CC BY
81
УДК 638.19:638.1:633.31 ©
Ковальський Ю. В., д. с.-г. н., Ковальська Л. М., к. с.-г. н. ©
Льегеський национальный утверситет ветеринарног медицины та бютехнологш iмет С. З. Гжицького, Льв1в, Украгна
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗВЕДЕННЯ КАРПАТСЬКИХ БДЖ1Л
Представлено дан щодо факторiв, яю впливають на природний споаб розмноження карпатських бджт. До^джено вплив кiлькостi вiдкритого розплоду на розвиток роевого процесу. До^джено вж маток на показники iнтенсивностi рогння медоносних бджт. За рахунок ттродукцп вiдкритого розплоду показник кiлькостi имей що роглися знизився на 42,85 % (р<0,05). Найнижчий коефщент рiйливостi виявлено в имей у яких ктьюсть вiдкритого розплоду коливалась в межах вiд 13 до 15 тис. комiрок. Зниження чисельностi особин у стадт личинки призводить до виникнення роевого процесу не залежно вiд характеру взятку. Найкращi показники розвитку бджолиних имей виявлено у травт. Динамжа збтьшення сили амей проявляеться в основному при наявностi у гтздах молодих однорiчних маток. Рекомендовано використання зазначених протироевих способiв на пасжах медово-товарного напрямку продуктивностi.
Ключов1 слова: медоносы бджоли, розведення, рогння, рiст, протироевi методи.
УДК 638.19:638.1:633.31
Ковальский Ю. В., д. с.-х. н., Ковальская Л. Н., к. с.-х. н.
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. З. Гжицького
ОСОБЕННОСТИ РАЗВЕДЕНИЯ КАРПАТСКИХ ПЧЕЛ
Представлены данные о факторах, которые влияют на естественный способ размножения карпатских пчел. Исследовано влияние количества открытого расплода на развитие роеого процесса. Исследованы возраст маток на показатели интенсивности роения пчел. За счет интродукции открытого расплода показатель количества семей которые роились снизился на 42,85 % (р<0,05). Самый низкий коэффициент ройливости выявлено у семей в которых количество открытого расплода колебалось в пределах от 13 до 15 тыс. ячеек. Снижение численности особей в стадии личинки приводит к возникновению роевого процесса независимо от характера взятка. Лучшие показатели развития пчелиных семей выявлено в мае. Динамика увеличения силы семей проявляется в основном при наличии в гнездах молодых однолетних маток. Рекомендовано использование указанных протироевих способов на пасеках медово-товарного направления продуктивности.
Ключевые слова: медоносные пчелы, разведение, роения, рост, протироевые методы.
UDC 638.19:638.1:633.31
Y. Kowalski, L. Kowalska
Lviv State National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S. Z. Gzhitskogo
FEATURES BREEDING CARPATHIAN BEES
The data on the factors that affect the natural way of breeding Carpathian bees. The effect of the number of open brood reproduction the development process. Investigated age females in intensity indicators swarming bees. Due to the introduction of open brood of the number of families that swarmed decreased by 42,85 % (p<0,05). The lowest rate reproduction found in families in which the number of open brood ranged from 13 to
© Ковальський Ю.В., Ковальська Л.М., 2016
60
15 thousand cells. Reducing the number of individuals in the larvae stage leads to reproduction process regardless of the nature of the trick. The most indicators of bees found in May. The dynamics of increasing the strength of families is manifested mainly in the presence of nests annual young females. The use of these prevention swarming apiaries honey trade productivity.
Key words: honey bees, breeding, swarming, growth, prevention swarming.
У бджшьнищи po3pi3H^ib два способи розмноження: природне та штучне [3, 4]. Природнш споаб прийнято називати ро!ння. Вважаеться, що цей процес генетично обумовлений. При тдготовщ до рошня, в силу глибоких фiзiолого-бiохiмiчних змш, як ввдбуваеться в органiзмi бджiл, сiм'я рiзко знижуе показники продуктивностi працi. У цей перюд застосовують рiзноманiтнi протироевi методи. У залежност вiд термiну застосування !х подiляють на кшька груп. До найбiльш поширених ввдносяться методи застосовуючи як попереджують ро!ння. Вони включають перiод весняного розвитку i передроевий перiод (до моменту ввдкладання перших яець маткою в роевi мисочки). Суть цих заходiв полягае в проведены втручання паучника i порушення цiлiсностi гнiзда. Вони залежать вiд сили им'!, кшькост вiдкритого i закритого розплоду, кшькост дорослих бджiл, наявностi корму i т.д. Велика кiлькiсть протироевих заходiв свiдчить про недостатню !х ефектившсть [6]. Не дивлячись на !х впровадження уникнути ро!ння важко.
При цьому, залишаеться малодослiдженим вивчення впливу кшькост вiдкритого розплоду на пролонгованють роевого процесу.
Матерiал i методи дослщжень. У дослiдi поставленому у 2014-2015 рр. було взято по 10 основних амей. Всi ам'! пiдiбранi за методом аналогiв. Дослвдження проводились у травнi мiсяцi. У дослш приймали участь матки карпатсько! породи. Контрольнi ам'! утримувались зпдно стандартно! технологи. Першу партл вощини було пiдставлено тд час зацвгтання аличi в першiй декадi травня. Дослiднi ам'! утримувались аналогiчно контрольним, проте тд час роевого стану до них було застосовано метод штродукцл стшьнишв з вiдкритим розплодом суть якого полягае у перенесены 2-3 добових личинок iз сiмей-донорiв. Пiд час зниження температури зовшшнього середовища до 10-12° С вам ам'ям давали по 0,5 л цукрового сиропу.
Льотно-збиральну дiяльнiсть визначали за прийнятою технологiею. Медову продуктивнють - шляхом зважування рамок з медом до i тсля ввдкачування, пилкову -за допомогою пилкозбирачiв [2].
Бiометричну обробку отриманих результатов проводили на персональному комп'ютерi за допомогою програми Microsoft Excel.
Результати власних дослiджень. Процес ро!ння не бажане явище на пасiцi особливо на промисловш. При пiдготовцi до рошня бджолина сiм'я рiзко зменшуе льотно-збиральну дiяльнiсть. При цьому зменшуеться медова продуктивнiсть. В ройову пору бджоли не видiляють воску i зменшують принесення вулик бджолиного обнiжжя. Крiм того вих1д рою може спричинити втрату едино! бджолино! ам'!. 1снують декшька способiв боротьби з ро!нням. Одним з таких способiв е виведення молодих маток з великою яйцекладкою.
Зпдно з теорiею Герстунга вiдбудова маточников починаеться при наявносп велико! кiлькостi бджiл-годувальниць. Ствввдношення дорослих бджiл до личинок, ям вiдчувають потребу в годiвлi, е бшьшим в сильних сiм'ях порiвнянно з сiм'ями, що знаходяться в стадп iнтенсивного росту. Цей надлишок личинкового корму, який продукуеться бджолами-годувальницями, йде на виведення i вигодовування маточних личинок, яким вiн потрiбен в бiльшiй кiлькостi. Коли бджоли годувальнищ виробляють надлишок молочка, то в ам'! з'являеться тенденцiя до ро!ння.
Однак, iнстинкт ро!ння можна притупити шляхом збiльшення кiлькостi ввдкритого розплоду з iнших сiмей. Зпдно наших до^джень показник кiлькостi амей що ро!лися знизився на 42,85 % (р<0,05).
61
Враховуючи, що рошня, в основному ввдбуваеться у перюд штенсивного розвитку ам'1. При цьому в гнiздi зафiксовано ряд причин: недостатня кшьюсть комiрок для розплоду, вивiльнення бджiл вiд роботи, тдвшцення температури в вулику тощо. Важливою причиною виникнення рошня е iнтенсшвншй розвиток сiмей, у результат! чого частина бджщ, особливо 10-20-добового вiку, стають по суп зайвими для им'!, бо вони не зайнят! роботою. Те саме можна стверджувати i щодо бджш, зайнятих вихованням розплоду. Обмежена кiлькiсть комiрок пiд розплiд змушуе сiм'ю не тшьки обмежити продуктивн1стъ матки а й вившьнити вiд виховання майбутшх поколiнь бджiл велику кшьшсть годувальнщць.
З появою надлишку бджiл у гнiздi частина годувальниць нагромаджуе поживн речовини, що змiнюе !х фiзiологiчншй стан. Якщо цей надлишок не буде витрачено на потреби им'! (виховання додатково! кiлькостi розплоду, льотна дiяльнiсть, витрати енергп бджолами на обiгрiвання гнiзда тощо), то вона переходить у ройовий стан. Така особливють iнстинкту мае важливе для ам'1 бiологiчне значения, забезпечуючи ройовим бджолам можливiсть використати нагромаджену енерпю при освоеннi нового гнiзда.
Спостер!гаючи за ростом i розвитком амей, бджолярi помiтили, що майже завжди рояться им'!, як живуть у маломiриих вуликах та дуплах або у вуликах, що дуже прогр!ваютъся сонцем, а також тодi, коли гшзда постарiли й мають велику кшьшсть трутневих стiльникiв, а матки в ам'ях старi, три-, чотирирiчнi, малоплодючi [1]. Iнстшикт рошня найгострше проявляеться й охоплюе цiлi паики в роки з м'якою теплою весною i жарким початком лгта. Наростивши велик! резерви бджiл у сприятливу весняну пору й опинившись пот!м в умовах, коли в природ! ще не зацвши сильн медоноси, а другорядн виробляють лише незначну кшьшсть нектару, им'!, природно, на зб!р його не ввдпускають ус! льотш резерви. Основна маса бджш змушена знаходитись у вуликах.
Знижена льотна активнють бджш ! духота в !хшх гшздах ввд перенаселення й жари, що почалася, саме ! створюють сприятливе середовище для загострення шстинкту рошня. Для боротьби з рошням практика разом з наукою виробили комплекс протиройових метод!в. Вш об'еднуе прийоми, як запоб^аютъ прояву шстинкту рошня чи стримують його, якщо вш все-таки загострився. Кожний протиройовий прийом можна застосувати до ам'1, утримувано! у будь-якому тип рамкового вулика, хоч результат ввд цього буде далеко не однаковий.
Утримати ам'ю довше в сташ росту, тд час якого вона активно збирае мед, будуе стiльишкш, вирощуе розплвд ! тим самим не дае змоги пробудится й загостритися iнстшикту рошня, можна, якщо створити так1 умови, при яких ус! бджоли будуть повшстю завантажен роботами, особливо молод!, що доглядають розшлд ! будують стальники. Обидв! щ роботи, як шяш потребують великих затрат енергетичних
ресурив. I коли ця енерпя бджолами буде витрачатися лише частково, вона, природно, стане нагромаджуватися. У бджiл-годувальишць, кр!м того, починае функцiоиувати нав!ть статева система (збшьшуютъся в об'ем! яйцев! трубочки). Бюлоги пояснюють це явище д!ею гормональних речовин молочка, надм!рна кшьшсть якого залишаеться в оргашзм! бджш. Бджоли стають так званими анатомiчишми трутовками. Робоча актившсть !х поступово знижуеться. Вважають, що з цих виключених !з робгт бджш ! формуеться ядро майбутнього рою. Чим бшьше ам'я буде продукувати молочка й менше його витрачати (в гшзд! мало в!дкритого розплоду), тим рашше проявиться шстинкт рошня ! буде бшьшим бажання ро!тися.
Ом'я нормально росте, й шстинкт рошня не проявляеться, якщо в тй на одну бджолу-годувальнщцю припадае 2-3 молод! личинки. Коли ж ам'я стае сильною ! продовжуе рости, обсяг робгт у бджiл-годувальишuъ ввдповвдно зменшуеться до мшмального. Настае час, коли чисельнють бджiл-годувальишuъ перевищить кшьшсть ввдкрщтого розплоду в 5-10 раз!в. Така неввдповщмстъ мгж розплодом ! молодими бджолами настае у кожшй ам'1 медоносних бджш, але не в один час: у амей з матками невисоко! плодючост — рашше, середньо! — трохи тзшше, високо! — значно тзшше.
62
Кожна матка мае межу свое! яйцекладки [5]. В одше! через и спадковi якост або умови, в яких вона вирощувалася, яйцекладка не перевищуе 1500 яець за добу, а в друго! з кращими спадковими задатками, вирощено! при особливо сприятливих умовах,- 2000;-3000. Зустрiчаються матки з бшьш розвиненою статевою системою й ще вищою плодючiстю. Кожна з них рано чи тзно досягне максимуму в яйцекладцi i почне щодоби вiдкладати майже чiтко визначену кiлькiсть яець. Нагромадження маси молодих бджш (рiст ам'!) тсля досягнення маткою максимуму в яйцекладщ ще довго продовжуеться. Це i призводить до надмiрного вироблення молочка. Чим швидше матка досягне свое! межi в яйцекладцi, тим ранiше у им'! з'являться анатомiчнi трутiвки й складуться сприятливi умови для пробудження iнстинкту ро!ння (рис. 1).
Рис. 1. Вплив вжу матки на штенсившсть роТння бджiл.
Мабуть, такий критичний стан настае в ам'ях з матками невисоко! плодючостi. Звичайно цей рубiж збiгаеться з перюдом, коли в природi йде поспйний, але слабкий медозбiр. Вiн повнютю не завантажуе сiм'ю роботою, та разом з тим створюе у нш упевненють в тому, що тепер вже не загине ввд голоду не тiльки вона сама, а й !! потомство — рш.
Сiм'ям з матками високо! плодючостт цей рубiж менш небезпечний. 1нстинкт ро!ння у них може не загостритися. Слабкий медозбiр не заважае, а сприяе яйцекладцi, i матки з бiльшими потенцiальними, можливостями прискорюють темп яйцекладки, вiдповiдно завантажуючи роботою бджiл-годувальниць. Коли ж матка пвдйде до кульмiнацiйного моменту в яйцекладщ, у природi настае час сильшшого медозбору, а в деяких мiсцевостях i головного, в медозбiр включаються не тшьки бджоли старшого вiку, а й багато молодих. Зростае обсяг i вуликових робгг по переробцi нектару в мед. Ройовий iнстинкт у сiм'!' так i не загострюеться.
Невiдповiднiсть мгж кшьшстю бджiл-годувальниць i молодого розплоду, а отже, й умови, що сприяють загостренню iнстинкту ро!ння, неминуче i порiвняно швидко виникають у вуликах невеликого об'ему з обмеженню кшьшстю стiльникiв. Весною, поки матки вщкладають мало яець, цi вулики влаштовують навiть сильнi сiм'!. Проте матки, особливо плодюч^ швидко, не розкривши до шнця сво!х можливостей, заповнюють усi вiльнi стшьники розплодом ранiше, нiж вони досягнуть у яйцекладщ свое! бюлопчно! межi. Часто в такому становищi опиняються им'! й у вуликах великого об'ему, коли розплвдш частини гнiзда, не перемiщують мiсцями i коли в гшздах бувае багато ст^льник1в дуже старих i трутневих. У них матка не завжди ввдкладае яйця, а комiрки, забит^ пергою й неправильно ввдбудоваш, взагалi обходить.
Висновок. Таким чином, шстинкт ро!ння залежить вiд взаемодi! комплексу факторiв. На його iнтенсивнiсть вливае к1льк1сть ввдкритого розплоду та вiк маток.
Л1тература
1. Билаш Г. Д. Селекция пчел. / Г. Д. Билаш, Н. И. Кривцов. - М., 1991. - 304 с.
63
2. Броварський В. Д. Розведення та утримання бджш /В. Д. Броварський, I. Г. Багрш. - К.: Урожай, 1995. - 223 с.
3. Лебедев В. И. Биология медоносной пчелы / В. И. Лебедев, Н.Г. Билаш. - М .: Агропромиздат, 1991. - 239 с.
4. Малков В. В. Племенная работа на песеке / В. В. Малков. - Москва: Россельхозиздат, 1985 - 176 с.
5. Таранов Г. Ф. Биология пчелиной семи / Г. Ф. Таранов. - М.: Гос. Изд-во сельхоз. лит-ры, 1961. - 335 с.
6. Шимановский В.Ю. Методы пчеловождения / В.Ю. Шимановский. - К.: ИТФ «Перун», 1996.—352 с.
References
Bilash, G. D. (1991). Selektsiya pchel. / G. D. Bilash, N. I. Krivtsov. 304. (in Russian). Brovarskyi, V. D. (1995). Rozvedennia ta utrymannia bdzhil / V. D. Brovarskyi, I. H. Bahrii. - K.:
Urozhai, 223. (in Ukrainian). Lebedev, V. I. (1991). Biology medonosnoi pchely / V. I. Lebedev, N. G. Bilash. - M .:
Agropromizdat, 239. (in Russian). Malkov, V. V. (1985). Plemennajа rabota na peseke / V.V. Malkov. - Moskva: Rossel'hozizdat,
1985 - 176 s. (in Russian). Taranov, G. F. (1961). Biology pchelinoi semi / G. F. Taranov. - M.: Gos. Izd-vo sel'hoz. lit-ry, 335. (in Russian).
Shimanovskii, V. Yu. (1996). Metody pchelovozhdenijа / V. Yu. Shimanovskii. - K.: ITF «Perun», 352. (in Russian).
Стаття надшшла доредакцп 4.03.2016
УДК 619:612.1
Михалюк О. В. \ молодший науковий ствроб1тник, Сухорська О. П. 2, к. с-г. н., доцент
1Державний науково-до^дний контрольний тститут ветеринарних препаратiв та
кормових добавок, м. Львiв, Украгна 2Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологш iменi С. З. Гжицького, м. Львiв, Украгна
КОНЦЕНТРАЦ1Я М1НЕРАЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТ1В I АКТИВН1СТЬ ЛУЖНО1 ФОСФАТАЗИ В КРОВ1 КОР1В У ПЕРЕДРОДОВИЙ I П1СЛЯРОДОВИЙ
ПЕР1ОДИ
Широко вiдомим фактом, який доведено численними до^дженнями, е зв 'язок мiж обмтом речовин в органiзмi ттьних корiв i станом здоров 'я та метаболiчними процесами у новонароджених телят.
У статтi наведен дан про мтеральний профть кровi корiв у передродовий i тсляродовий перюди. Встановлено, що у передродовий перюд у кровi корiв концентращя фосфору знаходиться на нижтй межi норми, активтсть лужног фосфатази суттево тдвищуеться, а також збтьшуеться концентращя кальцт.
Отже, нестача мiкроелементiв i втамШв у корiв в перюд тiльностi та тсляродовий перюд негативно впливае на систему мтерального обмту i обмтн процеси в органiзмi корiв.
Ключов1 слова: мжроелементи, втамти, т^ьн корови, телята, кров, лужна фосфатаза
УДК 619:612.1
Михалюк О. В.1, младший научный сотрудник, Сухорская О. П.2, к. с-х. н., доцент
1 Государственный научно-исследовательский контрольный институт ветеринарных препаратов и кормовъгх добавок, г. Львов, Украина 2Львовский национальный университет ветеринарной медицины та биотехнологий имени С. З. Гжицкого, г. Львов, Украина
64
