CC BY
5We found that the cognitive deficit in patients with BAD depends primarily on the amount of transferred manic episode and the total duration of the disease process. Long duration BAD tends to raise the number of errors in the performance of tests and increase latency responses. Moreover, the deterioration of cognitive functioning is maintained even after achieving symptomatic recovery phase eutimnoy BAD. Most often the cognitive deficits in patients with BAR includes disturbances in executive function, verbal memory and attention. Thus, diagnosis and correction of cognitive impairment in patients with BAD may improve the effectiveness of treatment for these patients as a whole.
Keywords: bipolar disorder, cognitive impairment, memory, attention, executive function.
УДК 616.895.8-082.4/.6:340.63-039.76
СТРУКТУРШ ОСОБЛИВОСТ1 ПСИХОПАТОЛОГ1ЧНИХ МЕХАН13М1В РЕАЛ13АЦН СУСШЛЬНО НЕБЕ3ПЕЧНИХ Д1ЯНЬ ТА СИТЦ1Н1 АСПЕКТИ IX ВЧИНЕННЯ ЯК МАРКЕРИ СУСП1ЛЬНО1 НЕБЕ3КИ ХВОРИХ НА
ШИ3ОФРЕН1Ю
А. М. Куштр
Державний заклад "Украшська психiатрична лшарня з суворим наглядом МОЗ Украши",
м. Дншропетровськ
Резюме. На популяци хворих на шизофрешю, як являють особливу суспмьну небезпеку, описаш результата анал1зу частота психопатолопчно! обумовленосп суспiльно небезпечних дiянь (СНД), а також ситуацшш аспекти !х вчинення вiдповiдно до механiзму реамзаци делiкту.
Видiленi найбiльш iнформативнi ознаки, що супроводжують продуктивно-психотич-ний i негативно-особистiсний психопатологiчнi механiзми.
Оцiнена можливiсть використання вказаних складових медичного критерга неосудностi в лiкувально-реабiлiтацiйному процесi, а також в якосп прогностичних показнишв ризику повторних правопорушень у цього контингенту хворих.
Ключовi слова: шизофрешя, медичний критерiй неосудностi, суспiльно небезпечш дiяння проти життя особи, мехашзм реалiзацii особливо небезпечних дiянь, ситуацшш аспекти СНД.
Актуальндеть теми.
Одним з ключових понять судово-психiатричноi практики е суспiльна небезпека психiчно хворих. Системний пщхщ до оцiнки и ступеня передбачае урахування численних факторiв, загальний масив яких включений до так званоi формули неосудностi, а саме: юридичного (психологiчний) та медичного критерив неосудностi [1-4].
Встановлення взаемозв'язшв мiж цими характеристиками являе собою доволi склад-ну проблему. Виршення и передбачае урахування результатiв штегративного аналiзу за кожною з них, тобто визначення суспiльноi небезпеки як дiяння, так i психiчного захво-рювання. 1накше е неможливим проведення профглактики СНД психiчно хворих, зокрема пащенпв з шизофренiею [5].
Слд вiдмiтити, що багатофакторна теорiя механiзмiв формування СНД видiляе триаду чиннишв, що тiсно пов'язанi з делштом: особистiсть - синдром - ситуаця [6]. Суттевого значення набувае психопатолопчний механiзм реал1зацп (МР) СНД, так як його стшшсть та характер е важливим критерiем вибору виду примусових заходiв медичного характеру, i як наслiдок, сприяння профмактищ повторних протиправних дiянь [7].
Враховуючи вказане, на популяцii хворих на шизофрешю, як вчинили особливо тяжк СНД за рiзними механiзмами iх реалiзацii, проведений порiвняльний аналiз наступ-
них складових медичного (МКН) критерга неосудносп: структура мехашзму реалiзадii СНД та ситуадшш аспекти його скоення.
Мета дослщження. Видiлити структурнi особливосп психопатологiчних мехашзм1в реа^задп СНД та ситуадiйнi аспекти його вчинення, що притаманнi хворим на шизофренгю, якi являють особливу суспьльну небезпеку.
Дизайн, матер1ал та методи досл1дження.
Дизайн: популящйне, поперечне дослщження "сери випадюв".
На базi психiатричноl лшарш з суворим наглядом проведено популящйне дослщження хворих на шизофренгю, якi вчинили СНД проти життя особи (ПЖО).
Критерii включення: шформована згода на участь у дослщженш; дiагноз F20.хх за МКХ-10; здiйснення хворим СНД, передбаченого ч. 2 ст. 121, ч. ч. 1, 2 ст. 115 розд1лу II "Зло-чини проти життя та здоров'я людини" Кримшального кодексу Украши (ККУ); перебування на лшуванш у психiатричнiй лiкарнi з суровим наглядом на момент проведення дослщжен-ня; вш старше 14 рошв на момент вчинення СНД (ст. 22 ККУ). Критерш виключення - ж1-ноча стать (введений для досягнення максимально! однорiдностi груп).
Усього обстежено 511 хворих на шизофрешю, що ско!ли СНД ПЖО у в1щ вiд 16 до 76 роюв (середнiй вш 39,72 ± 0,50 роюв). Серед них переважну кiлькiсть склали падiенти з паранощною шизофренiею (F20.0) (95,30 %). У бмьшосп випадшв зареестрований без-перервний переби захворювання. У 33,46 % обстежених спостериали розвиток дефектних сташв (головним чином - психопатоподiбний i паранощний дефект особистостi).
За ознакою психопатологiчних МР СНД сформованi 2 групи пор1вняння. До I гру-пи увшшов 251 хворий з продуктивно-психотичним (П-П) МР СНД, в II - 127 пащенпв з негативно-особиспсним (Н-О) МР СНД. При цьому 21 хворий виключений з дослщження у зв'язку з невщповщшстю критер1ям включення, а у шших 112 падiентiв був встановлений змгшаний МР СНД, тому на даному етапi дослщження вони виведенi за його межь
Слщ додати, що обстежений контингент е вичерпно повною (репрезентативною) вибiркою хворих на шизофрешю, яш вчинили тяжкi i особливо тяжк СНД, за суттю тотож-ною !х генеральнш сукупностi в Укра!ш [8].
В процесi виконання ще! роботи, кр1м загальноприйнятого клшшо-психопатолоичного методу, що використовували для щентифжадп МР СНД, проводили ретельний збiр даних стосовно судово-псих1атричних аспекпв здшсненого СНД (модуль И "Карти комплексного обстеження хворого ^ 20), який вчинив суспмьно небезпечне д1яння (СНД) ").
Обробку отриманих даних здшснювали методами математично! статистики (дисперсiйний аналз) на персональному комп'ютерi за допомогою программ SPSS 15.0 и MS Ехсе1 v.8.0.3. [9].
Для всх ознак, частота яких у групах пор1вняння була вiрогiдно вщмшною, розрахо-вували дiагностичнi коефщенти (ДК) та мiри iнформативностi Кульбака (МI) [10].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОВГОВОРЕННЯ
Нами проанал1зовано частоту психопатолоично! обумовленостi СНД у пащенпв хворих на шизофренгю з основними МР делшту.
В результатi встановлено, що у оаб з П-П МР СНД з маревною мотиващею протиправнi д1яння бмьшою мiрою були пов'язанi з маревним захистом (179 осiб, 71,31 %), дал у порядку зменшення частоти йшли: реал1защя маревних проекпв (65 осiб, 25,90 %), маревна помста (61 особа, 24,30 %), непряма маревна мотивадя (16 оаб, 6,37 %), при меншому значенш ма-ревного самоствердження (8 оаб, 3,19 %) та маревно! демонстращ! (3 особи, 1,20 %).
Пащенти I групи, у яких маревна мотивадя була вщсутня, вчиняли делшт переваж-но у зв'язку з iмперативними галюдинащями i автоматизмами (62 особи, 24,70 %), менша частка обстежених вчинила д1яння внаслдок афективно! переощнки власних можливостей (9 оаб, 3,59 %), iмпульсивних дiй (8 оаб, 3,19 %), дисфорично! агресивносп (6 осiб, 2,39 %) та дезоргашзованосн поведшки внаслщок затьмарення свщомосп (2 особи, 0,80 %).
^¿щативш дц обстежених з Н-О МР СНД в основному були обумовлеш антисощальними настановами (моральним дефектом) (66 оаб, 51,97 %), дефщитом вищих емощй (33 особи, 25,98 %), алкогольною залежшстю (31 особа, 24,41 %), (по 17 оаб, 13,39 %). В поодиноких випадках суспьльна небезпека хворих визначалася !х псевдосощальною гiперактивнiстю (3 особи, 2,36 %).
Суспмьна небезпека пащентш II групи, яш ско!ли СНД за ситуативно-спровокова-ним вар1антом Н-О МР була пов'язана переважно з емоцшною безконтрольшстю (57 оаб, 44,88 %). Ситуативш ди, спрямоваш на активне усунення об'екту, що спричиняе дискомфорт, вчинили 19 оаб (14,96 %), яш зазвичай були шдиферентними до зовшшн1х вплив1в. У двох випадках обстежеш ско!ли делшт внаслщок штелектуально! неспроможносп та пщвищено! навгаваносп, пошрносп (по 0,79 %).
Наступною ознакою МКН е ситуацшш аспекти скоення делшту.
Частота вчинення СНД в квартир^ де мешкав, був власником або зареестрованим хворий, виявилася в 1,5 рази бмьшою серед пацiентiв з П-П психопатолопчним мехашзмом у порiвняннi з обстеженими II групи (61,75 % проти 40,16 % оаб вщповщно, р=0,00003), у чужому помешканнi ско!ли протиправнi дiяння близько 1/5 пщдослщних в обох групах (16,33 % та 20,47 % оаб I та II групи вщповщно). В свою чергу, хворi з II групи в 1,6 рази часпше вчиняли делшт у громадському мгсщ н1ж обстеженi I групи (28,35 % проти 17,53 % оаб вщповщно, р=0,0059).
Найб1льш часто (в 1,6 рази) делшти хворих з П-П МР СНД були спрямоваш проти члена родини у порiвняннi з пациентами з Н-О психопатолопчним механiзмом (52,59 % проти 33,07 % оаб вiдповiдно, р=0,0001). Останнi частiше вчиняли СНД проти особи з вщдаленого оточення (в 1,2 рази) або незнайомо! (в 1,6 рази) (33,07 % проти 26,69 % оаб, при р=0,04, та 28,35 % проти 17,53 % оаб, при р=0,05, в II та I груш вщповщно).
Даш вщносно частоти спрямованостi протиправних д1янь хворих на шизофренгю з рiзними механiзмами реал1зацп СНД наведеш на рис. 1.
Б
□ З-й ПИ З-ма 0 П
□ МСМ
□ Пр
■ З-й г
□ Тов ас-д ШИ С-ка П О И З-ма
□ Пр
□Д
□ ТЧ
□ П
■ I
□ ДитП
□ ПрСес
Рис. 1 В1дносна частота спрямованост1 дел1кт1в хворих на шизофрен1ю з продуктивно-психотичним (А, Б) 1 негативно-особист1сним (В, Г) механ1змами реал1зац11 СНД (родина (А, В) та найближче оточення (Б, Г)
Примггка. Використаш наступш скорочення: М - мапр, Б - батько, Д - дружина, Бр - брат, Баб - бабуся, СМ - ствмешканка, Двд - дщусь, Дон - донька, В - вiтчим, Пк - племшник, Сес - сестра, С - син, Т - тика, С-д - сусiд, З-й - знайомий, С-ка - суадка, З-ма - знайома, ПД - подруга дружини, П - подруга, СР - сшвробгтник, МСМ - мапр спiвмешканки, Вч - вчителька, Пр - приятель, Г - громадянин, МедП - медперсонал, Л - лкар, БЗ-го - батьки знайомого, праБаб - прабабця, Тов - товариш, О - односельчанин, Др - друг, ТЧ - товариш по чарщ, I - штернат, ДитП - дитина подруги, ПрСес - приятель сестри, Мш - мiлiцiонер
, 2%Ш%
I М □ Б
А
ИД 8Б И Баб 0 СМ □ Дщ □ Дон
1Сд
И С-ка
ШПД
6%
8%
2% 2%
□ В □ Пк ■ Сес ПС
□ Т
■ М
□ Б И Бр Ш СМ Ш Баб 0 В
□ Дщ
□ сестра
□ Сес
□ праБаб
■ Т
В
8% Н
□ СР
□ Вч
7%
2%
3%
6%
Найбмьш часто тяжш небезпечш ди обстежених були спрямоваш проти родич1в пер-шого ступеня спорiдненостi (мати, батько, брат, сестра) та дружин або спгвмешканок, а серед жертв протиправних посягань iз оточення найчаспше де були сусда та знайомi. В коло постраждалих вщ пацiентiв з П-П МР СНД серед незнайомих оаб, окр1м пересiчних громадян, входили медичш прад1вники включно з лшарями, а вщ хворих з Н-О МР СНД -правоохоронщ та особи, що намагалися присшати !х антисощальну поведiнку.
Слщ зазначити, що д1яння проти життя особи в дослщженш когортi носили завершений характер (90,84 % та 92,13 % оаб I та II груп).
Припинення СНД на рiвнi замаху встановлено в 3,98 % випадшв серед хворих першо! групи та 1,57 % випадюв - друго!, незакшченими д1яннями були у 5,18 % та 2,36 % пащенЛв (I та II груп вщповщно).
Найбмьш шформативними ознаками (за частотою ознаки у пащенЛв I та II груп), що характеризують суспмьну небезпеку обстежено! когорти за дослщженими складовими МКН (структурнi особливостi МР СНД та ситуащйш аспекти його вчинення) виявилися умови скоення СНД та його спрямовашсть (вiдповiдно до величин ДК i МI при М!т.п=0,1). Саме цi ознаки постають маркерами суспмьно! небезпеки пщдослщних, що супроводжують певний МР СНД та дозволяють розмежувати хворих I та II групи.
Так, хворi на шизофренгю з Н-О МР СНД найчаспше вчиняли протиправне д1яння проти незнайомо! особи у громадському мгсщ, на вщмшу вщ пащенпв з П-П психопатологiчним механiзмом, як скоювали СНД переважно за мюдем мешкання проти члена родини. Отримаш вiдомостi дозволяють дшти наступного висновку.
Мгшенями лжувально-реабмггащйних вплив1в, що спрямоваш на зниження суспмьно! небезпеки та пов'язану з дим проф1лактику повторних СНД у хворих на шизофренгю з продуктивно-психотичним механiзмом реалiзадii СНД, повинш бути актуальнi проблеми у родиш (проблеми у спiлкуваннi, конфлшти, насильство у ^м'!), а у пащенпв з негативно-особистiсним - сощальна адаптад1я (усвiдомлення власно! сощально! рол1 та експектад1й оточуючих, сощамзащя способу життя, iнтерперсональнi стосунки).
Лггература
1. Кондратьев Ф. В. Судьбы больных шизофренией: клинико-содиальный и судебно-психиатрический
аспекты/Ф. В. Кондратьев [под ред. В. С. Ястребова]. - М.: Изд-во ЗАО Юстидинформ, 2010. - 402 с.
2. Дмитриева Т. Б. Агрессия и психическое здоровье/Т. Б. Дмитриева, Б. В. Шостакович. - СПб.: Изд-
во «Юридический дентр Пресс», 2002. - 464 с.
3. Мальдева М. М. Опасные действия психически больных/М. М. Мальдева, В. П. Котов. - М.: Медиди-
на, 1995. - 256 с.
4. Судебно-психиатрическая экспертиза в уголовном продессе и меры профилактики общественно
опасных действий психически больных//Общая психиатрия [ред. Тиганов А. С.]. - НЦПЗ. - Режим доступу до книги: http://www.psychiatry.ru/lib/54/book/28/chapter/114
5. Первомайський В. Б. Судово-психiатрична експертиза: стати (1989-1999). - К.: Сфера, 2001. - 184 с.
6. Кондратьев Ф. В. Теоретические аспекты причин содиально опасного поведения психически боль-
ных//Проблемы судебно-психиатрической профилактики. - 1994. - С. 33-42.
7. Котов В. П. Принудительное лечение в психиатрическом стадионаре: руководство для врачей. - М.:
ГНЦ ССП им. В. П. Сербского, 2006. - 346 с.
8. Кушнир А. Н. Содиально-демографические особенности больных шизофренией с разными меха-
низмами реализадии общественно опасных действий//Психиатрия, психотерапия и клиническая психология. - 2013. - № 4 (14). - С. 24-33.
9. Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием
Ехсе1/С. Н. Лапач, А. В. Чубенко [и др.]. - Киев: Морион, 2000. - 320 с.
10. Гублер Е. В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических продессов. - М., Медидина, 1978. - 294 с.
СТРУКТУРНЫЕ ОСОВЕННОСТИ ПСИХОПАТОЛОГИЧЕСКИХ МЕХАНИЗМОВ РЕАЛИЗАЦИИ ОВЩЕСТВЕННО ОПАСНЫХ ДЕЙСТВИЙ И СИТУАЦИОННЫЕ АСПЕКТЫ ИХ СОВЕРШЕНИЯ КАК МАРКЕРЫ ОВЩЕСТВЕННОЙ ОПАСНОСТИ ВОЛЬНЫХ
ШИЗОФРЕНИЕЙ
А. Н. Кушнир
Резюме. На популядии больных шизофренией, представляющих особую общественную опасность, описаны результаты анализа частоты психопатологической обусловленности ООД, а также ситуадионн^те аспекты его совершения в зависимости от механизма реализадии деликта.
Выделены наиболее информативные признаки, сопровождающие продуктивно-психотический и негативно-личностный психопатологические механизмы.
Оценена возможность использования указанных составляющих медицинского критерия невменяемости в лечебно-реабилитационном процессе, а также в качестве прогностических показателей риска повторных правонарушений у данного контингента.
Ключевые слова: шизофрения, медицинский критерий невменяемости, общественно опасные действия, механизм реализации особо опасных действий, ситуационные аспекты ООД
THE STRUCTURAL FEATURES OF PSYCHOPATHOLOGY MECHANISMS OF REALIZATION ESPECIALLY DANGEROUS ACTS AND ITS SITUATIONAL ASPECTS AS SCHIZOPHRENIC
PATIENT'S PUBLIC DANGER MARKERS
A. N. Kushnir
Summary. On the schizophrenic patient's population, presenting the special public danger, the results of psychopathologic conditionally especially dangerous acts, and also its situational aspects, frequency analysis are described, depending on the mechanism of delict realization.
The most informing signs accompanying productively-psychotic and negatively-personality psychopathology mechanisms are distinguished.
The possibilities of wide use the indicated constituents of medical criterion of criminal insanity in a curatively-rehabilitation process is apprised, and also as prognostic indexes the repeated crimes risk at this contingent were evaluated.
Key words: schizophrenia, medical criterion of criminal insanity, public dangerous acts against person's life and health, mechanism of realization the especially dangerous acts, situatioonal aspects of especially dangerous acts.
УДК: 616.89-84-083: 614.88 (477)
ПСИХОПРОФ1ЛАКТИКА ВТОРИННОГО ТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСУ В ОС1В, ЩО ПРАЦЮЮТЬ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ
С. Г. Гриневич
Нащональна медична академiя тслядипломно! освгги теш П. Л. Шупика
Ключов1 слова: синдром емодшного вигоряння, вторинний травматичний стрес, небезпечш умови пращ, екстремальна ситуадля, психопрофглактика.
У данш робота наданий опис стратегш психопрофглактики синдрому емодшного вигоряння (СЕВ) - безпосереднього наслдку вторинного травматичного стресу, в оаб, професшна дiяльнiсть яких пов'язана з екстремальними умовами (ОПЕУ).
В результата проведених нами дослщжень СЕВ дiагностовано у 44,76 % «умовно здо-рових» рятувальниюв аваршно-рятувально! служби (РАРС). Завдяки донозолопчному рiвню психiчних проявiв СЕВ, щ особи опиняються поза увагою фахiвдiв-психiатрiв, психотерапевтiв та не отримують необхщно! допомоги. Тому в подальшому у них форму-ються вже кл1шчно окресленi форми психiчних розладiв (тривожнi, депресивнi, внаслiдок вживання ПАР тощо) внаслщок повторних, частих, потужних впливiв екстремальних подiй. При дьому РАРС одiнюють дi стани як плинш, незначущ та дисимулюють !х через побою-вання визнання професшно непридатними. В свою чергу, дiагностика дих психiчних по-рушень знаходиться поза межами професшно! компетентности психолоив, якi саме i прово-дять психологiчне забезпечення трудово! дiяльностi РАРС.
Зазначене стосуеться не лише РАРС, а i медичних працiвникiв, вшськовослужбовщв, iнших осiб, якi прадюють в життево небезпечних екстремальних умовах та несуть високу
