CC BY
22
ons of greenhouses with finely-divided humifying system. It has been determined that the root length formed on the stem cuttings of Juniperus sabina depends on the cultivation by growth-regulating substances, type of stems cuttings and terms of grafting.
Keywords: Juniperus sabina, terms of grafting, stems cutting, growth-regulating substances concentration, root length.
УДК 634.17:634.1:651.811.98 Викл. ЮА. Кокова1, канд. с.-г. наук;
проф. О А. Балабак2, д-р с.-г. наук
ДОЦ1ЛЬН1СТЬ РОЗМНОЖЕННЯ СОРТ1В ГЛОДУ (CRATAEGUS L.) СТЕБЛОВИМИ ЖИВЦЯМИ
Висв^лено питання вивчення доцшьност розмноження перспективних сор^в глоду в умовах Правобережного Люостепу Укра1ни зеленими стебловими живцями. Охарактеризовано фактори, яга впливають на ефектившсть адвентивного коренеут-ворення у стеблових живщв - генотип сорту, строки живцювання, метамершсь i тип пагона.
Ключовi слова: рщ Crataegus L., живщ, рют, укоршювашсть, регенерацшна здатшсть.
Глщ (Crataegus L.) - цшна садова i люова вггамшна рослина, яка мае !слвне, лжувальне i декоративне значення. Дотепер вивчено бюлопчш особ-ливосп, одержано та розмножено цшш форми i сорти [1]. Впровадження в озеленення i широке використання глоду в зеленому будiвництвi, плoдiвниц-твi та люорозведенш обмежено практичною вiдcутнicтю садивного матеpiалу [1, 2]. Глiд розмножують переважно насшням i тiльки iнoдi - вегетативно -вщсадками, кореневими паростками i щепленням. Наciнневе розмноження глоду, як i iнших перехреснозапильних рослин, дае неоднорщне потомство i використовуеться, зазвичай, для штродукцшно-селекцшно! роботи, а також з метою вирощування шянщв-тдщеп для oкулipування. Низька ефективнicть розмноження глоду у промисловому й аматорському cадiвництвi пояс-нюеться, поряд з шшими причинами, вiдcутнicтю перспективних cпocoбiв його розмноження [1-5].
Обсяги i технoлoгiя виробництва садивного матеpiалу перспективних видiв i copтiв глоду в розсадниках Укра1ни не задовольняе потреби cадiвни-кiв. Однiею з основних причин цього е те, що юнукт способи його розмноження не забезпечують стабшьних pезультатiв, вони досить трудомютю, внаcлiдoк чого стримують поширення глоду. Лiтеpатуpнi данi стосовно вегетативного розмноження глоду, а особливо, що стосуеться кореневласного розмноження, мають суперечливий характер [2-5]. Впровадження в культуру глоду, його видiв i форм, а також збереження 1хшх господарсько-бюлопчних ознак i властивостей значною мipoю виявляють неoбхiднicть та перспектив-нicть розмноження стебловими живцями (зеленими чи здерев'яншими). Цей спошб створюе передумови вiднoвлення кореневласно1, а також щеплено! (на клонових тдщепах) культури глоду.
1 Уманський НУС;
2 Нац1ональний дендролог!чний парк "Софпвка" НАН Укра1ни
У прикладному аспекп, стосовно глоду та його видiв, технологiю вирощування кореневласного i щепленого садивного матерiалу i3 застосуван-ням дрiбнодисперсного зволоження i синтетичних регуляторiв росту аукси-ново! природи дотепер розроблено недостатньо. У практищ розсадництва вiдзначено низьку регенерацшна здатнiсть стеблових живцiв глоду, слабке формування адвентивних корешв, а також низький вихщ товарного садивного матерiалу [5]. Тому ми вважаемо за необхiдне опрацювання окремих еле-ментiв зазначено! вище технологи (кореневласна культура в умовах дрiбно-дисперсного зволоження) для глоду та його видiв, з метою шдвищення вихо-ду садивного матерiалу з одинищ площi та полiпшення його якосп.
Метою наших дослiджень було вивчення регенерацшно! здатностi стеблових живцiв перспективних сорпв глоду, а також розроблення окремих заходiв i способiв прискореного !х розмноження на основi технологи стебло-вого живцювання. Для досягнення поставлено! мети передбачалось виконати таю завдання - ощнити регенерацшну здатшсть стеблових живцiв глоду за-лежно вщ бiологiчних особливостей генотипу, i визначити ефективнiсть аг-ротехнiчних заходiв вирощування садивного матерiалу перспективних сорпв на основi живцювання в умовах Правобережного Люостепу Укра!ни.
Методика дослщжень. Об'ектами дослiджень були стебловi живщ сортiв глоду, якi перспективнi для вирощування в умовах Правобережного Люостепу Укра!ни - Збшнев, Людмил i Шамiль.
Дослiди проводили в розсадниках Уманського нащонального ушвер-ситету садiвництва i Нацiонального дендрологiчного парку "Софпвка" НД1 НАН Укра!ни. Як культивацшш споруди використовували скляну теплицю i плiвкове укриття тунельного типу з дрiбнодисперсним зволоженням. Субстратом для вкоршювання слугувала сумiш торфу (рН 6,7) з чистим рiч-ковим тском у спiввiдношеннi 4:1. Температура повггря у середовищi вкорi-нювання становила 28-30 оС, субстрату - 18-22 оС. Вiдносна вологiсть повiтря була в межах 80-90 %, а штенсивнють оптичного випромiнювання -200250 Дж/м2 сек. У кожному варiантi дослщу використовували живцi, заготов-ленi з аткально! (А), медiальноl (М) та базально! (Б) частин пагона. Живце-вий матерiал, перед висаджуванням, обробляли водним розчином а-нафти-лоцтово! кислоти (а-НОК) у концентрaцiях 5, 10, 15, 20, 30 i 40 мг/л. У контрольному вaрiaнтi до^ду живцi обробляли дистильованою водою. Ризоген-ну aктивнiсть стеблових живщв характеризували за вiдсотком укорiнювaння, тобто за кшцевим результатом, хоча в процеи проведення експериментiв вивчали i кiлькiсть коренiв на одному живщ i !х сумарну довжину.
Результати дослщжень. Проведет дослщження свiдчaть про те, що не всiм сортам глоду властива висока регенерацшна здатшсть при вкоршю-ванш стебловими живцями в умовах дрiбнодисперсного зволоження. Проте крaщi результати вкорiнювaння вiдзнaчено у живщв сорпв Людмил та Ша-мiль, у яких коренеутворювaльнi процеси проходили штенсившше порiвняно з живцями, заготовленими iз сорту Збiгнев (табл. 1). Хоча вкоршювашсть стеблових живщв сорту Шамшь, заготовлених з рiзних частин пагона, була
неоднаковою i залежала вiд ступеня зрiлостi його тканин, в ушх варiантах живцювання вони характеризувались вiдносно високою вкоршювашстю. Це, очевидно, пов'язано з властивютю цього сорту утворювати адвентивнi кореш навггь за несприятливих для ризогенезу умов i за пiзнiх термшв живцювання (аж до початку серпня).
Табл. 1. Укортюватсть стеблових живщв сортгв глоду в умовах дрiбнодисперсного зволоження (без оброблення)
Сорт Частина пагона Укоршювашсть, % Середня кшьюсть рослин, % *)
2009 р. 2010 р. без приросту з приростом
< 10 см > 10 см
Живцювання 1-10 червня
Збггнев А 28,9 31,7 95,9 2,7 1,4
М 21,5 21,9 100 0 0
Б 24,8 25,6 100 0 0
Людмил А 34,2 36,4 95,3 3,0 1,7
М 25,7 27,3 100 0 0
Б 28,5 29,1 100 0 0
Шамшь А 42,5 44,5 93,8 4,0 2,2
М 30,5 32,6 100 0 0
Б 38,1 36,5 100 0 0
Живцювання 1-10 липня
Збггнев А 28,3 29,0 96,8 2,1 1,1
М 19,1 18,4 100 0 0
Б 21,3 22,1 100 0 0
Людмил А 31,2 32,2 96,1 2,3 1,6
М 23,5 24,1 100 0 0
Б 26,6 28,4 100 0 0
Шам1ль А 40,4 42,3 94,4 3,3 2,3
М 26,7 28,5 100 0 0
Б 36,3 37,4 100 0 0
* - вщ загально! юлькосп вкоршених живщв
Майже в ус строки кращою вкорiнюванiстю вiдзначались живцi, як були заготовлеш з т1еа частини пагона, яка була нашвздерев'яншою, дещо пр-ше укорiнювались живцi здерев'янiлi, а живщ трав'яно! консистенцп гинули повнютю, або характеризувались дуже слабкою регенерацшною здатнiстю. Укорiнюванiсть живцiв у червш - липнi була вищою, i у живцiв з ашкально! частини пагона, залежно вщ сорту, досягала 28,3-42,5 %. Регенерацiйна здат-нють живцiв за бiльш пiзнiх строюв живцювання (1-10 серпня), була слабкою i значно поступалась червневим живцям (14,5-21,0 %).
Строки висаджування живщв впливають не лише на розвиток адвен-тивних коренiв, а й на рют укорiнюваних живцiв i якiсть садивного матерь алу. Живщ вшх дослiджуваних сортiв, якi були заготовлеш i висадженi на укоршювання у раннi строки (1-10 червня), мали бiльш розгалужену кореневу систему, порiвняно зi живцями шзшх строкiв живцювання (липень -сер-пень). Ця рiзниця пов'язана з тривалютю перiоду !х вегетацil, який визна-чаеться строком живцювання.
Треба зазначити, що за оптимальних строкiв живцювання (1-10 чер-вня) число адвентивних корешв, в розрахунку на один живець, залежно вiд сорту, а також вщ типу живця, було рiзним (табл. 2). Наприклад, у варiантi дослiду, в якому живщ були заготовленi з ашкально! частини пагона, у сорту Збтаев число вшх коренiв при червневому живцюванш, у розрахунку на один живець, було 57,8, у сорту Людмил 61,8, а у сорту Шамшь 85,8 шт., тодi як при серпневому живцюванш вщповщно - Збкгев - 11,2, Людмил - 12,5 i Шамiль - 15,3 шт. Отже, найвищi показники щодо кшькосп коренiв на живець виявлено у сорту Шамшь, де сформувалось найбшьше коренiв першого, другого i третього порядкiв галуження при найбшьшш сумарнiй довжинi. Близькi результати були в сорту Людмил. Менш стабшьними вони були при вкорiненнi стеблових живщв сорту Збiгнeв.
Табл. 2. Вкортювання i розвиток р1знотипних живщв глоду залежно вiд впливу а-НОК (живцювання 1-10 червня; середне за 2002-2004 рр.)
Концентрац1я ростово! речо-вини, мг/л
Зона пагона
Вкоршю-вання, %
У середньому на однш рослин
число вих корешв, шт.
довжина вих корешв, см
висота над-земно! час-тини, см
дшметр умов-но! коренево! шийки, мм
Збггнев
Контроль (вода)
А
М
28,9
21,5
24,8
57,8
32,6
41,7
110,5
71,5
82,6
5,9
6,2
6,4
10
А
61,2
158,2
311,6
13,5
7,3
15
М
49,8
81,6
169,1
2,8
6,5
20
53,8
93,4
208,3
7,4
6,8
Людмил
Контроль (вода)
А
М
34,2
25,7
28,5
61,8
35,4
44,8
128,9
85,6
101,4
8,0
6,2
6,3
6,3
10
А
81,5
178,2
356,4
18,2
15
М
60,3
83,5
198,2
5,2
6,6
15
70,8
112,8
245,6
10,8
6,9
Шамшь
Контроль (вода)
А
М
42,5
30,5
38,1
85,8
56,2
72,9
183,9
136,2
175,4
9,4
6,5
6,6
6,9
10
А
90,4
218,3
415,2
24,7
7,9
15
М
65,3
103,5
231,0
7,5
15
74,8
141,6
284,5
13,2
5,5
Б
Б
Б
Б
Б
Б
Вивчення характеру формування адвентивних корешв при вкоршенш стеблових живщв, заготовлених 1-10 липня, тобто всередиш лгта, шдтверди-ло роль сорту в ефективносп адвентивного коренеутворення. Найкращi результати були також у сорпв Шамшь та Людмил, яю за сумарною довжиною корешв мало поступались перед живцями ранньолггнього строку живцювання. 1стотним виявився вплив а-нафтилоцтово! кислоти на вкоршювашсть стеблових живщв i розвиток коренево! системи (табл. 2). Оброблення стебло-
вих живщв дослiджуваних сортiв глоду а-НОК у концентращях водного роз-чину 10-20 мг/л зумовила тдвищення вiдсотка вкоршювання порiвняно з контролем (оброблення живщв водою).
У цих варiантах дослщу живцi (залежно вiд виду i сорту) вкоршюва-лись на 8-12 дшв ранiше порiвняно з контролем, а процеси коренеутворення вщбувались значно швидше протягом усього перiоду вкоршювання. Так, як-що у контрольному варiантi дослiду на 20-25-й день укоршювання становило 11,5-20,6, то в дослщних варiантах за оптимальних концентрацш фiзiологiч-но-активних речовин досягало 34,5-42,8 %. При цьому кiлькiсть корешв, що розвинулись на одному живщ та !х сумарна довжина у 1,5-2,0 рази перевищу-вали контрольний варiант дослiду.
Збiльшення концентраци водного розчину а-НОК до 30-40 мг/л спри-чинило гальмування регенерацiйних процешв у всiх дослiджуваних сортiв глоду, яке продовжувалось до кiнця дослщу. Пюля висаджування живцiв на вкоршювання, попередньо оброблених а-НОК у високих концентращях, спостершалось омертвшня та загнивання базально! частини, пожовтiння лис-тюв, що призводило до масових випадiв.
Аналiз економiчноl ефективностi вирощування кореневласних са-джанцiв глоду у виробничих умовах дае тдстави стверджувати, що саджанщ на власному корiннi характеризуються нижчою собiвартiстю вирощування та вищим рiвнем рентабельностi, нiж вирощенi з шянщв. Це обумовлено тим, що використання технологи стеблового живцювання у поеднанш з проведен-ням оптимальних агрозаходiв (строки живцювання, тип живцьованого пагона та оброблення фiзiологiчно-активними речовинами ауксиново! природи) за-безпечуе можливють значно швидше одержувати саджанцi товарних Гатунюв при бiльшому виходi !х з одиницi площi.
Висновки. Таким чином, проведет дослщження в агрокшматичних умовах Правобережного Лiсостепу Укра!ни подтвердили можливiсть вирощування кореневласного садивного матерiалу сортiв глоду Збiгнев, Людмил i Шамiль. Вивчення вкорiнюваностi живщв дослщжуваних сортiв показало, що за традицшно! технологи, без додаткового стимулювання в умовах дрiб-нодисперсного зволоження, вони мають слабку регенерацiйну здатнють. Аг-роклiматичнi умови Правобережного Люостепу Укра!ни, бiологiчнi особли-востi дослщжуваних сортiв, а також використання наведених вище агротех-нiчних заходiв, дають змогу успiшно вкорiнювати живцi, заготовлеш з початку червня до середини липня.
Л1тература
1. Андр1енко М.В. Малопоширен1 яг1дн1 1 плодов! культури / М.В. Андр1енко, 1.С. Роман. - К. : Изд-во "Урожай", 1991. - 168 с.
2. Балабак А.Ф. Кореневласне розмноження малопоширених плодових 1 ягщних культур / А.Ф. Балабак. - Умань : Вид-во ОП, 2003. - 109 с.
3. Иванова З.Я. Биологические основы и приемы вегетативного размножения древесных растений стеблевыми черенками / З.Я. Иванова. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1982. - 287 с.
4. Тарасенко М.Т. Зеленое черенкование садовых и лесных культур / М.Т. Тарасенко. -М. : Изд-во МСХА, 1991. - 270 с.
5. Фаустов В.В. Биологические основы технологии зеленого черенкования садовых культур / В.В. Фаустов : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра с.-х. наук / В.В. Фаустов. - М., 1991. - 35 с.
Кокоба Ю.А., Балабак АА. Целесообразность размножения сортов боярышника (Crataegus L.) стеблевыми черенками
Освещены вопросы изучения целесообразности размножения перспективных сортов боярышника в условиях Правобережной Лесостепи Украины зелёными стеблевыми черенками. Охарактеризованы факторы, которые влияют на эффективность адвентивного корнеобразования в стеблевых черенков - генотип сорта, сроки черенкования, метамерность и тип побега.
Ключевые слова: род Crataegus L., черенки, рост, корнеобразование, регенера-ционная способность.
Kokoba YuA., Balabak OA. A propagation of varieties the hawthorn (Crataegus L.) by stems cuttings
A propagation of perspective varieties the Crataegus L. by stems cuttings in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine are discussed. The factors which influence on the efficiency of adventitious root formation of stem cuttings - a variety genotype, the terms of grafting, metamerism of cutting material, shoot's type are characterized.
Keywords: genus Crataegus L., slips, growth, root-creating, regeneration ability.
УДК 635.925:631.532.535 Доц. 1.М. Пушка, канд. с.-г. наук -
Уманський НУС
ЕФЕКТИВН1СТЬ ДОРОЩУВАННЯ С1ЯНЦ1В ТА УКОР1НЕНИХ ЖИВЦ1В ХЕНОМЕЛЕСУ ЯПОНСЬКОГО В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Розглянуто агробюлопчш заходи, яга впливають на ефектившсть дорощування аянщв та зелених живщв восьми помолопчних сор™ хеномелесу в умовах Правобережного Люостепу Укра!ни. Наголошено на значнш перевазi контейнерного способу дорощування вкоршених живщв.
1нтерес у науковому i виробничому аспектах до хеномелесу японсько-го зумовлений розширенням видового складу плодових насаджень, полiвiта-мшним складом його плодiв, щнним л^вальним, харчовим та декоративним значенням ще! культури. Отримувати високояюсний садивний матерiал зi збереженням щнних сортових ознак хеномелесу японського можливо лише за допомогою технологи кореневласного розмноження стебловими живцями в умовах дрiбнодисперсного зволоження.
Заключним етапом у технологи розмноження плодових та япдних рослин насшням та зеленими живцями е !х дорощування до придатних для реатзаци параметрiв [2, 3]. Питання дорощування укоршених живщв е одним iз основних стримуючих факторiв впровадження в практику розсадниц-тва технологи отримання садивного матерiалу iз зелених живщв, адже саме у перюд дорощування спостер^аеться значна !х загибель [1, 2, 4].
Метою наших дослщжень було визначення оптимального способу дорощування шянщв та вкоршених живщв сорпв хеномелесу японського в умовах Правобережного Люостепу Укра!ни. Дослiди проводили у розсадни-
