Научная статья на тему 'Клиническая характеристика когнитивных расстройств у пациентов с фибрилляцией предсердий'

Клиническая характеристика когнитивных расстройств у пациентов с фибрилляцией предсердий Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
92
30
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ФіБРИЛЯЦіЯ ПЕРЕДСЕРДЬ / КОГНіТИВНі ТЕСТИ / КАРДіОВАСКУЛЯРНА ПАТОЛОГіЯ / CARDIOVASCULAR PATHOLOGY / ФИБРИЛЛЯЦИЯ ПРЕДСЕРДИЙ / ATRIAL FIBRILLATION / КОГНИТИВНЫЕ ТЕСТЫ / COGNITIVE TESTS / КАРДИОВАСКУЛЯРНАЯ ПАТОЛОГИЯ

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Стадник С.Н.

Рассматриваются вопросы диагностики и классификации когнитивных расстройств у 56 больных с фибрилляцией предсердий. Диагноз когнитивных расстройств базировался на результатах расширенного нейропсихологического обследования с качественной и количественной оценкой полученных результатов. У 25 % исследованных больных был выявлен синдром умеренных когнитивных расстройств, выделены нейродинамически-дисрегуляторный и первично-дисмнестический типы. Учитывая, что возможности лечения и реабилитации больных с деменцией в настоящее время достаточно ограниченны, представляется весьма важным изучение додементных форм когнитивных расстройств, когда терапевтические мероприятия могут быть наиболее эффективными.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Clinical Characteristics of Cognitive Impairment in Patients with Atrial Fibrillation

The article deals with questions of diagnosis and classification of cognitive disorders in 56 patients with atrial fibrillation. Diagnosis of cognitive disorders was based on the results of the extended neuropsychological examination with qualitative and quantitative evaluation of the results. In 25 % of the studied patients we detected mild cognitive impairment syndrome, determined neurodynamically dysregulatory and primary dysmnestic types. Given that the possibilities of treatment and rehabilitation of patients with dementia are currently quite limited, it is very important to study predement forms of cognitive impairment, when therapeutic interventions can be most effective.

Текст научной работы на тему «Клиническая характеристика когнитивных расстройств у пациентов с фибрилляцией предсердий»

УДК 616.831-004:616.1]-092 СТАДН1К С.М.

Вйськово-медичний кл/н/чний центр Зах/дного рег/ону, м. Львв

KAiHiHHA ХАРАКТЕРИСТИКА КОГНТИВНИХ РОЗЛАД1В У nAUiSHTiB i3 ФiБРИAЯЦieЮ ПЕРЕДСЕРДЬ

Резюме. Розглядаються питання дiагностики та класифжацп когнтивних розладiв у 56 хворих 1з фiбриляцieю передсердь. Дiагноз когнтивних розладiв базувався на результатах розширеного нейропсихологiчного обстеження з яксною та кльксною оцнкою отриманих результатiв. У 25 % до^джених хворих був выявлений синдром помiрних когнтивних розладiв, видыеш нейродинамiчно-дисрегуляторний та первинно-дисмнестичний типи. Враховуючи, що можливостiлжування тареабштащ хворих 1з деменщею ниш досить обмежеш, видаеться досить важливим вивчення додементних форм когнтивнихрозладiв, коли терапевтичт заходи можуть бути найбльш ефективними. Ключовг слова: фiбриляцiя передсердь, когштивщ тести, кардоваскулярна патологгя.

М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ

INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |

МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ /ORIGINAL RESEARCHES/

Вивчення впливу порушень серцевого ритму та про-вщносл на когштивну функцш мае особливе значення у кардюневрологи, осюльки саме щ розлади вщграють суттеву роль у розвитку когштивного дефщиту. Особлива увага в лiтературi придтяеться ролi фiбриляцii передсердь (ФП), що дiагностують в 1 % дорослого населення [7]. Бтьше 6 мтьйошв европейщв страждають вщ щеГ аритми. Поширенiсть ФП, за попередшми оцiнками, зросте у 2 рази впродовж наступних 50 роив. За своею медико-сощальною значимютю ФП суттево випереджае iншi види кардаальних аритмiй, що пов'язано не лише з Г! поширенютю, але й з тяжистю обумовлених нею орган-них ускладнень, асоцiйованих зi значними моральними та матерiальними витратами. Розвиток хрошчно! серце-воГ недостатноста, збiльшення ризику раптовоГ серцевоГ смерта, емболiчнi церебральнi ускладнення, погiршення переб^у постiнсультного перiоду, стiйка iнвалiдизацiя, низька виживанють — усе перераховане е наслщком втрати синусового ритму [2]. ФП дае п'ятиразове збть-шення ризику шсульту, i один iз кожних п'яти iнсультiв пов'язаний iз цiею аритмiею. Iшемiчнi iнсульти при ФП часто заюнчуються смертельним наслщком, а пацiенти, яю вижили, мають вищий вщсоток iнвалiдизацii та час-тiше страждають вiд рецидивiв, шж пацiенти з iншими причинами шсульту. Разом iз тим сама специфша хвороби (клiнiчнi прояви, наслщки, характер лкування) визначае ГГ iстотний вплив на актуальну життеву ситуацiю, штелект та систему особистiсних стосунюв хворого [1]. ФП вважа-еться чинником, пов'язаним iз когнiтивними розладами

(КР), що розвиваються у pe3ynbTaTi перенесеного шсульту, так i не пов'язаним i3 гострими порушеннями мозкового кровообпу (ГПМК) [6, 12, 15].

Велиы дослiдження, в яких нейровiзyалiзацiя не використовувалася, i невеликi роботи i3 застосуванням МРТ для виключення вогнищевого ураження головного мозку продемонстрували пряму кореляцш мiж ФП i ри-зиком деменци [5, 11]. Зокрема, у великому клМчному дослiдженнi, у якому брали участь 952 чоловiки лгтнього вiкy (вiд 69 до 75 роыв), як1 мали рiзнi серцево-судин-нi фактори ризику, показано, що наявшсть постшно! ФП вiрогiдно асоцiюeться зi зниженням когнiтивних функцш незалежно вiд освiтнього рiвня, сощального статусу, наявностi артерiальноl гшертензп (АГ) i по-казникiв добового мошторування артерiального тиску (АТ), наявностi цукрового дiабетy (ЦД), перенесеного iнсyльтy i стану скоротливостi лiвого шлуночка. На-впаки, не виявлено зв'язку мiж ступенем порушення когнiтивних фyнкцiй, перенесеним шфарктом мiокарда (1М) i показниками фракци викиду лiвого шлуночка [8].

Адреса для листування з авторами:

Стадшк Серий Миколайович Вгйськово-медичний клгтчний центр Зах/дного регину (м. Львiв),

в1цд]^еиня реашмаци та 1нтеисивио1 терапи depor-ss@vandex.ru

© Стадшк С.М., 2013

© «М1жнародний невролопчний журнал», 2013 © Заславський О.Ю., 2013

Отриман результати узгоджуються з висновками бтьш раннього дослщження, у якому також не було виявлено взаемозв'язку мiж ураженням бто! речовини головного мозку (за даними МРТ) та коронарною патологiею [10]. Проте iснують iншi данi, що свiдчать на користь наявност зв'язку перенесеного 1М зi зниженням ког-нiтивних функцiй, а також розвитком деменци у жшок лiтнього вiку [3, 4].

Викликае iнтерес наступна обставина: у пащенпв iз ФП, яю отримували лкування дигоксином, виявили ви-щий когштивний потенцiал навiть пiсля вирiвнювання з шшими пацiентами за рiвнем АТ, ЧСС та ЦД [8]. При цьому не було виявлено вщмшностей показниюв вищих психiчних функцiй залежно вiд прийому антитромбо-тичних та антигшертензивних препаратiв. У хворих iз синусовим ритмом зв'язку мiж прийомом дигоксину та результатами виконання психолопчних теспв не встановлено [2].

Разом iз цим у рядi праць присутнш певний скепсис вiдносно виявлених кардюцеребральних асоцiацiй при ФП. Висловлюеться думка, що у перерахованих досль дженнях обстежувалися лiтнi хворi, у яких не завжди можна об'ективно оцшити власний вплив кaрдiaльно'i аритми на стан вищих психiчних функцш [13, 14]. Вiкова акумуляцгя дегенеративних i судинних змiн, включаючи АГ, ЦД, ожиршня, порушення мозкового кровооб^у, кардiальну патологiю, не може не позначитися на цере-бральних функщях, що диктуе необхiднiсть проведення дослщження iз залученням пацiентiв середнього та лггнього вiку.

Нещодавно було опублшовано результати дослщжен-ня, що вщповщае перерахованим вимогам [9]. Середнiй в1к пацiентiв становив у групi ФП 60 роив (87 пащенлв), у груш з синусовим ритмом — 64 роки (446 пащенлв). Частина хворих страждала вщ АГ, ЦД, коронарно! патологи, мала надмiрну масу тiла. Критерiем виключення була наявнють ГПМК в анамнезi i вогнищеве ураження головного мозку (за даними МРТ). Дизайн дослщження включав не лише психолопчне тестування хворих, але й вимiр об'ему дтянки гiпокампа (МРТ-волюметрiя). У результатi було встановлено, що здатшсть до на-вчання, пам'ять, увага та виконавчi функци були гiршi в пащенлв iз ФП, вiдмiннiсть зберiгалася навпъ пiсля вирiвнювання за iншими факторами ризику. При цьому попршення когштивного статусу корелювало зi змен-шенням об'ему гiпокампу. При постiйнiй формi ФП показники психологiчного обстеження були незадо-вiльними. Постiйний прийом оральних антикоагулянтiв не супроводжувався полiпшенням когштивних функцiй [2]. Цiкаво вiдмiтити, що при ФП передушм стражда-ли здатшсть до навчання, пам'ять, увага та виконавчi функци, тодi як оптико-просторовi та пiзнавальнi на-вички, що порушуються в першу чергу при судиннш деменци, були збережеш [9]. Ця вiдмiннiсть вiдображае особливосл патофiзiологiчних механiзмiв церебрального ушкодження при ФП, коли домiнуе субкшшчна

кардiогенна мiкроемболiзацiя, на вщмшу вiд пацiентiв з АГ та ЦД (перебудова артерш мшроциркуляторного русла). Гiпотрофiя гiпокампа i порушення його функцш при ФП визначаються найбтьшою чутливютю та уразливютю цього вiддiлу мозгу до багатофакторного кардюгенного ураження.

У вiтчизнянiй лiтературi немало праць, присвячених вивченню вищих мозкових функцш при дисциркуля-торнш енцефалопати гiпертензивного та атеросклеро-тичного генезу. Проте мало клшчних дослщжень щодо вивчення когнiтивноl дисфункц!! при ФП. Актуальнють дослiдження КР, що не досягають ступеня деменцп, обумовлена також тим, що своечасне виявлення та правильне лшування цих порушень у пацiентiв iз ФП, без сумшву, пiдвищить якiсть життя хворих, сприяючи уповтьненню, а в деяких випадках i запобiганню на-станню тяжких проявiв КР у формi деменцГ!.

Мета д0сл1дження — вивчення частоти та структури когштивних розладiв у пащенпв iз фiбриляцiею перед-сердь.

Матер1али i методи

Проaнaлiзовaнi результати дослщження 56 пацiентiв (основна група) з ФП вiком вiд 45 до 75 роыв. Серед-нш вiк становив 62,4 ± 4,3 року. У 30 (53,6 %) пащентав ФП мала постшний характер, у 26 (46,4 %) — персис-туючий або пароксизмальний. Критерiями включення у дослiдження були: документована ФП та нaявнiсть кaрдiовaскулярного захворювання (iшемiчноl хвороби серця (1ХС) та АГ). У 48 (86 %) пащенпв iз ФП виявленi ознаки дисциркуляторно! енцефалопатГ! (ДЕ) рiзного ступеня вираженость У контрольну групу, порiвнянну з основною за вiком, статтю та рiвнем освiти, увiйшли 18 пащентав без порушення серцевого ритму, яы страждали в!д серцево-судинних захворювань та ДЕ. У дослщження не включали хворих, у яких вщзначали госщ або пiдго-стрi форми 1ХС, виражену екстрaкaрдiaльну пaтологiю, цукровий дiaбет, гостре порушення мозкового крово-обiгу в aнaмнезi, гемодинaмiчно знaчущi стенози та aтеросклеротичнi бляшки артерш голови i ши! за даними дуплексного дослщження, ознаки деменцГ! за шкалою Mini-Mental State Examination (MMSE), ознаки перене-сених шсультав за даними КТ головного мозку. Критери виключення обумовлеш необхiднiстю максимально вщокремити вплив на результати патолог!! з доведеною дiею на когн!тивну функцш. АГ не вщнесена до критериев виключення з мiркувaнь частого поеднання ше! патолог11 з ФП у пашентав ус!х в!кових груп.

ус!м пaцiентaм проводили неврологiчне обстеження, електрокардюграфш, стандартну ехокaрдiогрaфiю, уль-тразвукове дослiдження судин голови та ши! i розширене нейропсихологiчне обстеження з яюсною i к1льк1сною оц1нкою отриманих результат. Використовували ко-ротку шкалу оцшки псих1чного статусу MMSE, батарею тестав для оц1нки лобно! дисфункци — БТЛД, тест «ма-лювання годинника», тест вербальних aсоцiaцiй, тест

повторювання рядiв цифр у прямому та зворотному порядку за методом Векслера, бостонський тест називання, пробу Шульте, запам'ятовування та вщтворення ^в, дослiдження зорово! пам'ятi, дослщження складного гнозису (тест «недомальоваш предмети»), заучування та вiдтворення 12 ^в. Для оцiнки емоцiйного стану пащенпв використовували опитувальник Бека.

У всгх дослiджених основно! та контрольно! груп виконана комп'ютерна томографiя головного мозку з ощнкою ступеня вираженостi гщроцефали, перивентри-кулярного та субкортикального лейкоареозу, наявносп постiшемiчних кист.

Зiставлення за кшьысними характеристиками проводили з використанням одновимiрного дисперсiйного аналiзу. За допомогою непараметричного кореляцiйного аналiзу вивчали взаемозв'язки мiж когнiтивними та психоемоцшними характеристиками.

Результати та Тх обговорення

Проведене дослiдження показало, що ДЕ при фiбриляц!!l передсердь гетерогенна за когнггивними розладами. У пацiентiв iз ФП вiдзначали дек1лька варь анпв КР, що не досягали ступеня деменци. Так, для ФП характерний синдром помiрних когнiтивних розладiв (ПКР). Клшчна симптоматика у 14 (25 %) пащенпв iз ФП в!дпов!дала дiагностичним критерiям синдрому ПКР (I група). У 31 (55,4 %) пащента з ФП також були

скарги на попршення пам'ятi, уваги i розумово! пра-цездатностi, а при нейропсихолопчному обстеженнi виявлялися легы когнiтивнi розлади (ЛКР) (II група), що мали головним чином нейродинамiчний характер i не позначалися на професшнш i соцiально-побутовiй активностi. В шших 11 (19,6 %) пащенпв iз ФП були в!д-сутш скарги на погiршення пам'ятi, уваги та розумово! працездатносп, а при нейропсихолопчному дослщженш КР не були виявлеш (III група).

Середнiй вш хворих iз ПКР (I група) був вiрогiдно (р < 0,05) вищим порiвняно з пацiентами з ЛКР (II група) та контрольною групою (табл. 1). Також вщзначалося переважання за втэм пацiентiв iз ПКР порiвняно з хворими без КР, яке, проте, не досягало статистично! значущостi. Уш групи були порiвняннi за статтю, рiвнем освiти, а також тривалютю захворювання.

Данi нейропсихологiчного досл!дження свщчили про те, що у пащенпв !з ПКР (I група) вщзначалися найбiльш вираженi КР. Це проявлялося вiрогiдною (р < 0,05) в!д-мiннiстю вiд контрольно! групи сумарних показник1в основних нейропсихологiчних тестiв (ММ8Е, БТЛД), а також субтестiв «пам'ять» i «орiентування» (табл. 2).

Яысний аналiз нейропсихолопчно! симптоматики показав, що в основi КР при ФП лежать дисрегуляторш механiзми та недостатнють нейродинамiчно! складово! когнпивно! дiяльностi. Це тдтверджувалося вiрогiдною (р < 0,05) вщмшшстю вiд контрольно! групи показниюв

Таблиця 1. BiKOBi, статевi та осв1тн1 характеристики хворих (М ± m)

Показники Групи

1 II III Контрольна

Середнм BiK (роки) 65,7 ± 4,4*# 59,9 ± 4,8 58,1 ± 4,7 60,4 ± 4,2

Стать Ч 10 23 7 14

Ж 4 8 4 4

PiBeHb ocBi™ (роки) 13,5 ± 1,8 14,4 ± 1,3 14,2 ± 1,8 14,4 ± 1,4

Показники Групи

I II III Контрольна

ММБЕ — загальний бал 25,4 ± 1,7*# 26,8 ± 1,2* 28,4 ± 0,8 29,2 ± 0,9

Субтест «орieнтування» 9,2 ± 0,9*# 9,6 ± 0,2 9,8 ± 0,4 9,8 ± 0,4

Субтест «пам'ять» 1,6 ± 1,1* 1,8 ± 1,0* 2,6 ± 0,1 2,6 ± 0,4

БТЛД — загальний бал 13,4 ± 1,6*# 15,8 ± 1,1 17,1 ± 0,6 17,3 ± 0,9

Концептуалiзацiя 2,2 ± 0,9*# 2,5 ± 0,6 2,6 ± 0,5 2,74 ± 0,50

Побiжнiсть мови 2,5 ± 0,8*# 2,9 ± 0,2 3,0 ± 0,0 3,0 ± 0,0

Динамiчний праксис 1,8 ± 0,8*# 2,4 ± 0,7 2,6 ± 0,7 2,6 ± 0,7

Контроль гальмування 2,5 ± 0,7*# 2,8 ± 0,4 2,9 ± 0,3 2,9 ± 0,3

Примтки: * — p < 0,05 — вiрогiдна BWMiHHicn вд контрольноi групи; # — p < 0,05 — вiрогiдна B^MiHHicn I та II груп.

Примтки: * — p < 0,05 — вiрогiдна в'щм'1нн1сть вд контрольноi групи; # — p < 0,05 — вiрогiдна в'щм'шшсть

вд II групи.

Таблиця 2. Кльксна оцнка когнтивних функцй за показниками основних скриннгових теств

(у балах; М ± m)

уваги, швидкост мови, сумарного бала i показниыв концептуалiзацii i динамiчного праксису за БТЛД. Також вщзначалися порушення номшативноГ функци мови та просторових функцш. Порушення пам'ятi при ФП iз синдромом ПКР характеризувалися, головним чином, недостатнютю втьного вiдтворення слiв при збереженш вiдтворення з пiдказкою.

Зпдно з концепцiею системноГ динамiчноi' локаль зацii' вищих психiчних функцiй А.Р. Лурiя, описаний профiль порушень свщчить про дисфункцiю I i III функцюнальних блокiв, тобто глибинних i переднiх вщ-дiлiв головного мозку. Iмовiрно, в основi цих порушень лежить функцiональне вiдокремлення лобних часток та шдюркових церебральних утворень унаслщок змiн бтоГ речовини головного мозку. Первинш порушення пам'ятi при цьому вщсутш, страждають iншi сторони мнестич-ноГ дiяльностi, а саме — можливють створювати мiцнi мотиви запам'ятовування та тдтримувати активне на-пруження, необхщне для довiльного запам'ятовування, а також можливють перемикання вщ одного комплексу слщв до iншого.

Дослщження показало, що формуванню синдрому ПКР передуе стадiя бiльш легких КР. У пашенпв iз ЛКР (II група) також вщзначалися КР, але вираженi меншою мiрою. Наявнiсть КР шдтверджувалася вiрогiдною (р < 0,05) вщмшшстю вiд контрольноГ групи за показниками уваги, побiжностi мовi i пам'ятi. Виражених порушень орiентування, просторових функцш, концептуалiзацii', номiнативноi' функцii' мови, а також первинних порушень пам'ят у пашенпв iз ЛКР виявлено не було. Також у пашенпв щеГ групи не було порушень повсякденноГ життевоГ активностi. Таким чином, у пашенпв iз ЛКР вщзначалися порушення нейродинамiчноi' складовоГ когштивноГ дiяльностi (I функцiональний блок зпдно з теорiею системноГ динамiчноi' локалiзацii' вищих психiчних функцiй А.Р. Лурiя), що не досягають за своею кшшчною значимiстю вираженостi ПКР та не по-значаються на професшнш i соцiальнiй активностi.

Порушення при ЛКР виявляються лише в окремих когштивних сферах за допомогою спещальних методик i не формують цшсного клiнiчного синдрому. Слщ зазна-чити, що наявш в аналiзованих хворих КР, незважаючи на Гх мШмальну вираженiсть, добре усвiдомлювалися пацiентами: переважна бтьшють iз них при активному розпитуванш вiдмiчали у себе попршення пам'ятi та розумовоГ працездатность Пацiенти пред'являли скарги на головний бшь розлитого характеру, бiльше в скроневих дтянках; запаморочення; поганий сон, дратавливють, погiршення пам'ятi; на перюдичш болi в серцi; руховi порушення; болi в дiлянцi плечового су-глоба. У хворих I групи було бтьше психологiчних проблем, шж в осiб того ж вшу в II групi. Часто зус^чалися симптоми депресп, занепокоення i неспецифiчний психологiчний дистресс. Обстеження показало, що у 50 % ошб ше'Г групи був вiдсутнiй контроль над своГми

емощями. Вони починали несподавано плакати, рщше — немотивовано смiятися.

В 11 хворих (III група) були вщсутш скарги на погiршення пам'ятi, уваги i розумовоГ працездатностi, а при нейропсихолопчному дослiдженнi не було виявлено зниження когштивних функцш, що статистично вiрогiдно вiдрiзнялося вiд показниыв контрольноГ групи. Щ хворi також не вiдрiзнялися вiд пащенпв iнших груп за показниками невролопчного статусу, стадiею ДЕ, наявнiстю серцево-судинних захворювань. Це може свщчити про те, що наявнють КР характерна для судинноГ мозковоГ недостатностi, але не е ГГ облiгатною ознакою.

Яысний нейропсихологiчний аналiз КР свщчив про неоднорiднiсть синдрому ПКР при ФП. Пащенти з ПКР були подтеш на двi пiдгрупи за результатами дослщження пам'ятi за допомогою модифшованоГ методики Гробера i Бушке. У 5 з 14 пащенпв iз ПКР вiдзначалися якiсно вщмшш порушення пам'ятi. У цих хворих порушення пам'яп були найбiльш виражеш, вони вiдрiзнялися вiд контрольноГ групи за вшма показниками цього теста, а за показниками вщстроченого вщтворення (вiльного i, що особливо важ-ливо, з пiдказкою) i вщ iнших 9 пацiентiв I групи. Саме неефективнють семантичних пiдказок, що проявляеться вiрогiдною вiдмiннiстю показника вщстроченого вщтворення з пiдказкою вiд пащенпв усiх iнших груп, свiдчить про наявшсть первинних порушень пам'ять Подiбнi порушення пам'ятi з наявнiстю значноГ рiзницi безпосереднього i вiдстроченого вщ пред'явлення матерiалу вГдтворення та неефективнютю категорiальних пiдказок дуже характернi для оргашчного ураження гiпокампа. У рядi пролонгованих епiдемiологiчних дослiджень показано, що цей вид порушень пам'ята е ранньою i досить чутливою ознакою розвитку деменцй та вважаеться найбтьш типовим для початкових проявiв нейродегенеративного процесу.

Таким чином, виходячи з характеру КР, мож-на видшити таш типи ПКР за М.М. Яхно (2005): нейродинамiчно-дисрегуляторний тип синдрому ПКР (ПКР-нд) та первинно-дисмнестичний тип синдрому ПКР (ПКР-д). У нашому дослщженш I пГдгрупу стано-вили 9 пацiентiв (64,3 % хворих iз ПКР), до II пГдгрупи увiйшли 5 хворих (35,7 %). Вiдмiчено, що порушення пам'ятi за результатами тесту 12 ^в вщзначалися у хворих I пiдгрупи i меншою мiрою у пацiентiв iз ЛКР, але у них семантичш пiдказки були ефективнi i показник вщстроченого вщтворення з пiдказкою вiрогiдно не вiдрiзнявся вiд контрольноГ групи. За даними нейропсихолопчного дослiдження, проведе-ного у пiдгрупах пацiентiв iз ПКР, було показано, що мiж пацiентами з ПКР-нд та ПКР-д не було значущих вщмшностей за показниками загальноГ тяжкостi КР, виражешстю порушень регуляцй довiльноi' дiяльностi та нейродинамiки когнiтивних процесiв, а також за показниками емоцшного стану. При цьому у пащентав iз

Таблиця 3. Показники ор1ентування, просторових функц1й i ном1нативно1 функци мови

в обстежених групах (у балах; М ± m)

Показники Пщгрупи хворих i3 ПКР Контрольна

ПКР-нд ПКР-д

MMSE, субтест «орюнтування» 9,6 ± 0,7 9,0 ± 0,5*# 9,8 ± 0,4

Тест «малювання годинника» 7,7 ± 2,4* 5,9 ± 2,3*# 9,8 ± 0,4

Недомальован предмети (А.Р. Лурiя) 8,0 ± 2,3* 6,8 ± 2,2* 10,3 ± 1,4

MMSE, субтест «малюнок» 0,9 ± 0,3 0,6 ± 0,5*# 0,97 ± 0,10

Бостонський тест називання: — ктьюсть правильних вщповщей — семантичних пщказок — фонематичних пщказок 43,4 ± 5,0* 8,4 ± 4,5* 9,4 ± 3,6* 36.3 ± 8,0*# 14,2 ± 6,6*# 13.4 ± 6,1*# 49,4 ± 4,0 3,6 ± 2,7 3,8 ± 2,8

Примтки: * — p < 0,05 — вiрогiдна вiдмiннiсть вд контрольноi групи; # —p < 0,05 — вiрогДна вiдмiннiсть

I та II груп.

ПКР-д були значно (р < 0,05) бтьш вираженi порушення пам'ятi всiх модальностей, орieнтування, просторових функцш, номшативно! функци мови (табл. 3).

Таким чином, у пащенпв iз ПКР-д окрiм лобно-пщюрково! дисфункцй виявлялися симптоми дисфункцй скронево-пм'яних вiддiлiв головного мозку. При порiвняннi даних дослiдження неврологiчного статусу за групами було виявлено, що у пащенпв iз ПКР-д вiрогiдно (р < 0,05) рщше порiвняно з пащентами всiх iнших груп, спостерналася пiрамiдна недостатнiсть, а порiвняно з пащентами з ПКР-нд — також i псевдо-бульбарний синдром. При ощнщ стадiй ДЕ вiдмiчено, що вiрогiдно (р < 0,05) вища стадiя ДЕ була у хворих I пщгрупи порiвняно з II. Мiж пацieнтами iнших груп вiрогiдних вiдмiнностей виявлено не було.

При яиснш оцiнцi даних КТ статистично вiрогiдних вiдмiнностей мiж групами отримано не було. Проте за виражешстю розширення шлуночкiв i субарахнощальних просторiв вiрогiдно (р < 0,05) вiдрiзнялися вiд контрольно! групи всi пащенти з ФП i КР, тодi як за наявнiстю кiст — ттьки з ПКР-нд, а за наявшстю лейкоареозу — всi хворi з ПКР. У пацieнтiв III групи статистично вiрогiдних вiдмiнностей в!д контрольно! групи за даними КТ отримано не було. Був проведений кореляцшний аналiз загального масиву та за групами хворих. КР усгх дослщжених груп корелювали з вшом i вираженiстю судинного захворювання головного мозку. Кореляци з емоцшним станом (за даними опитувальника Бека) отримаш тiльки у хворих iз ЛКР, а у пацieнтiв шших груп не виявленi.

Висновки

У пащенпв iз фiбриляцieю передсердь вщзначаеться зниження когнiтивних функцiй порiвняно з кардiальними хворими без порушення серцевого ритму. Порiвняння результатiв клшшо-шструментального обстеження хворих iз рiзними типами синдрому ПКР виявили значну схожють неврологiчно! симптоматики та даних нейровiзуалiзацi!, що свiдчило про наявнiсть ознак судинно! мозково! недостатностi в усгх обсте-

жених i3 ФП. Проте B^Mi4eHa тенденцiя до дещо бтьшо! вираженостi судинного ураження головного мозку у пащенпв i3 ПКР-нд. Таким чином, при дещо легшому перебну судинного захворювання головного мозку пащенти з групи ПКР-д мали порiвняннi за вираженiстю КР. Цей факт можна вважати непрямим пiдтвердженням наявносп у цих хворих супутнього патолопчного процесу, що посилюе КР, вирiвнюючи !х з тими, що спостернаються при тяжкому перебiгу судинного захворювання. Наведеш вище данi якiсного нейропсихолопчного аналiзу свiдчать про те, що цей процес, iмовiрно, мае нейродегенеративний характер. Проведене дослщження показало, що одночасна присутшсть як судинних, так i нейродегенеративних змiн, можливо, мае мiсце не лише при деменщях, але й на етат ПКР. Це пiдтверджуеться спiльнiстю чинниыв, що роблять внесок у розвиток когнггивних порушень у пацiентiв iз ЛКР та ПКР.

Список л1тератури

1. Алехин А.Н. Психологические проблемы в аритмологии (на модели фибрилляции предсердий)/А.Н. Алехин, Е.А. Трифонова, Д.С. Лебедев // Вестник аритмологии. — 2011. — № 63. — С. 45-54.

2. Суслина З.А. Практическая кардионеврология / З.А. Суслина, А.В. Фонякин, Л.А. Гераскина, В.Вл. Машин, Е.С. Трунова, В.В. Машин, М.В. Глебов. — М.: ИМА-ПРЕСС, 2010. — С. 205-207.

3. Aronson M.K. Womem, myocardial infarction and dementia in the very old/M.K. Aronson, W.L. Ooi//Neurology. — 1990. — Vol. 40. — P. 1102-1106.

4. Breteler M. Cardiovascular disease and distribution of cognitive function in elderly people: the Rotterdam Study / M. Breteler, J. Claus, D. Grobbe, A. Hofman // BMJ. — 1994. — Vol. 308. — P. 1604-1608.

5. Elias M.F. Atrial fibrillation is associated with lower cognitive performance in the Framingham offspring men / M.F. Elias, L.M. Sillivan, P.K. Elias// J. Stroke Cerebrovasc. Dis. — 2006. — Vol. 15. — P. 214-222.

6. Elias P.K. Blood pressure-related cognitive decline: does age a make difference?/ P.K. Elias, M.F. Elias, M.A. Robbins,

M.M. Budge // Hypertension. — 2004. — Vol. 44. — P. 631636.

7. Kannel W.B. Prevalence, incidence, prognosis and predisposing conditions for atrial fibrillation: population-based estimates / W.B. Kannel, P.A. Wolf, E.J. Benjamin //Am. J. Cardiol. — 1998. — Vol. 82(8A). — P. 2-9.

8. Kilander L. Atrial fibrillation is an independent determinant of low cognitive function. A cross-sectional study in elderly men / L. Kilander, B. Andren, H. Nyman//Stroke. — 1998. —Vol. 29. — P. 1816-1820.

9. Knecht S. Atrial fibrillation in stroke-free patients is associated with memory impairment and hippocampal atrophy/S. Knecht, Ch. Oelschlager, Th. Duning//Eur. Heart. J. — 2008. — Vol. 29. — P. 2125-2132.

10. Longstreth W.T. Clinical correlates of white matter findings on cranial magnetic resonance imaging of 3301 elderly people: the Cardiovascular Health study / W.T. Longstreth, T.A. Manolio, A. Arnold// Stroke. — 1996. — Vol. 27. — P. 1274-1282.

11. O'Connell J.E. Atrial fibrillation and cognitive function: case-control study / J.E. O'Connell, C.S. Gray, J.M. French,

I.H. Robertson // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 1998. — Vol. 65. — P. 386-389.

12. Ott A. Atrial fibrillation and dementia in a population-based study. The Rotterdam Study/A. Ott, M.M. Breteler, M.C. de Bruyne, F. van Harskamp, D.E. Grobbee, A. Hofman //Stroke. — 1997. — Vol. 28(2). — P. 316-321.

13. Park H. Non-valvular atrial fibrillation and cognitive decline: a longitudinal cohort study / H. Park, A. Hildreth, R. Thomson, J. O'Connell // Age Ageing. — 2007. — Vol. 36(2). — P. 157-163.

14. Rastas S. Atrial fibrillation, stroke and cognition: a longitudinal population-based study of people aged 85 and older / S. Rastas, A. Verkkoniemi, T. Polvikoski, K. Juva, L. Niinisto, K. Mattila, E. Lansimies, T. Pirttila, R. Sulkava // Stroke. — 2007. — Vol. 38(5). — P. 1454-1560.

15. Sabatini T. Regarding atrial fibrillation and cognitive function in older people / T. Sabatini, G.B. Frisoni, P. Barbisoni, G. Bel-lelli, R. Rozzini, M. Trabucchi // J. Am. Geriatr. Soc. — 2000. — Vol. 48. — P. 387-390.

OmpuMaHO 31.08.13 D

Стадник С.Н.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Военно-медицинский клинический центр Западного региона, г. Львов

КЛИНИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА КОГНИТИВНЫХ РАССТРОЙСТВ У ПАЦИЕНТОВ С ФИБРИЛЛЯЦИЕЙ ПРЕДСЕРДИЙ Резюме. Рассматриваются вопросы диагностики и классификации когнитивных расстройств у 56 больных с фибрилляцией предсердий. Диагноз когнитивных расстройств базировался на результатах расширенного нейропсихологического обследования с качественной и количественной оценкой полученных результатов. У 25 % исследованных больных был выявлен синдром умеренных когнитивных расстройств, выделены нейро-динамически-дисрегуляторный и первично-дисмнестический типы. Учитывая, что возможности лечения и реабилитации больных с деменцией в настоящее время достаточно ограниченны, представляется весьма важным изучение додементных форм когнитивных расстройств, когда терапевтические мероприятия могут быть наиболее эффективными.

Ключевые слова: фибрилляция предсердий, когнитивные тесты, кардиоваскулярная патология.

Stadnik S.M.

Military Medical Clinical Center of the Western Region, Lviv, Ukraine

CLINICAL CHARACTERISTICS OF COGNITIVE IMPAIRMENT IN PATIENTS WITH ATRIAL FIBRILLATION

Summary. The article deals with questions of diagnosis and classification of cognitive disorders in 56 patients with atrial fibrillation. Diagnosis of cognitive disorders was based on the results of the extended neuropsychological examination with qualitative and quantitative evaluation ofthe results. In 25 % ofthe studied patients we detected mild cognitive impairment syndrome, determined neurody-namically dysregulatory and primary dysmnestic types. Given that the possibilities of treatment and rehabilitation ofpatients with dementia are currently quite limited, it is very important to study predement forms of cognitive impairment, when therapeutic interventions can be most effective.

Key words: atrial fibrillation, cognitive tests, cardiovascular pathology.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.