CC BY
36УДК 616.89:159.942.25+618.19-089.87+616-006.04:159.972
ОСОБЛИВОСТ1 АДАПТАЦ1ЙНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ Ж1НОК, ЯК1 ПЕРЕНЕСЛИ МАСТЕКТОМ1Ю, В АСПЕКТ1 IX ПСИХОКОРЕКЦН
М. В. Маркова, Ю. Ю. Мартынова Харшвська медична академ1я тслядипломно! освищи
Резюме. На баз1 мюько! онколопчно! лшарш № 1 м. Киева було проведено дослщження, в рамках якого обстежено 104 пащентки хворих на рак молочно! залози, яш перенесли мастектом1ю. Метою дослщження було штегральне вивчення компенсаторно-адаптадшних ресурав i психоемодшно! сфери жшок. Анамз результапв виявив характер адаптадшного потенд1алу та стан психши кожно! 1з обстежених пащенток. Це дало змогу прийняти клш1чно обгрунтоване р1шення щодо вибору психотерапевтичних м1шеней (штра- чи штерпсих!чш) та метод1в психокорекдп (психотерапевтичних методик) в кожному шдивщуальному випадку.
Ключовi слова: рак молочно! залози, мастектом1я, компенсаторно-адаптадiйнi психологiчнi механiзми, психоемодiйний стан, тривога, депресiя.
Захворюванiсть на злояшсш пухлини в Украiнi з кожним роком зростае. На сьогоднi найбьльш частим «органним» онкологiчним захворюванням серед жшок е рак молочно! залози (РМЗ). Щороку дей дiагноз ставиться одному мiльйону двiстi тисячам жiнок в усьому свiтi. Завдяки розвитку онкологи подовжуеться тривалшть життя падiенток тсля радикального лшування, однак 1 до сьогодш основним методом видалення пухлинного осередку е калчаща операдiя та шш1 агресивш методи лiкування. Так, в Укра!ш майже третина 1з ш!стнаддяти тисяч хворих [1] на РМЗ пщлягають проведенню мастектоми, яка призводить не лише до функщональних порушень, як1 пов'язаш 1з втратою органу або його частини, але ! до глибоких емодшних розлад!в, як1 гальмують продес адаптади та ре сощалзади.
РМЗ навпъ у ряд! шших онколопчних захворювань вiдрiзняеться великою психолопчною травматичшстю [2]. Серед фактор]в, що приводить до стресу й психосод{ально1 дезадаптади [3], вид1ляються спедифша оперативних втручань при РМЗ, можлив1сть редидиву захво-рювання, iнвалiдизадiя, проблеми, що виникають у мiкросодiальному середовищ[ хворих. Осо6лив1стю переживань нерiдко е зсув акденту 1з хвороби на м1жосо6испсш в1дносини: острах втрати ж1ночност1 й змши в1дносин з шшими людьми здобувають для хворих ж1нок першорядне значення [4,5]. Внаслiдок дього дане захворювання супроводжуеться надмiрною емодiйною напругою. Кр1м того, метафора «рак» загрожуе смертю i часто пов'язана з втратою органа, що мае велике значення для самоодшки жшки i 1! загального психоемодiйного стану [6]. Внаслщок дього вiдзначаеться часта невротизадя хворих на РМЗ, зниження настрою й апапя, порушення содiально-психологiчноi адаптади осо6истост1 [7].
У практичнш охорош здоров'я психолог1чному здоров'ю жшок хворих на РМЗ, як1 перенесли мастектомгю, придiляеться мало уваги, а дослiдження носять ситуативний, пошу-ковий характер. Залишаються вщкритими питання про те, як1 саме iнтегральнi осо6ист1сн1 [8], психолопчш i психосодiальнi властивостi iндивiдуальностi обумовлюють спедифщу емодiйних реакдiй iндивiда та призводять до психчно! адаптади чи дезадаптади.
Зазначенi обставини актуалiзують необхiднiсть розробки програм психолог1чно! п1дтримки, як1, по-перше, враховували б психолог1чний, содiальний контекст, по-друге, особиспсш особливосп ж1нок, що хворать.
Мета дослщження - вивчення психоемодшних, iндивiдуально-психологiчних та психосодiальних особливостей ж1нок, як1 перенесли мастектомiю, як факторiв i складових !х психолопчно! (психчно!) адаптади.
Контингент та методи дослщження. З дотриманням приндип1в бюетики та деонтологи на базi мгсько! онколог1чно! лiкарнi № 1 м. Киева за пергод 2007-2013 рошв дослiджено 104 падiентки хворих на РМЗ, як1 перенесли масгектомiю.
Дизайн дослщження становив обстеження падiенток у до- та тсляоперадшному перiодi. Жшки були подiленi на дв1 групи в залежносп в1д об'ему оперативного втручання: основну (ОГ) склали 72 падiентки, як1 перенесли радикальну мастектомга, групу пор1вняння (ГП) - 32 жшки тсля секторально! мастектоми.
В ОГ вш падiенток коливався вщ 35 до 59 рок1в (середнш в1к склав 49,8 ±2,8 роюв), а у ГП - вщ 36 до 57 рок1в (середнш в1к - 48,7±2,2 рок1в). Серед падiенток ОГ 59,7% знаходи-
лись у шлюбГ, 37,5% були розлученГ, а 2,8% - незашжнГ. У ГП розподГл становив 59,4%, 37,5%, 3,1% вГдповГдно. РГвень освГти пацГенток ОГ виявився переважно середньо-технiчним -у 56,9%; середнГй встановлено у 27,8%; вищш - у 15,3%; у ГП вГдповГдно,- 59,4% 21,9%, 18,8%. Кiлькiсть працюючих жГнок склало 62,5% осГб в ОГ та 65,6% жГнок у ГП, вiдповiдно, непрацюючих було 37,5% i 34,4%.
Таким чином, основнГ соцiально-демографiчнi показники обстежених обох груп були однорГдними, що стало пiдставою для висновку про репрезентативнГсть отриманих результатiв.
Стан психоемоцшно! сфери обстежених оцiнювався на двох етапах перебування у стационарному вщщленш: на дооперацiйному етапi та на тсляоперацшному, за допомо-гою клшГко-психологГчного та психодiагностичного дослГджень. У хворих виявлялися скар-ги на психiчний стан шляхом як вiльного Гнтерв'ю, так i цГлеспрямованого розпитування. Психодiагностичним методом визначалися характеристики самооцiнки особи за допомогою методики дГагностики оперативно! ощнки самопочуття, активностГ, настрою (САН) [9]. Також у роботГ використовували: методику дГагностики самооцГнки Ч.Д. СпГлбергера - Ю. Л. Ханша для оцшки рГвня особистГсно! та реактивно! тривожностГ [9], шкали М. ГамГльтона HARS та HDRS для визначення рГвня тривоги i депресГ! [10, 11], опитувальник вираженостГ психопатологГчно! симптоматики SCL-90R [12].
Для вивчення компенсаторно-адатапцшних механГзмГв у пац1енток використовували: методику визначення акцентуацш характеру за Г. ШмГшеком [9]; методику Лазаруса (R. Lazarus) - «Способи копГнга», для визначення копГнг - механГзмГв [13]; методику дГагностики Гндексу життевого стилю (1ЖС) опитувальником Плутчика - Келлермана - Конте (Life Style Index) для визначення частоти використання i вираженостГ механГзмГв психологГчного захисту [14]; опитувальник ТОБОЛ для визначення тип1в ставлення до хвороби [15]; самоактуал1зацшний тест (CAT) [16]. Психощальний ресурс жГнок визначався за допомогою шкали сощально! пГдтримки (багатомГрна шкала сприйняття соцiально! пГдтримки - MSPSS; Д. ЗГмет; адаптац1я В. М. Ялтонський, Н. А. Сирота) [17].
Результати та обговорення. Спочатку було ощнено стан психоемоцiйно! сфери жшок, якГ перенесли мастектомГю.
Проведене дослГдження самооцГнки пащенток за методикою САН показало, що дослГджуванГ показники (самопочуття, активностг, настрою) на дооперацшному етапГ у жГнок обох груп були значно зниженГ в порГвняннГ з нормою (р<0,05). При цьому рГзницГ мiж групами не виявлено. Зниження настрою було наслГдком того, що жГнки дГзналися про дГагноз, необхГднГсть операцй, вГдчували страх перед нею та наркозом, песимГстично ста-вилися до лГкування загалом, втрачали нади на майбутне. Зниження настрою вплинуло на погГршення самопочуття i активносп пащенток.
ПГсля оперативного втручання у пащенток ОГ показники самопочуття, активносп, настрою, залишалися на низькому р1внГ, i позитивна динамГка була украй незначною, що вГдповГдало об'ективно клГнГчному стану хворих. У жГнок ГП показники самооцГнки були достовГрно вишГ порГвняно Гз ОГ (р<0,05), що було обумовлено !х позитивним сприйняттям меншого косметичного дефекту, внаслГдок меншого об'ему оперативного втручання.
Наявну тенденщю пГдтвердили результати вивчення тривожностГ за методикою Ч.Д. СпГлбергера - Ю. Л. Ханша. На дооперацшному еташ показники особистгсно! та реактивно! тривожносп пащенток обох груп мали виражене пГдвищення, при цьому знач-них вГдмГнностей мiж групами не виявлено. НаявнГсть високо! особистгсно! тривожностГ у жшок обох груп, дало пГдстави характеризувати !х як осГб, якг мають певнГ своерГднГ преморбГднГ особливостГ (риси особистГсно-пГдвищено! тривожностГ). В свою чергу, висо-ка реактивна тривожнГсть пояснювалася психогенною реакщею пащенток на захворюван-ня, перебуванням у стацшнарному вгадменГ онкологГчно! лГкарнГ, необхГднГстю операцй, можливими наслГдки, невГдомГстю майбутнього та Гнш. ПсихологГчний аспект пГдвищення реактивно! тривожносп пащенток пояснювався розвитком психГчно! дезадапгащи. Висока особистГсна тривожнГсть також потенщювала пГдвищення реактивно!.
Встановлена позитивна динашка редукцГ! високого рГвня реактивно! тривожносп у всГх пацГенток на тсляоперацшному еташ, що свГдчило про позитивний вплив на психолопчний стан жшок факту пройденого етапу - операцй, як одного Гз найголовнГших крокГв на шляху до подолання хвороби (табл. 1). Однак, у всГх пацГенток рГвень реактивно! тривожносп, не див-лячись на зниження, залишився високим, що свГдчило про збереження страхГв щодо втрати жГночностГ, необхГдного лГкування (променева, хГмГотерашя), майбутнього життя, i т.д.
Таблыця 1
Стан психоемоцшно? сфери жшок, як перенесли мастектом1ю
Р1вень ОГ (п=72) ГП п=32)
До операци П1сля операц11 До операцП П1сля операцИ
Абс. %±т Абс. %±т Абс. %±т Абс. %±т
Особисгiсна тривожн1СТЬ
Високий 37 51,4±5,0 37 51,4±5,0 16 50,0±5,0 16 50,0±5,0
Середнiй 28 38,9±4,9 28 38,9±4,9 13 40,6±4,9 13 40,6±4,9
Низький 7 9,7±3,0 7 9,7±3,0 3 9,4±2,9 3 9,4±2,9
Реактивна тривожшсть
Високий 44 61,1±4,9 39 54,2±5,0 19 59,4±4,9 14 43,8±5,0
Середнiй 28 38,9±4,9 33 45,8±5,0 13 40,6±4,9 16 50±5,0
Низький - - - - - - 2 6,3±2,4
Тривога (HARS)
Тривожний розлад 17 23,6±4,2 14 19,4±4,0 7 21,9±4,1 5 15,6±3,6
Симптоми тривоги 49 68,1±4,7 49 68,1±4,7 22 68,8±4,6 22 68,8±4,6
Вiдсутнiсгь тривоги 6 8,3±2,6 9 12,5±3,3 3 9,4±2,9 5 15,6±3,6
Депреия (HDRS) (депресивний розлад)
Тяжкий 9 12,5±3,3 12 16,7±3,7 4 12,5±3,3 5 15,6±3,6
По]шрний 24 33,3±4,7 27 37,5±4,8 11 34,4±4,7 11 34,4±4,7
Малий 26 36,1±4,8 24 33,3±4,7 11 34,4±4,7 11 34,4±4,7
Вщсутнш 13 18±3,8 9 12,5±3,3 6 18,8±3,9 5 15,6±3,6
Психопатологiчна реакцiя
Тривожно-депресивна 39 54,2±5,0 17 53,1±5,0
Астено-депресивна 18 25,0±4,3 8 25,0±4,3
Тривожно-фобiчна 10 13,9±3,5 4 12,5±3,3
Депсивно-апатична 3 4,2±2,0 2 6,3±2,4
Обсесивно-депсивна 2 2,8±1,6 1 3,1±1,7
Провщна психопатологiчна симптоматика за опитувальником SCL-90-R
Соматизацiя 12 16,7±3,7 17 23,6±4,2 5 15,6±3,6 6 18,8±3,9
Депре^я 16 22,2±4,2 20 27,8±4,5 7 21,9±4,1 8 25±4,3
Тривож-шсть 33 45,8±5,0 26 36,1±4,8 15 46,9±5,0 10 31,3±4,6
Фобiчна тривожнiсгь 11 15,3±3,6 9 12,5±3,3 5 15,6±3,6 4 12,5±3,3
На вщмшу в1д встановлено! тенденди, показники особиспсно! тривожност1 в обох гру-пах жшок на тсляоперадшному етат залишилися високими та незмiнними (табл. 1).
Дослдження р1вня вираженостi тривоги i депреси за шкалами HARS та HDRS на дооперадiйному етап продемонструвало, що для бмьшосп пащенток обох груп було харак-
терним наявшсть депресивних та тривожних розладов, при цьому практично! рiзнищ м1ж трупами не виявлено. Пiсля оперативного втручання виявлено перерозпод1л в бш зниження вираженосгi тривожно! симптоматики у пащенток обох труп (кращ1 показники мали жшки ГП) (табл. 1). Шсля операди виявлено пщвищення вираженосгi депресивно! симптоматики у всх пащенток (гiршi показники мали жшки ОГ) (табл. 1).
Вивчення розпод1лу та структури психопагологiчно! симптоматики, що спостерггалась у жшок на дооперадшному егапi, за допомогою опитувальника SCL-90R, продемонстру-вало вiдсугнiсть рiзнидi м1ж трупами, а тсля операди, дозволило констатувати зменшен-ня кiлькостi жшок iз провщною тривожнiстю з 45,8% до 36,1% в ОГ i з 46,9% до 31,3% у ГП; збмьшення шлькосп жшок з вираженою соматизащею серед пащенток ОГ (з 16,7% до 23,6%) та ГП (з 15,6% до 18,8%) вщбулося внаслщок значного болю, якого завдава-ла тсляоперадшна рана, та зменшення функцiональностi верхньо! кшщвки зi сторо-ни прооперовано! молочно! залози, на що були спрямованi основнi скарги. Серед оаб ОГ встановлено зростання шлькосп падiенток з депресивною симптоматикою (з 22,2% до 27,8%), що було обумовлене усвщомленням втрати молочно! залози як символу жшочносп i привабливосп. Жшки ГП продемонстрували легшу емощйну реакщю на операдiю, н1ж хворi ОГ (кiлькiсгь осiб з тдвищеними показниками за шкалою депреси змшилась незнач-но: з 21,9% до 25%) (табл. 1).
Отже, на тсляоперадшному егапi лшування хворих в онколопчному стадiонарi, у психоемощйному стан пащенток вiдбулися змши, яш мали достовiрнi вiдмiнностi в рiзних групах, на основi чого встановлено його взаемозв'язок iз об'емом оперативного втручання.
Таким чином, в результата дослщження встановлено наявнiсть у жшок ОГ i ГП психчно! дезадаптадп внаслдок патологiчного психоемощйного стану, який виник в результата iнтенсивно! психоемодшно! реакд! на операдю та !! наслдки. Це проявля-лося низькою самоощнкою, високою реактивною тривожнiстю, наявнiстю тривоги та депресивних симптомiв, вираженою психопатолопчною симптоматикою (соматизадя, тривожнiсть, депрес1я, фобiчна тривожнiсгь). Узагальнення результапв дало змогу встано-вити взаемозв'язок м1ж психоемощйним станом жшок та об'емом оперативного втручання.
Дал були дослiдженi шдивщуально-психолопчт та психосощальт аспекти адаптадшного потенщалу жшок, якi перенесли мастектомiю.
При визначенш акцентуадiй характеру за Г. Шмшеком, !х наявнiсть виявила-ся притаманною значнш кiлькосгi хворих як ОГ 81,9%, так i ГП 78,1% Найбмьш часто дiагностувались так! типи акдентуад]!, як дисгимiчнiсть (у 33,3% жшок ОГ та 34,4% ГП), тривожна боязлившть (16,7% оаб ОГ та 18,8% ГП), емотившсть (у 15,3% падiенток ОГ та 15,6% ГП), демонстратившсть (9,7% обстежених ОГ та 9,4% ГП) (табл. 2).
Отже, спмьними акдентунованими рисами характеру для жшок обох груп були дистимiчнiсть, тривожна боязливють, емотившсть i демонстративнiсгь.
Пiсля перенесено! мастектоми б1льш адаптованими виявилися пащентки з емотив-ною ащентуащею характеру, яш реалштично од1нювали ситуад1ю, вщносно адекватно спмкувалися з оточуючими та зверталися за допомогою, приймали участь у продеа лшування. Тодi як обстежеш iз збудливим, тривожним та демонстративним типами, ви-являли ознаки порушення психологiчно! адаптади. У дих жшок спостерiгалися iнтенсивнi психоемоцiйнi реакщ!, труднощ1 у комунiкадi!, що обумовлено змiстом преморбщних психологiчних особливостей, яш визначали стереотип емодшного реагування, когштивно! ощнки ситуади та поведшки.
Таким чином, встановлено, що для бмьшоста жшок, яш перенесли мастектомгю, властивi акдентуади характеру, що пов'язано iз загостренням особисгiсних рис в ситуади масивного стресу, у зв'язку iз хворобою та операдiею. Виявленi преморбщш особливостi передбачають iнтровертивну кумулящю негативних емощй, а де, у свою чергу, мае взаемозв'язок iз патогенною дiею на сому (можливий запуск злоякiсного продесу).
Далi нами були визначеш копiнг-стратегi! у пащенток тсля мастектоми. Лише у 6,9% пащенток ОГ i 9,4% обстежених ГП показники всх конструктивних копшг-стратегш в умо-вах стресу були у межах норми. Найчасташе використовувалися «дистанщювання» у 83,3% жшок ОГ i 71,9% осiб ГП, що включае прийоми штелектуалзади, але обесщнюе власнi пере-живання i можливоста подолання проблемних ситуадш, а також «прийняття вщповщальносп» 62,5% пащенток ОГ i 65% ГП. Рщше пащентками застосовувалися сгратегi! «самоконтролю» (45,8% жшок ОГ i 50% ГП) та «гакання-уникнення» (13,9% осiб ОГ i 25% ГП). Статистич-но нижчi показники сгратегiй самоконтролю у 54,2% обстежених ОГ i 50% ГП, тшання-
ы ы
сЬ я Я Ь 13 ^ и В' о к Е я £ я о РЗ к о о д я' я РЗ о о Д £ (Г Я о. Я 13 я к я я X я и (Г о а> 13 Я Ш Я о о Б' а> Я (Г III блок II блок I блок -3 я я я я XI а рз п я а я и рз к 1 я £ 13 о а я п о к я а я о рз к Ш- XI а >1 13 0) о вннэнотхид ы рз я а 13 0) ж. а X Д о сл я £ рз я ^ -3 я рз я й Прийняття вщповщальноеи о Самоконтроль ц рз я « о я ■е- 13 о рз к 5' о я я >1 Без акцентуацп ш о (Г о >1 о XI я а з я к я (Г Ы рз •а ы а\ м ^ о и рз Я (Г Ь а К о Я 13 я и я (Г м к § я и я (Г -3 13 я и о м я р -3 я я
1 я' Е я ■о я 1 Яс "л Ф- СЛ ^ а\ £ Л Яс СЛ ■I- СЛ а £ И, Яс "¡V СЛ СЛ ^ а\ £ ¿1 о 0 1 1 и РЗ Д. & о ■в-о 13 Я Л Я Я Яс ¡=1 рз 13 о м > (Г Я Я Яс м >1 о Д а> 13 я я Яс О а> Я о | Я И я я Яс > Я 1 Л Я Я Яс 2 а> > рз Й о > 3' я я яс X а И 13 рз ц а Я Я Я Яс я о X о ё 13 я я Яс -3 13 я И о м я я яс > я о и о а о я я яс м 13 >1 0 я 1 л я я яс рз 13 к о я яс я я яс о 3' я о >1 о 13 0) рз И рз я я м я рз и И я а ъ И о 13 0) я £ и рз к Ш- л а я я м к я я о я X о > о >1 я о >1 о сл я 3 и я рз я а 13 а о к я я рз рз я я м я 0) я £ о 0 К (Г Я о. Я 13 я 1 к 5 и рз я £ 13 а сл рз Я К а рз Д го' 3 я (Г ш рз Я £ и (Г я к я (Г я о о м сл И рз 3' я (Г Д а рз Д Я 0 Я V и X §
Й
ю сл Ш ю I—1 ь а •в- д § о ю СЛ к-1 ю к-1 к-1 ш СЛ I—1 о оо I—1 оо И о 13 3 И рз я £ ю ю I—1 № I—1 № ю ю I—1 о ш СЛ ю I—1 ы I—1 о сл ы ы ш № о ы к-1 ш 01 ю ■ ы I—1 к-1 I—1 I—1 к-1 ю ю > К 0
ш 1+ оо "ю 1+ 01 о ю ю "ю 1+ ^ 01 ь о ц § я (Г СЛ 01 Ъ 1+ 01 о ш 1+ оо ю 1+ ш о к-1 % 1+ I—1 "ю оо 1+ I—1 Ъ ю ш Ъ 1+ "ю к-1 % 1+ I—1 "ю "ю 1+ о О! Ъ 1+ 01 ю 1+ ы о I—1 ш ъ 1+ ы 01 I—1 I—1 I—1 I—1 1+ ш I—1 ю 01 о 1+ ъ ш о ъ 1+ ъ ю "ю 1+ "ю ю "ю 1+ "ю о ъ 1+ ъ 01 ъ 1+ ъ I—1 ш ъ 1+ ы 01 "ю 1+ о № 01 1+ ^ оо ю ю "ю 1+ ^ 01 СЛ I—1 % 1+ 01 о I—1 ш ъ 1+ ш 01 № 01 1+ ^ оо сл I—1 % 1+ 01 о 01 00 1+ 01 о оо ш ъ 1+ ы "ю 1+ о I—1 оо к-1 1+ ы оо оо к-1 Ъ 1+ ы оо ■ "ю 1+ о I—1 % 1+ I—1 "ю к-1 % 1+ I—1 "ю ю 1+ ы о I—1 01 ъ 1+ ш ъ I—1 О! 1+ ы ы ы Ъ 1+ ^О о4 1+ в м Й
ь 01 > к
ш оо СЛ I—1 -в-! I—1 СЛ к-1 ю СЛ I—1 к-1 СЛ I—1 I—1 I—1 ы СЛ ю I—1 оо I—1 I—1 I—1 I—1 I—1 ю I—1 ю оо ю I—1 I—1 сл I—1 № ю ы I—1 ю 01 ш 01 № к-1 к-1 -1 п
№ 01 ш 1+ оо сл 00 1+ 01 о о оо 1+ ^ О! ь о ц § я (Г О! Ъ 1+ 01 о ш ^ 01 1+ ^ оо I—1 01 Ъ 1+ ш Ъ ш I—1 1+ I—1 ш к-1 1+ I—1 I—1 01 Ъ 1+ ш Ъ ш I—1 1+ I—1 ш I—1 1+ I—1 ы I—1 1+ I—1 ю % 1+ ъ I—1 01 ъ 1+ ы ъ I—1 01 1+ ы ъ ю 00 I—1 1+ ^ 01 ш I—1 1+ I—1 ю 01 о 1+ ъ ю I—1 ъ 1+ I—1 I—1 01 1+ ш ъ ы ^ 1+ ы I—1 1+ I—1 I—1 01 1+ ы ъ ы I—1 1+ I—1 СЛ ю % 1+ ъ ю I—1 ъ 1+ ^ I—1 сл ю % 1+ ъ ю 01 о 1+ ъ № 01 Ъ 1+ О! Ъ 1+ 01 о 01 о 0 1+ 01 о I—1 ъ 1+ ^ О! ы I—1 1+ I—1 ю к-1 Ъ 1+ ^ к-1 оо к-1 1+ ^ к-1 ■ ю % 1+ ъ I—1 01 Ъ 1+ ы Ъ I—1 оо оо 1+ ы Ъ ш ^ 1+ о4 1+ в "в II СО ьз
м
§ г
а
л К о
м. рэ а
Э о
•3 -в
л 5 и ?
п ра
» Я
>1 »
а
н »
В.
¡ас я
И
г й* л 8 £
Р Я
и«
и
г
п Н ш н
Я О Я
I
Й,
уникнення у 86,1% пащенток ОГ i 75% ГП, позитивно! переощнки подш у 29,2% oci6 ОГ i 21,9% ГП, що маркируе пад1енток як особистостей, яш схпльш до психолопчних захиспв в ситуациях напруження, але не до стратегш подолання. Виявлена тенденц1я до високих показнишв таких способгв поведiнки в стресовш ситуащ!, як «планування вирiшення про-блеми» - у 51,4% пащенток ОГ i 59,4% ГП. Показники способу подолання проблем «пошук соцiально! шдтримки» були як низькими у 20,8% жшок, так i дуже високими у 51,4% обсте-жених ОГ i у 15,6% та 46,9% оаб ГП вщповщно. I та i iншi показники е чинниками розвитку психчно! дезадаптацй (табл. 2).
Таким чином, найчасташе пащентки, яш перенесли мастектомiю, використовували неконструктивну копшг-стратеггю «дистанц1ювання» i вiдносно конструктивну «прийняття вiдповiдальностi», рiдше конструктивну «самоконтроль» i неконструктивну «тшання - уник-нення».
Ощнка несвiдомих механiзмiв психологiчного захисту за допомогою опитувальника 1ЖС виявила високе напруження у використанш наступних механiзмiв психологiчного захисту: «заперечення» - у 62,5% пащенток ОГ i у 59,4% ГП (за Е. Кублер Росс, заперечення е першим мехашзмом в структурi реакцш на хворобу у онкопащенпв)., «iнтелектуалiзадiя» -у 22,2% i 21,9% жшок ОГ i ГП вiдповiдно. Данш механiзми використовуються i здоровими людьми, але у бмьшосп пацiенток одночасно виявлялася висока напруженiсть i по шшим МПЗ - «витiсненнню», «замщенню» i «проекцй», якi в рядi дослджень виявленi при неврозах. Так у 88,9% оаб ОГ i у 59,4% ГП виявлено напруження по 2 i бiльше МПЗ, в тому числГ де-задаптивними механiзмами. (У диспозицiях Келлермана Плутчика заперечення i реактивне утворення посилюють одне одного) (табл. 2).
Отже, нами були виявлеш дисгармонiчне поеднання копiнг-стратегiй: дистанцiювання -пошук сощально! пiдтримки; а також дисгармонiчнi поеднання копшг-стратегш та психологiчних захистiв: пошук сощально! пщтримки - заперечення; планування виршення проблеми - заперечення, такання-уникнення - iнтелектуалiзадiя, внаслiдок чого у пащенток формувалися дезадаптуючi ВКХ (II i III блок).
Таким чином, у пащенток, яш перенесли мастектомгю, було виявлено схильнiсть до використання МЗП, а не копiнг-стратегiй, переважання в !х структурi «заперечення» (адаптивний МЗП), «проекцй» i «реактивного утворення» (дезадаптивш МПЗ). Провiдними копiнг-стратегiями були «дистанщювання» (неконструктивна копiнг-стратегiя), «прийняття вщповщальносга» (вiдносно конструктивна), рiдше використовувалися «самоконтроль» (конструктивна) i «тшання - уникнення» (неконструктивна). Отже, були визначеш маркери психчно! дезадаптацй, якi тгсно пов'язанi з особливостями стилю захисно! i стрес-долаючо! поведiнки. Це пщвищений загальний рiвень напруження МПЗ, превалювання в структурi дезадаптивних МПЗ i неконструктивних копiнг-стратегiй.
Визначення типiв реагування на захворювання (ТРнЗ) за методикою ТОБОЛ показало, що найчаспше обстежеш жшки обох груп мали ергопатичний тип (25,0% падiенток ОГ i 28,1% ГП), який характеризуе !х як «трудоголшГв», якi занурюються у роботу, сенситив-ний тип ставлення (23,6% осiб ОГ i 15,6% ГП), що вказуе на збентеження щодо можливого неблагоприемного враження, яке може скластися в оточуючих у зв'язку iз вiдомостями про хворобу (вони боялися стати тягарем для близьких, переживали, що оточуючi стануть !х уни-кати i вважати неповнодiнними) i тривожний ТРнЗ (13,9% обстежених ОГ i 15,6% ГП). Щодо рiзницi м1ж групами, то в ОГ сенситивний ТРнЗ зустрiчався статистично частiше (p<0,05), ан1ж у ГП, що пояснюеться тим, що постмастектомiчний косметичний дефект посилюе вiдчуття невпевненостi у спiлкуваннi, негативно впливае на сприйняття жшками ОГ свое! зовшшносп (табл. 2).
При вивченш ступеню i характеру самоактуалзащ! жшок, якi перенесли мастектомiю, виявилося, що за середнiм значенням двох базових шкал лише 9,7% пащенток ОГ i 15,6% ГП знаходилися в зош самоактуал1защ! (>55Т-бамв). Це достатньо високий показник так як, на думку автора теори самоактуамзаци А. Маслоу самоактуамзуючих людей не бмьше одного вiдсотка вщ всього населення. Цi жшки мали властивють жити теперiшнiм, вiдчувати неперерившсть минулого, теперiшнього i майбутнього. Вони вщносно незалежнi в сво!х дгях, намагаються керуватися в житп власними щлями, переконаннями, установками i принципами. Для них характерний внутргшнш локус контроль.
Однак близько половини пащенток обох груп, а саме 55,6% ОГ i 46,9% ГП, мали низь-кий показник самоактуалзаци (<45Г-бал1в), нижчий за норму. Щ жшки орiентувалися лише на один вгдрГзок часово! шкали (теперiшнiй, минулий чи майбутнiй), що свщчить про дис-кретне сприйняття власного життя. Вони мали високий ступшь залежносп, конформносп,
несамостшносл (особислсть, що управляеться ззовнi), зовнiшнiй локус контроль. I лише приблизно третина всх жшок (34,7% ОГ i 37,5% ГП) мали середньосгатисгичний р1вень самоактуалiзадii (45^54 Г-бал1в).
Таким чином, у жшок, яш перенесли мастектоми, в длому встановлена тендендя до зниження самоповаги, самосприйняття, гнучкосп поведiнки i спонтанностi, а також високо! сенситивносгi та потреби в пщтримщ, що мало бьльшу вираженiсгь у жшок, яш перенесли радикальну мастектомгю, пор1вняно з пащентками пiсля секторально! мастектом1!.
Важливою складовою при вивченнi адаптадшного потенщалу падiенток був аналiз психосощального ресурсу за допомогою «Шкали соцiально! пщтримки». Ця методика дозволила ощнити так аспекти соцiально! пщтримки, як пщтримка сiмr!, друз1в та «значимих iнших». Також вона вiдобразила сприйняття хворими проявiв допомоги зi сторони найближчого оточення. Анал1зуючи результати, виявилося, що бiльшiсгь обстежених сприймали пiдтримку найближчого оточення як достатню (>2 бал1в) (табл. 2).
Отже, достатньою зовншню пiдтримку з боку родини вщзначали 70,8% пащенток ОГ i 75% ГП, вщ «значимих iнших» отримували 65,3% жшок ОГ i 62,5% ГП та зi сторони друз1в мали 52,8% опитаних хворих ОГ i 62,5% ГП. Тодi як дефщит (<2 балв) психосощально! допомоги за шкалою «пщтримки с1мг!» виявлено у 29,2% жшок ОГ та 25,0% обстежених ГП, за шкалою «пщтримки друзiв» вщповщно 47,2% та 37,5%, за шкалою «пщтримки значимих шших» - 34,7% та 28,1%.
Варто зазначити суб'ектившсть використаного опитувальника, який вщображае влас-не сприйняття (розпiзнання) жшкою психосоцiально! допомоги як тако! та здатшсть до приймання сторонньо! допомоги. У рядi випадшв самоощнка тае! чи iншо! пщтримки як дефщитно! не спiвпадала з реальною ситуащею надання цiе! допомоги, а характеризувала неможливiсгь або небажання пащентки !! приймати. I полярш випадки, коли сприйняття обстеженими пiдтримки як достатньо! були щеалзованими та вказували на бажане.
Жшки ГП, у пор1внянн1 з пащентками ОГ, сприймали пщтримку з боку оточуючих 51льш позитивно та ощнювали свш психосощальний ресурс як достатнш. Для них були характер-ними пошук сторонньо! допомоги, потреба у сшлкуванш з шшими людьми та встановлення нових чи пщтримання наявних психоемощйних контакпв. Тод1 як обстежет ОГ сприймали оточення б1льш критично, у оаб з низьким р1внем психосощально! допомоги спостер^алися самозаглиблення, вщгородження вщ шших, проблеми у комушкативнш сферь
При проведенш корелящйного аналзу рiвню соцiально! пщтримки та виражетсп психопатологiчно! симптоматики у обстежених, було виявлено зворотнш зв'язок (г= -0,64, р<0,05). У пащенток, яш мали високий р1вень пщтримки вщ найближчого оточення, прояви психопатолопчно! симптоматики були менш вираженими, а психоемощйний стан б1льш стабмьний. Жшки з недостатньою соцiальною пщтримкою характеризувалися високим ри-зиком розвитку психолопчно! дезадаптади.
Таким чином, було встановлено внугрiшньоособистiснi та психосощальнi фактори, якi сприяють психологiчнiй адаптади пащенток або попршують адаптадшний потенщал i при-зводять до дезадаптади (табл. 3).
Отже, як шдивщуальш особливосп, так i соцiальнi фактори впливали на вираженiсть психопатологiчно! симптоматики, поведшку пащенток i сприяли психологiчнiй адаптади або навпаки розвитку дезадаптади.
Висновки. На основi вивчення психоемодшно! сфери та комплексно! однки внутрiшньоособисгiсних та психосощальних ресурсiв, ми зробили висновок про характер адаптадшного потенщалу (парщальне або тотальне зниження) кожно! iз обстежених падiенток пiсля перенесено! мастектоми.
Узагальнюючи пщсумки проведеного дослщження, можна стверджувати, що психоемощйний стан жшок, яш перенесли мастектомгю, вiдрiзняеться рiзноманiтнiсгю вiд вiдносного психологiчного благополуччя до глибоко! психчно! дезадаптади.
Серед внутршньоособистюних протективних фактор1в, що сприяють збережен-ню психiчного здоров'я жшок в шсляоперадшному перiодi пiсля мастектоми, е емотивна акцентуацiя характеру, конструктивш копiнг-стратегi! та механiзми психологiчного захи-сту, адекватне ставлення до хвороби й високий р1вень самоактуалзащ!.
Провщним психосоцiальним чинником, вiд якого залежать показники психологiчного благополуччя жшок, як перенесли мастектомiю, е наявнiсгь сощально! пiдтримки, а також вмiння, можливiсть i бажання и отримувати. За умови дефщиту допомоги вiд найближчо-
Таблиця 3
Внутр1шньоособист1ст та психосощальш складов1 адаптащйного потенщалу жшок, як перенесли мастектомдо
Сприятлив1 фактори Несприятлив1 фактори
Емотивний тип акцентуацп характеру Конструктивна котнг-стратепя «самоконтроль», вщносно конструктивна «прийняття вщповщальноси» Адаптивний МЗП «заперечення» Ергопатичний ТРнЗ Високий р1вень самоактуал1зацп Достатнш р1вень сощально! пщтримки Збудливий, тривожний та демонстративний типи акцентуацш характеру Пщвищений загальний р1вень напруження МПЗ, превалювання в структур1 дезадаптивних МПЗ i неконструктивних котнг-стратегш. Неконструктивна котнг-стратег1я «дистанщювання», «тжання - уникнення». Дезадаптивт МПЗ «проекц1я» i «реактивне утво-рення» Дисгармошчне поеднання котнг-стратегш: дистанщювання - пошук сощально1 пщтримки Дисгармотчт поеднання котнг-стратегш та психолопчних захисив: пошук сощально1 пщтримки - заперечення; планування виршення проблеми - заперечення, тжання-уникнення -штелектуал1зац1я. Сенситивний, тривожний ТРнЗ Низький р1вень самоактуал1зацп Дефщит сощально! пщтримки
го оточення або неможливостi пащенгкою щентифшувати и як таку, !х психоемоцшний стан характеризувався наявнiстю патолопчних проявiв, якi мали тенденщю до попршання в залежностi вщ об'ему оперативного втручання.
Результати дослдження дозволили прийняти клiнiчно обгрунтоване рiшення щодо ви-бору психотерапевтичних мiшеней (штра- чи iнтерпсихiчнi) та методiв психокорекци (пси-хотерапевтичних методик) в кожному шдивщуальному випадку, прогнозувати ризик роз-витку дезадаптивних стан1в, проводити психопрофмактику, планувати та органiзовувати заходи медико-психолопчно! допомоги та психореабмггаци.
Лiтература
1. Украшський канцер-реестр: - Режим доступу: http://users.iptelecom.net.ua/~ucr/ (дата звернен-ня: 1.03.2013).
2. Psycho-Oncology / Ed. Holland J. C., Breitbart W. S., Jacobsen P. B. [et oth].- Oxford University press, 2010.- 712 р.
3. Кришталь 6. В. Складов! психолопчного адаптацшного потенщалу онкохворих, яш перенесли х1рурпчне втручання з формуванням кишково1 стоми / 6. В. Кришталь, М. В. Маркова, Т. П. Яворсь-ка // Таврический журнал психиатрии.- 2012.- Т. 16, № 2 (59).- С. 39-40.
4. The Roles of Social Support and Coping Strategies in Predicting Breast Cancer Patients' Emotional Well-being / J Kim, J Y Han, B Shaw [et al] // Health Psychol.- 2010.- Vol. 15 (4).- Р. 543-552.
5. Симаева И. Н. Особенности психологической поддержки женщин, перенесших операщю по поводу рака молочной железы, в условиях малого города // И. Н. Симаева, И. Г. Ецина / Вестник Российского государственного университета им. И. Канта. 2010. Вып. 5. С. 34-38.
6. Ell K. Depression, correlates of depression, and receipt of depression care among low-income women with breast or gynecologic cancer / Ell K., Sanchez K., Vourlekis B., Lee PJ., Dwight-Johnson M., Lagomasino I., Muderspach L., Russell C. // J Clin Oncol.- 2005.- № 23.- Р. 3052-3060.
7. Махнач Л. М. Копинг-стратегии у онкологических пациентов с различной степенью эмоциональной дезадаптации / Л. М. Махнач / Актуальные психологические исследования.- 2010.- С. 69-73.
8. Барденштейн Л. М. Психологические особенности больных раком молочной железы как прогностический фактор / Л. М. Барденштейн, Л. З. Велыиер, С. В. Аверьянова // Российский медицинский журнал.- 2011.- N 5.- С.13-17.
9. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие / Под ред. Д. Я. Райгород-ского.- Самара: «Бахрах-М», 2001.- С. 672.
10. Zigmond A. S. The Hospital Anxiety and Depression scale. // A. S. Zigmond, R. P. Snaith // Acta Psychiatr. Scand.- 1983.- Vol. 67.- P. 361-370.
11. Подкорытов В. С. Депрессии. Современная терапия / В. С. Подкорытов, Ю. Ю. Чайка // Харьков «Торнадо», 2003.- С. 327-330.
12. Zimet G. D. The multidimensional scale of perceived social support / G. D. Zimet // J. Personality assessment.- 1988.- Vol.52. (1).- P. 30-41.
13. Методика психологической диагностики способов совладания со стрессовыми и проблемными для личности ситуациями: пособие для врачей и мед. Психологов / Л. И. Вассерман, Б. В. Иовлев, Е. Р. Исаева (и др.).- СПб.: Изд-во НИПНИ им. В. М. Бехтерева, 2009.- С. 12-33.
14. Психологическая диагностика Индекса жизненного стиля / Л. И. Вассерман, О. Ф. Ерышев, Е. Б. Клубова (и др.).- СПб: Изд-во НИПНИ им. В. М. Бехтерева, 2005.- С. 41-49.
15. Психологическая диагностика отношения к болезни: метод, пособие.- СПб.: С.- Петерб. науч.- ис-след. ин-т им. В. М. Бехтерева, 2005.- С. 22-25.
16. Гозман Л. Я. Самоактуализационный тест / Гозман Л. Я., М. В. Латинская, М. В. Кроз // Российское педагогическое общество.- 1995.- 43 с.
ОСОБЕННОСТИ АДДАПТАЦИОННОГО ПОТЕНЦИАЛА У ЖЕНЩИН, ПЕРЕНЕСШИХ МАСТСКТОМИЮ, В АСПЕКТЕ их психокоррекции
М. В. Маркова, Ю. Ю. Мартынова
Резюме. На базе городской онкологической больницы № 1 г. Киева были обследованы 104 пациентки больных на рак молочной железы, которые перенесли мастэктомию. Целью исследования было интегральное изучение компенсаторно-адаптационных ресурсов и психо-эмоцианальной сферы женщин. Анализ результатов выявил характер адаптационного потенциала и состояние психики каждой из обследованных. Это дало возможность принять клинически обоснованное решение по выбору психотерапевтических мишеней (интра- или интерпсихические) и методов психокоррекции (психотерапевтических методик) в каждом индивидуальном случае.
Ключевые слова: рак молочной железы, мастэктомия, компенсаторно-аддаптационные психологические механизмы, психоэмоциональное состояние, тревога, депрессия.
FEATURES OF ADAPTATION RESOURCES OF WOMEN AFTER MASTECTOMY
M. V. Markova, Y. Y. Martynova
Summary. On the basis of Kiev City Oncologic Hospital № 1 there were examined 104 patients, who have had mastectomy done to treat breast cancer. The purpose of the research was to find out women' compensatory -adaptational resources and emotional state. The analysis of the results detected a character of adaptational potential and emotional condition of each of the patient. It gave an opportunity to make a clinically reasonable decision to choose the psychotherapy' targets (intm- or inter-mental) and psycho-correctional methods (psychotherapeutic techniques) for each separate case.
Keywords: breast cancer, mastectomy, adaptation-compensatory psychological mechanisms, psycho-emotional state, anxiety, depression.
