CC BY
9УДК 616.89-008.48:159.923:615.851-055
ОСОБЛИВОСТ1 ПСИХОЕМОЦ1ЙНО1 СФЕРИ БАТЬК1В Д1ТЕЙ З ОНКОЛОГ1ЧНОЮ ПАТОЛОГ1еЮ В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д ФУНКЦ1ОНАЛЬНОСТ1 С1МЕЙНО1 СИСТЕМИ
О. В. Пюнтковсъка КЗОЗ Обласна дитяча клГнгчна лГкарня № 1 (м. Харшв)
Резюме. На основг дослiдження 339 сгмей на еташ первинно! госпгталгзаци дитини через встановлення дгагнозу онкологгчного захворювання, та 214 родин на етат повторно! госпiталiзацii дитини для протипухлинного лГкування, встановлено, що порушення психоемоцшно! сфери у виглядi розладiв депресивного, тривожно-депресивного або тривожно-фобiчного спектру, мають мiсце у 100% матерiв та 26,8% батькiв з родин i3 по-рушенням внутргштосгмейних сгосуншв, на вiдмiну вiд гармонiйних сГмей, серед яких клiнiчно виражених порушень психоемоцшно! сфери не виявлено. Зроблено висновок про необхГднгсть подальшого вивчення феномену функцгонування сгмг!, в якгй дитина хворге на онкологгчну патологгю, на основт чого стане можливою розробка та впровадження комплексно! системи медико-психологгчного супроводу таких сiмей.
KAroHOBi слова: психоемоцiйна сфера, функцiональнiсть сгмг!, родина хворого, дитяча онкологiя.
Виявлення онколопчно! патологи у дитини стае штенсивним психологiчним стресом для батьшв, що обумовлене складнiсгю та рiзноплановiстю проблем, з якими зiштовхуеться сГм'я. Наслiдки встановлення онкологГчного дiагнозу та подальшого лшування постають не тальки в медичному, але i психолопчному та психосоцiальному аспектах [1, 2]. Батьки дитини, в якш встановлений дiагноз злоякГсного новоутворення, перебувають пГд високим психо-логГчним тиском, результатом якого стають порушення психоемоцшно! сфери та ГншГ прояви психосощально! дезадаптаци [3-6]. В цей перюд особливо актуальним е пошук джерел пси-холопчно! пГдтримки, збiльшення психолопчного адаптац^йного ресурсу батькiв, серед яких одним з провщних мае бути гармоншне функцiонування сГмейно! системи, психотерапев-тична та реабiлiтацiйна функцп яко! давно визнана науковцями [7, 8]. Звюно, на сьогоднГ не викликае сумнГву твердження, що ключовою ланкою будь-якого лшувального процесу е ам'я, реабiлiтацiйний погенцiал яко! залежить вГд стану подружнГх стосункГв, деформацiя яких стае одним з провщних locus minoris resistentia, що обумовлюють вщсутшсть фрустрацшно! толерантносгi та низький реабiлiтацiйний потенцiал, обумовлюючи, таким чином, утворення порочного кола додаткових взаемопотенцiюючих негативних впливГв на членiв родини.
Саме тому питання Гдентифгкацп впливу функцюнальностг сгмейно! системи на стан психоемоцшно! сфери батькгв дiтей, що хворать на онкологгчну патологiю, е актуальним та важливим, з огляду на необхГднгсть розробки заходiв медико-психологгчно! допомоги (МДП) даному контингенту осгб.
Для вирГшення поставленого питання протягом 2011-2012 рокТв на базi дитячого онкологгчного вГдщлення КЗОЗ «Обласна дитяча клГнгчна лiкарня № 1» (м. Харшв) нами було проведене клшГко-психологгчне й психодiагностичне обстеження батькiв дiтей з дiагнозом онкологгчного новоутворення. Загальний дизайн дослТдження, яке складалось з 2-х еташв, представлено на рис. 1.
На 1-му еганi роботи на основт Гнформовано! згоди на момент первинно! гостталГзацп дитини до стацюнару задля протипухлинного лГкування було проведено обстеження 339 родин (матерiв та батькТв), з яких у детей з 214 сiмей було встановлено дiагноз злоякгсного та у 125 - доброякгсного новоутворення. У 86 детей групи 1 та 53 групи 2 було заплановано хгрурггчне втручання.
В результатi дослТдження виявлено, що для усГх батькТв (100%) факт дiагностування у власно! дитини новоутворення набував значного психотравматичного змгсту, не залеж-но вГд того, чи було воно доброякгсним чи злоякгсним. Вiтальна загроза провокувала по-яву переживань, пов'язаних з життевими прiоритетами, цшностами, сенсом життя. Батьки обох груп гостро реагували на ситуащю (серед батькiв детей зг злоякгсними новоутворен-нями гострота реагування була бГльш вираженою за кглькгстю та гнтенсивнгстю), з появою гнтенсивних негативних емоцГй (тривоги, дратгвливостг, зниження настрою) та проблем з опануванням ними, зрушенням у сгмейному функцгонуваннг (змгна ролей, обов'язкгв, на-
Рис. 1. Дизайн дослщження.
вантаження) та загостренням сiмейних, дитячо-батьк1вських, подружнiх, мiжособистiсних та внутрiишьоособистiсних конфлiктiв.
Отже, можна стверджувати, що постановка онкологiчного дiагнозу та первин-на госпiталiзадiя дитини до стацюнару е гострою психотравмуючою ситуащею для батькiв, незалежно вiд характеру процесу, або iнших факторiв, зокрема, стану смейного функцюнування.
Проте, за умови позитивно! динамгки в лжуванш та визначеннi сприятливого прогнозу щодо здоров'я й життя дитини, актуальнють психотравмуючих переживань батькiв швелювалася, обумовлюючи нормалiзацiю !х психоемоцiйного стану.
МГж тим, для батькiв дГтей, якi були повторно госпiталiзованi до стацюнару задля проти-пухлинного лжування, характерними виявились iншi тенденцп щодо стану !х психоемоцшно! сфери. Так, на 2-му етат роботи нами було обстежено 428 батьшв (214 родин, дгти в яких були повторно госпiталiзованi). Виявлення психопатолопчно! симптоматики, визначен-ня синдромальних та нозолопчних характеристик проводилося у виглядГ структурованого iнтерв'ю. Процедура обстеження включала клГшчне iнтерв'ю з аналiзом психГчного стану та анамнестичних даних, оцгнки умов та проявГв машфестацп психопатологГчно! симптоматики, li тривалостГ, особливостей перебпу. Проводилося градуювання iнтенсивностi (1 - дуже слабко, 2 - слабко, 3 - середньо, 4 - сильно, 5 - дуже сильно) та частоти (1 - дуже рГдко, 2 -рГдко, 3 - середньо, 4 - часто, 5 - дуже часто) симптомГв. Для комплексно! оцгнки по кожному з пунктГв використовувався штегральний показник (1П), який служив характеристикою вираженост i частоти психГчного розладу.
ВГковий розподГл дГтей був наступним: до 1 року - 4,2% дГтей, 1-3 роки - 11,2%, 4-6 рошв - 27,1%, 7-17 рошв -57,5% дГтей.
В структурГ захворюваностГ превалювали злоякГснГ утворення головного мозку - 21,5%, нейробластома - 14,5%, нейробластома - 11,7%, злоякюш утворення лимфо!дно! тканини -13,6% або шстково-м'язово! системи - 10,3%, ГншГ (одиничнГ випадки злоякГсних утворень) -40,2%.
Опитуваш родини було роздГлено на групи в залежностГ вГд стану подружнГх взаемовГдносин та функщональностГ стейно! системи у ситуацГ! наявностГ онкологГчного за-хворювання у дитини (дГагностика подружньо! конфлГктностГ та взаемодГ! здшснювалась з ви-користанням методики PARI [9]). Група 1-80,8% сГмей (173) вГдзначали наявнГсть напруженостГ
в имейних вщносинах, имейних конфлiктiв, як пов'язаних з лшуванням ди-тини, так i ескалацп iснуючих ранiше мiжособистiсних та подружнiх проблем, що призводило до дистанщювання та знижен-ня внутршньоамейного ресурсу. У групi 2-19,2% (41) родин имейна система характеризувалася згуртованiстю, здатнiстю до гнучко! адаптаци до стресово! ситуаци та ресурсом вирiшувати актуальш проблеми, яш виникали пiд час лiкування дитини.
За результатами
дослщження у 100% жшок та 42,2% чолов^в групи 1 та 17,1% жшок 1 9,8% чоловш!в, вiдповiдно, у грут 2 выявлено психчн розлади афективного чи невротичного характеру (рис. 2). У 37,6±4,8% матерiв та 16,8±3,7% батькiв з групи 1 дiагностовано розлади афективного регiстру, а у 57,2±4,9% та 24,3±4,3% - невротичного. Розлади особистосп i поведшки у зртому вiдi в групi 1 виявлено у 5,2±2,2% жшок та 1,7±1,3% - чоловш!в. У грут 2 невротичш, пов'язанi зi стресом розлади виявлено у 17,1±3,8% жшок та 9,8±3,0% чоловшгв.
Серед жшок групи 1 у 23,1±4,2% оаб виявлено депресивний епiзод легкого ступеню та 14,5±5,5% - середнього. У чоловшгв з групи 1 було дiагностовано депресивний епiзод легкого ступеню у 12,1±3,3% та середнього - у 4,6±2,1% обстежених батьшв. У жшок групи 1 серед розладав невротичного регiстру домiнували змiшаний тривожний та депресивний розлад -17,9±3,8%, спедифiчнi фоби - 13,3±3,4% матерi та розлад адаптаци у виглядi пролонговано! депресивно! реакци у 6,4±2,4% та змгшано! тривожно! та депресивно! реакци у 6,9±2,5%. Також у 3,5±1,8% жшок з групи 1 виявлено соматоформну дисфункщю вегетативно! нервово! системи, 1,2±1,1% - шохондричний розлад та 8,1±2,7% - неврастенгю. У 11,6±3,2% чоловiкiв з групи 1 визначено змгшаний тривожний та депресивний розлад, у 9,1±2,9% -розлад адаптаци та у 3,5±1,8% - шохондричний розлад.
У групi 2 як серед жшок, так i чоловшгв, було дiагностовано розлад адаптаци у вигляд1 короткочасно! депресивно! реакци у 17,1±3,8% матерiв та 9,8±3,0% батькiв.
Порушення афективного репстру у вигляд1 депресивного розладу легкого та середнього ступеню вираженост характеризувалися тривалим зниженням настрою, втратою звич-них штереав та вщсутшстю задоволення вщ д1яльност1, що рашше приносила задоволен-ня. Наслщком зниження енергшносп були шдвищена ф1зична та псих1чна стомлювашсть i вщповщно зменшення активность Батьки скаржилися на швидке наростання втоми навiть при найменшому зусилль Вiдмiчалися знижена здатнiсть до кондентраци уваги та функдiональнi порушення пам'ят1, що були ознаками когштивного дефщиту. У батькiв з афективними розла-дами псих1чний стан також характеризувався невиправдано песимiстичним баченням май-бутнього, невпевнешстю у со61 та зниженням самооцшки, зниженням сексуального потягу, думками про власну виновшсть за хворобу дитини. Порушувалися сон та апетит.
Спедифiчнi фоби як нозологiчна категор!я, приналежна розладам невротичного регiстру, проявлялися широким спектром чгтко окреслених страх!в, прямо або опосеред-ковано пов'язаних з наявшстю онколопчного захворювання у дитини. Опитуван опису-вали наступн страхи: вщсутносп ефекту вщ призначеного лшування; зараження дитини шфекщями, яш передаються трансфузiйним шляхом (при переливаннях препаратiв кров^; розвитком онкопатологи у шших дiтей у родиш; страх розлучення з чоловшом; страх смертельно! хвороби у себе чи родиш; страх не справитися з ситуац!ею. Травматич-не переживання хвороби дитини та наявшсть iррадiональних (невщповщних за силою та ймов1ршстю реал!заци) страхiв приводили до формування уникаючо! поведiнки, зростаннi тривоги та вторинно депресивних переживань, що вiдображалося на виконанш сiмейних, содiальних, професiйних та шших функдш. Окр1м психчного р!вня вiдображення фобш,
0% 20% 40% 60% 80% 100% ч Афективт розлади Г30-39
» Невротичш, пов'язаш з1 стресом та соматоформшрозлади Р40-48
Розлади особистостп поведшки у зршому вид Г60-69 ■ ? Псгоачт та поведшжж розлади вщсутш
Рис. 2. Порушення психчно1 сфери у 5атьк1в дггей з онколоНчною хворобою в залежносТ в1д стану 1х с1мейно*1 взаемоди,%
був присутн1м 1 соматичний у вигляд1 соматовегетативних прояв1в тривоги (тахшарди, ну-доти, утруднення дихання, прискореного сечовипускання та ш.). Уникаюча поведшка та соматичш прояви психчного дистресу ще бмьше ускладнювали м1жособиспсш вщносини.
При змгшаиому тривожному 1 депресивному розлад1 в клш1чнш картиш були екв1валентно представлен! як прояви тривоги, так 1 депреси.
Розлади адаптади у вигляд1 короткочасно! та пролонговано! депресивно! реакци, а та-кож змгшано! тривожно! 1 депресивно! реакди проявлялися у вигляд1 психчного дистресу, викликаного стресовою под1ею, якою було онколопчне захворювання дитини, що перешкод-жав социальному функщонуванню та продуктивносп обстежених. Обстежеш скаржилися на знижений настрш, занепокоення, почуття неможливосп справлятися, планувати чи продо-вжувати залишатися в психотравматичнш ситуащ!; зниження продуктивносп в щоденних справах. Однак, вищеописаш ознаки не досягали глибини та напруженосп шших розлад1в афективного чи невротичного реистру. Отже, описана симптоматика була чггко пов'язана з1 стресовою под1ею 1 спостерггалася вщ м1сядя до шести, а у опитуваних з пролонгованою депресивною реакщею не перевищувала двох роюв.
1похондричний розлад виявлявся постшною стурбовашстю сво!м здоров'ям, переконашстю в наявносп у себе важкого соматичного захворювання з несприятливим прогнозом. Для ос1б з шохондричним розладом було притаманним надм1рна кондентрад1я на тлесних вщчуттях з подальшою !х штерпретащею як потендшно хворобливих 1 за-грозливих. Переконашсть у сво!й хвороб1 викликала гострий дискомфорт, посилювала психолоичну та психосощальну дезадаптащю, змушувала постшно звертатися за медич-ною допомогою 1 домагатися обстежень. Консультащ! лжар1в, що розв1ювали пщозри щодо наявносп соматично! хвороби сприймалися недов1рливо.
Неврастен1я виявлялася у двох вар1антах. У першому основним симптомом були скар-ги на пщвищену стомлювашсть тсля розумово! роботи, част прояви зниження професшно! продуктивносп чи ефективносп у повсякденних справах, тод1 як у другому - основним були ф1зична слабшсть 1 виснажешсть тсля мш1мальних зусиль, що супроводжуються почут-тям болю в м'язах 1 неможлив1сть розслабитися. Звичайними для неврастени провами були занепокоення з приводу розумового 1 ф1зичного неблагополуччя, драпвлив1сть, ангедон1я 1 почуття пригшченосп та тривожносп Часто виникало прорушення сну.
При соматоформнш вегетативнш дисфункди обстежуваними пред'являлися скарги, що були зовш под1бш, шби вони обумовлювалися ф1зичним розладом певно! системи оргашзму, ят в основному знаходилися пщ впливом вегетативно! нервово! системи (сердево-судинно!, шлунково-кишково!, дихально! чи сечовидмьно! системи).
Детальний анал1з стану психоемощйно! сфери у батьюв дггей з1 злояшсними новоутво-реннями виявив наступне (табл. 1).
Серед жшок групи 1 було виявлено бмьшу середню юльшсть симптом1в у одше! особи (19,0), н1ж у чоловш1в (12,4). У клш1чнш картин психопатолопчно! симптоматики у жшок ще! групи домшували так! симптоми: тдвищена псих1чна втомлюватсгь - (1П = 5,00); тривога (1П = 5,0); емощйна лабмьшсть (1П = 5,0); порушення засинання (1П = 4,87); драпвлива слабшсть (1П = 4,84); неадекватно знижений настрш (1П = 4,76); шдвищена ф1зична втомлювашсть (1П = 4,48). Таким чином, у матер1в групи 1 домшували афективний, астешчний та вегетативний синдроми. У чоловш1в ще! групи превалювали пщвищений АТ (1П = 3,75); тривога та головний бмь (1П = 3,47); неадекватно знижений настрш (1П = 3,10).
М1ж тим, у матер1в 1 батьюв групи 2 встаиовлеш поодинок1 слабко виражеш симптоми астешчного та афективного змгсту.
Таким чином, результата вивчення особливостей психоемощйно! сфери батьюв, чи! дтги хворгють на онколопчну патолопю, дають пщставу вважати, що наявшсть та виражешсть 11 порушень залежить не спльки вщ самого психотравмуючого факту тяжкого захворювання у дитини, сюльки вщ успгшносп с1мейних вщносин та адаптованосп с1мейно! системи, яка у даному випадку стае або додатковим обтяжуючим, або превентивним фактором щодо розвитку психосощально! дезадаптади. Так, наявшсть деформащ! подружньо! взаемоди та дисфункщональних с1мейних вщносин в поеднанш з необхщшстю лшування дитини з1 злояюсними новоутворенням, сприяе формуванню у батьюв, особливо у матер1в, невротич-них 1 афективних розлад1в депресивного, тривожно-депресивного та тривожно-фоб1чного спектру. В той же час, гармоншна подружня взаемод1я та функщональшсть с1мейно! системи, що забезпечуе здатшсть !! член1в до адаптади щодо стресово! ситуадИ, стае фактором превенди розвитку в них порушень психоемощйно! сфери, джерелом психолопчно! п1дтримки, що п1двишуе адаптадшний ресурс у зазначеного контингенту.
1
о
M M о
S № g
o\
2'S
N3 NI
â Ö
В егетативний Сенесто-шохондричний Дисощативний / конверешний Обсесивний Афективний Астен1чний Синдром
Диспепсичш розлади ¡=1 о ■о В CD Я g рз Я § рз s >1 я (Л ■о § к U рз я рз s о ■о о ►с CD я g о > 0 и я я Яс 01 ¡=1 е- и я я я я яс ш я CD я я яс % о о я и ÏÏ > CD я tJ1 Порушення глибини та тривалоси сну Порушення засинання *' О CD Я CD ц 0 Я 1 © я о рз к Е' я рз г рз о я о > о 13 о 3 CD 13 Я ►с я. я 0 13 в а Я g ifl 1 И о в. 3 CD 13 я ►с я я яс в 13 CD s о 13 3 CD 13 я ifl я я яс OV о « CD s о я ц 13 s я и я ц р о « рз 13 >1 3 CD 13 я ►с я. я рз 13 £ 5Г я рз 13 CD (Л я « о 13 рз п 13 я © о 21 X рз и м" (Л и о я о >1 я я о s о 13 ■е- о ■е- о 21 XI § 1 X рз и м" (Л и ё. X рз и м" (Л и я яс 13 s 1 о « X рз и м" (Л и. I S. 1 я в рз в CD ё CD Я fi M s о к яс я рз > рз OV я ÏÏ Добов! коливання настрою -3 13 я и о >1 рз -3 >1 р я CD ifl £ tJ1 > я § Е' 1деаторна та моторна npncKopeHicTb 1деаторна та моторна загальмовашеть Неадекватно пщвищений настрш Неадекватно знижений настрш**1 О о S § Я рз <-> я' CD 13 CD CD U S' о S' я рз <-> я' CD 13 CD ц CD U S' 13 § и и рз О > рз ai « р fies я 1 я рз я о S' я рз s о s > S и рз Я р fi' и я 1 я рз Ц* ЕЗ" Я рз S о S > S и рз я р О S г % 0 г
ю ю 1—L 1—L 0J I—1 о 1—L ю о I—1 о 1—' I—1 о 0J ю о о о о ю 1—' Ol ю Ol OJ ю i—' ю о Ю Ю ai
Ol 1+ I—1 Ol 1+ I—1 № 1+ о ю о 1+ о Ol OJ 1+ I—1 оо оо 1+ о Ol 1+ о 1+ I—1 ю ю 1+ I—1 оо 1+ I—1 ю 1+ о оо оо 1+ I—1 I—1 о 1+ о ю о 1+ I—1 о 1+ I—1 0J 1+ о о № Ol 1+ I—1 I—1 Ol 1+ ю 0 01 1+ о оо оо 1+ о 1+ о 1+ I—1 № 1+ ю 1—' 1+ о о о 1+ ю о i—1 1+ I—1 о о 1+ ю ю Ol 1+ I—1 I—1 о 1+ I—1 0J о 1+ I—1 0J 1+ I—1 0J № 1+ о w 1+ I—1 OJ 1+ I—1 oo i+ ю оо 1+ ю о о 1+ I—1 оо 1+ I—1 s и M <1 и X К Т1 ч
0J ^ I—1 ю ю 1—L ю ю № OJ Ol 0J Ol 0J Ol № Ol ю Ol ю оо ю № № 0J I—1 ^ ю оо о ю о оо ю № Ol I—1 о 0J ю I—1 о ю ю 0J 1—' о Ol оо ю I—1 ю ю ю oo ю о 1—' ю 0J ю о о W Ы X » M
i—1 I—1 I—1 I—1 OJ 0J о 1—L 1—' 1—' о ю о I—1 о о I—1 ю о о о о I—1 о ю I—1 0J ю I—1 i—' ю о 0J i—' ю ю ю I—1 Л
о 1+ о ю 1+ I—1 1+ о о о 1+ о ^ 1+ I—1 Ol 1+ ю I—1 о 1+ о о о 1+ I—1 № оо 1+ I—1 ю 1+ I—1 ю ю 1+ о 0J о 1+ о ю 0J 1+ о ю ю 1+ I—1 Ol 1+ I—1 I—1 1+ о о ю 1+ I—1 ю о 1+ ю о № 1+ о Ol 1+ I—1 I—1 1+ о № 0J 1+ о № ю 1+ ю 0J Ol 1+ о № 1+ ю I—1 1+ I—1 1+ I—1 1+ ю Ol Ol 1+ I—1 0J 1+ о о 1+ I—1 № 1+ о I—1 о 1+ I—1 w oo i+ Ю 1—' ai i+ ю ai ai i+ ю 0J ю 1+ I—1 0J 0J 1+ о II M <1 % а н»* M <1 СО
0J № I—1 ю оо ю ю ю о ю 0J № 0J Ol 1—' ю о оо № ю о оо ю Ol I—1 о № ю № ю ю № ю оо ю о 0J I—1 ю о ю о ^ оо № о ю I—1 ю оо ai Ol № ю о № о оо Ш M s
I—1 о о о о I—1 I—1 о ю I—1 о I—1 ю о I—1 I—1 1—' о 1—' I—1 ю I—1
,11±0,03 00 ю 1+ р 01 о Ol № 1+ р I—1 0J 0J 1+ р ъ о оо ю 1+ I—1 I—1 № о о о 1+ I—1 о о о о 1+ р % 0J ^ оо 1+ р Ъ 0J ю 1+ I—1 I—1 ю о о о о о "to 1—' 1+ о о о № о 1+ р 0J о о о Ol 0 1+ р 01 о о № 1+ р ъ оо о № I—1 1+ I—1 о о ю 1+ р Ol о 00 1+ I—1 ъ 01 о о 1+ р ъ 0J Ol 0 1+ р 01 о о I—1 I—1 1+ о I—1 о о 1+ о Ol 0 1+ р 01 о J° "to 0J 1+ о о ai о i+ р "ai о о о 1+ р "оо ю о о 1+ I—1 ъ 0J ai w 1+ р Ъ w II M Ül X к X "J ч << X »
i—1 о о о I—1 I—1 о I—1 о I—1 1—' о ю о о ю i—' hl I—1 i—1 л N S II M
о о 1+ р ш ю ю I—1 1+ р % ю № ю 1+ р I—1 ю № 1+ р I—1 Ol ю ю 1+ I—1 ъ 0J о о I—1 0 1+ р ъ 01 Ol 0 1+ р 01 о I—1 1+ р Ol № о о о о о о о Ol 0 1+ р 01 о о о о о I—1 о о 1+ о о I—1 ю 1+ I—1 о I—1 ъ 1+ р о ю оо 1—' 1+ I—1 0 01 оо I—1 1+ р ъ Ol 0 1+ I—1 01 о р I—1 I—1 1+ о I—1 1+ р I—1 0J о 1+ р о оо о о 1+ I—1 "to о 0J ai i+ р "ai о 1—' 1+ I—1 % 0J I—1 1+ I—1 "ai ю i—1 1+ р "оо ю II M Î а M« к X
0X13 »
ч
V
к
и»
и
>1
M
X »
>
V X
s sc
ч
л Sc »
Z s
W m
~ Ë
w >
о »
s
о X
s
s
s
w
5
W M
s. S
ч и
$3 О > ^
л s о
з
w
s
u
о „ 4 4 <<
w M
m g a о о
: S 5
s E л s №
a о s
»
S s
s
»
a
4 b » л Я S
:: о •p
п и>
5 se
о s
и о
4
о о
•e iß*
5 П о >в ~ s
п H ai н т
Й
Л^ература.
1. Psycho-Oncology / Holland J. C., Breitbart W. S., Jacobsen P. B. [et al.].- Oxford University press, 2010.- 745 р.
2. Маркова М. В. Стан та перспективи розвитку сучасно1 психоонкологп / М. В. Маркова, О. В. Пюнт-ковська, I. Р. Кужель // Украшський вiсник психоневрологи.- 2012.- Т. 20, вип.. 4 (73).- С. 86-91.
3. Emotional functioning of parents of children with cancer: the first five years of continuous remission after the end of treatment / H. Maurice-Stam, F. J. Oort, B. F. Last [et al.] // Psychooncology.- 2008.-Vol. 17.- Issue 5.- P. 448-459.
4. Fathers' views and understanding of their roles in families with a child with acute lymphoblastic leukaemia: an interpretative phenomenological analysis / K. Hill, A. Higgins, M. Dempster [and othr.] // J Health Psychol.- 2009.- Vol. 14.- Issue 8.- P. 1268-1280.
5. Fletcher P. C. My child has cancer: the costs of mothers' experiences of having a child with pediatric cancer / P. C. Fletcher // Issues Compr Pediatr Nurs.- 2010.- Vol. 33.- Issue 3.- P. 164-184.
6. Пюнтковська О. В. Дитяча психоонколопя: проблеми та шляхи ix виршення / О. В. Пюнтковська // Арxiв псиxiатрií.- 2012.- Т. 19, № 4 (71).- С. 76-84.
7. Кришталь В. В. Системный подход к диагностике, психотерапии и психопрофилактике нарушения здоровья семьи / В. В. Кришталь, И. А. Семенкина // Международный медицинский журнал.-2000.- Т. 6, № 1.- С.11-15.
8. Кришталь В. В. Системная семейная психотерапия нарушений здоровья семьи / В. В. Кришталь // Медицинская психология.- 2007.- Т. 1, № 2.- С. 3-8.
9. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие / Под ред. Д. Я. Райгород-ского.- Самара: «Бахрах-М», 2001.- 672 с.
ОСОБЕННОСТИ ПСИХОЭМОЦИОНАЛЬНОЙ СФЕРЫ РОДИТЕЛЕЙ ДЕТЕЙ С ОНКОЛОГИЧЕСКОЙ ПАТОЛОГИИ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ФУНКЦИОНАЛЬНОСТИ
СЕМЕЙНОЙ СИСТЕМЫ
О. В. Пионтковская КЗОЗ Областная детская клиническая больница № 1
Резюме. На основе исследования 339 семей на этапе первичной госпитализации ребенка при установления диагноза онкологического заболевания, и 214 семей на этапе повторной госпитализации ребенка для противоопухолевого лечения, установлено, что нарушение психоэмоциональной сферы в виде расстройств депрессивного, тревожно-депрессивного или тревожно-фобического спектра, имеют место в 100% матерей и 26,8% отцов из семей с нарушением внутрисемейных отношений, в отличие от гармоничных семей, среди которых клинически выраженных нарушений психоэмоциональной сферы не обнаружено. Сделан вывод о необходимости дальнейшего изучения феномена функционирования семьи, в которой ребенок болеет онкологической патологией, на основе чего станет возможной разработка и внедрение комплексной системы медико-психологического сопровождения таких семей.
Ключевые слова: психоэмоциональная сфера, функциональность семьи, семья больного, детская онкология.
FEATURES PSYCHO-EMOTIONAL SPHERE OF PARENTS OF CHILDREN WITH CANCER DEPENDING ON THE FUNCTIONALITY OF THE FAMILY
O. Piontkovskaya Kharkiv Regional Clinical Hospital № 1
Summary. Based on research of 339 families at the stage of primary hospitalization of the child because the diagnosis of cancer, and 214 families at the stage of re-hospitalization of children for anticancer treatment, it was found that a violation of psycho-emotional sphere as depressive disorders, anxiety, depression, or anxiety-phobic spectrum, there are 100% of mothers and 26.8% of fathers from families in violation of interfamily relationships, in contrast to the harmonious families, including symptomatic disorders psycho-emotional sphere were found. The conclusion about the need for further study of the phenomenon of family functioning in which the child was suffering from cancer pathology, based on what will be possible to develop and implement a comprehensive system of medical and psychological support for these families.
Keywords: psycho-emotional sphere, the functionality of the family, the family of the patient, pediatric oncology.
