CC BY
25УДК: 616.895.8-08:316.6
ПИТАННЯ СОЦ1АЛЬНО1 АДАПТАЦН ХВОРИХ НА ШИЗОФРЕН1Ю
Г. В. Морванюк Одеський надшнальний медичний ун1верситет
Резюме. Метою даного дослдження було визначення рiвня задоволеносп чоловж1в та жшок, хворих на парано!дну шизофренiю, власним соц1альним функщонуванням в професiйнiй, родиннш та сферi комунжади. Наведено дaнi анкетування та психодiaгностичного дослiдження. Обгрунтовано необхiднiсть врахування содiaльного фактору при розробдi психокоректувальних зaходiв для хворих на шизофрешю.
KAroHOBi слова: парано1дна шизофрен1я, соцiaльне функдiонувaння, психодiaгностичне дослщження.
Постановка проблеми. Розвиток реабмггадшного напряму в медицин i активна науко-во-практична розробка психотерапевтичного i психокоректувального пщходу в псих]атри е однieю з найважливгших характеристик сучасного стану медично! i психолоично! науки. Зростае вплив психолоичних погляд1в на медичнi, зокрема псих1атричш уявлення про природу захворювання i шляхи лшування хворих. Все бмьше визнання у вiтчизнянiй психь aтричнiй наущ знаходить щлшний штеградшний пщхщ до лшування психчно хворих як до продесу, штегруючому в динамчному взаемозв'язку бiологiчну терашю, психотераигю i сощотерашю [1; 3; 8;14; 16]. У зв'язку з дим ставиться питання про необхiднiсть розробки наукових основ психотераии, психолоично! допомоги i сощально-реабмиацшних зaходiв [2; 12]. Одним з найважливгших наирям1в дослджень е наукова розробка метод1в i прийомiв содiaльноl пщтримки, сощально! адаптаци i реабмггаци хворих.
Останшм часом велика увага прид1ляеться проблемi ресощал1заци i психокоректуваль-но! роботи за приндипом методу сощально! пiдтримки психчно хворих [15; 16]. Кондепд1я функционального дiaгнозу обгрунтовуе вивчення питань ресоцiaлiзaцii хворих з урахуван-ням сукуиносп преморбiдних особливостей, характеру проявiв захворювання i содiaльно-середовишрих вплив1в, серед яких найважливгша увага прид1ляеться сощальному оточен-ню [4; 11]. Сучасне розумiння природи походження, течи i способiв ефективного лшування i реадаптацп ендогенних психчних захворювань включае психосощальш аспекти, серед яких нaйвaжливiшa роль выводиться содiaльному оточенню хворого [16]. Дослдження со-дiaльного оточення у хворих ендогенними психчними захворюваннями е невщ'емною час-тиною наукового вивчення природи i етгологи захворювання, характеру перебиу хвороби, можливостей компенсаци наявних психчних розлaдiв, способiв ди на хворого i його ресо-щал1защю. Останн1м часом прид1ляеться також велика увага питанням впливу содiaльного оточення на продеси становлення ремiсii, одужання пащенпв, його позитивно! i негативно! рол в боротьбi з психчним порушенням [1; 6; 7; 9; 10; 16].
У зв'язку з дим дослщження особливостей системи соцiaльного функщонування хворих на шизофренгю е актуальним як для розширення уявлень про чинники, шо визначають успiшнiсть содiaльного функцiонувaння при ендогенних психчних захворюваннях, так i для розробки ефективних способiв допомоги психiчно хворим.
Матерiали та методи дослщження. В перюд з 2010 по 2013 роки на бaзi Одесько! обласно! клгшчно! псих1атрично! лiкaрнi, а також Одеського обласного психоневролоичного диспансеру обстежено 90 жшок та 92 чоловша, шо страждали на паранощну форму шизофрени, у в1щ вiд 18 до 49 рошв. Всi дослiдженi особи були розподмеш на 2 групи обстеження: до першо! групи (Г1) увшшли чоловши, до друго! групи (Г2) - жшки, хворi на парано!дну форму шизофрени. Психодiaгностичне дослщження включало: кл1шчне штерв'ю з використанням «Анкети для визначення задоволеносп сощальним функщонуванням», а також методику дiaгностики рiвня сощально! фрустровaностi Васермана (в адаптади Бойко).
Статистична обробка отриманих даних та побудова дiaгрaм виконувалась за допомо-гою програм Excel та статистичного пакету «Statistica 7.0. for Windows».
Результати досл1дження, ix обговорення. Система соцiaльних зв'язкiв людини, або його соцiaльнa мережа, е одним з найважливших чинникiв, шо визначають рiвень роз-витку сощального функщонування людини. Показником соцiaлiзaцii та адаптаци кожно! особистостi е !! гaрмонiйне функщонування в рiзних сферах, зокрема родиннш, професiйнiй та сферi комуншаци (друз^ знaйомi) (Рис. 1).
Професмна
Рис. 1 Складовi сощально1 сфери функщонування
Ендогенне психiчне захворювання, яке супроводжуеться тривалим етапом госштал1-заци i амбулаторного лшування, як правило, розривае наявш в хворих сощальш зв'язки i нерiдко залишае пащентав наодинцi зi своею хворобою.
Останнгми роками у зв'язку iз завданнями реабмтгацп психiчно хворих значно вирю iнтерес до соцiально-психологiчних дослджень в психiатри. Вивченню системи вiдносин психiчно хворих з сощальним оточенням i рангше присвячувалася значна кiлькiсть робгг. Сощальш зв'язки i соцiальна тдтримка можуть бути чинниками подолання стресу, у зв'язку з чим робляться спроби видьлити i описати тi кiлькiснi i якiснi характеристики сощальних взаемодiй, якi сприяють збереженню психчного здоров'я. З метою визначення рiвня задо-воленостi власним соцiальним функцгонуванням в рiзних сферах було проведено кл1шчне iнтерв'ю та психодiагностичне дослдження в групах жшок та чоловш1в з парано1дною формою шизофрени.
Результати клiнiчного штерв'ю наведено в рис. 2.
90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
1 Вщношення з чоловком-жшкою □ Сексуально життя
Шщношення з батьками, родичами в Вщношення з друзями, знайомими
Шщношення з начальником О Вщношення з колегами по робот
¡Фшансовий стан вПрофесiйний статус
Рис. 2 Ступiнь незадоволеностi сощальним функцшнуванням в рiзних сферах
Рисунок свiдчить, що загальний рiвень незадоволення сощальним функцiонуванням був значно вищим в Г2 у порiвняннi з Г1. Кiлькiсть хворих, якi були незадоволени-
ми функщонуванням в родиннш сферi була бмьшою в групi чоловiкiв. Щкавим е факт, що кiлькiсть розлучень була бмьшою саме в тих родинах, в яких чоловш страждав на шизофренгю, вищим також був рiвень конфлiктностi в цих родинах. Квень незадоволеностi функцiонуванням в сферi комушкацп з друзями, знайомими був високим в обох групах. Велика кмьшсть хворих вiдмiчали зменшення кмькосп знайомих, з якими пiдтримували дужш стосунки, з моменту прогресування захворювання (38,3% в Г1; 42,2% в Г2). Значна кiлькiсть дослщжених взагал заперечували факт наявностi дружн1х стосуншв будь з ким (21,5% в Г1; 19,4% в Г2). Щодо р!вня задоволеностi власним функщонуванням в професшнш сферi -показники були дещо вищими в Г2. Так бмьшють чоловж1в вiдмiчали, що незадоволеш вiдношенням до них адмiнiстрацii та колег, також виражали незадоволенiсть фшансовим положенням на професiйним статусом.
Результати анкетування було пор1вняно з даними психодiагностичного дослдження за допомогою методики дiагностики р1вня сощально! фрустрованостi Васермана (в адаптацп Бойко) [13] (табл. 1).
Таблиця 1
Р1вш сощально! фрустрованост в хворих на парано1Дну шизофретю
Р1вень задоволення Середн бали
Г1 (п=90) Г2 (п=92)
своею осв!тою 1,7 1,2
взаеминами з колегами по робот! 3,6 3,9
взаеминами з адм!н!страц!ею на робот! 2,1 3,9
взаеминами з суб'ектами свое! профес!йно! д!яльност! 3,4 3,8
зм!стом свое! роботи в ц!лому 1,7 1,8
умовами профес!йно! д!яльност! (навчання) 1,9 1,7
сво!м положенням в сусп!льств! 3,7 3,9
матер!альним положенням 3,8 3,8
житлово-побутовими умовами 2,4 2,2
в!дносинами з чолов!ком (ой) 1,8 3,9
в!дносинами з дитиною (д!тьми) 2,2 1,9
в!дносинами з батьками 3,9 3,9
обстановкою в сусп!льств! (держав!) 3,2 3,9
вщносинами з друзями, найближчими знайомими 3,9 3,7
сферою послуг ! побутового обслуговування 3,3 3,1
сферою медичного обслуговування 3,5 3,6
проведенням дозв!лля 2,6 2,3
можлив!стю проводити в!дпустку 3,1 3,2
можлив!сть вибору м!сця роботи 3,9 3,9
сво!м способом життя в ц!лому 3,9 3,9
За результатами дослдження, наведеними в табл. 1, бмьш!сть хворих в обох групах були незадоволеш наступними категор1ями сощального функцiонування: взаеминами з ко-легами по робота взаеминами з суб'ектами свое1 професшно! д1яльносп сво1м положенням в суспмьств! матерiальним положенням вiдносинами з батьками обстановкою в суспмьств! (державi) вщносинами з друзями, найближчими знайомими сферою послуг i побутово-го обслуговування сферою медичного обслуговування можливгстю проводити вщпустку можлив!сть вибору мгсця роботи сво!м способом життя в цмому. В чолов!чш груп хворих, у пор!внянш з жшочою, б1льшим був р1вень незадоволеносп характером взаемовщносин з жшкою, а також з адм1шстращею на робот! (р!зниця м1ж трупами е достов!рною, р < 0,05).
Розумшня ! д!еве використання чинника сощального оточення в лшуванш ! сощально-трудовш реабмгтаци психчно хворих, розробка ефективних метод!в психолопчно! допомоги вимагае виявлення ! визначення тих конкретних аспекпв ! особливостей м1жособиспсних контакпв, як! надають д!ю на процеси вщновлення психчного здоров'я ! устшного сощального функщонування.
Висновки
1. В сучаснш псих1атричнш наущ все бмьшого розповсюдження набувае штегращйний шдхщ до лшування псих!чно хворих, який включае бюлопчну терапгю, психотерапгю ! сощотерашю. При цьому одним з найважлив!ших напрям!в дослщжень е наукова роз-
робка метод1в 1 прийом1в сощально! пщтримки, сощально! адаптаци 1 реаб1лтаци хворих.
2. Проведене анкетування чолов1шв та жшок, хворих на паранощну шизофрешю, визначи-ло високий р1вень незадоволеносп власним функщонуванням в родиннш, професшнш сферах, а також в сфер1 комушкаци
3. Психод1агностичне дослдження визначило в хворих на шизофренгю р1зно! стал незадоволешсть наступними категор1ями социального функщонування: взаеминами з колегами по робота взаеминами з суб'ектами свое! професшно! д1яльносп сво!м поло-женням в суспмьств1 матер1альним положенням вщносинами з батьками обстановкою в суспмьств1 (держав) вщносинами з друзями, найближчими знайомими сферою послуг 1 побутового обслуговування сферою медичного обслуговування можливютю проводити вщпустку можлив1сть вибору м1сця роботи сво!м способом життя в щлому. В чолов1чш груш хворих, у пор1внянш з жшочою, бмьшим був р1вень незадоволеносп характером взаемовщносин з жшкою, а також з адмш1стращею на робот (р1знидя м1ж групами е достов1рною, р < 0,05).
4. Розумшня 1 д1еве використання чинника социального оточення в лшуванш 1 сощально-трудовш реабмггаци психчно хворих сприятиме розробц ефективних метод1в психокорекцшно! допомоги 1 сприятиме загальному вщновленню психчного здоров'я 1 успгшного сощального функщонування пащенпв з парано!дною шизофрешею.
Л1ТЕРАТУРА
1. Аширбеков Б. М. Социальное функционирование и качество жизни больных с постшизофреническими депрессиями / Б. М. Аширбеков // Вопросы ментальной медицины и экологии.- 2008.- Т. 18, № 1.- С. 37-53.
2. Гильбурд О. А. Шизофрения: семиотика, герменевтика, социобиология, антропология / О. А. Гиль-бурд.- М.: Видар, 2007.- 360 с.
3. Гурьева В. А. Шизофрения. Инициальный деликт, криминальная манифестация / В. А. Гурьева, Т. Б. Дмитриева, Е. В. Макушкин и др. Клиническая и судебная психиатрия. Под ред. В. А. Гурьевой.- М.: Медицинское информационное агентство, 2007.- 158-182 с.
4. Марута Н. А. Первый эпизод шизофрении (д1агностика 1 тератя) / Н. А. Марута // Украшський вюник психоневрологи.- 2007.- Т. 15, вип. 1.- С. 206-207.
5. Абрамов В. А. Психосоциальная реабилитация больных шизофренией / В. А. Абрамов, И. В. Жму-лина, Т. Л. Ряполова.- Донецк: Каштан, 2009.- 584 с.
6. Бородин В. И. Опыт примененпия краткосрочной групповой психотерапиив комплексном лечении больных параноидной шизофренией в условиях стационара / В. И. Бородин, Н. В. Рейхель // Амбулаторная и больничная психотерапия и медицинская психология.- 2010.- Вып. 8.- М.: РОП, МОП.- С. 100-101.
7. Кондратьев Ф. В. Особености самосознания больных шизофренией «К проблеме мотиваций агрессивного поведения психически больных» / Ф. В. Кондратьев //Агрессия и психические расстройства.- М.: - 2006.- Т. 1.- С. 80-103.
8. Коробова Е. Л. Когнитивные стили и социальное функционирование у больных шизофренией / Е. Л. Коробова // Вестник Балтийской Педагогической академии.- СПб: - 2006.- Вып. 71.- С. 6280.
9. Зиньковский А. К. Психиатрия консультирования и взаимодействия больных праноидной формой шизофрении с учетом их социального функционирования и качества жизни / А. К. Зиньковский, И. В. Прощенко. Ученые записки.- СПб., ГМУ им. ак. И. П. Павлова, 2007.- 85-87 с.
10. Прощенко И. В. Гендерные особенности качества жизни больных шизофренией / И. В. Прощенко. Современные принципы терапии и реабилитации психически больных «Материалы Российской конференции / Под ред. А. К. Зиньковский И. В. Прощенко., 11-13 октября 2006 г.- М.: 2006.- 427 с.
11. Березанцев А. Ю. Гендер, комплайенс и качество жизни больных шизофренией / А. Ю. Березан-цев, О. И. Митрофанова // Рос.психиатр.журн.- 2009,- Т. 1.- С. 24-32.
12. Гурович И. Я. Разработка новых форм психиатрической помощи - актуальный результат взаимодействия науки и практики / И. Я. Гурович. Материалы общероссийской конференции РОП «Взаимодействие науки и практики в современной психиатрии» / Под ред. В. Н. Краснова.- М.: МЗ и СР РФ, ФГУ Московский НИИ психиатрии.- 2007.- С. 423-424.
13. Лемак М. В. Методичне видання психологу для роботи. Д1агностичш методики / М. В. Лемак, В. Ю. Петрище // Ужгород: Видавництво Олександри Гаркушь- 2011.- 213 с.
14. Мовина Л. Г. Опыт применения программы комплексного терапевтического вмешательства у больных шизофренией и расстройствами шизофренического спектра на начальних этапах заболеваний / Л. Г. Мовина // Социальная и клиническая психиатрия.- 2007.- № 3.- С. 29-47.
15. Полищук Ю. И. Гуманитарные основы психосоциальной терапии и реабилитации психически больных / Ю. И. Полищук // Современная терапия психических расстройств.- 2008.- № 3.- С. 31-33.
16. Современные тенденции развития и новые формы психиатрической помощи / под ред. И. Я. Гуро-вича, О. Г. Ньюфельдта.- М.: ИД «МЕДПРАКТИКА-М», 2007.- 356 с.
ВОПРОСЫ СОЦИАЛЬНОЙ АДАПТАЦИИ БОЛЬНЫХ ШИЗОФРЕНИЕЙ
А. В. Морванюк Одесский национальный медицинский университет
Резюме. Целью данного исследования было определение уровня удовлетворенности мужчин и женщин, больных параноидной шизофренией, собственным социальным функционированием в профессиональной, семейной и сфере коммуникации. Приведены данные анкетирования и психодиагностического исследования. Обоснована необходимость учета социального фактора при разработке психокоррекционных мероприятий для больных шизофренией.
Ключевые слова: параноидная шизофрения, социальное функционирование, психодиагностическое исследование.
SOCIAL ADAPTATION QUESTIONS IN PATIENTS WITH SCHIZOPHRENIA
Morvaniuk A. V. Odessa national medical university
Resume. The purpose of the research was the determination of satisfaction level of men and women, patients with paranoid schizophrenia, by the own social functioning in professional, family and sphere of communication. The results of questionnaire and psychodiagnostic research are described. The necessity of taking into account the social factor in the development of psychocorrectional measures for patients with schizophrenia is grounded.
Keywords: paranoid schizophrenia, social functioning psychodiagnostic research.
УДК 616.895.8: 616-01: 616-058
ОСОБЕННОСТИ КЛИНИКО-ПСИХОПАТОЛОГИЧЕСКОй СТРУКТУРЫ И СОЦИАЛЬНОГО ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ БОЛЬНЫХ ШИЗОФРЕНИЕЙ С РАЗЛИЧНЫМИ ТИПАМИ ОТНОШЕНИЯ К БОЛЕЗНИ
А. К. Напреенко, Г. М. Зильберблат, Н. Е. Иващенко Кафедра психиатрии и наркологии Национального медицинского университета
им. А. А. Богомольца, Киев
Резюме. На основе обследования 120 пациентов с параноидной шизофренией были изучены особенности клинико-психопатологической структуры и социального функционирования больных шизофренией с различными типами отношения к болезни. Наиболее частыми среди типов отношения к болезни оказались эргопатический (стенический), сенситивный и анозогнозический. Выраженность психопатологической симптоматики и нарушения социального функционирования обнаружили чёткую связь с определёнными типами внутренней картины болезни (ВКБ). Это делает очевидным необходимость разработки дифференцированных реабилитационных воздействий при различных вариантах ВКБ у больных, страдающих шизофренией.
Ключевые слова: параноидная шизофрения, внутренняя картина болезни, социальное функционирование.
Введение.
Актуальность исследования внутренней картины болезни обусловлена необходимостью учёта роли личности в развитии, течении и исходе заболевания. Это чрезвычайно важно для верного и своевременного решения вопросов диагностики и лечения, а также для построения соответствующего комплекса реабилитационных мероприятий, одним из направлений которых является коррекция представлений пациента о своём заболевании.
