CC BY
10сб. науч. тр., посвящ. 60-летию образования РГМУ им. акад. И. П. Павлова.- Рязань, 2004.- С. 137-140.
3. Колчева Ю. А. Патогенетические основы развития деменции у больных с ХОБЛ // Вестник Российской Военно-Медицинской академии. Приложение.- 2010.- Т. 32, № 4.- С. 39.
4. Кушнир Г. М., Могильников В. В., Корсунская Л. Л., Микляев А. А. Диагностические и экспертные шкалы в неврологической практике - Симферополь, 2004.
5. Одинак М. М. Когнитивные нарушения и церебральная гемодинамика при хронической обструк-тивной болезни легких // Вестник Российской военно-медицинской академии.- 2011.- Т. 35, № 3.- С. 8-13.
6. Соматоневрология / Под ред. А. А. Скоромеца.- СпецЛит, 2009.- С.176-178.
7. Хроническая обструктивная болезнь легких как системное заболевание / Под ред. С. Н. Авдеева.-М. Атмосфера, 2008.- С.121-148.
НЕЙРОПСИХОЛОГИЧЕСЬКИЕ ПОРУШЕННЯ У ХВОРИХ З ХРОН1ЧНИМИ ОБСТРУКТИВНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ЛЕГЕН1В
I. В. Кунцевськая Мюька лшарня № 1, м. Севастополь
Резюме: У статп представлен результата дослщження когштивних, психоемоцшних по-рушень у пащенпв з хротчними обструктивними захворюваннями легень. Проведет дослщження показують залежшсть нейропсихологичеських порушень вщ стади хротчних обструктивних захворювань легень i !х вплив на основне захворювання.
KAroHOBi слова: хротчт обструктивнi захворювання легень, когнiтивнi, психоемодшт по-рушення.
NEYROPSYCHOLOGICAL DISORDERS AT PATIENTS WITH CHRONIC OBSTRUCTIVE
DISEASES OF LIGHTS
I. V. Kuncevskaya City hospital № 1, Sevastopol
Summary: In the article the results of research of kognitiv, psichoemotional disorders are presented for patients with the chronic obstructive diseases of lights. The conducted researches are shown dependence of neyropsychological disorders on the stage of chronic obstructive diseases of lights and their influence on a basic disease.
Keywords: chronic obstructive diseases of lights, kognitiv, psichoemotional disorders.
УДК 616.89:616.6:159.922.7/.8 (075.8):613.953.13
ЗАГАЛЬН1 ЗАСАДИ, М1ШЕН1 ТА ЕФЕКТИВН1СТЬ МЕДИКО-ПСИХОЛОГ1ЧНИХ ЗАХОД1В ОПТИМ1ЗАЦН ВЗАвМОДН СИСТЕМИ «МАТИ - ДИТИНА» ПРОТЯГОМ ПЕРШОГО РОКУ П1СЛЯ ПОЛОГ1В
Л. I. Лобойко Харшвська медична академ1я тслядипломно! освiти
Резюме. Представленi результати комплексного дослщження системи «мати - дитина» в залежностi вщ типу вигодовування. Доведено, що тип вигодовування дитини не е клю-човим чинником формування взаемовщносин у системi «мати - дитина» на вщмшу вщ психологiчного благополуччя, рiвня готовностi до материнства, усвщомлення батькiвства, сiмейних взаемин. Результати покладеш в основу розробки системи медико-психолопчного супроводу, який показав свою ефектившсть в нормалiзадii психчного стану матерiв, а та-кож оптамiзацii виховних стратегш, гармошзаци амейного взаемоди.
Ключовi слова: медико-психолопчний супровщ, система «мати - дитина», тип вигодову-вання немовля, першi пологи.
Одним з ключових фактор1в гармоншного розвитку дитини е формування належно-го рiвню взаемоди в сисгемi «мати - дитя», викривлення якого в постнатальному перiодi обумовлюе створення хрошчно! психотравмуючо! ситуади для немовляти, що призводить до порушень продесу адаптадИ, вщхилень i затримок в психомоторному розвитку. Гармоншна взаемод1я системи «мати - дитина» на протязi першого року тсля пологiв, залежить вiд взаемоди складно1 системи чинникiв, кожен з яких вщпрае велику роль в реалзаци врод-жених програм поведшки дитини. Одним з таких чинниюв, верифшащя впливу якого на продес формування адекватних стосунюв в дитяче-материнськш дiадi в останнi роки стае все бмьш актуальною проблемою, е тип вигодовування дитини.
З одного боку, загальновщомим та беззаперечним е факт корисносп природного вигодовування для дитини, насамперед, першого року життя, яке ВООЗ визнало «золотим стандартом» харчування немовлят. Крiм вигод харчового характеру, природне вигодовування тдвишуе закиснi механiзми дитини, стимулюе 11 1мунну систему, заощаджуе людсьш та природнi ресурси, формуе тгсний зв'язок м1ж матiр'ю i дитиною, а також е проф1лактичним засобом щодо виникнення у матерi фiброзно-кiстозних мастопатичних стан1в та, за раху-нок секреди пролактша й окситоцина - сприяе пщвищенню материнського задоволення й альтру1зму.
З iншого боку, новпнш стан розвитку iндустрii штучного вигодовування немовлят, дозволяе максимально наблизити склад дитячих сушшей до складу грудного молока. На думку сучасних педiатрiв, «... в наш днi штучне вигодовування вже не уявляеться обов'язковою та неминучою життевою драмою i реальним погiршенням якосп життя...». Також не доводиться сумн1ватися, що значна кiлькiсть людей в сучасному свiтi благополучно виросли i без грудного вигодовування, що означае наявтсть у дитяче-материнськiй дiадi ресурсiв та шших можливостей для досягнення ф!зично! та емодшно! близькосп немовляти з матiр'ю, яка е запорукою розвитку гармоншно! особистостi дитини.
М1ж тим, враховуючи тенденди сучасносп, а саме, той факт, що в свт, починаючи з 50-60-х рр. XX сторiччя, число жшок, якi здшснюють грудне вигодовування, неухильно зменшуеться, необхщними на сьогоднi е науковi дослдження феномену взаемоди в системi «мати - дитина» в аспект 1х залежностi вщ типу годування немовляти, що дозволило б розробити та впровадити в кл1тчну практику систему медико-психологiчного супроводу, спрямовану на оптимiзадiю стосунюв в дитяче-материнськш дiадi та н1велящю можливо-го шюдливого впливу штучного вигодовування на розвиток дитини першого року життя. В Укра1ш 5% жшок в даний час взагал не прикладають дитину до грудей; 30-40% жшок годують грудьми в середньому до 2-х мюяд1в.
Враховуючи вищезазначене, метою роботи було на основ! системного шдходу до анал1зу ! комплексно! одшки взаемоди системи «мати - дитина» на протяз! першого року життя дитини, розробити систему 11 медико-психолопчного супроводу, спрямовану на оптим!зад1ю стану дитяче-материнсько! взаемоди в умовах штучного вигодовування.
Для досягнення поставлено! мети були виргшет наступт задачк 1. Дослщити динамшу стану психоемодшно! сфери жшок у тсляпологовому пергод! в контекст! адаитадИ системи «мати - дитина». 2. Встановити особливосп р!вню психолопчно! готовносп та ставлен-ня до материнства у жшок в залежносп вщ типу вигодовування дитини. 3. Визначити психосод!альн чинники, як! впливають на стан взаемоди «мати - дитина» та ранжувати !х за ступенем патолопчно! ди. 4. Проанал1зувати стан с1мейних та материнсько-дитячих стосунюв в аспект! д!адно! взаемоди в залежносп вщ типу вигодовування дитини. 5. Вия-вити особливосп психомоторного розвитку дитини в залежносп вщ психоемодшного стану матер!в та типу !х годування. 6. Науково об^рунтувати, розробити ! впровадити систему медико-психолопчного супроводу, спрямовану на оптим!защю взаемоди в материнсько-дитячш д!ад!, та ощнити и ефектившсть.
Дослщження складалось з п'яти обстежень, як! були розпод1лен на три етапи. Перше обстеження здшснювали на 14-21 день тсля пологв, на момент пед!атричного огляду дитини, 1нш1 - друге, трете, четверте ! п'яте - через кожн 3 мюяд! тсля першого. Перший етап (перше та друге обстеження) мав на мет! верифжащю динашки психоемодшного стану жшок в тсляпологовому перюд! в аспект! адаптадИ системи «мати - дитина», а також щентифшащю негативного впливу штучного вигодовування на психомоторний розвиток дитини та стан взаемоди у материнсько-дитячш д!ад!, на основ! чого визначали м!шен медико-психолопчного впливу.
На другому еташ здшснювали заходи медико-психолопчного супроводу з паралель-ним динамiчним спостереженням за психомоторным розвитком дитини в контекст змш в дiаднiй системi вщносин (трете - п'яте обстеження). Результати третього етапу (п'ятого об-стеження, через рiк пiсля полопв) трактувались нами як одшка ефективносп запропонова-них заход1в медико-психологiчного супроводу системи «мати - дитина» на протязi першого року пiсля пологв.
Отже, в перiод 2010-2012 рр. на базi комунального закладу охорони здоров'я «Харшвська мiська полжлшжа № 9», протягом року тсля вдалих неускладнених пологiв, нами були обстежеш 154 жiнки i ïхнi дети з типовим типом розвитку раннього вшу.
Критер1ями включення в обстеження були: перша вагетшсть без ускладнень i першi благополучнi пологи; одшка соматичного стану дитини за шкалою Апгар > 7 бал1в; вщсутшсть в анамнезi психчних i поведшкових розлад1в; наявнiсть повноï сiм'ï разом з подружжям. Кiлькiсть обстежених жшок змiнювалась з термiном обстеження. Середнш вш падiенток склав 24,6±3,2 рошв (вiд 19 до 28 роюв). На момент першого обстеження серед детей було 73 д1вчинки та 81 хлопчик. З огляду на мету дослщження, на першому еташ роботи жшки були розподiленi на двi групи в залежностi вщ типу вигодовування. До основноï групи увшшли матерi, ят годували дитину штучно: 75 оаб на момент першого обстеження, до групи порiвняння - 79 жшок, що годували дитину природн1м способом. До дослщження не включались жшки, яш мали досвщ природнього годування на момент першого обстеження та перейшли до штучного або змшаного способу на момент другого обстеження.
На другому еташ роботи, з огляду на отримаш результати, стратифшащя обстежених на групи здшснювалась в залежносп вщ стану ix психоемодшно!" сфери. Таким чином, основну групу (ОГ) склали 63 жшки з порушенням психоемоцшного стану, групу пор1вняння (ГП) - 77 психолопчно благополучних жшок. Серед матер1в ОГ 32 жiнки, яш виявили бажання взяти участь в розроблених нами заходах медико-психолопчного супроводу, склали терапевтичну пщгрупу (ОГТ). 1нш1 31, як вщмовились вщ участ в медико-психолопчнш робота, склали кон-трольну пщгрупу (ОГК). Заходи медико-психолопчного супроводу були розпочап шсля другого обстеження, тобто через 3,5 мюяд1 шсля полопв, та тривали до кшця дослiдження (п'ятого обстеження). Таким чином, починаючи з третього обстеження, в робот! анал1зувалися даш трьох груп д1ад «мати - дитина»: терапевтична (n=32), контрольна (n=31) та пор1вняльна (n=77).
Псиxодiагностичне дослщження було спрямовано на вивчення складових, стан яких визначав р1вень дiадичноï взаемодiï в системi «мати - дитина».
Першою такою складовою нами визначений стан псиxоемодiйноï сфери жшок, для дослщження якого було використано методику дiагностики самоодшки Ч. Д. Спглбергера -Ю. Л. Ханша, Единбурзьку шкалу пiсляпологовоï депреси та клшчт рейтинговi шкали депреси i тривоги М. Гаммьтона. В якостi провiдноï особистiсноï характеристики, стан якоï визначае стутнь емодiйноï зрiлостi та, за останнгми даними, е пщгрунтям для розвитку сташв пiсляпологовоï депресiï та деформацп взаемоди в системi «мати - дитина», вивчали алекситимiю, ргвень якоï визначали за допомогою Торонтськоï алекситимiчноï шкали.
В якостi дру^ складовоï ми розглядали ступшь готовносп жшки та усвщомлення нею рiзниx аспектов материнства. Ступiнь готовностi до материнства оцшювали, керуючись роз-робленою С. Ю. Мещеряковою класифiкадiею рiвнiв псиxологiчноï готовностi. Аналз особли-востей материнського ставлення проводили з використанням опитувальника «Усвщомлене батьювство», розробленого М. О. Срмикшою та Р. В. Овчаровою.
Стан третьоï складовоï визначали за анал1зом наявностi i вираженосп психосощальних фактор1в, ят мають вплив на стан здоров'я жшки (з використанням Z-кодiв за МКХ-10), а також якостi подружн1х i с1мейних, у тому числ1, материнсько-дитячих, стосуншв. Стан материнсько-дитячих та спедифшу с1мейних вщносин вивчали за допомогою методики PARI, яка мiстить одшку 23 аспекпв-ознак, що стосуються рiзниx сторш ставлення матерi до дитини i життя в родинi.
Одшка психомоторного розвитку детей проводилася за шкалою Л. Т. Журби i G. М. Мастюково^ за якою у кожний вшовий перiод вивчалися 10 показнишв психомоторного розвитку.
Отриманi у дослщженш данi було оброблено методом математичноï статистики за допомогою програми MS Ехсе1 v.8.0.3. та програми SPSS 10.0.5 for Windows.
За анал1зом динамши особистiсноï i реактивноï тривожностi у обстежених жшок вста-новлено переважання високих значень реактивноï тривожностi пiсля полоив i швелювання ïx до середн1х показникiв через 3,5 мюящ.
При дослщженш ознак тсляпологово! депреси на першому обстеженн1 одинична симптоматика постнатально! депреси була виявлена у 101 жшки (66%), вщсуттсть симптомш вщзначалася у 53 ос1б (34%). Через 3,5 мгсяця у обстежених вщзначалася тенденЦя до збмьшення кмькосп жшок без депреси (34% проти 56%) 1 до зменшення кмькосп обстежених з ознаками тсляпологово! депреси (60% проти 25%). Однак практично вчетверо зросла кмьшсть жшок з вираженою постнатально! депрес1ею (5% проти 20%). В Цлому, через 3,5 м1сящ тсля пологв вщсуттсть постнатально! депреси встановлено у 77 молодих матерш (що складае 55%), поодинош !! ознаки виявлен у 35 ос1б (25%), виражена тсляпологова депрес1я визначалася у 28 пащенток (20%).
По виразносп виявлених психопатолоичних феномешв обстежен розподмилися на-ступним чином. У бмьшосп жшок в ранньому тсляпологовому пергод1 мали мгсце окрем1 депресивн включення (60%) 1 симптоми тривоги (66%), а симптоматика на ршш малого де-пресивного етзоду була характерна 5% обстежених. Через 3,5 м1сящ тсля полопв кмьшсть жшок з моза!чно представленими симптомами депреси 1 тривоги зменшилася (25% 1 30%, вщповщно), проте вщбулося збмьшення числа пащенток з клш1чно вираженими порушен -нями психоемоцшно! сфери: психопатолоичн1 прояви ршня малого депресивного етзоду було д1агностовано у 20%, тривожного розладу - у 15% обстежених.
В динамшД тсляпологового перюду встановлено зменшення кмькосп жшок з три-вожно-депресивними симптомами, однак, у решти встановлена тенденця посилен-ня !х вираженосп. По бмьшосп дослщжуваних параметрш середнш бал !х вираженосп збмьшувався з часом тсля полопв. Так, у жшок через 3,5 мгсящ тсля полопв вщзначалося збмьшення вираженосп почуття провини, шсомтчт прояви, псих1чно! 1 соматично! тривоги по вс1м !! складовим. При цьому виражетсть показнишв депресивного настрою була практично незмшна в динамщь Однак, враховуючи зменшення з часом шлькосп ос1б з да-ними симптомами (101 жшка при дослджент на 14-21 день тсля полопв 1 63 - через 3,5 м1сяця), прогред1енттсть депреси 1 тривоги у даного контингенту стае очевидним фактом.
Таблиця 1
Динам1ка розповсюдженост та вираженост об'ективних прояв1в тривоги 1 депреси у тсляпологовому першд1 у обстежених
Ощнка в балах Розповсюджетсть / виражетсть Розповсюджетсть / виражетсть
14-21 день тсля полопв (п = 154) через 3,5 м1с. тсля полопв (п = 140) 14-21 день тсля полопв (п = 154) через 3,5 м1с. тсля полопв (п = 140)
Абс. к. % ± т Абс. к. % ± т Абс. к. % ± т Абс. к. % ± т
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Дослджуват параметры депресп*
Депресивний настрш Працездатшсгь 1 актившсть
0 53 34,4 ± 4,8 77 55,0 ± 5,0 53 34,4±4,8 77 55,0±5,0
1 32 20,77 ± 4,1 0 0 101 65,6±4,8 59 42,1±4,9
2 42 27,3 ± 4,5 16 11,4 ± 3,2 0 0 4 2,9±1,7
3 27 17,5 ± 3,8 43 30,7 ± 4,6 0 0 2 1,4±1,2
4 0 0 4 2,9 ± 1,7
сер. бал 1,28 сер. бал 1,26 сер. бал 0,66 сер. бал 0,52
Вщчутгя провини Сущидальш нашри
0 149 96,8 ± 1,8 125 89,3 ± 3,1 154 100 140 100
1 5 3,2 ± 1,8 15 10,7 ± 3,1
2 0 0 3 2,1 ± 1,4
сер. бал 0,03 сер. бал 0,15 сер. бал 0 сер. бал 0
Рання шсомн1я Середня шсомн1я
0 136 88,3 ± 3,2 75 53,6 ± 5,0 144 93,5 ± 2,8 127 90,7 ± 2,9
1 18 11,7 ± 3,2 61 43,6 ± 5,0 10 6,5 ± 2,5 9 6,4 ± 2,5
2 0 0 4 2,9 ± 1,7 0 0 4 2,9 ± 1,7
сер. бал 0,12 сер. бал 0,49 сер. бал 0,06 сер. бал 0,12
Шзня шсомшя Загальмовашсть
0 147 95,4 ± 2,1 135 96,4 ± 1,9 154 100 ± 0,0 112 80,0 ± 4,0
1 7 4,54 ± 2,1 5 3,6 ± 1,9 0 0 28 20,0 ± 4,0
сер. бал 0,05 сер. бал 0,04 сер. бал 0 сер. бал 0,2
1 2 3 4 5 б 7 s я
Ажитацш Псиxiчна тривога
о 149 9б,75 ± 2,2 129 92,1 ± 2,7 6о 39,0 ± 4,9 TT 55,0 ± 5,0
1 S 3,24 ± 2,1 4 2,9 ± 1,7 S1 33,1 ± 4,7 12 8,б ± 2,8
2 о о 2 1,4 ± 1,2 43 27,9 ± 4,5 зо 21,4 ± 4,1
З о о S 3,б ± 1,9 о о 21 15,0 ± 3,б
сер. бал 0,03 сер. бал 0,1б сер. бал 0,89 сер. бал 0,9б
Соматична тривога Шлyнково-кишковi соматичш симптоми
о 1S2 98,7 ± 1,1 TT 55,0 ± 5,0 142 92,2 ± 2,5 99 70,7 ± 4,б
1 2 1,29 ± 1,1 3S 25,0 ± 4,3 12 7,79 ± 2,7 41 29,3 ± 4,б
2 о о 2В 20,0 ± 4,0
сер. бал 1 сер. бал 1,б2 сер. бал 0,08 сер. бал 0,29
Загальш соматичш симптоми Iпоxондрiя
о 146 100 ± 0,0 112 80,0 ± 4,0 13о 84,4 ± 3,б 112 80,0 ± 4,0
1 В 5,2 ± 2,2 2В 20,0 ± 4,0 S 3,24 ± 1,8 19 13,б ± 3,4
2 19 12,3 ± 3,3 В 5,7 ± 2,3
З о о 1 0,7 ± 0,8
сер. бал 0,05 сер. бал 0,20 сер. бал 0,28 сер. бал 0,27
Зниження маси т!ла (п. Б) Критичшсть ставлення до xвороби
о о о 3 2,1 ± 1,4 о о 2В 20,0 ± 4,0
1 о о 1 0,7 ± 0,8 о о 3S 25,0 ± 4,3
сер. бал о сер. бал 0,01 сер. бал о сер. бал 0,25
Дослджуват параметри тривоги
Тривожний настрш Напруження
о 1S 9,7 ± 3,0 1S 10,7 ± 3,1 S3 34,4 ± 4,8 39 27,9 ±4,5
1 94 б1,0 ± 4,9 62 44,3 ± 5,0 ВЗ 53,9 ± 5,0 64 45,7 ±5,0
2 4S 29,2 ± 4,5 63 45,0 ± 5,0 1В 11,7 ± 3,2 3T 2б,4±4,4
сер. бал 1,19 сер. бал 1,34 сер. бал 0,77 сер. бал 0,99
Страяи Iнсомнiя
о 53 34,4 ± 4,8 В9 б3,б ± 4,8 63 40,9 ± 4,9 6S 4б,4 ± 5,0
1 9З б0,4 ± 4,9 23 1б,4 ± 3,7 ВЗ 53,9 ± 5,0 S1 3б,4 ± 4,8
2 В 5,2 ± 2,2 2В 20,0 ± 4,0 В 5,2 ±2,2 24 17,1±3,8
сер. бал 0,71 сер. бал 0,5б сер. бал 0,б4 сер. бал 0,70
1нтелектуальш порушення Депресивний настрш
о 1S4 100,0 ± 0,0 112 80,0 ± 4,0 S3 34,4±4,8 TT 55,0 ± 5,0
1 о о 2В 20,0 ± 4,0 96 б2,3±4,8 3S 25,0 ± 4,3
2 S 3,2±1,8 2В 20,0 ± 4,0
сер. бал о сер. бал 0,2 сер. бал 0,б8 сер. бал 0,б5
Соматичш м'язовi симптоми Соматичш сенсорш симптоми
о 1S4 100,0 ± 0,0 112 80,0 ± 4,0 146 94,8 ± 2,2 TT 55,0 ± 5,0
1 о о 2В 20,0 ± 4,0 В 5,2 ± 2,2 63 45,0 ± 5,0
сер. бал о сер. бал 0,2 сер. бал 0,05 сер. бал 0,45
Серцево-судинш симптоми Рестраторш симптоми
о 1S4 100,0 ± 0,0 75,0 ± 4,3 1S4 100,0 12T 90,7 ± 2,9
1 о о 3S 25,0 ± 4,3 о о 13 9,3 ± 2,9
сер. бал о сер. бал 0,25 сер. бал о сер. бал 0,09
Гастроiнтестинальнi симптоми Вегетативш симптоми
о 142 25,0 ± 4,3 В4 б0,0 ± 4,9 1S4 100,0 TT 55,0 ± 5,0
1 В 25,0 ± 4,3 49 35,0 ± 4,8 о о 3S 25,0 ± 4,3
2 о о T 5,0 ± 2,2 о о 2В 20,0 ± 4,0
сер. бал 0,05 сер. бал 0,45 сер. бал о сер. бал 0,б5
Поведiнка при оглядi
о 1S4 100,0 ± 0,0 TT 55,0 ± 5,0
1 о о 63 45,0 ± 5,0
сер. бал о сер. бал 0,45
Таким чином, на пщстав1 вивчення динамши стану психоемоцшноо сфери жонок в ранньому тсляпологовому перюд1, можна стверджувати, що протягом першого м1сядя тсля полопв у рамках формування адаптадп до материнства, бмьш1сть жонок (66%) вщчувають окрем1 симптоми тривожного й депресивного характеру, яш у основнш частит з них твелюються протягом 3 м1сящв тсля полоив. М1ж тим, у шшоо частини жшок (45%) д1 явища, не отримуючи зворотного розвитку, прогресують до клш1чно окреслених порушень (20%) або мозаочно представлених психопатолопчних включень (25%), яш характеризують-ся, переважно, соматичними масками тривожних 1 депресивних прояв1в.
Таблиця 2
Виражевдсть психопатолоНчних феномевдв у жшок в тсляпологовому першд1
Стутнь вираженост депрес11 1 тривоги 14-21 день тсля полопв (п = 154) через 3,5 м1с. тсля полопв (п = 140)
Абс. к. %±т Абс. к. %±т
Вщсутшсть депресивного етзоду (0-6 бал1в) 53 34,4±4,8 77 55±5,0
Малий депресивний етзод (7-16 бал1в) 101 65,6±4,8 63 45±5,0
И Окрем1 прояви (7-11 бал1в) 93 60,4±4,9 35 25±4,3
Виражений (12-16 бал1в) 8 5,2 ±2,2 28 20±4,0
Вщсутшсть тривоги (0-7 бал1в) 53 34,4±4,8 77 55±5,0
Симптоми тривоги (8-19 бал1в) 101 65,6±4,8 42 30±4,6
Тривожний розлад (20 бал1в й вище) 0 - 21 15±3,6
Пошук взаемозв'язшв м1ж станом психоемоцшноо сфери жонок та типом годування ди-тини, встановив вщсуттсть такових. Вщсуттсть кллшчноо симптоматики через 14-21 день тсля полопв було виявлено у 31% жонок з1 штучним типом вигодовування дитини 1 у 38% - з природним його типом. Окрем1 депресивт включення мали мгсде у 63% жонок групи ШВ1 та 58% ос1б групи ПВ1, симптоматика на р1вт малого депресивного етзоду була характерна для 6% обстежених ШВ1 та 4% жонок ПВ1; симптоми тривоги були д1агностоват у 69% матер1в ШВ1 1 62% - групи ПВ1. Через 3,5 мюящ тсля пологв спостерпалось збьльшення кмькосп психолопчно благополучних жонок (57% з тих, хто вигодовував дитину штучно 1 53% матер1в з природним типом годування малюка). Також встановлено зменшення кмькосп жшок з мозаочно представленими симптомами депреси (28% ос1б ШВ2 1 23% жонок ПВ) 1 тривоги (33% матер1в ШВ2 та 27% ос1б ПВ2). Проте, вщбулося збмьшення числа пад1енток з кмтчно вираженими порушеннями психоемоцшноо сфери: психопатолопчт прояви р1вня малого депресивного етзоду були д1агностоват у 16% матер1в ШВ2 1 21% жонок ПВ2, тривожного розладу - у 10% ос1б ШВ2 та 20% обстежених ПВ2.
Така ж тенденЦя встановлена при вивчент р1вню та розпод1лу алекситими у обстежених жонок. Серед ос1б з порушенням психоемоцшноо сфери високий р1вень алекситими був д1агностований у 63%, м1ж тим як серед психолопчно благополучних жонок - у 16%. Середт показники алекситими виявились притаманними 26% пад1енток ОГ та 48% ГП. Низька виражетсть алекситими була характерна тмьки 4% матер1в ОГ 1 36% ГП. Подаль-ший аналз вираженосп алекситими не виявив динамши оо характеристик в залежносп вщ типу годування дитини.
Вивчення р1вню готовносп до материнства довело вщсуттсть достов1рноо р1знищ за розпод1лом дього показника серед жонок з р1зним типом годування дитини, проте, дозволило встановити достов1рт вщмшносп в залежносп вщ стану психоемоцшноо сфери матер1в. Низька готовтсть до материнства виявилась притаманною виключно жонкам з порушенням психоемоцшноо сфери, серед яких 43% дотримувались штучного, а 38% - природного типу годування дитини. У шших жонок, в яких були д1агностоват психоемодшт розлади, стан готовносп до материнства був на середньому р1вт (57% ос1б з1 штучним та 64% обстежених з природним типом годування).
Для жшок з низькою готовшстю до материнства були характерш небажання та / або ко-ливання в прийнятп р1шення народити дитину, наявшсть негативних вщчутпв 1 переживань в перюд ваптносто, вщсутшсть вщчуття стльносп з народженою дитиною, вони вщчували роз-дратування вщ необхщносто догляду за дитиною, намагалися уникати тактильних контакпв з нею, були ор1ентоваш на «суворий» стиль виховання та годування за чгтким розкладом.
Жшки з високим piBHeM готовносл до материнства, навпаки, не вщчували коливань в ухваленш piшeння мати дитину, радми, дiзнавшись про вагiтнiсть, вщзначали перева-жання позитивних вщчутпв i переживань при спiлкуваннi з дитиною, були оpieнтованi на позитивний емодшно-тактильний контакт з нею, були, в основному, пpибiчнидями стратеги «м'якого» виховання та годування за потребою дитини.
Анал1з ступеню виpажeностi усвiдомлeностi батьшвства за його компонентами також подтвердив наявнiсть достовipних розб1жностей у жшок в залежносп вiд стану психоeмощйноï сфери, а не типу годування дитини. Так, психолопчно благополучш жшки мали бмьшу виpажeнiсть ус1х компонeнтiв усвiдомлeного батьшвства, поpiвняно з обстеженими з порушенням психоeмодiйноï сфери. Найбiльшi показники у жшок без психоемодшних pозладiв спостерпались при оцiнцi компоненпв батьшвських установок та очшувань, а також батьшвського ставлення. Треба зазначити, що за параметром батьшвських установок i очшувань жшки з психоемодшними розладами мали найбмьш високi показники, що наближувались до значень психолопчно благополучних жшок, про-те, наявнiсть низьких одшок за шшими компонентами усвiдомлeностi батьшвства та невщповщшсть ïх з високими очшуваннями вщ появи дитини створювало пщстави для виникнення внутpiшньоособистiсних пpотиpiч та ставало додатковим пщгрунтям для роз-витку порушень психоeмодiйноï сфери.
За аналзом наявностi i виpажeностi психосощальних фактор1в, яш мають вплив на стан здоров'я жшки (з використанням Z-кодiв за МКХ-10), нами були вид1леш тi з них, що мали достовipний вплив на стан взаемоди в систeмi «мати - дитина». Також при аналiзi ди патологiчних психосощальних фактоpiв встановлeнi розб1жносп м1ж жшками з piзним станом психоeмодiйноï сфери та вщсуттсть достовipних розб1жностей в залeжностi вщ типу вигодовування дитини. Приндиповою вщмшшстю м1ж психологiчно благополучними обсте-жуваними та жшками з психоемодшними розладами, була наявшсть в останн1х проблем, пов'язаних зi стосунками подружж1в та нeадeкватноï сiмeйноï пщтримки, що призводи-ло до виникнення проблем, пов'язаних з адаптащею до змiни життя, сприяло pозвитковi психоемодшних порушень та негативно впливало на стан даiдноï взаемодiï м1ж матip'ю та дитиною. Кр1м того, приблизно для третини жшок з психоемодшними розладами, як тих, що годували дитину природним шляхом, так i тих, яш використовували штучне вигодовування, вагггшсть була небажаною, що обумовлювало сприйняття жшкою вагiтностi, пологiв та тсляпологового перюду як довгостpоковоï психотpавмуючоï ситуади. Кpiм небажання та / або коливання в пpийняттi ргшення народити дитину, для них було характерним наявшсть негативних вщчутпв i переживань в першд вагiтностi, вiдсутнiсть вщчуття спiльностi з народженою дитиною, що також сприяло формуванню деформади матepинсько-дитячоï взаемоди.
Для бмьш поглиблeноï одшки спeдифiки с1мейних та материнсько-дитячих вщносин, нами здiйснeно дослщження за допомогою методики PARI. За показниками першого блоку методики щодо визначення стану родинних вщносин, максимальна розб1жтсть результапв м1ж психологiчно благополучними та неблагополучними жшками, незалежно вщ типу вигодовування дитини, була за шкалою 17, яка визначае стан подpужньоï взаемоди та пщтримки. Високими також виявились розб1жносп за шкалою 7, яка характеризуе конфлiктнiсть подружн1х стосуншв. Отже, встановлено, що в родинах жшок з дiагностованими порушен-нями психоeмодiйноï сфери мали мiсдe с1мейш конфлжти, байдуж1сть чоловша до с1мейних справ та вiдсутнiсть нeобхiдноï сiмeйноï пщтримки. Такi жшки були повшстю заиуpeнi у справи с1м'1, вщчували себе жертвою обставин, були незадоволеш своею роллю господинi i необхщшстю домiнувати у виpiшeннi с1мейних питань через бeзучаснiсть i «невключення» чоловша у справи сiмrï, в той же час, були психолопчно залежт вщ нього. М1ж тим, серед психолопчно благополучних жшок, незалежно вщ типу годування дитини, встановлеш спpиятливi сiмeйнi обставини, обумовлeнi вщсутшстю подружн1х конфлiктiв, включeнiстю чоловша до амейних справ та адекватною родинною пщтримкою.
Характеризуючи матepинсько-дитячi вiдносини обстежених, вивчеш за допомогою дру^ частини методики PARI, необхщно вщзначити, що вони також мали достовipнi вiдмiиностi залежно вщ piвня психоемодшного благополуччя жшок, а не вщ типу вигодовування дитини. Для матер1в з порушеннями психоeмодiйноï сфери були притаманш проблеми у взаемоди системи «мати - дитина»: слабкий емодшний контакт, вiдсутнiсть комушкадд з дитиною i ухилення вщ контакту з нею, заперечення партнерських вщносин з нею, високий ступшь роздратованосп по вщношенню до дитини, надмipна сувоpiсть i автоpитаpнiсть, «нестворення» базового почуття безпеки i, як наслщок,- вiдсутнiсть прагнення займатися розвитком дитини. З шшого боку, такi жшки почасту вщчували надмipну саможepтовнiсть
в рол1 матер1 та надмфну концентрацгю на дитин1, гшерошшу через шдвищении страх зашод1яти дитиш шкоду. На вщмшу вщ цих жшок, шсихолопчно благошолучним матерям були шритаманш тенденци щодо шриИняття дитини та врахування 11 особливостеИ як окре-мого шдивщуума, встановлення оптимального емоцшного контакту з нею, вщсутшсть надм1рно1 дистанци та надм1рно1 концентрацп на дитиш.
Ощнка психомоторного розвитку дгтеИ довела юнування тенденци щодо вщставання Иого шоказниюв у дгтеИ матер1в з шорушенням шсихоемоцшно1 сфери, шор1вняно з немовля-тами шсихолопчно благошолучних жшок. Так, станом через 3,5 мюящ ш1сля шолопв середн1 шоказники психомоторного розвитку дгтеИ матер1в з розладами шсихоемоцшно1 сфери, як з шриродним, так 1 штучним тишами вигодовування, були нижчими шор1вняно з шоказниками розвитку дгтеИ шсихолопчно благошолучних жшок. Анал1з маркер1в д1адно1 взаемоди виявив, що жшки, яким були шритаманш тривожно-дешресивш шрояви, вщр1знялись вщсутшстю емшатичносп до шотреб дитини, униканням тактильних та вербальних контакпв з дитиною, не захошлювались сш1лкуванням з дитиною та не були задоволеш нею.
Розроблена нами система медико-шсихолопчного сушроводу була сшрямована на оштим1защю взаемоди «мати - дитина» та базувалась на засадах наказу МОЗ Украши вщ 15.07.2011 № 417 «Про оргашзащю амбулаторно1 акушерсько-гшеколог1чно1 дошомоги в УкрашЬ, яким визначена необхщшсть медико-шсихолопчно! шщготовки с1м1 до шолопв у вщшовщних школах вщшовщального батьшвства. Враховуючи сшецифшу контингенту, заходи медико-шсихолопчного сушроводу шроводились шо вихщним, шо суботах (шод1 И нед1лях), в рамках створено! школи вихщного дня. Середня тривалшть одного шсихотера-шевтичного заняття складала 1-1,5 години. Всього система медико-шсихолопчного сушроводу була розрахована на 9 м1сящв: шочаток 11 вшровадження шришадав на термш 3,5 м1сящв ш1сля шологв, завершальниИ еташ - шо досягненш дитиною 1 року (рис. 1)
Рис. 1. Система медико-психолоНчного супроводу системи «мати - дитина» протягом першого року життя немовляти
Отже, медико-шсихолопчниИ сушровщ системи «мати - дитина», незалежно вщ тишу 11 вигодовування, е еташною системою заход1в, що складаеться з шсиход1агностично! та шсихокорекцшно1 складових. Така структура знижуе фрустрацшне навантаження матер1, шщвишуе шдивщуальш, д1адш 1 с1меИш ресурси, дозволяе шдивщуалзувати шщхщ до дитини з шщвищенням р1вню батьк1всько1 комшетентносп.
Перша стад1я, яка включала 2 шдивщуальних заняття шри здшсненш шершого та другого обстеження, була сшрямована на шсиход1агностику 1 формування мотиваци до учасп
в заходах медико-психолопчного супроводу.
Психодiагностичне дослщження було спрямовано на вивчення змiстовних факторгв (складових), стан яких визначав рiвень дiадичноl взаемоди в системi «мати - дитина».
Друга, третя i четверта стади мiстили в медико-психологiчнi впливи. Загальним принципом медико-психолопчних втручань була визнана 1х штегратившсть, а базови-ми засобами - групова, когттивно-поведшкова, персоналiстична, сiмейна та когттивно орiентована психотерап1я, допом1жними - естетотерапiя (бiблiо-, музико-, арттерапiя) та техтки релаксаци.
Використання iнтегративного тдходу та синтез зазначених метод1в дозволив дшти до послдовного вирiшення комплексу завдань, розв'язання яких забезпечило оптимiзацiю взаемоди в системi «мати - дитина». Виходячи з отриманих результапв, була визначена наступ-на послдовшсть спрямованостi медико-психологiчного впливу: а) редукщя пiсляпологових психопатологiчних симптом1в, нормалiзацiя психоемоцшно! сфери матер1в; б) пошук i активiзацiя 1х iндивiдуальних, дiадних i сгмейних ресурсiв; в) розвиток шдивщуальних та подружнгх адаптивних стратегш виршення проблем; г) пщвищення материнсько1, дiадноl та сгмейно1 психолопчно1 компетентностi.
Анал1з результативностi впровадження розроблено1 системи медико-психолопчного супроводу дозволив досягнути редукци психопатолопчно! симптоматики практично в ус1х матерiв терапевтично1 пiдгрупи (90%), на вщмшу вiд обстежених пщгрупи контролю, в яких дiагностовано погiршення психоемоцшного стану протягом року тсля полопв (рП0,01), пщвищнти рiвень усвiдомленостi батьшвства (рП0,01), а також покращити р1вень психомоторного розвитку дггей (рП0,05).
ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ, МИШЕНИ И ЭФФЕКТИВНОСТЬ МЕДИКО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИХ МЕРОПРИЯТИЙ ОПТИМИЗАЦИИ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ СИСТЕМЫ «МАТЬ - РЕБЕНОК»
В ТЕЧЕНИЕ ПЕРВОГО ГОДА ПОСЛЕ РОДОВ
Л. И. Лобойко
Харьковская медицинская академия последипломного образования
Представлены результаты комплексного исследования системы «мать - ребёнок» в зависимости от типа вскармливания. Доказано, что тип вскармливания ребёнка не есть ключевым фактором формирования взаимоотношений в системе «мать - ребёнок» в отличие от психологического благополучия, уровня готовности к материнству, осознания родительства, семейных взаимоотношений. Результаты были положены в основу разработки практической системы медико-психологического сопровождения, показавшую свою эффективность в нормализации психического состояния матерей, а также оптимизации воспитательных стратегий, гармонизации семейного взаимодействия.
Ключевые слова: медико-психологическое сопровождение, система «мать - ребёнок», тип вскармливания младенца, первые роды.
GENERAL PRINCIPLES, PERFORMANCE TARGETS AND MEDICAL AND PSYCHOLOGICAL MEASURES OPTIMIZATION SYSTEMS' «MOTHER - CHILD»DURING THE FIRST YEAR
AFTER GIVING BIRTH
L. I. Loboyko Kharkov medical academy of postgraduate education
Summary. The results of a comprehensive study of the «mother - child», depending on the type of feeding. We prove that the type of infant feeding is not a key factor in the formation of relationships in the «mother - child», as opposed to the psychological well-being, the level of readiness for motherhood, parenting awareness, family relationships. The results have been funded to develop a practical system of medical and psychological support shown to be effective in normalizing mental health of mothers, as well as optimizing the educational strategies, harmonization of family interaction.
Key words: medical and psychological support, the system «mother - child», a type of infant feeding, the first birth.
