CC BY
25дальными намерениями). Полученные данные были положены нами в основу разработки системы мер психокоррекции и психопрофилактики АП у подростков.
Ключевые слова: клиническая феноменология, эмоциональные расстройства, аутоагрес-сивное поведение, подростки.
CLINICAL PHENOMENOLOGICAL FEATURES OF THE GENESIS AUTOAGRESSIVE BEHAVIOR IN ADOLESCENTS
O. Pohorelko
With respect to the principles of bioethics and ethics for 2010-2013 biennium on the basis of the children's psychiatric ward Poltava Regional Clinical Psychiatric Hospital. AF Maltsev examined 100 adolescents aged 14 to 17 years with mixed disorders of conduct and emotions F 92, among them 50 people found signs autoagressive behavior (AB) in the form of suicidal thoughts, plans, intentions, decisions (36 people 72%) or suicide attempt in history (14 persons, 28%). Adolescents CO determined the prevalence of clinical phenomena of anxiety and depression than individuals GP. Dedicated clinical variants emotional disorders inherent in surveys of different groups. For adolescents with mixed disorders of conduct and emotions without proyavivi AB, theme appeared anxious and explosive (38%) and mosaic (62%) options emotional disorders. Adolescents with depressive manifestations AB set - avoiding (30%), anxiety- suspicious (34%) and asthenic-hysteroid (36%) clinical variants of emotional disorders. There are three types of AB, specific to the troops: true AB (10% of the examined CO, 35.7% among those with a history of suicide attempts), affective (52% of the CO, including 28.6% of suicide attempts among committed and 61.1% of those with autoagressive trends) and demonstrative (38% of the patients COs, of which 35.7% - with a history of suicide attempts and 38.9% - with suicidal intent). These data were used as the basis for our development of measures and correction psychoprophylaxis AB in adolescents.
Keywords: clinical phenomenology, emotional disorders, autoagressive behavior, teenagers.
УДК 618.3:615.851
ПСИХОКОРЕКЦ1Я й ПСИХОПРОФ1ЛАКТИКА ПОРУШЕННЯ ПОДРУЖНЬО'1 ВЗАеМОДН У Ж1НОК З ГЕШТАЛЬНИМ ЕНДОМЕТР1ОЗОМ: ОБГРУНТУВАННЯ, ЗМ1СТ, ЕФЕКТИВНЮТЬ
О. О. Чистова Медичний центр «Союз» м. Харкова, Харшвська медична академ1я тслядипломно! освгти МОЗ Укра!ни
Резюме. У робота наведет дат поршняльного аналiзу стану подружньо! взаемоди серед пар, в яких дружина страждае на геттальний ендометрюз (основна група, п = 100) порiвняно з жшками з гострою запальною гшеколопчною патолопею (група порiвняння, п = 50). Встановлено, що в сiм'ях основно! групи мае мгсце порушення подружньо! взаемоди, яке виражаеться у двох кл1тчних варiантах - сощально-психолопчному та бюлопчному, з рiзними проявами та мехашзмом виникнення. Визначет психоемоцшш, сексуальш, шдивщуальт й мiжособистiснi фактори та !х взаемовплив в I/енезi розвитку порушення подружньо! взаемоди в родинах, де жшка страждае на гешальний ендометрюз. На основi отриманих даних розроблений i впроваджений комплекс психокорекцiйних i психопрофмактичних заходiв, ефективнiсть якого склала 67%.
Ключовi слова: порушення подружньо! взаемодii, генiтальний ендометрiоз, психокорекця, психопрофмактика.
Генiтальний ендометрiоз (ГЕ) на сьогодт е надзвичайно актуальною проблемою гшекологи: це захворювання зустрiчаеться у 12-50% жшок вiд 15 до 49 рошв, а середнiй
вж хворих з даною патолопею складае 25-30 роюв. Симптоми ГЕ рiзноманiтнi, i серед них нема жодного пато1номошчного для дього захворювання. Найчаспше спостерiгаються дис-менорея, диспареун1я, хрошчний б1ль у дмянщ малого тазу або спиш, чи вiдчуття дискомфорту у прямш кишщ. Бмь може бути рiзноманiтним за характером, постшним, або вини-кати диклчно та спонтанно.
С к1лька теорш, що пояснюють патогенез ендометрiозу: а) ретроградно! менструащ; б) деломiчноi метаплази; в) рудиментарнi залишкiв М1ллерових протошв у порожнинi тазу; г) генетична, та ш. Однак, дослщження останнгх роюв свiдчать про значення iмунологiчних фактор1в у розвитку ГЕ: практично у всх жшок виявлено порушення клiтинного та гуморального iмунiтету, i де наводить на думку про !х вирiшальну роль при початковш стади захворювання та його прогресуванш [2].
На теперiшнiй час накопичено значний обсяг даних, яш вказують на те, що негативш стресовi поди та емодп можуть несприятливо позначатися на дiяльностi iмунноi системи. Найб1льш докладно вивчено вплив психоемодiйного стресу на iмунну систему: численш дослiдження, продемонстрували, що широке розмаття стресор1в може змiнити рiзнi аспек-ти 1мунно! вiдповiдi [3-7].
Знаходження зв'язку м1ж м1жособиспсними вщносинами та станом iмунноl системи - одна з дшавих знахщок у психонейроiмунологп, що була здшснена за останнi 40 рокiв виникнення й розвитку дiеi науки. 1снують докази, що сiмейнi розбiжностi, постшт мiжособистiснi конфлiкти провокують зниження iмунних показнитв [8-11]. Також вста-новлено, що пщтримка, надана содiальними вщносинами, може служити буфером i пщ час гострих i пщ час хрошчних стресорiв, виконуючи, тим самим, захисну функщю проти iмунноl дисрегуляди [12-14]. Наприклад, недостатня емодiйна пщтримка з боку члетв ро-дини групи В1Л-позитивних чоловiкiв була пов'язана з б1льш швидким зниженням в них CD4 клiтин, що е важливим маркером прогреси В1Л-шфекди [15]. Отже, деформащя або деструкд1я близьких стосункв мае негативнi наслщки для 1мунно! функди, не залежно вщ того, чи вщбуваеться де через важку втрату [16], або через розлучення [10, 11].
Таким чином, для перевiрки гiпотези щодо важливосп стану подружньо! взаемоди як фактора провокащ! або проф1лактикн в I/енезi ГЕ, нами, протягом 2010-2013 рр. на базi Медичного дентру «Союз» м. Харкова, здшснено системне дослщження 150 подружн1х пар (ПП), серед яких 100 - основна група (ОГ) - в яких дружини страждали на ГЕ N80.0 i 50 - порiвняльна група (ПГ), з гострими запальними захворюваннями оргашв малого тазу N70.0 у жшки. Подружжя були вiком вiд 27 до 53 роюв i в кожнш парi входили в одну вжову групу, що не перевищувала 5 роюв. Давнiсть шлюбу у обстежених ПП становила вiд 3-х до 15 рошв. Комплексне обстеження включало використання клiнiко-психологiчного, психодiагностичного й статистичного методгв дослщження.
Проведена робота дозволила констатувати, що у всх ПП ОГ мало мгсде порушення подружньо! взаемоди, а також видмити провiднi фактори його розвитку (психоемодшш, сексуальнi, психологiчнi), та встановити рiзнi клiнiчнi й патогенетичнi варiанти: сощально-психологiчний i бiологiчний (рис. 1).
Отже, юнування розлад1в реалiзадii сексуальносп, содiально-психологiчного або бiологiчного варiанта порушення подружньо! взаемоди з типами с1м1 «фронтова зона» або «нейтральна смуга», мали патогенний вплив на стан психiчного i соматичного здоров'я, а також психолопчного благополуччя жiнок i сприяли виникненню та прогресуванню ГЕ. Наявшсть вторинних психiчних феноменiв (психолопчного неблагополуччя з перевагою емодш негативного змюту: тривоги, невдоволення собою, досади, образи, засмучення, смут-ку i незадоволеностi з превалюванням психопатолопчно! симптоматики тривожно-депре-сивного спектру) була пщ1рунтям соматизади i деформади содiальноi активносп. Поява ГЕ певною мiрою поиршувало психчний стан i зменшувало сощальну активнiсть. У той же час негативш змши в содiальнiй активносп також сприяли появi ГЕ. Окресливши, таким чином, порочне коло причинно-наслщкових зв'язшв, ми розробили комплекс психокорекдшних i психопроф1лактичних заход1в, спрямованих на швелядгю ди патогенних психоемодшних, сексуальних i психологiчних чинниюв, та вщновлення подружньо! взаемоди й покращення якосп життя дано! категори падiенток.
При розробщ психокорекдшних заходiв ми 1рунтувалися на кондепди проф. В. В. Криш-таля [17], вiдповiдно до яко! основнi психокоригуючi заходи повинш бути спрямованi на компенсащю основно! патологи у жшок, нормалiзацiю м1жособиспсних вщносин подружжя та адаитащю !х сексуально! поведiнки.
Враховуючи те, що психокорекщя повинна проводитися з урахуванням особливостей
Рис.1. Фактори розвитку порушення подружньо!' взаемоди у жшок з гентiальним ендометрiозом, ïx складовi та взаемозв'язки в залежност в]д клiнiчного варiанту порушення
KOHKpeTHOï ПП i клiнiчним BapiaHTOM порушення подружньоï взаeмодiï, але, в той же час, шдивщуальт психокорекцшт cTpaTeriï повиннi будуватися на ушверсальних принципах, нами, спираючись на здобутки послщовнишв нaуковоï школи проф. В. В. Кришталя [18, 19] були визнaченi основнi принципи психокоpекцiï.
Таким чином, психокорекцшний вплив в комплексному лшувант жшок з ГЕ повинен грунтуватися на принципах комплексностi, диференцшованосп, послiдовностi i складатися з когнтивного (iнфоpмaцiйного), афективного (емоцшного) i конативного (поведшкового) компонентiв.
Психокоpекцiйнi втручання повинн проводитися в три етапи:
а) формування нових психологiчних установок:
- когнтивно оpieнтовaнa психоосвiтня психотерап1я (3-4 рази на тиждень протягом 2,5-
3 мiсяцiв),
- бiблiо-, сшематерап1я (протягом усього курсу лшування),
- психотерапевтична корекця дезiнфоpмaцiï (3-4 рази на тиждень протягом мгсяця);
б) нвелювання невpотичноï симптоматики:
- аутотреншг (3 мiсяцi),
- когнiтивно-бiхевiоpaльнaя психотерап1я (1 раз на тиждень протягом 2-3 мтсяцш),
- групова патогенетична психотерап1я (1 раз на тиждень протягом 1-2 мтсяцш),
- комуншацшний тpенiнг (1 раз на тиждень 2-3 тижш);
в) остаточна дезактуал1защя психотравмуючого внутpиособистiстного / мiжособистiсного конфлшту:
- групова пiдтpимуючa психотерап1я (1 раз на тиждень протягом вщ 1 до 4 мюящв),
- с1мейна терап1я (1 раз на тиждень на початку курсу, тсля 10 сеансв - 1-2 рази на
мюяць протягом вiд 2 до 6 мтсяцш),
- корекщя сексуaльно-поведiнковоï дезадаптацп:
✓ сексуально-еротичний треншг (1 раз на тиждень 2 мюящ);
- персоналштична терап1я (10-12 сеанав).
Так як нами встановлено, що в ПП, в яких дружина страждае на ГЕ, як при сощально-психолопчному вapiaнтi порушення подpужньоï взaемодiï, так i при бюлопчному, найбмьш негативну роль грають порушення мiжособистiсноï комунiкaцiï, яш в першому випад-ку стають стрижневим, а в другом - патоплатичним фактором розвитку порушення
подружньоï взаемоди, то психокорекця, в першу чергу, повинна була вир1шувати питан-ня оптимiзацiï ммiжособистiсноï комунiкацiï подружж1в При цьому корекщя була спря-мована як на вир1шення конкретноï проблеми, так i на навчання подружжя умшню правильно будувати спiлкування i знаходити вихiд з виникаючих конфлiктних ситуацiй. Для корекци анал1зованого вар1анта порушення подружньоï взаемоди нами був модифшований комунiкацiйний треншг як основний метод його психокорекци.
Треншг проводили у два етапи. Перший, присвячений формуванню у подружжя ново^ правильноï установки на нормал1зац1ю особиспсних вщносин, починали з отримання iнформацiï про наявш в данш ПП порушення в спiлкуваннi, визначення р1вня сощально-психологiчноï адаптаци подружжя та обговорення з ними отриманоï iнформадiï. При цьому з'ясовувалася i фшсувалася ïx власна оцiнка своеï комуншаци. З подружжям проводилася серiя бесщ та лекцiй, в яких ïx знайомили з принципами правильноï комуншаци i основами культури спмкування. Використовували також б1бл1о - i сшематерапгю.
На другому еташ, завданням якого було навчання подружжя реал1заци виробленоï установки, тобто правильному спмкуванню i виргшенню конфлгкпв, в якосп основного методу корекци використовували модифжовану для нашого контингенту падiентiв методику «конструктивноï сварки» С. Кратохвма в адаптаци В. В. Кришталя [цит. по 17]. Згщно з щею методикою, подружжя в обумовлений час, дотримуючись певних правил, повинш були вщкрито проявляти своï негативш емоци, незадоволешсть i критику по вщношенню один до одного. Шсля цього вони переходили до самокритики i давали позитивну оцшку один одному. Це допомагало знайти компром1сне р1шення сшрного питання i послабити негативш емоци, що сприяло зближенню подружжя.
Сварку проводили за взаемною домовлешстю з приводу будь-яко!' критично!" поди, у зручний для обох з подружжя час i в зручному мюць 1нщ1атор сварки повинен був заздалегщь конкретно усвщомити соб1, чого хоче з ïï допомогою домогтися. Подружжя повинно було чггко зрозумгги, що метою такоï сварки е не поразка противника, не власна «перемога», а стльне р1шення проблеми. При цьому дотримувався ряд наступних правил: аргументи не повинш принижувати партнера i зачшати його хвор1 мюця, забороняеться згадувати про стар1 образи, не допускаються випади проти дорогих партнеру оаб або речей, невизначеш закиди загального характеру i необгрунтоваш загрози (зокрема, загроза розлучення).
Для полегшення проведення сварки ïï дiлили на три етапи, що проводилися також за встановленими правилами. На початковому еташ один з подружжя повщомляв шшого про бажання почати сварку; на середньому еташ подружжя повинш були вщверто говорити про те, що думають, реагувати i критикувати; на кшцевому еташ потр1бно було визнати своï помилки i знайти в шшому щось хороше, на цьому еташ слщ було вщступити самому i дати можлив1сть гщного вщступу партнеру. Перед закшченням сварки включалося «черво-не свггло», що попереджало, що у виступаючого залишаеться лише кмька хвилин на те, щоб вдало закшчити виступ.
Ми рекомендували подружжю закшчувати сварку деякими елементами подружньоï тактики Карнеп: кожен з них повинен був постаратися усвщомити соб1 власш помилки i позиц1ю шшого, проявити доброзичлив1сть i, бажано,- вщверто попросити про примирення.
Кр1м описаноï методики, для корекци порушення мiжособистiсноï комуншаци ми використовували групову психотерапгю. При цьому кожен з подружжя включався до складу р1зних груп, але в бмьшосп випадшв групову психотерашю призначали одному з подружжя. При робота в психотерапевтичнш груш використовували, в основному, метод груповоï дискусiï - бiографiчноï, тематичноï i iнтеракдiйноï, з виходом на особисту проблему кожного члена групи. Бшграф1чно i штеракцшно ор1ентоваш заняття вщповщали прийнятим при груповш псиxотераиiï.
Психокорекщю проводили з урахуванням груповоï динамши, прагнучи максимально стимулювати актившсть учаснишв. Як вщомо, система зворотного зв'язку, що використовуеться при груповому обговоренш, дозволяе кожному учаснику групи бачити, як шш1 штерпретують його поведшку. Це допомагае йому осмислити власш вчинки i риси, що призводять до конфлштв, а, отже, i вщповщним чином коригувати ïx.
У процес1 груповоï психотерапи ми застосовували також рольов1 при, оскiльки подружжя часто пояснювало виникнення конфлiктiв неправильним реагуванням i характеролоичними особливостями один одного. Обговорюючи конфлштш ситуаци, членам групи пропонували програти своï способи ïx вир1шення, а потм анал1зували проявлен! ними поведшков1 навички спмкування. Роль чоловша при цьому виконував вибраний з групи партнер. Конфлштну ситуацгю для рольовоï гри вибирали виходячи з того, що ïï змгст
мае вщповщати конкретним ситуацшм, як1 виникають м1ж подружжям, 1 мае бути значу-щим для пацiента, який бере участь у рольовш гр!. Розпруючи так! характерт конфлшти, учасники демонстрували властив{ !м стереотипи поведшки в конфлштних ситуац]ях. Одну { ту ж ситуацiю програвали кмька раз]в, щоб учасники рольового треншгу мали можливгсть побувати в р1зних ролях, щоразу пропонуючи сво! вар{анти ргшень. Рол мшяли { таким чином, щоб кожен з подружжя програвав не тмьки свою роль, але й роль шшого чоловша. У ход1 треншгу його учасники виступали то активними виконавцями ролей, то активними спостерггачами, максимально включаючись в пошуки виргшення типових комушкацшних проблем, з якими !м доводиться стикатися.
Шсля програно! ситуади, як вказувалося, проводився и анал{з, щоб кожен з учаснишв, спостерггаючи за своею поведшкою з боку, мав змогу оцшити адекватшсть заиропонованих ршень { переконався в необхiдностi и змши. Програвання ситуади шшими учасниками дозволяло кожному не тльки усв1домити способи спмкування, що призводять до конфлжтав, а й розширити арсенал власних засобiв !х дозволу; в той же час воно допомагало кожному краще зрозум1ти проблеми шшого i вщчути сп]вчуття до нього.
При сексуально-еротичнш дезадаитади ПП, використовували сексуально-еротич-ний тренiнг. Треншг проводили, як i в попередньому випадку, п1сля дiагностичного етапу, але змют його в1др1знявся в1д змюту дiагностичного етапу при порушеннi мгжособиспсно! комуншадп. У кожного з подружжя виявляли ерогеннi зони, ф1з1олог1чн1 реакци при вплив1 на них, з'ясовували психолог1чну прийнятн1сть впливу.
Слд враховувати, що юнуе ряд протипоказань до проведення сексуально-еро-тичного тренiнгу. Ними е: низький рiвень сощально! та психолопчно! адаитади подружжя; неправильна шформовашсть в питаннях психогiгiени статевого життя; психологiчна неприйнятнiсть обстеження за допомогою карти ерогенних зон; порушення статеворольово! поведшки i психосексуально! орiентадп.
Проводити сексуально-еротичний треншг можна тмьки п1сля лiквiдадii наявних у подружжя протипоказань. Для цього необхщно нормалiзувати р]вень сощально-психолопчно! та психолопчно! адаитади, статеворольову поведiнку i психосексуальну орiентадiю подружжя, а також пщвищити !х обiзнанiсть в областi психогтени статевого життя. Останне особливо важливо, оскмьки сексуально-еротична дезадаптадiя в переважнш бмьшосп випадкiв е наслiдком низького р1вня iнформованостi в областi сексу, неправильних уявлень про норму i ф1з1олог1чних коливаннях сексуально! функци i пов'язано! з цим невiрноi оцшки подружжям сво!х сексуальних прояв1в.
Використовувана для пiдвищення обiзнаностi в обласп психогiгiени статевого життя психоосвгтня корекцiя являе собою самостiйний споаб психотерапевтичного впливу. 1! за-вданням е лiквiдадiя дефiдиту iнформадii шляхом послщовного i планомiрного пiдвищення р1вня компетентностi подружжя в питаннях м1жосо6испсних в1дносин i психогiгiени статевого життя. кр1м бесщ, в яких подружжю надаеться вiдповiдна iнформадiя, парам рекомендуеться читання науково-популярно! сексолопчно! лiтератури. Шдвищення знань в областi спiлкування i психогiгiени статевого життя сприяло нормалiзадu м1жосо6ист1сних в1дносин подружжя та лшвщади сексуально-еротично! дезадаитади. На даному етап психотераии з метою нормалiзадu спмкування подружжя використовували також подруж-ню тактику Карнеп.
На етаиi вироблення ново! установки вирiшувалося завдання змши неправильно! оц1нки подружжям сво!х сексуальних прояв1в. Для цього використовувалася рацюнальна (роз'яснювальна) психотерапевтична корекцiя, яку проводили у форм1 iндивiдуальних, парних i груиових бесщ та лекцiй на такi теми: анатомо-фiзiологiчнi осо6ливост1 статево! функци; психолог1я та ф1з1олог1я статевого життя; причини та умови розвитку сексуально! дезадаптацп; гтена i психогтена статевого життя.
На наступному еташ корекцп сексуально-еротично! дезадаитади, етаиi навчан-ня правильному сексуально! поведiнки, проводився сексуально-еротичний треншг. Його здшснювали, як уже вказувалося, тсля пщвищення р1вня поiнформованостi подружжя в питаннях психогтени статевого життя, корекци !х уявлень про сексуальш ф1з1олог1чн1 реакци i вироблення ново! установки на проведення статевого акту. Завдання тренiнгу - на-вчання подружжя правильному впливу на ерогент зони один одного i в1дпов1дн1сть бажань обох з подружжя техншД статевого акту. Результатом треншгу мала стати оптимальна форма сексуально! поведшки.
Завершувала курс психокорекци пщтримуюча психотераиiя, що проводилася у форм1 iндивiдуальних i спмьних бесщ з подружжям, спрямованих на закршлення вироблено! оптимально! сексуально! поведшки.
Кр1м того, на основ1 видмення психоемоцшних, сексолопчних i психолопчних фактор1в у ^енез1 порушення подружньоï взаемоди у жшок з ГЕ, нами сформульоваш тдходи до психопрофмактики порушення подружньоï взаемоди при ГЕ у жшок, метою якоï стала змша актуальноï життевоï стратеги i трансформация способу життя жшок.
На тепер1шнш час св1тов1 уявлення щодо пщход1в до профмактики в медицин д1стали подальшого розвитку, i трьохкрокова модель профмактики (первинна, вторинна, третинна), не втративши свого значення, трансформувалась ниш, для того, щоб бути бмьш конгруент-ною до виклишв сьогодення. Отже, сучасними профмактичними стратегiями та моделями втручання, в аспект вивчаемоï проблеми, на сьогодш визнаш:
1) ушверсальна (попереджувальна, в минулому, первинна) профмактика, яка мае на мет попередження розвитку будь-якого патолопчного стану шляхом формування свггогляду «здорового способу життя» i його активного впровадження, е переважно сощальною, найбiльш масовою i ор1ентована на загальну популящю;
2) селективна (таргетна, в минулому, вторинна) профмактика - виб1ркова, ор1ентована на роботу з трупами ризику високою ймов1ршстю виникнення порушень соматичного (репродуктивного), сексуального та псих1чного здоров'я, щодо ïx попередження або ранньо-го виявлення, розробки i здшснення превентивних заход1в щодо с1мейних конфлгкпв, профiлактики р1зних шкщливих умов i т.д.;
3) шдикативна (модифшацшна, в минулому, третинна) профмактика - шдивщуальна, ор1ентована на ос1б з1 наявним захворюванням, спрямована на його лшвщащю i попередження подальшого розвитку й несприятливоï динашки, формуванню вторинних психчних феномешв i порушень подружньоï i сiмейноï взаемоди, зменшення шкщливих насладив i виникнення рецидиву.
Розроблеш нами психопрофмактичш падходи засноваш на знанш причин i мехашзм1в розвитку порушення подружньоï взаемодiï при ГЕ у жшок. Метою психопрофмактичних заход1в е трансформация образу життя пащенток за рахунок змши ïx актуальноï життевоï стратегiï, що досягаеться поетапним вир1шенням наступних завдань: анамзом ¡снуючих проблем; трансформацию проблем в цш; визначенням iерарxiï цмей i способ1в ïx досягнен-ня; рев1з1ею наявних соматичних, психолопчних та психосоц1альних ресурав; змшою си-стеми живлення, руху i комунiкадiï. Це здшснюваеться за допомогою прийом1в когштивно орiентованоï (когнiтивноï, радiонально-емодiйноï) i когнiтивно-бixевiоральноï псиxотераиiï з використанням шдивадуальних, парових (имейних) i групових форм роботи. Дотримання даноï послщовносп в проведенш психопрофмактичних заход1в призводить у вщповщшсть новим життевим цмям актуальш ресурси пащенток за рахунок адекватноï змши життевоï стратеги з усвадомленим вибором пащенткою активносп, стлкування та успiшноï подружньоï комунiкадiï, що стае основою перебудови вщносин особистосп з навколишшм свггом.
У результат впровадження розробленого комплексу психокорекцшних заход1в, вадновлення або покращення подружньоï взаемодiï, а саме, сексуальноï адаитадiï, мiжособистiсноï комунiкадiï та с1мейного функщонування спостерпались у 67% ПП.
Л^ература.
1. Impact of endometriosis on quality of life and work productivity: a multicenter study across ten countries / Nnoaham K. E., Hummelshoj L., Webster P. [et al.] // Fertil Steril.- 2011.- Aug, vol. 2.- P. 366-373.
2. Психоиммунные взаимодействия при эндометриозе у женщин репродуктивного возраста / Р. Ф. Насырова, Л. С. Сотникова, Н. В. Байструкова [и др.] // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины.- 2011.- № 7, Т. 152.- С. 100-105.
3. Kiecolt-Glaser J. K. Stress and immunity: age enhances the risks /. K. Kiecolt-Glaser, R. Glaser // Curr. Dir. Psychol. Sci.- 2011.- vol. 10.- P. 18-21.
4. In animal models, psychosocial stress-induced (neuro) inflammation, apoptosis and reduced neurogenesis are associated to the onset of depression / M. Kubera, E. Obuchowicz, L. Goehler [et al] // Prog Neuropsychopharmacol Biol Psychiatry.- 2010.- [Epub ahead of print] PubMed PMID: 20828592.
5. Anisman H. Cascading effects of stressors and inflammatory immune system activation: implications for major depressive disorder / H. Anisman // J Psychiatry Neurosci.- 2009.- vol. 34.- P. 4-20.
6. Leonard B. E. The psychoneuroimmunology of depression / B. E. Leonard, A-M.Myint // Hum Psychopharmacol.- 2009.- vol. 24.- P. 165-175.
7. Anisman H. Cytokines, stress, and depressive illness / H. Anisman, Z. Merali // Brain Behav Immun.- 2002.- vol. 16.- P. 513-524.
8. Marital quality, marital disruption, and immune function / J. K. Kiecolt-Glaser [et al.] // Psychosom. Med.- 1987.- № 49.- P. 31-34.
9. Marital discord and immunity in males / J. K. Kiecolt-Glaser [et al.] // Psychosom. Med.- 1988.- № 50.-P. 213-229.
10. Negative behavior during marital conflict is associated with immunological down-regulation / J. K. Kiecolt-Glaser [et al.] // Psychosom. Med.- 1993.- № 55.- P. 395-409.
11. Marital conflict in older adults: endocrinological and immunological correlates / J. K. Kiecolt-Glaser [et al.] // Psychosom. Med.- 1997.- № 59.- P. 339-349.
12. Cohen S. Positive life events and social supports as buffers of life change stress / S. Cohen & H. Hoberman // Journal of Applied Social Psychology.- 1983.- Vol. 13.- Р. 99-125.
13. Cohen S. Stress, social support, and the buffering hypothesis / S. Cohen & T. A. Wills // Psychological Bulletin.- 1985.- Vol. 98.- Р. 310-357.
14. Social support and the development of immune function in human immunodeficiency virus infection / T. Theorell [et al.] // Psychosom. Med.- 1995.- № 57.- P.32-36.
15. Габрель Р.Т. Медико-психолопчний супровщ В1Л-щфжованих партнерських пар: дис... канд. мед. наук: 19.00.04 / Габрель Роман Тарасович; Харшвська медична академiя тслядипломно1 освгги.-Х., 2014.- 172 с.
16. Immune system changes after the death of a partner in HIV-positive gay men / M. E. Kemeny [et al.] // Psychosom. Med.- 1995.- № 57.- P. 547-554.
17. Кришталь В. В. Сексолопя: навчальний поибник: в 4-х ч. / В. В. Кришталь, 6. В. Кришталь, Т. В. Кришталь.- Харшв: Фолю, 2008.- 990 с.
18. Котлж В. В. Порушення сексуального здоров'я i подружньо1 адаптацп та 1х психокорекщя при посткастрацшному синдромi у дружини: автореф. дис. канд. мед. наук: 19.00.04 / Котлж Воло-димир Володимирович; Харшвська медична академiя тслядипломно1 освгги.- Х., 2009.- 24 с.
19. Воробйов В. В. Психолопчш й сексуальш чинники в 1'енез1 масгопатп та 1х психокорекщя: автореф. дис. канд. мед. наук: 19.00.04 / Воробйов Володимир Володимирович; Харшвська медична академ1я тслядипломно1 освгт.- Х., 2009.- 24 с.
ПСИХОКОРРЕКЦИЯ И ПСИХОПРОФИЛАКТИКА НАРУШЕНИЯ СУПРУЖЕСКОГО ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ У ЖЕНЩИН С ГЕНИТАЛЬНЫМ ЭНДОМЕТРИОЗОМ: ОБОСНОВАНИЕ, СОДЕРЖАНИЕ, ЭФФЕКТИВНОСТЬ
О. А. Чистова
В работе приведены данные сравнительного изучения состояния супружеского взаимодействия среди пар, в которых жена страдает генитальным эндометриозом (основная группа, n = 100) по сравнению с женщинами с острой воспалительной гинекологической патологией (группа сравнения, n = 50). Установлено, что в семьях основной группы имеет место нарушение супружеского взаимодействия, которое выражается в двух клинических вариантах - социально-психологическом и биологическом, с различными проявлениями и механизмом возникновения. Определены психоэмоциональные, сексуальные, индивидуальные и межличностные факторы и их взаимовлияние в генезе развития нарушения супружеского взаимодействия в семьях, в которых женщина страдает гениальным эндоме-триозом. На основе полученных данных разработан и внедрен комплекс психокоррекцион-ных и психопрофилактических мероприятий, эффективность которого составила 67%.
Ключевые слова: нарушение супружеского взаимодействия, генитальный эндометриоз, психокоррекция, психопрофилактика.
PSYCHOCORRECTION AND PSYCHOPROPHYLAXIS VIOLATION OF THE MARRIAGE
INTERACTION IN WOMEN WITH ENDOMETRIOSIS: GROUNDS, THE CONTENT,
EFFICIENCY
O. Chistova
The paper presents a comparative study of state data spousal interaction among couples in which the wife suffers from endometriosis (study group, n = 100) compared with women with acute inflammatory gynecological diseases (control group, n = 50). Found that in families of the main group has been a violation of conjugal interaction, which is expressed in two clinical variants - the socio-psychological and biological, the various manifestations and mechanism of occurrence. Defined psycho-emotional, sexual, individual and interpersonal factors and their interaction in the genesis of the development of marital interaction in families where a woman suffers from endometriosis genius. Based on the data developed and implemented complex psychocorrection and psychopreventive measures, the effectiveness of which amounted to 67%.
Keywords: breach of spousal interaction, genital endometriosis.
