CC BY
23
The Experimental-Production sector of the National Dendrological Park " Sofiyivka" NAS of Ukraine was created in 1949 in order to restore and to replenish plantations in the dendrological park. Presently, the sector occupies about 30 hectares. The Experimental-Production sector is a nursery of a mixed type: big range of ornamental and fruit trees and shrubs as well as fair quantity of groundcover herbaceous plants are cultivated there. The sector serves as an experimental ground for application of modern technologies and for introduction of valuable species, varieties and cultivars as planting stock for the dendrolo-gical park and for an arrangement of green spaces in population places of Ukraine.
Keywords: National Dendrological Park "Sofiyivka", Experimental-Production sector, planting stock, green plantations, scientific work.
УДК 581.165.7:582.724.1 Аспр 1.1. Миколайко1 - Уманський НУС
РИЗОГЕНЕТИЧНА ЗДАТН1СТЬ ЗЕЛЕНИХ СТЕБЛОВИХ ЖИВЦ1В ОБЛ1ПИХИ КРУШИНОПОД1БНО1 (Н1РРОНАБ ЯНАММОЮББ Ь.)
Подано детальну характеристике ризогенезу сор™ облшихи крушиноподiбноi. Вивчено особливосп морфогенезу придаткових корешв зелених стеблових живщв. Видшено типи калюсу i типи розташування придаткових корешв, а також вивчено штенсившсть та стушнь розгалуження придаткових корешв. Встановлено, що про-цес утворення придаткових корешв у живщв не залежить вщ бульбочкоутворення. Вдале поеднання оптимального строку живцювання з використанням КАНО у кон-центрацп 15 мг/л дае змогу отримати максимальний виид укоршених живщв з добре розвиненою кореневою системою у найкоротшi строки. Проведенi дослщження сприяють полiпшенню технологiчних аспектiв кореневласного розмноження сор™ облшихи крушиноподiбноi.
Ключовг слова: облшиха крушиноподiбна, сорти, ризогенез, стебловi живцi, коренеутворення, придатковi кореш, кореневi бульбочки, стимулятор росту.
Пщ час вивчення особливостей вегетативного розмноження важливе мюце выводиться дослщженням, спрямованим на з'ясування особливостей росту 1 розвитку придаткових корешв зелених стеблових живщв [4, 6]. Теоретично кожна соматична клггина волод1е спадковою здатнютю до вщновлення всього оргашзму, однак потенцшна здатшсть р1зних культур до регенерацп придаткових корешв неоднакова [9].
Процес коренеутворення доцшьно розглядати як серж> р1зних бюхь м1чних, ф1з1олог1чних 1 гютолопчних процешв [2, 3, 5]. Адвентивш кореш у живщв утворюються у р1зних тканинах. Адвентивш кореш у живщв трав'яноi консистенцii виникають ендогенно 1з паренх1ми, у нашвздерев'янших у фло-ем1, у здерев'янiлих - у зош камбiю [3, 4]. Мюце формування коренiв залежить вщ вiку материнськоi рослини, метамерностi пагошв, а також вiд стро-юв живцювання. Найвища здатнiсть до вкоршення стеблових живцiв спосте-рiгаеться у початковий ювеншьний перiод життя маточноi рослини. 1з збшь-шенням вжу здатнiсть до придаткового коренеутворення рiзко спадае, а по-тiм i зовсiм зникае [7, 8].
Для утворення придаткових корешв у живщв повинен бути певний запас поживних речовин. У сильно розвинених пагонах цих речовин завжди
1 Наук. KepÍBHra:: проф. А.Ф. Балабак, д-р с.-г. наук
вiдкладаeгься бшьше, тому живцi з них краще вкоршююгься, нiж i3 слабороз-винених [10-12]. Процес морфогенезу придагкових корешв облшихи склад-ний i мало вивчений. Вш дiлигься на сгадп ендогенного i екзогенного ризоге-незу [1]. Своею чергою, ендогенна стадiя складаегься з калюсогенезу i безпо-середньо ризогенезу, а екзогенна - iз фаз угворення коренiв першого, другого га насгупних порядкiв.
З огляду на це, проводили дослщження щодо вивчення придаткового коренеугворення зелених сгеблових живщв з метою удосконалення заходiв вегегагивного розмноження.
Матер1али та методи дослщжень. Дослiди проводили у розсадниках Уманського нащонального унiверсигегу садiвницгва (кафедра садово-паркового господарсгва) i Нацiонального дендролопчного парку "Софпвка" НАН Укра1ни в умовах з авгомагично-регульованим режимом дрiбнодисперсного зволоження, прогягом 2008-2011 рр.
Об'екгами дослщжень були закономiрностi прояву регенерацшно! здагносгi семи соргiв облiпихи крушиноподiбноl (Вггамшна, Дар Кагуш, Ки-1вський янгар, Либщь, Новость Алтаю, Солодка жшка, Чуйська) га чоловiчоl форми сорту Алей, вирощуваних у маточниках Млпвського iнсгигугу помологи iм. Л.П. Симиренка НААН Укра1ни га розсаднику плодових i ягiдних культур ТОВ "Брусвяна" Жигомирсько1 обласгi. Субстратом для укоршюван-ня викорисговували сумш торфу (рН 6,9) i чистого рiчкового пiску у сшввщ-ношенш 4:1. Температура повiгря у середовищi укорiнювання сгановила 30-35 °С, субстрату - 20-24 °С. Вiдносна волопсть повiгря - у межах 80-90 %, iнгенсивнiсгь опгичного випромiнювання - 200-250 Дж/м2 сек.
У кожному з варiантiв дослiду викорисговували живцi, заготовлен з апiкальноl (А), медiальноl (М) i базально1 (Б) часгин пагона. Вихщним маге-рiалом для живцювання були п'ягирiчнi магочнi рослини. Спосгереження за проходженням процешв коренеугворення у живщв проводили через кожш 5-10 дшв. Враховували початок i масове з'явлення калюсу i коренiв, рют i розвигок надземно1 i тдземно! часгин укорiнених живцiв.
Живцi вшх сгрокiв укорiнювання нарiзали зi сгебел кореневласних ма-гочникiв у вщкритому rрунгi. Загогiвлю пагонiв га живцювання проводили у три строки - фаза штенсивного росту пагошв - 1-10 VI га 1-10 VII, а гакож у фазу загухання штенсивного росту пагошв - 1-10 VIII. Майже в ушх досль джуваних сорпв пагони, яю були заготовлеш з ашкально! часгини, мали грав'яну консисгенцiю, а з медiальноl i базально1 - напiвздерев'янiлу. Серед-ня довжина пагонiв у цей термш була в межах 7,2-15,8см, залежно вiд сорту, а середня кшьюсть лисгкiв на одному пагош вiд 6,9 до 14,3 шт. У третш гермiн живцювання (1-10 VIII) акгивний рют пагошв не спостер^ався i пагони вшх соргiв у базальнiй i медiальнiй часгинах були майже здерев'янiлими, тшьки апiкальна часгина була напiвздерев'янiлою. Живщ перед висаджуван-ням обробляли 10 %-м розчином калшно! солi а-нафтилооцтово1 кислоги у конценграцil 15 мг/л.
Результати дослщжень. Всгановлено, що процес придаткового коренеугворення у зелених живщв облшихи в агроеколопчних умовах Правобе-
режного Люостепу Укра1ни характеризуеться порiвняно швидкими темпами проходження фаз ризогенезу. За результатами дослщжень отримано дат ре-генерацшно1 здатностi сортiв облiпихи крушиноподiбноl - слабку, середню та високу (табл. 1).
Табл. 1. Бюметричт показники вкортюваност1 зеленых стеблових живщв сортiв облтихи крушиноподiбноí (фаза ттенсивного росту паготв, без оброблення, середт за 2008-2011рр.)
Сорт
Части-на па-гона
Калюсоутворення
день з'яв-лення
У розрахунку на один живець
масове калю-соутворення
число корешв I порядку, шт.
загальна довжи-на корешiв, см
Укоршюва-
нютъ живц1в. %
Впамш-на
А
М
13
14
14
22
24
26
5,7
5,4
4,2
54,6
50,5
29,7
Дар
Катуш
А
М
12
13
14
22
24
25
6,4
5,6
5,5
51,0
50,1
30,6
Кшвсь-кий янтар
А
М
10
11
12
18
20
22
7,7
6,5
5,0
61,0
40,2
33,0
Либщь
А
М
10
12
13
19
21
22
6,7
5,3
4,7
57,8
44,1
27,6
Новость Алтаю
А
М
12
13
14
23
24
26
6,2
5,4
4,5
54,1
52,9
32,5
Солодка Жшка
А
М
11
12
13
20
21
23
6,4
5,7
4,1
55,4
49,2
31,6
Чуйська
А
М
11
12
13
19
20
21
7,2
6,8
4,3
56,3
52,9
32,1
Чолов1ча форма
А
М
11
13
14
21
23
24
6,7
5,5
4,3
49,3
41,6
32,3
Б
Б
Б
Б
Б
Б
Б
Б
Процес придаткового коренеутворення вщбувався штенсившше у живщв таких сорпв, як Ки1вський янтар (68,5-57,3 %), Либiдь (67,4-58,7 %), i Чуйська (66,9-58,9) порiвняно iз сортами Дар Катуш (61,2-56,4 %), Вггамшна (57,6-46,3 %) та Новость Алтаю (58,9-51,4 %). Найкращими за кшьюстю ко-ренiв були сорти Ки1вський янтар (7,7-5,0 шт.), Либiдь (6,7-4,7 шт.), i Чуйська (7,2-4,3 шт.), в яких сформувалось найбiльше корешв 1-го i 2-го порядкiв га-луження за найбшьшо1 сумарно1 довжини. Менш стабшьш результати отримано внаслщок вкорiнення зелених стеблових живщв сорпв Дар Катунi (6,45,5 шт.), Новость Алтаю (6,2-4,5 шт.), Вггамшна (5,7-4,2 шт.). Сорт Солодка жшка та чоловiча форма Алей займали промiжне становище.
Результати дослщжень засвiдчили, що укорiненiсть i розвиток придат-кових коренiв залежить вщ строку живцювання. При живцюваннi у фазу ш-
тенсивного росту пагошв (1-10. VI - 1-10.У11) укоршешсть, число коренiв та загальна 1х довжина були вищ^ шж при живцюваннi 1-10. VIII.
Пюля висаджування живцiв в умови дрiбнодисперсного зволоження на 10-14 день утворюегься ледь помiтний шар калюсу. Незначш його розмiри у зелених живщв пояснюються тим, що швидке формування адвентивних ко-ренiв iнгiбуe розростання калюсних напливiв. Вщомо, що калюс е тканиною, що з'являеться у процес нормально1 реакцп органiзму на пошкодження. У важковкорiнюваних сортiв Вггамшна, Дар Катунi, Новость Алтаю калюс, акумулюе значну кiлькiсть пластичних речовин i вiдмирае, а у легкоукоршю-ваних сортiв (Ки1вський янтар, Либщь, Чуйська) вiн утворюеться незначних розмiрiв. Тому з'явлення калюсу, в цьому випадку, не може бути показником швидкого укорiнення живцiв. Виходячи з цього, розвиток калюсу в базальнш частит живця пригшчуе 1х ризогенетичну здатнiсть.
Унаслiдок проведення гiстохiмiчних дослщжень встановлено, що у стеблових живщв дослщжувальних сортiв облiпихи, одночасно з калюсоут-воренням, вiдбуваеться активний подш камбiю, внаслiдок якого утворюеться додатковий шар молодо1 вторинно1 ксилеми (ранова ксилема), величина яко1 займае 30-50 %% вщ початково1. Прямого зв'язку з утворенням раново1 ксиле-ми i з укорiненням живщв облшихи не встановлено. Потужнiсть 11 вища у живцiв з медiальноl частини пагона, незалежно вiд оброблення бюлопчно ак-тивними речовинами, а у живщв з аткально! частини шар ще! тканини нез-начний.
Пожовтшня листкiв у нижнiй частини живщв спостер^аеться на 2-3-й день тсля висаджування 1х на вкорiнення, одночасно жовпе 1 -3 листовi пластини. Цей процес у межах живця вщбуваеться в акропетальному напрям-ку, а в межах листка - у базипетальному (вiдповiдно знизу вгору i зверху вниз). У живщв з аткально! частини пожовтшня нижшх листiв настае значно пiзнiше - на 7-10 день, а пожовкш листки опадають. Це можна пояснити три-валим морфогенетичном вжом нижшх листюв базальних живцiв.
Характерною ознакою живщв, з функщонуючою верхiвкою (живщ з апiкальноl частини пагона), е те, що безпосередньо тсля висаджування !х в умови дрiбнодисперсного зволоження вони вилягають через втрату тургору, але через 1 -3 доби повертаються у вихщне положення, орiентуючись вертикально. У живцiв з базально! та медiальноl частини пагона у фазу утворення корешв пробуджуються пазушнi бруньки, а пiсля масового коренеутворення починаеться видимий рют пагошв. Зазвичай, вони утворюються (1-3 шт.) у верхнш частиш живця. Зростання пазушних пагонiв можна пояснити швид-ким пробуджуванням адвентивних бруньок та зняттям гальмiвного впливу апекса пагошв i листкiв на пазушнi бруньки.
Характерною особливютю медiальних базальних живщв за живцюван-ня 1-10. IV спостер^аеться змiнювання типу закладення адвентивних корешв. Вони з'являються не шд вузлами, як в бшьш раннi строки живцювання, а над брунькою i зазвичай одним коренем. Це пов'язано з прогресуючим зде-рев'янiнням пагонiв облiпихи, яке визначае зм^ обмiнних процесiв в !х он-
тогенез^ оскшьки такий тип формування придаткових корешв притаманний саме здерев'янiнням живцями облшихи.
Виявлено, що на новоутворених бiчних коренях вкорiнених живцiв ут-ворюеться перитрофна мжориза, яка надалi розвиваеться у виглядi коралопо-дiбних або бульбочкових нароспв. Цi нарости (кореневi бульбочки) е багато-рiчними пагонами, як розвиваються протягом усього вегетацшного перiоду, що пов'язано iз сезонним ритмом розвитку коренiв. Особливо добре вона роз-винена у живцевих рослин у разi бiльш раншх строкiв живцювання. Морфо-логiчно бульбочковi утворення на коренях живцевих рослин дослщжуваних сортiв, на рiзних фазах свого розвитку - це округлi жовтувато-бЫ коралопо-дiбнi вирости або потовщення рiзноl величини. Новоутворенi бульбочки складаються з тих же тканин, що й кореш. За наявносп розгалуженого мще-лiю, порiвняно великого розмiру (0,6-0,7 мкм), а також за сво!ми структурни-ми особливостями збудник кореневих бульбочок облшихи вщнесено до пред-ставникiв порядку актиномщепв (АсИпотусе(а1ез). Утворення бульбочок не треба ототожнювати з процесом утворення адвентивних корешв, незважаючи на те, що юнують i окремi риси подiбностi в 1х закладення.
Нашi спостереження св^ать про те, що кореневi бульбочки в укорь нюваних живщв починають з'являтися за наявностi чотирьох-п'яти пар новоутворених листюв - на початку липня. У дослщах живцювання 1-10 липня шд час першого обстеження 20 липня кореневих бульбочок не було виявлено, шд час обстеження 30 липня вони траплялися у виглядi невеликих бшяс-тих горбикiв, а 10 серпня - нараховувалась 1х значна кшьюсть (35-42 %) на коренях бшьшосп викопаних живцiв, також i збiльшився 1х розмiр. Найчасть ше бульбочки траплялись, за першо! !х появи, на стрижневому коренi, рщ-ше - на бiчних коршцях. Число 1х на одному вкоршеному живцi сягало вiд 2 до 5 шт. з розмiром 0,9-0,10 см в дiаметрi. Наявнiсть або вщсутшсть кореневих бульбочок не впливае на укоршюванють зелених стеблових живщв дослщжуваних сортiв облiпихи.
Виявлено пряму залежнiсть регенерацiйних процесiв у стеблових живщв дослщжуваних сорпв i форм облiпихи крушиноподiбноl i вiд впливу бi-ологiчно активних речовин ауксиново! природи. Екзогенний вплив цих речо-вин забезпечуе висадженим живцям умови для диференщацп соматичних кштин, якi необхiднi для швидкого регенерування адвентивних корешв та !х подальшого росту, а також i для розвитку надземно! частини укоршеного живця. Початок коренеутворення у зелених живщв, оброблених бюлопчно активною речовиною кано, спостер^аеться на 6-9-й день, масове з'явлення корешв настае через 4-6 дiб (табл. 2). До цього часу в живщв з медiальноl та базально! частини пагона майже ви листки обпали, а у ашкальних - обпало лише один - три листки.
Вщбшювання базально! частини живщв, оброблених стимулятором росту, настае на 6-7-й день шсля висаджування на вкоршення. Характерно, що у сорту Вггамшна цей процес йде повшьшше, шж в шших сортiв i форм, особливо у живщв з аткально! частини i без оброблення КАНО. Вiдбiлювання у жив-
цiв облшихи свiдчить про проходження ризогенетичних процеав, оскшьки в цей час у тканинах пагона виникають ендогенно закладен придатковi коренi.
Табл. 2. Бюметричш показники вкортюваностг зеленых стеблових живщв сортiв обтпыхи крушиноподiбноí (фаза штенсивного росту паготв, оброблення КАНО, середт за 2008-2011рр.)
Части- Калюсоутворення У розрахунку на один живець Укоршюва-
Сорт на па- день з'яв- масове калю- число корешв загальна довжи- тсть живщв.
гона лення соутворення I порядку, шт. на коренв, см %
Вггамш-на А 9 12 7,6 74,6 95,7
М 10 13 7,3 70,5 94,2
Б 10 13 6,5 49,7 93,8
Дар Катун1 А 8 12 8,4 71,0 96,8
М 9 13 7,9 70,1 95,4
Б 10 14 7,4 50,6 94,2
Кшвсь- А 6 10 9,8 81,0 99,6
кий М 7 11 8,6 60,2 99,0
янтар Б 8 12 7,2 53,0 98,4
А 6 10 8,8 77,8 99,2
Либ1дь М 8 11 7,4 64,1 98,8
Б 9 12 6,6 47,6 98,0
Новость Алтаю А 8 13 8,3 74,1 96,3
М 9 14 7,4 72,9 95,6
Б 10 15 6,6 52,5 94,8
Солодка Жшка А 7 11 8,5 75,4 97,6
М 8 12 7,4 69,2 96,2
Б 9 13 6,3 51,6 95,7
А 7 10 9,3 76,3 98,5
Чуйська М 8 11 8,7 72,9 97,3
Б 9 12 6,4 52,1 96,8
Чолов1ча форма А 7 12 8,6 69,3 97,8
М 9 13 7,4 61,6 96,4
Б 10 14 6,6 52,3 95,6
Придатковi кореш, особливо при обробц КАНО, з'являються верти-кальними рядами тд вузлами, вщсунувши в боки тканини живця. За кшьюс-тю коренiв першого порядку видшився сорт Ки1вський янтар (9,8-7,2 шт.), а найменша кiлькiсть корешв спостерiгалося у сорту Вiтамiнна (8,6-6,5 шт.). Максимальна частка вкоршення живщв вiдзначено у сорту Ки1вський янтар 99,6-98,4 % та у сорту Либщь 99,2-98,0 % (табл. 2.).
При дорощуванш у перший рж у ашкальнш частинi вкорiненого живця утворюеться 1-3 ростових пагони. На другий рж у цiй зон формуеться "кольце" ростових пагошв. Коренева система облiпихи розгалужуеться акропеталь-но, тобто у апiкальнiй частит кореня утворюеться група бiчних корешв, тому пiдрiзування коренiв не посилюе розгалуження коренево! системи. Бульбочки утворюються в основi скелетних коренiв i в мiсцях !х розгалуження.
Висновок. Встановлено, що здатнiсть до придаткового коренеутво-рення у зелених стеблових живщв дослщжувальних сортiв облiпихи зале-жить вiд !х фiзiологiчного стану, обумовленого метамернютю пагонiв, а та-
кож вщ строюв живцювання. Вдале поеднання оптимального строку живцю-вання з використанням КАНО в концентрацп 15 мг/л дае змогу отримати максимальний вихщ укорiнених живцiв з добре розвиненою кореневою системою у найкоротшi строки. Утворення кореневих бульбочок в жодному разi не варто ототожнювати з процесом утворення бiчних корешв, незважаючи на те, що юнують i окремi риси подiбностi в !х закладаннi. Наявнiсть чи вщсут-нiсть кореневих бульбочок не впливае на укоршешсть i розвиток стеблових живщв облiпихи. Проведенi дослiдження сприяють полiпшенню технолопч-них аспектiв кореневласного розмноження сорпв облiпихи крушиноподiбноl.
Л1тература
1. Авдеев В.И. Физиологические особенности придаточного корнеобразования у зеленых черенков облепихи / В.И. Авдеев // Доклады ТСХА. -Сер.: Плодоводство и овощеводство. - М., 1976. - Вып. 221. - С. 48-52.
2. Балабак А.Ф. Регенеращя 1 вегетативне розмноження малопоширених садових рослин / А.Ф. Балабак, О.А. Балабак // Экологические проблемы садоводства и интродукции растений : тр. Никитского бот. сада. - Ялта, 2008. - Т. 130. - С. 25-31.
3. Баранова Е.А. Закономерности образования придаточных корней у растений / Е.А. Баранова // Труды Главного ботанического сада АН СССР. - 1951. - С. 168-193.
4. Бшик О.В. Морфогенез адвентивних корешв у стеблових живщв декоративних 1 ти-пових форм деревних рослин / О.В. Бшик // Вивчення онтогенезу рослин природних та куль-турних флор у боташчних закладах Сврази : матер. 10-о! М1жнар. наук. конф. - Умань : Б.в., 1998. - С. 18-19.
5. Гартман Х.Т. Размножение садовых растений / Х.Т. Гартман, Д.Е. Кестер. - М. : Сель-хозгиз, 1963. - 471 с.
6. Глухов А.З. Морфогенез вегетативных органов у древесных и кустарниковых растений при искусственном вегетативном размножении / А.З. Глухов, Н.А. Олейник // Изучение онтогенеза растений природных и культурных флор в ботанических садах. - К. : Б.и., 1996. -С. 37-38.
7. Довбьш Н.Ф. К изучению особенностей каллюсо- и ризогенеза при вегетативном размножении растений / Н.Ф. Довбьш, Н.А. Олейник, Г.А. Кудина // Промышленная ботаника: состояние и перспективы развития : матер. Междунар. науч. конф. - Донецк : Б.и., 1993. - С. 225-226.
8. Довбыш Н.Ф. Анатомо-морфологические особенности эндогенного ризогенеза у дре-весно-кустарниковых растений / Н.Ф. Довбьш, Н.А. Олейник // Труды Международной конференции по анатомии и морфологии растений. - СПб. : Изд-во "Диада", 1997. - С. 47-48.
9. Келько А.Ф. Особенности формирования придаточных корней у стеблевых черенков садовых форм видов рода .Гишрегш Ь. / А.Ф. Келько // Интродукция, сохранение и использование биологического разнообразия мировой флоры : матер. Междунар. конф., посвящ. 80-летию Центрального ботанического сада НАН Беларуси (19-22 июня 2012 г., Минск, Беларусь). - В 2-ух ч. / Национальная академия наук Беларуси, Центральный ботанический сад. - Минск, 2012. - Ч. 1. - С. 128-132.
10. Кренке Н.П. Регенерация растений / Н.П. Кренке. - М. : Изд-во АН СССР, 1950. -
682 с.
11. Мороз Е.К. Фазы морфогенеза корней при укоренении интродуцированных сортов роз / Е.К. Мороз // Рекомендации. Онтогенез интродуцированных растений в ботанических садах Советского Союза. - К. : Б.и., 1991. - С. 108-109.
12. Орлов П.Н. Анатомия корнеобразования при регенерации придаточных корней у зеленых черенков садовых растений / П.Н. Орлов, Х.В. Шарафутдинов // Процессы дифференциации и регенерации у изолированных тканей и органов растений. - Махачкала. - 1986. -С. 59-63.
Миколайко И.И. Ризогенетическая способность зеленых стеблевых черенков облепихи крушиновидной (Шррокав гкатпогйгъ Ь.)
Предоставлена подробная характеристика ризогенеза сортов облепихи круши-новидной. Изучены особенности морфогенеза придаточных корней зеленых черенков. Выделены типы каллуса и типы расположения придаточных корней, а также изучены интенсивность и степень ветвления придаточных корней. Установлено, что процесс образования придаточных корней у черенков не зависит от клубенькообра-зования. Удачное сочетание оптимального срока черенкования с использованием КАНО в концентрации 15 мг/л позволяет получить максимальный выход укоренившихся черенков с хорошо развитой корневой системой в кратчайшие сроки. Проведенные исследования способствуют улучшению технологических аспектов корне-собственного размножения сортов облепихи крушиновидной.
Ключевые слова: облепиха крушиновидная, сорта, ризогенез, стеблевые черенки, придаточные корни, корневые клубеньки, стимулятор роста.
Mikolajko I.I. Ryzogenetic ability of sea buckthorn (Hippohae rhamno-ides L.) green stem cuttings
Article deals with detailed description of rhizogenesis of sea buckthorn sorts. The morphogenetic peqularities of green cuttings' root initials are investigated. The root initials' types of cut and location are pointed out. The root initials' intensity and degree of branching are studied. It is found that cuttings' root initials are not depended on bulb formation. Successful combination of cuttings' optimal period with KANO using in 15 mg/l concentration gives the opportunity to get maximum yield of rooted cuttings with well-developed root system in the shortest possible time. Investigated research contributes the improvement of the technological aspects of sea buckthorn sorts' own-rooted reproduction.
Keywords: sea buckthorn, sorts, rhizogenesis, stem cuttings, root formation, root initials, root bulbs, growth stimulator.
