CC BY
26
Коваленко О.А., Чернова А.В., Кондрашенкова И.В. Использование георгины культурной (Dahlia cultorum L.) при проектировании и озеленении дачных участков
Описаны декоративные свойства георгины культурной Dahlia cultorum (L.), обоснованы способы ее использования в цветниках, в том числе при создании жоржинари-ев. Представлены методы исследования территории участка и его почвенные условия. Приведен ассортимент древесно-кустарниковых и травянистых растений, предложенных для озеленения дачного участка. Подробно обоснован выбор растений, предназначенных для создания жоржинариив, рокария и искусственного водоема. Представлен генеральный план озеленения дачного участка с условными обозначениями и перечнем использованных древесных и травянистых растений. Сделан вывод о возможности и целесообразности использования D. cultorum при озеленении дачных участков.
Ключевые слова: озеленение, планирование, дачный участок, георгина культурная (Dahlia cultorum (L.).
Kovalenko O.A., Chernova A. V., Kondrashenkova I. V. The Use of the Cultural Dahlia (Dahlia cultorum L.) in Planning and Landscaping of Suburban Areas
The decorative features of the dahlias cultural (Dahlia cultorum (L.), the reasonable ways of its use in flower beds, especially when creating dahlia flower beds, are described. The methods used in the research of the land and its soil conditions are proposed. An assortment of trees, shrubs and herbaceous plants offered for landscaping suburban area is given. The selection of plants for creating dahlia flower beds, rockeries and artificial ponds is justified in details. The landscaping plan of the suburban area with the used symbols and a list of woody and herbaceous plants is designed. The conclusion of the feasibility and advisability of using D. cultorum in planting of suburban areas is made.
Key words: landscaping, planning, household plots, cultural dahlia (Dahlia cultorum (L.).
УДК 631.[535+631.811.98]:582.478 Доц. СА. Коваль, канд. с.-г. наук -
Уманський НУС, м. Умань
УТВОРЕННЯ ДОДАТКОВИХ КОРЕН1В У СТЕБЛОВИХ ЖИВЦ1В ТУ1 ЗАХ1ДНО1 (ФОРМА КОЛОНОПОД1БНА) ЗАЛЕЖНО В1Д ОБРОБЛЕННЯ РОСТОРЕГУЛЯТИВНОЮ РЕЧОВИНОЮ
Наведено результата дослщження утворення та розвитку коренево! системи у стеблових живщв ту! захщно! (форма колонотедабна) з однорiчним приростом i живщв з вiдрiзком дворiчноi деревини (п'яткою). Встановлено, що кшьгасть корешв, як утво-рюються у стеблових живщв ту! захщно!, та !хня сумарна довжина залежать вщ типу живця й оброблення розчинами росторегулятивно! речовини. Бшьша кшькють корешв утворюеться у живщв з вiдрiзком дворiчноi деревини. Довжина корешв у живщв цього типу також бшьша. Оптимальним для оброблення живщв з вiдрiзком дворiчноi деревини (п'яткою) е розчин шдолилмасляно! кислоти (1МК) з концентращею 75 мг/л, для оброблення живщв з однорiчним приростом - розчин з концентращею 50 мг/л.
Ключовг слова: туя захщна (форма колоноподiбна), стебловий живець, коренева система, кшькють корешв, довжина корешв, концентращя росторегулятивно! речовини.
Вступ. У сучасних еколопчних умовах зелеш насадження мют вдагра-ють роль найважлившого засобу регулювання, захисту й оптим1зацп життевого середовища людини та бюсфери загалом. Естетичне й емоцшне значення зеле-них насаджень зумовлене можливютю з !хньою допомогою чергувати враження вщ навколишнього простору, вводити в урбашзоване середовище природш еле-
менти [1, 6, 8]. Послаблення негативного антропогенного впливу, полшшення якосп та загального стану зелених насаджень ycix категорш завдяки деревним iнтродyцентам, якi найбшьшою мiрою вiдповiдають сучасним вимогам за мож-ливiстю росту в складних умовах урбогенного i техногенного середовища нинi набувае першочергового значення [5, 8].
Туя захщна (Thuja occidentalis L.) завдяки високим декоративним якос-тям впродовж усього року, рiзноманiтностi садових форм як за забарвленням i формою хво!, так i характером росту та формою крони е перспективним видом для використання в озелененш населених мюць [5, 6-8]. Вона добре тддаеться "стрижщ", вирiзняеться пiдвищеною стiйкiстю до запиленост й загазованостi повiтря, високою зимостiйкiстю. Туя захiдна невибаглива до родючосп Грунту, витримуе надмiрне зволоження. Живе 100 i бiльше роюв [4, 5]. Вона часто трап-ляеться у парках i зелених насадженнях багатьох мют i сш Укра!ни у виглядi солiтерiв i груп, алейних насаджень, зелених стш i живоплотiв [1, 5-8].
Тому вивчення технологи вирощування садивного матерiалy декоративно цiнних таксонiв ту! е важливим i своечасним, що визначае актyальнiсть про-ведених дослщжень.
Об'ект дослiдження - закономiрностi утворення та розвитку коренево! системи у стеблових живщв ту! захiдно! (форма колоноподiбна) залежно вiд об-роблення рiзними концентрацiями росторегулятивно! речовини та типу живця.
Предмет дослщження - технолопя вирощування саджанцiв ту! захщно! (ф. колоноподiбна) з стеблових живщв.
Методика дослщжень. Для обкорiнювання використано пагони ту! за-хiдно! ф. колоноподiбна двох типiв - з вiдрiзком дворiчно! деревини (п'яткою) та з однорiчною деревиною. Живцi з п'яткою отримували, вiдриваючи однорiч-ш пагони бiчних розгалужень вiд дворiчних пагонiв разом зi смужкою кори й деревини. Живщ з однорiчною деревиною завдовжки 10-15 см нарiзyвали секатором. Мiсця вiдривy та зрiзи пiдрiвнювали ножем. Живцi заготовляли з 10^ч-них маточних рослин, що зростали на територi! Уманського НУС за методикою М.Т. Тарасенка [11].
Стимулювання коренеутворення здшснювали за допомогою водного розчину росторегулятивно! речовини ауксиново! природи - шдолилмасляно! кислоти (1МК) з концентрацiями 0, 25, 50, 75, 100 мг/л. Морфолопчно нижш кiнцi живцiв, зв'язаних у пучки по 25 шт., занурювали на 2-3 см у робочий роз-чин. Експозищя оброблення становила 24 год. Пюля цього живщ промивали проточною водою й висаджували за схемою 10х5 см iз заглибленням на 5 см у торф'яно-пщаний субстрат. За контроль слугував варiант iз обробленням водою. Загопвлю живцiв ту! з вiдрiзком дворiчно! деревини проводили у першш декадi квiтня, коли маточнi рослини вийшли зi стану зимового спокою, але рiст пагонiв ще не розпочався. Живщ з однорiчним приростом заготовляли в перюд iнтенсивного росту пагошв - у дрyгiй декадi червня. Дослiд проводили з чоти-риразовою повторнiстю. У кожному повторенш дослiдy використовували по 25 живщв.
Здатшсть стеблових живцiв до утворення додаткових корешв вивчали в теплищ з пристроем дрiбнодисперсного зволоження. Температура повггря ста-
новила в денш години 25-35 °С, у нiчнi - 15-20 °С, середньодобова температура субстрату - 17-25 °С. Вiдносна вологiсть повiтря становила 85-100 %, вологiсть субстрату - 20-25 % на суху масу. Споиб поливу - дощування i шланговий. Вентиляцiя верхня та бiчна припливно-витяжна. Стадий режим вологостi повгг-ря пiдтримувався за допомогою штучного водного туману з розмiрами краплин до 50 мкм. Система зволоження працювала з переривчастим режимом роботи.
Облж додаткових корешв у обкоршених живцiв проводили пiсля заюн-чення вегетацшного перiоду. Обраховували кiлькiсть основних корешв, вимь рювали 1хню довжину. Статистичну обробку результатiв здiйснено методом дисперсшного анадiзу [2] за допомогою комп'ютерно! програми.
Результати дослiджень. Дослщженнями вчених [3, 9, 10, 12] доведено, що живцювання в оптимальш термiни забезпечуе пiдвищену чутливiсть живщв до оброблення росторегулятивними речовинами, утворення розвинено1 корене-во1 системи та сприяе штенсивному 11 росту.
Анадiзуючи дiю дослщжуваних концентрацiй 1МК на утворення додаткових корешв у живщв ту1 захщно! ф. колоноподiбна з дворiчною деревиною (п'яткою), виявлено 1хнш ютотний вплив на цей процес. Кореш починають з'яв-лятися на 15-20 добу шсля висаджування живцiв. Утворення додаткових корешв розпочинаеться на вiдрiзках дворiчноl та на дшянках однорiчноl деревини, що прилягають до них. Кореш утворюються насамперед iз зачаткових горбикiв, що розмiщенi на дворiчнiй деревинi.
Як свiдчать результати дослщжень (табл. 1), кiлькiсть основних корешв у стеблових живщв ту1 захщно! з дворiчною деревиною становила у контрольному варiантi 25,4 шт. Використання концентрацш 50, 75 i 100 мг/л позитивно вплинуло на утворення коренево1 системи у живщв. Так, у варiантi з викорис-танням концентрацп 1МК 50 мг/л кшьюсть коренiв становила 29,3 шт. i зросла, порiвняно з контролем, на 3,9 шт. У варiантi, де застосовувалася концентрацiя 100 мг/л, цей показник становив 30,2 шт. i достовiрно перевищував контроль-ний варiант на 4,8 шт. у середньому за перiод дослщжень.
Табл. 1. Ктьтсть корешв у стеблових живщв туТзахгдноТ ф. колонопод1бна
з в1дрЬком двор1чноЧдеревини (п'яткою) залежно вид оброблення 1МК, шт.
Концентращя 1МК, мг/л Кшьюсть коренш Середне за 2011-2012 рр.
2011 р. 2012 р.
0 (вода, контроль) 24,6 26,3 25,4
25 26,2 27,6 26,9
50 28,5 30,1 29,3
75 32,7 34,3 33,5
100 29,4 31,1 30,2
Н1Р05 2,65 3,23
Встановлено, що оптимальним у дослда е варiант iз використанням 1МК iз концентрацiею 75 мг/л. Порiвняно з варiантом iз оброблянням водою (контроль) кшьюсть корешв, що утворилась у живщв у цьому варiантi, ютотно збiльшилася (на 8,1 шт.) i становила перешчно за роки дослiджень 33,5 шт.
Вплив фактора "концентращя росторегулятивно1 речовини" на досль джуваний показник становив 75-81 %. Як видно з табл. 2, кшьюсть корешв, що
утворились у стеблових живщв ту! захщно! ф. колоноподiбна з однорiчним приростом, залежала вщ оброблення розчинами 1МК.
Табл. 2. КЫьккть коретв у стеблових живщв туТзахгдно'Т ф. колонопод1бна з однор1чним приростом залежно в1д оброблення 1МК, шт.
Концентрацш 1МК, мг/л
2011
Юльюсть коретв
2012 р.
Середне за 2011-2012 рр.
0 (вода, контроль)
17,8
18,5
18,2
25
20,6
22,4
21,5
50
23,2
24,5
23,8
75
20,3
22,2
21,3
100
19,6
21,0
20,3
Н1Ро
2,47
2,78
Аналiзуючи дат табл. 2, необхщно зазначити, що кшьюсть основних коретв у живщв цього типу достовiрно зростала в варiантах iз використанням для оброблення розчитв 1МК з концентращями 25-75 мг/л порiвняно з контроль-ним варiантом протягом 2011-2012 рр. дослщжень. Виявлено, що в цих варiан-тах вiдбувалося збiльшення кшькост коренiв на 3,0-5,6 шт. у середньому за пе-рiод дослщжень, порiвняно з контролем. У оптимальному варiантi з використанням розчину 1МК з концентрацiею 50 мг/л виявлено ютотне збiльшення цього показника, порiвняно з контролем i з концентращею 100 мг/л. Кiлькiсть корешв, яка утворилася у живцiв у цьому варiантi, зросла порiвняно з контролем в 1,3 раза в середньому за 2011-2012 рр.
Вплив концентрацп 100 мг/л на кшьюсний показник процесу корене-ут-ворення у живщв ту! виявився неефективним, оскшьки рiзниця мiж цим варiан-том i контрольним не переважала Н1Р05. Дослiджуваний фактор "концентрацiя 1МК" мав силу впливу на кiлькiсть коренiв, що утворилася у стеблових живщв з однорiчним приростом, 52-63 %.
Отже, порiвнюючи результати впливу росторегулятивно! речовини на кiлькiсть коретв, яю регенерували стебловi живцiв ту! захщно! ф. колоноподiбна з однорiчною та дворiчною основами, встановлено, що бшьша кiлькiсть коренiв утворилась у живщв iз вiдрiзком дворiчноl деревини. Зпдно з даними табл. 3, довжина додаткових коретв, яю утворилися у стеблових живцiв ту! захщно! ф. колоноподiбна, залежала вiд оброблення росторегулятивною речовиною.
Табл. 3. Довжина корешв у стеблових живщв туТзах1дноТ з видрпком двор1чноТ деревини залежно в1д оброблення 1МК, см
Концентра^ 1МК, мг/л Довжина коретв Середне за 2011-2012 рр.
2011 р. 2012 р.
0 (вода, контроль) 208,6 212,4 210,5
25 219,8 227,3 223,6
50 246,0 250,5 248,2
75 259,4 265,3 262,4
100 230,2 235,4 232,8
Н1Р05 8,08 6,16
Оброблення розчинами 1МК з концентращями 25-100 мг/л стимулювало достовiрне збшьшення довжини коретв першого i другого порядку галуження,
що регенерували живщ з вiдрiзком дворiчноl деревини (п'яткою), порiвняно з варiантом iз обробленням водою.
Оптимальним у дослда виявився варiант з використанням для оброблен-ня живцiв розчину 1МК iз концентрацiею 75 мг/л. Цей варiант iстотно перева-жав контроль i решту варiантiв дослiду. Перевага над контрольним варiантом виявилася найбшьшою i становила 51,9 см. За даними дисперсшного аналiзу вплив дослщжуваного фактора "концентрацiя росторегулятивно1 речовини" на довжину коренiв регенерованих живцями ту1 захщно! з вiдрiзком дворiчноl деревини становив 84-95 %. На довжину корешв, що утворилися у живщв ту1 за-хщно! ф. колоно-подiбна з однорiчним приростом, оброблення дослщжуваними концентрацiями 1МК також мало ютотний вплив (табл. 4).
Табл. 4. Довжина корешв у стеблових живщв туТзахгдно'Т з однор1чним приростом залежно в1д оброблення 1МК, см
Концентращя 1МК, мг/л
2011 р.
Довжина корешв
2012 р.
Середне за 2011-2012 рр.
0 (вода, контроль)
147,5
152,2
149,8
25
169,7
172,7
171,2
50
180,6
186,8
183,7
75
165,8
171,4
168,6
100
152,3
155,4
153,8
Н1Р0
7,34
4,29
Зпдно з даними табл. 4, застосування для оброблення живщв розчишв 1МК з концентращями 25-75 мг/л достовiрно збшьшувало довжину 1хньо1 коре-нево1 системи, порiвняно з контрольним варiантом. У оптимальному варiантi з використанням концентрацп 1МК 50 мг/л виявлено iстотне збшьшення досль джуваного показника за 2011-2012 рр., порiвняно з контролем та шшими варь антами. Довжина регенерованих корешв у живщв ту1 в цьому варiантi переви-щувала контроль на 33,9 см або в 1,2 раза у середньому за перюд дослщжень.
Використання розчину 1МК з концентрацiею 100 мг/л виявилося неефек-тивним, оскiльки не стимулювало iстотного збiльшення довжини коренiв у живщв порiвняно з контрольним варiантом. Сила впливу дослiджуваного фактора "концентращя росторегулятивно! речовини" на довжину корешв у живщв ту1 захщно! з однорiчним приростом становила 81-97 %.
Висновки. Кiлькiсть коренiв, як регенерували стебловi живцi ту! захщ-но! ф. колоноподiбна з однорiчною та дворiчною основами, та !х довжина зале-жать вiд типу живця й оброблення розчинами росторегулятивно! речовини (1МК). Встановлено, що бшьша кшьюсть коренiв утворюеться у живщв iз вщ-рiзком дворiчноl деревини. Довжина корешв у живщв цього типу також бшьша.
Оптимальним для оброблення живщв з вiдрiзком дворiчноl деревини (п'яткою) е розчин 1МК з концентращею 75 мг/л. Кшьюсть корешв, що утворю-ються у живщв ту! захщно! в цьому варiантi, становить у середньому 33,5 шт. та ютотно збшьшуеться (на 8,1 шт.), порiвняно з варiантом iз обробленням водою (контроль). У варiантi iз застосуванням розчину 1МК з оптимальною кон-центращею (50 мг/л) у живцiв з однорiчним приростом виявлено iстотне збшьшення юлькосп коренiв, порiвняно з контрольним варiантом. Кiлькiсть коренiв
у живщв у цьому BapiaHTi становить 23,8 шт. перешчно за перiод дослщжень i зростае, порiвняно з контролем, у 1,3 раза або на 5,6 шт.
Довжина додаткових корешв, яю регенерують живцi ту! захщно!, е найбiльшою в оптимальних варiантах i3 використанням для оброблення живщв i3 вiдрiзком дворГчно! деревини розчину з концентрацiею 1МК 75 мг/л i для живцiв з однорiчним приростом - 50 мг/л. Ц варiанти iстотно переважають контроль i решту варiантiв дослщу за дослщжуваним показником.
Л1тература
1. Бшоус В.1. Декоративне сад1вництво (Основи квггаикарства, дендрологи та озеленення) : пщручник / В.1. Бшоус. - Умань, 2005. - 296 с.
2. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта : учебник / Б.А. Доспехов. - М. : Изд-во "Колос", 1985. - 351 с.
3. Ермаков Б.С. Размножение древесных и кустарниковых растений зеленым черенкованием : монография / Б.С. Ермаков. - Кишинев : Изд-во "Штиинца", 1981. - 222 с.
4. Заячук В.Я. Дендролопя : пщручник / В.Я. Заячук. - Льв1в : Вид-во "АпрюрГ', 2008. -
656 с.
5. Калтаченко О.А. Декоративна дендролопя : пщручник / О.А. Кал^ченко. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2003. - 199 с.
6. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць : пщручник / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2005. - 456 с.
7. Кучерявий В.С. Туя захщна (Thuja occidentalis L.) та li форми в озелененш мюта Львова / В.С. Кучерявий // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2011. - Вип. 21.16. - С. 113-119.
8. Лаптев О.О. 1нтродукщя та акшматизащя рослин з основами озеленення : навч. пошбн. / О.О. Лаптев. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр", 2001. - 128 с.
9. Марптай Л.Г. Вплив регулятор1в росту на вкоршення живщв Thuja occidentalis L. / Л.Г. Маргггай // Науковий вюник Ужгородського ушверситету. - Сер.: Бюлопя. - Ужгород. -2010. - Вип. 27. - С. 121-124.
10. Поликарпова Ф.Я. Выращивание посадочного материала зеленым черенкованием / Ф.Я. Поликарпова. - М. : Изд-во Росагропромиздат, 1991. - 96 с.
11. Тарасенко М.Т. Зеленое черенкование садовых и лесных культур : монография / М.Т. Тарасенко. - М. : Изд-во ТСХА, 1991. - 272 с.
12. Яворовський П.П. Ефективнють дц стимулятора росту "Триман-1" на рют укоршених живщв ту! захщно! (Tluja occidentalis L.) i самшиту вiчно-зеленого (Buxus sempervirens L) / П.П. Яворовський, О.А. Калтаченко // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - ЛьвГв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.4. - С. 268-271.
Коваль СА. Образование придаточных корней у стеблевых черенков Туи Западной (форма колоновидная) в зависимости от обработки росторе-гулирующим веществом
Изложены результаты двухлетних исследований влияния обработки рострегули-рующим веществом (ИМК) на образование корневой системы у стеблевых черенков туи западной (форма колоновидная) с однолетним приростом и черенков с участком двухлетней древесины (пяткой) в условиях теплицы с регулированным режимом мелкодисперсного увлажнения. Установлено, что количество корней, образовавшихся у стеблевых черенков туи западной, и их суммарная длина зависят от типа черенков и обработки растворами рострегулирующего вещества. У черенков с участком двухлетней древесины образуется большее количество корней. Их длина у черенков этого типа также большая. Оптимальным для обработки черенков с участком двухлетней древесины является раствор индолилмасляной кислоты с концентрацией 75 мг/л, для обработки черенков с однолетним приростом — раствор с концентрацией 50 мг/л.
Ключевые слова: стеблевой черенок, выход окоренённых черенков, саженец, туя западная (форма колоновидная), концентрация рострегулирующего вещества.
Koval SA. The Influence of Growth-Regulating Chemicals Treatment on the Additional Root Formation Regenerated by Stem Cutting of Thuja Occiden-talis (Columnar Form)
The article represents the results of two year research on the influence of treatment by growth-regulating chemicals on Thuja occidentals stem cutting rooting. Stem cuttings with the areas of two year wood and yearly amount of growth were studied under the conditions of greenhouses with finely-divided humifying system. The results of the research show that the total length and the quantity of roots regenerated by stem cutting of Thuja occidentals depend on the type of stem cutting and treatment by growth-regulating chemicals. Stem cuttings with the areas of two year wood produce greater amount of roots, and they are longer as well. The treatment by indole butyric acid with the concentration of 75 mg/l is optimal for such stem cuttings; the best concentration for the stem cuttings with the areas of yearly amount of growth is 50 mg/l.
Key words: stem cutting, rooted cutting outlet, transplant, Thuja occidentalis (American arborvitae), growth-regulating chemicals concentration.
УДК582.998.16:581.[522.4+95](091) Доц. С.М. Левандовська, канд. бюл. наук;
доц. О.Г. Олешко, канд. с.-г. наук - Бтоцертвський НАУ
1СТОР1Я ШТРОДУКЦП ТА СУЧАСНИЙ СВ1ТОВИЙ СОРТИМЕНТ АЙСТРИ ОДНОР1ЧНО1 (CALLISTEPHUS CHINENSIS (L.) NEES)
На nwcraBi анатзу лгтературних джерел вивчено сучасний св^овий сортимент та походження культиварiв (Callistephus chinensis (L.) Neеs). Видшено краши, яга е осеред-ками штродукцп ще1 культури у свт. Визначено найпоширен^ культивари, що сьогодш використовуються у сучасному озелененш та оригшатори, яга працювали над 1'хшм створенням. За результатами бiблiографiчного ретроспективного анатзу видшено чотири перюди в юторп селекци айстри однорiчноï. Дослщжено найбiльшi колекцшш фонди ще!' квiтниково-декоративноï культури в Украшу
Ключовг слова: айстра однор1чна, штродукщя, селекщя, св^овий сортимент, культивар, колекцшний фонд, оригшатор.
Айстра однор1чна - найпоширешша квггаиково-декоративна культура, яка користуеться попитом як у фах1вщв, так i аматор1в галуз1 квггаикарства. Вивчення юторп походження та свггового сортименту мае велике значення для подальшоï штродукцп та поповнення колекцшного фонду ^eï культури в Укра-rni. Айстра однорiчна або калютефус китайський належить до родини Айстровi (Asteraceae), тдродини Трубчастi (Tubuliflorae), роду калютефус (Callistephus Cass.) [5]. У боташчнш лiтературi C. chinensis згадувався й описувався шд сино-нiмами: Aster hortensis L., Callistemma hortense Cass., Callistephus hortensis Cass., Diplopappus sinensis Less. Уперше цю рослину описав Карл Лшней (Linné), котрий приеднав цей вид до роду Aster L. У 1826 р. Н. Кассш видшив його в окремий рщ Callistemma Cass., який перейменували в Callistephus. Су-часну назву виду - C. chinensis закршив за айстрою Неес (Neеs) [15].
У природних умовах C. chinensis поширена у Схщному та Двшчному Кита^ Японп, на пiвднi Далекого Сходу, Росп та пiвнiчнiй частиш Корейського пiвострова. Росте у природних умовах переважно в горах на скелястих схилах i кам'янистих розсипах [13]. На сьогодш свиова колекщя налiчуe близько 4000 культиварiв [6]. Наявш нинi культивари виведенi завдяки селекцп. Цей вид завезено у Свропу з Китаю. У 1728 р. ïï насiння привiз до Парижа мiсiонер
