CC BY
5127. Ильина И. К., Дешура Н. О., Кушнир Н. Г., Соломоец Н. Е. Роль психологической адаптации при посттравматических стрессовых расстройствах. (Обзор литературы) / И. К. Ильина, Н. О. Дешура, Н. Г. Кушнир, Н. Е. Соломоец //Архiв психiатрií 1 (56) № 2009.
28. Чутко Л. С., Сурушкина С. Ю., Никишена И. С., Яковенко Е. А., Рожкова А. В., Анисимова Т. И. Кли-нико-нейрофизиологическое исследование эффективности препарата адаптол при лечении синдрома эмоционального выгорания. / Л. С. Чутко, С. Ю. Сурушкина, И. С. Никишена, Е. А. Яковенко, А. В. Рожкова, Т. И. Анисимова // - Журнал неврологии и психиатрии, 10, 2010.
29. Чабан О. С. Астено-невротический синдром. / О. С. Чабан // Рубежи здоровья № 1, 2012. С.16-19.
30. Боев И. В., Обухов Я. Л. Символдрама: коррекция личностных и поведенческих нарушений: монография. / И. В. Боев, Я. Л. Обухов // Ставрополь: Сервисшкола, 2009.- 167 с
31. Гордеева А. В. Особенности психических состояний сотрудников Государственной службы охраны / А. В. Гордеева, В. А. Гордеев // Психологические технологи в экстремальных видах деятельности. Материалы IV международной научно-практической конференции.- Донецк, 2008.- С. 139-142.
32. Омельянович В. Ю. Гендерные особенности влияния симптоматического дистресса на структуру психологического феномена враждебности у сотрудников органов внутренних дел и курсантов вузов системы МВД / В. Ю. Омельянович // Таврический журнал психиатрии. 2012, Т. 16, № 4 (61).- С. 137-141.
33. Пчун В. С. Профилактика сущидальних проявiв серед вшськовослужбовщв внутршн1х вшськ МВС Украши (методичш рекомендацп). / В. С. Пчун // Кшв, 2005.
ПРОБЛЕМА ПСИХИЧЕСКОЙ ДЕЗАДАПТАЦИИ У СОТРУДНИКОВ ОРГАНОВ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ
С. И. Вышниченко
Р е з ю м е. Классификация, феноменология психической дезадаптации у сотрудников органов внутренних дел.
К л ю ч е в ы е с л о в а: сотрудники органов внутренних дел, синдром выгорания, психическая дезадаптация, превентивная психиатрия.
THE PROBLEM OF PSYCHOLOGICAL MALADJUSTMENT AMONG POLICE OFFICERS
S. I. Vishnicheriko
Resume. Terminological understanding of mental maladjustment. Classification, phenomenology of mental maladjustment among police officers.
K e y w o r d s: police officers, burnout, psychological maladjustment, preventive psychiatry.
УДК 616.89-008.442-084:613.89:613.885
ДЕФОРМАЦ1Я СЕКСУАЛЬНО!' ВЗАеМОДН В ГЕНЕЗ1 ПОРУШЕННЯ ЖИТТеД1ЯЛЬНОСТ1 ПАРТНЕРСЬКО! ПАРИ ЗА УМОВИ В1Л-1НФ1КУВАННЯ ОДНОГО З ПАРТНЕР1В
М. В. Маркова, Р. Т. Габрелъ Харшвська медична as^eMÍH тслядипломно! освгти Кшвський центр профмактики та боротьби 3Í СНЩом Кшвсько! MÍcbKoi' кл^чно! лшарш № 5
Резюме. На ochobí обстеження 105 партнерських пар (ПП), в яких один Í3 napTHepiB е В1Л-шфжованим, з яких 70 пар е гетеросексуальними, а 35 - одностатевими чоловiчими, досладжено феномен деформаци сексуально! взаемоди за умови В1Л-шфжування одного з пapтнepiв. Встановлено, що гетеросексуальних ПП, не залежно вщ того, чоловш або дружина е шфшованими, в I/eнeзi розвитку деформаци сексуально! взаемоди провщна деструктивна роль належить викривленню партнерських вiдносин та соматичним наслщкам
шфжування В1Л. У гомосексуальних ПП ^енез сексуальних проблем е б1льш складним, !х основу складають внутрiшньоособистiсний конфлшт, обумовлений стигматизованою сексуальною iдентичнiстю, амбiвалентнiстю самощентифшаци, посилений трактуванням факту шфжування як наслщку особливостей психосексуально! орiентадп, содiокультурна iнконгруентнiсть власних та суспьльних уявлень, а також весь спектр соматичних проблем, яш виникають за наявносп В1Л. Крiм того, у 44,3% гетеросексуальних ПП, в яких один з партнерiв iнфiкований В1Л, встановлена вiдсутнiсть порушень сексуально! реамзаци, що свiдчить про наявнiсть у них внутргшньособиспсних i мiжособистiсних ресурав щодо збе-реження партнерсько! взаемоди та пщтримки, що е важливим в аспектi використання 1х реабмггацшного потендiалу в комплексi лшувально-реабЫтацшних програм щодо даного контингенту.
Ключовi слова: сексуальна взаемод1я, партнерська пара, В1Л.
Згщно з офщшною статистикою за пергод 1987-2011 рр., в Украiнi офщшно зареестровано 202 787 випадкiв В1Л-шфшування серед громадян Укра1ни, у тому чи^ 46300 випадюв захворювання на СН1Д та 24 626 випадшв смертi вщ СН1Ду. 120 тис. В1Л-шфжованих пащенпв перебувае на диспансерному облшу в центрах СН1Ду, яких в Укра!ш 42. Масштаби етдеми В1Л-шфекци поступово зростають - шльшсть офщшно зареестрованих випадкiв В1Л-шфекци щорiчно збмьшуеться, починаючи з 1999 р. У 2011 р. в Укра!ш зареестровано 21177 нових випадюв В1Л-шфекцп (46,2 на 100 тис. населення) -це найвищий показник за весь перюд спостереження за В1Л-шфекщею в Украiнi [1].
Оточення споживач1в iн'екдiйних наркотиюв все ще залишаеться середовищем, де тривае активне розповсюдження В1Л [2]. Мабуть, саме тому, в науковш лiтературi та кл1шчнш практидi iснуе значна кiлькiсть робгг, присвячених вивченню епiдемiологiчних, содiальних аспекпв та питань клiнiки, психотерапи та психопроф1лактики в комплексному лшуванш хворих iз залежнiстю вiд отоЗдв, шфшованих В1Л [3-5].
Проте, на сьогодш завдяки масивному впровадженню заходiв превенцп розповсюдження В1Л-шфшування серед даного контингенту через програми зашсно! шдтримувально! терапи, спостерiгаеться тенденщя до вщсутносп зростання кiлькостi осiб з парентеральним шляхом iнфiкування В1Л, в той час як серед загально! кмькосп випадюв iнфiкування В1Л збьльшуеться питома вага епiзодiв, пов'язаних зi статевим шляхом передачi вiрусу. За да-ними, наведеними Н. Ю. Жабенко, у 2008 роцi структура шлях1в шфшування В1Л в Украiнi була наступною: статевий (переважно гетеросексуальний) - 41,9%, парентеральний (пере-важно при введенш наркотичних речовин ш'екцшним шляхом) - 37,0%, дiти, народженi В1Л-шфшованими матерями - 19,2%, невстановлений шлях передачi - 1,9% [6]. Щ данi збггаються з результатами А. К. Сервецького, згiдно з якими серед пащенпв, що знаходи-лись на лшуванш та диспансерному облшу в центрi проф1лактики В1Л та лшування СН1Ду м. Одеси, в 41% випадшв зараження В1Л мав мюце гетеросексуальний шлях iнфiкування, в 27% - гомосексуальний, у 24% випадшв - внаслщок епiзодичного внутргшньовенного вве-дення наркотикiв, отриманих з маково! соломки, 2% - внаслщок медичних маншуляцш; в iнших 6% випадюв шлях шфшування не встановлено [7]. Отже, очевидним фактом стае переважання статевого шляху зараження В1Л-шфекщею.
Психологiчний контекст, в якому реамзуеться поведiнка, пов'язана iз iгноруванням чи, навпаки, уникненням ризику статевого шфшування через сексуальнi стосунки зумовлюеться багатьма взаемопов'язаними чинниками, серед яких одне з провщних мiсдь займае питання життедiяльностi родини або партнерсько! пари, в яюй один iз партнерiв iнфiкований В1Л. Факт iнфiкування В1Л, крiм негативного впливу на макросощум, мае ва-гомий патологiчний вплив на мшросощальному рiвнi внаслщок розвитку психолопчних, емоцшних, мiжособистiсних проблем конкретних шдив1дуум1в, якi призводять до порушень життед1яльносп партнерсько! пари, що, в свою чергу, обтяжуе й без того вагомий медико-содiальний суспмьний тягар хвороби.
Разом з тим, анамз даних лiтератури демонструе розрiзненiсть дослщжень, спрямо-ваних на розвПязання проблеми збьльшення тривалостi та покращення якостi життя осiб, шфшованих В1Л. Це обумовлене складнiстю i пол1модальшстю вивчаемих феноменiв, серед яких провщне мiсде повинно займати питання психоемоцшного стану та психологiчних ресурсiв В1Л-шфшованих, що складаються з джерел шдивщуально-особиспсних властиво-стей шдивща та м1жособиспсно!, насамперед, партнерсько!, пiдтримки i взаемоди. Розроб-ка стратегИ i тактики медико-психолопчного супроводу В^-шфшовано! партнерсько! пари до тепергшнього часу не знайшла свого виргшення й впровадження в клгшчну практику, що значно знижуе ефективнiсть медико-психолопчно! допомоги данiй категори падiентiв
та член1в 1х родин.
М1ж тим, для успiшного вирГшення дано! зaдaчi необхдним е вивчення особливостей сексуально! реамзацп В1Л-шфшованих ocí6 та 1х партнер1в, без чого неможлива розробка комплексних заходГв, спрямованих на пщтримку життедiяльностi таких партнерських пар.
Отже, для досягнення дано! мети протягом 2010-2012 рр. на бaзi Ки!вського центру проф1лактики та боротьби зГ СН1Дом Ктвсько! мгсько! кл1шчно! лжарш № 5, нами було об-стежено 105 партнерських пар, в яких один Гз партнерГв був В1Л-шфжованим, а саме: 70 гетеросексуальних партнерських пар, в 35 пар з яких шфжованим був чоловГк (група 1), й 35 пар, де шфжованою виявилась жшка (група 2), та 35 гомосексуальних партнерських пар, де один Гз партнерГв е В1Л-шфжованим (група 3).
Критер1ями включення у дослдження були: 1) пщтверджене шфжування у центрГ СН1Д (м. Ки!в) одного Гз партнерГв; 2) давшсть партнерських вщносин не менш року (спмьне життя Гз сформованими с1мейними ролями); 3) вщсутшсть дгтей; 4) вщсутшсть психчних та поведшкових розладав внаслщок вживання психоактивних речовин.
На початку роботи у кожного обстеженого отримувалась письмова згода на прове-дення дослщження. Потам здшснювали анал1з сощально-демографГчних характеристик обстежених, вивчали амейний анамнез, при цьому значний Гнтерес викликало вивчення загально! характеристики сш1, особливостей взаемовщносин м1ж п членами, наявносп внутр1шньос1мейного конфлшту, титв виховання, сощального статусу, тощо.
З позицш системного тдходу до вивчення стану сексуально! функцп з урахуванням багатомГрносн п забезпечення вивчались бголопчт, сощальш, психолоичш i сощально-психолоичш аспекти и формування. По-перше, вивчався сексолоичний анамнез: сексуальш при дитячого вшу; початок пробудження платошчного, еротичного та сексуального л1бщо; наявшсть еротичних сновидшь, денних полюцш, петпнгу, сексуальних фрустрацш; вГк першо! ерекцп, ойгархе (у чоловж1в), початок mensis (у жшок), !х особливосн; характеристика, тип, спрямовашсть та штенсившсть мастурбацп; початок статевого життя та його особливосн; лГбщональний гшератаксю, вщсоток оргастичносн
Ощнку стану сексуально! функцп та момент обстеження проводили Гз застосуванням критерпВ стану сексуального здоров'я та проявГв сексуальносп, розроблених В. В. Криш-талем [8]. Вивчали закономГрносп сомато- i психосексуального розвитку обстежених, вщповщшсть нормГ темтв статевого дозрГвання та синхроншсть проходження його етатв, сформовашсть статево! самосвщомосп, стереотип статеворольово! поведшки та психосек-суальну орГентащю. СтупГнь реал1зацп сексуально! функцп ощнювали за допомогою розгля-ду кжьшсних характеристик, р1вню обГзнаносп в питаннях сексу, ступеню сформованост платошчного, еротичного та сексуального компоненпв лГбщо (за В. В. Кришталем [9]), сексуальних фантазш (за класифжащею Дж. Мастерс, В. Джонсон [10]), титв сексуально! куль-тури, сексуально! мотивацп, мотивГв статевого акту (за В. В. Кришталем [8]), сексуально! заповзятливосп, активност та винахщливосп, вщповщносп дГапазону прийнятносп, ступеню психосексуально! задоволеносн.
Для визначення впливу сощальних, сощально-психолоичних, психолоичних i бюлоичних чиннишв на особливосп сексуальносп обстежених, використовували метод системно-структурного анамзу [8]. При цьому ми керувалися чотирьохфакторною системною концепщею сексуального здоров'я, запропонованою В. В. Кришталем [8], згщно з якою воно забезпечуеться взаемодГею бголоичних, психолоичних, сощально-психолоичних i сощальних фактор1в. Сощальне забезпечення детермшуеться ступенем сощал1зацп сексуальносп, яка проявляеться в засвоенш сексуальних i суспмьних норм, а також сексуальною культурою шдивща, що обумовлена статевим вихованням, сексуальною освгтою та пошформовашстю в питаннях психоииени статевого життя. Вид1леш шформацшно-ощнювальна та сощокультурна складовГ сощального компоненту. Психолоичне забезпечення сексуального здоров'я визначаеться впливом шдивщуально-психолоичних особливостей на розвиток i прояви сексуальносп та психГчних процес1в (як свщомих, так i несвщомих). Сощально-психолоичне забезпечення, в свою чергу, зумовлене парним характером сексуально! функцп, яка розумГе пщ собою диференщащю чоловГчих i жшочих сощальних ролей, стереотитв маскултно! та фемшшно! поведшки, особливостей м1жособиспсних вщношень. БГологГчне забезпечення сексуальносп детермшоване генетичними та анатомо-фГзголоичними факторами i процесами. Воно включае в себе спадковГсть, особливосн соматостатевого розвитку, тип статево! конституцй, наявнГсть або вГдсутнГсть психчних захворювань, органГчних уражень головного мозку, стан функщонування нервово!, ендокринно! систем та стате-вих орган1в тощо. Тому бюлоичний компонент сексуального здоров'я ми розглядали як
сукупшсть трьох складових: нейрогуморально!, психiчноi та гениально!.
Системний аналз проводили в п'ять еташв: на першому за критер1ями сексуального здоров'я ощнювали стан ус1х його компонентiв i складових у кожного з обстежених; на другому встановлювали ступшь поразки компоненпв, що дало можливiсть визначити частку учасп кожного з них у I/енезi сексуальних порушень; на третьому етапi визначали форму сексуального розладу; на четвертому формулювали клiнiчний, психолопчний i содiальний дiагноз; на п'ятому давався заключний дiагностичний висновок.
Першим кроком було вивчення клiнiко-психологiчних особливостей батьшвських i власних с1мей обстежених, отриманого ними загального та статевого виховання, так як вiдомо, що на формування особистостi та !! здатшсть до адаптади вагомий вплив мае саме базис, отриманий в батьшвськш сш1.
Наступним кроком було дослдження стану реалiзадii сексуально! функди та си-стемно-структурний анал1з сексуально! взаемоди обстежених. Для одшки ступеню вираженостi та синдромального наповнення сексуальних розладгв у обстежених, був за-стосований валдизований багатовимiрний опитувальник М1ЕФ (R. C. Rosen, 1997) [11]. Для змiстовного аналiзу стану реал1зади сексуальностi та ii конгруентностi в парi визначали 1ндекс сексуально! збудливосп (D. Hulbert, 1988) [11]. Для здшснення аналiзу рiвню та конгруентносп задоволеностi в рiзних галузях сексуальних стосункiв застосовували опитувальник сексуально! задоволеносп Л. Берг-Крос, iз доповненнями В. А. Доморадького [11].
Також в рамках реамзади комплексного багаторiвневого пiдходу до дослдження стану сексуально! взаемоди партнергв у В1Л-шфш:ованих парах, нами, сшльно з лшарем-сексопатологом, був проведений анал1з стану сексуального здоров'я обстежених за дiагностичними критер1ями МКХ-10. Це дозволило встановити, що у питомо! ваги обстежених були клiнiчно окресленi порушення сексуальностi, нозологiчна структура вищезазначе-них розлад1в представлена в табл. 1.
Таблиця 1
НозолоНчна структура порушення сексуального здоров'я у обстежених р1зних груп,%±т
Нозолопчна структура Групи обстежених
порушення сексуального Трупа 1 Трупа 2 Трупа 3
здоров'я ж, n =35 ч, n =35 ж, n =35 ч, n =35 ч, n =70
Вщсутшсть чи втрата статевого потягу F 52.0 (вщносна) 51,4±5,0 62,9±4,8 60,0±4,9 82,9±3,8 84,3±3,6
F 52.10 Сексуальна огида (вщносна) 28,6±4,5 20,0±4,0 8,6±2,8 25,7±4,4 28,6±4,5
F 52.11 Вщсутшсть сексуального задоволення (вщносна) 51,4±5,0 51,4±5,0 60,0±4,9 60,0±4,9 94,3±2,3
Вщсутшсть гениально'! реакцп F 52.2 (вщносна) - 68,6±4,6 - 77,1±4,2 62,9±4,8
Оргазм1чна дисфункц1я F 52.3 51,4±5,0 - 60,0±4,9 - -
Передчасна еякуляц1я F52.4 - 22,9±4,2 - 31,4±4,6 24,3±4,3
Диспареун1я неорга^чно! природи F 52.6 34,3±4,7 - 37,1±4,8 - -
Примiтка. 1. ч - чоловiки, ж - ж1нки (тут i надал^.
Так, питома вага жшок мали оргазмiчну дисфункцiю F 52.3 та потерпали вiд вщсутносп сексуального задоволення F 52.1 (по 51,4±5,0% осiб групи 1 та 60,0±4,9% - групи 2, вщповщно)
1 диспареунп неоргашчно! природи F 52.6 (34,3±4,7% групи 1 та 37,1±4,8% групи 2).
Гетеросексуальним чоловiкам були притаманш вщносш втрата статевого потягу до партнерки (51,4±5,0% ос1б групи 1 та 60,0±4,9% - групи 2), сексуальна огида (20,0±4,0% групи 1 та 25,7±4,4% - групи 2) та вщсутшсть сексуального задоволення (51,4±5,0% ос1б групи 1 та 60,0±4,9% - групи 2). Крiм того, у 68,6±4,6% пад1енпв групи 1 та 57,1±4,9% групи 2 мала м1сде еректильна дисфункдя F 52.2, а у 22,9±4,2% групи 1 та 31,4±4,6% групи
2 - передчасна еякулядiя F52.4.
Серед гомосексуальних чоловГшв порушення сексуальностi встановленi у переважно! бГльшостГ з них: вiдносна втрата статевого потягу виявилась характерною для 84,3±3,6% осiб, вiдносна втрата сексуального задоволення - для 94,3±2,3%, еректильна дисфункщя -для 62,9±4,8%, передчасна еякулящя - для 24,3±4,3%
При дослГдженнГ ступеню вираженостi та синдромального наповнення сексуальних розладiв за допомогою багатовимiрного опитувальника М1ЕФ, встановлено, що найбГльш тяжким розладом у всГх обстежених було порушення загального психосексуального задоволення (табл. 2). Крiм того, жГнки групи 2 мали бГльш тяжкий стутнь порушення оргастично! функщ! та задоволеностi вГд безпосередньо статевого акту, н1ж жГнки групи 1. Серед чоловГкГв максимально вираженими виявились сексуальнi розлади, що мали мГсце у осiб групи 3, м1ж тим як у чоловiкiв групи 1 встановлений середнГй, а у чоловГкГв групи 2 - легкий рiвень порушення сексуально! функци.
Таблиця 2
Виражевдсть та синдромальне наповнення сексуальних розлад1в у обстежених (усереднен показники по трупах)
Групи обстежених
Параметр ощнки Трупа 1 Трупа 2 Трупа 3
ж, п =35 ч, п =35 ж, п =35 ч, п =35 ч, п =70
Еректильна функцш - ** - * ***
Задоволешсть статевим ** ** ** * ***
актом
Оргастична функцГя * * ** * **
Сексуальний потяг * ** ** * ***
Загальне психосексуальне ** *** *** ** ***
задоволення
Примггка. 1. * - легкий сгушнь порушення, ** - середнiй стутнь порушення, *** - тяжкий стутнь порушення.
Встановлена iнконгруентнiсть сексуально! збудливостГ в партнерських парах (ПП) усГх груп (табл. 3).
Таблиця 3
Стан сексуально! збудливост у обстежених р1зних труп
1ндекс сексуально! збудливост Групи обстежених
Трупа 1 Трупа 2 Трупа 3
ж, п =35 ч, п =35 ж, п =35 ч, п =35 ч, п =70
невисокий - - + - +
середнш - + - + +
високий + - - - -
Аналiз iнконгруентностi сексуально! збудливосп та задоволення сексуальними стосун-ками м1ж ПП рiзних груп надав можливiсть дГйти до висновку, що для 51,4±5,0% ПП групи 1 та 60,0±4,9% ПП групи 2 була характерною вГдносна, а для усГх ПП групи 3 - абсолютна неконгруентнГсть оцiнки сво!х сексуальних стосуншв.
Для Гдентифшацп особливостей виникнення та клшГчних проявГв порушень сексуально! функцГ! у обстежених, в рамках комплексного багаторГвневого тдходу до вивчення д1е! проблеми, нами був проведений аналГз стану реамзацп сексуальносн осГб усГх груп, що здшснювалось за допомогою системно-структурного аналГзу за штегральними критерГями сексуального здоров'я, розробленого В. В. Кришталем, результати якого представлен в табл. 4.
З табл. 4 видно, що у питомо! ваги обстежених були порушеш темпи сомато- та психосексуального розвитку: в основному, вГдзначалася !х ретардацГя, причому бГльше шж в третини в осГб групи 1 мала мюце затримка сомато-, а у майже у половини жшок групи 2 та у бмьшосп чоловшв групи 3 - психосексуального розвитку. Асинхронп статевого розвитку зустрГчалися у переважно! бГльшостГ чоловшв групи 3 та жшок обох. Статеворольова поведшка у виявилась трансформованою у всГх чоловшв групи 3, у бГльшостГ обстежених Гнших груп статеворольова поведшка була в рамках нормативность Психосексуальна орГентащя у чоловГкГв групи 3 була викривлена за статтю, практично в усГх Гнших - нормативна.
Таблиця 4
Системно-структурний анал1з показнитв сексуального здоров'я обстежених за його ттегральними критер1ями (%±т)
Групи обстежених
Критери сексуального здоров'я Трупа 1 Трупа 2 Трупа 3
ж, п =35 ч, п =35 ж, п =35 ч, п =35 ч, п =70
Соматосексуальний розвиток
прискорений 14,3±3,5 2,9±1,7 - 5,7±2,3 8,6±2,8
загальмований 31,4±4,6 34,3±4,7 5,7±2,3 11,4±3,2 17,1±3,8
Психосексуальний розвиток
прискорений 14,3±3,5 8,6±2,8 20,0±4,0 8,6±2,8 12,9±3,3
ретардацiя 22,9±4,2 5,7±2,3 42,9±4,9 11,4±3,2 81,4±3,9
Асинхронп статевого розвитку
проси 54,3±5,0 5,7±2,3 20,0±4,0 - 10,0±3,0
сполученi 37,1±4,8 2,9±2,3 25,7±4,4 11,4±3,2 87,1±3,3
Статеворольова поведiнка
трансформацiя 14,3±3,5 2,9±1,7 8,6±2,8 11,4±3,2 100,0
гиперрольова 22,9±4,2 11,4±3,2 5,7±2,3 8,6±2,8 -
Психосексуальна орieнтацiя
гетеросексуальна 100,0 97,1±1,7 100,0 100,0 -
бюексуальна - 2,9±1,7 - - 7,1±2,6
гомосексуальна - - - - 92,9±2,6
Недостатня iнформованiсть в галузi сексу 51,4±5,0 51,4±5,0 60,0±4,9 60,0±4,9 100,0
Неправильна оцiнка сво'1х сексуаль-них проявiв 25,7±4,4 62,9±4,8 65,7±4,7 42,9±4,9 100,0
Статева конституцiя
слабка 31,4±4,6 14,3±3,5 28,6±4,5 28,6±4,5 34,3±4,7
середня 20,0±4,0 37,1±4,8 34,3±4,7 31,4±4,6 65,7±4,7
сильна 48,6±5,0 48,6±5,0 37,1±4,8 40,0±4,9 -
Слабка виражешсть лiбiдо
платонiчного 25,7±4,4 8,6±2,8 45,7±5,0 60,0±4,9 18,6±3,9
еротичного 31,4±4,6 51,4±5,0 45,7±5,0 60,0±4,9 34,3±4,7
сексуального 51,4±5,0 51,4±5,0 60,0±4,9 28,6±4,5 48,6±5,0
Почуття до партнера
любов 48,6±5,0 45,7±5,0 34,3±4,7 40,0±4,9 15,7±3,6
повага 48,6±5,0 48,6±5,0 65,7±4,7 45,7±5,0 14,3±3,5
звичка 14,3±3,5 25,7±4,4 11,4±3,2 25,7±4,4 45,7±5,0
байдужiсть 5,7±2,3 14,3±3,5 8,6±2,8 - -
розрахунок 31,4±4,6 11,4±3,2 14,3±3,5 28,6±4,5 24,3±4,3
Тип сексуально'1 культури
аполонiвський 48,6±5,0 48,6±5,0 40,0±4,9 40,0±4,9 -
лiберальний 5,7±2,3 34,3±4,7 31,4±4,6 11,4±3,2 84,3±3,6
невротичний 11,4±3,2 - 8,6±2,8 5,7±2,3 7,1±2,6
примiтивний 11,4±3,2 17,1±3,8 14,3±3,5 42,9±4,9 8,6±2,8
гшеррольовий 22,9±4,2 - 5,7±2,3 - -
Тип сексуально'1 мотивацп
взаемно-альтру1стичний комушкативно-гедошчний 48,6±5,0 48,6±5,0 40,0±4,9 40,0±4,9 -
iгровий 5,7±2,3 8,6±2,8 31,4±4,6 - 45,7±5,0
генiтальний 11,4±3,2 37,1±4,8 14,3±3,5 22,9±4,2 38,6±4,9
шаблонно-регламентований 14,3±3,5 5,7±2,3 8,6±2,8 37,1±4,8 -
пасивно-пщкорювальний 20,0±4,0 - 5,7±2,3 - 15,7±3,6
Мотиви статевого акту
бажання надати насолоду партнеру 48,6±5,0 48,6±5,0 40,0±4,9 40,0±4,9 -
виконання обов'язку 14,3±3,5 5,7±2,3 - 14,3±3,5 -
зняття статево'1 напруги 5,7±2,3 - 14,3±3,5 22,9±4,2 11,4±3,2
досягнення оргазму 31,4±4,6 37,1±4,8 14,3±3,5 22,9±4,2 4,3±2,0
сексуальне самоствердження - 8,6±2,8 31,1±4,6 - 84,3±3,6
Змгст сексуальних фантазгй
романтичнг зустргчг з реальним партнером 48,6±5,0 48,6±5,0 40,0±4,9 40,0±4,9 17,1±3,8
замгна партнера 51,4±5,0 54,3±5,0 37,1±4,8 62,9±4,9 52,9±5,0
груповий секс 14,3±3,5 62,9±4,8 22,9±4,2 31,4±4,6 27,1±4,4
насильство 22,9±4,2 11,4±3,2 5,7±2,3 8,6±2,8 15,7±3,6
перверзнг тензенцг! - 2,9±1,7 - - 100,0
Стутнь сексуально! привабливостг партнергв
високий 48,6±5,0 48,6±5,0 40,0±4,9 40,0±4,9 15,7±3,6
середнгй 45,7±5,0 37,1±4,8 51,4±5,0 60,0±4,9 38,6±4,9
низький 5,7±2,3 14,3±3,5 8,6±2,8 - 45,7±5,0
Ерекцгя знижена - 68,6±4,6 - 77,1±4,2 62,9±4,8
Ejaculation ргаесох - 22,9±4,2 - 31,4±4,6 24,3±4,3
Ступгнь вгдповгдностг сексуально-еротично! поведгнки партнергв
Дгапазон прийнятностг
вгдповгдае повнгстю 48,6±5,0 48,6±5,0 40,0±4,9 40,0±4,9 15,7±3,6
частково 45,7±5,0 37,1±4,8 51,4±5,0 60,0±4,9 38,6±4,9
не вгдповгдае 5,7±2,3 14,3±3,5 8,6±2,8 - 45,7±5,0
Психосексуальна незадоволенгсть 51,4±5,0 51,4±5,0 60,0±4,9 60,0±4,9 100,0
Обгзнангсть у сферГ сексу була недостатньою, оцгнка сво!х сексуальних проявгв - неправильною у переважно! бгльшостг жГнок г чоловгкгв усгх груп.
Статева конституция у майже у половини жГнок та чоловгкгв обох гетеросексуальних груп була сильною, на вгдмгну вгд обстежених групи 3, серед яких осгб з сильною статевою конституцГею не було. ДоволГ часто, близько половини випадкгв в усгх групах обстежених, були ослабленг окремг компоненти лгбгдо. У жгнок лгбгдо було слабо виражене лише в оди-ничних випадках Г тгльки Г групг 1.
Приблизно половина жгнок Г чоловгкгв групи 1 та бгльш нгж третина жгнок Г чоловгкгв з групи 2 вгдчували любов та повагу один до одного, що виявилось притаманним тгльки 15,7% Г 14,3% чоловгкГв групи 3, вгдповГдно. В усгх групах зустрГчались особи, якГ жили з партнером з розрахунку, або за звичкою. Треба зазначити, що серед чоловгкгв групи 3 не було партнергв, якг б байдуже ставилися один до одного, на вгдмгну вгд гетеросексуальних груп, де такг випадки мали мгсце.
Серед типгв сексуально! культури у 48,6% жгнок г чоловгкгв групи 1 та 40% жгнок г чоловгкгв групи 2 встановлений гармонгйний аполонгвський !! тип, для гнших характерними були лГберальний (34,3% чоловгкгв групи 1 та 31,4% жгнок групи 2, 84,3% чоловгкгв групи 3), примгтивний (11,4% жгнок г 17,1% чоловгкгв групи 1, 14,3% жгнок г 42,9% чоловгкгв групи 2, 8,6% чоловгкгв групи 3), невротичний (11,4% жгнок групи 1, 8,6% жгнок г 5,7% чоловгкгв групи 2, 7,1% чоловгкгв групи 3) та ггперрольовий (22,9% жгнок групи 1, 5,7% чоловгкгв групи 2) и типи.
Серед типгв сексуально! мотивацп у 48,6% жгнок г чоловгкгв групи 1 та 40% жгнок г чоловгкгв групи 2 дгагностований взаемно-альтру'Гстичний комунгкативно-гедонгчний, в гнших випадках - ггровий (31,4% жгнок групи 2, 45,7% чоловгкгв групи 3), генгтальний (11,4% жгнок г 37,1% чоловгкгв групи 1, 14,3% жгнок г 22,9% чоловгкгв групи 2, 38,6% чоловгкгв групи 3) та шаблонно-регламентований (14,3% жгнок групи 1 та 37,1% чоловгкгв групи 2).
Мотивами статевого акту у 48,6% жгнок г чоловгкгв групи 1 та 40% жгнок г чоловгкгв групи 2 було надання насолоди партнеру, серед гнших превалювали досягнення оргазму (31,4% жгнок г 37,1% чоловгкгв групи 1, 14,3% жгнок г 22,9% чоловгкгв групи 2, 4,3% чоловгкгв групи 3), зняття сексуально! напруги (14,3% жгнок г 22,9% чоловгкгв групи 2, 11,4% чоловгкгв групи 3) та сексуальне ствердження (8,6% чоловгкгв групи 1, 31,1% жгнок групи 2 г 84,3% чоловгкгв групи 3).
Серед сексуальних фантазгй у 48,6% жгнок г чоловгкгв групи 1 та 40% жгнок г чоловгкгв групи 2 домгнували романтичнг зустргчг з реальним партнером, на вгдмгну вгд чоловгкгв групи 3, серед яких таких думок не виявлено. Про замгну партнера фантазували 51,4% жгнок г 54,3% чоловгкгв групи 1, 37,1% жгнок г 62,9% чоловгкгв групи 2 та 52,9% чоловгкгв групи 3. До того ж, усгм чоловгкам цге! групи були притаманнг фантазг! з перверзними тенденцгями.
Високий стутнь сексуально! привабливостГ партнера вщмггили у 48,6% жшок 1 чоловГкГв групи 1 та 40% жгнок 1 чоловгюв групи 2 1 15,7% чоловгюв групи 3. Для переважно! бгльшостг
шших гетеросексуальних пар сексуальна привабливють партнера була середньою (45,7% жiнок i 37,1% чолов1юв групи 1, 51,4% жшок i 60% чоловiкiв групи 2), в той час бтьшють чолов1юв групи 3 оцiнювали сво!х привабливють партнерiв як середню (38,6%) або низьку (45,7%).
Адекватш ерекци були знижен у 68,6% чоловшзв групи 1, 77,1% чолов1шв групи 2 та 62,9% чоловшзв групи 3. Передчасне сш'явипорскування спостерпалося приблизно у тре-тини чоловшзв ус1х груп.
51,4% жшок 1 чолов1шв групи 1, 60% жшок 1 чоловшзв групи 2 та ус1 чоловши групи 3 вщчували психосексуальну незадоволешсть.
Системно-структурний анал1з стану сексуально! взаемоди обстежених показав наявшсть деяко! кжькосп ПП з вщсугшстю порушень реал1заци сексуальносп та гармоншними сексуальними вщносинами, проте виявив у бмьшосп поеднан1 порушення компонеппв та складових сексуального здоров'я (табл. 5).
Таблиця 5
К1льк1сний розпод1л ураження компонент1в та складових сексуально'1
взаемоди у обстежених (%±т)
Компоненты 1 складов1 Трупа 1 Трупа 2 Трупа 3
ж, п=35 ч, п=35 ж, п=35 ч, п=35 ч, п = 70
Сощальний, складов1
^^окультурна 51,4±5,0 51,4±5,0 60,0±4,9 60,0±4,9 100
iиформацiйио-оцiиочиа 51,4±5,0 51,4±5,0 60,0±4,9 60,0±4,9 100
Психологiчиий 51,4±5,0 51,4±5,0 60,0±4,9 60,0±4,9 100
Сощально-психолопчний 51,4±5,0 51,4±5,0 60,0±4,9 60,0±4,9 84,3±3,6
Бiологiчиий, складовi
иейрогуморальиа - 100 100 - 50,0±5,0
психiчиа 51,4±5,0 100 100 60,0±4,9 100
гештальна 34,3±4,7 68,6±4,6 37,1±4,8 77,1±4,2 62,9±4,8
Отже, за анал1зом кмькюних характеристик ураження компонеппв 1 складових сексуально! взаемоди встановлено, що серед гетеросексуальних ПП зустр1чались так!, що мали гармоншн1 сексуальн вщносини, не дивлячись на наявшсть такого психо- 1 сексо-травмуючого фактора, як шфшування одного з партнер1в В1Л, а саме, 48,6% ПП групи 1 1 40% ПП групи 2. М1ж тим, серед гомосексуальних ПП гармоншних сексуальних вщносин не виявлено в жоднш.
Побудова структурно! кратки (за В. В. Кришталем) дозволила диференщювати мехашзм виникнення порушення сексуальносп у обстежених р1зних груп в залежноси вщ виявленого стрижньового ураження компонеппв та складових сексуального здоров'я (табл. 6).
Таблиця 6
Як1сш характеристики ураження компонент1в та складових сексуально'
взаемоди у обстежених
Компоненти 1 складов! Трупа 1 Трупа 2 Трупа 3
ж, п=35 ч, п=35 ж, п=35 ч, п=35 ч, п = 70
Сощальний, складовi
соцiокультуриа ** ** ** ** ***
шформацшно-оцшочна * * ** ** ***
Психологiчиий ** * * * ***
Соцiальио-психологiчиий *** * ** *** **
Бiологiчиий, складовi
нейрогуморальна - *** *** - ***
психiчиа ** *** *** ** ***
геиiтальиа * *** *** ** ***
Примака. 1. За виражешстю патологiчного впливу: * - легкий стушнь порушення, ** - середнш стутнь порушення, *** - тяжкий стутнь порушення. 2.- стрижневе ураження
Так, у гетеросексуальних ПП з порушенням сексуально! взаемодг! стрижневими в його розвитку виявились ураження сощально-психологгчного компоненту сексуальностг негнфгкованих членгв пари та бгологгчний компонент (за усгма його складовими) у В1Л-гнфгкованих осгб.
Серед гомосексуальних ПП стрижневими були ураження психологгчного, бгологгчного (за усгма його складовими), а також сощокультурно! складово! соцгального компоненту.
Розлади гнших компонентгв сексуального здоров'я мали патопластичний вплив на формування деформацп сексуально! взаемодг! в усгх ПП.
Таким чином, в результатг системно-структурного аналгзу у обстежених виявленг ргзнг за механгзмом виникнення та клгнгчними проявами порушення сексуально! реалгзацг! ПП, в яких один з партнергв гнфгкований В1Л.
У гетеросексуальних ПП, не залежно вгд того, чоловгк або дружина е гнфгкованими, в ^енезг розвитку деформацп сексуально! взаемодг! провгдна деструктивна роль належить викривленню партнерських вгдносин та соматичним наслГдкам гнфгкування В1Л.
У гомосексуальних ПП ^енез сексуальних проблем е бгльш складним, !х основу скла-дають внутргшньоособистгсний конфлгкт, обумовлений стигматизованою сексуальною гдентичнгстю, амбгвалентнгстю самоГдентифгкацг!, посилений трактуванням факту гнфгкування як наслгдку особливостей психосексуально! оргентацп, соцГокультурна гнконгруентнгсть власних та суспгльних уявлень, а також весь спектр соматичних проблем, якг виникають за наявностг В1Л.
Кргм того, у 44,3±5,0% гетеросексуальних ПП, в яких один з партнергв гнфгкований В1Л, встановлена вгдсутнгсть порушень сексуально! реалгзацг!, що свгдчить про наявнгсть у них внутргшньособистгсних г мгжособистгсних ресурсгв щодо збереження партнерсько! взаемодг! та пгдтримки, що е дуже важливим в аспектг використання !х реабглгтадгйного потенцГалу в комплексг лгкувально-реабглгтадгйних програм щодо даного контингенту.
Отриманг данг лягли в основу при розробщ системи медико-психологгчного супроводу ПП, в яких один з партнергв гнфгкований В1Л.
Л^ература.
1. ВIЛ-iнфекцiя в Украiнi / 1нформацшний бюлетень, № 37.- Кшв, 2012.- 82 с.
2. Вовк В. И. Клинико-психопатологические особенности ВИЧ-инфицированных лиц / В. И. Вовк // Международный медицинский журнал.- 2008.- Т. 14 (1).- С. 23-25.
3. Баркалов Б. А. Психотерапгя г психопрофглактика в комплексному лгкуваннг хворих гз залежнгстю вгд опгощгв, гнфгкованих В1Л: автореф. дис. на здобуття наук. ступени канд. мед. наук: спец. 14.01.17 „наркологгя" / Б. А. Баркалов - К.: УНД1 ССПН, 2009.- 16 с.
4. Вербенко В. А. Тактика лечения когнитивных нарушений у ВИЧ-позитивных пациентов с опиоид-ной зависимостью/ В. А. Вербенко, Е. В. Филиппова // Таврический журнал психиатрии.- 2011.Т. 15, № 1 (54).- С. 49-59.
5. Лобанов С. О. Психотерапш та реабЫтацш хворих з опющною наркомашею обтяженою В1Л (СНЩ): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.17 „наркологгя" / С. О. Лобанов - К.: УНД1 ССПН, 2012.- 16 с.
6. Жабенко Н. Ю. Психиатрические аспекты ВИЧ-инфекции/СПИДа (аналитический обзор) / Н. Ю. Жабенко // Медична психологгя.- 2009.- № 4.- С. 55-58.
7. Сервецький А. К. Клшжо-психопатолопчна характеристика адаптацшних розладiв В1Л-щфжованих пацгентгв: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.16 „психгатргя" / А. К. Сервецький - К.: УНД1 ССПН, 2008.- 16 с.
8. Кришталь В. В. Сексологгя: навчальний посгбник: в 4-х ч. / В. В. Кришталь, 6. В. Кришталь, Т. В. Кришталь.- Харкгв: Фолго, 2008.- 990 с.
9. Кришталь В. В. Классификация сексуального здоровья / В. В. Кришталь, Н. К. Агишева // Сексуальное здоровье XXI века: материалы Всероссийской конференции (15-18 мая 2004 г.) - Кисловодск, 2004.- С. 15-17.
10. Мастерс У. Основы сексологии / Пер. с англ. / У. Мастерс, В. Джонсон, Р. Колодни.- М.: Мир, 1998.- 692 с.
11. Доморацкий В. А. Медицинская сексология и психотерапия сексуальных расстройств / В. А. До-морацкий.- М.: Академический Проект; Культура, 2009.- 470 с.
ДЕФОРМАЦИЯ СЕКСУАЛЬНОГО ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ В ГЕНЕЗЕ НАРУШЕНИЯ ЖИЗНЕДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПАРТНЕРСКОЙ ПАРЫ ПРИ ВИЧ-ИНФИЦИРОВАНИИ ОДНОГО
ИЗ ПАРТНЕРОВ
М. В. Маркова, Р. Т. Габрель
Резюме. На основе обследования 105 партнерских пар (ПП) с ВИЧ- инфицированным партнером, из которых гетеросексуальных 70 пар и 35 - однополых мужских, исследован феномен деформации сексуального взаимодействия при ВИЧ-инфицировании одного из партнеров. Установлено, что у гетеросексуальных ПП, независимо от того, муж или жена являются инфицированными, в генезе развития деформации сексуального взаимодействия ведущая деструктивная роль принадлежит искривлению партнерских отношений и соматическим последствиям инфицирования ВИЧ. В гомосексуальных ПП генез сексуальных проблем более сложен, их основу составляют внутриличностный конфликт, обусловленный стигматизированной сексуальной идентичностью, амбивалентностью самоидентификации, отягощенный трактовкой факта инфицирования как следствия особенностей психосексуального ориентации; социокультурная инконгруэнтность собственных и общественных представлений, а также весь спектр соматических проблем, возникающих при наличии ВИЧ. Кроме того, в 44,3% гетеросексуальных ПП установлено отсутствие нарушений сексуальной реализации, что свидетельствует о наличии у них внутриличностных и межличностных ресурсов сохранения партнерского взаимодействия и поддержки, что важно в аспекте использования их реабилитационного потенциала в комплексе лечебно-реабилитационных программ по данного контингента.
Ключевые слова: сексуальная взаимодействие, партнерская пара, ВИЧ.
DEFORMATION SEXUAL INTERACTION IN THE GENESIS VIOLATION OF LIFE AFFILIATE TERMS OF STEAM HIV INFECTION OF ONE PARTNER
M. V. Markova, R. T. Gabrel
Summary. Based on survey of 105 partner pairs (PP), in which one partner is HIV-positive, of which 70 are heterosexual couples and 35 - same-sex male, investigated the phenomenon of deformation sexual interaction if HIV infection of one partner. Found that heterosexual PP, regardless of whether husband or wife is infected in the genesis of deformation destructive sexual behavior leading role belongs to the distortion of partnerships and somatic consequences of HIV infection. In PP genesis of homosexual sexual problems is more complex, their basis is intrapersonal conflict due stigmatized sexual identity ambivalence of identity, enhanced interpretation of the fact of infection as a consequence of features psychosexual orientation, socio-cultural and society incongruent own ideas, as well as a full range of somatic problems arising the presence of HIV. In addition, 44.3% of heterosexual PP, in which one partner is infected with HIV, the lack of established violations of sexual, indicating the presence of personal and interpersonal resources for the conservation of partnership and support, which is very important in terms of their use rehabilitation potential in the complex treatment and rehabilitation programs for this contingent.
Keywords: sexual behavior, partner pair HIV.
