Научная статья на тему 'Ліпідний склад тканин медоносних бджіл за умов згодовування добавки цитрату Селену'

Ліпідний склад тканин медоносних бджіл за умов згодовування добавки цитрату Селену Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

CC BY
63
23
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
БДЖОЛИ / ТКАНИНИ / ЦИТРАТ СЕЛЕНУ / ЗАГАЛЬНІ ЛІПІДИ / ТРИАЦИЛГЛІЦЕРОЛИ / ФОСФОЛіПіДИ / ХОЛЕСТЕРОЛ

Аннотация научной статьи по животноводству и молочному делу, автор научной работы — Ковальчук І.І.

Подані дані про вміст загальних ліпідів і співвідношення окремих їх класів у тканинах цілого організму медоносних бджіл за умов підгодівлі їх сиропом у літньо-осінній період з введенням Селену цитрату. Встановлено суттєві відмінності фракційного розподілу ліпідів тканин цілого організму медоносних бджіл ІІ та ІІІ дослідних груп.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The findings about content of general lipids and correlation of their separate classes in the tissues of organism honeybees at the feeding of the additional fertilizing by their syrup at the end of summer-autumn period with introduction of selenium. The substantial differences of the factious distributing of lipids in the tissues of the organism honeybees are set in the II and III experimental groups.

Текст научной работы на тему «Ліпідний склад тканин медоносних бджіл за умов згодовування добавки цитрату Селену»

УДК 638.12:612.397:57.086.8

Ковальчук 1.1., к.вет.н., докторант © 1нститут б1ологИ'тваринНААН

Л1ПЩНИЙ СКЛАД ТКАНИН МЕДОНОСНИХ БДЖ1Л ЗА УМОВ ЗГОДОВУВАННЯ ДОБАВКИ ЦИТРАТУ СЕЛЕНУ

Подан/ дат про вм1ст загалъних лтдгв / ствв1дношення окремих гх клаыв у тканинах цыого оргашзму медоносных бджгл за умов пгдгодгвлг гх сиропом у лтнъо-остнт перюд з введениям Селену цитрату. Встановлено суттев1 вгдмгнностг фракцтного розподглу лгпгдгв тканин цыого оргашзму медоносних бджт II та III дослгдних груп.

Ключое1 слова: бджоли, тканини, цитрат Селену, загалъш лгпгди, триацилглщероли, фосфолтди, холестерол

Вступ. Як вщомо, оргашзм медоносних бджш особливо чутливий до р1вня лшщного та мшерального живлення \ повинен постшно отримувати достатню кшькють поживних \ мшеральних речовин. Одним з життево необхщних елемент1в е мкроелемент Селен, який бере участь у функцюнуванш антиоксидантно! системи оргашзму, сприяе нормальному переб1гу метабол1чних процеав { перешкоджае процесам старшня [1, 2].

Селен входить до складу глутатюнпероксидази, яка катал1зуе вщновлення перекиав лшвдв до вщповщних спирт1в та перекису водню до води. Однак, обмежене використання мшерально! сполуки Селену у тваринництв1 зумовлене шдвищеною И токсичшстю. Дослщження останшх роюв показали, що кшькють Селену у добавках не настшьки важлива, як 1х х1м1чна сполука. Встановлено, що оргашчш сполуки цих елемент1в не токсичш, краще засвоюються оргашзмом, тому 1х застосування зшмае проблему дефщиту Селену в оргашзм1 [3].

Перспективним напрямком е застосування у тваринництв1 та ветеринарнш медицин! Селену цитрату, одержаного на основ1 сучасних нанотехнологш. Однак, не вивченою на даний час залишаеться бюлопчна роль Селену в оргашзм1 бджш, який проявляв метабол1чну актившсть в оргашзм1 ссавщв, стимулюе ¿мунну функцш, бере участь в регуляци вуглеводного, бшкового I лшщного обмшу [4, 5].

Тому метою роботи було дослщити лшщний склад тканин оргашзму медоносних бджш у перюд л1тньо-осшньо! пщгод1вл1 за умов згодовування з сиропом р1зно! кшькост1 Селену цитрату.

Матер1али 1 методи.

Дослщження проведен! на приватнш паЫщ в умовах Стрийського району Льв1всько! области Вивчали вплив Селену у вигляд1 цитрату, одержаного з використанням досягнень нанотехнологш за методом Косшова

©Ковальчук!.!., 2012

114

М.В. I Каплуненка В.Г. [6] за введения його до цукрового сиропу у лггньо-осшнш перюд пщгод1вл1 на вм1ст лшдав I !х клаЫв у тканинах оргашзму. Для проведения дослщження вдабрано три групи бджолиних Ымей. I контрольна — з пщгод1влею 500 мл чистого цукрового сиропу/добу, II група додатково до цукрового сиропу було включено 0,1 мг Селену на 500 мл сиропу, а III група — 0,2 мг Селену на 500 мл цукрового сиропу.

Для дослщження тканин вщбирали по 90-100 бджш з трьох вулик1в (3035 бджш з кожного), яких використовували для приготування гомогенапв з цшого оргашзму. У зразках бюлопчного матер1алу визначали вмкт загальних лшвдв та сшввщношення окремих клаЫв лшдав I розраховували 1х процентне сшввщношення [7].

Результати 1 обговорення.

Вщомо, що кшьккть жиру в оргашзм1 бджоли е найвищою у перш1 три доби життя, пот1м зменшуеться I зростае у робочих бджш. Його зменшення чи збшьшення у тканинах оргашзму, е одним з найбшьш важливих показниюв, як1 характеризують стан комахи [8]. Анал1з одержаних результат проведених нами дослщжень свщчить про змши вмюту загальних лшщ1в у окремих тканинах медоносних бджш за впливу цитрату Селену (рис. ). Найвищий р1вень загальних лшдав встановлено в тканинах бджш контрольно! групи (I) — 1,98 г/% I нижчий у бджш II — 1,62 I III — 1,57 дослщних груп. Виходячи з анал1зу отриманих даних вмкту загальних лшщ1в у тканинах медоносних бджш можна стверджувати, що згодовування добавки впливало на обмш загальних лшвдв в оргашзм^ проте достов1рно! р1знищ не встановлено.

1,62

□ I

□ II

□ III

Рис. Лшвдний склад тканин медоносних бджш, г/% (M±m, n=3)

Поряд з цим, встановлено бшьш суттев1 р1знищ щодо сшввщношення окремих клас1в лшвдв у тканинах оргашзму медоносних бджш. Вщомо, що фосфолшщи — основн1 структурш компоненти кл1тинних мембран. У мембран! видшяють лшщну фазу, яка формуеться в основному з фосфолшдав i холестерину. Лшщш молекули — важлив1 структурш i функцюнальш компоненти кл1тинно! мембрани, що регулюють рухливкть та актившсть

115

мембранозв'язаних бшшв, визначають адаптацшний потенщал кл1тини. 1х концентращя у жировому тш1 черевця е одним з основних показниюв ф1зюлопчного стану медоносних бджш [9, 10]. Р1знищ вщносного вмюту фосфолшвдв, яш сиостер1гались у тканинах бджш III дослщно! груии, в середньому у 1,1 раза, пор1вняно до контрольно! груии пщтверджують це ирииущення. Однак, у тканинах II груии bmíct фосфолшвдв був дещо нижним, що свщчить про неоднаковий вплив кшькост1 згодовуваних добавок на сшввщношення клаЫв лшщ1в в тканинах цшого оргашзму медоносних бджш.

Аналопчш р1знищ спостер1гали при дослщженш й шших показниюв лшщного складу тканин медоносних бджш. Зокрема, вищий bmíct moho- i диглщерол1в спостер1гався у тканинах оргашзму бджш II i III групи, пор1вняно з контрольною.

Таблиця

Сшввщношення клаыв лтЫв у тканинах оргашзму _медоносних бджш, %, M±m_

Класи лшвдв Групи медоносних бджш

I — контрольна II — дослщна III — дослщна

Фосфолшщи 19,74±4,58 17,95±2,15 20,42±4,78

Moho- i диглщероли 26,64±5,60 25,93±5,14 28,30±2,48

Вшьний холестерол 11,78±0,53 14,50±0,07** 11,71±1,70

НЕЖК 19,13±0,42 15,26±1,24* 10,30±0,41**

Триацилглщероли 17,24±1,20 13,79±1,07 14,00±2,42

Еф1ри холестеролу 9,65±5,83 12,52±3,93 15,29±4,25

Основна маса лшдав, яш надшшли з травного каналу, вщкладаеться в депо оргашзму, в так званому жировому тш. Х1м1чний склад цих резервних жир1в залежить вщ складу корму та ф1зюлопчного стану оргашзму [11]. Характерш змши лшщного складу в тканинах оргашзму медоносних бджш спостер1гають з боку вшьного холестеролу та НЕЖК щодо р1зних доз цитрату Селену у сирот. В1рогщно вищ1 р1знищ спостер1гали при дослщженш вшьного холестеролу (р<0,001) у зразках тканин II дослщно! групи. Проте, у зразках тканин Ш дослщно1 групи суттево! р1знищ не встановлено. Очевидно надходження бшьшо! кшькост1 Селену в оргашзм бджш сприяе зниженню вшьного холестеролу у м'язах бджш шляхом посилення його використання в метабол1чних реакщях.

В1рогщно нижч1 р1знищ вм1сту спостер1галися при дослщженш НЕЖК (р<0,05; 0,01) спостер1галися у тканинах бджш вшх дослщних груп. Вщзначеш вщмшност1 свщчать про важливу регуляторну функцш Селену щодо обмшу окремих клаЫв лшвдв залежно вщ його р1вня в оргашзм1 медоносних бджш.

Вщомо, що найбшьшу масову частку у структур! лшдав оргашзму займае етерифжований холестерол. Разом з вшьною його формою 1хнш вмкт становить вщ 44,9 до 55,6% [8]. У тканинах оргашзму медоносних бджш II та III дослщних груп спостер1гали дещо вищ1 р1знищ вмкту етерифжованого холестеролу вщповщно 1,3 та 1,6 раза пор1вняно до контрольно! групи.

116

Встановлеш вщмшносп фракцшного розподшу лшвдш тканин медоносних бджш можуть зумовлюватися як безпосередшм метабол1чним впливом Селену, так i опосередковано через взаемодш з шшими мшеральними елементами, оскшьки лшщний i мшеральний склад пилку р1зних рослин суттево вщр1зняеться. Отже, одержан! результати свщчать, що додаткове згодовування бджолам з сиропом Селену у вигляд1 цитрату зумовлювало BiporiflHi р1знищ у стввщношенш окремих клаЫв лшдав у тканинах медоносних бджш, що може вказувати на дозозалежну корегуючи дш Селену цитрату на обмш лшдав у ix орган1зм1.

Висновки. Згодовування з сиропом добавки р1зно! кшькоси цитрату Селену зумовлюе певш вщмшност1 вм1сту загальних л1п1д1в i сп1вв1дношення ix клаЫв у тканинах орган1зму медоносних бджш. Високий р1вень фосфол1п1д1в у тканинах цшого орган1зму медоносних бдж1л супроводжувався зниженням вм1сту триацилгл1церол1в та НЕЖК, а також вищою р1зницею вшьного холестеролу (р<0,001) у зразках тканин бджш II i III дослщних груп. Згодовування цитрату Селену медоносним бджолам у л1тньо-ос1нн1й пер1од супроводжувалося дозозалежними зм1нами л1п1дного складу тканин ix орган1зму.

Перспективи подальших дослщжень Перспективним напрямом подальших досл1джень е вивчення л1п1дного складу продукц11 медоносних бджш з урахуванням р1вня важких метал1в у пилку, вод1, мед1 та вивчення показник1в резистентност1 i'x орган1зму за умов згодовування pi3Hoi' к1лькост1 цитрату Селену i визначення оптимально! його дози.

Л1тература

1. Ноздрехина Л.Р. Биологическая роль микроэлементов в организме животных и человека. — М. :Наука, 1997. — 184с

2. Овчинникова Н. Селен: и яд и противоядие // Животноводство России,- 2005. -С.45

3. .Скальный А.В., Рудаков И.А. Биоэлементы в медицине. — М.: мир, 2004. - 272с.

4. Лебедев В.И. Биология медоносной пчелы / В.И. Лебедев, Н.Г. Билаш. — М.: Агропромиздат, 1991. — 239с.

5. Радченко В.Г., Песенко Ю.А. Биология пчел. — Санкт-Петербург, ЗИ РАН- 1994. - 351с.

6. Нанотехнолопя у ветеринарнш медициш / В.Б. Борисович, Б.В. Борисович, В.Г. Каплуненко, М.В. KociHOB та iH. (ред. проф. В.Б. Борисович, проф. В.Г. Каплуненко). —К.Лра, 2009. — 232с.

7. Стефаник М.Б. Тонкослойная и газожидкостная хроматография липидов / М.Б. Стефаник, В.И. Скороход, О.П. Елисеева и др. // Методические указания. — Львов. 1985. — 27С.

8. Янович В.Г. Обмен липидов у животных в онтогенезе / В.Г. Янович, П.З. Лагодюк // М.: Агропромиздат, 1991. — 317с.

9. Laxalt A.M. Phospholipid signaling in plant defence / A.M. Laxalt, T. Munnik // Curr. Opin. Plant Biol.- 2002. - V.5. - P.332-338.

117

10. Manning R. Fatty acids in pollen a revive of their importance for honey bees / R. Manning // Bee World. - 2001. - Vol. 82 (2). - P. 60-75.

11. Haydak M. H. Honey Bee Nutrition // Annual Review of Entomology.1970- Vol. 15: P. 143-156

Summary I.I. Kovalchuk

LIPID COMPOSITION IN THE TISSUES OF HONEYBEES FEEDING OF ADDITION CITRATE SELENIUM

The findings about content of general lipids and correlation of their separate classes in the tissues of organism honeybees at the feeding of the additional fertilizing by their syrup at the end of summer-autumn period with introduction of selenium. The substantial differences of the factious distributing of lipids in the tissues of the organism honeybees are set in the II and III experimental groups.

Рецензент - д.с.-г.н., професор, чл.-кор. НААНУ Кирил1в Я.1.

118

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.