CC BY
48
УДК 638.124
Видрик А.В., астрантка ® (Е-mail: nastunya25@ukr. net) Нацюнальний утверситет 6iopecypcie i природокористування Украгни, Knie
НАРОЩУВАННЯ МОЛОДИХ БДЖ1Л НА ЗИМУ ПРИ П1ДГОТОВЦ1 С1МЕЙ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА МАТОЧНОГО МОЛОЧКА
Наведено результати до^джень ^bm^i розплоду i яйценocнocтi бджолиних маток в ciM 'ях украгнськог та карпатськог пoрiд при нарощувант бджы для одержання маточного молочка.
Ключовi слова: бджолина ciм 'я, рoзплiд, матка, стшьник
Важливу роль у пщвищенш продуктивност бджшьництва вдаграе науково обгрунтований вибiр породи бджш. В пошуках кращих бджiл проводилися експедици та випробування, порiвнювали однi породи з шшими, з'ясовували ix бiологiчнi особливост i господарськi якостi [8]. Вщ породностi бджiл залежить всебiчна життедiяльнiсть бджолиних сiмей, повноцiнна дiяльнiсть в середовищi та продуктивнiсть.
В рiчному циклi бджолино! Ым'1 вiдзначають два перюди: активний та перiод холодового гшобюзу. В пору активно! дiяльностi бджоли вирощують розплiд, будують стшьники та збирають корм. Велика кшькють бджiл виплоджуеться на перiод головного чи кшькох продуктивних взяткiв. Вщповщно до умов природно-клiматичниx зон i ресурсiв нектару пiд час цвтння медоносних рослин В.А. Нестерводський вперше подав характеристику взяткiв i змши сили сiмей на бiльшiй частиш територи Украши. Узагальнення матерiалiв в опублжованш ним працi [5] розширюе знання про особливостi розвитку Ымей, що е пiдставою для вдосконалення технологи одержання продуктiв бджiльництва. Це мае значення, зокрема, для застосування прийомiв нарощування бджiл до перiодiв цвiтiння основних медоносiв та продукування бджолами молочка для вигодовування личинок робочих бджш i маток. При збиранш маточного молочка, як додаткового продукту, звертають увагу на розвиток Ымей, визначаючи кiлькiсть розплоду в 1'х гнiздаx [9, 2].
Бджолиш Ым'1 добре перезимовують та штенсивно розвиваються пiсля холодового гiпобiозу за умови достатнього поповнення восени молодими бджолами. Велике значення мають строки 1'х нарощування. В умовах Лкостепу Украши надшно переживае осiнь i зиму та генерацiя бджiл, яка вирощена вiд 20 липня до кшця сезону i повнiстю забезпечена медом [4, 5, 9]. Встановлено, що бджоли вирощеш рашше, мало придатш для зимiвлi: бiльшiсть з них старшть ще до початку зими або гинуть взимку. Не рекомендуеться нарощувати 1'х i занадто пiзно, наприклад, в жовтнi, бо тодi молодi бджоли не встигають восени зробити очисний облiт i чимало 1'х гине пiд час зимiвлi. Iнтенсивнiсть осiннього нарощування залежить також вщ якостi маток [2, 5, 6, 10].
® Видрик А.В., 2010
14
Загальш 3aK0H0MipH0CTi змши кшькосп розплоду i сили бджолиних Ымей дослiдники показали в багатьох працях [3,9,10]. Проте до цього часу немае науково обгрунтованих даних з порiвняльного вивчення змiни кшькосп розплоду в сiм'ях укра!нсько! i карпатсько! порiд в умовах Лкостепу, що використовуються для виробництва маточного молочка.
Мета роботи полягае в експериментальному обгрунтуванш вiдмiнностей репродуктивно! дiяльностi бджолиних маток укра1нсько1 i карпатсько! порщ та встановленнi закономiрностей змш кiлькостi розплоду в гнiздах упродовж лггньо-осшнього перiоду.
Основним iз завдань роботи було дослщження яйценосностi маток i вирощування розплоду протягом оптимального перюду за показниками його площi в гнiздах сiмей порiвнюваних порщ.
Матер1ал i методика досл1джень. Науково-виробничий дослщ проведено в плембджолорозплiднику фермерського господарства "Медовi поля" Василькiвського району Ки!всько! областi. В кiнцi червня 2009 року були завезеш чистопородш матки укра!нсько! (внутрiшньопородний тип Хмельницький) та карпатсько! порщ та створено двi групи Ымей - контрольну i дослiдну для !х порiвняння. Дослiд органiзували так, щоб у кожнш групi налiчувалось 10 Ымей. Бджiл утримували в однотипових вуликах за однакових запаЫв корму та умов медозбору.
Дослщження розвитку пщдослщних Ымей проводилося шляхом регулярного облжу розплоду через кожнi 12 дшв.
Кiлькiсть розплоду визначали в кожнш Ым'! методом облiку за допомогою спецiально! рамки-сiтки з квадратами площею 25 см2 (5^5), рiвнозначним одинищ квадрату е 100 бджолиних комiрок. Визначення середньодобово! яйценосностi маток проведено шляхом обчислення, виходячи з показниюв кшькосп печатного розплоду за загальноприйнятою методикою, яка передбачае визначення перюду яйцекладки впродовж 12 днiв [1]. В перюд дослiджень проведено п'ять облшв (12 серпня, 24 серпня, 5 вересня, 17 вересня та 29 вересня).
Отриманий цифровий матерiал обробляли бюметричним методом за Н.А. Плохшським [7].
Результати дослщжень. В типових умовах Люостепу Укра!ни можливе iнтенсивне використання наявного бiологiчного потенцiалу бджолиних сiмей не тшьки при виробництвi меду та воску, а й одержанш додаткових продукпв бджiльництва, до яких належить i маточне молочко. Одним iз основних елементiв технологiчного процесу його виробництва е наявшсть потрiбно! кшькосп бджiл-годувальниць у гнiздi, яка обумовлюеться нарощуванням бджiл сукупною кiлькiстю вирощеного розплоду та яйценоснiстю маток.
На початку облжового перiоду сила Ымей становила в середньому 16,1±0,41 вулички (дослщна група) та 16,6±0,16 вулички (контрольна). У процес аналiзу результат дослiджень ми порiвнювали кiлькiсть вирощуваного розплоду в сiм'ях контрольно! (матки укра!нсько! породи) та дослiдно! (матки карпатсько! породи) груп (табл. 1 ). За даними таблиц встановлено закономiрне
15
загальне зменшення кшькосп розплоду у лггньо-осшню пору, яке властиве вам Ым'ям, але вщбуваеться з певними вiдмiнностями у групах. Першим облжом зареестровано (на 12.08) кшьккть розплоду в сiм'ях дослщно! групи була меншою на 3,2 квадрати (97,7% порiвняно з контрольною). Станом на 24.08 рiзниця дослщно! та контрольно! груп становила 5,2 квадрата (94,5% вщ контрольно!). В подальшi облiки сiм'! з матками карпатсько! породи також вiдставали вщ контрольних, маючи 76,7, 42,2 та 3,3 квадраив (сотень комiрок) розплоду, що становить вiдповiдно 93,9%, 95,3 та 82,5% порiвняно з матками контрольно! групи.
Таблиця 1.
Кшьккть розплоду i сила бджолиних имей украУнськоУ* 1 карпатсько*!
порщ у лггньо-осшнш першд, 2009 р., п=10
Дата облжу Групи амей
контрольна дослщна
шльшсть розплоду, квадрапв сила амей, вуличок к1льк1сть розплоду, квадрапв сила амей, вуличок % до контролю td
М±т Lim СУ, % М±т Lim СУ, %
12.08 140,0±2,4 125-150 5,5 16,6±0,16 136,0±3,2 120-152 7,3 16,1±0,41 97,7 1
24.08 94,9±1,1 88-101 3,8 - 89,7±2,3 78-100 8,2 - 94,5 2
05.09 81,7±1,4 75-89 5,4 - 76,7±2,6 64-88 10,5 - 93,9 1,7
17.09 44,3±1,1 38-49 8,0 - 42,2±1,1 35-46 8,0 - 95,3 1,3
29.09 4,0±0,37 2-6 28,9 8,4±0,12 3,3±0,4 2-5 35,1 8,3±0,13 82,5 1,3
Всьо го 364,9 - 348,7 - 95,6 -
Сума облжованого розплоду середньому на одну бджолину Ым'ю контрольно! групи становить 36,49 тис., дослщно! - 34,88 тис. комiрок. Отже, за весь перюд дослщу виховання розплоду сiм'! внутршньопородного типу „Хмельницький" показали прирiст в кшькосп 1,61 тис. бджiл на Ым'ю порiвняно з матками карпатсько! породи.
За результатами облжу площi запечатаного розплоду через кожнi 12 дшв обчислювали середньодобову яйценоснiсть маток вщповщного перiоду !х функцiонально! дiяльностi (табл. 2.)
16
Наведет дат показують перевищення яйценосност маток у Ым'ях контрольно! групи порiвняно з Ым'ями дослiдноi впродовж перiоду дослiджень.
У карпатських бджш спостерiгалось компактнiше розмщення печатного розплоду. Яйценоснiсть маток на перюд 22.07-02.08, в дослiднiй грут, була меншою на 27 яець (- 2,3% до контролю). В подальшому рiзниця збiльшувалась i становила 43 (-5,5 % до контролю) та 41 (-6,1% до контролю). Надалi рiзниця яйценосност маток мiж контрольною i дослiдною групами поступово скоротилася до - 4,7% до контролю, та в перюд з 08.09-21.09 становила - 6 яець (-17,4% до контролю). При цьому спостер^аеться загальна закономiрнiсть зменшення яйценосност по перюдах облiку з 1167 до 33 яець за добу в контрольнш грут i вщповщно 1140 та 28 яець - у дослщнш. Воно вiдбувалося повшьно близькими мiж групами темпами i незначним (на 2-6%) перевищенням показниюв у контрольнiй групi проти дослщно!. Наприкiнцi дослiду вiдтворний процес завершився рiзницею яйцекладки маток рiзного походження на 17%.
Таблиця 2.
Динамика яйценосност бджолиних маток пiд час лггньо-осшнього
нарощування сiмей, яець за добу
Перюд вщкладання яець Середня добова яйценосшсть маток
Контроль, п=10 Дослвд, п=10
М±т Lim Су,% М±т Lim Су,% р1зниця пор1вняно з контролем(+, -)
число яець %
22.07-02.08 1167±20,3 1041-1250 5,502 1140±26,4 1000-1267 7,325 -26,6 -2,3
02.08-14.08 791±9,5 733-842 3,798 748±19,3 650-833 8,159 -43,3 -5,5
14.08-26.08 681±11,6 625-742 5,383 639±21,3 533-733 10,539 -41,6 -6,1
26.08-08.09 369±9,4 317-408 8,037 352±8,9 292-383 8,04 -17,5 -4,7
08.09-21.09 33±3,04 17-50 28,868 28±3,06 17-42 35,136 -5,8 -17,4
Всього за перюд дослщу, яець 36492 34884 -1608 14,4
Даш бюметрично! обробки показали ширший розмах коливань показника в грут Ымей карпатсько! породи, що свiдчить про бiльшу !х неоднорщтсть. Вона простежуеться майже у вЫх облiках дослiду.
Висновок
Дослiдження щодо порiвняння продуктивно! дiяльностi бджолиних маток внутршньопородного типу „Хмельницький" та маток карпатсько! породи, тд час осшнього нарощування бджiл, показали перевагу Ымей укра!нсько! породи. За весь перюд дослщу з 22 липня до юнця вересня площа стiльникiв, зайнятих запечатаним розплодом в контрольнш грут становила 364,9 квадраив (сотт комiрок), а в дослiднiй - на 16,2 квадрати менше. Така перевага означае додаткову силу Ымей в кшькосп 0,5 вулички бджiл стандартного двокорпусного вулика, що мае позитивну тенденцш для збереження !х взимку та можливого проявлення збiльшеноi продуктивности
17
Л1тература
1. Билаш Г.Д., Кривцов Н.И. Селекция пчел. - М.: Агропромиздат, 1991.
- 183 с.
2. Волощук 1.В. Змши кшькосп розплоду в гшздах бджолиних амей впродовж основного перюду вiдтворення потомства.// Науковий вiсник НАУ. -К.: Видавничий центр НАУ. - 2006. - Вип. 94. - С. 101-107.
3. Корабльов I.I. Бюлопя бджолино! Ым'1 // Бджшьництво.: ДержсiльгоспвидавУРСР. - 1958. - С. 3-68.
4. Мельниченко О. Життя та вщхщ бджiл упродовж року // ПаЫка. -2004. - № 4. - С. 18-19.
5. Нестерводський В.А. Як одержати бшьше меду та воску. К.: Держсшьгоспвидав УРСР, 1952. - 176 с.
6. Пащенко В.Л. Вщтворна здатшсть бджолиних маток за рiзних способiв оЫменшня.// Науковий вкник НАУ. - К.: Видавничий центр НАУ. -2006. - Вип. 94. - С. 60-64.
7. Плохинский Н.А. Руководство по биометрии для зоотехников. - М.: Колос, 1969. - 137 с.
8. Рачок С.П., Полщук В.П. Оцшка чистопородност та розведення украшських бджiл на пааках Вшницько! областi.// Науковий вiсник НАУ. - К.: Видавничий центр НАУ. - 2006. - Вип. 94. - С. 64-69.
9. Таранов Г.Ф. Биология пчелиной семьи. М.: Государственное издательство сельскохозяйственной литературы, 1961. - 332 с.
10. Чередников А.В. Деяю особливост бджолиних амей рiзноl сили // Бджшьництво. Мiжвiд. тем. наук. зб. - К.: Урожай, 1964. - С. 25-30.
Стаття надшшла до редакцИ 25.03.2010
18
