CC BY
11орагашаъныЕ статьи
УДК 616.89:159.923:173.7:616.697
СТАН СЕКСУАЛЬНО!' КОМУН1КАЦН ПОДРУЖЖ1В З ПОРУШЕННЯМ ЖИТТеД1ЯЛЬНОСТ1 dM'Ï ВНАСЛ1ДОК БЕЗПЛЩДЯ У ЧОЛОВ1КА
П. П. Вербовый Донецький реггональний центр материнства та дитинства
Резюме. У статп розглядаються особливостi сексуальноï комушкацп безплщних чоловiкiв i ïxHix дружин. На ochobï психодiагностичного обстеження 90 сiмейних пар з порушен-ням життeдiяльностi родини через безплщдя у чоловiка, у бiльшостi подружжв встановленi ознаки викривлення сексуальноï комушкацп, що проявлялося рiзноманiтними проявами, що свiдчить про вiдсутнiсть гармонiйних сексуальних стосункiв в таких парах, що, наряду з психосексуальним незадоволенням й деформащею сексуальноï реалзацп, свiдчить про неможливгсть використання гармоншних сексуальних стосуншв як ресурсу збереження адаптивного ргвню життед1яльносп родини, та е одшею з мгшеней медико-психологiчного впливу при робота з даними с1мейними парами. Отримаш даш були враховаш нами при розробщ системи заходгв системы психокорекци та психопрофмактики порушення життедшльносп сiмrï при безплщщ у чоловша.
Ключов1 слова: сексуальна комушкащя, чоловжи, безплщдя, порушення життед1яльносп амТ.
Явище безплщдя, як медичний д1агноз, на тепер1шнш час вивчено багатьма дослщникам, винайдеш сучасш способи допом1жних репродуктивних технологш [1, 2]. Про-те, в пол наукових дослщжень медичноï психологiï, на жаль, дана проблема розглядаеться виключно в аспект жiночоï патологи, залишаючи не вир1шеним великий пласт проблем, пов'язаних з наявшстю даноï патологи у чоловжа [3, 4]. За останш п'ятнадцять рошв було здшснено одне (!) дослщження, спрямоване на полшшення якосп життя та виргшення медико-психолопчних, в перше чергу, сексолопчних, проблем, у чоловтв з екскреторно-токсичною безплщшстю [5]. Однак, як показують спостереження та кл1шчний досвщ, знан-ня i розумшня психологiчноï складовоï безплщдя може полшшити процес лшування. 1снуе точка зору, що безплщдя е причиною психоемоцшних й/або сексологiчних порушень та функщонування людини, що спричиняе вагомий патологiчний вплив на мiкросоцiальному ргвш внаслщок виникнення питомоï ваги сощально-психолопчних проблем конкретних iндивiдуумiв: розвитку психолопчних, сексологiчних, мiжособистiсних негараздiв, якi при-зводять до порушень життедiяльностi що, в свою чергу, обтяжуе й без того вагомий
медико-сощальний суспмьний тягар хвороби [6].
М1ж тим, розробка повнощнно'1" системи заход1в медико-психолопчного впливу, спрямо-ваних на покращення особистiсного й амейного функщонування родин, в яких в чоловшв встановлений д1агноз безплщносп, неможлива без вивчення стану ix сексуальних вщносин, як необxiдного тла для реамзаци' штимних емоцшних стосуншв, мщшсть яких могла б стати фактором превенци щодо зниження якосп життя та порушення життед1яльносп тако!" родини.
Враховуючи зазначене, метою даноï роботи було встановлення особливостей сексуально!' комун1каци безпл1дних чолов1к1в та ïx дружин, з урахуванням стажу безплщдя, для визначення м1шен1в медико-психолоНчного впливу в аспект подальшо!' розробки системи псиxокорекцiï та психопрофмактики порушення життед1яльносп см'! при данш патологiï у чоловжа.
Для досягнення поставлено!" мети на баз1 Донецького регюнального центру материнства та дитинства протягом 2010-2013 рр. було обстежено 90 амейних пар, в яких були виявлеш ознаки порушення життед1яльносп им!" внаслщок наявностi безплщдя у чоловша. В залежносп вщ стажу безплщдя обстежеш пари були розподмеш на три групи по 30 подружшх пар (ПП): перша (Г1) - з1 стажем безплщдя 1-5 рошв, друга (Г2) - 6-10 рошв, третя (Г3) - 11-15 рошв.
Вивчення стану сексуальноï комуншаци при безплдаД у чоловшгв та ïx дружин прово-дилося за допомогою методики Eysenk Inventory of Attitudes to Sex (Г. Айзенк, 1989) [7]. Дана методика призначена для дiагностики психолопчних особливостей сексуальностi людини. Методика розроблена на основi концепци особистостi Г. Айзенка. Поряд з дослщженням ставлення до сексу, опитувальник надав змогу ощнити у дослщжених пар задоволенiсть шлю-бом, вщхилення у сексуальнiй поведшщ та провести дiагностику фемiнностi - маскулiнностi.
Розподт психолопчних особливостей сексуальносп у дослщжених ОГ1, ОГ2, ОГ3 за да-ною методикою представлено у табл. 1-3, з яких видно, що в цлому серед дослщжених з точки зору сп1вв1дношення високого та низького 5ал1в у в1дсотковому в1дображен1 обстежен1 ус1х трьох груп розпод1лилися в1дносно р1вном1рно. Проте, можна ствер-джувати про деяке негативне переважання окремих показник1в у ОГ1. Перша шкала - терпим1сть, яка оцшюе толераитшстю або нетолераитшсть до сучасних форм сексу-альних вщносин. Так, за шкалою терпим1сть у ОГ1 виявлено високий бал у 36,7%, низький бал - 63,3%. У ОГ2 вщповщно високий бал - 30,0%, низький бал - 70,0%, ОГ3 - високий бал - 40,0%, низький бал - 60,0% Серед ж1нок: ОГ1 виявлено високий бал у 33,3%, низький бал - 66,7% У ОГ2 вщповщно високий бал - 30,0%, низький бал - 70,0%, ОГ3 - високий бал - 43,3%, низький бал - 56,7%.
Таблиця 1
Розпод1л психолоНчних особливостей сексуальност у досл!джених ОГ1 (методика Eysenk Inventory of Attitudes to Sex (Г. Айзенк, 1989)
Високш бал Низькш бал
Шкали Стать (Ч=30, Ж=30) (Ч=30, Ж=30)
N % ±m N % ±m
Терпим1сть Ч 11 36,7 4,8 19 63,3 4,8
Ж 10 33,3 4,7 20 66,7 4,7
Задоволешсть Ч 11 36,7 4,8 19 63,3 4,8
Ж 11 36,7 4,8 19 63,3 4,8
Невротичний Ч 19 63,3 4,8 11 36,7 4,8
секс Ж 20 66,7 4,7 10 33,3 4,7
Безособовий секс Ч 20 66,7 4,7 10 33,3 4,7
Ж 19 63,3 4,8 11 36,7 4,8
Порнографы Ч 10 33,3 4,7 20 66,7 4,7
Ж 10 33,3 4,7 20 66,7 4,7
Сексуальна Ч 19 63,3 4,8 11 36,7 4,8
сором'язлив1сть Ж 20 66,7 4,7 10 33,3 4,7
Педантичшсть, Ч 20 66,7 4,7 10 33,3 4,7
сором'язлив1сть Ж 19 63,3 4,8 11 36,7 4,8
Сексуальна Ч 19 63,3 4,8 11 36,7 4,8
огида Ж 19 63,3 4,8 11 36,7 4,8
Сексуальне Ч 10 33,3 4,7 20 66,7 4,7
збудження Ж 11 36,7 4,8 19 63,3 4,8
Ф1зичний секс Ч 11 36,7 4,8 19 63,3 4,8
Ж 11 36,7 4,8 19 63,3 4,8
Агресившсть Ч 10 33,3 4,7 20 66,7 4,7
Ж 11 36,7 4,8 19 63,3 4,8
Дослщжеш з високими значениями вщм1чалися толерантшстю до сучасних форм сек-суальних вщносин, ставленням до сексу як до задоволення; свободою вщ обмежень, що диктуються релiгieю, мораллю. Дослщжеш чоловши та жшки волод1ли цлком сучасним, передовим, легким ставленням до сексу, ргшуче виступаючи проти старомодних уявлень про «правильне» i «належному» у дiй сферi людських вщносин. Вони не були стурбоваш проблемами днотливосп, приймали дошлюбний секс (або навпъ позашлюбнi зв'язки), розгля-дали секс в д1лому як задоволення, яке не повинно хвилювати ншого, кргм «згодних» сторiн. У свою чергу, дослщжеш iз низькими значеннями характеризувалися наявнiстю жорстких обмежень та упереджешстю у питаннях сексу. Таш чоловши та жшки вщносилися до ста-тевих зв'язкiв бмьш серйозно, вони поважали шлюбнi узи i не пiдтримували «аморальнiсть» ш в якому виглядi.
Друга шкала - задоволеносп - одшюе р1вень сексуально! «реалiзоваиостi», або загально! задоволеносп власним сексуальним життям в даний час. Так, за дieю шкалою у ОГ1 виявлено високий бал у 36,7%, низький бал - 63,3% У ОГ2, вщповщно, високий бал - 26,7%, низький бал - 73,3%, ОГ3 - високий бал - 40,0%, низький бал - 60,0%. Серед жЫок: ОГ1 виявлено високий бал у 36,7%, низький бал - 63,3%. У ОГ2, вщповщно, високий бал - 30,0%, низький бал - 70,0%, ОГ3 - високий бал - 43,3%, низький бал - 56,7% Дослщжеш при висо-ких значеннях вiдмiчали задоволешсть сексуальним життям, тобто були реал1зоваш у сексу-
Таблиця 2
Розпод1л психолоНчних особливостей сексуальност у досл^джених ОГ2 (методика Bysenk Inventory of Attitudes to Sex (Г. Айзенк, 1989)
Шкали Стать Високш бал (Ч=30, Ж=30) Низькш бал (Ч=30, Ж=30)
N % ±m N % ±m
Терпимiсть Ч 9 30,0 4,6 21 70,0 4,6
Ж 9 30,0 4,6 21 70,0 4,6
Задоволенiсть Ч 8 26,7 4,4 22 73,3 4,4
Ж 9 30,0 4,6 21 70,0 4,6
Невротичний секс Ч 22 73,3 4,4 8 26,7 4,4
Ж 23 76,7 4,2 7 23,3 4,2
Безособовий секс Ч 21 70,0 4,6 9 30,0 4,6
Ж 22 73,3 4,4 8 26,7 4,4
Порнографiя Ч 8 26,7 4,4 22 73,3 4,4
Ж 9 30,0 4,6 21 70,0 4,6
Сексуальна сором'язлив^ь Ч 23 76,7 4,2 7 23,3 4,2
Ж 22 73,3 4,4 8 26,7 4,4
Педантичнiсть, сором'язливiсть Ч 21 70,0 4,6 9 30,0 4,6
Ж 22 73,3 4,4 8 26,7 4,4
Сексуальна огида Ч 23 76,7 4,2 7 23,3 4,2
Ж 22 73,3 4,4 8 26,7 4,4
Сексуальне збудження Ч 9 30,0 4,6 21 70,0 4,6
Ж 8 26,7 4,4 22 73,3 4,4
Фiзичний секс Ч 8 26,7 4,4 22 73,3 4,4
Ж 9 30,0 4,6 21 70,0 4,6
Агресивнiсть Ч 8 26,7 4,4 22 73,3 4,4
Ж 9 30,0 4,6 21 70,0 4,6
Таблиця 3
Розпод1л психолоНчних особливостей сексуальност у досл^джених ОГ3 (методика Bysenk Inventory of Attitudes to Sex (Г. Айзенк, 1989)
Шкали Стать Високш бал (Ч=30, Ж=30) Низькш бал (Ч=30, Ж=30)
N % ±m N % ±m
Терпим^ь Ч 12 40,0 4,9 18 60,0 4,9
Ж 13 43,3 5,0 17 56,7 5,0
Задоволешсть Ч 12 40,0 4,9 18 60,0 4,9
Ж 13 43,3 5,0 17 56,7 5,0
Невротичний секс Ч 17 56,7 5,0 13 43,3 5,0
Ж 18 60,0 4,9 12 40,0 4,9
Безособовий секс Ч 16 53,3 5,0 14 46,7 5,0
Ж 16 53,3 5,0 14 46,7 5,0
Порнографiя Ч 12 40,0 4,9 18 60,0 4,9
Ж 13 43,3 5,0 17 56,7 5,0
Сексуальна сором'язлив^ь Ч 17 56,7 5,0 13 43,3 5,0
Ж 18 60,0 4,9 12 40,0 4,9
Педантичшсть, сором'язлив^ь Ч 18 60,0 4,9 12 40,0 4,9
Ж 17 56,7 5,0 13 43,3 5,0
Сексуальна огида Ч 16 53,3 5,0 14 46,7 5,0
Ж 16 53,3 5,0 14 46,7 5,0
Сексуальне збудження Ч 16 53,3 5,0 14 46,7 5,0
Ж 13 43,3 5,0 17 56,7 5,0
Фiзичний секс Ч 13 43,3 5,0 17 56,7 5,0
Ж 12 40,0 4,9 18 60,0 4,9
Агресившсть Ч 13 43,3 5,0 17 56,7 5,0
Ж 12 40,0 4,9 18 60,0 4,9
альному житп. ЧоловГки та жГнки при низьких значеннях були нереалiзованi у сексуальному житп, що було ознакою серйозного розчарування д1ею областю вщносин. Причини полягали як у самГй людинi, так i в його партнера
Третя шкала - невротичний секс, дослГджуе незадоволенiсть та розчарування у влас-ному сексуальному житп. Так, за шкалою невротичний секс у ОГ1 виявлено високий бал у 63,3%, низький бал - 36,7%. У ОГ2 вщповщно високий бал - 73,3%, низький бал - 26,7%, ОГ3 - високий бал - 56,7%, низький бал - 43,3%. Серед жЫок: ОГ1 виявлено високий бал у 66,7%>, низький бал - 33,3%. У ОГ2 вщповщно високий бал - 76,7%, низький бал - 23,3%, ОГ3 - високий бал - 60,0%, низький бал - 40,0%. Незадоволешсть, розчарування у власно-му сексуальному житп почасту призводять до невротичних сексуальним реакдгй. ТермГн «невротичний» застосовуеться нами не в психГатричному сена - як форма психiчного вщхилення, а у бГльш повсякденному значенш, як вказгвка на деяку розбалансовашсть, або функдiональнi зрушення, в поведшщ людини. Дослщжеш при високих значеннях вiдмiчали конфлГкт м1ж потягами i внутрiшнiми значеннями. Задоволенiсть в таких ви-падках досягалася за рахунок пригнiчення власних бажань i була наслщком невротичних реакдгй. Таким дослгдженим було складно контролювати або пригшчувати власнi iмпульси, вони легко засмучувалися через власнi думки чи вчинки, постГйно були стурбованi проблемами пов'язаними з сексом. Чоловжи та жГнки при низьких значеннях були спокшш, врiвноваженi, у них не даагностувалася напруга у сексуальних вщносинах.
Четверта шкала - безособовий секс визначае схильшсть людини до «знеособленому сексу», т.е. тенденд1ю розглядати сексуального партнера ильки в якосп об>екта для отримання чуттевого задоволення, не беручи до уваги його особиснсть, шдивщуальнГ особливост характеру 1 темпераменту 1 не намагаючись увшти з партнером в сюльки-небудь значимий особистюний зв'язок. Чоловжи отримали за дiею шкалою б1льш висою бали, шж ж1нки, Г, хоча знеособле-ний секс аж шяк не е суто чолов1чою прерогативою, ж1нки в д1лому розглядали дю форму сексуально! поведшки як менш привабливу. Так, за шкалою безособовий секс у ОГ1 виявлено високий бал у 66,7%, низький бал - 33,3%. У ОГ2 вщповщно високий бал - 70,0%, низький бал -30,0%, ОГ3 - високий бал - 53,3%, низький бал - 46,7%. Серед ж1нок: ОГ1 виявлено високий бал у 63,3%, низький бал - 36,7%. У ОГ2 вщповщно високий бал - 73,3%, низький бал - 26,7%, ОГ3 - високий бал - 53,3%, низький бал - 46,7%. Висою показники у дослщжених свщчили про ставлення до партнера як сексуального об>екту, присутнш в сека лише пошук чуттевого задоволення, особистюш характеристики партнера не буди так важливь У свою чергу чоловжи та жшки при низьких значеннях характеризувалися увагою до особистосп партнера.
П'ята шкала - «порнографа» дослгджуе отримання задоволення вщ малюнкгв або фотографгй, що зображують сексуальнг сюжети, або словесного опису сексуальних сден, за-звичай в максимально вщвертш формг. У дю ж категоргю потрапляе г схильшсть до спогля-дання людей, що займаються сексом. Так, за шкалою порнографгя у ОГ1 виявлено високий бал у 33,3%, низький бал - 66,7%. У ОГ2 вщповщно високий бал - 26,7%, низький бал - 73,3%, ОГ3 - високий бал - 40,0%, низький бал - 60,0%. Серед ж1нок: ОГ1 виявлено високий бал у 33,3%, низький бал - 66,7%. У ОГ2 вщповщно високий бал - 30,0%, низький бал - 70,0%, ОГ3 -високий бал - 43,3%, низький бал - 56,7%. Наявнiсть високих показникгв у дослiджених вка-зувало на схвалення порнографа (або, принаймнi, на значну терпимiсть до не!), толерантнгсть до порнографiчних матерiалiв, задоволення вщ вербального опису постгльних сден. Низький бал означае несхвалення г нетерпимгсть до порнографгчних матергалгв.
Шоста шкала - сексуальна сором'язливГсть дослГджуе власно сором'язливГсть людини у сексГ, або в розмовах про секс. Так, за шкалою сексуальна сором'язливГсть у ОГ1 виявлено високий бал у 63,3%, низький бал - 36,7%. У ОГ2 вщповщно високий бал - 76,7%, низький бал - 23,3%, ОГ3 - високий бал - 56,7%, низький бал - 43,3%. Серед жЫок: ОГ1 виявлено високий бал у 66,7%, низький бал - 33,3%. У ОГ2 вщповщно високий бал - 73,3%, низький бал - 26,7%, ОГ3 - високий бал - 60,0%, низький бал - 49,0%. Дослщжеш при високих значеннях вщмГчали нервозшсть у присутносп ос1б протилежно! стал, лякливГсть в сексуальних вгдносинах. ВисокГ бали означали сильне небажання брати участь в сексуальних вщносинах. У чоловжгв та жГнок при низьких значеннях були стГйкГ, нормальш реакдг! щодо сексу або в розмовах про секс.
Сьома шкала - педантичнгсть, сором>язливг сть дослгджуе власно, «днотливгсть», мае деяку схожгсть з попередньою. Так, за шкалою педантичнгсть, сором>язливгсть у ОГ1 виявлено високий бал у 66,7%, низький бал - 33,3%. У ОГ2 вщповщно високий бал - 70,0%, низький бал - 30,0%, ОГ3 - високий бал - 60,0%, низький бал - 40,0%. Серед жшок: ОГ1 виявлено високий бал у 63,3%, низький бал - 36,7%. У ОГ2 вщповщно високий бал - 73,3%, низький
бал - 26,7%, ОГ3 - високий бал - 56,7%, низький бал - 43,3% Дослщжеш при високих зна-ченнях вiдмiчали сексуальну пасившсть, заборону на думки про секс, вони як правило, утри-мувалися навiть вiд самих незначних проявiв сексуально! пристрасти, не люблять думати на цю тему, та й взагал займатися любов'ю. У чоловiкiв та жiнок низький бал вказуе на бiльш «нормальне» i звичайне ставлення до ще! проблеми та свiдчать про типовому поведшку.
Восьма шкала - сексуальна огида призначена для ощнки набагато бiльш сильного ви-раження того ж почуття, яке тестувалося сьомий шкалою, тобто цнотливосп. Так, за шкалою сексуальна огида у ОГ1 виявлено високий бал у 63,3%, низький бал - 36,7% У ОГ2 вщповщно високий бал - 76,7%, низький бал - 23,3%, ОГ3 - високий бал - 53,3%, низький бал - 46,7% Серед жЫок: ОГ1 виявлено високий бал у 63,3%, низький бал - 36,7%. У ОГ2 вщповщно високий бал - 73,3%, низький бал - 26,7%, ОГ3 - високий бал - 53,3%, низький бал - 46,7% Дослщжеш при високих значеннях вщм1чали наявшсть огиди до сексуальних проявш, вщрази до сексу. Таки дослщжеш реагували огидою на деяш види сексу, навпъ за-ймаючись любов>ю зг свогм постшним партнером, а часом буквально змушували себе займатися щею справою. Таким людям огидш навпъ тг види сексуально! поведшки, якг бiльшостi людей видаються щлком нормальними. У чоловiкiв та жшок низький бал вказував на бмьш здорову установку та природне переживання задоволення вiд близькостi.
Дев'ята шкала - «Сексуальне збудження» дослщжуе сексуальну чутливють. Так, за шкалою сексуальне збудження у ОГ1 виявлено високий бал у 33,3%, низький бал - 66,7%. У ОГ2 вщповщно високий бал - 30,0%, низький бал - 70,0%, ОГ3 - високий бал - 53,3%, низький бал - 46,7%. Серед жЫок: ОГ1 виявлено високий бал у 36,7%, низький бал - 63,3% У ОГ2 вщповщно високий бал - 26,7%, низький бал - 73,3%, ОГ3 - високий бал - 43,3%, низький бал - 56,7%. Дослщжеш при високих значеннях вiдмiчали легшсть сексуального збудження. У чоловгкгв та жшок низький бал вказував на складносп набуття стану сексуального збудження, гм необхщно щлий ряд певних умов.
Десята шкала - <^зичний секс» оцшюе орiентування на «фiзичний секс», тобто на актив-не прагнення до реального статевого контакту. Так, за шкалою фiзичний секс у ОГ1 виявлено високий бал у 36,7%, низький бал - 63,3% У ОГ2 вщповщно високий бал - 26,7%, низький бал - 73,3%, ОГ3 - високий бал - 43,3%, низький бал - 56,7% Серед ж1нок: ОГ1 виявлено високий бал у 36,7%, низький бал - 63,3% У ОГ2 вщповщно високий бал - 30,0%, низький бал -70,0%, ОГ3 - високий бал - 40,0%, низький бал - 60,0% Дослщжеш при високих значеннях вiдмiчали що в них секс ставиться вище за все, а самому статевому акту придоляеться особлива увага за рахунок шших сторш любовних вщносин. Для них вкрай важливо було опинитися на висотг в лiжку зi сво!м партнером, вони щнують це набагато вище, шж духовнi якостг. Вони були захоплеш фiзичною стороною сексу, сприймали себе як сильного сексуального партнера та були впевнеш у власних можливостях. У чоловiкiв та жшок низький бал вказував на перевагу не тмесних вщчутпв, а на шших - духовних аспектах любовь
Одинадцята шкала - «агресивний секс» - дослiджуе фiксування людини на ворожосп в сексуальному зв>язку, на бажанш емоцшного придушення партнера i, можливо, навпъ принизити його. Так, за шкалою агресившсть у ОГ1 виявлено високий бал у 33,3%, низький бал - 66,7%. У ОГ2 вщповщно високий бал - 26,7%, низький бал - 73,3%, ОГ3 - високий бал - 43,3%, низький бал - 56,7% Серед жЫок: ОГ1 виявлено високий бал у 36,7%, низький бал - 63,3% У ОГ2 вщповщно високий бал - 30,0%, низький бал - 70,0%, ОГ3 - високий бал - 40,0%, низький бал - 60,0% Дослщжеш при високих значеннях вщм1чали ворожють i агресившсть у сексуальних вщносинах, придушення i пщпорядкування партнера. Припускали можливгсть нанесення образ, побогв. У чоловгкгв та жшок низький бал вказував на вщсутшсть домшування i агреси. Треба зазначити, що агресивш думки i почуття не властив1 сексуальним вщносинам, просто для деяких людей вони стали чи не нормою сексуально! поведшки, а гншг вщчувають щось под1бне в рщшсних випадках.
Розподм психолопчних особливостей сексуальносп у дослщжених ОГ1, ОГ2, ОГ3 за шкалами (методика Eysenk Inventory of Attitudes to Sex (Г. Айзенк, 1989) представлено у табл. 4, з яко! видно, що серед дослджених ycix трьох труп переважали досл1джен1 i3 високим балом, що в щлому свiдчило про сильне лiбiдо, сексуальну задоволешсть та диферендiадiю якостей «маскулшшсть-фемшшшсть» у звичайному !х розумiннi властиву чоловшам та жiнкам. Шкала «сексуальне лiбiдо» намагаеться вимiряти силу сексуального потягу. Тобто, дана шкала «узагальнюе» висновок щодо шкал дозволеносп, сексуально! збудливостi, порнографГ!, знеособленим i фiзичним сексом. Так, за шкалою «сексуальне лiбiдо» у ОГ1 виявлено високий бал у 70,0%, низький бал - 30,0% У ОГ2 вщповщно високий бал - 70,0%, низький бал - 30,0%, ОГ3 - високий бал - 70,0%, низький бал - 30,0%
Серед жшок: ОГ1 виявлено високий бал у 66,7%, низький бал - 33,3%. У ОГ2 вiдповiдно високий бал - 70,0%, низький бал - 30,0%, ОГ3 - високий бал - 70,0%, низький бал - 30,0%. Дослiдженi при високих значеннях володiли сильним лiбiдо та мали сильний сексуальний потяг. У чоловшв та жiнок низький бал вказував на слабе лiбiдо та слабий сексуальний потяг.
Таблиця 4
Розпод1л психолоНчних особливостей сексуальност у досл!джених ОГ1, ОГ2, ОГ3 за шкалами (методика Eysenk Inventory of Attitudes to Sex
(Г. Айзенк, 1989)
Шкали Стать Високш бал (Ч=30, Ж=30) Низькш бал (Ч=30, Ж=30)
N % ±m N % ±m
ОГ1
Сексуальне лiбiдо Ч 21 70,0 4,6 9 30,0 4,6
Ж 20 66,7 4,7 10 33,3 4,7
Сексуальна задоволешсть Ч 22 73,3 4,4 8 26,7 4,4
Ж 20 66,7 4,7 10 33,3 4,7
Маскулшшсть - фемшшсть Ч 22 73,3 4,4 8 26,7 4,4
Ж 21 70,0 4,6 9 30,0 4,6
ОГ2
Сексуальне лiбiдо Ч 21 70,0 4,6 9 30,0 4,6
Ж 21 70,0 4,6 9 30,0 4,6
Сексуальна задоволешсть Ч 20 66,7 4,7 10 33,3 4,7
Ж 20 66,7 4,7 10 33,3 4,7
Маскулшшсть - фемшшсть Ч 21 70,0 4,6 9 30,0 4,6
Ж 22 73,3 4,4 8 26,7 4,4
ОГ3
Сексуальне лiбiдо Ч 21 70,0 4,6 9 30,0 4,6
Ж 21 70,0 4,6 9 30,0 4,6
Сексуальна задоволешсть Ч 22 73,3 4,4 8 26,7 4,4
Ж 22 73,3 4,4 8 26,7 4,4
Маскулшшсть - фемшшсть Ч 20 66,7 4,7 10 33,3 4,7
Ж 21 70,0 4,6 9 30,0 4,6
Шкала «сексуальна задоволешсть» негативно корелюе та узагальнюе у себе показни-ки шкал «сексуальна невротичшсть», «сексуальна сором>язлив1сть», «циотливгсть» 1 «вщразу до сексу». Так, за шкалою «сексуальна задоволешсть» у ОГ1 виявлено високий бал у 73,3%, низький бал - 26,7%. У ОГ2 вщповщно високий бал - 66,7%, низький бал - 33,3%, ОГ3 - високий бал - 73,3%, низький бал - 26,7%. Серед жЫок: ОГ1 виявлено високий бал у 66,7%, низький бал - 33,3%. У ОГ2 вщповщно високий бал - 66,7%, низький бал - 33,3%, ОГ3 -високий бал - 73,3%, низький бал - 26,7%. Задоволешсть дослщжених власними сексу-альним життям абсолютно не залежна вщ !х сексуального «аппетиту». Дослщжеш почасту вели задовмьне, на !х думку, сексуальне життя, не напружуючись щодо того, щоб активно, енергшно 1 часто займатися коханням. У шших випадках у чолов1шв та жшок !х сексуальне життя було щлком задовьльно 1 тод1, коли таш активш, енергшш та част заняття любов'ю стали основною, якщо не единою, метою життя.
Шкала «маскулшшсть-фемшнш1сть» дослщжуе, власно, щ поняття. Пщ «маскулшшстю» розум1еться те, що в сексуальних питаннях вщповщае образу типового для нашого сусп1льства чоловша 1 не вщповщае типовому жшочому образу - таш особи набрали високий бал. Вщповщно, пщ «фемшшшстю» розуушеться, що т особи (1 чоловжи чи жшки), як набрали низький бал, в питаннях сексуально! поведшки волдать б1льше погоджуватися з жшками, н1ж з чоловжами. Так, за шкалою «маскулшшсть-фемшшшсть» у ОГ1 виявлено високий бал у 73,3%, низький бал - 26,7%. У ОГ2 вщповщно високий бал - 70,0%, низький бал - 30,0%, ОГ3 - високий бал - 66,7%, низький бал - 33,3%. Серед жЫок: ОГ1 виявлено високий бал у 70,0%, низький бал - 30,0%. У ОГ2 вщповщно високий бал - 73,3%, низький бал - 26,7%, ОГ3 - високий бал - 70,0%, низький бал - 30,0%. Треба зазначити, що у конструкщ! шкали жшки можуть отримати «маскулшш» бали, а чоловши - «фемшшш», але
це ншк, чи не свщчить m про мужшсть m жшочють дослщжених в звичайному розумiннi цих якостей i не свiдчить про викривлення статево рольово! поведiнки в тому сена, як 11 розглядають послщовники науково1 школи В. В. Кришталя [8].
Отже, у бiльшостi подружжiв з порушенням життeдiяльностi родини через безплщдя у чоловша, встановлеш ознаки викривлення сексуально1 комуншацп, що проявлялося р1зноман1тними проявами. Однак, загальний зм1ст отриманих результапв, на нашу думку, свщчить про вщсутшсть гармоншних сексуальних стосуншв в таких парах, що, наряду з психосексуальним незадоволенням й деформащею сексуально1 реал1зацп, свщчить про неможлив1сть використання гармоншних сексуальних стосуншв як ресурсу збереження адаптивного р1вню жипеддяльносп родини, та е одшею з м1шеней медико-психолопчного впливу при робот з даними с1мейними парами. Отриман дан були враховаш нами при розробщ системи заход1в системы психокорекцп та психопрофмактики порушення життед1яльност1 с1м'1 при безпл1дд1 у чоловша.
Лiтература.
1) Юзько О. М. Подолання безплщдя за допомогою репродуктивних технологш / О. М. Юзько, Т. А. Юзько // Здоровье Украины.- 2009.- № 3 (20).- С. 6-7.
2) Допомжш репродуктивш технологи при лщувант безплщдя в Укра'ш / О. М. Юзько, В. В. Камшський, О.Д. Онищук [та 1н.] // Жшочий лжар.- 2008.- № 2.- С. 6-10.
3) Маркова М. В. Феномен бесплодия супружеской пары с позиции медицинской психологии / М. В. Маркова // Всесвгг сощально' псих1атрп, медично' психологи та психосоматично' медици-ни.- 2009.- Т. 1, № 1 (1).- С. 57-62.
4) Кришталь Е. В. Бесплодие супружеской пары в аспекте медицинской психологии / Е. В. Кришталь, М. В. Маркова // Медична психолопя.- 2008.- Т. 3.- № 3.- С. 17-22.
5) Лщинський В. О. Сексуальна дезадаптащя при екскреторно-токсичнш безплщноси та 11 психотератя: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. н.: 19.00.04 / Лщинський Валерш Олеянович; Харювська медична академ1я тслядипломно'1 освгги - Харшв, 2007.- 19 с.
6) Turek P. Бесплодие психологически уничтожает мужчин [Електронний ресурс] / P. Turek // Journal of Sexual Medicine.- 2009.- режим доступу до журн.: http://medicmform.net/news/ news14252.htm
7) Eysenk Inventory of Attitudes to Sex // www.razvitie.net.ua
8) Кришталь В. В. Сексолопя: навчальний пос1бник: в 4-х ч. / В. В. Кришталь, 6. В. Кришталь, Т. В. Кришталь.- Харюв: Фолю, 2008.- 990 с.
СОСТОЯНИЕ СЕКСУАЛЬНОЙ КОММУНИКАЦИИ СУПРУГОВ С НАРУШЕНИЕМ ЖИЗНЕДЕЯТЕЛЬНОСТИ СЕМЬИ ПРИ БЕСПЛОДИЯ У МУЖЧИН
П. П. Вербовой
Резюме. В статье рассматриваются особенности сексуальной коммуникации бесплодных мужчин и их жен. На основе психодиагностического обследования 90 семейных пар с нарушением жизнедеятельности семьи из-за бесплодия у мужчины, установлены признаки искажения сексуальной коммуникации, проявлялось проявлениями, что свидетельствует об отсутствии гармоничных сексуальных отношений в таких парах, наряду с психосексуальным неудовольствием и деформацией сексуальной реализации, свидетельствует о невозможности использования гармонических сексуальных отношений как ресурса сохранения адаптивного уровню жизнедеятельности семьи, и является одной из мишеней медико-психологического воздействия при работе с данными семейными парами. Полученные данные были учтены нами при разработке системы мер системы психокоррекции и психопрофилактики нарушения жизнедеятельности семьи при бесплодии у мужчины.
Ключевые слова: сексуальная коммуникация, мужчины, бесплодие, нарушение жизнедеятельности семьи.
THB BBCOMB SBXUALLY COMMUNICATION OF COUPLBS WITH VIOLATION OF LIFE FAMILY DUE INFERTILITY IN MEN
P. P. Verbovoj
Summary. The article discusses the features of sexual communication of infertile men and their wives. Based psychodiagnostic examination 90 couples, most marriages in violation of life of the family because of infertility in men set features distortion sexual communication, manifested by various symptoms, indicating a lack of harmonious sexual relations in such couples, along with
psycho-sexual dissatisfaction and strain sexual implementation demonstrates the impossibility of using harmonious sexual relations as a resource conservation adaptive level of life of the family, and is one of the targets of medical and psychological impact when working with data married couples. The data were taken into account by us in the development of measures of correction and psychoprophylaxis violation of family life with infertility in men.
Keywords: sexual communication, male infertility, violation of family life.
УДК 159.9:378.1:614.23
ДО ПИТАННЯ ФЕНОМЕНУ ПСИХОЛОГ1ЧНО1 АДАПТАЦН Л1КАРЯ ДО ПРОФЕСШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
В. В. Вьюн, М. М. Хаустов, I. С. Втенко Харшвський нащональний медичний ушверситет
Резюме. В робота з'ясоваш шдивщуально-особиспсш i сощально-психолопчш чинники, мехашзми та умови психолопчно! адаптаци лшаря до професшно! дiяльностi.
Визначеш необхщш компоненти психолопчно! готовности лшарш до самостшно! продуктивно! дiяльностi з урахуванням значення високо! самосвщомосп фахiвця, позитивного ставлення до професiйно! дiяльностi, усвiдомлення та сприйняття хворого як особистостi в певному психологiчному стан!, вибору мгжособиспсних стосункiв та використання етико-деонтолопчних знань, умiнь i навичок на рiзних етапах проведення лiкувального процесу.
Видмени основнi типи дезадаптивних реакцш у перiод адаптацi! до професшно! дiяльностi: астенiчний, гперестезичний, апатичний, депресивний, аддиктивний, психосо-матичний.
На основi отриманих даних, що вiдбивають мехашзми формування розладiв адаптадii до професшно! дiяльностi в лiкарiв розроблено методи корекцi! i профiлактики даних порушень з диферендiйованим використанням комплексу психотерапевтичних та психопрофiлактичних методiв.
Ключовi слова: Психолопчна адаптадiя, професiйна дiяльнiсть дезадаптадя, психотерапiя, психопрофiлактика.
Сучасний етап розвитку суспмьства характеризуеться соцiально-полiтичними та економiчними змiнами, пiдвищенням рiвня психоемоцiйно! напруги, що призводить до виникнення психолопчних проблем у життi кожно! людини та, без сумнiву, негативно позначаеться на молодi пiд час и адаптадii до професi!но! дiяльностi. (1, 3, 9)
Проблема професшного розвитку вщноситься до невичерпних проблем психолопчно! науки. I не тiльки тому, що це складна i вельми широка тема, а й тому, що рiзнi погляди на цей процес взаемодоповнюють i значно поглиблюють науковi уявлення про психологiчну сутшсть не тiльки професiйного становлення, а й особистасного розвитку фахiвця. (4, 7, 8)
Одшею з найважливших педагогiчних завдань будь-якого вищого навчального закладу е робота зi лiкарями iнтернами, спрямована на бмьш швидку й успiшну !х адаптацию до професiйно! дiяльностi, до ново! системи сощальних вiдносин, на освоення ними ново! ролi лiкарiв. (2, 5).
Необхщшсть дослiдження професiйного розвитку лiкарiв випливае не тiльки iз необхiдностi теоретичного дослiдження цього процесу, а й 1з нагально! необхiдностi розв'язання прикладних питань, актуальних для забезпечення процесу становлення суб'екта професшного розвитку. Можливiсть !х вирiшення ми бачимо на основi щл1сного комплексного вивчення особливостей професiйного розвитку та формування психолопчно! адаптацii лiкаря до професшно! дiяльностi. (4, 6, 9)
Вще викладене обумовлюе актуальнiсть нашо! роботи мета яко! -розробити систему психотерапевтично! корекци i психопрофiлактично! пщтримки в перiод професiйно!
