CC BY
16клиническая психиатрия а псахоФаршакотерапая
УДК 616.895.8: 616.8-008.6
НЕЙРОКОГН1ТИВН1 ПОРУШЕННЯ ТА МЕТОДИ IX КОРЕКЦП У ХВОРИХ НА ШИЗОФРЕН1Ю. ТЕНДЕНЦН ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Н. О. Дзеружинська, О. О. Молчанова Кафедра псих1атри та наркологи Национального медичного ун1верситету
iMeHi О. О. Богомольця, Ки!в
Резюме. Розглянуто проблему корекщи нейрокогнiтивних порушень при шизофрени, а та-кож зроблено висновок про необхдшсть подальшого вивчення структури нейрокогнiтивних порушень i3 метою розробки найбмьш ефективно1 програми когнiтивного й социального вiдновлення ще! групи пащентав. Порушення когнiтивного функц1онування мiстить по-рушення короткотривало1 пам'ятi, уваги, виконавчих функций, довготривало1 пам'ятi та сощальних когнiтивних функцш. Установлено, що наявшсть нейрокогнiтивних порушень б1льшою мiрою впливае на р1вень сощально! адаптацп хворих на шизофренiю, н1ж виражешсть галюцинаторно-маячних чи негативних розлад1в. Когштивш порушення недо-статньо шддаються корекцп за допомогою психофармаколопчних засобiв, що свщчить про необхiднiсть застосування психосощально! допомоги хворим на шизофренiю.
Одним ¡з перспективних, але на сьогодш недостатньо вивчених метод1в корекцп когнггивних порушень е проведення нейрокогн1тивних тренувань. Нейрокогнггивне тре-нування являе собою психокорекцшну роботу, що спрямована на вщновлення втрачено! п1знавально1 функци шляхом впливу на таю процеси, як пам'ять, увага, а також виконавч1 функцп. Деюлька переваг мае «комп'ютеризоване когштивне в1дновлення» (Computer assisted cognitive rehabilitation - CACR), яке складаеться з чгтко структурованих занять, тд час яких здшснюеться виконання вправ, яю розроблен на основ1 психод1агностичних методик. Викори-стання комп'ютерних програм дозволяе стандартизувати навчальн1 завдання, а також унемож-ливити вплив м1жперсональних стосунюв терапевта й пац1ента на результати дослщження.
RftroHOBi слова: парано!дна шизофрен1я, нейрокогнiтивнi порушення, методи корекцп.
Шизофреня е одним 1з найб1льш поширених пснх1чннх розлад1в, який призводить до несприятливих соц1альннх та економ1чннх насладив. За даними еп1дем1олог1чннх дослщжень, иоширешсть шизофрени у свт оцшюеться в межах 0,8-1,0% [4]. У бмьшосп випадшв спо-стериаються хрошчний переби захворювання з частими загостреннями, прогресування змш особистосп, що зумовлене патолопчним процесом, та високий р1вень швалщизацп (до 40%) хворих на шизофрешю [3]. Згщно з дослщженням Всесвпньо! оргаизацп охорони здоров'я шизофреня е одшею з десяти найб1льш розповсюджених причин, що призводять до стшко! втрати працездатност1 (швалщносп) у иопуляци оаб молодого вшу (15-44 роки) [5].
На даний час лише 7% вщ загально! тривалосп захворювання падiеит потребуе госш-тамзаци. Решту часу хворий проводить у сощум^ Установлено, що соцiальиi втрати бмьшо! частини хворих спостерiгаються ще до розвитку першого психотичного етзоду шизофренп та продовжують посилюватися з плином шизофреиiчиого процесу [4]. Крiм того, в результа-тi узагальнення наукового та клiиiчиого досвiду стало можливим стверджувати про те, що функщональний дефщит (вiдображеииям якого, iмовiрно, е иейрокогиiтивиi порушення) у хворих на шизофреиiю е причиною формування iивалiдиостi та непрямих витрат на захворювання. 1снуе думка, що наявшсть нейрокогштивних порушень б1льшою мiрою впливае на р1вень сощально! адаптаци хворих на шизофреиiю, н1ж виражешсть галюцинаторно-ма-ячних чи негативних розлад1в. Деякi автори вважають, що шизофрен1я здеб1льшого являе собою нейрокогнiтивний розлад [6], i це дещо суперечить класичнш псих1атрп, у якiй когш-тивне фуикдiонуваиня посщало другорядне мюце або взагалi не описувалося [2].
Слд зазначити, що першi спроби дослщити та здшснити опис порушень когттивного фуикцiонуваиня при шизофренп були зроблеш понад сто рошв тому. Однак, тривалий час iснували рiзномаиiтнi уявлення про причини його виникнення так само, як i недостатне ро-зумшня того, яким чином саме когнпивна дисфункщя впливае на повсякденне життя хворого на шизофренгю. Згiдно з результатами нещодавн1х дослщжень було встановлено, що порушення когттивного функцюнування е корiнною особливютю шизофренп [6]. Загаль-ноприйняте визначення поняття нейрокогнiтивного дефщиту мiстить отримання нижчих,
нiж за нормою, показнишв при виконанн завдань за нейропсихолопчними методиками. Також окремими групами науковщв були зроблен спроби досягнути консенсусу щодо ви-значення дiлянок когнитивного функщонування, як пошкоджуються в щел групи хворих. У рамках програми MATRICS (Mesurement and Treatment Research to Improve Cognition in Schizophrenia) було встановлено, що погiршення спостерiгаeться в наступних ланках когш-тивного функдiонування [7].
• увага (attention/ vigilance);
• швидшсть обробки iнформадiï (speed of processing);
• короткотривала пам'ять (working memory);
• вербальш пам'ять та навчання (verbal learning and memory);
• зоровi пам'ять та навчання (visual learning and memory);
• мислення та проблемно-виршувальна поведiнка (Reasoning and Problem Solving);
• соцiальнi когштивш функдiï (Social Cognition).
Разом iз тим, у рамках проекту CNTRICS (Cognitive Neuroscience Treatment Research to Improve Cognition in Schizophrenia) було запропоновано визначити наступш шгсть дмянок когнiтивного функдiонування, якi зазнають найбiльшого ушкодження в падieнтiв iз шизоф-ренieю [8]. Це:
1) сприйняття (perception);
2) короткотривала пам'ять (working memory);
3) увага (attention);
4) виконавчi функцп (executive functions);
5) довготривала пам'ять (long-term memory);
6) сощальш когнiтивнi функдiï (social cognition).
Таким чином, питання щодо прийняття дефiнiдiй стосовно нейрокогнiтивного функщонування в дiлому, а також при шизофрени зокрема залишаеться на сьогодшшнш день вiдкритим i потребуе проведення додаткових дослiджень у дiй галуз^ Особливо важ-ливим постае питання адаптащл дього напрямку науковоï дiяльностi до класичних уявлень про шизофренж та формування загальноприйнятого укралномовного глосарж, оскiльки бiльшiсть фундаментальних дослiджень на сьогодш виконуються за кордоном.
У межах роботи програми MATRICS (Measurement and Treatment Research to Improve Cognition in Schizophrenia, США) було показано, що доа не виршено питання, яким чином можливо вплинути на когштивне функщонування. Окрiм пошуку можливостей покращен-ня когнiтивного функщонування шляхом винайдення нових лiкiв, спещал1сти щел галузi активно впроваджують психолопчне лiкування, яке являе собою когнггивш тренування при шизофренiï.
Використання когнпивних тренувань у програмi реабiлiтадiï пащенпв iз шизофренiею базуеться на гiпотезi про нейропластичнiсть - сукупнiсть продеав ремоделювання синап-тичних зв'язкiв, що спрямовано на оптимiзадiю нейрональних зв'язшв i вiдiграе вирiшальну роль при встановленш нових синаптичних зв'язкiв, як виникають при навчаннi, а також при пiдтримцi функдiонування вже сформованих нейрональних зв'язкiв [1]. Слщ пiдкреслити, що iснуе декiлька визначень даного напрямку роботи: когнiтивна корекцiя (Cognitive Remediation), когнiтивна реабмпащя (Cognitive Rehabilitation) i когнггивш тренування (Cognitive Training) [9].
Вважаеться, що найб^ш доречним е використання термша «когни^ивн тренування» (Cognitive Training), осшльки згiдно з визначенням Webster (1986) тренування (training) передбачае навчання або тренування з метою змщнення розумових або фiзичних здiбностей.
На сьогодш дослдниками запропонована велика шльшсть програм когнiтивних тренувань, яш умовно можливо роздiлити на три групи зидно з методиками, яш використову-ються в роботi з пащентами:
1) тренувальнi програми покращення когнiтивного функдiонування (training programs to inhance cognition);
2) компенсуючi реабiлiтадiйнi програми (compensatory rehabilitation programs);
3) тренувальш програми з використанням комп'ютерiв (training programs using computers).
Тренувальш програми покращення когнитивного функдiонування (Training programs to inhance cognition).
Метою цього втручання е покращення/пiдвищення/тренування когнiтивного функцюнування. Основна увага спрямована на те, щоб навчити використовувати попереднiй досвщ у повсякденному житп. Тренування базуеться на використаннi робочих тестiв (laboratory tests) для покращення функцiонування в таких сферах як перцепщя та пам'ять [10].
Ця група охоплюе наступн програми:
• когнггивна вщновлювальна терапiя (Cognitive remediation Therapy - CRT);
• когнггивна покращувальна терап1я (Cognitive Enhancement Therapy - CET);
• формування уваги (Attention Shaping);
• штегративна психолопчна терап1я при шизофрени (Integrated Psychological Therapy for Schizophrenia - IPT).
Когнггивна вщновлювальна терашя (CRT) була розроблена T. Wykes на баз1 оригшально! програми Delahunty and Morice (1996) [11]. Зазначено, що саме пам'ять та увага мають значний вплив на визначення здатносп падiента до функцюнування в суспмьств^ Метою CRT е: пщвищення емносп й ефективносп когнггивного функцiонування; пщвищення мотиваци; узагальнення навичок i використання сощально! пщтримки
Програма складаеться з трьох модулiв:
• модуль когнiтивного переключення (Cognitive Shift Module);
• модуль пам'яп (Memory Module);
• модуль планування (Planning Module).
Даш щодо ефективносп суперечливi та вважаються залежними вщ специфiчних ком-понентiв тренувань, що використовуються в кожному окремому випадку. Покращення ког-нiтивних здiбностей i пiдвищення мотивацii необхiдне для належного набуття iнших навичок iз метою досягнення продуктивного функцiонування пщ час реабiлiтацiйного процесу в пащенпв iз шизофренiею [14].
Когнiтивна покращувальна терапя (CET) була розроблена Hogarty i Flesher (1991, 1996) [12]. Вона базуеться на твердженш, що головною метою втручання е покращення двох ос-новних функцш: по-перше, здатностi адекватно оцiнювати стимули й сощальний контекст i, по-друге, залучення гнучких форм мислення, що дозволяе отримувати декiлька альтернатив (divergent thinking), очшувати можливi наслiдки вiдповiдi та оцшювати точку зору iнших. Програма CET призначена для застосування серед пащенпв iз шизофренiею без психо-тичних проявiв i мае на мета покращення нейрокогнiтивного й сощального когнiтивного функцiонування. Як зазначають автори ще! методики, застосування останньо1 можливе лише в пацiентiв iз IQ вище 80 та за вщсутносн психотично! симптоматики.
Формування уваги (Attention Shaping). Ця програма базуеться на модифшаци поведшки. «Shaping» мiстить селективне закршлення вдалих досягнень бажано! поведшки. На початку тренування сфокусоваш на поведшщ, яка мае велику вiрогiднiсть бути вiдтвореною в рамках особливостей шдивща. Пiсля встановлення еталону поведiнки закрiплення вiдбуваеться шляхом заохочення та спонукання до досягнення фшально! моделi поведiнки. Моделювання поведiнки роздiляе методологiю iнших тренувальних програм, зокрема навчання уникнення помилок (errorless learning).
1нтегративна психологiчна терапiя при шизофрени (IPT) базуеться на гiпотезi про на-явнiсть тiсного взаемозв'язку мгж базовими когнiтивними розладами, якi спостерпаються при цьому захворюваннi, i функщональним дефiцитом. Заняття проводяться в групах i складаються з п'яти субпрограм: когнтивна диференцiап;iя, соцiальна перцепцiя, вербальна комунiкап;iя, соцiальнi навички, мiжперсональне виршення проблем [13].
Тренування за цими субпрограмами здшснюеться послiдовно для досягнення найбмь-шо! ефективностi втручання. Покращення базових навичок необхдне для подальшого роз-витку комплексних форм сощально! поведiнки. Cлiд зазначити, що перевагами програм для покращення когнггивних функцш е короткотривал1сть та iнтенсивнiсть застосування, що забезпечуе досягнення покращення у виконанш нейропсихолопчних тестiв когнiтивного функцюнування. При застосуванш iнтегративних втручань (IPT) вдаеться досягнути значно бiльшого покращення загального функцiонування [15].
Метою компешуючих реабiлiтацiйних програм (Compensatory rehabilitation programs) е використання неушкоджених ланок когнггивного функцiонування та впливу навколиш-нього середовища з метою покращення функцюнування шляхом тренування бажаного типу поведшки [16]. Найбмьш популярними в цш груш е наступш програми: Errorless Learning та Cognitive Adaptation Training [17, 18].
Errorless Learning (EL) представляе тренувальну програму, яка базуеться на гшотезГ, що допущення помилок значно знижуе ефектившсть навчального процесу в падiентiв iз когнiтивним дефiцитом [19]. Тренувальнi завдання в EL розподiленi на частини, заняття по-чинаються з б1льш простих завдань, поступово ускладнюючись. Шд час тренування засто-совуеться певний набiр методик та iнструкцiй iз метою запобграння виникненню помилок. Кожен компонент окремо! навички закршлюеться шляхом повторення. Було встановлено, що та падiенти, котрi займалися за програмою EL, при виконаинi професшних завдань ви-являли значно менший р1вень когнiтивного дефiциту [20].
Когнiтивне адаптивне тренування (Cognitive Adaptation Training) засновано на ви-користаинi шдтримки навколишнього середовища у виглядi позначок, листiв-перевiрок, оснащення пакування лшгв спецiальними сигнамзуючими пристроями, а також заохочення до органзацп адекватного повсякденного функцiонуваиня, зокрема прийому лш!в та са-мообслуговування [21]. Терапевтична стратегiя базуеться на ретельнш оцiицi когнiтивного функцiонуваиня, поведшки та навколишнього середовища, а також на припущенш, що погiршення виконавчих функцш призводить до порушень формування належно! поведiнки й навiть до и погiршення. Загалом, компенсаторнi програми спрямован на попередження допущення помилок пщ час виконання завдань. Слд пiдкреслити, що цей вид тренувань доцiльно застосовувати серед падiентiв iз значними когнiтивними порушеннями.
Шершi програми тренувань когнитивного фуикцiонуваиня за допомогою комп'ютерiв (Training programs using computers) були розробленi для падiентiв з ушкодженнями головного мозку. Тренування спрямоваиi на покращення уваги та, меншою мiрою, на формування проблемно-виргшувально! поведiики. 1снують певнi переваги використання комп'ютерiв у виглядi можливосп пристосовувати складнiсть програми до окремого пацiента, отримувати швидкий зворотнш зв'язок, використовувати методики закрiплення й монiторуваиня процесу тренування. Недолшом цього методу для пащентав Гз шизофренiею е вщсутшсть сощ-ально! взаемодп. Розглянемо наступш програми:
• Graditor;
• RehaCom;
• The Neuropsychological Educational Aproach to Rehabilitation (NEAR).
Graditor являе собою когнпивну тренувальну систему, яка була створена INTRAS fundation (Research and Treatment in Mental Health and Services). Шрограма дозволяе здшснювати пряму взаемодгю мГж комп'ютером та користувачем, що забезпечуе вико-наиня нейрокогнпивного тренування та здшснення оцiнюваиня в залежносп вщ заданих параметр1в. Метою тренувань е покращення таких функцш, як увага, перцепщя, пам'ять, орГентування, калькуляция та мовлення.
RehaCom представляе програму, яка складаеться з певно! кмькосп модул1в рГзно! складносп й набору опцш для забезпечення тренування саме тих функцш, як е найбмьш значущими для пащента на даний момент. Також ця програма додатково оснащена можливгстю зворотного зв'язку з метою виявлення помилок i визначення подальшо! стратеги тренування. Застосування дано! програми забезпечуе покращення когнитивного фуикцiонуваиня, здатносп виргшувати ГнтерперсональнГ проблеми, а також пщвищення рГвня самообслуговування [22].
Шрограма The Neuropsychological Educational Aproach to Rehabilitation (NEAR) була створена в рамках освпньо! психологи (educational psychology) i складаеться з тренувань, завдання яких сплановаш таким чином, щоб якнайбьльше защкавити та заохотити пащента до !х виконання [23]. Ця програма показала один Гз найкращих результапв при !! засто-суваннГ [24].
Таким чином, можна говорити про певн переваги використання програм тренування когнпивних функцш за допомогою комп'ютера, але, водночас, у даному випадку вщсутнш «сощальний» компонент, що доступно при проведенш тренувань у грут. Однак, слщ зазна-чити, що в ходГ декмькох дослгджень була показана ефектившсть тренувань за допомогою комп'ютера та результатившсть щодо загального функцiонуваиня пацГентГв [25, 26].
Шрийняття рГшення щодо використання в програмГ л^ування пащентав на шизофренгю когнпивних тренувальних/вщновлювальних програм мае базуватися на даних щодо !х ефективносн Шроведення метаанал1зу (вивчення результапв дослджень, !х анамз та порГвняння результапв дослщжень щодо ефективносп рГзних видГв терапевтичних втру-чань) дозволяе визначити ступшь впливу певного виду терапевтичних втручань на переби захворюваиня. Зидно з результатами проведених метаанал1з1в виконаних дослщжень
нейрокогттивного вщновлення при шизофрени ефективнiсть цього виду лшувальних заход1в е посередньою (moderate). Також зазначено про необхщшсть подальшого проведен-ня дослщжень у цш галузi та вдосконалення методологи з метою визначення найб1льш ефек-тивного методу нейрокогнiтивного вщновлення.
Таким чином, на сьогодш розвиток i використання програм когнiтивного тренування вважаються ключовими компонентами в стратеги лшування пащенпв iз шизофренiею з таких причин:
а) велика кмькють дослщжень засвiдчила, що когттивний дефщит е одним iз важливих маркер1в при встановленнi дiагнозу [6];
б) установлено зв'язок м1ж рiвнем сощального функцюнування, трудово! адаптаци, здатнос-тi до самостшного проживання та когнiтивним проф1лем [27];
в) доведено, що наявшсть когнiтивного дефщиту перешкоджае досягненню результатiв при проведенш психосоцiальних програм, зокрема тренування сощальних навичок та трудо-во! реабЫтаци [28].
Вiдповiдно до вищезазначеного стае зрозумьлим, що iснуе значна защкавлешсть у проведеннi дослщжень, спрямованих на бмьш детальне вивчення взаемозв'язку когттивних порушень при шизофрени та !х вплив на сощальне функцюнування. Однак, залишаеться невир1шеним питання щодо визначення довготривало! ефективностi, ощнки кожного з компоненпв когнiтивного функцiонування, а також визначення тих елеменпв нейрокогнiтивного функцюнування, якi найб1льшою мiрою здатнi впливати на ефективнiсть терапевтичних заход1в. Разом iз тим, розпочинаючи нейрокогнiтивнi тренування, необхщно враховувати низку факторiв, яш мають вплив на динамiку когнггивного функцiонування, а саме: базовий стан когттивного функцюнування падiента, внутршня мотивация, тип ро-боти, фактори, що пов'язаш з хворобою, iнтенсивнiсть тренувань, а також взаемостосунки м1ж пащентом i терапевтом [29, 30].
На сьогодш юнуе сп1льна думка дослщнишв щодо значного впливу когнппвного функцюнування на яшсть життя пащенпв та ступшь !х адаптаци. На вщмшу вщ пози-тивних симптомГв нейрокогттивш порушення е ст1йкими й погано тддаються л1куванню за допомогою психофармаколопчних засоб1в, а також вважаються основним шдикатором кiнцевого функц1онального стану пацiента [6].
Таким чином, проблема порушень нейрокогттивного функцюнування та можливо-стей щодо його вщновлення потребуе подальшого вивчення, а також впровадження методiв нейрокогнiтивного тренування для пол]пшення сощального функцюнування та покращення якосп життя хворих на шизофренiю.
Л^ература
1. Живолупов С. А., Самарцев И. Н. Нейропластичность: патофизиологические аспекты и возможно-
сти терапевтической модуляции / С. А. Живолупов, И. Н. Самарцев // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова.- 2009.- № 4.- С.78-85.
2. Мосолов С. Н. Некоторые актуальные теоретические проблемы диагностики, классификации, ней-
робиологии и терапии шизофрении: сравнение зарубежного и отечественного подходов / С. Н. Мосолов // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова.- 2010.- № 6.- С.6.
3. Краснов В. Н., Гурович И. Я., Мосолов С. Н., Шмуклер А. Б. Стандарты оказания помощи больным шизофренией / В. Н. Краснов, И. Я. Гурович, С. Н. Мосолов, А. Б. Шмуклер.- М., 2006.- С.3.
4. Руководство по социальной психиатрии / Под ред.. Т. Б. Дмитриевой, Б. С. Положего.- 2-е изд.- М.:
ООО «Медицинское информационное агентство», 2009.- 544 с.
5. Rossler W., Salize H. J., van Os J., Riecher-Rossler A. Size of burden of schizophrenia and psychotic disorders / W. Rossler, H. J. Salize, van Os J, A. Riecher-Rossler // Eur. Neuropsychopharmacol.-2005.- № 15 (4). Aug.- P. 399-409.
6. Sponheim. S R., Jung R. E., Seidman L. J. Cognitive deficits in recent-onset and chronic schizophrenia
/ S. R. Sponheim, R. E. Jung, L. J. Seidman // J. Psychiatr. Res.- 2010.- № 44 (7). May.- Р. 421-428.
7. Kern R., Green M. F., Nuechterlien K. H., Deng B. H., NIMH-MATRICS survey on assessment of neurocognition in schizophrenia / R. Kern, M. F. Green, K. H. Nuechterlien, B. H. Deng // Schizophrenia Research.- 2004.- № 72.- P. 11-19.
8. Barch D. M., Braver T. S., Carter C. S., Poldrack R. A., Robbins T. W. CNTRICS final task selection executive control / D. M. Barch, T. S. Braver, C. S. Carter, R. A. Poldrack, T. W. Robbins // Schizophr. Bull.- 2009.- № 35.- Р. 115-135.
9. Twamley E. W., Jeste D. V., Bellack A. S. A review of cognitive training in schizophrenia / E. W. Twamley,
D. V. Jeste, A. S. Bellack // Schizophr. Bull.- 2003.- № 29 (2).- Р. 359-382.
10. Green M. F. New Possibilities in Cognition Enhancement for Schizophrenia / M. F. Green // Am. J. Psychiatry.- 2009.- № 166.- P. 749-752.
11. Wykes T., Reeder C., Corner J., Williams C., Everitt B. The effects of neurocognitive remediation on executive processing in patients with schizophrenia / T. Wykes, C. Reeder, J. Corner, C. Williams, B. Everitt // Schizophr. Bull.-1999.-№ 25 (2).- Р. 291-307.
12. Hogarty G. E., Flesher S. Cognitive Enhancement Therapy for Schizophrenia / G. E. Hogarty, S. Flesher // Archives of General Psychiat^.- 2004.- № 61.- P. 866-876.
"13. Roder V., Mueller D. R., Mueser K. T., Brenner H. D. Integrated psychological therapy (IPT) for schizophrenia: is it effective? / V. Roder, D. R. Mueller, K. T. Mueser, H. D. Brenner // Schizophr. Bull.-2006.- № 32. Oct.- 81-93.
14. Wykes T., van der Gaag M. Is it time to develop a new cognitive therapy for psychosis - cognitive remediation therapy (CRT)? / T. Wykes, M. van der Gaag // Clin. Psychol. Rev.- 2001.- № 21 (8). Nov.-Р. 1227-1256.
15. Roder V., Mueller D. R., Mueser K. T., Brenner H. D. Integrated psychological therapy (IPT) for schizophrenia: is it effective? / V. Roder, D. R. Mueller, K. T. Mueser, H. D. Brenner // Schizophr. Bull.-2006.- № 32. Oct.- P. 81-93.
16. Green M. F. New Possibilities in Cognition Enhancement for Schizophrenia / M. F. Green // Am. J. Psychiatry.- 2009.- № 166.- P. 749-752.
17. Terrance H. S. Errorless transfer of a discrimination across two continua / H. S. Terrance // J. Exp. Anal. Behav.- 1963.- № 6.- P. 223-32.
18. Velligan Dawn I., Kern Robert S., Gold James M. Cognitive Rehabilitation for Schizophrenia and the Putative Role of Motivation and Expectancies / Dawn I. Velligan, Robert S. Kern, James M. Gold // Schizophr. Bull.- 2006.- № 32 (3). July. July.- Р.474-485.
19. Pope J. W., Kern R. S. An "errorful" learning deficit in schizophrenia? / J. W. Pope, R. S. Kern // J. Clin. Exp. Neuropsychol.- 2006.- № 28 (1). Jan.- P. 101-110.
20. Kern R. S., Green M. F., Mintz J., Liberman R. P. Does 'errorless learning' compensate for neurocognitive impairments in the work rehabilitation of persons with schizophrenia? / R. S. Kern, M. F. Green, J. Mintz, R. P. Liberman // Psychol. Med.- 2003.- № 33 (3). Apr.- P. 433-442.
21. Velligan D. I., Mahurin R. K., True J. E., Lefton R. S., Flores C. V. Preliminary evaluation of cognitive adaptation training to compensate for cognitive deficits in schizophrenia / D. I. Velligan, R. K. Mahurin, J. E. True, R. S. Lefton, C. V. Flores // Psychiatr. Serv.- 1996.- № 47 (4). Apr.- P. 415-417.
22. Cochet A., Saoud M., Gabriele S., Broallier V. Impact of a new cognitive remediation strategy on interpersonal problem solving skills and social autonomy in schizophrenia / A. Cochet, M. Saoud, S. Gabriele, V. Broallier // Encephale.- 2006.- № 32 (2). Mar-Apr.- P. 189-195.
23. Medalia A., Richardson R. What predicts a good response to cognitive remediation interventions? / A. Medalia, R. Richardson // Schizophr. Bull.- 2005.- № 31 (4). Oct.- Р. 942-953.
24. Choi J., Medalia A. Factors associated with a positive response to cognitive remediation in a community psychiatric sample / J. Choi, A. Medalia // Psychiatr. Serv.- 2005.- № 56 (5). May.- Р. 602-604.
25. Kurtz Matthew M., Seltzer James C., Shagan Dana S.. Computer-Assisted Cognitive Remediation in Schizophrenia: What is the Active Ingredient? / Matthew M. Kurtz, James C. Seltzer, Dana S. Shagan // Schizophr. Res.- 2007.- № 89 (1-3). January.- Р. 251-260.
26. Kurtz M. M., Moberg P. J., Gur R. C., Gur R. E. Approaches to cognitive remediation of neuropsychological deficits in schizophrenia: a review and meta-analysis / M. M. Kurtz, P. J. Moberg, R. C. Gur, R. E. Gur // Neuropsychol. Rev.- 2001.- 11 (4). Dec.- P. 197-210.
27. McGurk S.R., Twamley E. W., Sitzer D. I., McHugo G.J., Mueser K.T. A meta-analysis of cognitive remediation in schizophrenia / S.R.McGurk, E. W. Twamley, D. I. Sitzer, G.J.McHugo, K. T. Mueser // Am. J. Psychiatry.- 2007.- № 164 (12). Dec.- Р. 1791-1802.
28. Bell M. D., Bryson G. Work rehabilitation in schizophrenia: does cognitive impairment limit improvement? / M. D. Bell, G. Bryson // Schizophr. Bull.- 2001.- № 27 (2).- P. 269-279.
29. Medalia A., Richardson R. What predicts a good response to cognitive remediation interventions? / A. Medalia, R. Richardson // Schizophr Bull.- 2005.- № 31 (4). Oct.- Р. 942-953.
30. Kern R., Green M. F., Nuechterlien K. H., Deng B. H., NIMH-MATRICS survey on assessment of neurocognition in schizophrenia / R. Kern, M. F. Green, K. H. Nuechterlien, B. H. Deng // Schizophrenia Research.- 2004.- № 72.- P. 11-19.
НЕйРОКОГНИТИВНЫЕ НАРУШЕНИЯ И МЕТОДЫ ИХ КОРРЕКЦИИ У БОЛЬНЫХ ШИЗОФРЕНИЕЙ. ТЕНДЕНЦИИ И ПЕРСПЕКТИВЫ
Н. А. Дзеружинская, А. А. Молчанова Кафедра психиатрии и наркологии Национального медицинского университета имени
А. А. Богомольца, Киев
Резюме. Рассматривается проблема коррекции нейрокогнитивных расстройств при шизофрении, а также сделаны выводы о необходимости дальнейшего изучения структуры ней-рокогнитивных нарушений с целью разработки наиболее эффективной программы когнитивного и социального восстановления этой группы пациентов. Нарушения когнитивного функционирования включают нарушения кратковременной памяти, внимания, исполни-
тельных функций, долгосрочной памяти и социальных когнитивных функций. Доказано, что имеющиеся нейрокогнитивные нарушения в большей степени влияют на уровень социальной адаптации больных шизофреней, чем галлюцинаторно-бредовые или негативные расстройства. Когнитивные нарушения плохо подвергаются коррекции при помощи психофармакологических средств, что свидетельствует о необходимости применения психосоциальной помощи больным шизофренией.
Одним из перспективных, но на сегодня недостаточно изученных методов коррекции когнитивных нарушений считается проведение нейрокогнитивных тренингов. Нейрокогни-тивные тренинги являются психокоррекционной работой, которая ориентирована на восстановление утерянной познавательной функции посредством влияния на такие процессы, как память, внимание, а также исполнительные функции. Некоторыми преимуществами владеет «компьютеризированное когнитивное восстановление» (Computer assisted cognitive rehabilitation - CACR), состоящее из четко структурированных занятий, во время которых осуществляется выполнение упражнений, разработанных на основе психодиагностических методик. Использование компьютерных программ позволяет стандартизировать учебные задания, а также исключить влияние интерперсональных отношений терапевта и пациента на результаты исследования.
Ключевые слова: параноидная шизофрения, нейрокогнитивные нарушения, методы коррекции.
neurocognitive impairment and methods of their correction
IN PATIENTS with SCHizOPHRENIA. TRENDS AND PROSPECTS
N.A Dzeruzhinskaya, A.A Molchanova Department of Psychiatry and Addiction National Medical University named after AA
Bohomoltsia, Kiev
Summary. The problem of correction to neurocognitive impairments in patients whith schizophrenia has been considered and the conclusion is that there is a necessity for further study of neurocognitive impairments and their structure in order to develop the most effective programme for cognitive and social remediation of the target group of patients. Cognitive impairments include deterioration in short-term memory, attention, executive functions, long-term memory and social cognition. It has been found out that neurocognitive impairments have a bigger impact on the level of social adjustment of patients than on delusions, hallucinations or negative disorders. Cognitive impairments are not very responsive to medication which proves the necessity to provide patients with psychological and social help.
One of the perspective but poorly studied method for cognitive disorders correction is neurocognitive training. Neurocognitive training is a kind of psychological corrective work aimed at restoring lost cognitive function by means of influencing such processes as memory, attention as well as executive functions. "Computer assisted cognitive rehabilitation" (CACR) has several advantages. It consists of clearly structured lessons at which the exercises developed on the basis of psycho-diagnostic tools are done. Computer-based programs enable to standardize learning objectives as well as exclude the influence of therapist-patient relationship on the result of the research.
Key words: paranoid schizophrenia, neurocognitive impairment, methods of correction.
