CC BY
17
Л1тература
1. Алёхин В.В. География растений / В.В. Алёхин, Л.В. Кудряшов, В.С. Говорухин. - М. : Учпедгиз, 1961. - 532 с.
2. Николаева М.Г. Справочник по проращиванию покоящихся семян / М.Г. Николаева, М.В. Разумова, В.Н. Гладкова. - Л. : Изд-во "Наука", 1985. - С. 141.
3. Pons T.L. Dormancy and dermination of Calluna vulgaris (L.) Hull and Erica tetralix L. seeds / T.L. Pons // Acta Oecologica. Oecologia plantarum. - 1989. - Vol. 10, No. 1. - Pp. 35-43.
4. Лисенко С.В. Особливосп вегетативного розмноження Erica carnea L. та li сорпв / С.В. Лисенко // Теоретичш та прикладш аспекти штродукцп рослин i зеленого будiвництва : матер. IV Мiжнар. наук. конф. молодих дослщнигав 20-23 травня 2004 р. - Тростянець. -2004. - С. 99-101.
Дидкивская С.В. Размножение Erica carnea L. в культуре
Исследованы генеративный и вегетативный способы размножения Erica carnea L. в культуре. Установлено, что наиболее эффективным является вегетативное размножение методом черенкования, при котором процент укоренения черенков в зависимости от субстрата и типа черенков составляет 44-95 %. При генеративном размножении проводят дополнительное опыление с целью улучшения семенной продуктивности. Для получения оптимального количества всходов семена сохраняют в течении одного года и используют температурный метод предпосевной обработки, при котором выход проросших семян увеличивается на 44 %.
Ключевые слова: эрика, размножение, генеративное, вегетативное.
Didkovska S.V. Reproduction Erica carnea L. in culture
The generative and vegetative methods of reproduction Erica carnea L. in culture are studied. It is established that the vegetative reproduction by method of cutting is the most effective in which the percentage of cuttings root depending on the substrate and type of cuttings is 44-95 %. The additional pollination to improve seed production is carried out in generative reproduction. To obtain the optimal number of shoots seeds are keeping for a year, then the temperature method of pre-sowing treatment is used, in which the output of germinated seeds increase by 44 %.
Keywords: erica, reproduction, generative, vegetative.
УДК 630*27:582.477 Доц. С.А. Коваль, канд. с.-г. наук -
Уманський НУС
ВПЛИВ РОСТОРЕГУЛЯТИВНИХ РЕЧОВИН НА ДОВЖИНУ КОРЕН1В У СТЕБЛОВИХ ЖИВЦ1В ЯЛ1ВЦЮ КОЗАЦЬКОГО
Наведено результати дослщження довжини корешв, що утворилися у стебло-вих живщв ялiвцю козацького з вiдрiзком багатс^чно! деревини та живщв з одно-рiчним приростом, залежно вщ оброблення росторегулятивними речовинами в рiзнi термши живцювання.
Ключовi слова: ялiвець козацький, термш живцювання, стебловий живець, концентращя росторегулятивно! речовини, довжина корешв.
Вступ. У сучасних еколопчних умовах зелеш насадження мют вдаг-рають роль найважлившого засобу регулювання, захисту й оптим1зацп життевого середовища людини та бюсфери загалом [2, 5]. Зелеш насадження е основними елементами художнього оздоблення населених мюць. Естетичне й емоцшне значення зелених насаджень обумовлене можливютю з !хньою допомогою чергувати враження вщ навколишнього простору, вводити в ур-башзоване середовище природш елементи [5].
З ялiвцем, вiчнозеленою рослиною, що мае специфiчний запах, фггон-циднi властивосп, три хво!нки в пучку, три зро^ м'ясистi луски та три нась нини в шишках, пов'язана велика кшьюсть звича!в i зaбобонiв. Ще з чaciв Ки-!всько! Pyci охвоенi гiлки ялiвцю, якi освячували в церквi, закладали за обра-зи в cвiтлицях, вважаючи 1х оберегами вiд злих дyхiв [4]. До роду Ялiвець на-лежить до 70 видiв. Вiн е найбшьшим у родинi Кипарисових. В Украш росте вiciм видiв. Щдрщ sabina нараховуе близько 40 видiв, нaйпоширенiшим серед них е ялiвець козацький (Juniperus sabina L.) [4].
Ялiвець козацький е незамшною рослиною в люомелюрацп та для створення ландшафтних композицiй. Його широко застосовують пiд час заль сення cхилiв, у паркових композицiях, у рокaрiях, aльпiнaрiях, бiля меморь aлiв. Насичене темно-зелене забарвлення та п'янкий, приемний аромат хво1 зacпокiйливо впливають на людину [2, 5]. Ялiвцi видiляють значну кiлькicть фiтонцидiв, очищаючи повiтря вiд мiкробiв. Одного гектара ялiвцевого наса-дження вистачило б для очищення повiтря великого мюта [4].
Для ялiвцю найбшьш ефективним способом розмноження е живцюван-ня [1, 6]. Сaджaнцi iз живцiв розвиваються в 2-3 рази швидше вiд нaciнних. Пiд час розмноження живцями повторюеться форма маточно! рослини, що особливо важливо для найбшьш декоративних форм ялiвцю [10]. Укоршюва-нicть живцiв сильно варж>е, залежно вiд виду ялiвцю й умов укоршення. На-вiть у межах одного рiзновидy ялiвця китайського - ялiвця Пфiтцерa (J. chi-nensis var. Pfitzeriana Spaeth.) - укоршюванють змiнюетьcя вiд 0 до 100 % [7].
Об'ект дослщження - зaкономiрноcтi утворення адвентивних корешв у стеблових живцiв ялiвцю козацького залежно вщ типу живця i оброблення рiзними концентрaцiями росторегулювально! речовини.
Предмет дослщження - технолопя вирощування caджaнцiв ялiвцю козацького iз стеблових живщв.
Методика досл1джень. Живцi заготовляли зi 6-8-рiчних маточних рослин, що росли на дшянщ навчально-дослщно! оранжере! Уманського НУС за методикою А.Ф. Балабака та М.Т. Тарасенка [1, 8]. Для живцювання вико-ристовували пагони ялiвцю козацького двох титв: з вiдрiзком бaгaторiчноl деревини та з однорiчним приростом. Секатором нaрiзyвaли живцi довжиною 20-30 см. Зрiзи пiдрiвнювaли ножем. Зaготiвлю стеблових живщв iз багато-рiчною деревиною проводили в третш декaдi березня, коли рослини почали виходити iз стану спокою, живщв другого типу - у третш декaдi червня, коли однорiчний прирют став нaпiвздерев'янiлим.
Для стимулювання коренеутворення використовували росторегулю-вальш речовини ауксиново! природи P-iндолилмacлянy кислоту (1МК) та а-нафтилоцтову кислоту (НОК) з концентрaцiями 0, 25, 50, 75, 100 мг/л водного розчину. За контроль прийняли оброблення водою. Живщ зв'язували в пучки по 24 шт. i занурювали !х морфологiчно нижнi кшщ на 2-3 см у робо-чий розчин на 24 год. Пюля оброблення живцi промивали проточною водою. Висаджували у гряди теплищ в одношаровий торфо-пiщaний субстрат за схемою 10x5 см iз заглибленням на 5 см.
Регенерацшну здатшсть стеблових живцiв вивчали в теплищ з прис-троем дрiбнодисперсного зволоження. Вимiрювання температури та вщнос-но! вологостi повiтря здiйснювали тижневими термографами та пгрографами М-16АН i М-21АН, а також асшрацшним психрометром Асмана, метеороло-гiч-ними термометрами. Температура пов^я у теплицi для живцювання ста-новила вночi 15-20 °С, вдень 25-35 °С, середньодобова температура субстрату - 17-25°С. Вiдносна волопсть повiтря змiнювалася в межах 85-100 %, во-логiсть субстрату становила 20-25 % на суху масу. У кшщ вегетацшного пе-рюду проводили облiки обкорiнених живщв, шдраховували кiлькiсть коренiв першого та другого порядку та 1х загальну довжину. Статистичну обробку отриманих результатiв проводили методом дисперсшного аналiзу [3].
Результати дослщжень. Пiд час вивчення впливу дослщжуваних рос-торегулювальних речовин на рют i розвиток саджанцiв ятвцю козацького зi стеблових живцiв встановили, що одним з основних показниюв е довжина ос-новних корешв (першого та другого порядку галуження) [9], що утворилися у стеблових живщв пiд час обкорiнення.
Аналiзуючи данi табл. 1, варто вщзначити, що в контрольному варiан-т (без оброблення росторегулювальними речовинами) довжина основних корешв у стеблових живщв ялiвцю козацького з однорiчним приростом становила в середньому 29,3 см. Використання дослщжуваних концентрацш НОК позитивно вплинуло на утворення та рют коренево! системи кореневласних рослин. Так, у варiантах iз використанням концентрацiй 25 i 50 мг/л НОК спостершали збiльшення довжини корешв, порiвняно з контролем, перешчно протягом перiоду дослiджень, проте воно було неютотним. Оброблення живщв розчином НОК з концентрацiею 75 мг/л спричинила ютотне збiльшення довжини корешв у середньому на 18,9 см переично за 2010-2011 рр.
Табл. 1. Довжина основних корешв обкортених стеблових живщв ятвцю козацького з однорiчним приростом залежно вид оброблення НОК, см
Концентра^ НОК, мг/л
Довжина корешв
2010 р.
2011 р.
Середнш показник за 2010-2011 рр.
0 (вода, контроль)
28,6
30,0
29,3
25
30,8
31,8
31,3
50
46,1
44,3
45,2
75
49,3
47,2
48,2
100
56,1
54,4
52,2
ШРп.
5,4
4,8
Використання розчину НОК з концентращею 100 мг/л виявилося найефектившшим, оскшьки збшьшило довжину основних корешв, порiвняно з контрольним варiантом, на 22,9 см перешчно протягом перюду дослщжень. Перевага була ютотною, оскшьки вона була бшьшою за Н1Р05. Вплив досль джуваного фактора "концентращя росторегулювально! речовини" на довжину основних корешв обкоршених стеблових живщв ялiвцю козацького з од-норiчним приростом внаслiдок оброблення НОК становив 92-94 %.
Результати дослщження впливу розчинiв 1МК на довжину основних корешв укоршених стеблових живщв ялiвцю козацького з однорiчним при-
ростом наведено в табл. 2. У варiантах дослщу, зi збiльшенням концентрацп 1МК, вiдповiдно зростала й довжина основних коренiв порiвняно з контролем. 1стотну перевагу за цим показником виявлено у варiантах iз використан-ням розчинiв 1МК з концентращями вiд 50 до 100 мг/л. Найбшьшу довжину основних коренiв у обкоршених стеблових живцiв ялiвцю зафжсовано внас-лiдок оброблення розчином 1МК з концентрацieю 100 мг/л. Вона становила в середньому за 2010-2011 рр. дослщжень 55,7 см, що на 26,4 см бiльше за кон-трольний варiант.
Табл. 2. Довжина основних коретв обкоршених стеблових живщв ятвцю козацького з однорiчним приростом залежно вид оброблення 1МК, см
Концентращя 1МК, мг/л
Довжина коретв
2010 р.
2011 р.
Середнш показник за 2010-2011 рр.
0 (вода, контроль)
28,6
30,0
29,3
25
30,1
32,8
31,4
50
44,3
45,8
45,0
75
50,1
48,6
49,3
100
55,
55,6
55,7
Н1Ро
3,9
4,2
Сила впливу дослщжуваного фактора "концентращя росторегулю-вально! речовини" на довжину основних корешв обкоршених стеблових живщв ялiвцю козацького з однорiчним приростом внаслiдок оброблення 1МК становила 95 %.
Порiвнюючи даш табл. 1 i 2, можна зробити висновок, що вплив роз-чишв росторегулювальних речовин НОК та 1МК на утворення та розвиток корешв у стеблових живщв ялiвцю козацького з однорiчним приростом про-являвся зi збiльшенням !х концентрацп. Довжина основних коренiв, порiвня-но з контролем, ютотно збiльшувалася внаслщок оброблення розчинами НОК з концентращями 75 i 100 мг/л i розчинами 1МК з концентрацiями 50, 75 i 100 мг/л. Довжина корешв у варiантах з обробкою розчинами 1МК була бшь-ша, нiж у варiантах з обробкою НОК. Тому шсля оброблення дослщжувани-ми розчинами 1МК одержано бшьший ефект.
Результати впливу дослiджуваних концентрацш розчинiв НОК на довжину основних корешв обкоршених живщв iз вiдрiзком багаторiчноl дереви-ни наведено в табл. 3.
Табл. 3. Довжина основних корешв обкоршених стеблових живщв яжвцю козацького з багаторiчною деревиною залежно вiд оброблення НОК, см
Концентращя НОК, мг/л Довжина корешв Середнш показник за 2010-2011 рр.
2010 р. 2011 р.
0 (вода, контроль) 202,5 205,2 203,8
25 210,6 212,6 211,6
50 218,7 221,4 220,0
75 328,7 324,0 326,4
100 346,3 337,5 341,9
Н1Р05 5,2 6,3
Аналiзуючи дат табл. 3, необхщно вiдзначити, що довжина основних коренiв у живщв цього типу в контрольному варiантi становила в середньому 203,8 см за 2010-2011 рр. Як i в живщв з однорiчним приростом, оброблення дослщжуваними концентрацiями НОК позитивно вплинула на рiст коренево! системи. Застосування розчишв НОК iз концентрацiями 25-100 мг/л стиму-лювало збiльшення цього показника протягом перюду дослiджень, порiвняно з контролем. Найбшьшу довжину основних коренiв зафiксовано в оптимальному варiантi з обробкою живщв ялiвцю розчином НОК з концентращею 100 мг/л. Вона становила 341,9 см й ютотно переважала (на 138,1 см) кон-трольний варiант. Крiм цього, цей варiант достовiрно переважав решту варь анлв дослiду.
Сила впливу дослiджуваного фактора "концентращя росторегулю-вально! речовини" на довжину основних корешв обкорiнених живщв ялiвцю козацького з вiдрiзком багаторiчноl деревини становила 99-100 %. Як свщ-чать результати дворiчних дослщжень (табл. 4), використання робочих розчишв 1МК для оброблення стеблових живщв ялiвцю козацького цього типу мало ютотний вплив на довжину корешв першого i другого порядку.
Табл. 4. Довжина основних корешв обкоршених стеблових живщв ятвцю
К, см
Концентращя 1МК, мг/л Довжина корешв Середнш показник за 2010-2011 рр.
2010 р. 2011 р.
0 (вода, контроль) 202,5 205,2 203,8
25 213,3 216,0 214,6
50 226,1 229,5 227,8
75 326,0 321,3 323,6
100 344,2 348,2 346,2
Н1Р 05 6,0 6,9
У дослда з обробкою живщв ялiвцю козацького розчинами 1МК вияв-лено послщовне iстотне збiльшення довжини основних корешв обкоршених живцiв вiдповiдно до зростання концентрацп росторегулювально! речовини, порiвняно з контрольним варiантом. В оптимальному варiантi з обробкою розчином 1МК з концентрацiею 100 мг/л коренева система досягала найбшь-шо! довжини - 346,2 см, i достовiрно переважала контрольний варiант i вш iншi варiанти дослiду.
Вплив дослщжуваного фактора "концентрацiя росторегулювально! речовини" на довжину основних корешв обкоршених стеблових живщв ялiвцю козацького з багатс^чною деревиною внаслщок оброблення 1МК становив 99100 %. Аналiзуючи результати впливу розчинiв НОК та 1МК на довжину корешв у живцiв з багаторiчною основою, можна зробити висновок, що перешчно за роки дослщжень значно! рiзницi не виявлено мiж ними за цим показником.
Значну вiдмiннiсть мiж довжиною основних коренiв у живщв першого та другого тишв пояснюють тим, що живщ з вiдрiзком багаторiчноl деревини мали на поверхш зачатковi коренi, бiльший запас поживних речовин i при-родних стимуляторiв росту та бiльшу на 90 дiб тривалiсть обкорiнювання, порiвняно з живцями з однорiчним приростом.
Висновки:
1. Найбшьшу довжину корешв першого i другого порядкiв галуження обко-ршеш стeблoвi живцi ялiвцю козацького обох титв мали пiд час оброб-лення розчином як НОК, так i 1МК з концентращею 100 мг/л.
2. В оптимальному ваpiантi довжина основних кopeнiв oбкopiнeних стебло-вих живцiв ялiвцю козацького з oднopiчним приростом пepeсiчнo за 2010-2011 рр. тсля застосування 1МК становила 55,7 см i на 26,4 см пе-реважала контрольний ваpiант, пiсля застосування НОК - 52,2 см, що пе-ревищувало контроль на 22,9 см.
3. В оптимальному ваpiантi з обробкою розчином 1МК коренева система oбкopiнeних стеблових живцiв ялiвцю козацького з вiдpiзкoм багатopiч-но! деревини досягала найбшьшо! довжини - 346,2 см, внасл^ок застосування НОК - 341,9 см.
Л1тература
1. Балабак А.Ф. Регенерационная способность некоторых хвойных и вечнозеленых лиственных растений в зависимости от условий освещения / А.Ф. Балабак // Интродукция и акклиматизация древесных растений на Украине. - К., 1983. - Вып. 22, № 1. - С. 29-31.
2. Бшоус В.1. Декоративне сад1вництво (Основи квггникарства, дендрологи та озеленен-ня) : тдручник / В.1. Бшоус. - Умань, 2005. - 296 с.
3. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта : учебник / Б. А. Доспехов. - М. : Изд-во "Колос", 1985. - 351 с.
4. Заячук В.Я. Дендролопя : тдручник / В.Я. Заячук. - Льв1в : Вид-во "АпрюрГ, 2008. -
656 с.
5. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць : тдручник / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2005. - 456 с.
6. Новиков П.Г. Методические рекомендации по выращиванию посадочного материала декоративных культур под пологом искусственного тумана / П.Г. Новиков. - Ялта, 1973. - 13 с.
7. Тарасенко М.Т. Размножение растений зелеными черенками / М.Т. Тарасенко. - М. : Изд-во "Колос", 1967. - 252 с.
8. Тарасенко М.Т. Зеленое черенкование садовых и лесных культур : монография / М.Т. Тарасенко. - М. : Изд-во ТСХА, 1991. - 272 с.
9. Турецкая Р.Х. Физиология корнеобразования у черенков и стимуляторы роста : монография. - М. : Изд-во АН СССР, 1961. - 279 с.
10. Фаустов В.В. Биологические основы технологии зеленого черенкования садовых культур : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра с.-х. наук / В.В. Фаустов. - М., 1991. - 35 с.
Коваль СА. Влияние росторегулирующих веществ на длину корней у стеблевых черенков можжевельника казацкого
Изложены результаты двухлетних исследований влияния обработки росторегу-лирующими веществами (Р-ИМК и а-НОК) на длину корней, образовавшихся у стеблевых черенков можжевельника казацкого с участком многолетней древесины и черенков с однолетним приростом в условиях теплицы с установкой мелкодисперсного увлажнения. Исследованиями установлено, что длина корней, образовавшихся у стеблевых черенков можжевельника казацкого (Juniperus sabina L.), зависит от обработки росторегулирующими веществами, типа черенков и от сроков черенкования.
Ключевые слова: можжевельник казацкий, срок черенкования, стеблевой черенок, концентрация росторегулирующего вещества, длина корней.
Koval SA. The influence of cultivation by growth-regulating substances on the root length formed on the stems cuttings of Juniperus sabina
The article shows the results of two years research on the influence of cultivation by growth-regulating substances on the root length formed on the stem cuttings of Juniperus sabina L. with the areas of perennial wood and yearly amount of growth under the conditi-
ons of greenhouses with finely-divided humifying system. It has been determined that the root length formed on the stem cuttings of Juniperus sabina depends on the cultivation by growth-regulating substances, type of stems cuttings and terms of grafting.
Keywords: Juniperus sabina, terms of grafting, stems cutting, growth-regulating substances concentration, root length.
УДК 634.17:634.1:651.811.98 Викл. ЮА. Кокова1, канд. с.-г. наук;
проф. О А. Балабак2, д-р с.-г. наук
ДОЦ1ЛЬН1СТЬ РОЗМНОЖЕННЯ СОРТ1В ГЛОДУ (CRATAEGUS L.) СТЕБЛОВИМИ ЖИВЦЯМИ
Висв^лено питання вивчення доцшьност розмноження перспективних сор^в глоду в умовах Правобережного Люостепу Укра!ни зеленими стебловими живцями. Охарактеризовано фактори, яга впливають на ефектившсть адвентивного коренеут-ворення у стеблових живщв - генотип сорту, строки живцювання, метамершсь i тип пагона.
Ключовi слова: рщ Crataegus L., живщ, рют, укоршювашсть, регенерацшна здатшсть.
Глщ (Crataegus L.) - цшна садова i люова вггамшна рослина, яка мае !сивне, лiкувальне i декоративне значення. Дотепер вивчено бюлопчш особ-ливocтi, одержано та розмножено цшш форми i сорти [1]. Впровадження в озеленення i широке використання глоду в зеленому будiвництвi, плoдiвниц-твi та лicopoзведеннi обмежено практичною вщсутшстю садивного матеpiалу [1, 2]. Глщ розмножують переважно насшням i тiльки iнoдi - вегетативно -вщсадками, кореневими паростками i щепленням. Наciнневе розмноження глоду, як i iнших перехреснозапильних рослин, дае неоднорщне потомство i використовуеться, зазвичай, для штродукцшно-селекцшно! роботи, а також з метою вирощування ciянцiв-пiдщеп для oкулipування. Низька ефективнicть розмноження глоду у промисловому й аматорському cадiвництвi пояс-нюеться, поряд з шшими причинами, вiдcутнicтю перспективних cпocoбiв його розмноження [1-5].
Обсяги i технолопя виробництва садивного матеpiалу перспективних видiв i copтiв глоду в розсадниках Украши не задовольняе потреби cадiвни-юв. Однiею з основних причин цього е те, що юнукт способи його розмноження не забезпечують стабшьних pезультатiв, вони досить трудомютю, внаcлiдoк чого стримують поширення глоду. Лiтеpатуpнi данi стосовно вегетативного розмноження глоду, а особливо, що стосуеться кореневласного розмноження, мають суперечливий характер [2-5]. Впровадження в культуру глоду, його видiв i форм, а також збереження 1хшх господарсько-бюлопчних ознак i властивостей значною мipoю виявляють неoбхiднicть та перспектив-нicть розмноження стебловими живцями (зеленими чи здерев'яншими). Цей cпociб створюе передумови вiднoвлення кореневласно!, а також щеплено! (на клонових пiдщепах) культури глоду.
1 Уманський НУС;
2 Нащональний дендролог!чний парк "Софйвка" НАН Укра!ни
