CC BY
11УДК 616.89-008.4-02:616.24-007.272
нейропсихологические нарушения у больных с хроническими обструктивными заболеваниями легких
И. В. Кунцевская Севастопольская Городская больница № 1
Резюме: В статье представлены результаты исследования когнитивных, психоэмоциональных нарушений у пациентов с хроническими обструктивными заболеваниями легких. Проведенные исследования показывают зависимость нейропсихологических нарушений от стадии хронических обструктивных заболеваний легких и их влияние на основное заболевание.
Ключевые слова: хронические обструктивные заболевания легких, когнитивные, психоэмоциональные нарушения.
Хроническое обструктивное заболевание легких (ХОЗЛ) является одной из ведущих причин заболеваемости и смертности в современном обществе и представляет собой серьезную экономическую и социальную проблему, не имеющую пока тенденции к улучшению. По данным Всемирной организации здравоохранения, в мире ХОЗЛ страдают 600 млн человек, и к 2020 г. число больных удвоится. Летальность от этого заболевания значительно возрастает начиная с 70-х годов ХХ века, причем почти треть умерших от ХОЗЛ составляют лица трудоспособного возраста [7]. Как любое хроническое заболевание, ХОЗЛ оказывает значительное влияние на психику больного [1].
Всем больным ХОЗЛ свойственны внутренняя противоречивость и дисгармоничность, высокие претензии к жизни, пессимистическая оценка перспектив, сниженный фон настроения, обидчивость, зацикливание на негативных переживаниях, инертность в принятии решений, пассивная личностная позиция, неуверенность в себе, быстрая утомляемость, астенизация, нарушение межличностных отношений, в том числе и с медицинским персоналом, снижение коммуникации [1,2].
Существуют различные мнения относительно причин эмоциональных нарушений у больных ХОЗЛ. Одни авторы на первое место ставят социальные проблемы, вызванные заболеванием: потеря интереса к различным видам деятельности, снижение возможности выполнять привычную для себя работу, адаптационные сложности в коллективе и в семье, материальные проблемы, связанные с частой нетрудоспособностью и т.д. Другие, ведущую роль в развитии психических нарушений у больных ХОЗЛ отводят биологическим_факто-рам, в частности, хронической гипоксии головного мозга [6,7].
Депрессия, деменция, психотическая симптоматика являются предикторами низкого качества жизни больных помимо тяжести симптомов основного заболевания. Однако данные расстройства часто не диагностируются, что лишает пациентов адекватной терапии [3,5].
Таким образом, целью данной работы является установление характера когнитивных, эмоциональных расстройств у больных с ХОЗЛ на различных стадиях этого заболевания.
Материалы и методы.
При проведении исследований нами было обследовано 65 пациентов. Средний возраст 61,0±5,6 (от 45 до 72) лет. Из них мужчин 30, женщин 35.
Критерии включения: диагноз ХОЗЛ, верифицированный пульмонологом на основании проведения спирографического исследования; отсутствие цереброваскулярной патологии, АД менее 140/90 мм рт ст.
При проведении исследования все пациенты были разделены на следующие группы:
1. основная группа - пациенты с ХОЗЛ I, II, III стадии. Основная группа была разделена на 3 подгруппы в зависимости от стадии ХОЗЛ: I подгруппа - пациенты с ХОЗЛ I стадии (27 обследуемых), II подгруппа - пациенты с ХОЗЛ II стадии (21 обследуемый), III подгруппа -пациенты с ХОЗЛ III стадии (17 обследуемых).
2. группа сравнения - пациенты с ДЭ 1 стадии (15 обследуемых).
3. контрольная группа - 10 практически здоровых человек того же возрасто-полового состава.
Группы не отличались по полу, возрасту, средним цифрам АД.
Оценка нарушения когнитивных функций проводилась с помощью Монреальской шкалы когнитивной оценки, эмоциональные нарушения оценивались при помощи шкалы депрессии Бека, шкалы тревожности Спилбергера-Ханина.
Статистическая обработка полученных результатов проводилась с помощью пакета прикладных программ Microsoft Excel, Statistica 6, с оценкой средних значений М, средней квадратической ошибки m, коэффициента корреляции Пирсона. Достоверность различия между группами оценивалась с помощью критерия Стьюдента, непараметрического критерия Манна-Уитни.
Результаты и их обсуждение.
Монреальская шкала когнитивной оценки (МоСА) разработана для быстрого скрининга мягких когнитивных нарушений. Она оценивает различные когнитивные функции: концентрацию внимание, исполнительные функции, память, речь, оптико-пространственную деятельность, концептуальное мышление, счет и ориентированность.
Результаты тестирования по МоСА представлены в таблице 1.
Таблица 1.
Оценка нарушений по МоСА, баллы.
Основная группа, n=65 Группа сравнения, n=15 Контрольная группа, n=10
1 подгруппа, n=27 2 подгруппа, n=21 3 подгруппа, n=17
Общий балл 27.1±1.2 26.6±1.1 24.8±1.6*° 27.6±1.0 27.5±1.1
Оптико-пространственная деятельность 5.0±0 5.0±0 4.5±1.2 5.0±0 5.0±0
Называние 3.0±0 3.0±0 3.0±0 3.0±0 3.0±0
Память 2.8±0.7 2.7±0.6 2.1±0.7* 3.0±0.5 3.6±0.5
Внимание 5.6±0.9 5.9±0.3 5.5±0.8 5.6±0.5 5.6±0.4
Речь 2.3±0.5 2.4±0.5 2.1±0.1 2.6±0.5 3.0±0
Абстрактное мышление 2.0±0 2.0±0 2.0±0 2.0±0 2.0±0
Ориентировка 6.0±0 6.0±0 5.5±1.2 6.0±0 6.0±0
Примечание: * - р < 0,05 между основной группой и группой контроля, р < 0,05 между основной группой и группой сравнения.
Таким образом, при проведении тестирования у больных ХОЗЛ начальных стадий результаты достоверно не отличались от данных, полученных в контрольной группе. В то время как у пациентов с 3 стадией ХОЗЛ отмечается статистически значимое различие как по общему баллу, так и по субтестам. Особенно значимое различие выявлено в субтесте запоминания 5 слов.
Также необходимо отметить, что пациенты, имеющие повышенную дневную сонливость по данным опросника, имели более низкие баллы по МоСА. Уменьшение жизненной емкости легких и колебания вентиляционно-перфузионных соотношений в различные фазы сна являются важными факторами риска развития и прогрессирования гипоксических состояний у таких пациентов. Во время быстрого сна в норме дыхание становится глубоким и частым, у больных с патологией легких в данную стадию могут формироваться эпизоды гипоксемии в связи со снижением альвеолярной вентиляции. Компенсаторным механизмом, способным сократить уровень гипоксемии, является преобладание поверхностных стадий сна, что приводит к нарушению качества сна. Таким образом, несмотря на достаточное по количеству времени для сна, сон не выполняет свою функцию, поэтому возникает дневная сонливость у больных с ХОЗЛ [3].
При исследовании эмоционального статуса, а именно уровня тревожности была изучена как ситуационная, так и личностная тревога. Тревожность ситуативная возникает как реакция на стрессоры, чаще всего социально-психологического плана (ожидание агрессивной реакции, угроза самоуважению и т.д.). Личностная - дает представление о подверженности личности воздействию тех или иных стрессоров по причине своих индивидуальных особенностей [4]. Оценка уровня тревожности отражена в таблице 2.
Таблица 2.
Оценка тревожности по шкале Спилбергера-ханина, баллы.
Основная группа, п=65 Группа сравнения, п=15 Контрольная группа, п=10
1 подгруппа, п=27 2 подгруппа, п=21 3 подгруппа, п=17
Реактивная тревожность 27.4±5.5 31.0±6.8 34.2±6.6* 24.0±2.1 21.0±1.4
Личностная тревожность 46.5±9.9 49.3±9.3 52.0±7.1* 43.2±1.3 39.0±1.2
Примечание: * - р < 0,05 между основной группой и группой контроля.
Таким образом, уровень тревожности пациентов с ХОЗЛ варьирует в зависимости от стадии заболевания. При интерпретации показателей использовались следующие оценки тревожности: до 30 баллов - низкая; 31-44 балла - умеренная; 45 и более - высокая. На более поздних стадиях при значительной выраженности дыхательных нарушений у пациентов наблюдались высокие показатели тревожности. У больных 2 и 3 стадиями ХОЗЛ наблюдается высокий уровень личностной тревожности, у обследуемых с 3 стадией ХОЗЛ также отмечается умеренная реактивная тревожность. Отмечается статистически значимое различие между 3 подгруппой и группой контроля.
У пациентов на более поздних стадиях заболевания психоэмоциональные расстройства, скорее всего, связаны с частыми обострениями, страхом возникновения приступа одышки, кашля, боязнью ложиться спать, в связи с возникающими в ночные часы эпизодами диспноэ, выраженным ограничением жизнедеятельности, ограничением повседневной активности, невозможность справиться с обычными делами, зависимость от лекарственных препаратов.
Чтобы судить об уровне депрессии у больных с ХОЗЛ всем больным было проведено тестирование по шкале Бека. Показатели тестирования отражены в таблице 3.
Таблица 3.
Оценка депрессии по шкале Бека, баллы.
Основная группа, п=65 Группа сравнения, п=15 Контрольная группа, п=10
1подгруппа, п=27 2 подгруппа, п=21 3 подгруппа, п=17
Общий балл 9.7±2.1 12.5±2.3 13.5±3.1 9.9±2.3 9.1±2.1
При интерпретации показателей были использованы следующие данные: 0-9 - отсутствие депрессивных симптомов, 10-15 - легкая депрессия (субдепрессия), 16-19 - умеренная депрессия, 20-29 - выраженная депрессия (средней тяжести), 30-63 - тяжелая депрессия. Таким образом, у больных со 2 и 3 стадиями ХОЗЛ выявлена субдепрессия, в отличие от групп сравнения и контроля. При анализе уровня депрессии выявлено, что степень депрессии среди пациентов зависит от степени тяжести заболевания: чем тяжелее течение ХОЗЛ, тем выше показатели.
Выводы.
Из полученных данных можно сделать вывод, что ХОЗЛ влияет как на физическое состояние индивидуума, так и на эмоциональные реакции, когнитивные функции часто изменяют его роль и место в социальной жизни. При изучении нейропсихологических особенностей у больных с ХОЗЛ установлено, что существует положительная взаимосвязь между стадией заболевания и выраженностью когнитивных и эмоциональных нарушений. Данные исследования подтверждают влияние психоэмоционального компонента на больных и свидетельствуют о целесообразности включения в структуру комплексного лечения больных с ХОЗЛ методов коррекции психоэмоционального состояния.
Литература:
1. Бурлачук В. Т. Оптимизация амбулаторной терапии больных среднетяжелой обструктивной болезнью легких // Прикладные информационные аспекты медицины.- 2009.- Т. 12, № 2.- С. 142-148.
2. Кирюхина Н. Н. Нервно-психические нарушения и качество жизни у лиц молодого возраста, больных бронхиальной астмой // Клинико-экспериментальные аспекты общей патологии: межрегион.
сб. науч. тр., посвящ. 60-летию образования РГМУ им. акад. И. П. Павлова.- Рязань, 2004.- С. 137-140.
3. Колчева Ю. А. Патогенетические основы развития деменции у больных с ХОБЛ // Вестник Российской Военно-Медицинской академии. Приложение.- 2010.- Т. 32, № 4.- С. 39.
4. Кушнир Г. М., Могильников В. В., Корсунская Л. Л., Микляев А. А. Диагностические и экспертные шкалы в неврологической практике - Симферополь, 2004.
5. Одинак М. М. Когнитивные нарушения и церебральная гемодинамика при хронической обструк-тивной болезни легких // Вестник Российской военно-медицинской академии.- 2011.- Т. 35, № 3.- С. 8-13.
6. Соматоневрология / Под ред. А. А. Скоромеца.- СпецЛит, 2009.- С.176-178.
7. Хроническая обструктивная болезнь легких как системное заболевание / Под ред. С. Н. Авдеева.-М. Атмосфера, 2008.- С.121-148.
НЕЙРОПСИХОЛОГИЧЕСЬКИЕ ПОРУШЕННЯ У ХВОРИХ З ХРОН1ЧНИМИ ОБСТРУКТИВНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ЛЕГЕН1В
I. В. Кунцевськая Мюька лшарня № 1, м. Севастополь
Резюме: У статп представлен результата дослщження когштивних, психоемоцшних по-рушень у пащенпв з хротчними обструктивними захворюваннями легень. Проведет дослщження показують залежшсть нейропсихологичеських порушень вщ стади хротчних обструктивних захворювань легень i !х вплив на основне захворювання.
KAroHOBi слова: хротчт обструктивнi захворювання легень, когнiтивнi, психоемодшт по-рушення.
NEYROPSYCHOLOGICAL DISORDERS AT PATIENTS WITH CHRONIC OBSTRUCTIVE
DISEASES OF LIGHTS
I. V. Kuncevskaya City hospital № 1, Sevastopol
Summary: In the article the results of research of kognitiv, psichoemotional disorders are presented for patients with the chronic obstructive diseases of lights. The conducted researches are shown dependence of neyropsychological disorders on the stage of chronic obstructive diseases of lights and their influence on a basic disease.
Keywords: chronic obstructive diseases of lights, kognitiv, psichoemotional disorders.
УДК 616.89:616.6:159.922.7/.8 (075.8):613.953.13
загальн1 засади, м1шен1 та ефективн1сть медико-психолог1чних заход1в оптим1зацн взавмодн системи «мати - дитина» протягом першого року п1сля полог1в
Л. I. Лобойко Харшвська медична академ1я тслядипломно! освiти
Резюме. Представленi результати комплексного дослщження системи «мати - дитина» в залежностi вщ типу вигодовування. Доведено, що тип вигодовування дитини не е клю-човим чинником формування взаемовщносин у системi «мати - дитина» на вщмшу вщ психологiчного благополуччя, рiвня готовностi до материнства, усвщомлення батькiвства, сiмейних взаемин. Результати покладеш в основу розробки системи медико-психолопчного супроводу, який показав свою ефектившсть в нормалiзацii психчного стану матерiв, а та-кож оптимiзацii виховних стратегш, гармонiзадii амейного взаемоди.
Ключовi слова: медико-психолопчний супровщ, система «мати - дитина», тип вигодову-вання немовля, першi пологи.
Одним з ключових фактор1в гармоншного розвитку дитини е формування належно-го рiвню взаемоди в системi «мати - дитя», викривлення якого в постнатальному перiодi обумовлюе створення хрошчно! психотравмуючо! ситуаци для немовляти, що призводить до порушень процесу адаптаци, вщхилень i затримок в психомоторному розвитку. Гармоншна взаемод1я системи «мати - дитина» на протязi першого року тсля пологiв, залежить вiд взаемоди складно1 системи чинникiв, кожен з яких вщгграе велику роль в реалзаци врод-жених програм поведшки дитини. Одним з таких чиннишв, вериф1кац1я впливу якого на процес формування адекватних стосунюв в дитяче-материнськш дiадi в останнi роки стае все бмьш актуальною проблемою, е тип вигодовування дитини.
З одного боку, загальновщомим та беззаперечним е факт корисносп природного вигодовування для дитини, насамперед, першого року життя, яке ВООЗ визнало «золотим стандартом» харчування немовлят. Крiм вигод харчового характеру, природне вигодовування тдвищуе захиснi механiзми дитини, стимулюе 11 1мунну систему, заощаджуе людсьш та природнi ресурси, формуе тюний зв'язок м1ж матiр'ю i дитиною, а також е проф1лактичним засобом щодо виникнення у матерi фiброзно-кiстозних мастопатичних стан1в та, за раху-нок секреци пролактша й окситоцина - сприяе пщвищенню материнського задоволення й альтру1зму.
З iншого боку, новггнш стан розвитку iндустрii штучного вигодовування немовлят, дозволяе максимально наблизити склад дитячих сушшей до складу грудного молока. На думку сучасних педiатрiв, «... в наш днi штучне вигодовування вже не уявляеться обов'язковою та неминучою життевою драмою i реальним погiршенням якосп життя...». Також не доводиться сумн1ватися, що значна кiлькiсть людей в сучасному свiтi благополучно виросли i без грудного вигодовування, що означае наявшсть у дитяче-материнськш дiадi ресурсiв та шших можливостей для досягнення ф!зично! та емоцшно! близькосп немовляти з матiр'ю, яка е запорукою розвитку гармоншно! особистостi дитини.
М1ж тим, враховуючи тенденци сучасносп, а саме, той факт, що в свт, починаючи з 50-60-х рр. XX сторiччя, число жшок, якi здшснюють грудне вигодовування, неухильно зменшуеться, необхщними на сьогоднi е науковi дослдження феномену взаемоди в системi «мати - дитина» в аспект 1х залежностi вщ типу годування немовляти, що дозволило б розробити та впровадити в кл!шчну практику систему медико-психологiчного супроводу, спрямовану на оптимiзацiю стосунюв в дитяче-материнськш дiадi та н1велящю можливо-го шюдливого впливу штучного вигодовування на розвиток дитини першого року життя. В Укра1ш 5% жшок в даний час взагал не прикладають дитину до грудей; 30-40% жшок годують грудьми в середньому до 2-х тсящв.
Враховуючи вищезазначене, метою роботи було на основ! системного шдходу до анал1зу ! комплексно! оцшки взаемоди системи «мати - дитина» на протяз! першого року життя дитини, розробити систему 11 медико-психолопчного супроводу, спрямовану на оптим!зац1ю стану дитяче-материнсько! взаемоди в умовах штучного вигодовування.
Для досягнення поставлено! мети були виргшеш наступн задачк 1. Дослщити динамшу стану психоемоцшно! сфери жшок у тсляпологовому перюд! в контекст! адаптаци системи «мати - дитина». 2. Встановити особливосп р!вню психолопчно! готовносп та ставлен-ня до материнства у жшок в залежносп вщ типу вигодовування дитини. 3. Визначити психосощальш чинники, як! впливають на стан взаемоди «мати - дитина» та ранжувати 1х за ступенем патолопчно! ди. 4. Проанал1зувати стан с1мейних та материнсько-дитячих стосунюв в аспект! д!адно1 взаемоди в залежносп вщ типу вигодовування дитини. 5. Вия-вити особливосп психомоторного розвитку дитини в залежносп вщ психоемоцшного стану матер!в та типу 1х годування. 6. Науково об^рунтувати, розробити ! впровадити систему медико-психолопчного супроводу, спрямовану на оптим!защю взаемоди в материнсько-дитячш д!ад!, та ощнити и ефектившсть.
Дослдження складалось з п'яти обстежень, як! були розпод1леш на три етапи. Перше обстеження здшснювали на 14-21 день тсля пологв, на момент пед!атричного огляду дитини, шш1 - друге, трете, четверте ! п'яте - через кожн 3 мюящ тсля першого. Перший етап (перше та друге обстеження) мав на мет! верифшащю динамши психоемоцшного стану жшок в тсляпологовому перюд! в аспект! адаптаци системи «мати - дитина», а також щентифшацгю негативного впливу штучного вигодовування на психомоторний розвиток дитини та стан взаемоди у материнсько-дитячш д!ад!, на основ! чого визначали мшеш медико-психолопчного впливу.
На другому еташ здшснювали заходи медико-психолопчного супроводу з паралель-ним динамiчним спостереженням за психомоторним розвитком дитини в контекст змш в дiаднiй системi вщносин (трете - п'яте обстеження). Результати третього етапу (п'ятого об-стеження, через рiк пiсля полопв) трактувались нами як оцшка ефективносп запропонова-них заход1в медико-психологiчного супроводу системи «мати - дитина» на протязi першого року тсля пологв.
Отже, в перiод 2010-2012 рр. на базi комунального закладу охорони здоров'я «Харшвська мiська полiклiнiка № 9», протягом року тсля вдалих неускладнених пологiв, нами були обстежеш 154 жiнки i ïхнi дгги з типовим типом розвитку раннього вшу.
Критер1ями включення в обстеження були: перша вагггтсть без ускладнень i першi благополучнi пологи; оцшка соматичного стану дитини за шкалою Апгар > 7 бал1в; вщсутшсть в анамнезi психчних i поведшкових розлад1в; наявнiсть повноï сiм'ï разом з подружжям. Кiлькiсть обстежених жшок змiнювалась з термiном обстеження. Середнш вш падiенток склав 24,6±3,2 рошв (вiд 19 до 28 роюв). На момент першого обстеження серед детей було 73 д1вчинки та 81 хлопчик. З огляду на мету дослщження, на першому еташ роботи жшки були розподiленi на двi групи в залежностi вщ типу вигодовування. До основноï групи увшшли матерi, ят годували дитину штучно: 75 оаб на момент першого обстеження, до групи порiвняння - 79 жшок, що годували дитину природн1м способом. До дослщження не включались жшки, яш мали досвщ природнього годування на момент першого обстеження та перейшли до штучного або змшаного способу на момент другого обстеження.
На другому еташ роботи, з огляду на отримаш результати, стратифшац1я обстежених на групи здшснювалась в залежносп вщ стану ix психоемоцшно!' сфери. Таким чином, основну групу (ОГ) склали 63 жшки з порушенням психоемоцшного стану, групу пор1вняння (ГП) - 77 психолопчно благополучних жшок. Серед матер1в ОГ 32 жiнки, яш виявили бажання взяти участь в розроблених нами заходах медико-психолопчного супроводу, склали терапевтичну пщгруиу (ОГТ). 1нш1 31, як вщмовились вщ участ в медико-психолопчнш робота, склали кон-трольну пщгрупу (ОГК). Заходи медико-психолопчного супроводу були розпочап шсля другого обстеження, тобто через 3,5 мюящ тсля полопв, та тривали до кшця дослiдження (п'ятого обстеження). Таким чином, починаючи з третього обстеження, в робот! анал1зувалися дан трьох груп д1ад «мати - дитина»: терапевтична (n=32), контрольна (n=31) та пор1вняльна (n=77).
Псиxодiагностичне дослщження було спрямовано на вивчення складових, стан яких визначав р1вень дiадичноï взаемодiï в системi «мати - дитина».
Першою такою складовою нами визначений стан псиxоемоцiйноï сфери жшок, для дослщження якого було використано методику дiагностики самооцшки Ч. Д. Сп1лбергера -Ю. Л. Ханша, Единбурзьку шкалу пiсляпологовоï депреси та кл1шчш рейтинговi шкали депреси i тривоги М. Гашльтона. В якостi провiдноï особистiсноï характеристики, стан якоï визначае стутнь емоцiйноï зрiлостi та, за останнгми даними, е пщгрунтям для розвитку сташв пiсляпологовоï депресiï та деформацп взаемоди в системi «мати - дитина», вивчали алекситимiю, ргвень якоï визначали за допомогою Торонтськоï алекситимiчноï шкали.
В якостi дру^ складовоï ми розглядали ступшь готовносп жшки та усвщомлення нею рiзниx аспектов материнства. Ступiнь готовностi до материнства оцшювали, керуючись роз-робленою С. Ю. Мещеряковою класифiкадiею рiвнiв псиxологiчноï готовностi. Аналз особли-востей материнського ставлення проводили з використанням опитувальника «Усвщомлене батьювство», розробленого М. О. Срмикшою та Р. В. Овчаровою.
Стан третьоï складовоï визначали за анал1зом наявностi i вираженосп психосощальних фактор1в, ят мають вплив на стан здоров'я жшки (з використанням Z-кодiв за МКХ-10), а також якостi подружн1х i с1мейних, у тому числ1, материнсько-дитячих, стосуншв. Стан материнсько-дитячих та специфшу с1мейних вщносин вивчали за допомогою методики PARI, яка мiстить оцшку 23 аспекпв-ознак, що стосуються рiзниx сторш ставлення матерi до дитини i життя в родинi.
Оцшка психомоторного розвитку дггей проводилася за шкалою Л. Т. Журби i G. М. Мастюково^ за якою у кожний вшовий перiод вивчалися 10 показнишв психомоторного розвитку.
Отриманi у дослщженш данi було оброблено методом математичноï статистики за допомогою програми MS Ехсе1 v.8.0.3. та програми SPSS 10.0.5 for Windows.
За анал1зом динашки особистiсноï i реактивноï тривожностi у обстежених жшок вста-новлено переважання високих значень реактивноï тривожностi пiсля полоив i швелювання ïx до середн1х показникiв через 3,5 мгсящ.
При дослщженш ознак тсляпологово! депреси на першому обстеженн1 одинична симптоматика постнатально! депреси була виявлена у 101 жшки (66%), вщсуттсть симптом1в вщзначалася у 53 ос1б (34%). Через 3,5 мгсяця у обстежених вщзначалася тенденЦя до збмьшення кмькосп жшок без депреси (34% проти 56%) 1 до зменшення кмькосп обстежених з ознаками тсляпологово! депреси (60% проти 25%). Однак практично вчетверо зросла кмьшсть жшок з вираженою постнатально! депрес1ею (5% проти 20%). В Цлому, через 3,5 м1сящ тсля пологв вщсуттсть постнатально! депреси встановлено у 77 молодих матерш (що складае 55%), поодинош !! ознаки виявлен у 35 ос1б (25%), виражена тсляпологова депрес1я визначалася у 28 пащенток (20%).
По виразносп виявлених психопатолоичних феномешв обстежен розподмилися на-ступним чином. У бмьшосп жшок в ранньому тсляпологовому пергод1 мали мгсце окрем1 депресивн включення (60%) 1 симптоми тривоги (66%), а симптоматика на ршш малого де-пресивного етзоду була характерна 5% обстежених. Через 3,5 м1сящ тсля полоив кмьшсть жшок з моза!чно представленими симптомами депреси 1 тривоги зменшилася (25% 1 30%, вщповщно), проте вщбулося збмьшення числа пащенток з клш1чно вираженими порушен -нями психоемоцшно! сфери: психопатолоичш прояви р1вня малого депресивного етзоду було д1агностовано у 20%, тривожного розладу - у 15% обстежених.
В динамшД тсляпологового перюду встановлено зменшення кмькосп жшок з три-вожно-депресивними симптомами, однак, у решти встановлена тенденця посилен-ня !х вираженосн. По бмьшосп дослщжуваних параметр1в середнш бал !х вираженосн збмьшувався з часом тсля полопв. Так, у жшок через 3,5 мгсящ тсля полоив вщзначалося збмьшення вираженосп почуття провини, шсомтчт прояви, псих1чно! 1 соматично! тривоги по вс1м !! складовим. При цьому виражетсть показнишв депресивного настрою була практично незмшна в динамщь Однак, враховуючи зменшення з часом шлькосп ос1б з да-ними симптомами (101 жшка при дослджент на 14-21 день тсля пологв 1 63 - через 3,5 м1сяця), прогред1енттсть депреси 1 тривоги у даного контингенту стае очевидним фактом.
Таблиця 1
Динам1ка розповсюдженост та вираженост об'ективних прояв1в тривоги 1 депреси у тсляпологовому першд1 у обстежених
Ощнка в балах Розповсюджетсть / виражетсть Розповсюджетсть / виражетсть
14-21 день тсля полопв (п = 154) через 3,5 м1с. тсля полопв (п = 140) 14-21 день тсля полопв (п = 154) через 3,5 м1с. тсля полопв (п = 140)
Абс. к. % ± т Абс. к. % ± т Абс. к. % ± т Абс. к. % ± т
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Дослджуват параметры депресп*
Депресивний настрш Працездатшсгь 1 актившсть
0 53 34,4 ± 4,8 77 55,0 ± 5,0 53 34,4±4,8 77 55,0±5,0
1 32 20,77 ± 4,1 0 0 101 65,6±4,8 59 42,1±4,9
2 42 27,3 ± 4,5 16 11,4 ± 3,2 0 0 4 2,9±1,7
3 27 17,5 ± 3,8 43 30,7 ± 4,6 0 0 2 1,4±1,2
4 0 0 4 2,9 ± 1,7
сер. бал 1,28 сер. бал 1,26 сер. бал 0,66 сер. бал 0,52
Вщчутгя провини Сущидальш нашри
0 149 96,8 ± 1,8 125 89,3 ± 3,1 154 100 140 100
1 5 3,2 ± 1,8 15 10,7 ± 3,1
2 0 0 3 2,1 ± 1,4
сер. бал 0,03 сер. бал 0,15 сер. бал 0 сер. бал 0
Рання шсомн1я Середня шсомн1я
0 136 88,3 ± 3,2 75 53,6 ± 5,0 144 93,5 ± 2,8 127 90,7 ± 2,9
1 18 11,7 ± 3,2 61 43,6 ± 5,0 10 6,5 ± 2,5 9 6,4 ± 2,5
2 0 0 4 2,9 ± 1,7 0 0 4 2,9 ± 1,7
сер. бал 0,12 сер. бал 0,49 сер. бал 0,06 сер. бал 0,12
Шзня шсомшя Загальмовашсть
0 147 95,4 ± 2,1 135 96,4 ± 1,9 154 100 ± 0,0 112 80,0 ± 4,0
1 7 4,54 ± 2,1 5 3,6 ± 1,9 0 0 28 20,0 ± 4,0
сер. бал 0,05 сер. бал 0,04 сер. бал 0 сер. бал 0,2
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Ажитацш Психiчна тривога
0 149 96,75 ± 2,2 129 92,1 ± 2,7 60 39,0 ± 4,9 77 55,0 ± 5,0
1 5 3,24 ± 2,1 4 2,9 ± 1,7 51 33,1 ± 4,7 12 8,6 ± 2,8
2 0 0 2 1,4 ± 1,2 43 27,9 ± 4,5 30 21,4 ± 4,1
3 0 0 5 3,6 ± 1,9 0 0 21 15,0 ± 3,6
сер. бал 0,03 сер. бал 0,16 сер. бал 0,89 сер. бал 0,96
Соматична тривога Шлунково-кишковi соматичш симптоми
0 152 98,7 ± 1,1 77 55,0 ± 5,0 142 92,2 ± 2,5 99 70,7 ± 4,6
1 2 1,29 ± 1,1 35 25,0 ± 4,3 12 7,79 ± 2,7 41 29,3 ± 4,6
2 0 0 28 20,0 ± 4,0
сер. бал 1 сер. бал 1,62 сер. бал 0,08 сер. бал 0,29
Загальш соматичш симптоми Iпохондрiя
0 146 100 ± 0,0 112 80,0 ± 4,0 130 84,4 ± 3,6 112 80,0 ± 4,0
1 8 5,2 ± 2,2 28 20,0 ± 4,0 5 3,24 ± 1,8 19 13,6 ± 3,4
2 19 12,3 ± 3,3 8 5,7 ± 2,3
3 0 0 1 0,7 ± 0,8
сер. бал 0,05 сер. бал 0,20 сер. бал 0,28 сер. бал 0,27
Зниження маси т^а (п. Б) Критичшсть ставлення до хвороби
0 0 0 3 2,1 ± 1,4 0 0 28 20,0 ± 4,0
1 0 0 1 0,7 ± 0,8 0 0 35 25,0 ± 4,3
сер. бал 0 сер. бал 0,01 сер. бал 0 сер. бал 0,25
Дослджуван параметри тривоги
Тривожний настрш Напруження
0 15 9,7 ± 3,0 15 10,7 ± 3,1 53 34,4 ± 4,8 39 27,9 ±4,5
1 94 61,0 ± 4,9 62 44,3 ± 5,0 83 53,9 ± 5,0 64 45,7 ±5,0
2 45 29,2 ± 4,5 63 45,0 ± 5,0 18 11,7 ± 3,2 37 26,4±4,4
сер. бал 1,19 сер. бал 1,34 сер. бал 0,77 сер. бал 0,99
Страхи Iнсомнiя
0 53 34,4 ± 4,8 89 63,6 ± 4,8 63 40,9 ± 4,9 65 46,4 ± 5,0
1 93 60,4 ± 4,9 23 16,4 ± 3,7 83 53,9 ± 5,0 51 36,4 ± 4,8
2 8 5,2 ± 2,2 28 20,0 ± 4,0 8 5,2 ±2,2 24 17,1±3,8
сер. бал 0,71 сер. бал 0,56 сер. бал 0,64 сер. бал 0,70
1нтелектуальш порушення Депресивний настрш
0 154 100,0 ± 0,0 112 80,0 ± 4,0 53 34,4±4,8 77 55,0 ± 5,0
1 0 0 28 20,0 ± 4,0 96 62,3±4,8 35 25,0 ± 4,3
2 5 3,2±1,8 28 20,0 ± 4,0
сер. бал 0 сер. бал 0,2 сер. бал 0,68 сер. бал 0,65
Соматичш м'язовi симптоми Соматичш сенсорш симптоми
0 154 100,0 ± 0,0 112 80,0 ± 4,0 146 94,8 ± 2,2 77 55,0 ± 5,0
1 0 0 28 20,0 ± 4,0 8 5,2 ± 2,2 63 45,0 ± 5,0
сер. бал 0 сер. бал 0,2 сер. бал 0,05 сер. бал 0,45
Серцево-судинш симптоми Рестраторш симптоми
0 154 100,0 ± 0,0 105 75,0 ± 4,3 154 100,0 127 90,7 ± 2,9
1 0 0 35 25,0 ± 4,3 0 0 13 9,3 ± 2,9
сер. бал 0 сер. бал 0,25 сер. бал 0 сер. бал 0,09
Гастроiнтестинальнi симптоми Вегетативш симптоми
0 142 25,0 ± 4,3 84 60,0 ± 4,9 154 100,0 77 55,0 ± 5,0
1 8 25,0 ± 4,3 49 35,0 ± 4,8 0 0 35 25,0 ± 4,3
2 0 0 7 5,0 ± 2,2 0 0 28 20,0 ± 4,0
сер. бал 0,05 сер. бал 0,45 сер. бал 0 сер. бал 0,65
Поведiнка при оглядi
0 154 100,0 ± 0,0 77 55,0 ± 5,0
1 0 0 63 45,0 ± 5,0
сер. бал 0 сер. бал 0,45
Таким чином, на пщстав1 вивчення динамши стану психоемоцшноо сфери жонок в ранньому тсляпологовому перюд1, можна стверджувати, що протягом першого м1сядя тсля полопв у рамках формування адаптадп до материнства, бмьш1сть жонок (66%) вщчувають окрем1 симптоми тривожного й депресивного характеру, яш у основнш частит з них швелюються протягом 3 м1сящв тсля полоив. М1ж тим, у шшоо частини жшок (45%) д1 явища, не отримуючи зворотного розвитку, прогресують до клш1чно окреслених порушень (20%) або мозаочно представлених психопатолопчних включень (25%), яш характеризують-ся, переважно, соматичними масками тривожних 1 депресивних прояв1в.
Таблиця 2
Виражевдсть психопатолоНчних феномевдв у жшок в тсляпологовому першд1
Стутнь вираженост депрес11 1 тривоги 14-21 день тсля полопв (п = 154) через 3,5 м1с. тсля полопв (п = 140)
Абс. к. %±т Абс. к. %±т
Вщсутшсть депресивного етзоду (0-6 бал1в) 53 34,4±4,8 77 55±5,0
Малий депресивний етзод (7-16 бал1в) 101 65,6±4,8 63 45±5,0
И Окрем1 прояви (7-11 бал1в) 93 60,4±4,9 35 25±4,3
Виражений (12-16 бал1в) 8 5,2 ±2,2 28 20±4,0
Вщсутшсть тривоги (0-7 бал1в) 53 34,4±4,8 77 55±5,0
Симптоми тривоги (8-19 бал1в) 101 65,6±4,8 42 30±4,6
Тривожний розлад (20 бал1в й вище) 0 - 21 15±3,6
Пошук взаемозв'язшв м1ж станом психоемоцшноо сфери жонок та типом годування ди-тини, встановив вщсутшсть такових. Вщсутшсть кмшчноо симптоматики через 14-21 день тсля полопв було виявлено у 31% жшок з1 штучним типом вигодовування дитини 1 у 38% - з природним його типом. Окрем1 депресивш включення мали мгсде у 63% жонок групи ШВ1 та 58% ос1б групи ПВ1, симптоматика на р1вш малого депресивного етзоду була характерна для 6% обстежених ШВ1 та 4% жонок ПВ1; симптоми тривоги були д1агностоват у 69% матер1в ШВ1 1 62% - групи ПВ1. Через 3,5 мюящ тсля пологв спостерпалось збьльшення кмькосп психолопчно благополучних жонок (57% з тих, хто вигодовував дитину штучно 1 53% матер1в з природним типом годування малюка). Також встановлено зменшення кмькосп жшок з мозаочно представленими симптомами депреси (28% ос1б ШВ2 1 23% жонок ПВ) 1 тривоги (33% матер1в ШВ2 та 27% ос1б ПВ2). Проте, вщбулося збмьшення числа пад1енток з кмшчно вираженими порушеннями психоемоцшноо сфери: психопатолопчш прояви р1вня малого депресивного етзоду були д1агностоват у 16% матер1в ШВ2 1 21% жонок ПВ2, тривожного розладу - у 10% ос1б ШВ2 та 20% обстежених ПВ2.
Така ж тенденЦя встановлена при вивчент р1вню та розподглу алекситими у обстежених жонок. Серед ос1б з порушенням психоемоцшноо сфери високий р1вень алекситими був д1агностований у 63%, м1ж тим як серед психолопчно благополучних жонок - у 16%. Середт показники алекситими виявились притаманними 26% пад1енток ОГ та 48% ГП. Низька виражешсть алекситими була характерна тмьки 4% матер1в ОГ 1 36% ГП. Подаль-ший аналз вираженосп алекситими не виявив динамши оо характеристик в залежносп вщ типу годування дитини.
Вивчення р1вню готовносп до материнства довело вщсутшсть достов1рноо р1знищ за розпод1лом дього показника серед жонок з р1зним типом годування дитини, проте, дозволило встановити достов1рш вщмшносп в залежносп вщ стану психоемоцшноо сфери матер1в. Низька готовшсть до материнства виявилась притаманною виключно жонкам з порушенням психоемоцшноо сфери, серед яких 43% дотримувались штучного, а 38% - природного типу годування дитини. У шших жонок, в яких були д1агностоват психоемодшш розлади, стан готовносп до материнства був на середньому р1вш (57% ос1б з1 штучним та 64% обстежених з природним типом годування).
Для жшок з низькою готовшстю до материнства були характерш небажання та / або ко-ливання в прийнятп р1шення народити дитину, наявшсть негативних вщчутпв 1 переживань в перюд ваптносто, вщсутшсть вщчуття сшльносп з народженою дитиною, вони вщчували роз-дратування вщ необхщносто догляду за дитиною, намагалися уникати тактильних контакпв з нею, були ор1ентоваш на «суворий» стиль виховання та годування за чггким розкладом.
Жшки з високим piBHeM готовносл до материнства, навпаки, не вщчували коливань в ухваленш piшeння мати дитину, радми, дiзнавшись про вагiтнiсть, вщзначали перева-жання позитивних вщчутпв i переживань при спiлкуваннi з дитиною, були оpieнтованi на позитивний емодшно-тактильний контакт з нею, були, в основному, пpибiчнидями стратеги «м'якого» виховання та годування за потребою дитини.
Анал1з ступеню виpажeностi усвiдомлeностi батьшвства за його компонентами також подтвердив наявнiсть достовipних розб1жностей у жшок в залежносп вiд стану психоeмодшноï сфери, а не типу годування дитини. Так, психолопчно благополучш жшки мали бмьшу виpажeнiсть ус1х компонeнтiв усвiдомлeного батьшвства, поpiвняно з обстеженими з порушенням психоeмодiйноï сфери. Найбiльшi показники у жшок без психоемодшних pозладiв спостерпались при оцiнцi компоненпв батьшвських установок та очшувань, а також батьшвського ставлення. Треба зазначити, що за параметром батьшвських установок i очшувань жшки з психоемоцшними розладами мали найбмьш високi показники, що наближувались до значень психолопчно благополучних жшок, про-те, наявнiсть низьких одшок за шшими компонентами усвiдомлeностi батьшвства та невщповщшсть ïх з високими очшуваннями вщ появи дитини створювало пщстави для виникнення внутpiшньоособистiсних пpотиpiч та ставало додатковим пщгрунтям для роз-витку порушень психоeмодiйноï сфери.
За аналзом наявностi i виpажeностi психосощальних фактор1в, яш мають вплив на стан здоров'я жшки (з використанням Z-кодiв за МКХ-10), нами були вид1леш тi з них, що мали достовipний вплив на стан взаемоди в систeмi «мати - дитина». Також при аналiзi ди патологiчних психосощальних фактоpiв встановлeнi розб1жносп м1ж жшками з piзним станом психоeмодiйноï сфери та вщсуттсть достовipних розб1жиостей в залeжностi вщ типу вигодовування дитини. Приндиповою вщмшшстю м1ж психологiчно благополучними обсте-жуваними та жшками з психоемодшними розладами, була наявшсть в останн1х проблем, пов'язаних зi стосунками подружж1в та нeадeкватноï сiмeйноï пщтримки, що призводи-ло до виникнення проблем, пов'язаних з адаптащею до змiни життя, сприяло pозвитковi психоемодшних порушень та негативно впливало на стан даiдноï взаемодiï м1ж матip'ю та дитиною. Кр1м того, приблизно для третини жшок з психоемодшними розладами, як тих, що годували дитину природним шляхом, так i тих, яш використовували штучне вигодовування, вагггшсть була небажаною, що обумовлювало сприйняття жшкою вагiтностi, пологiв та тсляпологового перюду як довгостpоковоï психотpавмуючоï ситуади. Кpiм небажання та / або коливання в пpийняттi ргшення народити дитину, для них було характерним наявшсть негативних вщчутпв i переживань в перюд вагiтностi, вiдсутнiсть вщчуття спiльностi з народженою дитиною, що також сприяло формуванню деформади матepинсько-дитячоï взаемоди.
Для бмьш поглиблeноï одшки спeдифiки с1мейних та материнсько-дитячих вщносин, нами здiйснeно дослщження за допомогою методики PARI. За показниками першого блоку методики щодо визначення стану родинних вщносин, максимальна розб1жтсть результапв м1ж психологiчно благополучними та неблагополучними жшками, незалежно вщ типу вигодовування дитини, була за шкалою 17, яка визначае стан подpужньоï взаемоди та пщтримки. Високими також виявились розб1жносп за шкалою 7, яка характеризуе конфлiктнiсть подружн1х стосуншв. Отже, встановлено, що в родинах жшок з дiагностованими порушен-нями психоeмодiйноï сфери мали мiсдe с1мейш конфлжти, байдуж1сть чоловша до с1мейних справ та вiдсутнiсть нeобхiдноï сiмeйноï пщтримки. Такi жшки були повшстю заиуpeнi у справи с1м'1, вщчували себе жертвою обставин, були незадоволеш своею роллю господинi i необхщшстю домiнувати у виpiшeннi с1мейних питань через бeзучаснiсть i «невключення» чоловша у справи сiмrï, в той же час, були психолопчно залежт вщ нього. М1ж тим, серед психолопчно благополучних жшок, незалежно вщ типу годування дитини, встановлеш спpиятливi сiмeйнi обставини, обумовлeнi вщсутшстю подружн1х конфлiктiв, включeнiстю чоловша до амейних справ та адекватною родинною пщтримкою.
Характеризуючи матepинсько-дитячi вiдносини обстежених, вивчеш за допомогою дру^ частини методики PARI, необхщно вщзначити, що вони також мали достовipнi вiдмiиностi залежно вщ piвня психоемодшного благополуччя жшок, а не вщ типу вигодовування дитини. Для матер1в з порушеннями психоeмодiйноï сфери були притаманш проблеми у взаемоди системи «мати - дитина»: слабкий емодшний контакт, вiдсутнiсть комушкаи;и з дитиною i ухилення вщ контакту з нею, заперечення партнерських вщносин з нею, високий ступшь роздратованосп по вщношенню до дитини, надмipна сувоpiсть i автоpитаpнiсть, «нестворення» базового почуття безпеки i, як наслщок,- вiдсутнiсть прагнення займатися розвитком дитини. З шшого боку, такi жшки почасту вщчували надмipну саможepтовнiсть
в рол1 матер1 та надмфну концентрацгю на дитин1, гшерошшу через шдвищении страх зашод1яти дитиш шкоду. На вщмшу вщ цих жшок, шсихолопчно благошолучним матерям були шритаманш тенденци щодо шриИняття дитини та врахування 11 особливостеИ як окре-мого шдивщуума, встановлення оптимального емоцшного контакту з нею, вщсутшсть надм1рно1 дистанци та надм1рно1 концентрацп на дитиш.
Ощнка психомоторного розвитку дггеИ довела юнування тенденци щодо вщставання Иого шоказниюв у дггеИ матер1в з шорушенням шсихоемоцшно1 сфери, шор1вняно з немовля-тами шсихолопчно благошолучних жшок. Так, станом через 3,5 мюящ ш1сля шолопв середн1 шоказники психомоторного розвитку дггеИ матер1в з розладами шсихоемоцшно1 сфери, як з шриродним, так 1 штучним тишами вигодовування, були нижчими шор1вняно з шоказниками розвитку дггеИ шсихолопчно благошолучних жшок. Анал1з маркер1в д1адно1 взаемоди виявив, що жшки, яким були шритаманш тривожно-дешресивш шрояви, вщр1знялись вщсутшстю емшатичносп до шотреб дитини, униканням тактильних та вербальних контакпв з дитиною, не захошлювались сш1лкуванням з дитиною та не були задоволеш нею.
Розроблена нами система медико-шсихолопчного сушроводу була сшрямована на оштим1защю взаемоди «мати - дитина» та базувалась на засадах наказу МОЗ Украши вщ 15.07.2011 № 417 «Про оргашзацгю амбулаторно1 акушерсько-гшеколог1чно1 дошомоги в УкрашЬ, яким визначена необхщшсть медико-шсихолопчно! шщготовки с1м1 до шолопв у вщшовщних школах вщшовщального батьшвства. Враховуючи сшецифшу контингенту, заходи медико-шсихолопчного сушроводу шроводились шо вихщним, шо суботах (шод1 И нед1лях), в рамках створено! школи вихщного дня. Середня тривалшть одного шсихотера-шевтичного заняття складала 1-1,5 години. Всього система медико-шсихолопчного сушроводу була розрахована на 9 м1сящв: шочаток 11 вшровадження шришадав на термш 3,5 м1сящв ш1сля шологв, завершальниИ еташ - шо досягненш дитиною 1 року (рис. 1)
Рис. 1. Система медико-психолоНчного супроводу системи «мати - дитина» протягом першого року життя немовляти
Отже, медико-шсихолопчниИ сушровщ системи «мати - дитина», незалежно вщ тишу 11 вигодовування, е еташною системою заход1в, що складаеться з шсиход1агностично! та шсихокорекцшно1 складових. Така структура знижуе фрустрацшне навантаження матер1, шщвишуе шдивщуальш, д1адш 1 с1меИш ресурси, дозволяе шдивщуалзувати шщхщ до дитини з шщвищенням р1вню батьк1всько1 комшетентносп.
Перша стад1я, яка включала 2 шдивщуальних заняття шри здшсненш шершого та другого обстеження, була сшрямована на шсиход1агностику 1 формування мотиваци до учасп
в заходах медико-психолопчного супроводу.
Психодiагностичне дослщження було спрямовано на вивчення змiстовних факторгв (складових), стан яких визначав рiвень дiадичноl взаемоди в системi «мати - дитина».
Друга, третя i четверта стади мiстили в медико-психологiчнi впливи. Загальним принципом медико-психолопчних втручань була визнана 1х штегратившсть, а базови-ми засобами - групова, когттивно-поведшкова, персоналiстична, сiмейна та когттивно орiентована психотерап1я, допом1жними - естетотерапiя (бiблiо-, музико-, арттерапiя) та техтки релаксаци.
Використання iнтегративного тдходу та синтез зазначених метод1в дозволив дшти до послдовного вирiшення комплексу завдань, розв'язання яких забезпечило оптимiзацiю взаемоди в системi «мати - дитина». Виходячи з отриманих результапв, була визначена наступ-на послдовшсть спрямованостi медико-психологiчного впливу: а) редукщя пiсляпологових психопатологiчних симптом1в, нормалiзацiя психоемоцшно! сфери матер1в; б) пошук i активiзацiя 1х iндивiдуальних, дiадних i сгмейних ресурсiв; в) розвиток шдивщуальних та подружнгх адаптивних стратегш виршення проблем; г) пщвищення материнсько1, дiадноl та сгмейно1 психолопчно1 компетентностi.
Анал1з результативностi впровадження розроблено1 системи медико-психолопчного супроводу дозволив досягнути редукци психопатолопчно! симптоматики практично в ус1х матерiв терапевтично1 пiдгрупи (90%), на вщмшу вiд обстежених пщгрупи контролю, в яких дiагностовано погiршення психоемоцшного стану протягом року тсля полопв (рП0,01), пщвищити рiвень усвiдомленостi батьшвства (рП0,01), а також покращити р1вень психомоторного розвитку дггей (рП0,05).
ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ, МИШЕНИ И ЭФФЕКТИВНОСТЬ МЕДИКО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИХ МЕРОПРИЯТИЙ ОПТИМИЗАЦИИ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ СИСТЕМЫ «МАТЬ - РЕБЕНОК»
В ТЕЧЕНИЕ ПЕРВОГО ГОДА ПОСЛЕ РОДОВ
Л. И. Лобойко
Харьковская медицинская академия последипломного образования
Представлены результаты комплексного исследования системы «мать - ребёнок» в зависимости от типа вскармливания. Доказано, что тип вскармливания ребёнка не есть ключевым фактором формирования взаимоотношений в системе «мать - ребёнок» в отличие от психологического благополучия, уровня готовности к материнству, осознания родительства, семейных взаимоотношений. Результаты были положены в основу разработки практической системы медико-психологического сопровождения, показавшую свою эффективность в нормализации психического состояния матерей, а также оптимизации воспитательных стратегий, гармонизации семейного взаимодействия.
Ключевые слова: медико-психологическое сопровождение, система «мать - ребёнок», тип вскармливания младенца, первые роды.
GENERAL PRINCIPLES, PERFORMANCE TARGETS AND MEDICAL AND PSYCHOLOGICAL MEASURES OPTIMIZATION SYSTEMS' «MOTHER - CHILD»DURING THE FIRST YEAR
AFTER GIVING BIRTH
L. I. Loboyko Kharkov medical academy of postgraduate education
Summary. The results of a comprehensive study of the «mother - child», depending on the type of feeding. We prove that the type of infant feeding is not a key factor in the formation of relationships in the «mother - child», as opposed to the psychological well-being, the level of readiness for motherhood, parenting awareness, family relationships. The results have been funded to develop a practical system of medical and psychological support shown to be effective in normalizing mental health of mothers, as well as optimizing the educational strategies, harmonization of family interaction.
Key words: medical and psychological support, the system «mother - child», a type of infant feeding, the first birth.
