CC BY
21
УДК 638.19:638.1:633.31
Ковальський Ю.В., Кнрнл1в Я.1. ©
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
ВПЛИВ понижено! ТЕМПЕРАТУРИ шКУБАЦп РОЗПЛОДУ МЕДОНОСНИХ БДЖ1Л НА МОРФОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 БУДОВИ
ГЛОТКОВО1 ЗАЛОЗИ
Онтогенез медоносних бджт неможлиеий без продукуеання маточного молочка глоткоеою (гтофаринг1альною, ГФЗ) залозою. 1г розеиток залежить е1д сукупност1 р1зноматтних фактор1е. Серед них найбтьш еагомим е еплие ету, сезону, ттенсиеност1 жиелення личинок е постембрюнальному перюд\, збалансоеаност1 рацюну, хеороботеорних чинникге та гн. При цьому, залишаеться малодосл\дженим еиечення еплиеу пониженог температури гнкубацгг розплоду на показники фгзгологгчног придатност1 медоносних бджт.
Предстаелено дат щодо еплиеу пониженог температури ткубацп розплоду на показники розеитку глоткоеог залози. Найкращ1 показники гг розеитку еияелено на 9-ту добу ¡магтальног стадп. Вияелено зменшення ширини ацинус1е у 3-ох добоеих бджт на 17,97 % (Р<0,001), у 6-ти добоеих на 13,29 % (Р<0,01), у 9-ти добоеих на 2,55 %. На 6-ту добу еияелено найбтьшу амплтуду колиеань у стее1дношенн1 доежини ацинус1е до ширини. Шсля 9-тог доби е1дбуеаеться теолющя глоткоеог залози.
Ключовi слова: медоноснг бджоли, глоткоеа залоза, ткубащя розплоду, температура.
УДК 638.19:638.1:633.31
Ковальский Ю.В., Кириллов Я.И.
Льеоеский национальный униеерситет еетеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого
ВЛИЯНИУ ПОНИЖЕННОЙ ТЕМПЕРАТУРЫ ИНКУБАЦИИ РАСПЛОДА МЕДОНОСНЫХ ПЧЕЛ НА МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ СТРОЕНИЯ ГЛОТОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ
Предстаелены данные о елиянии сниженной температуры инкубации расплода на показатели разеития глоточной железы. У подопытных пчел, начиная с третьих суток имагинальный стадии, некоторые ацинусы наполнены молочным секретом, что сеидетельстеует о физиологической готоености к продуцироеанию маточного молочка. Однако, за счет того, что актиеность протеолитических ферментое низкая, предполагаем, что рост секреторных состаеляющих слюнных желез на 3-е сутки осущестеляется за
© Ковальський Ю.В., Кирилiв Я.1., 2014
141
счет резерва депонированных пластических веществ в различных тканях и, в том числе в жировом теле. Лучшие показатели ее развития выявлено на 9-е сутки имагинальный стадии. Выявлено уменьшение ширины ацинусов в 3-х суточных пчел на 17,97% (р<0,001), в 6-ти суточных на 13,29% (р<0,01), в 9-ти суточных на 2,55%. На 6-е сутки выявлено наибольшую амплитуду колебаний в соотношении длины ацинусов к ширине. После 9-ти суток происходит инволюция глоточной железы.
Ключевые слова: медоносные пчелы, глоточная железа, инкубация расплода, температура.
UDC 638.19:638.1:633.31
Y. Kowalski, Y. Kiriliv
Lviv State National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S.Z. Gzhitskogo
EFFECT OF LOW TEMPERATURE INCUBATION OF THE BROOD OF HONEY BEES ON THE MORPHOLOGICAL FEATURES OF THE STRUCTURE OF THE PHARYNGEAL GLANDS
The data on the impact of reduced brood incubation temperature on the performance of pharyngeal cancer. In experimental bees, starting from the third day imaginal stage, some acinus filled with milk secretion, indicating that the physiological readiness to produce royal jelly. However, due to the fact that the activity of proteolytic enzymes is low, we assume that the growth of secretory component salivary glands 3 th day at the expense allowance plastic materials deposited in various tissues, including fat in the body. The best indicators of development identified in the 9 th day of the imaginal stage. Under the influence of the temperature factor, revealed a decrease in the width of the acini in 3 daily bees at 17.97% (р<0,001), a 6 daily at 13.29% (р<0,01), a 9 daily on 2.55%. On the 6th day showed the largest amplitude fluctuations in the ratio of length to width of the acini. After 9 days of involution occurs pharyngeal cancer.
Key words: honey bees, pharyngeal gland, brood incubation, temperature.
Онтогенез медоносних бджш неможливий без продукування маточного молочка глотковою (гшофаринпальною, ГФЗ) залозою [6]. l! розвиток залежить вщ сукупност рiзноманiтних факторiв. Серед них найбшьш вагомим е вплив вжу, сезону, штенсивност живлення личинок в постембрюнальному перюд^ збалансованост ращону, хвороботворних чинниюв та ш. [2, 4, 5]. При цьому, залишаеться малодослщженим вивчення впливу понижено! температури шкубаци розплоду на показники фiзюлоriчно! придатност медоносних бджш.
Матер1ал i методи дослщжень. Контролем вважались бджоли, ям протягом онтогенезу знаходились у гнiздi сильно! бджолино! Ым'!. Дослщною була група, розплщ яко! штучно дозрiвав у термостаи при температурi +32° С.
142
Шсля виходу бджш з K0Mip0K ix, як i контрольних особин, мiтили маркером та помщали в гнiздо бджолино! ciM'i. Бджоли пiддослiдниx груп були однакового вшу. Через кожнi три доби, з вулика, проводили вiдбiр мiчениx бджiл. Пiсля наркотизацп хлороформом проводили резекщю капсули голови бджоли з наступним вiдпрепаровyванням лiвоi долi глотково'' залози. Ii переносили на предметне скло, куди вносили каплю розчину глiцерин-вода 1:1. У слшому кiнцi залози анатомували дiлянкy з ацинусами. Ix кшькють коливалась в межах вщ 20 до 30 шт. Поряд з цим, вщокремлення проводили разом з частиною вивщно! протоки. Здiйснювали вимiрювання довжини, ширини та площi ацинyсiв. Довжиною вважалася вщстань вiд мiсця входу в ацинус вивiдниx проток до ix протилежно' сторони, шириною - вщстань мiж бiчними поверхнями в самш широкiй частинi ацинyсiв. На першому етапi визначали стyпiнь розвитку ГФЗ по 4-ох бальнiй шкалi Геса [5]. Ii огляд проводили за допомогою бшокулярно! лупи МБС-10, при збшьшенш у 42, 49, 140 раз. Для гiстоxiмiчниx i морфолопчних дослiджень гiстопрепарати зафарбовували гематоксилiн-еозином, суданом чорним i суданом червоним [1]. Огляд пстопрепарата проводили пiд мшроскопом при збiльшеннi у 420 раз. Морфометричш показники ацинyсiв глоткових залоз визначали за методикою В.И. Масленниковой [3] у нашш модифкацп.
Результати власних дослщжень. Гiпофарингiальна залоза розмщена в головi бджоли спереду i позаду зорових лопастей мозгу. У ii склад входить двi довп xiтиновi протоки довжиною 20-25 мм з 550 альвеолами (ацинусами), що
продукують секрет, який називаеться маточне молочко (рис. 1).
Рис. 1. Макропрепарат лiвоТ долi глотковоТ залози медоносноТ бджоли:
1-ацинуси без секрету, 2-ацинуси з секретом, 3- основна вивщна протока, 4-трахе!. (Нативний макропрепарат збшьшення х 49).
143
Даний секрет поступав у вивщний канал, який впадае у глотку. Згщно проведених дослщжень встановлено, що максимальний стутнь розвитку глотково!' залози виявлено у 9-ти добових бджш (рис. 2).
3,5 т
3
2,5
э 2
I 1,5 1 -0,5 -01 добовi 3 добовi 6 добовi 9 добовi 12 добовi
Вк бджл
Рис. 2. Вплив температури шкубацп розплоду на динамшу розвитку ацинусiв глотковоУ залози, балiв Геса (п=20).
Середнш показник розвитку гшофаринпально! залози у дослщнш груш становив 3,07 бала за шкалою Геса. У пор1вняш з контрольною групою вш був менший на 17,26 % (рП0,01). Слщ зауважити, що бджоли, як1 постшно знаходились у гшзд1, мали кращ1 показники розвитку слинних залоз. Зокрема, в контрольнш грут максимальний стутнь розвитку у деяких особин досягав позначки 4,0 бала. У той час, у дослщнш грут максимальний розвиток не перевищував 3,6 бала. Мммальт границ показниюв росту \ розвитку глотково! залози у пщдослщних групах також мають характерш ознаки впливу вггального д1апазону температури. Так, у контрол! у деяких особин цей показник знижувався до позначки у 3,0 бала, а у дослщнш грут - 2,7 бала вщповщно. В1зуальне визначення ступеня розвитку слинних залоз за методикою Геса, на наш погляд, мае деяю ознаки суб'ективного характеру. Зокрема, при огляд1 одте! !з гшок залози по всш довжит зустр1чаються ацинуси р1зного ступеня розвитку. Тому, И пор1вняльний анал1з повинен бути оснований на вивчеш ацинуЫв, яю розмщеш анатом1чно в одному \ тому самому мкщ.
Проведен нами дослщження базувалися на вивчент слшого кшця залози, що в свою чергу надавало об'ективного результату. Однак, на наш погляд бшьш точн методи вивчення розвитку залози полягають у морфометричному !х дослщжент.
Ацинуси глотково! залози на початкових стащя розвитку в основному прозор1. При цьому, м1ж ними спостер1гаеться певна вщстань. У контрольнш грут незначш пром1жки м1ж ацинусами е ознакою кращого !х розвитку. При народженш бджш, лшшш розм1ри ацинуЫв найменш! (табл. 1).
Контрольна Дослiдна
144
Промiри ацинуЫв показують, що !х середня довжина у бджш контрольних сiмей становила 131,62 мкм, а ширина 71,4 мкм. Сшввщношення довжини до ширини було 2,0. У бджш дослщно! групи ацинуси глотково! залози за морфометричними показниками практично не вiдрiзнялися. Сшввщношення показниюв довжини до ширини у дослщнш групi аналогiчне. Очевидно, у перюд онтогенезу медоносно! бджоли, зниження температури iнкубацi!' розплоду на 2 С проявляв деякий вплив на ркт ацинуЫв глотково! залози в повздовжньому напрямку. Проте, вщхилення температурного режиму вiд нормального мало вплив на ркт ацинусiв у ширину, зокрема у дослщнш груш ширина ацинуЫв була меншою на 7,63 %. Причому, зустрiчаються значно вужчi ацинуси розмiром 54,61 мкм. Найширшi не перевищували позначки 67,79 мкм. У добових бджш контрольно! групи площа ацинуЫв на 9,83 % була бшьшою, порiвняно з дослщною. Такi вiдхилення можна трактувати тим, що у перюд формування слинних залоз у постембрiональний перюд температурний фактор е визначальним, особливо в стади лялечки.
Таблиця 1
Характеристика ацинуав глотковоУ залози медоносних бджш у _добовому вщ1, (М±т, п=10)_
Групи Розм1р ацинуав
бджолиних довжина, мкм ширина, мкм площа, тис. мкм2
имей М±т lim М±т М±т М±т lim
Контрольна 131,62± 2,11 121,01142,03 7,17± 6,93 7,17± 6,93 7,17± 6,93 6,048,52
Досл1дна 128,41± 120,91- 6,46± 6,46± 6,46± 5,39-
2,18 140,79 5,47 5,47 5,47 7,06
У пщдослщних бджiл, починаючи з третьо! доби iмагiнально! стадi!, деякi ацинуси наповнеш молочним секретом, що свiдчить про фiзiологiчну готовнiсть до продукування маточного молочка. Проте, за рахунок того, що актившсть протеолiтичних ферментiв низька, припускаемо, що рют секреторних складових слинних залоз на 3-тю добу здшснюеться за рахунок резерву депонованих пластичних речовин у рiзноманiтних тканинах ^ в тому числi в жировому тш. На пiдтвердження цього потрiбно зазначити той факт, що тсля виходу з комiрок маса пщдослщних бджш знижуеться. У дослщнш груш з вiком ширина ацинуЫв також збiльшуеться. Однак, iнтенсивнiсть росту значно нижча, i рiзниця складае 16,77 %. Порiвняно з добовими ацинусами показники ширини вищi на 33,07 %. На 3-тю добу життя рiзниця морфометричних показниюв ацинуЫв у пiддослiдних бджiл значно вища. Так, температурний чинник високоiмовiрно впливав на показники ширини ацинуЫв. Рiзниця мiж контролем i дослiдною групою становила 17,97 % (рП 0,001).
Даш таблиц 2 характеризують розвиток ацинуЫв глотково! залози у 9 -ти добових бджш. Згщно цих даних можна зауважити, що у цей перюд онтогенезу лшшш розмiри довжини ацинуав у пщдослщних бджш пщтверджують свш апогей розвитку. Зокрема, середня довжина ацинуав у контрольнш групi становить 208,69 мкм, що на 8,44 % е бшьше порiвняно з
145
показниками у 6-ти добових бджш. Дещо менша динамжа 4,59 % виявлена у дослщнш грут. Максимальна довжина деяких ацинуЫв досягала 250,12 мкм, що на 20,25 % бшьше порiвняно з довжиною ацинусiв, якi були найбшьшими у дослiднiй групi.
Таблиця 2
Характеристика ацинуав глотково! залози медоносних бдж1л у 9-ти
добовому в1ц1, (М±т, п=10)
Групи бджолиних амей Розм1р ацинуав
довжина, мкм ширина, мкм площа, тис. мкм2
М±т lim М±т М±т М±т lim
Контрольна 208,69± 8,00 178,47250,12 22,65± 12,81 22,65± 12,81 22,65± 12,81 17,4430,14
Дослщна 196,40± 6,64 180,90234,08 20,76± 15,87 20,76± 15,87 20,76± 15,87 13,9531,39
Виявленi змши щодо впливу вiтального дiапазону температури пiд час шкубаци розплоду. Зокрема, довжина ацинуЫв дослщно! групи на 5,88 % менша, порiвняно з показниками контрольно! групи. Ширина ацинуЫв глотково! залози також свiдчить, що вони перебувають у пiку розвитку. 1х добрий розвиток е запорукою продукування максимально! кiлькостi маточного молочка. Про позитивну динамiку росту ацинуЫв свiдчить спiввiдношення довжини до ширини. Воно у цей перiод розвитку становить у контролi 1,54, а у дослщнш грут 1,71. Середня ширина ацинуЫв у контролi становить 130,58 мкм, що на 7,53 % бшьше, порiвняно з шириною ацинуЫв у 6-ти добових бджш.
У дослщнш грут в перюд з 6-о! до 9-то! доби виявлено рiзке збiльшення ширини ацинуав. 1х ширина зросла на 20,85 %. Такий переб^ розвитку викликае зацiкавлення з тiе! причини, що глоткова залоза починае у бшьшш мiрi продукувати ферменти для шверси складних цукрiв нектару. Тому, площа ацинусiв у дослiднiй групi 9-ти добових бджш збшьшуеться на 32,19 %, порiвняно з 6-ти добовими. Однак, у контрольнш групi середня площа ацинуЫв глотково! залози показуе кращий розвиток. Площа ацинусiв 9-ти добових бджш порiвняно з 6-ти добовими показниками бшьша на 16,88 %. Для пщтвердження наших припущень можна проаналiзувати площу найменших ацинуЫв у цей перiод, яка на 19,97 % бшьша, порiвняно з максимальними показниками площi найменших ацинуЫв. Вiдчутними е змiни, якi характеризуются впливом температурного фактора. Згiдно даних таблицi недотримання параметрiв мiкроклiмату призводить до того, що площа ацинуЫв у дослщних бджiл нижча на 8,32 %, що вказуе на повшьтший розвиток.
На 12-ту добу, тсля виходу з комiрок у бджш вщбуваеться поступове зниження розвитку залоз. Очевидно, бджола готуеться до виконання шших видiв робiт, не пов'язаних з вирощуванням розплоду.
Висновок. 1нкубащя розплоду медоносних бджш при температурi 32° С призводить до зменшення ширини ацинуЫв глотково! залози в 3-ох добових
146
бджш на 17,97 % (Р<0,001), у 6-ти добових на 13,29 (Р<0,01), у 9-ти добових на 2,55 %.
Л1тература
1. Пстолопя з основами пстолопчно! техшки / В.П. Пшак, Л.Я. Федонюк, В В. Зажаева. — Кшв: КОНДОР, 2008. — 400 с
2. Лебедев В.И. Биология медоносной пчелы / В.И. Лебедев, Н.Г. Билаш. - М .: Агропромиздат, 1991. - 239 с.
3. Масленникова В.И. Возрастные изменения физиологического состояния пчел в теплицах блочного типа / В.И. Масленникова, А.В. Королев // Пчеловодство. - 2010. - № 4 - С. 14.
4. Таранов Г.Ф. Биология пчелиной семи / Г.Ф. Таранов. М.: Гос. изд-во сельхоз. лит-ры, 1961. - 335 с.
5. Maurizio A. Pollernernahrung und Lebensvorgange bei der Honigbiene (Apis Mellifera) / A.Maurizio // Landwertsch. Jahrb. Schweis. - 1954. - V. 68. -P. 115-182.
6. Winston M. The biology of the honey bee / M. Winston. - London, England: First Harvard University Press 1991. - 74 p.
Рецензент - д.вет.н., в.о. професора Тибшка А.М.
147
