CC BY
20
УДК 630*185.51:582.475 Астр. М.Я. Гожан1 -НЛТУ Украгни, м. Львiв
ВПЛИВ СТИМУЛЯТОР1В НА РИЗОГЕНЕЗ ЖИВЦ1В КУЛЬТИВАР1В РОДУ PICEA
Наведено результати експериментальних дослщжень живцювання декоратив-них культиварiв роду Picea. Проаналiзовано вплив стимуляторiв укоршення на кшь-кюну та ягасну характеристики укорiнених стеблових живцiв. Виявлено максимально ефективш типи та концентраци стимуляторiв для укорiнення живщв дослщжува-них культиварiв роду.
Ключовг слова: розмноження, ялина, культивар, живець, стимулятор.
Вступ. До недавнього часу, у зв'язку з вщсутшстю ефективно! технологи, автовегетативне розмноження ялин використовували мало [11, 13]. Проте, з розвитком садово-паркового господарства та озеленення, зрю попит на декоративний садивний матер1ал, ф1рми-виробники якого на р1вш 1з щеп-ленням розпочали широко використовувати живцювання декоративних вщ-мш роду.
Мета досл1джень полягала у визначенш оптимальних стимулятор1в укоршення та концентрацш !х розчишв для отримання максимально! кшькос-т здорових, укоршених живщв культивар1в роду, з добре розвинутою коре-невою системою.
Об'екти та методика досл1дження. Об'ектом наших дослщжень вис-тупали живщ десяти найбшьш поширених культивар1в роду Picea. 1х в1дб1р проводили з урахуванням декоративних якостей, попиту на ринку садово-паркового господарства та можливост загот1вл1 дослщного матер1алу. Ос-кшьки вщомо, що 1з збшьшенням в1ку маточников знижуеться ризогенна здатшсть живщв [2, 15, 16], у ход1 дослщжень 1х загопвлю проводили з рос-лин вжом до 15 роюв.
Експерименти з живцювання культивар1в роду Picea проводили про-тягом 2009-2012 рр. на територп Декоративного розсадника Боташчного саду загальнодержавного значення НЛТУ Укра1ни за загальноприйнятими та спе-щальними методиками (Б.С. Ермаков (1981, 1985), Д.А. Комиссаров (1964), М.Т. Тарасенко (1967), Р.Х. Турецкая (1968) та ш.). Ми провели весняне живцювання св1жозр1заними живцями "з п'яткою" - шматком деревини минулого року, яким притаманна висока регенерацшна здатшсть [1, 2, 4, 5, 12, 13, 17-19].
ПЫрування живщв проводили у спещально тдготовлених парниках в умовах закритого Грунту. Як середовище укоршення використовували три-шаровий субстрат з керамзиту, торфу та тску. Для стимуляцп ризогенезу застосовували спиртов1 розчини НОК (а-нафтилоцтова кислота), 1ОК (шдо-мш-3-оцтова кислота) та 1МК (ß-шдомшмасляна кислота) у концентращях 30, 50, та 100 мг/л з експозищею оброблення 20-24 год., а також комерцшш сти-мулятори "ASAHI", "Чаркор" та "Укоршювач". Оброблення живщв цими стимуляторами проводили зпдно з шструкщями виробника. За контроль брали живщ, намочен у вод1 температурою 20-22 °С протягом 20-24 год. Птру-вання оброблених стимуляторами живщв у субстрат проводили у першш по-
1 Наук. кер1вник: проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
Наукрвий вicник НЛТУ УкраТни. - 2G12. - Вип. 22.13
ловит квггня. Триватсть укорiнення визначали згiдно з методикою I.A. Комарова (1968). Для кшьюсного та яюсного аналiзу результатiв укорiнення ви-користовували методику та шкалу якост О.В. Колестченка та ш. (2009).
Результати дослщження. У ходi наших дослiджень виявили, що пiд дiею стимуляторiв укоршення живцi дослiджуваних культиварiв формують добре розвинену кореневу систему. Так, у випадку ризогенезу живщв, оброб-лених водою (контроль), найчастше утворювалися слабю, поодинокi та не-розгалуженi кореш (1 бал). Досить рiдко фжсували розвиток кiлькох добре розвинених корешв (2 бали). Живцi, обробленi стимуляторами, утворили бшьш розгалужену та мщну кореневу систему (2 та 3 бали, рщше 1 бал). Яюсть сформованих коренiв пов'язана також з бюлопчними особливостями культиварiв та термшом дорощування укорiнених живцiв у субстрать На ранньому етапi укорiнення новоутворет коренi характеризуються слабким галуженням та високою ламкiстю. Тривалiше культивування (протягом одного року) дае змогу змщнити кореневу систему, що, водночас, покрашуе збе-режуванiсть живцiв тд час викопування та пересаджування ix на дорощування. Розподiл частки укорiнениx живцiв дослiджуваниx культиварiв за ступе-нем розвитку кореневоi системи представлено на рис.
Рис. Розподт частки укорнних живщв за cmyneHeM розвитку KopeHeeoï систeми, %
Даш рис. свщчать, що живщ дослщжуваних культивaрiв здатш утво-рювати добре розвинену розгалужену кореневу систему. Так, для кожного Í3 культивaрiв найбшьшу кiлькiсть становлять живцi iз сильним укоршенням (3 бали), частка яких, залежно вiд розмножувaноï вiдмiни, знаходиться в межах вщ 54,9 (Picea abies 'Nidiformis') до 77,0 % (Picea abies 'Nana' та Picea pungens 'Argentea'). Кшьюсть живщв iз середнiм укорiненням (2 бали) значно менша i знаходиться в межах вщ 13,8 (Picea abies 'Procumbens') до 26,9 % (Picea abies 'Compacta'). Найменшу частку живщв вшх вiдмiн отримали iз слабким укорiненням (1 бал), яка знаходилася в межах вщ 5,7 (Picea pungens 'Argentea') до 20,0 % (Picea glauca 'Conica').
Використання стимуляторiв укорiнення дае змогу скоротити термши укорiнення, тдвищити кiлькiсть укорiнених живцiв та покращити розвиток коренево!' системи укорiнених рослин. Вплив комбшацш стимуляторiв на ри-зогенез дослiджувaних культивaрiв роду наведено у табл.
■ 1 бал
□ 2 бали
□ 3 бали
Табл. Вплив комбтацш стимуляторiв на ризогенез живщв _кулынивар'ш роду Picea*_
Тип та кoнцeнтpaцiя cтимyлятopa Picea abies 'Compacta' Picea abies 'Nidiformis' Picea abies 'Nana' Picea abies 'Procumbens' Picea abies 'Viminalis' Picea abies 'Inversa' Picea glauca 'Cónica' Picea pungens 'Argentea' Picea pungens 'Coerulea' Picea pungens 'Glauca'
1ОК (30 мг/л) 30,0 6,0 50,0 14,4 56,7 27,7 33,3 8,5 16,7 2,6 10,0 0,7 63.3 27.4 33,3 9,6 33,3 6,3 23,3 4,9
1ОК (50 мг/л) 43,3 14,9 56,7 22,0 70,0 48,2 40,0 12,9 26,7 6,2 23,3 4,4 73,3 39,1 46,7 19,7 36.7 11.8 36,7 11,4
1ОК (100 мг/л) 50,0 20,0 66,7 36,3 63,3 40,1 36,7 13,4 40,0 12,4 30,0 9,0 80,0 53,3 56,7 29,6 46,7 20,2 40.0 15.1
НОК (30 мг/л) 40.0 11.1 76,7 40,0 76,7 49,4 40,0 13,3 20,0 2,9 16,7 2,0 66,7 31,1 30,0 6,7 43,3 14,9 26,7 6,2
НОК (50 мг/л) 53,3 20,1 83,3 55,6 93,3 83,0 53,3 26,7 33,3 8,9 26,7 5,0 76,7 51,1 43,3 16,9 43,3 16,9 43,3 16,9
НОК (100 мг/л) 63,3 35,2 70,0 42,8 86,7 68,4 66,7 44,4 36,7 12,6 33,3 11,1 90,0 78,0 53.3 28.4 56,7 32,1 53.3 28.4
IMK (30 мг/л) 26,7 6,2 50,0 12,2 70,0 40,4 40,0 10,7 33,3 8,9 30,0 5,7 60,0 23,3 33,3 8,5 40,0 14,7 30,0 7,0
IMK (50 мг/л) 46,7 18,7 46,7 14,5 63.3 32.4 53,3 27,3 43.3 16.4 36,7 11,4 70,0 37,3 50,0 23,3 46,7 20,2 50,0 23,3
IMK (100 мг/л) 43,3 14,9 20,0 4,0 63,3 33,8 40,0 16,0 46,7 20,2 40,0 16,0 46,7 16,6 66,7 40,0 53,3 23,7 53,3 13,0
"ASAHI" 56,7 32,1 80,0 64,0 76,7 56,2 63,3 38,0 26,7 6,8 33,3 11,1 93,3 83,0 63,3 38,7 33,3 11,1 46,7 20,7
"Чapкop" 60,0 32,7 73,3 53,8 60,0 34,7 53,3 26,7 33,3 9,6 26,7 7,1 80,0 48,9 46.7 21.8 36,7 13,4 56,7 30,2
"Укopiнювaч" 46.7 21.8 63,3 38,7 46,7 20,7 30,0 8,7 20,0 4,0 16,7 2,8 63,3 38,0 36,7 12,6 30,0 8,0 40,0 14,7
Кoнтpoль 23,3 5,2 46,7 10,0 43,3 14,9 30,0 4,3 16,7 2,4 10,0 0,6 53,3 13,6 20,0 2,4 26,7 5,6 23,3 4,7
Примака: *у чисельнику - частка укоршених живщв, %; у знаменнику - штег-рований показник укоршення, %.
Анал1з даних, як ми отримали, свщчить, що, залежно вщ типу та кон-центрацiï стимулятора, показники усшшносп ризогенезу живщв Picea abies 'Compacta' вiдрiзняються у широкому дiапазонi. Максимального значення показники укоршення ^eï вiдмiни досягнули у разi використання НОК у кон-центрацiï 100 мг/л. У цьому випадку частка укорiнених живцiв становила 63,3 %, а iнтегрований показник укоршення - 35,2 %. Зниження концентрацп стимулятора до 50 та 30 мг/л призвело до зменшення кшькосп укорiнених живцiв (53,3 i 40,0 % вiдповiдно) та показника якост кореневоï системи (20,1 та 11,1 %). Подiбну ситуацiю спостершали у варiантах iз застосуванням 1ОК. Так, внаслiдок оброблення живцiв максимальною концентращею стимулятора частка укоршених живщв становила 50,0 %, а мшмальною - знизила-ся до 30,0 %. Використання 1МК у концентрацп 30 мг/л результапв укоршення порiвняно з контролем практично не змшило (26,7 до 23,3 % у контрол^.
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2012. - Вип. 22.13
Висою концентрацп цього стимулятора (100 мг/л) часто спричиняли загибель пiкiрованих на укоршення живщв, а частка укоршених становила лише
43.3 %. Застосування комерцшних стимуляторiв "Чаркор" та "ASAHI" дало змогу отримати високу частку укоршених живщв Picea abies 'Compacta' (60,0 i 56,7 %) та непоганий розвиток кореневоï системи (32,7 та 32,1 % вщповщно).
Найвищу кшьюсть укорiнених живцiв Picea abies 'Nidiformis' отрима-ли за умови використання розчину НОК у концентрацiï 50 мг/л - 83,3 %. При цьому iнтегрований показник укорiнення характеризувався досить високим значенням (55,6 %). Змша концентрацiï стимулятора у бж збiльшення чи зменшення не дала вищого ефекту, а частка укоршених живщв становила 70 та 76,7 % вщповщно. Найкращий розвиток кореневоï системи спостерта-ли у разi використання стимуляторiв "ASAHI" (64,3 %) та "Чаркор" (57,3 %). Ц стимулятори також дали змогу отримати високий вихщ укорiнених живцiв (80 та 73,3 %). Частка укоршених живщв за низьких концентрацш 1ОК (30 мг/л) становила 50 % i незначно перевищувала контроль (46,7 %). Ддви-щення концентрацiï стимулятора до 100 мг/л дало змогу отримати значно ви-щi показники. У цьому випадку укорiнилося 66,7 % живщв, а штегрований показник укоршення становив 36,3 %. Висока концентращя 1МК (100 мг/л) мала згубний вплив на значну частину живцiв, а частка укорiнених становила лише 20 %. При цьому спостережено незадовшьний розвиток коренiв: штегрований показник укоршення - 4 %. Зниження концентрацп цього стимулятора до 50 та 30 мг/л дало змогу отримати бшьше шж у два рази вищу кшьюсть укоршених живщв - 46,7 та 50,0 % вщповщно. Середш показники укоршення живщв Picea abies 'Nidiformis' було отримано тсля ïх оброблення ко-мерцшним стимулятором "Укоршювач". У цьому випадку частка укоршених живщв становила 63,3 %, а штегрований показник укоршення - 38,7 %.
У ходi проведення дослщжень ми отримали висою показники ризоге-незу живцiв Picea abies 'Nana'. Залежно вщ стимулятора кшьюсть укоршених живщв знаходилася в межах вщ 4,3 % (контроль) до 93,3 % (НОК у концентрацп 50 мг/л). Збшьшення концентрацп НОК до 100 м/л у поодиноких ви-падках мало токсичний вплив на живщ, а частка укоршених становила 86,7 %. При цьому значно зменшилася кшьюсть живщв з добре розвиненою розгалуженою кореневою системою (3 бали) i, вщповщно, збшьшилася з балами 1 та 2. 1нтегрований показник укоршення в цьому випадку становив
68.4 %. Нижчi значення показниюв ризогенезу спостертали у разi оброблення живщв НОК у концентрацп 30 мг/л - 76,7 (49,4 %). Таку ж закономiрнiсть спостер^аемо у разi використання стимулятора 1ОК. Максимальну частку укорiнених живцiв Picea abies 'Nana' отримали тсля оброблення середньою концентращею стимулятора (50 мг/л) - 70,0 %. Стимулятор 1МК найефектив-нiшим виявився у разi використання його низьких концентрацiй - 30 мг/л, де частка укоршених живщв становила 70,0 % (штегрований показник укорь нення - 40,4 %). 1з збшьшенням концентрацiï стимулятора показники укорь нення вiдповiдно знижувалися. Високих показникiв укорiнення живцiв куль-тивару вдалося досягнути завдяки обробленню живщв комерцшними стимуляторами "ASAHI" (76,7 i 56,2 %) та "Чаркор" (60,0 i 34,7 %).
Нижчi показники ризогенезу отримали порiвняно з попередньою вщ-мiною живцiв Picea abies 'Procumbens'. Maксимaльну кiлькiсть укорiнених живщв культивару отримали у рaзi використання НОК у концентрацп 100 мг/л (66,7 %). При цьому штегрований показник укоршення становив 44,4 %. Зменшення концентрацп стимулятора спричинило зниження показни-юв укоршення. Зaкономiрностi використання ЮК та IM^ були приблизно од-наковими. Проте, використання високих концентрацш ШК призвело до заги-белi знaчноï частини живцiв. Нижчими показниками укоршення характеризу-валися живщ, оброблеш комерцiйними стимуляторами. Найнижча частка укоршених живщв та штегрований показник укоршення у контролi - 30,0 та 4,3 % вщповщно.
Найбшьше укоршених живщв Picea abies 'Viminalis' та Picea abies 'Inversa' отримали тсля ïх оброблення ШК у концентрацп 100 мг/л (46,7 та 40,0 %). У рaзi використання шших стимуляторiв та концентрацш було отри-мано значно гiршi результати. Загалом, частка укорiнених живщв Picea abies 'Viminalis' тсля оброблення шшими стимуляторами змшювалася в межах вщ 16,7 % (контроль) до 43,3 % (ШК у концентрацп 50 мг/л), а живщв Picea abies 'Inversa' - вщ 10,0 % (контроль та ЮК у концентрацп 30 мг/л) до 36,7 (ШК у концентрацп 50 мг/л).
Стимулятори укоршення е важливим шструментом тдвищення ефек-тивносп робгг з живцювання Picea glauca 'Conica'. Bикористaння стимулято-рiв "ASAHI" та НОК у концентрацп 100 мг/л дало змогу бшьш шж у 1,5 раза шдвищити кiлькiсть укоршених живщв порiвняно з контролем (з 53,3 до 93,3 та 90 % вщповщно). При цьому спостер^али добрий розвиток кореневоï системи, а штегрований показник укоршення становив 83,0 та 78,0 %. Засто-сування ШК у концентрацп 100 мг/л спричинило токсичну дто, а тзшше -загибель знaчноï частини живщв Picea glauca 'Conica'. Проте живщ, що ви-жили, характеризувалися добрим розвитком кореневоï системи (2 та 3 бали). Bисокi концентрaцiï шших стимуляторiв згубного впливу на живщ не мали. При цьому спостер^аеться пряма залежшсть мiж концентрaцieю стимулятора та яюстю утвореноï кореневоï системи живщв. Найвищий вщсоток укоршен-ня (90 %/0) та найкращий розвиток кореневоï системи рослин (78 %) отримали у рaзi живцювання попередньо оброблених у розчиш НОК (100 мг/л) живщв Picea glauca 'Conica'. Bисоку частку укоршених живщв завдяки використан-ню комерцшного стимулятора "Чаркор" - 80,0 %.
Дослщжуваш культивари ялини колючоï ('Argentea', 'Coerulea', 'Glauca') показали гiршi результати укоршення, а максимальш значення показни-юв укорiнення отримали завдяки обробленню живщв НОК (100 мг/л), ШК (100 мг/л) а також комерцшними стимуляторами "Чаркор" та "ASAHI". Три-валють перюду утворення коренiв у Picea abies 'Compacta' варте в межах 105-180 дшв. Bиявлено зaлежнiсть термшв укорiнення вiд концентрaцiï стимулятора. У випадку використання високих концентрацш стимуляторiв (50 та 100 мг/л) спостер^али дружне укоршення живщв у коротю термши (протягом 14 дшв з'явилися кореш у 68 % укоршених живщв).
Поява перших корешв у живщв Picea abies 'Nidiformis' зафжсована на 65-70 день тсля тюрування у субстрат за умови використання стимулятора
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.13
"ASAHI". Дещо тзшше фжсували початок процесу укоршення у дослщах з використанням шших стимуляторiв (75-80 день). Загалом, за даними наших дослщжень, укорiнення Picea abies 'Nidiformis', залежно вщ типу та концентрацп стимулятора, тривае вщ 70 до 160 дшв. Подiбна закономiрнiсть просте-жуеться у живщв Picea abies 'Nana' та Picea abies 'Procumbens'
Утворення перших корешв у живцiв Picea abies 'Viminalis' та Picea abies 'Inversa' тсля оброблення 1МК зафжсовано на 80-85-й день тсля тюру-вання. Проте утвореш коренi мали скловидно-бший колiр та характеризува-лися значною ламюстю. З часом утворенi кореш набирали темшшого кольо-ру - до чорного. Найбшьш масове утворення корешв спостер^али на 100110 день культивування. Тривалiсть укорiнення живщв Picea glauca 'Conica' -вщ 75 до 150 дшв. Поява перших корешв зафжсована на 75-80-й день тсля тюрування у субстрат у разi використання 1МК у концентрацп 100 мг/л. Довше процес укоршення тривав у дослщах з використанням НОК.
Початок утворення корешв у живщв культиварiв ялини колючоï ('Argentea', 'Coerulea' та 'Glauca') розпочався майже одночасно - на 85-90-й день культивування. Спочатку спостер^али утворення 1-2 крупних корешв бшого кольору iз загостреними юнцями. Починаючи з 150-го дня культивування, спостер^али розвиток корешв другого та третього порядку.
Висновки. Стимулятори укоршення дають змогу тдвищити кшьюсть укоршених живщв та покращити розвиток ïх кореневих систем. Для кожного культивару роду необхщний iндивiдуальний пiдбiр ïх типу та концентрацп. Занадто низью концентрацп стимуляторiв не мають стимулювального ефек-ту, або вiн проявляеться дуже слабко, а занадто високi - спричиняють шпбу-вання росту корешв. Для розмноження бшьшосп з дослщжуваних культива-рiв роду ефективним виявився НОК у концентращях 50 та 100 мг/л. Оброблення живщв Picea abies 'Viminalis' та Picea abies 'Inversa' рекомендуемо про-водити 1МК у концентрацп 100 мг/л. Проте, зважаючи на низью показники укоршення живщв цих вщмш, прюритетним способом розмноження е щеп-лення. Нерщко разом з традицшними стимуляторами доцшьно використову-вати i комерцшш - "ASAHI" та "Чаркор".
Л1тература
1. Билык Е.В. Размножение декоративных форм ели стеблевыми черенками / Е.В. Би-лык // Интродукция и акклиматизация деревьев и кустарников, выращивание новых сортов. -К. : Вид-во "Наук. думка", 1989. - С. 9-13.
2. Билык Е.В. Размножение древесных растений стеблевыми черенками и прививкой / Е.В. Билык. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1993. - 90 с.
3. Грабовий В.М. Вегетативне розмноження ялини та шляхи практичного використання отриманого садивного матер1алу у зеленому буд1внищта / В.М. Грабовий // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 17.4. -С. 31-35.
4. Даньшин И.И. Размножение селекционно ценных древесных растений стеблевыми черенками / И.И. Даньшин, С.А. Казадаев, В.Ф. Харитонов, А.С. Спахова // Лесное хозяйство : журнал. - 1984. - № 3. - С. 44-46.
5. Докучаева М.И. Вегетативное размножение хвойных пород / М.И. Докучаева. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1967. - 105 с.
6. Ермаков Б.С. Выращивание саженцев методом черенкования / Б.С. Ермаков. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1985. - С. 152.
7. Ермаков Б.С. Размножение древесных и кустарниковых растений зелёным черенкованием / Б.С. Ермаков. - Кишинев : Изд-во "Штиинца", 1981. - 226 с.
8. Комаров И.А. К методике учета сроков корнеобразования у летних черенков / И.А. Комаров // Бюллетень Главного ботанического сада. - М. : Изд-во "Наука". - 1968. - № 70. - С. 79-81.
9. Комиссаров Д.А. Биологические основы размножения древесных растений черенками / Д.А. Комиссаров. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1964. - 289 с.
10. Методичш рекомендаци з розмноження деревних декоративних рослин Боташчного саду НУБШ Укра1ни / укЛ. : О.В. Колесшченко, С.1. Слюсар, О.М. Якобчук. - К. : Вид-во НУ-БiП Укра1ни, 2009. - 29 с.
11. Прохорова З.А. Зеленое черенкования садовых культур / З.А. Прохорова. - М. : Изд-во МСХ СССР, 1972. - 44 с.
12. Северова А.И. Вегетативное размножение хвойных : монография / А.И. Северова. -М. : Изд-во АН СССР, 1951. - 71 с.
13. Тарасенко М.Т. Размножение растений зелеными черенками / М.Т. Тарасенко. - М. : Изд-во "Колос", 1967. - 252 с.
14. Турецкая Р.Х. Вегетативное размножение растений с применение стимуляторов роста / Р.Х. Турецкая, Ф.Я. Поликарпова. - М. : Изд-во "Наука", 1968. - 94 с.
15. Copes D.L. Effects of annual crown pruning and serial propagation on rooting of stem cuttings from Douglas-fir / D.L. Copes // Canadian Journal of Forest Research. - 1983. - № 13 (3). - P. 419-424.
16. Jurasek A. Possibilities of influencing the rooting quality of Norway spruce (Picea abies [L.] Karst.) cutting / A. Jurasek, J. Martincova // Journal of Forest Science. - 2004. - Vol. 50 (10). -P. 464-477.
17. Mazare G. Researches regarding the Picea abies Nidiformis' and Picea glauca 'Conica' cul-tivars propagation / G. Mazare // Bulletin UASVM Horticultur. - 2011. - Res. 68 (1). - P. 458-463.
18. Mazare G. The obtaining of Picea cultivars by cuttings / G. Mazare, А. Dumitras, D. Zaha-ria, L. Holonec, V. Ceuca, A. Timofte // Bulletin UASVM Horticultur. - 2007. - № 64. - P. 162-165.
19. Wagner A.M. Vegetative propagation of 10-year-old Blue Spruce by stem cuttings / A.M. Wagner, J.T. Fisher, G.A. Fancher // General technical report RM U.S. - 1989. - P. 70-75.
Гожан Н.Я. Влияние стимуляторов на ризогенез черенков культи-варов рода Picea
Приведены результаты экспериментальных исследований черенкования декоративных культиваров рода Picea. Проанализировано влияние стимуляторов укоренения на количественную и качественную характеристику укорененных черенков. Определены максимально эффективные типы и концентрации стимуляторов для укоренения черенков исследуемых культиваров рода.
Ключевые слова: размножение, ель, культивар, черенок, стимулятор.
Gozhan M.Ya. Effect of stimulants on rhizogenesis cuttings cultivars genus Picea
The research results of cuttings of ornamental cultivars genus Picea. Analyzed the influence of rooting stimulants on quantitative and qualitative characteristics of rooted cuttings. Found most effective types and concentrations of stimulators for rooting cuttings studied cultivars kind.
Keywords: reproduction, spruce, cultivar, cutting, stimulant.
УДК 712.26:581.9(477.83) Астр. Г.В. Денисова;
доц. Я.В. Геник, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
ГЕОГРАФ1ЧНА СТРУКТУРА ФЛОРИ ПАЛАЦОВО-ПАРКОВИХ КОМПЛЕКС1В ЗАХ1ДНОГО Л1СОСТЕПУ
Встановлено видовий склад 13 палацово-паркових комплекшв Захщного Люос-тепу. Проведено географiчний аналiз множини флористичних елеменпв парюв на осжга зонально! концепци географiчних елеменпв.
Ключовг слова: видовий склад, систематична структура, географiчна структура, палацово-парковий комплекс, Заидний Люостеп.
