CC BY
7ОТЛИЧИЯ СЕМЕЙНОГО ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ ЖЕНЩИН, БОЛЬНЫХ ПАРАНОИДНОЙ ШИЗОФРЕНИЕЙ, ПРИ РАЗЛИЧНЫХ МОДЕЛЯХ СЕМЕЙНОГО ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ
К. А. Косенко
На основе анализа семейного функционирования 150 женщин, больных параноидной шизофренией, установлены некоторые особенности в зависимости от модели семейной взаимодействия обследованных. Больные, проживающие с собственной семьей со здоровыми мужьями и / или без детей, в большем проценте случаев имеют гармоничный тип семейных отношений, более благоприятное отношение к себе и к приему ими медикаментозной терапии со стороны родственников, и, в целом, больший ресурс семейной поддержки, по сравнению с женщинами, которые проживают или со взрослыми детьми, или родителями. Полученные данные легли в основу разработки системы психотерапевтических мероприятий, направленных на восстановление функционирования больной в семье, в комплексном лечебно-реабилитационном процессе, с учетом модели семейного взаимодействия.
Ключевые слова: параноидная шизофрения, женщины, модель семейного взаимодействия, семейное функционирование.
DIFFERENCES OF FAMILY FUNCTIONING OF WOMEN AFFLICTED WITH PARANOID SCHIZOPHRENIA AT DIFFERENT MODELS OF FAMILY'S INTERACTION
K. A. Kosenko
Based on the analysis of family functioning of 150 women suffering from paranoia schizophrenia, set some features according to the model of family interaction were examined. Patients who live with their own family with healthy men and / or without children, a greater percentage of cases with type harmonious relationship, a more favorable attitude towards yourself and them to receive medical therapy with their families and, in general, greater resource of family support compared with women living with adults or children, or parents. These data formed the basis for the development of psychotherapeutic interventions aimed at restoring the functioning of the patient in the family in a comprehensive treatment and rehabilitation process, based on the model of family interaction.
Keywords: paranoid schizophrenia, women, model of family interaction, family functioning.
УДК: 616.895.8-08:316.6
ВИВЧЕННЯ Р1ВНЯ ЗАДОВОЛЕНОСТ1 ВЛАСНИМ ФУНКЦЮНУВАННЯМ В СОЦ1УМ1 ХВОРИХ НА ПАРАНО1ДНУ ШИЗОФРЕН1Ю
Г. В. Морванюк Одеський нацшнальний медичний унiверситет
Резюме. В статп наведено результата дослдження описано особливосп психо-сощально! адаптаци хворих на паранолдну шизофрешю. Дослдження було проведено за учасп 60 хворих на паранолдну форму шизофрени, з яких 30 хворих були чоловши i 30 - жшки. Визначено, що дезадаптаця хворих на шизофрешю мае психолопчну та сощальну складо-ву. Психолопчна складова, зокрема, виявляеться в порушенш самосприйняття, змшення гендерно! ролi та статеворольово! поведшки, порушенш мислення, уваги. Сощальна складова - зменшення або вщсутшсть сощальних зв'язшв, незадоволешсть власним сощальним функщонуванням.
Ключовi слова: дезадаптаЦя, паранолдна шизофренiя.
Розробка програм сощально! адаптаци та сощально-психолопчного супроводу психiчно хворих е важливим завданням сучасно! науки. В багатьох кралнах свiту сформувалася роз-
галужена сощореабмпацшна система, нацмена на поетапну рештегращю психчнохворих у суспмьств^ И завданнями, е прищеплювання психчнохворим навичок, необхiдних у по-всякденному житп, полшшення !х соц1ально!, зокрема родинно! та трудово! пристосованосп.
Мета роботи. Метою дано! роботи було вивчення та обгрунтування особливостей социального функцгонування оаб, яш страждають на парано!дну форму шизофренii; а також визначен-ня особливостей психо-сощально! адаптадii хворих на парано!дну шизофрешю.
Об'ект дослщження - дезадаптацiя хворих на шизофрешю.
Предмет дослщження - особливосп социального функцюнування хворих на парано!дну шизофрешю.
Методи дослщження - теоретичш - анал1з лтератури з обрано! науково! проблеми, систематизация та узагальнення наукових даних та емтричш - метод «тктограм», тест Не1Ьгит, розроблена анкета для дослщження сощально! дезадаптацii хворих.
Результати досл!дження.
Дослдження було проведено за учасп 60 хворих на парано!дну форму шизофрени, з яких 30 хворих були чоловши 1 30 - жшки.
Анал1з отриманих даних методики «Пштограми» показав, що для ус1х пштограм харак-терний шизофрешчний симптомокомпекс, вiн включае в себе: недостатне або спотворене розумшня сенсу завдання (6; 10% дослджуваних) - хвор1 на парано!дну форму шизофрени трактували дослдження вiдповiдно до змюту сво!х маячних щей; зниження числа адекват-них образiв (27; 45% дослджуваних) - при шизофрени виявилися три типу неадекватних образiв: неадекватнi за змiстом (37%) - причина виникнення такого роду образiв лежить в рiзного ступеня афективно! насиченосп розумового акту; неадекватнi по процесу побудови (33,3%) - обумовлеш порушенням динамши психчних продесiв; неадекватш за суб'ективно! значущостi (29,7%) - надмiрна егодентричнiсть образ1в, або холодшсть, формальнiсть, вiдчуженiсть !х; зниження числа стандартних образ1в (24; 40% дослджуваних); наявнiсть персеверативних тенденцш малюншв (15; 25% дослджуваних).
Також було проведено анамз гендерних особливостей шктограм. У бмьшосп чоловтв (19; 63,3%) простежуеться збмьшення числа атрибутивних образ1в, яш е економ1чними у вщношенш образотворчих засоб1в. Також досить часто зустр1чаються конкретш образи (14; 23,3%), Загальна властивють цих образ1в - !х вщповщшсть конкретнш ситуадii' Водночас у жшок спостер1галося бмьше метафоричних (16; 53,3%) та граф1чних (13; 43,3%) образ1в.
При дослщженш по статеворольовш шкал Не1Ъгиш отримаш так результати: чоловши оцшювали свою поведшку по маскулшнш шкал >80 бамв (25; 83,3%), з них 7 набрало бмьше ста бамв 7 (28%) дослщжуваних; водночас 10 (33,3%) жшок також оцшили себе по маскулшнш шкал >80 бамв. У бмьшосп жiнок спостер1галося зниження р1вня фемшшних рис (18; 60%).
Анал1з отриманих даних показав, що у бiльшiсть хворих чоловш1в (23; 76,6%) i жшок на паранощну форму шизофрени (25; 83,4%) суб'ективно були задоволеш своею фiзичною працездатнiстю. При оцiнцi свое! iнтелектуальноi продуктивностi 26 чоловш (86,7%) вiдповiло «так», а 10 жшок (33,3%) вщповмо «нi». Близько половини з опитувальних чоловiкiв (13; 43,3%), з них 2/3 мали стаж роботи бмьше 5 рошв (7; 53,8%). Серед жшок роботу мае лише третина (9; 30%), з них половина мае стаж бмьше 10 рошв (5; 55,6%). Залишились задоволеними своею профеаею третина опитувальних (4; 30,7% чоловш i 3; 33,3% жшок).
Дослдження показнишв рiзного рiвня побутово! адаптованостi у хворих на парано!дну форму шизофрени.
Так, серед хворих переважали чоловши (19; 63,3%) i жшки (17; 56,6%), як щодня ви-ходили на прогулянку, а 5 (16,6%) чоловша i 7 (23,3%) жшок прогулювалися к1лька раз1в на тиждень.
1нтерес до читання у бмьшосп хворих чоловiкiв (20; 66,7%) був знижений. При цьому серед жшок переважали хворi (23; 76,7%), яш читали (в основному газети, журнали i детек-тиви). Велика частина чоловш1в (26; 86,7%) щодня дивилися телевiзор. У той же час у жшок тмьки 14 (46,6%). Кр1м цього, половина хворих чоловш1в (16; 53,3%;) i жшок (14; 46,6%) не вщвщують театри, музе!, кшотеатри та iншi мiсдя вщпочинку. У достовiрноi бiльшостi хворих чоловш1в (19; 63,3%;) i жшок (20; 66,7%) збереглося спмкування з друзями та знайоми-ми. У бмьшо! частини хворих чоловiкiв (20; 66,7%;) i жшок (18; 60%;) хобi не було. Разом з тим, самостшно виконували роботу по дому 18 (60,0%) чоловш1в i 22 (73,3%) жшки.
При цьому в цмому, свою денну актившсть бмьша частина хворих чоловтв (15; 50,0%) i жшок (12; 40,0%) ощнили як задов1льну, а 4 (13,3%) хворих чоловтв i 5 (16,7%) жшок оцшили свою денну актившсть, як «поганий». Водночас, 11 чоловтв (36,7%;) та 13 жшок (43,3%) були задоволеш своею денною актившстю (рис. 1)._
60%
50%
40%
30%
20%
"10%
50%
43%
37%
40%
□ ЧОЛОВ1КЙ
о жшки
"17%
13%
0% ----1----1----
добре задов ¡льно погано
-Рис. 1 Ступшь задоволеност власною денною активндетю
Свое матер1альне становище 12 (40%) чоловтв i 10 (33,3%) жшок оцшювали як достатш, матер1альних коштв вистачало на задов1льне харчування, перюдично може ку-пуватися одяг, можливий недорогий вщпочинок. Однак 8 (26,6%) чоловш i 7 (23,3%) жшок ледве зводять «кшц з кшцями «, матер1альних коштв вистачае лише на харчування, шш1 витрати не доступш. В ц1лому, велика частина хворих чоловтв (18; 60,0%) i жшок (20; 66,7%) були не задоволеш своïм матер1альним становищем.
Житлов1 умови у 8 хворих чоловтв (26,6%) i 7 жшок (23,3%) були хорошими. Сво1 житлов1 умови бмьша частина хворих чоловтв (12; 40,0%) i жшок (10; 33,3%) оцшювали, як задовмьш. При цьому переважали хвор1 на паранощну форму шизофрени чоловши i жшки, як суб'ективно були задоволеш своïми житловими умовами.
Дослдження виявило, що бiльшiсть хворих чоловтв (26; 86,7%) i жшок (22; 73,3%) на момент обстеження не мали власно! с1м^ (рис. 2).
I тмьки 4 (13,3%) чоловтв i 8 (26,6%) жшок зберегли своï сiмrï i проживали в них (рис.). Характерно було те, що бмьшють хворих чоловтв (19; 63,3%) i жшок (17; 56,7%) жили у ам'ях своïх родич1в. Всього 7 (23,3%) чоловтв i 5 (16,7%) жшки були самотш. Разом з тим, у 15 (75,0%) чоловтв i 15 (60,0%) жшок ставлення в с1м^ було адекватним, з ïх думкою рахувалися, вони могли розпоряджатися с1мейним бюджетом, хоча i не були головою сш^. Водночас 5 (25,5%) хворих чоловтв i 10 (40,0%) жшок займали шдлегле становище в с1м^ та цмком залежали вiд найближчих родичiв, з ïх думкою не вважалися. В щлому велика частина хворих чоловтв (23; 76,7%) залишились незадоволеними своïм становищем у сiм'ï, та, навпаки, 20 жшок (66,7%) були суб'ективно задоволеш своïм становищем у смТ
Близько половини хворих чоловiкiв (25; 83,3%;) i жшок (23; 76,7%) мали складш взаемини з родичами, з них у 10 (40,0%) чоловтв i 6 (26,1%) жшки вони були нестшкими. При цьому у 5 (16,7%) чоловтв i 7 (23,3%) жшок вщзначалися нейтральш взаемини з родичами. Але, незважаючи на досить складш взаемини з родичами, бмьшгсть хворих з ПФШ чоловтв (23; 76,7%) i жшок (25; 83,3%) це цмком суб'ективно влаштовувало.
Було виявлено, що у бмьшосп хворих чоловтв (19; 63,3%) i жшок (18; 60%) вщзначалася потреба мати друз1в. Але при цьому у 8 (26,7%) хворих чоловтв спмкування було обме-жене смейним оточенням та у 3 (10,0%), окр1м спмкування з домашшми, мався невеликий коло друз1в i знайомих. Водночас, третина жшок (10; 33,3%) сп1лкувалися не тмьки з домашн1ми, але i з невеликою кмьшстю друзiв i знайомих, у тому чи^ i з ¿шщативи. Т1льки у 2 (6,7%) хворих жшок спмкування було обмежене с1мейним оточенням. Бмьша частина хворих чоловтв (23; 76,7%) i жшок (26; 86,7%) суб'ективно були задоволеш широтою свого кола спмкування.
□ чоповти
□ ж1нш
0%
нема ¿¡¡мЧГ сЫм'я -Рис. 2 Наявн1сть родини в дослщжених
При спiлкуваннi з оточуючими, близько половини хворих чоловш!в (13; 43,3%) зазна-вали легку дратiвливiсть, у 11 (36,7%) хворих вщзначався загальний фон невдоволення, а 5 (16,7%) з них насилу стримували себе. А у бмьшосп хворих жшок (12; 40,0%) ставлення з оточуючими було спокшним, у 9 (30,0%) була легка драпвливють, та у 9 (30,0%) був загальний фон невдоволення, але вони могли стримувати себе. При цьому, незважаючи на нестiйкi стосунки з оточуючими у чоловшзв, i чоловши (21; 70%) i жшки (25; 83,3%) були суб'ективно задоволеш яшстю свого ставлення з оточуючими.
Бiльшiсть хворих чоловш1в (25; 83,3%) суб'ективно були задоволеш сво!м життям « в цмому». У той же час у половини хворих жшок (15; 50%) вщзначали скорше не задоволешсть, н1ж задоволенiсть життям « в ц1лому», з них 7 (23,3%) жшки були не задоволеш повшстю 1 тмьки 2 (8; 6,7%) хворих жшок на парано!дну форму шизофрени вщзначили задоволешсть сво!м життям. (рис. 3)
Рис. 3 Ступшь задоволеностi власним життям
Виходячи з вищенаведеного можна зазначити, що дезадаптаЦя хворих на шизофрешю мае психолоичну та сощальну складову. Психолопчна складова, зокрема, виявляеться в порушенш самосприйняття, змшення гендерноï рол та статеворольовоï поведшки, порушенш мислення, уваги. Сод1альна складова - зменшення або вщсутшсть сощальних зв'язшв, незадоволешсть власним сощальним функц^онуванням.
Щодо гендерних особливостей хворих на шизофрешю було отримано настуиш результати. У чоловш!в, хворих на паранощну форму шизофрени, виражешсть маскулiнноï Я -концепци зберггаеться. Водночас у жшок спостерггаеться зниження р1вня фемшшних яко-стей та поява маскулш1заци.
Для ycix хворих на паранощну форму шизофрени за допомогою методики «пштограм» було виявлено шизофренчний симптомокомплекс. Мислення чоловтв характеризуеться стереотипшстю та конкретшстю. У жшок, навпаки, мислення метафоричне.
Висновки.
1. Хвор1 на параноïдну шизофренлюю виявляють низький р1вень сод1ального функцгонування та якосп життя. У переважноï частини пад1ент1в вщзначаеться низький рлвень матер1ального становища, вщсутт власт ам^, виявляються складт взаемини з родичами i труднощ1 в спмкувант з оточуючими, знижена штелектуальна продуктившсть.
2. У чоловтв, хворих на паранощну форму шизофрени, виражешсть маскулiнноï Я -кондепдiï збери^аеться. Водночас у жшок спостери^аеться зниження рлвня фемшшних якостей та поява маскулш1заци.
3. Для ус1х хворих на паранощну форму шизофрени за допомогою методики «пштограм» було виявлено шизофрешчний симптомокомплекс. Мислення чоловтв характеризуеться стереотипшстю та конкретшстю. У жшок, навпаки, мислення метафоричне.
Л^ература
1. Жариков Н. М. Влияние социальных факторов на распространенность шизофрении и ее течение / Н. М. Жариков, Е.Д. Соколова // Журн. невропатол. и психиатр, им. С. С. Корсакова.- 1989.-№ 5.- С. 63-66.
2. Коробова Е. Л. Когнитивные стили и социальное функционирование у больнык шизофренией / Е. Л. Коробова // Вестник Балтийской Педагогической академии.- СПб., 2006.- Вып. 71.- С. 6280.
3. Прощенко И. В. Комплексное исследование больнык параноидной формой шизофрении (клинико-содиальные, патохимические и терапевтические аспекты): автореф. дисс. на соиск.уч. ст. кан. мед.наук, спец. 14.00.18 / Прощенко И. В.- М., 2008.
4. Стандарты оказания помощи больным шизофренией / [Под редакцией В. Н. Краснова, И. Я. Гуро-вича, С. Н. Мосолова, А. Б. Шмуклера].- М.: Московский НИИ психиатрии Росздрава, 2006.- 54 с.
ИЗУЧЕНИЕ УРОВНЯ УДОВЛЕТВОРЕННОСТИ СОБСТВЕННЫМ ФУНКЦИОНИРОВАНИЕМ В СОЦИУМЕ БОЛЬНЫХ ПАРАНОИДНОЙ ШИЗОФРЕНИЕЙ
Морванюк Г. В.
Одесский национальный медицинский университет
В статье приведены результаты исследования описаны особенности психо-социальной адаптации больнылх параноидной шизофренией. Исследование бызло проведено при участии 60 больнылх параноидной формой шизофрении, из которых 30 больнылх были мужчины и 30 - женщины. Определено, что дезадаптация больных шизофренией имеет психологическую и социальную составляющую. Психологическая составляющая, в частности, проявляется в нарушении самовосприятия, смены гендерной роли и полоролевого поведения, нарушении мышления, внимания. Социальная составляющая - уменьшение или отсутствие социальных связей, недовольство собственным социальным функционированием.
Ключевые слова: дезадаптация, параноидная шизофрения.
STUDY OF LEVEL OF SATISFACTION BY OWN FUNCTIONING IN SOCIETY IN PATIENTS
WITH PARANOID SCHIZOPHRENIA
Morvaniuk G. V.
Odessa national medical university, Odessa, Ukraine
In the article the features of psycho-social adaptation of patients with paranoid schizophrenia are described. Research was conducted with participation of 60 patients paranoid schizophrenia, from which 30 patients there were men and 30 are women. It is certain that desadaptation of patients with schizophrenia has a psychological and social constituent. A psychological constituent, in particular, shows up in violation of selfperception, changing of gender role and gender conduct, aphronia, attention. A social constituent is diminishing or absence of social connections, dissatisfaction by the own social functioning.
Keywords: desadaptation, paranoid schizophrenia.
