CC BY
17
АктуальН проблеми сучасно! медицины
Summary
VALUE OF RADIOLOGICAL INVESTIGATION FOR DIAGNOSIS OF LOCALLY ADVANCED RECTAL CANCER Vasko L.N.
Key words: local rectal cancer, helical computed tomography
This article describes the options in using radiological imaging techniques such as helical computed tomography (CT) for the diagnosis and staging of locally advanced rectal cancer. 85 patients with locally advanced rectal cancer were comprehensively examined, including endoscopic and helical CT investigations, before and after neoadjuvant chemoradiotherapy. The changes obtained during the examination in the dynamics were subjected to qualitative and quantitative processing. It was found that the among all the components of comprehensive examination of the patients with locally advanced rectal cancer only helical CT regardless of the degree of stenosis of the intestinal lumen enabled to assess accurately the tumour spread along the circumference and length of the intestine, tumour invasion into adrectal tissue and adjacent organs, presence of enlarged lymph nodes. Conclusion: Helical CT is a highly effective and reliable method for diagnosis locally advanced colon at preoperative stage.
УДК 616.89-008.1-085.854 Герасименко Л.О.
В1ДМ1ННОСТ1 КОГН1ТИВНОГО ДЕФ1ЦИТУ ПРИ ТЕРАПИ АТИПОВИМИ НЕЙРОЛЕПТИКАМИ У ПАЦ16НТ1В 13 ШИЗОФРЕН16Ю
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
Метою дослдження було оцнити змни когнтивноТ функцн у стабльних амбулаторних хворих на ши-зофреню, як приймають стаб'тьну дозу атипового нейролептика. Були обстежен 144 патента за до-помогою клМко-психопатолог'чного, клМко-катамнестичного та психод'агностичного метод'в. Ког-нтивний дефцит та його вплив на соц/'альне функцюнування визначали за допомогою шкали оцнки ко-гн'тивноУ функцИ при шизофрени, SCoRS (2001). Результати дослдження показали, що фармакотера-пя повинна враховувати вплив атипового нейролептичного препарату на когштивну функцю патента (швидксть мови, робочу пам'ять, вербальне та взуальне навчання, пам'ять, увагу), забезпечити мЫмальн прояви побiчноi' ди лкарського засобу та мiжлiкарськоi взаемодИ
Ключов1 слова: шизофрения, когжтивний дефщит, атипов1 нейролептики.
Робота е фрагментом НДР «Клiнiко-психопатологiчнi та патопсихологiчнi характеристики пацiентiв з шизофренiею та шизофреноподiбними психозами, поеднаними з вживанням канабноШв», державний реестра^йний номер 0113и001378.
па^енпв [8,9].
Вступ
Терашя шизофрени протягом багатьох деся-тил^ь спрямована переважно на дефщит со^а-льних, професшно-техычних та побутових на-вичок патента [1]. Вщомо, що саме когытивний дефщит знаходиться в основi навичок со^аль-ного функцюнування, його порушення призво-дять до скорочення термов лкування та швалн дизаци па^енпв даного профтю [2]. Порушення когштивних функцш е одночасним проявом ши-зофрешчного процесу та е результатом впливу традицшних нейролептиш при терапи шизофренп [3,4]. Ознаки когштивного дефщиту вщзна-чаються у 87% па^ен^в вже при першому пси-хотичному епiзодi [5]. Доведено, що типовi нейролептики (галоперщол, трифтазин, амшазин) негативно впливають на когштивну функцш при шизофрени, а виникнення екстра трамщних по-рушень при прийомi традицшних антипсихотич-них препара^в значно попршують нейрокогшти-вну функцш [6,7]. Атиповi антипсихотичн пре-парати, (кве^апш, оланзапш, рисперидон, сертн ндол i зтрасщон), в невисоких дозах практично не викликають екстрашрамщноТ симптоматики, але також мають цтий ряд рiзноманiтних ктыч-них ефек^в, як впливають на когштивы функци
Мета роботи
Оцшити змши когштивноТ функци у стабть-них амбулаторних хворих на шизофренш, як приймають стабтьну дозу атипового нейролептика, зокрема, на кве^рон (п=48), оланзапiн (п=44) або рисперидон (п=52) на вiдмiну вiд традицшних нейролептикв (недостатня ефектив-нють традицiйних нейролептикiв, погана Т'х пере-носимiсть). Провести аналiз факторiв когштивних змшних у даноТ категорп пацiентiв.
Матерiал та методи дослщження
За перiод з 2013 по 2017 рiк обстежено 144 патента, яким встановлено дiагноз параноТдноТ шизофрени за МКХ-10. Усi хворi проходили об-стеження i лiкування у вщдтеннях ПолтавськоТ обласноТ клiнiчноТ психiатричноТ лiкарнi iм. О.Ф. Мальцева. На момент включення до дослщження вс па^енти перебували в стади ремiсiТ не менш як 6 мюя^в та отримували стабiльну дозу антипсихотичноТ терапп. Всi пацiенти надали та пщписали iнформовану згоду на участь у дослн дженнi. До наукового дослщження залучено па-^ен^в як ж1ночоТ, так i чоловiчоТ статi. Вiк па^е-нтiв був у межах вщ 24 до 36 рош. У 53
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академя»
(36,80%) хворих в^^чався недостатнш ефект вщ терапи класичними антипсихотиками (гало-перiдол, трифтазин, амiназин), а у 91 (63,20%)
Ефективнють антипсихотичноТ терапи оцшю-валась у всiх дослщжуваних групах. Пацieнтiв розподiлено на три групи, першу групу склали па^енти (48 оаб), яким рекомендовано кве^рон, до другоТ групи належали па^енти (44 особи), якi отримували лкування оланзапiном та до тре-тьоТ групи належали пацiенти (52 особи), яким було призначено рисперидон. Вам патентам призначали терашю антипсихотичними препаратами за традицшними схемами та протоколами. Основна група та група порiвняння були гомо-генними за основними характеристиками. Вс хворi були обстежен за допомогою кпшко-психопатолопчного, клiнiко-катамнестичного та психодiагностичного методiв. Когштивний дефн цит та його вплив на со^альне функцiонування визначали за допомогою шкали оцiнки когштив-ноТ функцiТ при шизофренiТ, SCoRS (2001) на 1-й, 14-й, 24-й , 42-й, 94-й та 183-й день дослн дження, що надало нам змогу оцшити рiвень по-рушень пам'ятi, концентрацiю уваги, комушкати-внi навички, проблеми соцiального та мiжособи-стiсного функцiонування. Шкала надала змогу максимально ретельно та всебiчно зiбрати ш-формацiю щодо когштивних порушень пацiентiв, так як отримувалися вщ пацiента, iнформатора (людини, яка мае постшний контакт з патентом в повсякденних ситуацiях, член ам'Т, друг чи со-цiальний пра^вник) та лiкаря-психiатра.
Результати дослiдження та \х обговорення
В ходi проведеного дослiдження необхiдно зауважити, що атиповi нейролептики (кветiрон, оланзапiн, рисперiдон) мають позитивний вплив на когнiтивну функцш у пацiентiв з параноТдною шизофрешею в цiлому, сприяють успiшнiй пси-хосоцiальнiй адаптацiТ хворих. При проведены оцшки динамiки показникiв за психодiагностич-ними шкалами когнiтивного обстеження виявлен деякi вiдмiнностi у трьох обстежених групах.
Психодiагностичне обстеження 48 па^етчв першоТ групи виявило: зниження нейродинамiч-них параметрiв психiчноТ активностi (100%); по-рушення зоровоТ пам'ятi (54,7%); зменшення об'ему вербальноТ пам'ятi (59,9%); помилки в зо-ровому (42,4%) i тактильному (48,8%) гнозисi. За результатами проведеного дослщження встано-влено, прийом кве^ашну переважно впливае на функцюнування уваги пацiентiв хворих на пара-ноТдну шизофренiю, зокрема, покращуе таю ТТ
пацiента вiдзначали погану Тх переносимiсть. За-гальна характеристика па^етчв наведена в Табл.1.
Таблиця 1
Загальна характеристика хворих
властивост як переключення та в^рковють. В ходi дослiдження встановлено, що в данш групi па^енпв наявне пiдвищення обсягу та ефектив-ностi короткочасноТ мехаычноТ' пам'ятi, вщзнача-еться ефективнiсть оперативно! пам'ятi. Прове-дене вивчення процесiв узагальнення i вщволн кання як основних складових розумовоТ дiяльно-стi дозволяе стверджувати, що прийом кве^аш-ну ютотно не впливае на аналiтико-синтетичнi здiбностi хворих на параноТдну шизофренiю. Порiвняльний аналiз результатiв психодiагнос-тичного обстеження хворих даноТ групи з результатами хворих шших груп статистично вiро-гiдний (р<0,01).
Друга група па^етчв представлена 44 па^е-нтами, як приймали терапiю оланзапiном. За результатами психодiагностичного обстеження в другш групi встановлено: зниження нейродина-мiчних параметрiв психiчноТ активностi (100%); порушення зоровоТ пам'ятi (84,9%); зменшення об'ему вербальноТ пам'ят (74,9%); помилки в зо-ровому (66,5%) i тактильному (57,8%) гнозиск Порiвняльний аналiз результат психодiагнос-тичного обстеження хворих даноТ групи з результатами хворих шших груп статистично вiро-гщний (р<0,01). За результатами обстеження встановлено, що саме оланзашн покращуе сло-весне навчання та пам'ять, швидкють мови, а також позитивно впливае на виконавчi функцiТ. В ходi дослiдження впливу на увагу, робочу пам'ять не виявлено.
До третьоТ групи належали 52 па^енти з встановленим дiагнозом параноТдна шизофренiя та отримували антипсихотичну терашю рисперн доном. Вiдмiннiстю даного препарату е вплив на серотонiновi рецептори, антагошзм 5-НТ2А-рецепторiв асоцiйований з ефективнютю при ре-зистентнiй шизофренп по вiдношенню до нега-тивноТ симптоматики та когнiтивних порушень. За результатами спостереження рисперидон мае вщносно послщовш позитивнi ефекти щодо робочоТ пам'ятi, соцiального функцiонування, вн зуального навчання та уваги. Третя група па^е-нтiв показала значно кращi результати при дос-лiдженнi уваги, зокрема, концентраций переключення, стшкостк У пацiентiв, якi приймали рисперидон, вщзначалась здатнiсть добре концент-руватися на сприйманнi певного предмету, вмш-ня перемiщувати увагу з одного об'екту на шший та тривалий час концентруватися на виконанн
Параметри ПараноТдна форма шизофренп
1група II група III група
Призначений атиповий нейролептик кветирон оланзашн рисперидон
Вк 35,3+5,0 26,0+3,2 25,6+2,2
Вк початку захворювання 30,5+3,4 22,5+2,4 23,5+1,5
Тривалють захворювання 5,2+2,0 4,2+2,0 3,2+1,0
Загальна кiлькiсть хворих 48 44 52
Актуальн проблемы сучасно! медицины
поставлено'|' задачу на конкретному предметi чи поди. При проведены психодiагностичного об-стеження в третш rpyni встановлено: зниження нейродинамiчних параметрiв психiчноT активно-ст (100%); порушення зоровоТ пам'ятi (44,7%); зменшення об'ему вербальноТ пам'ятi (54,9%); помилки в зоровому (46,3%) i тактильному (47,4%) гнозиск Порiвняльний аналiз результатiв пcиходiагноcтичного обстеження хворих дано! групи з результатами хворих шших груп статис-тично вiрогiдний (р<0,01).
Висновки
1. В терапи параноТдно! шизофренiT необхщ-но керуватися принципами шдивщуальносп та комплекcноcтi.
2. Фармакотерашя повинна враховувати вплив атипового нейролептичного препарату на когнiтивну функцш пацieнта (швидкicть мови, робочу пам'ять, вербальне та вiзуальне навчан-ня, пам'ять, увагу), забезпечити м^мальш прояви побiчноT дiT лiкарcького засобу та мiжлiкар-сько! взаeмодiT.
Реферат
РАЗЛИЧИЯ КОГНИТИВНОГО ДЕФИЦИТА ПРИ ТЕРАПИИ АТИПИЧНЫМИ НЕЙРОЛЕПТИКАМИ У ПАЦИЕНТОВ С
ШИЗОФРЕНИЕЙ
Герасименко Л.А.
Ключевые слова: шизофрения, когнитивный дефицит, атипичные нейролептики.
Целью исследования было оценить изменения когнитивной функции у стабильных амбулаторных больных шизофренией, принимающих стабильную дозу атипичного нейролептика. Были обследованы 144 пациента с помощью клинико-психопатологического, клинико-катамнестического и психодиагностического методов. Когнитивный дефицит и его влияние на социальное функционирование определяли с помощью шкалы оценки когнитивной функции при шизофрении, SCoRS (2001). Результаты исследования показали, что фармакотерапия должна учитывать влияние атипичного нейролептического препарата на когнитивную функцию пациента (скорость речи, рабочая память, вербальное и визуальное обучение, память, внимание), обеспечить минимальные проявления побочного действия лекарственного средства и межмедикаментозного взаимодействия.
Summary
DIFFERENCES OF COGNITIVE DEFICITS IN THERAPY OF ATYPICAL ANTIPSYCHOTICS IN PATIENTS WITH SCHIZOPHRENIA Herasymenko L.O.
Key words: schizophrenia, cognitive deficits, atypical antipsychotics.
The aim of the study was to assess changes in cognitive function in stable outpatients with schizophrenia receiving a stable dose of an atypical antipsychotic. 144 patients passed through clinical, psychopathologi-cal, clinical catamnestic, and psychodiagnostic examination. Cognitive deficit and its impact on social functioning were measured by the scale for assessment of cognitive function in schizophrenia, SCoRS (2001). The results of the study have shown that the choice of pharmacotherapy should consider what effects might be produced by atypical antipsychotic medication on cognitive function of the patient (speech rate, working memory, verbal and visual learning, memory, attention), and ensure minimum adverse action of the medicines by themselves and their possible interaction.
Лтература
Скрипшков А. М. Дiагноcтичний процес у пcихiатрiT / А. М. Скри-пшков, Л. О. Герасименко, Р. I. 1саков. - Полтава : АСМ1, 2012.
- 128 с.
Вербенко В. А. Нейрокогнитивные расстройства при шизофрении / В. А. Вербенко. - Симферополь : ООО ДИАИПИ, 2007. -308 с.
Цьона А. Р. Нейрокогштивш порушення при шизофренп: огляд лтератури та обфунтування дослщницькоУ ппотези / А. Р. Цьона // Архiв псиматрм. - 2013. - № 4. - С. 146-153. Величковский Б. Б. Рабочая память человека: фундаментальне исследования и практическиеприложения / Б. Б. Величковский, С. А. Козловский // Интеграл. - 2013. - № 6. - С. 14-16. Тиганов А.С. Шизофрения // А. С. Тиганов. - Москва : Медицина, 1999. -410 с.
Dorph-Petersen K. A. The influence of chronic exposure to antipsychotic medications on brain size before and after tissue fixation: a comparison of haloperidol and olanzapine in macaque monkeys / K. A. Dorph-Petersen [et al.] // Neuropsychopharmacology. - 2005.
- №9. - P.1649-1661.
Pillai A. Differential effects of long-term treatment with typical and atypical antipsychotics on NGF and BDNF levels in rat striatum and hippocampus / A. Pillai [et al.] // Schizophr. Res. - 2006. - № 15. -P. 95-106.
Gold J. M. Cognitive deficits in schizophrenia / J. M. Gold, P. D. Harvey // PsychiairClinNorthAm. - 1993. - № 16. - P. 295-312. Sharma T. The cognitive efficacy of atypical antipsychotics in schizophrenia / T. Sharma, D. Mockler // J ClinPsychopharmacol. -1998. - № 18. - P. 12-19.
2
3
4
5
6
7
8
9
