CC BY
23УДК: 616.35-006-089.87:316.6
ПРОГРАМА РОБОТА 3 МЕДИЧНИМ ПЕРСОНАЛОМ, ЯКИЙ ПРИЙМАв УЧАСТЬ У НАДАНН1 МЕДИКО-ПСИХОЛОГ1ЧНО1 ДОПОМОГИ ХВОРИМ
3 КИШКОВОЮ СТОМОЮ
С.В. Мерлгч Одеський нацшнальний медичний ун1верситет
Резюме. Одним з наймолодших напрям1в дослдження причин злояшсних новоутворень е проблема медико-психолопчного супроводу онколопчного хворого на р1зних етапах лiкування, яка е недостатньо розробленою в сучаснш науц1. У данш статп розкрита проблема психоед'юкативноï та псиxопрофiлактичноï роботи з персоналом, який працюе з даною категорiею хворих. При цьому основною метою як шформацшних, так i тренiнгових заходiв для персоналу, що працюе з онкохворими, було навчання прадiвникiв ефективноï взаемодiï з пац1ентом та його родиною, а також профмактика емоцшного вигоряння та збереження гармоншного емоцшного стану спещамстш.
Kanhobî слова: мультидисциплшарна команда спецiалiстiв, медико-психолопчний супровщ онкохворого, психоед'юкативна робота, психопрофтактика медичного персоналу, психогтена, професшне вигорання, кишкова стома, онкопсихолоия, пал1ативна допомога, сощальна онколопя.
Постановка проблеми. Оргашзащя медико-соцiальноï допомоги онколопчним хворим повинна носити безперервний мультидисциплшарний характер, тiльки таким чином можна добитися успixу у вщновленш учасп онколопчного хворого в активному житп.
Серед онкохворих зустр1чаються пащенти, як1 постшно вимагають до себе додатковоï уваги; вважають, що краще за шших знають, як будувати процес терапiï та медико-психо-лопчного супроводу, дають «професшш» поради лшарям, медичному персоналу, психологам та шшим хворим; звинувачують близьке оточення та медичний персонал у вшх власних проблемах; постшно доршають медикам, що т не належним чином роблять свою справу; при вщсутносп для цього об'ективних шдстав, вщмовляються вщ подальшого медико-психолопчного супроводу. Саме тому дуже важливою при розробщ ефективноï системи медико-психологiчноï допомоги онкохворим е попередне навчання та робота з медичним персоналом. Це зумовлено впершу чергу тим, що фах1вщ, як1 працюють з онколопчними хворими, зобов'язан володгги психотерапевтичними навичками, повинш сприяти оволодшню хворими навичкам сшлкування з оточуючими та рщними хворого, дати останньому можлив1сть переосмислити свое життя, свою поведшку i тим самим створити базу для мотивованоï д1вм1ти працювати з хворим i його родичами навпъ у найтратачнгших ситуац1ях [2, 3, 4, 7, 8, 10].
Мета дослщження: теоретичне обгрунтування та розробка програми подготовки та пщтримки медичного персоналу, який приймае участь у наданш медико-психологiчноï допомоги хворим з кишковою стомою та ïх см'ям.
Матер1али та методи досл1дження. В процес дослщження було використано комплекс метод1в, а саме: теоретичний (теоретико-методолопчний анал1з проблеми, систематизация да-них лггературних джерел, ïx пор1вняння та узагальнення),групов1 треншги, як включали в себе шформацшний блок, треншг комушкативних вмшь та навичок етично!' поведшки в робот! з1 стомованим хворим, треншг проф1лактики синдрому емоцшного вигоряння персоналу.
Результати дослщження та ïx обговорення. Ми вважаемо, що координуючим органом та основою надання медико-псиxологiчноï допомоги стомованому хворому на амбулаторному етат е мультидисциплшарна команда (МДК). До складу МДК входять: лшар-онколог, медична сестра, психолог, сощальний прад1вник, см'я та близьке оточення хворого, а за потреби й шш1 спещалшти та фах1вц1, у послугах яких е необхдшсть, в тому числ волонтери - представники релггшних та громадських оргашзацш (ГО).
На тсляоперацшному етат лiкування хворих, як1 перенесли оперативне втручання з формуванням кишковоï стоми, для усунення ятрогенноï дiï та встановлення комплаенсу медичному персоналу були надан рекомендадiï щодо проведення бесщи перед виписуванням з лшарт.
Психотерапия, клиническая психология и психоанализ
1нформування медичних пращвнишв, волонтерiв та представнишв ГО було здiйснено шляхом проведення систематично органiзованих лекцiй або семшар1в, на яких спецiалiсти мали можлив1сть отримати не лише нову шформащю, але й обговорити актуальш для практики питання, обмiнятися досвщом. Основними темами для iнформацiйного блоку були наступш:
• психолопчний стан онколопчного хворого та його родини на р1зних етапах лшувального процесу;
• психчш розлади у онколопчних пацieнтiв, !х розтзнавання; психофармакотерап1я;
• роль та значення родини хворого у лшувальному процесц
• психолопя медичного пращвника; синдром емоцшного вигоряння;
• психолопчна та психотерапевтична допомога у сфер1 онкологii;
• медико-психолопчш аспекти лшування соматичних симптом1в, особливо контролю бо-льового синдрому;
• яшсть життя, психолопчш та психосощальш фактори, що впливають на онколопчних пащенпв, яш пройшли оперативне втручання з формуванням кишково! стоми та пере-бувають на амбулаторному еташ лшування;
• етикоправов1 аспекти в онкологii.
Наступним напрямом допомоги медичному персоналу щодо взаемоди з хворим та його оточенням було проведення треншгу комуншативних вмiнь та навичок етично! поведшки з онкохворим. Треншги для медичного персоналу були зор1ентован1 на навчання основ ефективного слухання; використання у бесщ1 вщкритих запитань, узагальнень; покращання розтзнавання eмоцiйних сигнал1в пащента; регулювання власного eмоцiйного стану; тдвищення емпатшносп (ствчуття та розумшня). Треншг проводився з врахуванням основних принцитв медично! етики: 1) гуманне ставлення до хворого; 2) неприймання учасп в дiях проти здоров'я хворого; 3) надання допомоги вам, хто ii потребуе, незалеж-но вiд расово!, полтично! i релтйно! приналежносп; 4) солщаршсть усiх лiкарiв у поваз1 гтдносп людей, !х боротьб1 за мир; 5) збереження лжарсько! таемнищ; 6) участь в охорош життя людей вщ тих чи шших ексцеав, що загрожують !м (наприклад, вiд забруднення зовнiшнього середовища); 7) недопущення eкспeримeнтiв над людьми; 8) утримання вщ вчиншв, яш можуть принизити гтдтсть професи лшаря.
Загалом було проведено 40 годин треншгових занять: 8 занять по 5 годин дв1ч1 на тиждень.
Медичний персонал, сощальних пращвнишв, волонтер1в та представнишв ГО навчали основним стратеиям комуншаци з онкохворим та його родиною:
• Необхдшсть попередньо! подготовки до спiлкування.
• Створення для спмкування невимушених умов.
• Лшвщащя вiдволiкаючих фактор1в.
• Демонстрування бажання слухати.
• Концeнтрадiя уваги та намагання не переривати спiврозмовника.
• Проявлення розумiння та спiвчуття при необхщносп.
• Розумiння точки зору стврозмовника.
• Прагнення вияснити суть питання, з яким звернулися до спещалшта.
• Реагування на почуття вiдвiдувача.
• Прагнення бути зрозуммим.
• Контроль за сво!ми висловлюваннями та !х оцiнка.
• Постановка, при потреб^ уточнюючих запитань.
Щ норми i принципи побудови комушкацп та етично! повeдiнки медичних працiвникiв та iнших осiб, якi надають допомогу онкохворому та його родиш, повиннi й надалi вдоско-налюватись i бути основою для формування ефективно! взаемоди з хворим i його родиною, що покращуватиме яшсть допомоги та сприятиме психосоцiальнiй адаптаци падiента та його близького оточення.
Вщомо, що персонал, який працюе з онкологiчними пащентами, е групою ризику для виникнення психiчних порушень, зумовлених синдромом емоцшного вигоряння спeцiалiстiв. Для профмактики «burn-out» синдрому було проведено треншг психогтешчних навичок для медичного персоналу, сощальних пращвнишв, волонтeрiв та прeдставникiв ГО, яш на-дають послуги онкохворим.
Принципи психогтени мають першорядне значення, як для профмактики нервово-психчних розладiв i порушень, так i для проф1лактики психосоматичних захворювань. Окремi психогiгiенiчнi прийоми можуть використовуватися в найб1льш широкому спектрi дiï - для оптимiзацiï психоемоцшних стан1в, полшшення настрою, пщвищення розумово! працездатностi, подолання шкщливих звичок, тощо [5].
Ми навчали спещалютав, якi працюють в сферi надання допомоги онкопацiентам, на-ступним засобам саморегуляцп: аутогенне тренування, самопереконання, самонавгювання, медитация, йога, психом'язове тренування.
Аутогенне тренування складалося i3 двох частин. Перша була орiентована на зняття псих1чно! напруги, на заспокоення. Друга передбачала перехщ людини в особливий стан - надiï, довiри, вiри в можливостi органiзму, в характер, формування бажаних психчних якостей. Стутнь володiння цим методом саморегуляцп залежала вщ психологiчноï роз-робки етатв, вiдповiдно до яких людина переходила вщ початкового психчного стану до необхщного для здоров'я.
Самопереконання представляло собою вплив на самого себе за допомогою логiчно об-умовлених переконань, на основi пiзнання закон1в природи й суспмьства.
Самонавiювання використовувалось як спосiб впливу, що базуеться на вiрi, коли iстина приймаеться без реальних доказiв, але вщ цього не втрачае свою значуш^сть [1, 6].
Також використовували стратеги медитацп, а саме серiï мисленневих дш, мета яких - досягнути особливого стану оргашзму людини, що характеризуеться зануренням у глибокий фiзичний i психчний спокш, вiдгородженiсть вщ зовнiшнього свiту, пщ час якого зберпаеться здатнiсть до роздумiв - оперування образами на рашше задану тематику. Досягаеться медитаця шляхом концентраций внутргшньо спрямованоï уваги, можливо-го великого м'язового розслаблення (релаксацп) та емоцшного спокою. Медитация е значно проспшою, н1ж iншi способи саморегуляци. Вона дае змогу зняти емоцшну напругу, привести психчний стан до рiвноваги. Медитаця добре зарекомендувала себе як ефективний захист органiзму вщ руйнiвного впливу стресу [9]. Вона здатна знижувати м'язову напругу, сприяе регуляцiï дихання, нормал1зацп пульсу, зняттю гостроти почуття тривоги i страху.
Одшею з рекомендаций, яю надавались медичним ирац1вникам щодо проф1лактики синдрому емоцшного вигоряння були заняття йогою. Основна мета таких занять - послщовно розви-вати таю властивоси оргашзму, яю дають змогу зрозум^и дшсшсть i ствердити самосвщомють, тдтримуючи здорове функцюнування мозку й исихiки. Тiсно пов'язаним з методикою йоги е психом'язове тренування - психiчне самонав^вання, коли робота мозку зосереджена в основному на тренуванш уявлень. Основний змют методу складають так зваш словеснi формули, сирямованi на створення стану знижено'1' активностi рiзних систем оргашзму. В основi такого тренування лежать: умшня розслабитися; сиосiб максимально чггко, з великою силою уяви, але не напружуючись, уявити стан формули самонав^вання; умшня тримати увагу на вибраному об'ектц умiння впливати на самого себе потрiбними словесними формулами.
Основною метою як шформацшних, так i треншгових заходiв для персоналу, що працюе з онкохворими, було навчання пращвниюв ефективноï взаемоди з пащентом та його родиною, а також проф1лактика емоцшного вигоряння та збереження гармоншного емоцшного стану спещалютв.
Висновки.
1. Координуючим органом та основою надання медико-психологiчноï допомоги стомовано-му хворому на амбулаторному етат е мультидисциплшарна команда (МДК).
2. Надання медико-психологiчноï допомоги стомованому онкохворому повинно мати мультидисципл1нарний та комплексний характер та включати, крiм психокорекдiйноï роботи з самим пащентом, й супровiд його родини, а також психоед'юкативну та психопрофмактичну роботу з персоналом, який працюе з даною категорiею хворих.
3. В ходi дослщження було проведено низку лекцшних та тренiнгових занять для медичного персоналу, який здшснював медичний супровщ стомованого хворого тсля виписки зi стащонару. Заходи для медичного персоналу включали: шформацшний блок, треншг комушкативних вмшь та навичок етичноï поведшки в робота зi стомованим хворим, треншг профмактики синдрому емоцшного вигоряння персоналу.
4. 1нформування медичних пращвнишв, волонтер1в та представнишв ГО було здшснено шляхом проведення систематично органiзованих лекщй або семшар1в, на яких спедiалiсти мали можливiсть отримати не лише нову шформацгю, але й обговорити актуальнi для
Психотерапия, клиническая психология и психоанализ
практики питання, обмшятися досвщом.
5. Треншги для медичного персоналу були зорiентованi на навчання основ ефективно-го слухання; використання у бесда вщкритих запитань, узагальнень; покращання розпiзнавання емоцшних сигналiв падiента; регулювання власного емоцшного стану; пщвищення eмпатiйностi (спiвчуття та розумшня). Для профмактики «burn-out» синдрому було проведено треншг психогтешчних навичок для медичного персоналу, сощальних пращвнишв, волонтeрiв та представнишв ГО, яш надають послуги онкохворим.
6. Були розкрип особливостi оргашзади навчання спещал1спв, якi прадюють в сфeрi на-дання допомоги онкопадiентам, наступним засобам саморегуляцп: аутогенне тренуван-ня, самопереконання, самонав1ювання, медитадя, йога, психом'язове тренування
Лiтература.
1. Бухтояров О. В. Суггестивная психотерапия в онкологической практике / О. В. Бухтояров // Психиатрия. - 2007. - Т. 25, №1. - С. 58-64.
2. Горбунова В. А. Пособие по онкологии для медицинских сестер / В. А. Горбунова. -М.,2000. - 160 с.
3. Мак М. Р. Практикум по когнитивной терапии / М. Р. Мак; Пер. с англ. Т. Саушкиной. -СПб.: Речь, 2001. - 220 с.
4. Максименко С. Д. Психолопчна допомога тяжким соматично хворим: [навч. поаб. для студ. вищих навч. Закладiв] / С. Д.Максименко, Н. Ф. Шевченко. - К.: Н1жин Мманш, 2007. - 115 с.
5. Психотерапевтическая энциклопедия / общ. Ред. Б. Д. Карвасарского. - [2-е изд-е]. -СПб.: Питер, 2000. - 620 с.
6. Bryant R. A. Hypnotherapy and cognitive behaviour therapy of acute stress disorder: a 3-year follow-up / R. A. Bryant, M. L. Moulds, R. D. Nixon // Behav. res. ther. - 2006. - Vol. 44, № 9. - P. 1331-1335.
7. Kiecolt-Glaser J. K. Psycho-oncology and cancer: psychoneuroim-munology and cancer / J. K. Kiecolt-Glaser, T. F. Robles, K. L. Heffner // Ann. Oncol. - 2002. - Vol. 13, №4. - P. 165-169.
8. Lovejoy N. C. Cognitive-behavioral interventions to manage depression in patients with cancer: research and theoretical initiatives/ Lovejoy N. C., M. Matteis // Cancer Nurs. - 1997.
- V. 20, № 3. - Р. 155-167.
9. Ott M. J. Mindfulness meditation for oncology patients: a discussion and critical review integrative cancer therapies / M. J. Ott, R. L. Norris, S. M. Bauer-Wu // Integr. Cancer. Ther.
- 2006. - Vol. 5, № 2. - P. 98-108.
10. Zabora J. Psychosocial rehabilitation / J. Zabora, M. Loscalzo, E. Smith // Clinical oncology.
- 2002. - P. 238-239.
программа работа с медицинским персоналом, который принимает участие в предоставлении медико-психологической помощи больным
с кишечной стомой
Мерлич С.В. Одесский национальный медицинский университет
Резюме. Одним из самых молодых направлений исследования причин злокачественных новообразований является проблема медико-психологического сопровождения онкологического больного на разных этапах лечения, которая недостаточно разработана в современной науке. В данной статье раскрыта проблема психоедьюкативной и психопрофилактической работы с персоналом, который работает с данной категорией больных. При этом основной целью как информационных, так и тренингових мероприятий для персонала, работающего с онкобольными, было обучение работников эффективным взаимодействием с пациентом и его семьей, а также профилактика эмоционального выгорания и сохранения гармоничного эмоционального состояния специалистов.
Ключевые слова: мультидисциплинарная команда специалистов, медико-психологическое сопровождение онкобольного, психоедьюкативна работа, психопрофилактика медицинского персонала, психогигиена, профессиональное выгорание, кишечная стома, онкопсихоло-гия, паллиативная помощь, социальная онкология.
PROGRAM OF WORK WITH THE MEDICAL STAFF WHO ARE INvOLvED IN OFFERING OF MEDICAL AND PSYCHOLOGICAL CARE TO PATIENTS WITH INTESTINAL ostomy
Merlich S.V.
Odessa national medical university, Odessa, Ukraine
Resume. One of the youngest areas of research on the causes of malignant tumors is the problem of medical and psychological support of cancer patient at different stages of treatment, which is not fully developed in modern science. This article reveals the problem of psychoeducation and psychopreventic work with the staff, who works with this category of patients. In this case, the main goal of both information and training measures for staff working with cancer patients has been training employee's effective interaction with the patient and his family, as well as prevention of burnout and maintaining harmonious emotional state specialists.
Keywords: multi-disciplinary team of experts, medical and psychological support of cancer patients, psychoeducation work, psychopreventic work with the medical personnel, psychohygiene, professional burnout, intestinal ostomy, onkopsichology, palliative care, oncology social.
