CC BY
40Выделены наиболее информативные признаки, сопровождающие продуктивно-психотический и негативно-личностный психопатологические механизмы.
Оценена возможность использования указанных составляющих медицинского критерия невменяемости в лечебно-реабилитационном процессе, а также в качестве прогностических показателей риска повторных правонарушений у данного контингента.
Ключевые слова: шизофрения, медицинский критерий невменяемости, общественно опасные действия, механизм реализации особо опасных действий, ситуационные аспекты ООД
THE STRUCTURAL FEATURES OF PSYCHOPATHOLOGY MECHANISMS OF REALIZATION ESPECIALLY DANGEROUS ACTS AND ITS SITUATIONAL ASPECTS AS SCHIZOPHRENIC
PATIENT'S PUBLIC DANGER MARKERS
A. N. Kushnir
Summary. On the schizophrenic patient's population, presenting the special public danger, the results of psychopathologic conditionally especially dangerous acts, and also its situational aspects, frequency analysis are described, depending on the mechanism of delict realization.
The most informing signs accompanying productively-psychotic and negatively-personality psychopathology mechanisms are distinguished.
The possibilities of wide use the indicated constituents of medical criterion of criminal insanity in a curatively-rehabilitation process is apprised, and also as prognostic indexes the repeated crimes risk at this contingent were evaluated.
Key words: schizophrenia, medical criterion of criminal insanity, public dangerous acts against person's life and health, mechanism of realization the especially dangerous acts, situatioonal aspects of especially dangerous acts.
УДК: 616.89-84-083: 614.88 (477)
ПСИХОПРОФ1ЛАКТИКА ВТОРИННОГО ТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСУ В ОС1Б, ЩО ПРАЦЮЮТЬ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ
С. Г. Гриневич
Национальна медична академ1я тслядипломно! освгги теш П. Л. Шупика
Ключовi слова: синдром емоцшного вигоряння, вторинний травматичний стрес, небезпечш умови пращ, екстремальна ситуаця, психопрофглактика.
У данш робота наданий опис стратегш психопрофглактики синдрому емоцшного вигоряння (СЕВ) - безпосереднього наслдку вторинного травматичного стресу, в оаб, професшна дiяльнiсть яких пов'язана з екстремальними умовами (ОПЕУ).
В результата проведених нами дослщжень СЕВ дiагностовано у 44,76 % «умовно здо-рових» рятувальнишв аваршно-рятувально1 служби (РАРС). Завдяки донозолопчному рiвню психiчних проявiв СЕВ, щ особи опиняються поза увагою фахiвцiв-психiатрiв, психотерапевтiв та не отримують необхiдноi допомоги. Тому в подальшому у них форму-ються вже кл1шчно окресленi форми психiчних розладiв (тривожнi, депресивнi, внаслiдок вживання ПАР тощо) внаслiдок повторних, частих, потужних впливiв екстремальних подiй. При цьому РАРС оцiнюють цi стани як плинш, незначуш^ та дисимулюють к через побою-вання визнання професшно непридатними. В свою чергу, дiагностика цих психiчних по-рушень знаходиться поза межами професiйноi компетентностi психолопв, якi саме i прово-дять психологiчне забезпечення трудовоi дiяльностi РАРС.
Зазначене стосуеться не лише РАРС, а i медичних працiвникiв, вшськовослужбовщв, iнших осiб, якi працюють в життево небезпечних екстремальних умовах та несуть високу
вщповщальшсть за життя i здоров'я iнших людей. Як свщчать дослдження, якщо активно не втручатися в розвиток СЕВ, то мимовмьного полшшення не вщбуваеться [1].
Квалфшащя СЕВ як «стану повного виснаження» (Z.73.0) за МКХ-Х е на наш погляд певним компромюом, який дозволяе проводити психопроф1лактичну роботу з зазначеним контингентом без суттевих обмежень у професшному плат.
Метою первинно! психопроф1лактики СЕВ е запоб^ання несприятливих функцiональних змш в оргатзм^ розвитку виражено! втоми та перевтоми у спещал1спв, збереження й пщвищення !х психолопчно! стiйкостi й психофiзiологiчних резерв1в органiзму. Вона проводиться безпосередньо в умовах екстремально! ситуацп. Заходи вторинно! психопроф1лактики здшснюють в разi потреби з метою вщновлення резервних можливостей й прадездатностi людини, а також терапп СЕВ (тсля напружено! професшно! дiяльностi, вкрай небезпечно! специфши умов 11 виконання, шдивщуальних особливостей).
Безпосередньо у ходi виконання професшних обов'язкiв слiд застосовувати комуншативш й органiзадiйно-дiяльнiснi методи. Умови екстремально! ситуацп ставлять жорсткi вимоги до засобiв психолопчно! пiдтримки: простота i доступнiсть у застосуваннi, вiдсутнiсть вщстроченого характеру результату !х впливу (не бмьш 3-5 хвилин), небажаних побiчних явищ (наприклад, сонливостi). На наш погляд, первинна психопрофмактика СЕВ повинна охоплювати таш напрямки.
Розвиток навичок боротьби Iз стресом (кризовий дебрифшг одразу пiсля завершення виконання професшних обов'язшв, застосування навичок контролю власних емоцшних станiв, фiзичнi вправи, адекватний сон, регулярний вщпочинок та ш.). Кризовий дебрифiнг передбачае аналз травматичних переживань, заохочення емоцшного вираження i стиму-лювання осмислення переживань на когнiтивному рiвнi. Його основними терапевтичними елементами е: вентиляЦя емоцш в контекстi групово! тдтримки, нормал1защя реакцш i iнформадiя про психолопчне реагування пiсля роботи в екстремальних умовах. [2].
Одно розширене групове зайняття рекомендуеться проводити безпосередньо тсля роботи в екстремальнш ситуацп. У якосп цiлей учасникам пропонуеться подiлитися сво!ми враженнями про нестандартн та травмуючi поди, що виникли протягом виконання професiйних обов'язшв за планом, тобто вiдтворити «первинну ситуадiю» (мiсце, влас-не ситуащя, враження на когнiтивному, емоцшному i поведiнковому рiвнях, найбiльш страхiтливi моменти пережитих подiй). Завданнями ведучого групи (медичний психолог, псих1атр, психотерапевт) е: визнання важкостi переживань; пiдкреслення ушверсального характеру реагування, можливостi передбачення прояву «слабких» сторiн людини в екстремальних умовах, важливо! рол вербал1зацп вражень, необхiдностi термiнового вiдновлення повсякденно! дiяльностi. [3]. Група повинна стати мюцем для спiлкування i вщновлення порядку, довiри i почуття безпеки. Наприкшщ заняття учасникам надаеться шформащя про найбiльш поширенi реакцп на травмуючу ситуацiю, стадii вiдновного процесу тсля перенесено! психiчноi травми, способи його реамзацп.
Координатор також виявляе серед учасникiв групи осiб з ознаками формування внутрiшньо особистiсного конфлшту та в iндивiдуальному або груповому порядку сприяе його вирiшенню. Наприклад, за допомогою технiки терапii дисоцшованих станiв, яка передбачае видiлення складових цього конфлшту, катарсис почуття провини, неадекватних i неефективних реакцш, !х iнтеграцiю у внутрiшню картину свпу ОПЕУ, вiдпрацювання способу оптимального та адекватного способу реагування у майбутньому на тригери, що можуть вщновити цей конфлшт, або на травматичну подга.
Навчання техникам релаксаци - прогресивна м'язова релаксадя за Джекобсоном, ау-тогенне тренування, самонавiювання, медитадя;
Вмтня роздлити з постраждалим в1дпов1дальшсть за результат, умтня говорити «нь>. Включае особистюне орiентовану пiдготовку ОПЕУ, зокрема медичних пращвниюв, з акцентом на вмшня формувати добрi взаемини з постраждалими, населенням регюшв, де вiдбулася екстремальна подiя, як фундамент для проведення рятувальних та евакуацшних заходiв, ви-користання медичних знань i технологiй. Особливо це стосуеться лiкарiв, медичних психологiв, психотерапев^в. Профiлактика СЕВ у цьому напрямку складаеться з наступних заходiв:
а) пристосування себе до роботи - «професшне зростання» - розвиток таких рис, як емпапя, спiвчуття, ствпереживання, розумшня шших, тобто вдосконалення здiбностей при-йняття та опрацювання шформацп, пов'язано! з шшою людиною. Професшне оволодшня цими навичками передбачае, з одного боку, свщомий контроль та управлшня власними по-глядами, вщчуттями, критичними ставленнями тощо та «налаштування» на постраждало-
го, а з шшого - розмежування роботи та буденного життя. «Винесення» цього навику за меж! професiйноi сфери може стати серйозною перешкодою на шляху самовираження, а «професiйне зростання» перетворюеться на «професшну деформацию».
б) пристосування роботи до себе: не я повинен пристосовуватися до своеi роботи, а вона повинна бути пристосована до мене, «врештi-решт, ми - не обслуговуючий персонал!». Це охоплюе змшу професшних, органiзацiйних й шших меж, пристосування iх до себе.
в) економна витрата «емоцшного палива» - зменшення емоцшних витрат, пов'язаних з виконанням професiйних обов'язшв за допомогою вщповщного психолопчного захи-сту, що знижуе «залучення в процес»: «контроль контр переносу», «подм вiдповiдальностi», формал1зац1я i структуризация своеi д1яльносп, використання «технш» та ш. Слад запобiгати надмiрноi фшсацп на цих заходах, так як робота стае стандартною, ремюництвом, позбавляеться креативного пщходу.
г) вщновлення - поповнення «втрат» ОПЕУ, що виникли внаслщок активних взаемодiй з постраждалими, а також р!зш способи компенсаци зусиль i стимулююч! заходи: вiдстеження результату, отримання подяки вщ врятованих, матерiальна винагорода, саморепрезентац1я в середовищ1 колег й шш! спроби «додати палива ззовш» [4].
Кр!м того, ОПЕУ повинш володгги навичками проведення специф!чних штерв'ю, бесщи (контакт з «важкими», смертельно хворими, повщомлення поганих новин), вмгги надавати по-страждалим шформацю про стрес, його стади (реакця тривоги - стад1я резистентносп - стад1я виснаження), а також його психолопчт, психчт, ф!зичт симптоми та заходи управлшня.
Хоб1 (спорт, культура, природа) передбачае участь ОПЕУ у заходах, як! не пов'язаш з професшною д1яльшстю. Хоб!, заняття спортом дають змогу вщволжтися, вщпочити вщ роботи. Деяш звертаються до релит! як до потенцшного профмактичного чинника.
Шдтримання стабльних партнерських, сощальних в1дносин. Балштовсьш групи [5] розглядаються як один з! способ!в профмактики СЕВ медичних психолопв, психотерапевтв, що працюють з постраждалими. На вщмшу в!д традицшного робочого розгляду ситуацп, акцент робиться на р!зних особливостях взаемин з постраждалими, на реакщях, труднощах, невдачах, як! фах!вщ виносять на обговорення. Група з 8-12 оаб зустр!чаеться кмька раз1в у мгсяць (тривалшть зустр!ч! 1,5-2 год.). Щ семшари ведуть психологи або псих!атри (одна -дв! особи). Стиль занять - недирективний. Мета - з'ясування стереотитв, дш, що перешкод-жають розв'язанню проблем, налагодження ефективнгших стосуншв з постраждалими та в колектив!. До групи не рекомендуеться залучати шдлеглих. У якосп метод1в використову-ють рольов! !гри, елементи психодрами, треншг сенситивносп, прийоми емпапчного вислу-ховування, невербальноi комуншаци та !н.
Фрустрацшна профЛактика (зменшення помилкових очшувань). Ствробпнишв, котр! вперше приступають до роботи в екстремальних умовах, необхдно реалгстично ! адекватно ввести в курс справи - реал1стичшсть очжувань сприяе почуттю передбачуваносп та керованосп ситуац!ею, пщвищуе в!ру у власш професшш якосп. Наприклад, за допомогою спмьних планових навчань (реггонального, державного та м1жнародного р1вшв).
Стратегii швелювання зовн1шн1х обставин, що спричиняють СЕВ, можуть бути розд1леш на дii щодо змши оргашзаци ! кер!вного складу (I) та на заходи, що проводяться з прац1вниками (II) [4].
Заходи, спрямован на робоче оточення (I):
- створення та тдтримка «здорового робочого оточення» (часовий менеджмент, адекватш
комуншативш стил кер!вного складу);
- визнання результапв роботи (похвала, висока оцшка, висока оплата);
- навчання кер1вного складу через його «ключову роль» в запобгганш вигоряння. Шдтримка
з боку кер!вництва деколи навпъ важливгша, н1ж з боку колег. Кр1м того, кер!вник повинен забезпечити участь ОПЕУ в ухваленш важливих для них р!шень.
Особистсне оргентована стратега (II):
- виконання «теспв на придатшсть» до професи;
- проведення спещальних треншгових програм серед груп ризику;
- динашчний мониторинг функцгонального стану [6] - оцшка працездатносп, психологiчноi,
псих!чно^ нейрофiзiологiчноi готовносп до виконання посадових функщональних обов'язшв ОПЕУ - основш чинники, що визначають безпечшсть ! надшшсть роботи з боку людського фактора, та включають:
а) психолопчний анамз особливостей професшно! дiяльностi;
б) психосощальне дослiдження (особливосп взаeмодii ОПЕУ м1ж собою, фах1вдями iнших мгшстерств та вiдомств, що беруть участь у екстремальних подiях, керiвним складом);
в) B^ip^Bi перiодичнi медичнi (псих1атричш, психологiчнi, нейрофiзiологiчнi) огляди для ощнки функдiонального стану, визначення пpадездатностi, ргвню психологiчних, психiчних, нейpофiзiологiчних pезеpвiв.
Розширений медичний (псих1атричний, психологiчний, нейpофiзiологiчний) огляд треба проводити при створенш нових структур, фоpмуваннi кадрового резерву, а також за направленням комгси у складi командира, заступника командира з медично! роботи та психолога у випадках коли виникають:
а) утруднення у пpофесiйнiй, содiальнiй адаптадп;
б) погipшення стану здоров'я;
в) стшке погipшення або дискомфортний функдюнальний стан (психологiчна напpуженiсть, наявшсть емодшного стресу, вiдсутностi мотивади, психофiзiологiчного стом-лення, тpивожностi, стани монотонп, переляку тощо), зниження пpадездатностi i психофiзiологiчних резерв1в оpганiзму - власне СЕВ;
г) психолопчна несумiснiсть в шдроздЫ;
д) невмотивоване piзке зниження прадездатносп пщрозд1лу.
За результатами зазначеного огляду виноситься piшення про додмьшсть направлення ОПЕУ на психологiчне консультування i корекдгю, професшний когнiтивний треншг, до-даткове медичне обстеження з наступною теpапieю СЕВ (вторинна психопрофмактика) [6].
Вторинну психопрофмактику СЕВ у ОПЕУ доречно проводити у санаторно-курортних умовах з використанням кл1мато-, психо-, фiтотеpапii, дieтичного харчування, piзноманiтних вид1в фiзичноl культури, масажу, голкорефлексотерапи, i при необхвдносп - гшербарично! оксигенадп, повiтpяно-теплових продедур, дп 1мпульсним електричним струмом, застосу-вання електросну, а також психофармакотерапи вщповщно до психопатолопчно! симптоматики СЕВ (антидепресанти, транквтзатори, й-адреноблокатори, снодiйнi засоби тощо). Обов'язковими також е:
- застосування психотерапи (когнiтивно-бiхевiоpальна, технши релаксади, iнтегpативна)
зокрема для необхщного усвiдомлення особистiсних проблем, свого професшного результату, вщповщальносп за свою роботу, а також перебудови мислення (переодшка дмей, усвщомлення можливостей i обмежень, формування позитивного погляду на pечi тощо);
- реоргашзащя робочого середовища;
- комбшащя змш в робочому середовищ1 з реабШтащею i перенавчанням.
У деяких випадках розвиток СЕВ спричиняе стшке негативне ставлення до роботи. У таких ситуадях необхдна змша мгсдя роботи, перехд на тай адмiнiстpативнi види дiяльностi, що не пов'язаш з людьми.
К. Маслач [4] пщсумувала розвиток стpатегiй проф1лактики вигоряння так: «Якщо б ва поради та знання про те, як подолати емодшне вигоряння, зiбpати докупи в одне слово, дим словом би було слово «баланс». Баланс м1ж тим, що вщдаеш, i тим, що отримуеш, м1ж стресом i спокоем, м1ж роботою та домом, - усе де е ясним контрастом з перевантаженням, прийняттям надмipних обов'язшв та шшого розбалансування емодшного вигоряння».
Лiтература.
1. Гриневич 6. Г. Маркери i д1агностика реакдш дезадаптадп у рятувальнишв аваршно-рятувальних
служб//Укр. вюн. психоневрологи. - 2007. - Т. 15, вип. 4 (53). - С. 34-49.
2. Z. Kaplan, I. Iancu, E. Bodner Психологический дебрифинг после чрезмерного стресса (обзор литера-
туры)/^усЫаЫс Services 2001. - Vol. 52, 6. - P. 824-827.
3. Herlofsen P. Group treatment in the aftermath of trauma//Balliere's Clinical Psychiatry. - 1996. - Vol.
2. - P. 315-328.
4. Maslach С., Jackson S. Maslach Burnout Inventory Manual//Consulting Psychologists Press, Second
Edition.- Palo Alto, CA, Inc., 1986.- 62 p.
5. Bennett L, Miller D., Ross M. Health workers and AIDS. Research, Intervention and Current Issues in
Burnout and Response. - Amsterdam: Overseas Publishers Association, 1996. - 87 p.
6. Гриневич 6. Г. Психотерапш, психопрофилактика та корекдш постраждалих з псих1чними розлада-
ми внаслщок надзвичайних ситуадш//Автореф. дис. на здобуття наук. степ. доктора мед. наук: спед. 14.01.16 «Псих1атр1я». - Кшв, 2008. - 43 с.
УДК: 616.89-84-083: 614.88 (477)
ПСИХОПРОФИЛАКТИКА ВТОРИЧНОГО ТРАВМАТИЧЕСКОГО СТРЕССА У РАБОТАЮЩИХ В ЭКСТРЕМАЛЬНЫХ УСЛОВИЯХ
Е. Г. Гриневич
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика
Резюме. Цель исследования - разработка стратегий психопрофилактики синдрома эмоционального выгорания (СЭВ) работающих в экстремальных условиях.
На основе результатов исследования работающих в экстремальных условиях (медики, военнослужащие, спасатели аварийно-спасательных служб) разработаны стратегии психопрофилактики у них синдрома эмоционального выгорания.
В структуре первичной психопрофилактики, которая проводится непосредственно в условиях экстремальной ситуации, предложены простые, доступные и эффективные методы, направленные на профилактику неблагоприятных функциональных изменений в организме, увеличение психологической стойкости и психофизиологических резервов организма, предотвращение утомления и переутомления специалистов. В случае формирования СЭВ необходимо использовать весь спектр санаторно-профилактических мероприятий для скорейшего восстановления резервных возможностей организма, трудоспособности, а также терапии СЭВ (после напряженной профессиональной деятельности, особо сложной ее специфики, индивидуальных особенностей).
Ключевые слова: синдром эмоционального выгорания, вторичный травматический стресс, опасные условия труда, экстремальная ситуация, психопрофилактика.
PSYCHPROPHILACTIC OF SECONDARY TRAUMATIC STRESS AT WORKING IN EXTREME
CONDITIONS
E. G Grynevych
National Medical Academy of Postgraduate Education named after P. L. Shupik
Summary. The purpose of research is development the psychoprophylaxis strategies of burnout among working in extreme conditions.
On the basis of results the research of working in extreme conditions (physicians, servicemen, rescuers) the psychoprophylaxis strategies are worked out for persons with the symptoms of burnout.
In the structure of primary psychoprophilactic that is conducted directly in the extreme conditions, the simple, accessible and effective methods sent to the prophylaxis of unfavorable functional changes in an organism, increase of psychological firmness and psychophysiological backlogs of organism, prevention of fatigue and overstrain of specialists, are offered.
In case of forming the burnout it is necessary to use all spectrum of sanatorium-prophylaxis measures for the quickest renewal of reserve possibilities of organism, ability to work and directly therapy of burnout (after tense professional activity, her especially difficult specific, individual features).
Keywords: burnout, secondary traumatic stress, dangerous labor conditions, extreme situation, psychoprophylaxis.
