CC BY
80
УДК 638.178
Гречка Г.М., кандидат сшьськогосподарських наук, © ([email protected]) Нацюнальний науковий центр "1нститут бджшьництва ¡мет П.1.Прокоповича НААН Украгни " м.Кшв
ВИРОБНИЦТВО ТА Б1ОЛОГ1ЧНА ЦШШСТЬ ЛИЧИНКОВОГО ПРОДУКТУ БДЖЫЬНИЦТВА
Наведет результати дослгджень щодо вивчення основних елемент1в технолог1чного процесу виробництва гомогенату трутневих личинок та розкриття його бюлоггчног ц1нност1. Показано, що цей бтковий продукт бджшьництва доцшьно виробляти на пастах комплексного використання. Встановлено багатий вмкт хгмгчних речовин i високу бюлог1чну активтсть гомогенату трутневих личинок. Це дае тдставу прогнозувати личинковому продукту нарiвнi з тшими продуктами бджыьництва широт перспективи застосовування у бiологiчнiй сферi для змщнення живого оргатзму та вiдновлення його здоров 'я.
Ключовi слова: бджолин см % трутневi личинки, гомогенат, бiологiчнi властивостi
Вступ. Рацюнальне використання накопичених вжами знань про цiлющi властивост продукив бджшьництва i застосування ix з профшактично л^вальною метою е важливим i актуальним завданням сьогодення. Bri продукти бджшьництва е природними джерелами бюлопчно активних речовин [1-3]. Серед них видшяються трутневi личинки. Вони визнаш за рубежем i в нашш кра'ш ушкальною сировиною для одержання гомогенату - одного з перспективних видiв ново].' продукци бджшьництва [4-7]. Цшш бюлопчш властивост продукту личинкового походження з бджолиного гшзда ще недостатньо розкрии, але i те, що вже вщомо, дае можливiсть значно розширити сферу його застосування в аштерапи, тваринництвi та бджiльництвi Украши. Вченими Нацюнального наукового центру "1нститут бджшьництва iменi П.1. Прокоповича НААНУ" встановлено, що одержання трутневих личинок i переробка 'х у гомогенат е вигщним для пiдвищення доxiдностi пасш та корисним для розширення асортименту медичних препаратiв натурального походження. Звичайно, яюсть виробленого для оздоровлення продукту мае бути достатньо високою. Задля забезпечення ще' вимоги була розроблена технолопя виробництва гомогенату трутневих личинок та вивчеш його бiологiчнi властивость
Матер1али i методи. Робота включала польовi та лабораторнi дослiдження. Вони проводилися в люостеповш зонi Украши на пасщ та в лабораторп Нацiонального наукового центру "1нститут бджшьництва iменi П.1. Прокоповича НААНУ", а також в лабораторiяx Bсеросiйського науково-
© Гречка Г.М., 2010
24
дослщного 1нституту фiзюлоril, бюх1мп й живлення сшьськогосподарських тварин та на свинофермi Гадяцько! фшп ВАТ "Полтаваплемсервю".
На першому етат дослiджень вивчали методи вирощування бджоли-ними сiм'ями оптимально! кiлькостi трутневого розплоду та одержання з нього гомогенату, а також динамiку вирощування бджолами розплоду протягом сезону, вплив кормових запаав та застосування рамок рiзних розмiрiв на його кшьюсш показники.
Продовжуючи дослiдження за стадiями розвитку трутнiв, визначали оптимальний перюд вiдбору вiд бджолиних сiмей трутневих стiльникiв iз личинками для гомогенату, вивчали особливост його отримання й збер^ання та вплив вирощування розплоду з гапло!дних яець на продуктивну дiяльнiсть бджiл.
Для кожного науково-господарського до^ду пiдбирали бджолинi ам'! за принципом збалансованих груп-аналогiв з урахуванням !х породи, сили, вiку матки, забезпеченост та рiзновидностi корму. Залежно вiд умов методики, кожен конкретний дослщ включав контрольну й одну або кшька дослiдних груп з п'ятьма чи десятьма бджолиними ам'ями.
Для вивчення динамжи вирощування трутневого розплоду протягом усього перюду паачницького сезону бджолам створювали однаковi умови. Рiзниця була лише в тому, що бджолиним сiм'ям дослщно! групи у гшзда ставили для вщбудови трутневу вощину, а у контрольнш групi матки вiдкладали незаплiдненi яйця у перебудоваш бджолами комiрки звичайного стшьника. Дослiдження проводили до повного припинення вирощування ам'ями трутневого розплоду. Площу бджолиного й трутневого розплоду замiряли на стiльниках гнiздових рамок [8].
При вивченш впливу кормових запаЫв на вирощування трутневого розплоду бджолиш ам'! контрольних груп на початок до^ду мали в середньому по 7 кг меду i 1 кг перги. В той же час ам'! першо! дослщно! групи мали тiльки пергу (1 кг), а друго! - тшьки мед (у середньому 7 кг).
У наступному дослiдi бджолам кожно! групи послiдовно, в мiру вщбудови стшьниюв, ставили трутневу вощину у рамках рiзних розмiрiв: стандартних для вулика-лежака (435 х 300 мм), багатокорпусного вулика (485 х230 мм), шшим - у вставках (435 х 160 мм), закршлених у рiзних частинах стандартно! рамки (верхнш, середнiй i нижнiй).
З метою обгрунтування оптимального перiоду вирощування трутневих личинок i визначення строку вимушеного переривання розвитку личинок для одержання найбiльшо! кiлькостi повноцiнно! бiомаси для гомогенату вивчали !х кiлькiснi показники залежно вщ вiку. Для дослщжень використовували масу трутневих личинок i передлялечок вiд семи- до одинадцятиденного вiку,
Дослiдження способiв зберiгання проводили з нативним i законсерво-ваним продуктом тсля витримування при температурi +1°С, 0°, мiнус 6° та мiнус 196°С (глибоке заморожування). Для цього шшть вiдiбраних проб нативного гомогенату помщали в темну i свiтлу посудину, по три в кожну, iншi - законсервовували спиртом, медом, цукровою пудрою (концентрацiя 1:1)
25
та лактозою (1:4). Щоденно в один i той же час контролювали яюсть продукту, зокрема, його колiр, запах, консистенцш, вмют води. Продуктивний вихщ гомогенату трутневих личинок визначали за вщсотковим спiввiдношенням одержано! маси до маси семиденних личинок у пробь
Залежшсть продуктивно! дiяльностi бджолиних сiмей вщ спрямованого вирощування трутневого розплоду визначали за результатами обл^ !х сили, кiлькостi розплоду та продуктивностi вщповщно до методичних рекомендацiй.
Заключним етапом дослщжень було визначення бiологiчно! щнност одержаного гомогенату трутневих личинок. При цьому вщразу пiсля виробництва та при збер^анш органолептично оцiнювали яюсть продукту. За сучасними методиками вивчали його фiзичнi властивостi, кiлькiсний вмют хiмiчних речовин та бiологiчну актившсть. Характеристику бiологiчно! цiнностi гомогенату трутневих личинок доповнювали отриманi нами результати дослщжень його ди на живий тваринний оргашзм.
Результати дослщження. В типових умовах Лiсостепу Укра!ни можливе iнтенсивне використання наявного бiологiчного потенщалу бджолиних сiмей не тiльки при виробництвi меду i воску, а й одержанш додаткових продуктiв бджшьництва, до яких належить i гомогенат трутневих личинок. Одним iз основних елеменив технологiчного процесу його виробництва е вирощування трутневого розплоду, яке грунтуеться на природнiй здатностi бджолиних амей сезонно виводити трутнiв за сприятливих умов, що спонукають !х до ро!ння. Вивчаючи природну динам^ репродукцi! трутнiв, ми визначили оптимальну кiлькiсть розплоду, яку може за сезон виростити бджолина ам'я без шкоди для !! розвитку й продуктивной та можливiсть його спрямування на кiлькiсне зростання. Нами встановлено, що в Люостепу Укра!ни за звичайних умов продуктивне вирощування трутневого розплоду у повнощнних бджолиних ам'ях розпочинаеться з середини травня i закiнчуеться в першiй декадi липня. На зростання площi трутневого розплоду у рiчному циклi бджолино! Ым'! впливае систематичне стимулювання вiдбудови вщповщних комiрок для вiдкладання маткою незаплщнених яець. У таких трутневих комiрках сiм'! вирощують розплiд iнтенсивнiше, шж у перебудованих комiрках звичайного бджолиного стшьника. Спiввiдношення мiж кiлькiстю вирощеного ам'ями бджолиного й трутневого розплоду протягом пасiчницького сезону для Люостепу Укра!ни в природних умовах становить 38:1, а при застосуванш трутневих стшьниюв - 25:1. Це означае, що частка трутневого розплоду збшьшуеться вщповщно з 2,58 до 3,89% в перерахунку на всю юльюсть розплоду. В ходi дослiджень вiдмiчено, що бджоли не постiйно виховують трутшв. Вирощування личинок iз гапло!дних яець тiсно залежить вiд умов живлення бджш. Обмаль наявного в гшздах та принесеного ззовнi корму, особливо бшкового, негативно впливае на !х виховання. Бджоли повноцiнно вирощували розплiд при стабiльному забезпеченнi i медом (не менше 5,7 кг), i пергою (0,7 кг) - контрольна група. Утримання бджолиних амей тшьки на бiлковому чи на вуглеводному кормi призводить до зменшення вирощування трутневого розплоду. Якщо ж у гнiздi
26
було менше, шж 2,5 кг вуглеводного i 0,1 кг бшкового корму, ам'1 не вирощували його зовам, а у трутневих стшьниках, переданих вiд шших сiмей, робочi бджоли знищували як незаплщнеш яйця, так i личинок. Тож, для збшьшення площi трутневого розплоду запропоновано створювати бджолам повноцшний пiдтримуючий взяток протягом виробничого процесу. Експериментальними дослiдженнями виявлено, що найбшьшо! маси досягають личинки семи- та восьмиденного вiку - 0,32 г (в середньому), Кiлькiсть же ввдбрано! маси трутневих личинок iз збшьшенням !х вiку характеризуеться поступовим зниженням вщ 152,1 до 142,0 мг. Личинки, ввдбраш пiсля дев'ято! доби свого розвитку, пiд час прядшня кокона уже втрачають у свош масi вiд 6,25% до 10% i важать, як показано в табл. 3, вщ 0,30 до 0,29г. Причиною е бюлопчш закономiрностi у !х розвитку. Пiсля запечатування комiрок у стадп передлялечки i лялечки ними витрачаеться багато поживних речовин (бшюв, жирiв, вуглеводiв) як на прядшня кокона, так i на iншi характернi для перетворень процеси.
Таким чином, за критерiем продуктивност сiмей з вирощування трутневого розплоду та масою личинок у вщ вiд 7 до 11 дiб визначено, що оптимальним перюдом для вимушеного припинення метаморфозу трутневих особин, з метою збшьшення продуктивного збору бюмаси гомогенату з них, е десять дiб вiд вщкладання яйця або сiм - розвитку у стади личинки.
У технологи виробництва гомогенату трутневих личинок важливе значення мае застосування такого випробуваного i запропонованого нами додаткового прийому, як використання для вирощування личинок трутневих стiльникiв рiзних розмiрiв. У дослiдженнях встановлено, що найбшьше вирощено трутневого розплоду на стшьниках вщбудовано! трутнево! вощини, яку закршляли у рамках багатокорпусного вулика. В них бджоли виростили трутневих личинок на 26,65% бшьше, шж у контрольних рамках вулика-лежака (435x300), а у секцшних вставках у середнш частинi лежаково! рамки на 14,03% бшьше, шж у контрольних. У наших дослщах також встановлено, що вирощування личинок для гомогенату збшьшуеться при розмщенш трутнево! вощини на вщповщних рамках мiж медо-перговими та розплщними стiльниками.
У процеа одержання гомогенату обов'язковим елементом е первинна обробка гомогешзовано! маси личинок, що включае подрiбнення, фiльтрування та охолодження, i застосування того чи шшого способу зберiгання. Нами визначено, що щ операцil здiйснюються у польових умовах пасжи з урахуванням чутливостi бiлкового продукту-сирцю за ч^кого дотримання санiтарних вимог в якомога коротший термiн (не бiльше години). Слщ вiдмiтити., що гомогенат трутневих личинок, як усякий бшковий продукт тваринного походження, швидко псуеться, Тому його не можна утримувати при температурi вищiй за 0°С. Нативний продукт, без обробки консервантами, тсля поступового (вiд 0°С до мiнус 6°С) чи глибокого (мiнус 196°С) заморожування пiдлягае зберiганню при стабшьно низьких температурах у морозильнiй камерi або у посудинi Дьюара. Законсервований спиртом, медом чи цукровою пудрою
27
у сшввщношенш 1:1 та лактозою в пропорцп 1:4 продукт необхщно збер^ати в холодильнику за температури 0...+1°С.
У свiжому сташ гомогенат трутневих личинок е вершковоподiбною, злегка тягучою речовиною св^ло-жовтого кольору з приемним запахом спеченого хлiба i специфiчним солодкуватим смаком. Вш добре розчиняеться у вод^ утворюючи водну суспензiю, мае щшьшсть 1,0 та близьку до нейтрально! кислотшсть ( рН ~ 7,0 ). Енергетична щншсть становить 240 - 280 ккал у 100 мг наважки. Поживна щншсть продукту визначаеться за юльюстю амшокислот у ньому. Нашими дослiдженнями в продукт виявлено 16 загальних i 21 вшьних амiнокислот, в т.ч. 9 незамшних: фенiлаланiн - 48, метюнш - 16, лiзин - 189, валш - 59, треонiн -44, iзолейцин - 57, лейцин - 88, пстидин -79, аргiнiн - 75 (мкг у 100 г), 28 вищих жирних кислот, водо- i жиророзчинш в^амши: Р-каротин - 131, а-токоферол - 928, В1 - 580, В2 - 1028, В3 - 64, В5 - 3349, В6 - 55 (мкг у 100 г).
На основi даних лабораторних дослiджень ми встановили оптимальний критерiй оцiнювання якост нативного гомогенату трутневих личинок i розробили вимоги до його яюсних показникiв (табл.).
Проведений хiмiчний аналiз рiзновiкових трутневих личинок свiдчить, що переважна бшьшють iдентифiкованих речовин мютиться у гомогенатi семиденних трутневих личинок, яю за вiком е найпридатшшими для гомоге-нiзацi! з метою одержання продукту щонайвищо! якостi. Цим пщтверджуеться зумовлена найбiльшою кiлькiстю бюмаси семиденних личинок оптимiзацiя строку вимушеного переривання !х метаморфозу i переробки.
Таблиця
Критерiй ощнювання якостi ^ гомогенату трутневих личинок
Показник Характеристика 1 норма
Зовн1шн1й вигляд Непрозора, вершково-под1бна
Консистенц1я Злегка тягуча
Кол1р Свггло-жовтий
Запах Хл1бний
Смак Специф1чний, солодкуватий
Мехашчш дом1шки Не допускаються
Густина, г/см3 1,0
Концентрац1я водневих юшв, рН 6,0 -6,8
Масова частка води, % Не бшьше 76,5
Масова частка загального бшка, % Не менше 10
Масова частка загального жиру, мг Не менше 0,9
Загальна 6актер1альна забруднен1сть Не бшьше 3,8
Наявшсть патогенно!' м1крофлори, антиб1отик1в, пестицид1в 1 збуднишв хвороб Не допускаються
Проведений хiмiчний аналiз рiзновiкових трутневих личинок свщчить, що переважна бiльшiсть iдентифiкованих речовин мютиться у гомогенатi семиденних трутневих личинок, яю за вiком е найпридатшшими для гомоге-нiзацi! з метою одержання продукту щонайвищо! якость Цим пщтверджуеться зумовлена найбшьшою кшьюстю бюмаси семиденних личинок оптимiзацiя строку вимушеного переривання !х метаморфозу i переробки.
28
Штучне спрямування вирощування трутневих личинок доповнюе комплексне використання бджолиних амей, не порушуючи звичайного ритму вiдтворного процесу в гшздь В середньому за сезон вщ кожно! ам'! дослщно! групи трутневого розплоду отримано на 14,5 квадрата бшьше, нiж вiд контрольно!, що збшьшило масу виробленого з нього гомогенату. Поряд з цим, вщ бджiл одержали мед та вщбудоваш стiльники. При паралельному побiчному збиранш личинок для гомогенату можна одержати тсля фiльтрування гомогенiзовано! бiомаси личинок понад 270 г продукту в середньому вщ одше! бджолино! ам'! без шкоди для !! розвитку i продуктивностi.
В результатi дослщжень бiологiчно! активностi гомогенату трутневих личинок на бджолиних ам'ях шляхом його згодовування в кормовiй добавцi до цукрового сиропу встановлена оптимальна доза (1:100) та доведена ефектившсть !! згодовування бджолам для прискорення функци вiдкладання яець матками, збiльшення маси тша (на 13,16%) i тривалост життя бджiл, полiпшення показникiв зимiвлi, кiлькостi розплоду весною (на 40,64%), медово! (на 46,75%) та восково! (на 48,45%) продуктивност сiмей.
Проведет експерименти по вивченню дi! гомогенату трутневих личинок на живий оргашзм показали, що бюлопчна активнiсть продукту диференцшована залежно вiд використано! дози й стаи пщдослщних тварин. Позитивним виявився вплив гомогенату трутневих личинок на стимуляцш витривалостi морських свинок у плаванш та розвитку поросят-сисушв. Дослiдженнями встановлено досить важливi його бюлопчш особливостi. Гомогенат трутневих личинок - бюлопчно активний продукт бджшьництва, який можна вiднести i до стимуляторiв, i до парафармацевтикiв. Його використання сприяе збереженню й пщвищенню функцiонально! активностi як окремих оргашв комах та тварин, так i цiлого !х органiзму. Бiологiчно активна добавка з гомогенатом трутневих личинок пщвищуе штенсившсть розвитку та адаптогенш можливостi тварин в екстремальних умовах. При згодовуванш його лабораторним тваринкам виявлено прискорення !х росту i розвитку. Iнтенсивнiсть росту у самщв досягае найвищо! позначки пiсля тридцяти дшв споживання продукту. Самкам для цього потрiбно бiльше часу. Введення гомогенату у харчовий рацюн пщдослщних морських свинок збшьшуе запас енергп, впливае на мускульну систему, що допомагае тваринам довше триматися на водi пiд час плавання. При штучно створенш стресовiй ситуацi! оргашзм дослщно! морсько! свинки пiд впливом личинкового продукту легше !! переносить, швидко вiдновлюе втраченi сили. Цю дш гомогенату можна використовувати для зменшення реакцп на стрес у тварин. Дослщжуваний продукт проявляе позитивний вплив на розвиток новонароджених свинок, матерi яких його споживали. У останнiх вiдмiчене збшьшення кiлькостi молока, що виробляеться за перюд лактацi!.
При застосуваннi гомогенату трутневих личинок в якоси добавки до корму молочних поросят одержали збшьшення !х середньодобового приросту на 12-27 % та вщм^или, що у поросяток пщвищувалася ошршсть оргашзму до виникнення кишкових захворювань.
29
Висновки. Виробництво гомогенату трутневих личинок - складний технолопчний процес, який включае вирощування трутневих личинок, первинну обробку, контроль якост та зберiгання гомогешзовано! !х бюмаси. Новий бiлковий продукт бджiльництва з гомогешзованих трутневих личинок доцiльно виробляти на пасiках комплексного використання. Гомогенат трутневих личинок е бюлопчно активною сировиною з багатим вмiстом необхщних для нормально! життедiяльностi живого оргашзму хiмiчних речовин.
Л1тература
1. Полiщук В.П. Деякi бiологiчнi особливостi гомогенату трутневих личинок / В.П. Полщук, Г.М. Гречка // Ольський господар.- 2005.- №3-4.-С. 9-11.
2. Черкасова А.И. Гомогенат трутневых личинок (ГТЛ) - новый продукт пчеловодства для изготовления апипрепаратов / А.И. Черкасова, А.Н. Гречка, И. А. Прохода // Досягнення сучасно! фармацп та перспективи !! розвитку у новому тисячол^тк Мат. V нацiон. з'!зду фарм. Укра!ни. - Харкiв, 1999. -С. 269-270.
3. Гречка Г.М. Цшна сировина для оздоровлення // Укр. паачник. -1995. - №3. - С. 44-45.
4. Гречка Г.М. Гомогенат трутневих личинок // Пасша.- 1998.- №6.-С. 30-31.
5. Черкасова А.И. Влияние гомогената трутневых личинок на развитие молочных поросят / А.И. Черкасова, А.Н. Гречка //Мат. 2-й междунар. Науч-практич.конф.«Интермед - 2001», Москва, 14 сен.2001.- Рыбное,2001. - С. 180.
6. Гречка Г.М. Технолопя одержання гомогенату трутневих личинок / Г.М. Гречка // Тваринництво Укра!ни. - 2003. - №11. - С. 8-10.
7. Гречка Г.М. Атфткомпозици - активш стимулятори бюлопчно! ролi бджш сiмей-виховательок / Г.М. Гречка, 1.В. Волощук, О.В. Будшк // Науковий вiсник НАУ.- К.: Видавничий центр НАУ, 2006. - №94. - С. 194-199.
8. Билаш Г.Д., Кривцов Н.И. Селекция пчел : учеб. [для науч. работ., зоотех.-селекц.] /Г.Д. Билаш, Н.И. Кривцов. - М.: Агропромиздат, 1991. - 304 с.
Summary G.N.Grechka.
MANUFACTURE AND BIOLOGICAL VALUE OF LARVAL TO A BEEKEEPING PRODUCT
Results of researches concerning studying of basic elements of technological process of manufacture of homogenat from the drone larvae and disclosing of its biological value are resulted. It is established, that this albuminous product of beekeeping is expedient for developing on apiaries of complex use. It is defined rich contents of chemical substances and high biological activity of homogenat from the drone larvae. It gives the basis to predict of larval to a product on a level with other products of beekeeping wide prospects of application in biological sphere for strengthening of a live organism and restoration of its health.
Стаття надшшла до редакцИ 10.09.2010
30
