CC BY
21
УДК 631.[811.98+535]:633.877 Доц. С.А. Коваль, канд. с.-г. наук -
Уманський НУ садiвництва
ВПЛИВ РОСТОРЕГУЛЯТИВНО1 РЕЧОВИНИ НА ВИХ1Д ОБКОР1НЕ-НИХ СТЕБЛОВИХ ЖИВЦ1В ЯЛИНИ КАНАДСЬКО' (ФОРМА КОН1ЧНА)
Наведено результати дворiчних дослiджень впливу оброблення росторегулятив-ною речовиною на обкоршеш стебловi живцi ялини канадсько! (форма кошчна) з одно-рiчним приростом i живцiв з вiдрiзком дворiчноl деревини (п'яткою) в умовах теплищ з установкою дрiбнодисперсного зволоження. Дослщним шляхом встановлено, що вихiд обкоршених стеблових живщв ялини канадсько! залежить вiд типу живця й оброблення розчинами росторегулятивно! речовини з рiзними концентрацiями.
Ключовi слова: стебловий живець, вихiд обкорiнених живцiв, саджанець, ялина канадська (форма конiчна), концентрацiя росторегулятивно! речовини.
Вступ. На сьогоднi особливого значения набувае послабления негативного антропогенного впливу, полшшення якостi i загального стану зелених на-саджень ycix категорiй за рахунок деревних iнтродуцентiв, якi найбiльшою Mi-рою вщповвдають сучасним вимогам за можливктю зростання у складних умовах урбогенного i техногенного середовища. Полшшити складну екологiчнy си-тyацiю в УкраЫ можливо за рахунок широкого використання рослин з високи-ми фггомелюративними властивостями. Такими рослинами е деревш та кyщовi хвойнi, яким властива здатнiсть поглинати шкiдливi гази, осаджувати пил, ви-сока фггонцидшсть, навiть у зимовий перiод [3, 9].
За вимогами сьогодення, особливо варп уваги рослини, введення яких у культуру в Украíнi збагачуе бiорiзноманiття рослинного свiтy нашо! держави й сприяе оздоровленню довкшля. До таких рослин можна ввднести представнитв роду Ялина (Picea А. Dietr.) [2, 4]. Ялина канадська (Picea canadensis Britt. або Picea qlauca) - хвойне дерево родини соснових (Pinaceae Lindl.). Ii батьювщи-на - Канада й Аляска, де вона найпоширешша з уах видiв ялин. У Захiднy Европу ii завезли на початку XVIII ст. В УкраЫ ялину канадську вирощують як декоративне дерево в уах областях краши. За поширенiстю вона посту-паеться лише ялинi европейськш (Picea abies Karst.) та ялиш колючiй (Picea pungens Engelm.) [6, 8].
"Кошка" - найпопуляршша кошчна форма ялини канадсько!. У 60^чни-му вiцi висота дерева може досягати 4 м. Крона - трамщальна, шдльна, густа та пухка, дааметром до 2 м. Росте ця форма ялини канадсько! дуже повiльно. Ii бу-ло виведено в Канадi вiдомими пiвнiчноамериканськими дендрологами Редером i Джеком на озерi Лаган у 1904 р., звщки i поширилась у садах i парках свiтy [8].
Проте введення хвойних рослин, насамперед iнтродyцентiв, у широку виробничу практику в Лкостепу Украши стримуеться вiдсyтнiстю ефективних методiв 1х розмноження. Для розмноження особливо щнних видiв i форм хвойних рослин з метою збереження 1хшх декоративних властивостей, якi не передаються шд час розмноження насiниям, рацюнальшше використовувати вегетативне розмноження. Потрiбно враховувати, що для бшьшосп декоративних форм хвойних рослин, особливо iитродyкованих, цей споаб розмноження, зокрема живцювання, е едино можливим [10, 12]. Тому вивчення й удоскона-лення елемеитiв технологи розмноження та вирошування садивного матерiалy ялини канадсько! е актуальним.
Об'ект дослщження - 3aKOHOMipHOCTi обкоршення стеблових живщв i picT саджанцiв ялини канадсько' (форма кошчна) залежно вiд типу живця й об-роблення pi3HKm концентрациями росторегулятивно' речовини.
Предмет дослщження - технолопя вирощування cаджанцiв ялини канадсько!' (ф. кошчна) з стеблових живщв.
Методика дослщжень. Дослщження проводили з ялиною канадською, форма кошчна (Picea canadensis Britt. "conica"). Регенеращйну здатнicть стеблових живщв вивчали в теплицi з пристроем дpiбнодиcпеpcного зволоження. Живцi заготовляли з 15^чних маточних рослин за методикою М.Т. Тарасенка [11]. Для живцювання використовували пагони з вiдpiзком двоpiчноí деревини та з одноpiчним приростом. Повторшсть доcлiду чотириразова. У кожному повторены по 25 живщв. Для стимулювання адвентивного коренеутворення використовували водш розчини росторегулятивно' речовини ауксиново!' природи -iндолилмаcляноí кислоти (1МК) з концентpацiями 0,25, 50, 75 мг/л.
Заготавлю та наpiзування стеблових живцiв з двоpiчною та одноpiчною деревиною здiйcнювали в першш декадi квiтня, коли розпочався сокорух i рос-лини почали виходити зi стану спокою. Пагони для живцювання заготов-люва-ли з швденно!' частини крони маточних дерев вранщ, коли тканини стебла й хво!' найбiльш обводненi. Живцi наpiзували довжиною 5-10 см, зв'язували по 25 шт. i занурювали íхнi морфолопчно нижнi кiнцi на 2 см у робочий розчин 1МК. За контроль слугувало оброблення дистильованою водою. Пкля витриму-вання живц1в протягом 24 годин у робочих розчинах 1МК 'х промивали проточною водою i висаджували у гряди теплиц за схемою 10 х 5 см, заглиблюючи на 2-3 см у торф'яно-шщаний субстрат.
Температура пов^я в теплищ ТП 810-25 ангарного типу, де проводили-ся дослщження, становила вдень 25-35 °С, вночi 15-20 °С, середньодобова тем-пе-ратура субстрату - 17-25 °С. Вiдноcна вологicть повiтpя змiнювалаcя в межах 85-100 %, волопсть субстрату становила 20-25 % на суху масу. Для обкорь ню-вання стеблових живц1в ялини канадсько' використовували умови штучного ^бнодисперсного зволоження. Вентиляцiя теплицi верхня i бокова припливно-витяжна. У культивацiйнiй cпоpудi пщтримували сталий режим насамперед во-логосп повiтpя. Його автоматично регулювали за допомогою штучного туману. Середня тривалкть одного включення пристрою дpiбнодиcпеpcного зволоження становила 15 с, штервал мiж включеннями - 15 хв. Такий режим роботи об-ладнання забезпечував поcтiйну вологicть i температуру пов^я. Пicля укорь нення живц1в режим зволоження змiнювали, збiльшуючи штервали мiж вклю-ченнями.
Облiк обкоpiнених живщв проводили в кшщ вегетацiйного перюду. Пщ-раховували кiлькicть основних корешв, вимipювали 1хню довжину та визначали пpиpicт надземно' частини. Статистичну обробку результапв доcлiджень проводили методом однофакторного диcпеpciйного аналiзу за Б.О. Доспеховим [5].
Результати досл1джень. Термш живцювання визначаеться фiзiологiч-ною готовшстю пагонiв i тicно пов'язаний з конкретними фазами розвитку ма-точно' рослини [1, 7]. Тому загопвлю пагонiв i наpiзування живц1в здшснювали
в першш декадi квита, коли у рослин розпочався сокорух, а вмiст природних стимуляторiв росту був найвищим.
Обкоршення живцiв залежить вiд багатьох чиннитв, зокрема вiд правильно вибраного типу i розмiру живця, оброблення росторегулятивною речо-виною, термiну живцювання та iнших. Живцювання в оптимальш термiни за-безпечуе високий вихвд кореневласних рослин, швидке пробудження бруньок, утворення i рiст адвентивних корешв, чутливiсть живц1в до оброблення росто-регулятивними речовинами [7].
Результати дворiчних дослiджень, якi наведено в табл. 1, свщчать, що використання розчинiв iндолилмасляноí кислоти (1МК) для оброблення стебло-вих живцiв ялини канадсько! (ф. конiчна) з однорiчним приростом стимулю-ва-ло збiльшення виходу обкорiнених живц1в, порiвняно з контрольним варiантом (оброблення водою). Проте ктотним зростання цього показника виявилось у варiантi з обробленням розчином 1МК з концентрацieю 50 мг/л протягом 20112012 рр. дослiджень, а також розчином 1МК з концентращею 75 мг/л у 2012 р. В оптимальному варiантi (концентрацiя 1МК 50 мг/л) вихiд обкорiнених живщв ялини канадсько!, порiвняно з контрольним варiантом, збшьшився на 8,5 % або в 1,25 раза.
У варiантi з обробленням живщв розчином 1МК з концентращею 25 мг/л зафксовано перевагу над контролем, що становила 3,0 %, але вона була нек-тотною, оскшьки не переважала Н1Р05 протягом обох ротв дослiджень. Навiть перевага у 5 % варiанта з використанням розчину 1МК з концентрацiею 75 мг/л над контрольним варiантом у 2011 р. виявилася неiстотною, оскшьки була мен-шою за ШР05.
Табл. 1. Вихгд обкортених живщв ялини канадськоI (ф. котчна) з однорiчним
приростом залежно вiд оброблення 1МК, %
Концентрацш 1МК, мг/л Вихщ обкоршених живц1в Середне за 20112012 рр.
2011 р. 2012 р.
0 (вода, контроль) 33,0 34,0 33,5
25 36,0 37,0 36,5
50 41,0 43,0 42,0
75 38,0 40,0 39,0
Н1Р05 6,0 4,4
Вплив дослщжуваного фактора "концентрация 1МК" на вихвд обкорьне-них стеблових живцiв ялини канадсько! (ф. конiчна) з однорiчною деревиною становив 50-71 %. Аналiзуючи результати дослiдження впливу оброблення роз-чинами 1МК з рiзними концентращями на вихвд обкорiнених стеблових живщв ялини канадсько! (ф. кошчна) з вiдрiзком дворiчноí деревини (п'яткою) наведеш в табл. 2, варто ввдзначити, що всi дослiджуванi концентрацií, порiвняно з обробленням водою (контроль), стимулювали зростання виходу обкорiнених живщв цього типу.
Встановлено, що оптимальною для оброблення живцов ялини канадсько! з вiдрiзком дворiчноí деревини виявилася концентрация 1МК 50 мг/л. У варiантi з 11 застосуванням спостерiгали iстотне збшьшення дослiджуваного показника, яке пересчно за перiод дослвджень становило 9,0 % i переважало контрольний варь
ант дослщу в 1,16 раза (табл. 2). У Bapiarnax з обробленням розчинами 1МК з кон-центрацiями 25 i 75 мг/л у 2011-2012 рр. перевага над контролем була нектот-ною, оскшьки вона виявилася меншою за Н1Р05 протягом обох роюв дослiджень.
Табл. 2. Buxid обкоршених живщв ялини канадськоЧ (ф. котчна) з дворiчною
Концентрац1я 1МК, мг/л Вихщ обкоршених живщв Середне за 20112012 рр.
2011 р. 2012 р.
0 (вода, контроль) 55,0 56,0 55,5
25 58,0 59,0 58,5
50 63,0 66,0 64,5
75 60,0 61,0 60,5
Н1Р05 5,6 6,8
Сила впливу дослщжуваного фактора "концентрация 1МК" на вихщ об-корiнених стеблових живщв ялини канадсько!' з дворiчною деревиною станови-ла 50-51 %. Отже, зафжсовано вищий вихiд обкорiнених стеблових живщв ялини канадсько!' (ф. кошчна) з вiдрiзком дворiчноï деревини (п'яткою), порiвняно з живцями з однорiчною деревиною, незалежно вiд концентрацн 1МК. Проведе-ними дослiдженнями шдтверджено твердження науковщв [1, 4, 7, 11, 12] про крашу обкоршюванкть стеблових живщв хвойних рослин з дворiчною та три-рiчною основою. Висновки:
1. Здатнiсть живцiв ялини канадсько!' ф. кошчна до утворення додаткових ко-решв визначаегься типом живця з найвищим виходом обкоршених рослин i3 стеблових живцiв з вад^зком дворiчноï деревини (п'яткою).
2. У варiантi з обробленням оптимальною концентращею 1МК 50 мг/л вихвд обкорiнених стеблових живцiв ялини канадсько'1 з однорiчним приростом становить 42,0 % й ктотно зростае (на 8,5 %), порiвняно з контролем.
3. Найвищий вихiд обкорiнених живщв з дворiчною основою зафiксовано у варiантi з обробленням розчином 1МК з концентрацiею 50 мг/л, який пере-сiчно за 2011-2012 рр. дослвджень становить 64,5 % i достовiрно переважае контрольний варiант на 9,0 %.
4. У варiантах з обробленням розчинами 1МК з концентращями 25 i 75 мг/л перевага над варiантом з обробленням водою (контроль) виявилася нектотною.
Лггература
1. Балабак А.Ф. Кореневласне розмноження садових рослин в Лсостепу Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук / А.Ф. Балабак. - К. : Вид-во "Либщь", 1995. - 46 с.
2. Бшик О.В. 1нтродукцш видш роду Picea Dietr. в Национальному деидролопчному парку "Софивка" НАН Украши / О.В. Бшик // Автохтонш та штродуковаш Рослини Украши. - К. : Вид-во "Академперюдика", 2005. - С. 81-98.
3. Грабовий В.М. Асортимент хвойних рослин Нацiонального дендролопчного парку "Со-фйвка" для ландшафтного будшництва в Правобережному Лiсостепу Украши / В.М. Грабовий, О.В. Бшик, В.О. Поно-маренко // Iнтродукцiя рослин на початку XXI ст.: досягнення i перспективы розвитку дослщжеиь : матер. Мiжнар. наук. конф. - К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2005. -С. 178-180.
4. Грабовий В.М. Вегетативне розмноження ялини та шляхи практичного використання от-риманого садивного матерiалу в зеленому бущвнищш / В.М. Грабовий // Науковий вiсник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Лвдвництво. - К. : Вид-во НАУ. - 2007. - Вип. 17.4. - С. 31-35.
5. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта : учебник / Б.А. Доспехов. - М. : Изд-во "Колос", 1985. - 351 с.
6. Заячук В.Я. Дендрологiя : пiдручник / В.Я. Заячук. - Львш : Вид-во "Anpiopi", 2008. -
656 с.
7. Иванова З.Я. Биологические основы и приемы вегетативного размножения древесных растений стеблевыми черенками : монография / З.Я. Иванова. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1982. - 287 с.
8. Кшлшченко О.А. Декоративна дендрологи : шдручник / О.А. Калшченко. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2003. - 199 с.
9. Лаптев О.О. 1нтродукщя та акл1матизацш рослин з основами озеленения : навч. поабн. / О.О. Лаптев. - К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2001. - 128 с.
10. Маринич 1.С. Piw i розвиток шпилькових Швшчно! Америки в умовах Люостепу Украши / 1.С. Маринич // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 1998. - Вип. 9.2. - С. 63-66.
11. Тарасенко М.Т. Зеленое черенкование садовых и лесных культур : монография / М.Т. Тарасенко. - М. : Изд-во ТСХА, 1991. - 272 с.
12. Шпакова О.Г. Живцювання штродукованих хвойних рослин в умовах швденного сходу Украши / О.Г. Шпакова // Матеpiали XI з'!зду Украшського ботанiчиого товариства. - Харкв : Б. в., 2001. - С. 444.
Коваль С.А. Влияние росторегулирующего вещества на выход око-ренённых стеблевых черенков ели канадской (форма коническая)
Изложены результаты двухлетних исследований влияния обработки росторегули-рующим веществом (ИМК) на окоренение стеблевых черенков ели канадской (форма коническая) с однолетним приростом и черенков с участком двухлетней древесины (пяткой) в условиях теплицы с установкой мелкодисперсного увлажнения. Исследованиями установлено, что выход окоренённых стеблевых черенков ели канадской зависит от обработки росторегулирующим веществом и типа черенков.
Ключевые слова: ель канадская (форма коническая), стеблевой черенок, концентрация росторегулирующего вещества, выход окоренённых черенков.
Koval S.A. The influence of cultivation by growth-regulating substances on the shoot quantity which is regenerated by stems cutting of Picea canadensis "conica"
The article is devoted to presenting the results of two years research on the influence of cultivation by growth-regulating substances on Picea canadensis stem cutting rooting. Stem cuttings with the areas of two years wood and yearly amount of growth were studied under the conditions of greenhouses with finely-divided humifying system. It has been determined that the shoot quantity which is regenerated by green stem cutting of Picea canadensis "conica" depends on the cultivation by growth-regulating substances and type of stem.
Keywords: Picea canadensis "conica", stems cutting, growth-regulating substances concentration, shoot quantity of rooted stem cuttings.
УДК 630414.351/116.64:582.632.2 Астр. Я.1. Крилов1 -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
МЕЛЮРАТИВНА ХАРАКТЕРИСТИКА Л1СОВО1 П1ДСТИЛКИ ДУБОВИХ ПРОТИЕРОЗ1ЙНИХ НАСАДЖЕНЬ
Дослщжено фракцшний склад, водно^зичш властивост люово! шдстилки дубо-вих протиерозшних насаджень центрально! частини Придншровсько! височини. Люова шдстилка е пухкою, товщиною 4,5-5 см i розподшена ршж^рно по всш площ^ Запас шдстилки у дубових насадженнях становить вщ 8,9 до 25,3 т-га1. Фракцшний склад ль сово! шдстилки вмщае в собi листки, плоди, труху, гики, кору i потерть у кшькост
1 Наук. кергвник: проф. В.Ю. Юхновський, д-р с.-г. наук
