ¿магшальному nepiofli 3,7 мг. У дослщнш rpyni теля виходу бджш з чарунок ix маса була вищою на 5,4 %. Протягом усього перюду шкубаци у бджш доел ¿дно! групи зафжсовано пщвищений вмкт загальних лшдав. Максимальне вщхилення у 18 % виявлено у дослщнш rpyni на 15 добу постембрюнального росту. Очевидно вщхилення у кшькост1 загальних лшдав пов'язаш з режимом шкубаци. Таке явище можна трактувати як вщхилення в обмм речовин оргашзму бджш, коли лшщи не в повному обсяз1 використовуються тканинами для i'x побудови. Дуже важливим аспектом е особливост1 водного обмшу в постембрюнальний перюд. У тш личинки мктиться достатнш запас води, який
110
забезпечуе нормальний обмш речовин протягом усього перюду шкубаци. Додаткову кшькють води в кшщ шкубаци отримують унаслщок окисления в основному лшщ1в, кшьюсть яких залишаеться достатньою для повного розвитку в перюд иередлялечки та лялечки.
Рис. 2. Вмкт загальних лтЫв у тканинах медоносних бджш залежно вщ температури ¡нкубацп, мг/1 бджолу(М±ш, п=20).
Така витрата иоживних речовин иов'язана з линькою (и'ятою), видшенням екзув1ально! рщини, значними иеретвореннями у будов1 тша. 3 даних д1аграми вииливае, що иеретворення лялечки у дорослу бджолу - ироцес, при якому вщбуваються ще бшьш1 втрати. У перюд, коли здшснюеться процес пстол1зу, коли вщбуваеться розпад внутршшх тканин, а пот1м пстогенезу, коли замкть тканин, яю розпалися утворюються нов1, вщбуваеться подальша втрата кшькост1 загальних лшщ1в. Втрата загальних лшщ1в у дослщнш груш в процеЫ метаморфозу лялечки у дорослу бджолу складае 38,09 %. Пор1вняно з контрольною групою це на 4 % менше. У бджш дослщно! групи, як1 вийшли з чарунок на 35-42 год. тзшше вщ контрольних, вмкт загальних лшщ1в становив 11,47 %. Бджоли контрольно! групи мали дещо нижчий показник, який становив 10,68%.
Метою наступного етапу було дослщження впливу низькотемпературно! шкубаци на сшввщношення клас1в лшдав медоносних бджш у перюд передлялечки, лялечки та ¿маго. Лшщи представлен! наступними класами: фосфолшщи, у тому числ1 л1зофосфатидилхолш (л1золецитин), сфшгом1елш, фосфатидиламш, фосфатидилхолш (лецитин), моно- \ диглщериди, вшьний холестерол, НЕЖК, триацилглщерол, етерифжований холестерол в тому числ1 еф1ри насичених кислот, еф1ри мононенасичених кислот, д1енов1 еф1ри, триенов1 еф1ри, тетраенов1 еф1ри, шш1 пол1енов1 еф1ри. У таблиц! 1 представлена динамжа клаЫв лшдав у тканинах медоносних бджш у перюд передлялечки залежно вщ температури шкубаци розплоду.
111
Таблиця 1
Динамжа клаав лтЫв у тканинах медоносних бджш у иершд
передлялечки залежно в|д температури ¡нкубацп розплоду, % (M±m, n=20
Класи лшвдв Дослвдт cím'i Р1зниця, %
контрольш дослщш
Фосфолшщи: у тому числ1 27,74±0,74 24,97±0,75* 2,77
-л1зофосфатидилхолш 40,89±0,97 34,28±0,41*** 6,61
-фосфатидилхолш 59,09±0,98 65,71±0,42*** 6,62
Moho- i диглщериди 11,62±0,75 12,89±0,96 1,27
Вшьний холестерол 7,03±0,25 4,40±0,88* 2,63
НЕЖК 11,49±2,20 8,12±0,94 3,37
Триацилглщерол 20,75±0,97 30,91±0,87*** 10,16
Етерифшований холестерол 24,09±0,84 18,62±1,38** 5,47
- еф1ри насичених кислот 13,0±0,93 14,73±0,61 1,73
- еф1ри мононенасичених 14,42±0,87 18,08±1,41 3,66
кислот
- AÍEHOBÍ еф1ри 11,34±0,55 13,83±0,88 2,49
- триенов1 еф1ри 22,93±1,17 15,40±0,67 7,53
- тетраенов1 еф1ри 11,82±0,92 11,16±0,39* 0,66
- iHmi noflieHOBi еф1ри 26,47±1,12 26,78±0,53 0,31
3 даних таблиц! випливае, що у бджш контрольно! групи найбшьшу масову
частку займають фосфолшщи. У i'x склад1 знаходиться 59 % фосфатидилхолш. У контрольнш rpyni цей показник високовирогщно (Р<0,001) збшьшуеться на 6,6%. Змша температурного режиму впливае на сшввщношення триацилгл1церол1в вже на наступну добу (рис. 3).
35 30 25 20 15 10
[— Фосфоглгпди контр. групи
¡—Триацилглщерол контр. групи
i— Фосфолоди доел. групи
I— Триацилглщерол доел. групи
19 22 24 26 29 31 травня травня травня травня травня травня
5
0
Рис. 3. Динамжа фосфолтЫв та триацилглщерол1в у доелвдних трупах у залежного ввд режиму ¡нкубацп*
Зокрема, у бджш, яких вадбрали з гшзда, триацилг1церол1в е на 10,6 % менше пор1вняно з дослщними бджолами (Р<0,001). У динамщ фосфолшвдв спостер1гаеться тенденщя до зростання i'x кшькосп у контрольнш rpyni у перюд з 22 травня по 24 травня.
112
Фосфолшщи у дослщнш rpyni практично копшють даш контрольно! групи, тшьки ампл1туда коливань е бшьшою i пролонговашшою. Сшввщношення триацилгл1церол1в у тканинах медоносних бджш до ¿магшально! стадп розвитку зменшуеться.Найменшу частку клаЫв займае вшьний холестерол вщ 4,4 до 7,0 %. У пор1вняш з шшими тваринами у бджш бюлопчною особливктю е значний вмкт у тканинах етериф1кованого холестеролу. Причому у досл1дн1й rpyni його кшьюсть на 5,47 % е меншим. 3 ycix клас1в етериф1кованого холестеролу у найбшьшш к1лькост1 виявлено rnmi пол1енов1 еф1ри. Поряд з цим, у контрольн1й rpyni значну кшьюсть 22,9 % займають триенов1 еф1ри, що на 7,5 % е вищим показником пор1вняно з показниками у дослщнш rpyni .
Висновок. У клшчно здорових комах зниження температури шкубацп розплоду в пер1од передлялечки та лялечки на 2 °С впливае на продовження постембр1онального пер1оду на 35-42 год. При цьому змшюеться вм1ст сухо! речовини, загальних лшщ1в та сп1вв1дношення ix клас1в.
Л1тература
1. Еськов Е.К. Микроклимат пчелиного жилища. - М.:Россельхозиздат, 1983. - 191 с.
2. Гробов О.Ф., Смирнов A.M., Попов Е.Т. Болезни и вредители пчел.-М.:Агропромиздат, 1987. - 335 с.
3. Кононский А.И. Биохимия животных. - К.: Вища шк., 1980. - 431 с.
4. Урсу Н.А. Закономерности роста пчелиной семи совершенствование технологи пчеловодства. Кишинев 1988. - дисертация док.с/х наук.
5. Waring A., Waring C. Get Started in Beekeeping. - Teach Yourself. -London NW, 2010. - 222 p.
Summary Kovalskyy Y., Kyryliv J.
IMPACT GREETING TEMPERATURE RANGE ON BIOCHEMICAL PROCESSES IN THE HONEYBEE IN POSTEMBRYONIC PERIOD
The article presents data on changes in lipid classes while keeping bees in welcoming temperature range. Found that in clinically healthy insects lowering the temperature of incubation during peredlyalechky brood and pupae at 2 ° C affects the content of total lipids and the ratio of their classes.
Key words: Honeybees, lipids, lipid classes, incubation brood, thermogenesis
Рецензент - д.вет.н., професор Коцюмбас Г.1.
113
