CC BY
12
4. Варто побудувати дитячий майданчик i збшьшити кшьысть лавок 3i столиками.
Лггература
1. Боговая И.О. Озеленение населенных мест / И.О. Боговая, В.С. Теодоронский. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1990. - 237 с.
2. 1нструкцш з техшчно! швентаризацн зелених насаджень у мютах та селищах мiського типу Украши - ГКН 03.08.007. - 2007. - К. : Вид-во Мн. Агр. Полiт., 2007. - 24 с.
3. Кучерявий В.П. Озеленення населених мiсць / В.П. Кучерявий - Львiв : Вид-во "Свгт", 2005. - 456 с.
4. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре / Л.И. Рубцов. - К. : Вид-во "Наука", 1977. - 375 с.
Марно-Куца О.Ю. Особенности реконструкции внутриквартального дворика города Умань
Проанализировано современное состояние озеленения внутриквартального дворика в Умани Черкасской области Украины. Проведена инвентаризация древесных и кустарниковых пород. Составлена инвентаризационная таблица зеленых насаждений, на основе которой сделаны выводы и внесены предложения по реконструкции и восстановлению зеленых насаждений и благоустройства территории. Установлена структура этих насаждений. Рекомендованы пути повышения декоративности и функциональной эффективности древесных и кустарниковых пород данного дворика. Предложены предложения по реконструкции, подбору декоративных культур и формированию зеленых насаждений.
Ключевые слова: реконструкция, ландшафт, дворик, озеленение, деревья, куст, изгородь.
Marno-Kutsa O. Yu. The Current State and Features of Reconstruction of Patio in Uman
The present state of patio landscaping in Uman Cherkasy Oblast in Ukraine is analysed. An inventory of tree and shrub species is made. The inventory table for green space, that is the basis for conclusions and proposals for the reconstruction and restoration of green space and landscaping, is designed. The structure of these spaces is established. Some ways to improve the decorative and functional efficiency of tree and shrub species of the patio are recommended. Some proposals for the reconstruction, selection of ornamental plants and formation of vegetation are made.
Key words: reconstruction, landscape, patio, landscaping, tree, shrub, hedge.
УДК57:504:582:736.3(477.4) Здобувач Н.Л. Пккун1 -
Уманський НУ садкництва
РОЗМНОЖЕННЯ ВИД1В РОДУ LABURNUM MED. ЗЕЛЕНИМ ЖИВЦЮВАННЯМ
Висв^лено особливост вегетативного розмноження L. anagyroides та L. alpinum з використанням росторегулятивних речовин в умовах Правобережного Люостепу Украши. Встановлено, що зелеш стебловi живщ дослщжуваних видгв мають слабку регенера-цшну здатшсть i належать до слабковкоршюваних. Оптимальними строками заготiвлi пагошв та висаджування ix на вкоршювання е фаза штенсивного ix росту, яка настае в першш - другш декадi липня. Для збшьшення виходу садивного матерiалу дослщжува-них видгв необхщно використовувати росторегулятивну речовину 1МК з концентралдею 200 мг/л.
1 Наук. кергвник: проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук
Ключовг слова: росторегулятивш речовини, вкоршювашсть, стебловi живщ, строки живцювання, концентрацiя розчину.
Вступ. Розмноження рослин стебловими живцями посiдаe значне мiсце серед рiзних способiв вегетативного розмноження. У стеблових живщв у процесi регенерацп утворюються адвентивнi (додатковi) коренi та надземний приркт па-гонiв, i таким чином формуються самостiйнi кореневласнi рослини.
У стеблових живщв одних видав формування додаткових коренiв вщбу-ваеться легко i швидко, iнших - повшьно i в невеликiй кшькоста. Тому видшя-ють групи рослин iз рiзною вкорiнюванiстю íхнiх стеблових живщв. Але такий розподш рослин можна вважати дещо умовним, оскшьки 1хня регенерацiйна здатнiсть обумовлена не тальки бiологiчними особливостями виду, а залежить i вiд iнших численних факторiв, таких як: вiк, походження та умови зростання ма-точних рослин, строки живцювання, зовнiшнi умови вкоршення живц1в тощо [2, 3]. Урахування i використання всiх цих факторiв дае змогу досягнути шдвищен-ня вкорiнюваностi стеблових живцiв бшьшоста рослин.
Дослiдження багатьох автор1в стосуються розроблення теоретичних основ i практичних питань зеленого живцювання здебшьшого плодових i деяких лiсових порвд. У працях Р.Х. Турецько!' з 1нституту фiзiологií рослин РАН теоретично обфунтовано утворення коренiв у живщв [9].
Вщкриття стимуляторiв росту сприяло розробцi сучасно!' технологи зеленого живцювання. Численними дослщженнями встановлено позитивний вплив в-шдолш-3-оцтово1 кислоти (1ОК); у9-шдол1л-3-масляно1 кислоти (1МК); у-нафти-лоцтово!' кислоти (НОК) та íх аналогiв на вкорiнення зелених живщв малопоши-рених плодових i япдних культур [1, 10].
Зеленому живцюванню декоративних iнтродукованих рослин сьогоднi при-далено досить мало уваги. Нечисленш дослiдження проводяться тальки в деяких боташчних садах та наукових установах. Зокрема незначнi вiдомостi про вегета-тивне розмноження вид1в роду Laburnum Med. е тальки у деяких авторiв [5, 7].
Проте види цього роду досить декоративнi в перюд квiтування, íх вико-ристовують як пiдлiсок у рiзних захисних насадженнях. Вони вiдрiзняються швидким ростом, щнш сво!'ми фiтомелiоративними та лжарськими властивостя-ми. Менш вимогливi до умов зовшшнього середовища, нiж деят iншi чагарни-ковi породи, а тому бшьш стiйкi та витривал!
На сьогоднi проведено дослiдження з розробки прийомiв полiпшення ри-зогенезу зелених стеблових живщв видав роду бобiвник Laburnum Med., яю за умови отримання позитивних результатав можна рекомендувати для практики вегетативного розмноження з метою впровадження в зелене буд1вництво регiону.
Метою дослвджень е пошук ефективних способiв стимуляцп ризогенезу стеблових живцiв вид1в роду Laburnum Med. для отримання високояккних са-джанщв.
Об'екти та методика дослщжень. Об'ектом дослiджень були види роду Laburnum Med., шгродуковаш в умовах Правобережного Лкостепу Украши.
Дослщи проводились у розсадниках Уманського нащонального ушверси-тету сад1вництва, Нацiонального дендропарку "Софiíвка" НД1 НАН Украши. Для вкоршення живщв використано скляш теплиц з дрiбнодисперсним зволо-женням. Субстратом був чистий рiчковий пiсок. Температура повггря в середо-
вищi вкоршювання становила 28-30 °С, субстрату - 18-22 °С. Вiдносна вологiсть пов^я була в межах 80-90 %.
У кожному варiантi дослiду використано живцi завдовжки 10-15 см, заго-товленi з медiальноí частини пагона з трьома вузлами в червш та липнi. Як стиму-лятори ризогенезу використано воднi розчини й-шдолшоцтово1 (1ОК), Ындолш-масляно1 (1МК) кислоти (концентрация 100; 150; 200 мг/л, експозищя 5 год), порошок корневш У контрольному варiантi живщ пiсля нарiзування витримувано в дистильованш вод (експозищя 5 год). Вивчення впливу стимулятор1в на ризоге-нез проведено за методиками М.Т. Тарасенко [8], Л. В. Рунково1 [6] та ш Бюмет-ричнi вимiри статистично оброблено за загальноприйнятими методиками [4].
Результати дослщжень. Для визначення оптимальних строюв найбшь-шо1 регенерацiйноí здатносп живцiв та ощнки успiху зеленого живцювання живцi посаджено у шкть строкiв. Результати дослiджень свiдчать, що в перiод iнтенсивного росту пагошв дослiджуванi види мали неоднакову регенерацшну здатнiсть, зумовлену бiологiчними особливостями, а саме силою росту. Вихвд укоршених зелених стеблових живцiв був достовiрно вищий у другiй декадi лип-ня i становив у L. anagyroides - 8,6 %, L. alpinum - 10,4 % (табл. 1).
Табл. 1. Укортюватсть зелених стеблових живщв BudiB роду Laburnum Med. залежно Bid строюв живцювання (середне за 2004-2013 рр.), %
Вид, форма Дата висаджування живщв
1.06 10.06 20.06 1.07 10.07 20.07
L. anagyroides 1,6±ид 4,8±и,3 5,3±и 8,4±и,9 8,6™,' 7,2±м
L. alpinum 2,1±0,4 5,2±0,1 6,5±0,9 8,8±1,2 10,4±1," 6,9±0,8
Отож, дослвджуват види за ступенем укоршення зелених стеблових живщв можна ввднести до групи слабковкоршюваних рослин. За раншх строкiв заго-тiвлi паготв (третя декада травня та перша декада червня) живщ були трав'яно!' консистенцп i виявились непридатними для вкорiнення в умовах дабнодиспер-сного зволоження. Позитивний вплив на регенерацiйну здатнiсть зелених стеблових живщв L. anagyroides i L. alpinum виявила оброблення стимуляторами росту 1ОК, 1МК та порошкоподiбним стимулятором для вкорiнення зелених живщв корневшом (табл. 2).
У L. anagyroides при обробщ 1ОК з концентращею 100 мг/л збшьшуеться вихвд укорiнених живц1в вiд 8,3 % до 15,5 % та 25,2 % - за концентрацп 200 мг/л. Оброблення стимулятором 1МК також сприяла шдвищенню виходу укоршених живщв до 17,0 %, порiвняно з контролем. Пкля оброблення зелених живщв L. anagyroides корневшом вихвд укоршених живщв перевищуе контроль на 2,0 %. Крашд результати регенерацшно!' здатностi вiдзначено у живц1в L. alpinum, найвищий вихвд укоршених живщв становить 28,6 % за умови використан-ня 1ОК (200 мг/л).
Якщо порiвняти показники ризогенезу стеблових живц1в у контролi з ввд-повiдними показниками у живц1в, що були обробленi росторегулятивними речо-винами, то можна вiдзначити, що в останшх збiльшились як вихвд укоршених живщв, так i загальна довжина коренiв. Зокрема, у L. alpinum загальна довжина коретв тсля оброблення 1ОК, 1МК, корневiном становила в межах 13,9 см, а в контролi - 10,8 см. У L. anagyroides щ показники змшюються ввд 11,8 до 15,6 см, а в контролi 9,4 см.
Табл. 2. Регенерацшна здатнкть зелених живщв eudie роду Laburnum Med. з використанням стuмуляторiв росту (середне за 2004-2013 рр.)
Концен- Вкоршен-ня, % Прир1ст над- Характеристика коренево! системи
BapiaHT трац1я, земно1 час- кшьюсть ко- максимальна д1аметр,
мг/л тини, см рен1в, шт. довжина, см мм
L. anagyroides
Контроль - 8,3 10,4± 14 9,4 0,6-0,9
100 15,5м," 12,1±°,' 16 11,8 0,4-0,8
1ОК 150 200 17,3±1Д 25,2±',5 13,6±1,0 14,0±0,9 18 17 12,1 13,2 0,6-1,0 0,5-1,0
100 10,8±1,3 17,6±0,9 13 12,9 0,4- 0,7
1МК 150 12,7±1,1 17,9±1,0 14 13,6 0,6-0,9
200 17,0±1,2 29,1±1,5 18 15,6 0,5-1,0
Корневш - 10,3±1,1 19,1±1,0 16 14,2 0,6-1,0
L. alpinum
Контроль - 9 1±0,6 11,4±1,5 14 10,8 0,4-0,5
100 20,1±1,1 12,4±и 18 13,9 0.4-0,5
1ОК 150 200 21,3±0,6 28,6±0,9 18,1±08 25,5±1,0 16 18 15,2 18,6 0,5-0,6 0,5-0,9
100 16,7±0,8 18,5±0,8 14 14,1 0,6-0,9
1МК 150 200 18,4±1,0 23,2±1,4 19,1±12 27,8±0,9 15 19 16,2 17,3 1.0-1,3 1.1-1,8
Корневш 10 15,3±1,0 11,3±°,7 17 11,1 0,4-0,5
Висновки:
1. Зелеш стебловi живщ дослвджуваних видiв роду Laburnum Med. мають низьку регенерацшну здатнiсть i вiдносяться до групи слабковкоршюваних рослин.
2. Оптимальними строками заготiвлi живцiв i висаджування i'x на вкорiнення е фаза штенсивного росту пагошв, яка настае в першш - другiй декадi липня.
3. 1стотно вищу вкорiнюванiсть зелених стеблових живщв встановлено у L. al-pinum за умови використання росторегулятивно'! речовини 1ОК (200 мг/л) -28,6 %. Пiсля оброблення iншими росторегулятивними речовинами (1МК, корневш) цей показник варiюе в межах 15,3-23,2 %. У L. anagyroides вкорь нюванiсть зелених живцiв е найвища за умови оброблення 1ОК у концентра-цп 200 мг/л i становить 25,2 %.
4. Результати дослвджень доводять, що застосування росторегулятивних речо-вин пiдвищуе вихвд укорiнених зелених живцiв видiв роду Laburnum Med. i щ речовини можуть використовуватись як стимулятор для шдвищення реге-нерацшно! здатностi живщв видiв роду Laburnum Med. тд час розмноження.
Лiтература
1. Балабак А.Ф. Кореневласне розмноження малопоширених плодових i ягiдних культур : монографiя / А.Ф. Балабак. - Умань : Вид-во ОП, 2003. - 109 с.
2. Глухов О.З. Прискорене розмноження малопоширених деревних листяних рослин на шв-денному сходi Украхни / О.З. Глухов, Н.Ф. Довбиш. - Донецьк : Вид-во ТОВ "Лебщь", 2003. -162 с.
3. Довбиш Н.Ф. Регенерацшна здатшсть деяких деревних рослин / Н.Ф Довбиш // Украхнсь-кий ботан. журнал. - 2000. - Т. 57, № 2. - С. 201-206.
4. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б. А. Доспехов. - М. : Изд-во "Колос", 1985. - 351 с.
5. Колесников А.И. Декоративная дендрология / А.И. Колесников. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. - 703 с.
6. Рункова Л.В. Действие регуляторов роста на декоративные растения / Л.В. Рункова. - М. : Изд-во "Наука", 1985. - 152 с.
7. Соколов С.Л. Деревья и кустарники СССР / С.Л. Соколов. - М.-Л. : Изд-во АН СССР. -1958. - Т. IV. - С. 106-108.
8. Тарасенко М.Т. Зеленое черенкование садовых и лесных культур / М.Т. Тарасенко. - М. : Изд-во МСХА, 1991. - 270 с.
9. Турецкая Р.Х. Влияние температуры на активное и пассивное поглощение воды корневой системой растения / Р.Х. Турецкая // Физиология древесных растений. - М. : Изд-во АН СССР, 1961. - С. 32-41.
10. Поликарпова Ф.Я. Выращивание посадочного материала зеленым черенкованием / Я.Ф. Поликарпова, В.В. Пилюгина - М. : Изд-во "Росагропромиздат", 1991. - 96 с.
Пискун Н.Л. Размножение видов рода Laburnum Med. зеленым черенкованием
Освещены особенности вегетативного размножения L. anagyroides и L. alpinum с использованием стимуляторов роста в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Установлено, что зеленые стеблевые черенки исследуемых видов имеют слабую регенераци-онную способность и относятся к слабоукореняющим. Оптимальными сроками заготовки побегов и высаживания их на укоренение есть фаза интенсивного роста, которая наступает в первой - второй декаде июля. Для увеличения выхода посадочного материала исследуемых видов необходимо использовать стимулятор роста ИМК в дозах 200 мг/л.
Ключевые слова: росторегулятивные вещества, укореняемость, стеблевые черенки, сроки черенкования, концентрация раствора.
Piskun N.L. Breeding Species of the Genus Laburnum Med. by Green Cuttings
Some peculiarities of vegetative propagation of L. anagyroides and L. alpinum using growt regulating substances in terms of the right-Bank forest-Steppe of Ukraine are described. Green stem cuttings of the studied species are found to have poor regenerative capacity and relate to subcontinua. The optimal timing of harvesting of shoots and planting them on rooting is a phase of rapid growth that occurs in the first - second decade of July. To increase the output of planting material studied species, it is strictly recommended to use a growth stimulator IMC at doses of 200 mg/L.
Key words: growth regulators, rooting, stem cuttings, breeding.
УДК 630 *176.322.2:528.8 Аспгр. Н.В. Регуш1; наук. ствроб. Л. Т. Васер2;
проф. Ю.Й. Каганяк1, д-р с.-г. наук
АНАЛ1З НАМЕТУ БУКОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В З ВИКОРИСТАННЯМ ВИСОКОРОЗДЫЬНИХ СУПУТНИКОВИХ ЗН1МК1В
На осж^ супутникового зшмка високо! роздшьно! здатност територн Березни-ювського люництва ДП "Свалявське ЛГ" та матерiалiв польових дослщжень здшснено аналiз намету букових деревостанв. 1дентифшацвд тренувальних шшгошв здшснено на осж^ повидшьно! бази даних ВО "Укрдержлюпроект". Встановлено характеристики намету букових деревосташв рiзних вжових груп.
Отримаш результати можуть бути використаш як для створення картографiчних матерiалiв букових насаджень з використанням матерiалiв дистанцшного зондування, так i для оргашзацн господарських заходiв у букових люах з метою збалансованого при-родокористування.
Ключовi слова: Fagus sylvatica Ь., намет деревостану, вшна в намет деревостану, структура люових насаджень, WorldView-2, Боржава.
1 НЛТУ Украши, м. Ки1в;
2 Федеральний шститут лгсових, сшгових та ландшафтних дослщжень, с. Бiрменсдорф, Швейцарш
