CC BY
20KAroHOBi слова: клш1чна лшгвгстика, поведшка нещиросп, невротичш розлади.
THE CLINICAL LINGUISTICS OF INSINCERE BEHAVIOR
Ganzin I. V.
Summary. The complex selection of verification's criteria describing insincere behavior of the neurotic patients are covered in this article. These criteria are represented as a part of a clinical linguistics methodology by means of diagnostical and psychotherapeutical process.
Key words: clinical linguistics, behavior, isincereness, neurotical disorders.
УДК 616.895.87+616.89-02-021
«ФАКТОР» ТЕРАПН В КОРЕКЦП КОГН1ТИВНИХ ПОРУШЕНЬ У ОС1Б з ПОеДНАННЯМ ПАРАНО1ДНО1 ШИЗОФРЕНП ТА Г1ПЕРТОН1ЧНО1 ХВОРОБИ
Н. О. Дзеружинська, О. М. Дзюба, С. В. Харчук Нащональний медичний ушверситет iMeHi О. О. Богомольца Украшський науково-дослiдний шституг сощально! i судово! психiатрii та наркологи МОЗ
Украши, м. Ки!в
KAroHOBi слова: паранощна шизофренiя, гшертошчна хвороба, когнiтивнi порушення.
На поточний момент порушення пiзнавальних функцш вважаються окремою феноменологiчною категорieю шизофрени [1]. Встановлено, що когнiтивнi розлади притаманш значнiй кiлькостi хворих на шизофренгю, якi демонструють зменшення пiзнавальних можливостей порiвняно 3i здоровими особами [2]. Протягом останнiх 30 рокiв вщбувся перегляд значення когнiтивних порушень вщ розгляду 1х як одного з компонентов негативного синдрому [3] до видмення у окремий кластер, так звану «третю групу симптомiв» [4]. За цей час була визначена роль когштивних порушень у формуванш клгшчно! картини, встановлений 1х вплив на сощальне функщонування [5], повсякденну та трудову адаптацию, прогноз захворювання [6, 7]. У той же час залишаеться вiдкритим питання про роль супут-ньо! патологи в формуванш когнитивного дефщиту у хворих на шизофрешю. Оскiльки одним з найбмьш поширених коморбiдних захворювань у пащентав з шизофренiею е гшертотчна хвороба (ГХ) [8, 9], розгляд проблеми когттивних розладiв у пащенпв з поеднанням шизофрени та ГХ е досить значущим. Це тдтверджуеться ще й тим, що був виявлений зв'язок мiж наявнiстю окремих судинних факторгв ризику та когнггивними порушеннями при шизофренй. За даними J. I. Friedman [10], супутня артерiальна гiпертензiя поглиблюе когнiтивнi порушення, а також в значнiй мiрi погiршуе якiсть життя та сощально-побутову адаптацию пацiентiв з шизофренiею [11].
1снуе певна кiлькiсть дослiджень, присвячених вивченню впливу антипсихотикiв [1214] та антигшертензивних препаратiв [15-19] на шзнавальш функци, проте 1х сполучена дiя щодо когнiтивних порушень залишаеться неуточненою.
Таким чином, ефект впливу поеднано! антипсихотично! i антигшертензивно! терапи на когнiтивне функцiонування хворих з шизофрешею, коморбiдною з ГХ, до тепершнього часу залишаеться не зовсм вивченим, що й зумовило актуальшсть даного дослiдження.
Мета дослщження: визначити вплив рiзних комбiнацiй антипсихотичних та антигшертензивних препарапв на когнiтивний дефщит (показники зорово! та вербально! пам'ята, а також на функщонування лексично! системи) у осiб, що страждають на парано!дну шизофренiю, коморбiдну з гiпертонiчною хворобою.
MaTepiaAH та методи дослщження. Досладжувану групу склали 97 жшок, що стражда-ють на парано!дну форму шизофрени, i мають супутнш д1агноз «Гшертошчна хвороба». Середнш BiK осiб дано1 групи - 51,08±6,64 (Me - 53,0) рошв. Середня тривалiсть шизофрени -18,92±6,78 (Me - 18,55) рошв, гшертошчно! хвороби - 7,2±3,61 (Me - 6,42) рокiв. У 88,7% був визначений безперервний тип перебГгу шизофрени.
Такi фактори, як тип перебиу захворювання та його тривал1сть, вГк i стать пащентш, можуть впливати на особливосп 1х когнiтивного статусу, отже важливою умовою формування експериментальних груп повинна бути 1х гомогеннiсть [20]. Тому були сформован вщповщ-нi критери включення у дослщження.
Критери включення в дослщження: жшоча стать, середнш (30-44 рошв) та зрмий (4560 рошв) вГк вiдповiдно до класифшаци вiкових груп ВООЗ [21], верифшований дiагноз парано1дно1 шизофрени, верифiкований дiагноз ГХ 2 ступеня, адекватний ргвень компла-ентностi.
Критери виключення: перший етзод шизофрени, документально пiдтверджений дiагноз симптоматично1 артерГально! гшертензи, перенесенi шфаркт мiокарда, го-стре порушення мозкового кровообГгу, соматичнi захворювання в стади декомпенсаци, документально пщтверджений дiагноз залежносп вщ алкоголю або шших психоактивних речовин, наявнiсть дiагностичних ознак вираженого органiчного ураження головного мозку шшого, окр1м гшертензивного, походження.
Основним методом квал1фш:ацц психiчного стану був клшшо-психопатолопчний -ощнка клiнiчних проявiв парано1дно1 шизофрени здiйснювалась за допомогою критерив МКХ-10 [22]. Дiагноз гшертошчно! хвороби встановлювався лiкарем-iнтернiстом (терапевтом, кардюлогом).
Проведення дослщження когштивно! сфери включало в себе використання комплексу нейропсихолопчних тестiв: тест зорово1 ретенци А. Бентона - для перевiрки зорово1 пам'ятi; тест «10 сл1в» А. Р. Лур1я - для оцшки вербально1 пам'ятi; тест вербально1 семантично! швидкостi (Verbal fluency test, VFT) - ощнюе семантичну пам'ять та швидшсть утворення вербальних асощащй; тест Струпа, який застосовувався для оцшки селективносп уваги; тест на зорово-моторну координацию (Trail making test, TMT), що направлений для вивчення обсягу уваги та виконавчо! функци.
Ощнка вираженостi психопатолопчно! симптоматики здiйснювалась за шкалою позитивних та негативних синдромiв при шизофрени (PANSS).
Для вирГшення питання про доцiльнiсть використання тих чи шших методiв статистично! обробки даних була проведена оцiнка нормальносп розподму. З цiею метою був використаний критерш Шапiро-Уiлка, який застосовуеться для перевiрки «нульово!» гiпотези: «випадкова величина розпод1лена нормально», i е одним з найбмьш ефективних критерив перевiрки нормальностi. Встановлено, що для бмьшосп дослджуваних даних розпод1л оз-накам нормальностi не вщповщав. Тому статистична обробка здшснювалась за допомогою засоб1в непараметрично! статистики [23]. Для опису центральних тенденцш використо-вувався показник медiани (Ме) та штерквартильно! широти (Q). Для оцшки статистично! достовГрносн змш показнишв всерединi груп застосовувався критерш У1лкоксона (Т). Для статистичного вивчення зв'язку м1ж показниками використовувався коефiцiент рангово! кореляци Стрмена (р). Через те, що непараметричш засоби статистично! обробки даних мають меншу чутливГсть, н1ж параметричнi, то рiвень вГрогщносп 95% (р<0,05) вважався статистично значущим. Математико-статистична обробка матерiалу виконана за допомогою комп'ютерно! програми Microsoft Exel 2010, а також статистичних пакетiв Statistica v.6.0 та SPSS Statistics 17.0.
Пацiенти обстежувались тричк ощнка за шкалою PANSS та клшжо-психопатолоичне обстеження проводились при госштал1заци пацiентiв, тсля вгамування гостро! психотично! симптоматики (на 6-10 день) проводилось експериментально-психолоичне дослщження Гз використанням методик оцшки когштивних функцш, на етапi формування ремiсii по завершенш стащонарного лшування (на 26-32 день) проводилась повторна ощнка психопатолоично! симптоматики за шкалою PANSS та повторна ощнка показнишв когштивних функцш.
Монотерашю на момент обстеження отримували менше половини пащенпв - 46,39% хворих. Серед них типовГ антипсихотики отримували 53,33% хворих, атиповГ - 46,67%. У бмьшосп спостережень пащенти отримували комбшовану терапГю, що включала два (40,21% обстежуваних), або бмьше (13,4%) антипсихотичних препарати. У 54,65% хворих
застосовувалися середш рекомендовaнi для дaного препaрaтy дози, y 28,86% - нижче, a y 16,49% - вище середн^.
Для лшування пaцieнтiв зaстосовyвaлись aнтипсиxотичнi препaрaти 1-го (ТА) (галопе-ридол y дозуванш S-1S мг нг до6у, трифлyоперaзин - 2,5-15 мг / д) тa 2-го (АА) (клозапш - 50350 мг / д, рисперидон - 1-6 мг / д, квепапш - 50-300 мг/д) поколшня тa антигшертензивш препaрaти групи шпбггоргв aнгiотензинперетворюючого ферменту (1АПФ) (каптопрм - 25100 мг / д, еналапргл - 10-30 мг / д, л1зшопрм - 10-30 мг / д), бетa-aдреноблокaторiв (БАБ) (метопролол - 50-150 мг / д, бгсопролол - 5-15 мг / д).
Таким чином, першу тдгрупу склaли 33 особи, що отримували як типов1, так i aтиповi aнтипсиxотики y комбiнaцiï з 1АПФ. У другш пщгруш опинились xворi, як1 лшувались антип-сиxотикaми 1-го поколшня тa препaрaтaми групи БАБ y якосп aнтигiпертензивноï терапи (13 ос1б). Третя пщгрупа склaдaлaсь 1з пaцieнтiв, що приймали терапгю y вигляд1 комбiнaцiï aтиповиx aнтипсиxотикiв тa препaрaтiв БАБ (10 ос1б). Четверту пщгрупу утворили 19 ос1б, як1 отримyвaли aнтипсиxотики 1-го тa 2-го поколшня тa БАБ. У п'ятш пщгруш були предстaвленi пaцieнти, як1 отримyвaли ТА тa 1АПФ, в шостш - АА тa 1АПФ (по 11 ос1б y обоx пiдгрyпax).
Резyльтaти тa ïx обговорення. У клш1чнш кaртинi шизофренiï y к^р^ дослiджyвaноï групи переважали гaлюцинaторно-пaрaноïдний тa пaрaноïдний синдроми. Псиxопaтологiчнi феномени були предстaвленi вербaльними псевдогaлюцинaцiями, мaячними щеями впливу, вщношення, переслiдyвaння, розлaдaми мислення y вигляд1 пaрaлогiï, згсковзу-вaння, розiрвaностi, резонерствa. У чaстини пaцieнтiв вирaзно проявлялaсь iпоxондричнa симптомaтикa як мaячного, так i нaдцiнного xaрaктерy.
У процес1 терaпiï бyлa вiдзнaченa позитивнa динамша редукци псиxопaтологiчниx порушень y вс^ терaпевтичниx пiдгрyпax. Протягом першого етaпy стацлшування y x^-риx вшyxaлa aфективнa нaсиченiсть переживaнь, послaблювaлaсь тривогa, нaпрyженiсть, нормaлiзyвaлaся сон, впорядковyвaлaсь поведiнкa. До кшця мюяця прийому терaпiï знaчно зменшились гaлюцинaторно-мaячнi явищa.
У середньому сyмaрнa оцшка псиxiчного стaнy зa шкaлою PANSS вiдповiдaлa вираже-ному зaгостренню зaxворювaння. Зокремa, псиxопaтологiчнa симптомaтикa ощнювалась y 93,1 ± 10,6 бaлiв, бaл пiдшкaли позитивниx синдром1в - 21,5 ± 3,4, негaтивниx синдром1в -24,7 ± 3,2, композитний шдекс стaновив -3,2.
Стaтистично знaчyшa редукця вiдзнaчaлaся y зaгaльномy бaлi шкaли PANSS (р <0,05) тa бaлy пiдшкaли позитивноï симптомaтики (р <0,05) незaлежно вщ виду зaстосовaноï aнтипсиxотичноï терaпiï. Це вiдобрaжae уявлення про спiвстaвнy ефектившсть типовиx i aтиповиx aнтипсиxотикiв вщносно продyктивниx симптом1в. Ступшь редукци склaдaв в середньому 4 бaли, що можнЕ трактувати як пом1рно вирaжене полшшення.
Зменшення вирaженостi негaтивниx симптом1в було менш вщчутним. Хоча, y бiльшостi пaцieнтiв послабилися апатичш явища, вони стали контактнгшими, оxочiше залучалися до спiлкyвaння. Недивним e те, що бiльш значне покращення було досягнуто в пiдгрyпax, де в якосп aнтипсиxотичноï терапи застосовувалися препарати 2-го поколшня.
При оцшщ негaтивниx симптом1в вщчутною була вщмшшсть м1ж впливом aнтипсиxо-тачн^ препарапв. На тл лшування типовими aнтипсиxотикaми тсля кутрування продуктивна феномешв, не спостерпалось суттевого прогресу y редукци «мшус»- симптом1в. Але при лшуванш атиповими aнтипсиxотики в якосп монотерaпiï, або y комбшаци, редукщя негaтивноï симптоматики спостерпалась бмьшою м1рою. Kлiнiчнi вщмшносп мiж тера-певтичними групами пщтверджувалися тим, що зменшення вираженосп негaтивноï симптоматики досягало стaтистичноï значущосп переважно в ^yrnax xвориx, що приймали атипов1 aнтипсиxотики.
У всix пiдгрyпax спостерпалось незначне домшування негaтивноï симптоматики над позитивною, яке в процес1 лшування посилилось, що може свщчити про бьльш вираже-ну динамшу редукци продyктивноï симптоматики. Виключенням була одна з пщгруп, де в якосп лшування використовувались р1зш класи aнтипсиxотикiв.
Haйбiльший прогрес y лшуванш був досягнутий редукщею зaгaльнопсиxопaтологiчноï симптоматики - показники ïï вираженосп знизилися на величину вщ 4 до 10 бал1в. У щлому, aнтипсиxотичнy терашю слiд визнати устшною - y всix терaпевтичниx пiдгрyпax було вщзначено клiнiчне покращення.
У першш груш xвориx динамша когнiтивниx показнишв була наступною. Статистич-но значуще полшшення за результатами виконання тесту зорово-моторноï координаци, ча-
as
стини А (р <0,001) та частини В (р <0,001), друго! (р <0,001) частини тесту Струпа, тесту на запам>ятовування десяти смв (р <0,005) та буквено! частини (р <0,001) тесту швидкосл мовних вщповщей вщзначалось по завершенш мюяця терапи. Показники виконання категор1ально1 частини тесту вербально! семантично! швидкосп (р >0,05), тесту Бентона (р >0,05) не змшювались в процеа лiкування.
Таким чином, у хворих з 1-о! групи, полiпшення виконання теств на увагу, виконав-чу функцю 1 вербальну асощативну продуктившсть вщбувалося паралельно з редукщею позитивно!, негативно! та загально! симптоматики та з нормал1защею показникв артер1ального тиску. Зорова пам'ять не змшювалася в процеа лшування, незважаючи на позитивну динамшу психопатолопчних змш, що, ймов1рно, пов>язано 1з вщносно стшшшим дефщитом дано! когштивно! функци.
У 2-ш грут хворих редукд1я когнггивних порушень не була наспльки помггною. Зазна-чалося полшшення виконання друго! частини тесту Струпа (р <0,001), обидвох частин ТМТ (р <0,05) та буквено! частини тесту УРТ (р <0,05). На вщмшу вщ хворих, що отримували зм1шану антипсихотичн1 терашю, у другш груп було вщсутне полшшення вербально! пам'яп, а показники вербально! асод1ативно! продуктивносп, а також зорово! пам'ят не зазнали суттевих змш, як i в перший груш. Позитивна динамша змши когнггивних функцш вщбувалось паралельно редукцп продуктивно! симптоматики. Зорова пам'ять, функцюнування лексично! системи не змшювалися в процес лшування у 2-ш груш, також як i в 1-ш.
У 3-ш груп динамша редукци когнггивних порушень вщбувалась наступним чином. Показники обсягу (р <0,05) та селективносп уваги (р <0,05), а також виконавчо! функци (р <0,05) зазнали покращення. Це ж стосуеться 1 виконання буквено! частини тесту УРГ (р <0,005) та тесту Лур1я (р <0,05). Результата категор1ально! частини тесту УРГ (р >0,05), а також тесту Бентона (р >0,05) залишились практично незмшними. Таким чином, комбшац1я АА з БАБ виявила здатшсть до редукци бмьшосп когнггивних показникiв.
У четвертш груп пац1енпв зазначена вщсутшсть статистично значимих змш в обласп зорово! пам'яп. Бмьшють дослщжених когнггивних функцш зазнало позитивно! динашки пщ впливом комбшовано! терапи з використанням препарапв ТА, АА та БАБ: вщбувалось покращення результапв тесту Лур1я (р <0,05), категор1ально! та буквено! частини УРГ (р <0,001), теспв Струп-1 та Струп-2 (р <0,001), а також виконання частин А та тесту зорово-моторно! координацц (р <0,001). Це може свщчити про задовмьну ефектившсть дано! фармаколоично! комбшащ! вщносно когнггивних порушень.
У п'ятш груш показники зорово! та вербально! пам'ят суттево не змшювались (р >0,05). Не вщбувалось редукци показниюв когнппвного функцюнування 1 в обласп обсягу уваги (р >0,05). Також практично незмшними залишались показники виконання категор1ально! частини УРГ, проте результат !х редукци опинився на меж! статистично! значимосп (р= 0,057). У той же час спостерпалось статистично значиме покращення показнишв буквено! частини УРГ (р <0,05), Струп-2 (р <0,05), а також частини «В» тесту зв'язку символ1в, що може свщчити про пом1рно виражену редукщю КД пщ впливом терапи.
Шоста пщгрупа характеризувалась незмшшстю показниюв зорово! та вербально! пам'ята За вс1ма шшими показниками вщзначалась статистично значима редукция. Це свщчить про досить сприятливий стосовно не т1льки продуктивних, негативних, загальних симптом1в шизофрени, показнишв АТ, але й вщносно когнппвного функцюнування.
Отримаш результати тестування зорово! пам'яп за методикою А. Бентона свщчать про принципову складшсть процес1в розшзнавання, аналiзу та вщтворення геометричних фиур, в основ1 чого можуть лежати порушення зорово-просторового аналiзу в дослщжуванш виб1рц1 хворих. Типовими помилками при виконанш завдань були: спотворення симетри 1 дiлiсностi фпури, контамшащя елеменпв фиури, дублювання та персеверац1я або пропуск другорядних деталей зображення, додавання зайвих елементiв, якi не були присутшми у стимульному матерiалi, що вщображае порушення виконавчих функцш пацiентiв.
Пщ час виконання завдань, направлених на одiнку стану вербально! пам'яп зверта-ли на себе увагу типовi помилки дослiджуваних: персеверативнi феномени стосовно окре-мих слiв зi стимульного списку, помилкове вiдтворення через створення псевдоаналогiй з правильно вщображеним словом, а також довiльне символчне трактування стимульного матерiалу з наступним поданням його результату в як вщповщь на завдання. Пiд впливом терапи було вщзначено полiпшення показнишв тесту Лурiя.
Досягнуте полiпшення показниюв вербально! пам'ятi, ймовiрно, слiд вщнести до ефекту вiд антигшертензивно! терапи, оскмьки стабiлiзадiя АТ, як правило, призводить до
пщвищення результативносп когнiтивноï сфери в досить коротш термiни. Це пщтверджують i данi корелядшного анамзу. М1ж показниками тесту Бентона, тесту «10 слгв» А. Лур1я та результатами за шкалою PANSS статистично значущих зв'язкiв не виявилось.
Функдiонування лексичноï системи, здатнiсть до активного пошуку необхiдноï iнформадiï у пам'ят також були порушенi у всх дослiджуваних пщгрупах. Дефщит вербальноï швидкостi у дослщжуваних ймовiрно детермшований дефектом механiзму пере-робки семантичноï iнформадiï, що веде до виникнення клiнiчно виражених порушень мис-лення та мовлення. Типовi помилки шд час виконання VFT виявилися схожими з тими, яш проявилися при тестуванн вербальноï пам'ятi. Зокрема, поширеним було символчне трак-тування стимулу, що пред'являвся в якосп категорш, стереотипне повторення вiдтворених сл1в, уповмьнення темпу виконання завдання ближче до його кшця внаслщок ослаблення мотивацшного компонента та психчного виснаження.
Варто вщзначити, що когнiтивнi функдiï мали свш динамiчний характер, що про-явився в продесi терапiï.
Зорова та вербальна пам>ять. Показники тесту зоровоï ретенди нi в однш з пiдгруп iстотно не змшилися. Це може свiдчити про стшшсть когнiтивного дефщиту у сферi мнестичноï функди, що е ознакою його некоригуемосп. Показники вербальноï пам'ятi зазнали позитивноï динамiки у деяких терапевтичних пiдгрупак, проте вираженого характеру вона не мала.
Увага. Позитивна динамiка часу виконання ТМТ-А та 2-ï частини тесту Струпа при застосувант рiзних схем терапи спостерпалася у вс1х дослщжуваних пщгрупах, що може свiдчити про зменшення дефщиту обсягу та селективносп уваги, частковому вiдновленнi зорово-моторноï координаци пщ впливом проведеного лшування.
Виконавчi функди. Показники ТМТ-В також пщдалися редукдiï. Це свiдчить про те, що функди, якi маркуються дими тестами,- планування та контролю довiльноï дiяльностi також здатнi до часткового вщновлення пiд впливом адекватноï терапи.
Вербальна асоцiативна продуктивнiсть та функщонування лексичноï системи. Найб1льшу результативнiсть виявила комплексна терап1я, що включала в себе використан-ня АА як монотерапи та у сполученнi з ТА i 1АПФ.
Таким чином, при пор1внянш виконання когнiтивних теспв хворими, яш приймали рiзнi комбшади антипсихотичноï та антигiпертензивноï терапи, можна вид1лити три групи порушень.
Перша група порушень включала до себе показники селективносп уваги (виконання 2-о! частини тесту Струпа), виконавчоï функди (частина В тесту зорово-моторноï координаци) та вербальноï продуктивностi (буквена частина тесту вербальноï семантичноï швидкосн). Результати тестування дих функдш у вшх пщгрупах продемонстрували статистично значуще полшшення.
Друга група була представлена показниками функдгонування лексичноï системи (категорiальна частина тесту вербальноï семантичноï швидкостi), обсягу уваги (частина А тесту зорово-моторноï координаци) та вербальноï пам'ятi (тест «10 сл1в» Лур1я). Ступшь редукдiï дих показнишв розрiзнялася м1ж пщгрупами.
Третя група представлена показниками зоровоï пам'ятi (тест Бентона), яш залишалися незмшними в продеа терапiï та визначали стiйкi дефщитарш явища, якi погано пщдаються корекди.
З огляду на вищевказане, слщ припустити, що роль комбiнадiï антипсихотичного та антигiпертензивного препарату е суттевою, виходячи з ïx рiзного впливу не тмьки на основ-ну мгшень терапiï - психопатологiчну симптоматику, корекщю артерiального тиску, але й на когштивний дефiдит, що викликаеться обома захворюваннями. Ця вiдмiннiсть набувае ще бiльшоï значущостi зважаючи на безпосереднш вплив когнiтивного дефiдиту на содiально-побутову адаптащю, повсякденне функщонування, а, отже, i на яшсть життя падiента з шизофренiею.
Таким чином, е тдстави вважати, що виб1р адекватних засоб1в лшування обох захво-рювань може призводити не ильки до виразно ключного полшшення, а й до появи пози-тивних тенденцш щодо когнитивного функщонування. Ощнка впливу комбшацш препаранв антипсихотично!" та антигшертензивно! ди надасть можлив1сть лжарям вибрати найбтьш прийнятний вар1ант для вир1шення 3-х основних питань терапи пащеннв з поеднанням шизофрени та ГХ: редукци психопатолоично! симптоматики, нормал1заци артер1ального тиску та зниження ризику щодо загрозливих ускладнень ГХ, а також корекци когнгтивних порушень.
Ситуаця соматопсихГатрГчно! коморбщносп на прикладГ поеднання парано!дний шизофрени та ГХ вимагае узгодженосп дш псих1атра та лшаря-соматолога не т1льки щодо можливо! медикаментозно! взаемоди та режиму призначення лшувальних процедур, але й у контекст з'ясування можливосп позитивного взаемовпливу соматотропного та психотропного лшування. Це прямо стосуеться вибору АГ-терапи. Стае очевидним, що вплив на когштивний дефщит виключно засобами психофармакологи може бути недостатн1м. У рядГ випадшв пщключення до основного лшування тих чи шших засобГв соматотропно! та ад'ювантно! терапи е не тмьки доц1льним щодо супутнього соматичного захворювання, але i позитивним чином позначаеться на псишчному станов1 хворого.
Л^ература:
1. Keefe R. S., Harvey P. D. Cognitive impairment in schizophrenia. // Handb. Exp. Pharmacol.- 2012.- V.
213.- P. 11-37.
2. Hill S. K.et al. Neuropsychological Impairments in Schizophrenia and Psychotic Bipolar Disorder: Findings
from the Bipolar and Schizophrenia Network on Intermediate Phenotypes (B-SNIP) Study. // American Journal Psychiatry. Published online Jun 17, 2013.- doi: 10.1176/appi.ajp.2013.12101298.
3. Andreasen N. C., Olsen S. Negative and positive schizophrenia. // Arch Gen Psychiatr, 1982.- V. 39.- P.
789-794.
4. Breier A. Cognitive deficit in schizophrenia and its neurochemical basis. // British Journal Psychiatry.-1999.- V. 174.- P. 16-18.
5. Santosh S., Dutta R. D., Kundu P. S. Psychopathology, cognitive function, and social functioning of patients with schizophrenia. // East Asian Arch Psychiatry.- 2013. V. 23 (2).- P. 65-70.
6. Вербенко В. А. Нейрокогнитивные расстройства при шизофрении.- Симферополь: ООО ДИАЙПИ,
2007.- 308 с.
7. Harvey P. D., Bowie C. R. Cognitive enhancement in schizophrenia: pharmacological and cognitive remediation approaches. // Psychiatry Clin. North America.- 2012.- V. 35 (3). P. 683-698.
8. Leucht S. et al. Physical Illness and Schizophrenia: A Review of the Evidence.- Cambridge University
Press., 2007.- 224 p.
9. Бурлаков А. В. Интегрированное ведение длительно протекающей психической и соматической па-
тологии у пациентов с тяжелыми психическими расстройствами. // Психические расстройства в общей медицине.- 2007.- № 2.- С. 54-57.
10. Friedman J. I. et al. The effects of hypertension and body mass index on cognition in schizophrenia // American Journal Psychiatry.- 2010.- V. 167 (10).- Р. 1232-1239.
11. Lev-Ran S. Le Strat Y., Le Foll B. Impact of hypertension and body mass index on quality of life in schizophrenia // American Journal Psychiatry.- 2011.- V. 168 (5).- Р. 552-553.
12.Stip E. Cognition, schizophrenia and the effect of antipsychotics. // Encephale.- 2006.- V. 32 (3 Pt 1).-P. 341-350.
13. Houthoofd S. A., Morrens M., Sabbe B. G. Cognitive and psychomotor effects of risperidone in schizophrenia and schizoaffective disorder. // Clin Therapy.- 2008. V. 30 (9).- P. 1565-89.
14. Кабанов С. О. Сравнительная оценка влияния антипсихотической фармакотерапии на когнитивные нарушения у больных параноидной шизофренией: автореф дисс. ... канд. мед. наук: 14.00.18.-М., 2007.- 24 c.
15. Lehrl S., Grassel E., Eicke C. Effectiveness of felodipine in hypertensive patients with mild cerebral cognition disorders in a randomized double-blind study. // Deutsche medizinische Wochenschrift.-2000.- V. 125.- P. 1350-1355.
16. Gliebus G., Lippa C. F. The influence of beta-blockers on delayed memory function in people with cognitive impairment. // American Journal Alzheimers Dis Other Demen.- 2007.- V. 22 (1). P. 57-61.
17. Poon I. O. Effects of antihypertensive drug treatment on the risk of dementia and cognitive impairment. // Pharmacotherapy.- 2008.- V. 28 (3). P. 366-375.
18. Джуга Н. П., Козловский В. Л. Влияние нифедипина на эффективность антипсихотической терапии при шизофрении // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова - 2009.- Т. 109, № 8.- С. 32-35.
19. Solfrizzi V. et al. Angiotensin-converting enzyme inhibitors and incidence of mild cognitive impairment. The Italian Longitudinal Study on Aging. // Age (Dordr).- 2013.- V. 35 (2). P. 441-453.
20. Сидорова М. А. Нейрокогнитивные расстройства и их динамика в процессе лечения у больных юношеской приступообразной шизофренией и шизоаффективным психозом: автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.04 / Сидорова М. А.; Моск. гос. ун-т.- М., 2005.- 30 c.
21. Демографический понятийный словарь / Под ред. проф. Л. Л. Рыбаковского.- М.: ЦСП, 2003.- 352 с.
22. Классификация психических и поведенческих расстройств. Клинические описания и указания по диагностике.- 2-ое изд.: Пер. с англ./ Под ред. Ю.Л. Нуллера, С. Ю. Циркина.- К.: Сфера, 2005.- 308 с.
23. Ланг Т. А., Сесик М. Как описывать статистику в медицине. Руководство для авторов, редакторов и рецензентов.- М.: Практическая Медицина, 2011.- 480 с.
«ФАКТОР» ТЕРАПИИ В КОРРЕКЦИИ КОГНИТИВНЫХ НАРУШЕНИЙ У ЛИЦ С СОЧЕТАНИЕМ ПАРАНОИДНОЙ ШИЗОФРЕНИИ И ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ
Дзеружинская Н. А., Дзюба А. Н., Харчук Е. В.
Резюме. В статье рассмотрено влияние лечения на показатели когнитивного функционирования лиц с сочетанием параноидной шизофрении и гипертонической болезни. Наиболее устойчивым к терапии оказался когнитивный дефицит в области зрительной и вербальной памяти.
Ключевые слова: шизофрения, гипертоническая болезнь, когнитивный дефицит.
«THERAPY FACTOR» IN THE CORRECTION OF COGNITIVE IMPAIRMENT IN PATIENTS WITH A PARANOID SCHIZOPHRENIA AND HYPERTENSION COMORBIDITY
Dzeruzhinskaya N. A., Harchuk E. V.
Summary. The paranoid schizophrenia and hypertension comorbidity requires psychiatrist and physician coordination for drug interactions and mode of appointment of medical procedures, but in the context determine the possibility of positive mutual somatotropic and psychotropic treatment also. This is directly related to the choice of hypertension therapy. It is obvious that the impact on cognitive decline only means of psychopharmacology may be insufficient.
During combination therapy in patients with paranoid schizophrenia and hypertension comorbidity is determined that a number of cognitive disorders (improvement in activity and selectivity of attention, executive functions, cognitive mobility) experienced reduction, while others (visual and verbal memory) have no significantly changes.
In all examined subgroups was improvement in activity and selectivity of attention, executive functions, cognitive mobility that is independent of the type of antipsychotic and antihypertensive therapy. The most pronounced effect to cognitive functioning was observed among patients treated by atypical antipsychotics.
Visual and auditory memory have undergone to significant changes during treatment. Thus, there are two groups of cognitive disorders: current - related patterns of change and irreversible clinical picture associated with persistent deficits prevailing in the disease.
It should be noted that among the studied cognitive functions most "rigid" to improve performance were visual and verbal memory. Partially reduction of cognitive deficiency of the attention function, executive function, lexical system function should be evaluated and how the resulting effects by antipsychotic and antihypertensive therapy. Thus, there is reason to believe that the choice of adequate treatment of both diseases can lead not only to a distinctly clinical improvement, but until positive trends in cognitive functioning. Assessing the impact of combinations of antipsychotic drugs and antihypertensive action will enable physicians to select the most viable option to address 3 main effects for patients with schizophrenia and hypertension combination - psychopathological symptoms reduction, blood pressure normalizing, the reduce of dangerous risk complications and cognitive impairment correction.
Keywords: schizophrenia, hypertension, cognitive impairment
ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ НОРМЫ И ПСИХОПАТОЛОГИИ С ТОЧКИ ЗРЕНИЯ МОДИФИКАЦИИ ТЕОРИИ ЕДИНОГО ПСИХОЗА
М. Ю. Кичанов КУ «Кировоградская областная психиатрическая больница»
Резюме. За счет очень простой модификации классической схемы теории единого психоза устанавливается неразрывная взаимосвязь между нормой и психопатологией. Одновременно устанавливаются жесткие взаимосвязи между разнообразием клинических проявлений
