CC BY
270 работа по осознанию своих эмоций.
Необходимым условием реализации данной модели индивидуальной и групповой работы по развитию самосознания личности является практическая разработка каждого из предложенных этапов, что является целью нашего дальнейшего исследования.
Список литературы
1. Бурлачук Л. Ф., Кочарян А. С, Жидко М. Е. Психотерапия. - СПб.: Питер, 2007. - 480 с.
2. Вачков И. В. Основы технологии группового тренинга. - М: Ось-89, 1999. - 176 с.
3. Глэддинг С. Психологическое консультирование. - СПб.: Питер, 2002. - 736 с.
4. Зейга Дж. К., Мьюниона В. М. Психотерапия - что это? Современные представления. - М.: Класс,
2000. - 432 с.
5. Калина Н. Ф. Основы психотерапии. - М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 1997. -272 с.
6. Осипова А. А. Общая психокоррекция. - М.: Сфера, 2002. - 510 с.
7. Рудестам К. Групповая психотерапия. - СПб.: Питер, 1998. - 384 с.
8. Соколова Е. Т. Психотерапия: теория и практика. - М.: Академия, 2006. - 368 с.
9. Шутенко Е. Н. Развитие самосознания личности как проблема психологической теории и практи-
ка/Знание. Понимание. Умение. № 1, 2012. - С. 196-204.
ПОНЯТТЯ ОСОБИСТ1СНОГО ЗРОСТАННЯ у ГЕШТАЛЬТ-П1ДХОД1
Т. А. Демидова, В. В. Сойко
Резюме: У статп розглянуто поняття особиспсне зростання, запропонована модель особиспсного зростання у груповш треншговш робота у гештальтпщход^
KAroHOBi слова: особиспсне зростання, зрЫсть, усвщомлення, психолоичне здоров'я, гештальт-пщхд.
THE CONCEPT OF PERSONAL GROWTH IN GESTALT-APPROACH
T. Demydova, V. Soyko
Summary: The article deals with the concept of personal growth, we propose a model of personal growth in group training in Gestalt approach.
Key words: personal growth, maturity, awareness, mental health, Gestalt approach.
УДК616.89-008.48:159.923:615.851-055
ВПЛИВ ТЯЖКОГО СОМАТИЧНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ НА С1М'Ю ХВОРОГО (ПОГЛЯД КР1ЗБ ПРИЗМУ ПСИХООНКОЛОГН)
М. В. Маркова, I. Р. Мухаровсъка, О. В. Пюнтковсъка Харшвська медична академ1я тслядипломно! освпп
Резюме. Соматичне захворювання, в особливосп онколоичного профмю - це потужний стрес для пащента та його сш1. Родина намагаеться перебудувати свое функщонування, що спричиняе дестабШзадщю навпъ у ресурсних та добре адаптованих сiмейних системах. Однак питання психолопчно! допомоги для близьких онкохворого залишаються менш висвгтленими у порiвняннi з пациентами. Особливим роздiлом е надання психологiчноi допомоги у сферi дитячоi психоонкологи. Встановлення онкологiчного захворювання у дитини постае не тiльки в медичному, але i психологiчному та психосощальному аспектах.
Новiтнi здобутки онкологiчноi практики з трендом пщвищення ймовiрностi видужан-ня, ставлять перед медичною психолоиею завдання розробки не лише медичноi та медико-психологiчноi допомоги тд час лiкування, але i реабттаци, в тому числi психореабiлiтадii,
пащенлв та !х с1м1 тсля одужання. Впровадження в кл1шчну практику рГзномаштних за об'емом 1 змгстом заходiв психолопчно! допомоги соматичному хворому та значимому для нього оточенню - необхдна умова оптимГзащ! лшувального процесу та один з критерив якосп медично! допомоги.
Kлючовi слова: психологiчна допомога, онколопя, сiм'я пацieнта.
Вагомим досягненням медично! психологи в сучаснiй УкраНш е усвiдомлення необхiдностi, розробка й впровадження в загальну клiнiчну практику рiзноманiтних за обПемом i змютом заходiв психолопчно! допомоги соматичному хворому та значимому для нього оточенню, що розглядаеться нинi як необхдна умова оптимiзацii лшувального процесу та знаменуе реальну, а не декларативну штегращю медично! психологи в систему на-дання медично! допомоги хворим на тяжш соматичнi захворювання. Саме психолог1я у даному сена мае потужний потенщал для вирГшення ряду практичних проблем сучасно! медицини - медицини, орГентовано! на яшсть життя хворого.
За останнi 20 рошв до сусп1льно! та медично! свщомосп прийшло розумшня того, що дiагноз онколопчного захворювання не е хворобою самого пащента, а стае захворю-ванням вае! родини. Протягом 80-х та 90-х рр. ХХ ст. з'явилися першГ дослщницьк про-грами, орiентованi на вивчення питань психоонкологи, пов'язаних з родиною хворого. Так, сам факт встановлення дiагнозу раку спричиняе «коливальний ефект» у родиш хворого, що полягае у виникненш страхв, невизначеностi, порушення план1в та змшу звичного укладу життя, м1жособиспсно! комушкаци, екзистенцшну тривогу, зрушення у функщонуванш родини та посилення сiмейного напруження та шше. Факт захворювання на онколопчну патолопю не е единою стресовою подiею для хворого та його родини, певний психолопчний стан виникае як результуюча ди сери множинних, переплетених та багаторiвневих факторiв у виглядГ рецидиву, продовження хвороби, змш у терапевтичнш тактищ, переходу вщ спещального лшування до пал1ативно! допомоги.
Переживаючи наявнiсть онколопчного захворювання у одного з члешв родини, ам'я намагаеться перебудувати свое функщонування, що спричиняе дестабШзащю (дезадаптащю) навiть у ресурсних та добре адаптованих с1мейних системах. Така дестабШзащя виявляеться у дiадах «пащент-подружжя» та «пащент-дитина» та супроводжуеться дистресом. Як дестабШзащя, так Г дистрес е нормативними процесами, на змшу яким при сприятливому перебпу процесу адаптаци приходить рестабШзащя та пристосування амейно! системи до ситуаци хвороби. В процеа адаптаци родина вчиться долати та справлятися з «ключови-ми пунктами» - основними проблемами психолопчного переживання хвороби члена родини. Такими пунктами вважають проблеми спмкування та пщтримки хворого, реагування на почуття та висловлювання пащента щодо раку, вплив пригшченого настрою як самого хворого так Г члешв його родини на с1мейне функщонування, напруження у родиш, що ви-никло у наслщок змши ролей, а також реконструювання неадаптивних стратегш поведшки у ситуаци хвороби. Саме щ проблеми е змГстом психолопчно! допомоги членам родини та спрямоваш на зменшення штенсивносп, тривалосп та р1вня дестабШзащ! (дезадаптаци) спричиненого проходженням «ключових пункпв». Особливого значения психолопчна допомога набувае у ситуаци рецидиву, продовження Г тривалого перебпу захворювання, переходГ вщ спещального лшування до палГативно! допомоги та особливо на етат «е^-о£-life саге» (медично! та психосощально! допомоги наприкшщ життя).
Онколопчне захворювання у одного з члешв шм'! залишаеться складним викликом для родини, яка у бмьшосп випадшв неготова до вир1шення пов'язаних з хворобою проблем. За дешлька десятилггь вчеш та клшщисти описали психолопчних стрес, потреби та реакщю серед пащентпв та !х родини на онколопчне захворювання. Однак, менш висвггленими залиша-ються запитання щодо психолопчно'^'/психотерапевтично! допомоги ам'! хворого, яка фокусо-вана на забезпеченш родини шформащею та пщтримкою з метою зменшення р1вня дистресу.
Даш дослщжень свщчать про високу емоцшну значимГсть для члешв родини пащента зГ злояшсними новоутвореннями психотравмуючо! ситуаци наявносп невилшовно! хвороби у близько! людини [1-4]. Встановлено, що розвитку емоцшних розладГв у б1льшому ступеш пщпадають жшки, тривожно-депресивш розлади виникають часпше у оаб, що знаходять-ся у близькому рщств з онколопчно хворою людиною (жГнки, доньки пащенпв), що ма-ють вищу освпу, та таких, що описують внутршньоамейш вщносини спокшними Г добро-зичливими, здшснюючими догляд за хворим до 1 року. Емоцшш порушення у близьких родичГв онколопчних хворих неоднорщш по сво!й структурГ Г залежать вщ етапу лшувально-дГагностичного процесу: спочатку домшують тривожно-фобГчш розлади, що безпосередньо
пов'язаш з дiагностичним процесом i невизначенiстю ситуаци, noTiM тривога змiнюeться депресieю на етат верифшаци дiагнoзу [5].
Потреби родини з онколопчним пацieнтoм постшно зростають. Bei вищеназван фактори пщкреслюють роль суспмьно' допомоги та штервенцш для щлшно' пщтримки oнкoлoгiчнoгo пащента. Психoлoгiчна допомога рoдинi oнкoлoгiчнoгo хворого як на раннш так i на термшальнш стадiï захворювання включае рiзнi за 3MiexoM та характером заходи, вщ психоед'юкац;п до психокорекци та психoтерапiï.
Протягом останнш двох декад збьльшилася шльшсть дослщжень в област ефективнoстi проведення психoлoгiчних втручань (штервенцш) для подружн1х пар, що борються з oнкoлoгiчним захворюванням [6-9]. Домшуючий терапевтичний пiдхiд спрямований на просування посиленню вщносин (ПВ) та/чи попередження виникнення дистресу у вщносинах, особливо для пар на раннгх стад1ях раку. Модел ПВ/попередження роблять акцент на покращення навикiв спмкування та пiдтримки взаемoвiднoсин, що передбачае попередження хворобливих результатiв та максимiзувати мoжливoстi пари до взаемнoï пщтримки. Для пар, що знаходяться на прогресуючш стадiï захворювання, альтернативнi тдходи у iнтервенцiï бмьше фокусують увагу на дoслiдженнi екзистенцшних, емоцшних та пов'язаних з приеднанням темах.
Надання психoлoгiчнoï допомоги у сферi дитячoï психooнкoлoгiï е особливим розд1лом. Онкoлoгiчне захворювання у дитини - це потужне джерело стресу для всiеï родини [10, 11]. Основними проблемами, що виникають у родинах е: емоцшш труднощ1, що проявляються у дитячо-батьшвських, подружн1х та вщносинах у розширенш рoдинi; функцioнальнi труднощ1, якi порушують рiзнi аспекти д1яльносп член1в родини у професшних досягненнях, можливо-стях сiмейнoгo дозвмля i вщпочинку, внутргшньо сiмейнiй oрганiзацiï; труднощ1, пoв'язанi з взаемoдiею iз сощумом; фiнансoвi проблеми. Тобто, встановлення онколопчного захворювання у дитини постае не тмьки в медичному, але i психолопчному та психосощальному аспектах. На психолопчному рiвнi дiагнoстування тяжко' та загрoзливoï для життя хвороби вщображаеться у рiзнoманiтних психoлoгiчних реакщях, тoдi як oсoбливiсть реагування у дггей залежать вщ вiку.
Важливими психoлoгiчними аспектами е реагування не лише батьшв хвoрoï дитини, але i брапв i сестер (сибсв), що вiдмiченo у сучаснiй науковш лiтературi з данoï проблеми [12-14]. Складними питаннями у дитячiй онкогематологи залишаються алгоритми та «дерево прийняття ргшень» щодо продовження лшування або його припинення, що пов'язано з oднiеï сторони з мoжливiстю вилшування дитини, а з iншoï - виснаженням психоемоцшного, морального та фшансового ресурсу родини.
Психoлoгiчна допомога родиш у психooнкoлoгiï включае оцшку психoлoгiчнoгo статусу пащента, дистресу, потреб та стану адаптацп родини, якосп життя всх член1в сiмrï, осо-бливостей реагування на тяжке захворювання та його впливу на с1мейне функцioнування, а також пiдтримку при переживанш втрати та горювання. Для цього визначенi шляхи та способи психoлoгiчнoï допомоги: сiмейна психотерап1я, арт-тераи1я, групова психотерап1я, короткотривала психoтераиiя, психотерашя «втрати та горювання», психоед'юкад1я [15-18]. Новггш здобутки oнкoлoгiчнoï практики з трендом пщвищення ймoвiрнoстi видужання, ставлять перед медичною психoлoгiею завдання розробки не лише медичнoï та медико-психoлoгiчнoï допомоги пщ час лшування, але i реабiлiтадiï, в тому числ психoреабiлiтадiï, пащенпв та ïх с1мг' пiсля одужання.
Лiтература.
1. Маркова М. В. Проблеми повщомлення д1агнозу i спткування з онкохворою дитиною та ïï
батьками/М. В. Маркова, О. В. Пюнтковсъка, I. Р. Кужель//Медична психолопя. - 2013. - Т. 8, № 1 (29). - С. 7-13.
2. Кужель I. Р. Система имейних вщносин та психодинамжа родини з 1нкурабельним онколопчним
хворим/I. Р. Кужель//Укра"нський вюник психоневрологи. - 2011. - Т. 19, № 3. - С. 45-49.
3. Problems faced by relatives caring for cancer patients at home/T. Tsigaroppoulos, E. Mazaris,
E. Chatzidarellis [et al.]//International Journal of Nursing Practice. - 2009. - Vol. 15. - Issue 1. - Р. 1-6.
4. Distress in couples coping with cancer: a meta-analysis and critical review of role and gender
effects/M. Hagedoorn, R. Sanderman, H. N. Bolks [et al.]//Psychol Bull. - 2008. - № 134 (1). - Р. 1-30.
5. Васильева А. Ю. Особенности эмоционального состояния родственников онкобольных злокаче-
ственными образованиями/А. Ю. Васильева//Журнал психиатрии и медицинской психологии. -2007. - № 1 (17). - С. 80-85.
6. Manne S. Intimacy and relationship processes in couples' psycho-social adaptation to cancer/S. Manne,
H. Badr//Cancer. - 2008. - Vol. 112. - P. 2541-2555.
7. McLean L. M. A review of distress and its management in couples facing end-of-life cancer/L. M. McLean,
J. M. Jones//Psycho-Oncology. - 2007. - Vol. 16. - Issue 7. - P. 603-616.
8. Dignity Therapy: Family Member Perspectives/S. McClement, H. M. Chochinov, T. Hack [et al.]//Journal
of Palliative Medicine. - 2007. - № 10 (5). - Р. 1076-1082.
9. Cohen M. Cognitive-behaviour group intervention for relatives of cancer patients: a controlled
study/M. Cohen, A. Kuten//Journal of Psychosomatic Research. - 2006. - № 61. - Р. 187-196.
10. Маркова М. В. Функщональшсть имейно1 системи як фактор предикцп/превенцп розвитку по-рушень психiчного здоров'я у батьшв дггей, хворих на онколопчну патолопю/М. В. Маркова, О. В. Шонтковська//М1жнародний невролопчний журнал. - 2013. - № 4 (58). - С. 49-53.
11. Kars M. C. Being a parent of a child with cancer throughout the end-of-life course/M. C. Kars, M. H. Grypdonck, J. J. van Delden//Oncol Nurs Forum. - 2011. - Vol. 38. - Issue 4. - P. 260-271.
12. Assessing psychological adjustment in siblings of children with cancer: parents' perspectives/G. Cordaro, L. Veneroni, M. Massimino [et al.]//Cancer Nurs. - 2012. - Vol. 35. - Issue 1. - P. 42-50.
13. von Essen L. Important aspects of care and assistance for siblings of children treated for cancer: a parent and nurse perspective/L. von Essen, K. Enskar//Cancer Nurs. - 2003. - Vol. 26. - Issue 3. - P. 203-210.
14. Siblings of children with cancer: integration of illness experiences into personal life history/A. Di Gallo, C. Gwerder, F. Amsler [et al.]//Prax Kinderpsychol Kinderpsychiatr. - 2003. - Vol. 52. - Issue 3. - P. 141-155.
15. Маркова М. В. Особливост адаптацшного потенщалу жшок, яю перенесли мастектомда, в аспект 1х психокорекцп/М. В. Маркова, Ю. Ю. Мартинова//Таврический журнал психиатрии. - 2013. - Т. 17, № 1 (62). - С. 129-137.
16. Пионтковская О. В. Содержание и эффективность системы медико-психологической помощи в клинике детской онкологии/О. В. Пионтковская//Международный медицинский журнал. - 2013. -№ 3 (75). - С. 5-13.
17. Маркова М. В. Диференщащя складових психолопчного адаптацшного потенщалу та психолопчного адаптацшного прогнозу онкохворих, яю перенесли хiрургiчне втручання з фор-муванням кишково1 стоми, в аспеки заходiв медико-психолопчно1 допомоги/М. В. Маркова, 6. В. Кришталь, Т. В. Яворська//Украшський вюник психоневрологи. - 2012. - Т. 20, вип. 3 (72). -С. 188.
18. Кужель I. Р. Особливосп надання медико-психолопчно1 допомоги родичам шкурабельних онколопчних хворих/I. Р. Кужель, М. В. Маркова//Таврический журнал психиатрии. - 2011. - Т 15, № 3 (56). - С. 92-99.
ВЛИЯНИЕ ТЯЖЕЛОГО СОМАТИЧЕСКОГО ЗАБОЛЕВАНИЯ НА СЕМЬЮ БОЛЬНОГО (ВЗГЛЯД СКВОЗЬ ПРИЗМУ ПСИХООНКОЛОГИИ)
М. В. Маркова, И. Р. Мухаровская, О. В. Пионтковская
Резюме. Соматическое заболевание, в особенности онкологического профиля - это мощный стресс для пациента и его семьи. Семья пытается перестроить свое функционирование, что приводит к дестабилизации даже в ресурсных и хорошо адаптированных семейных системах. Однако вопрос психологической помощи для близких онкобольного остаются менее освещенными по сравнению с пациентами. Особым разделом является предоставление психологической помощи в сфере детской психоонкологии. Установление онкологического заболевания у ребенка предстает не только в медицинском, но и психологическом и психосоциальном аспектах.
Новейшие достижения онкологической практики с трендом повышения вероятности выздоровления, ставят перед медицинской психологией задачу разработки не только медицинской и медико-психологической помощи во время лечения, но и реабилитации, в том числе психореабилитации, пациентов и их семей после выздоровления. Внедрение в клиническую практику различных по объему и содержанию мероприятий психологической помощи соматическом больному и значимому для него окружению - необходимое условие оптимизации лечебного процесса и один из критериев качества медицинской помощи.
Ключевые слова: психологическая помощь, онкология, семья пациента.
EFFECT OF SEVERE PHYSICAL ILLNESS ON THE FAMILY OF A PATIENT (VIEW
THROUGH PSYCHOONCOLOGY)
M. V. Markova, I. R. Mukharovska, O. V. Piontkovska
Summary. Somatic diseases, especially cancer - a powerful stress for the patient and his family. The family tries to rebuild its functioning, that causing destabilization even in resource and well-
adjusted family systems. However, the question of psychological assistance for family of cancer patients are less close illuminated in comparison with patients. A special section is to provide psychological support in the child psychooncology. Installation of cancer in a child appears in not only the medical, but also psychological and psychosocial aspects.
The latest achievements of oncology practice with the trend increase the likelihood of recovery, pose the task of developing not only medical and psychological care during treatment, but also rehabilitation, including psychorehabilitation, patients and their families after recovery. The introduction into clinical practice psychological help of different volume and content in somatic patients and meaningful environment for him - a necessary condition for the optimization of the treatment process and one of the criteria for quality of care.
Keywords: psychological help, oncology, patient's family.
