CC BY
16
доктор с.-г. наук, професор кафедри садово-паркового господарства Уманського нацюнального уыверситету садiвництва [email protected]
Л. Г. Варлащенко
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри садово-паркового господарства Уманського нацюнального уыверситету садiвництв [email protected]
В. В. Полщук
ОСОБЛИВОСТ1 ВИРОЩУВАННЯ САДИВНОГО МАТЕР1АЛУ ЖИМОЛОСТ1 1СТ1ВНО1 (LONICERA EDULIS TURCZ.)
А. Ф. Балабак
доктор с.-г. наук, професор кафедри садово-паркового господарства Уманського нацюнального уыверситету садiвництва [email protected]
УДК 631.535:581.165.7:582.971.1
Анотац'я. У статт': наведено результати особливостей вирощування садивного матералу жимолост ¡'ст/'вноУ (Lonicera edulis Turcz.). Розглянуто чинники впливу на ефективнсть íí адвентивного ризогенезу. Результати дослджень показали практичну можливсть розмноження жимолостей методом стеблового живцювання. Вивчення бюлопчних основ зеленого живцювання жимолост '¡ст/вноУ дозволило в'щнести íí до середньовкор/нюваних рослин. В умовах туманоутворювальноí установки у контрольному вар/антi дослду (без обробки ростовими речовинами) майже у вс/'х дослджуваних сорт/в спостер/гався тривалий пер/од коренеутворення, який становив 20-25 дб. Таю живцi утворюють в основному в базальн/й частинi калюс або первиннi анатом/чнi коренi, а тому вони залишаються взимку ослабленими i часто гинуть. Вплив дослджуваних регулятор/в росту проявився впродовж перших клькох д/б п/сля висаджування живц/в на вкор/нення. Для коренеутворювальних процес/в у зелених живц/в, залежно вд сорту, було виявлено оптимально концентрацп КАНО — 5-10 мг/л. У фазу ¡нтенсивного росту в довжину (перша декада червня) масовi калюсовi утворення наступали через 5-8 д/б п/сля висаджування живц/в на вкорнювання, пор/вняно з контрольним вар/антом — лише на 20-25-ту добу. Встановлено, що ефективнсть використання регулятор/в росту залежить вд строк/в живцювання, тобто вд ф/з/олог/чного стану пагон/в до вкор/нювання у цей пер/од. За роки дослджень спостергались незначнi в1дм1нност1 серед укор/нюваних сорт/в жимолост '¡'ст/вноУ. Це пояснюеться несприятливими погодними умовами пд час живцювання, росту i розвитку кореневласних рослин. Кращi результати вкор/нення були у живц/в таких сорт/в жимолостi, як Богдана (52,3 %), Медведиця (73,1 %) i Ф/алка (54,7 %). Уживц/в цих сорт/в коренеутворювальнiпроцеси проходили ¡нтенсивн/ше пор/вняно ¡з живцями, як були заготовленi ¡з таких сорт/в як: Степова (49,8 %), Голубе веретено (40,1 %), Синя птиця (34,9 %) i Том/чка (30,6 %). Величина приросту надземноУ частини укорненого живця вар/юе у розр/зi сорт/в i залежить зазвичай в 'щ умов мсця укорнювання та дорощування.
Ключов '1 слова: жимолость Уст/вна, селекц/я, розмноження, саджанцi, живцi, регенерац/я, ризогенез. В. В. Полищук
доктор сельскохозяйственных наук, профессор кафедры садово-паркового хозяйства Уманский национальный университет садоводства А. Ф. Балабак
доктор сельскохозяйственных наук, профессор кафедры садово-паркового хозяйства Уманский национальный университет садоводства Л. Г. Варлащенко
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры садово-паркового хозяйства Уманский национальный университет садоводства
ОСОБЕННОСТИ ВЫРАЩИВАНИЯ ПОСАДОЧНОГО МАТЕРИАЛА ЖИМОЛОСТИ СЪЕДОБНОЙ (LONICERA EDULIS TURCZ.)
Аннотация. В статье приведены результаты особенностей выращивания посадочного материала жимолости съдобной (Lonicera edulis Turcz.). Рассмотрены факторы влияния на еффективность адвентивного ризогенеза в этой плодовой культуры. Результаты исследований показали практическую возможность размножения жимолостей методом стеблевого черенкования. Изучение биологических основ зеленого черенкования жимолости съедобной позволило отнести ее к средневкореняемым растениям. В условиях туманной установки в контрольном варианте опыта (без обработки растительными веществами) почти у всех исследуемых сортов наблюдался длительный период укоренения, до 20-25 дней. Такие черенки образовывают в базальной части калюс или первичные анатомические корни, поэтому они остаються зимой слабыми и часто погибают.
Влияние исследуемых стимуляторов роста проявилось в первые дни после высаживания черенков на вкоренение. Для процессов корнеобразования у зелених черенков, зависомо от сорта, были определены оптимальне концентрации КАНО — 5-10 мг/л. У фазе интенсивного роста в длину (первая декада июня) сильное калюсообразование наступало через 5-8 дней после высаживания их на вкоренение, сравнительно с контролем — только на 20-25день. Установлено, что эффективность использования регуляторов роста зависит от сроков черенкования, тоесть от физиологического состояния побегов к укоренению в этот период. За годы проведения исследований наблюдалось незначительное
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА №1, 2016
отличие среди укорененных сортов жимолости съедобной. Это объясняется неблагоприяными погодними условиями во время проведения черенкования, ростом и развитием корнесобственных растений. Лучшие результаты укоренения, в Среднем, были у черенков таких сортов жимолости как Богдана (52,3 %), Медведица (73,1 %), Фиалка (54,7 %). У черенков этих сортов корнеобразовательные процессы проходили интенсивнее в сравнении из черенками, которые были заготовленные из таких сортов как Степная (49,8 %), Голубое веретено (40,1 %), Синяя птица (34,9 %) и Томичка (30,6 %). Величина прироста надземной части укорененного черенка вареирует в разрезе сортов и зависит, в большинстве случаях, от условий места укоренения и доращивания.
Ключевые слова: жимолость съедобная, селекция, розмножение, саженцы, регенерация, ризогенез. V. V. Polishchuk
Doctor of Agricultural Science, Professor Uman National University of Horticulture A. F. Balabak
Doctor of Agricultural Science, Professor Uman National University of Horticulture L. G. Varlashchenko
PhD of Agricultural Science, Associate Professor of the Department of Landscape Gardening Uman National University of Horticulture
PECULIARITIES OF GROWING PLANTING MATERIAL OF EDIBLE HONEYSUCKLE (LONICERA EDULIS TURCZ.)
Abstract. The article presents research results of the peculiarities of growing planting material of edible honeysuckle. The factors influencing efficiency of adventitious rhizogenesis of this crop plant were considered. The results of our research showed the practical possibility of honeysuckle propagation by stem cutting. The study on biological principles of edible honeysuckle propagation by softwood cuttings allowed to refer this plant to the plants with the medium rooting ability. While using mist irrigation system in the control trial variant (without growth stimulator treatment) almost all researched varieties showed prolonged period of root formation of 20 - 25 days. Such cuttings form callus or primary anatomical roots mainly in the basal part, thus remaining weaken in winter and die out. The influence of researched plant growth regulators revealed itself on the first days after planting cuttings for root taking. The optimal concentrations of KANO - 5 - 10 mg/l were determined in softwood cuttings for root-forming processes depending on the variety. At the phase of intensive elongation (the 1st decade of June) massive callus formations appeared in 5 - 8 days after planting cuttings for rooting compared to the control variant - only in 20 - 25 days. It was established that efficiency of plant growth regulators depends on the time of cutting grafting, that is on physiological state of cuttings for rooting at that period. Over the years of the research insignificant differences were observed among rooting varieties of edible honeysuckle. It is explained by unfavourable weather conditions during cutting grafting, growth and development of own-rooted plants. On average better results of root formation were in cuttings of such honeysuckle varieties as Bohdana (52.3%), Medvedytsia (73.1%), Fialka (54.7%). Root forming processes in the cuttings of these varieties were more intense compared to the cuttings that were prepared from such varieties as Stepova (49.8%), Holube Vereteno (40.1%), Synia Ptytsia (34.9%) and Tomichka (30.6%). Increase of the above-ground part of the rooted cutting varies depending on variety and the place of rooting and completion of growing. Keywords: edible honeysuckle, selection, propagation, transplants, cuttings, regeneration, rhizogenesis.
Постановка проблеми. Iсторiя св^ового садiв-ництва tícho пов'язана з штродукшею дикорослих деко-ративних, плодових i япдних рослин. Великим резервом розповсюдження Тх видового складу е рослинш ресурси £вропейсько-Азiатського Центру i, особливо люи Правобережного Люостепу УкраТни. Добiр кращих дикорослих рослин мало поширених декоративних, плодових i япдних штродукованих видiв i сор^в жимолосп ТспвноТ для садiвництва мае велике практичне значення в УкраТш, яке набуло свого розвитку досягло у 1950 — 1980-tí роки [1, 2, 8].
Родина жимолостевих (Caprifoliaceae Juss.) включае 15 родiв i близько 500 видiв, а рщ жимолость (Lonicera L.) об'еднуе понад 200 видiв. Бшьшмсть з них декоративн1 та широко використовуються в садово-парковому будiв-ництв^ деяк в садiвництвi i медициш.
У природних умовах жимолость Тспвна утворюе не-високий прямостоячий, густо розгалужений чагарник дiа-метром 0,5-1 м. В умовах культури кущ досягае 1,5-2 м.
Види жимолосп з сишми чи блакитними плодами використовують як Тспвш япдш рослини, як близью мiж собою за бюлопчними i морфолопчними ознаками.
Плоди жимолосп ТспвноТ - шжш соковит ягоди, кисло-солодк з приемним присмаком i слабким ароматом. У плодах жимолосп ТспвноТ мютиться 4-8% цу^в (глюкоза, фруктоза, галактоза), 1-3 оргашчних кислот i 1,11,5 % пектинових речовин. Вм^ втамшу С становить 90130 мг%. Сумарна кшьюсть Р-активних речовин (рутин, катехш, антошани та íh.) - 600-1800 мг%. У невеликш кшькосп мютиться втамши В2 (2,5-3,8 мг%), В9 (7,29,2 мг%), В6, провтамш А. Ягоди жимолосп багат на йод, манган, залiзо, мщь.
У народнш медициш плоди жимолосп використовують при порушеннях системи травлення, хворобах печшки i жовчного мiхура, ппертонп, серцево-судинних
захворюваннях, малярп, недо^в'Т, ожиршш, як сечопн-ний зааб. Ягоди мають бактерициды власгивосп. Висо-ко цшяться смаковi якосп. У свiжому виглядi плоди використовують як десерт i для переробки на варення,соки, компоти [8].
Рiзноманiтнi ознаки кущiв, листюв i плодiв сприяли видшенню 10 видiв синьо-блакитних жимолостей, як були описаш в 1958 роц у „Флоре СССР", а саме: L. kamtscha-tica - камчатська (сорти Лазурна, Золушка, Герда), L. altaica - алтайська (сорти Вогненний опал, Провшшалка), L. Turczaninowii - Турчаншова (форма № 2-533), L. palla-sii - Паласа, L. stenantha - вузько кв^кова та íh. [1, 8].
^зшше зарубiжнi боташки довели, що вс ц тетра-плоТдш види дшсно е внутршньовидовими таксонами одного виду L. caeruleae — жимолость синя [2, 3].
Аналiз останшх дослщжень i публшацш. Ниш в УкраТш цим питанням займаються на Краснокутськш до-слщнш станци шституту садiвництва НААН.
Широкому впровадженню в садiвництво жимолосп ТспвноТ (Lonicera edulis Turcz.), придшяли увагу багато вчених (Ермаков Б.С., 1992; Тарасенко М.Т., 1991; Плеханова М. Н., 1994) [3].
Ва види, сорти i форми жимолосп ТспвноТ придатш до вживання. Ягоди шеТ рослини мають висок смаковi якосп, багат в^амшами та Р-активними речовинами.
Завдяки своТй пластичносп, селекшю жимолосп ТспвноТ проводять вщбором аянщв вшьного запилення сор^в. Цьому сприяе скоростиглють рослин. Вiдбiр проводять за ознакою скоростиглосп, збшьшення розмiру япд, покращення Тх смаку (повна вщсутшсгь характерноТ прчинки та переваги цу^в над кислотами), а також сухе вщдшення i слабке осипання япд пщ час достигання.
Дослщження з вирощування i розмноження штродукованих видiв роду Lonicera L. проводились в Умансь-кому нацюнальному ушверситет садiвництва, зокрема i
кореневласне розмноження.
Цю проблему висв™ено в багатьох публiкацiях [1-7]. Розмноження стебловими живцями забезпечуе одержання генетично-однорщних саджанцiв, збереження сортовоТ чистоти i господарсько-цiнних ознак материнських осо-бин. При цьому, стосовно жимолосп ТспвноТ, ниш зали-шаеться багато недостатньо вивчених питань з адвентивного ризогенезу.
В основу кореневласного розмноження жимолосп ТспвноТ закладено певну здатшсть адвентивних корешв iз стеблових частин ростового пагона до регенерацп. Однак, прояв шеТ здатностi значною мiрою зумовлюеться рiзними абiотичними i бiотичними чинниками, перш за все ступенем фiзiологiчноТ пiдготовленостi пагона до ко-ренеутворення, зонами ростових пагошв, умовами вко-рiнювання, обробленням ростовими речовинами тощо. Крiм цього, живцювання цiеТ плодовоТ культури мае своТ технологiчнi особливостi. Технологiю вирощування са-дивного матерiалу жимолостi ТстiвноТ необхщно уточню-вати з урахуванням ТТ бiологiчних особливостей та Грун-тово-клiматичних умов ареалу розповсюдження. Це вщ-кривае широкi можливостi для збтьшення промислових плантацiй видiв, форм та сор^в дослiджуваноТ культури товарним садивним матерiалом.
Мета статтi. Вивчення особливостей вирощування перспективних сор^в жимолостi ТспвноТ та розробка ок-ремих заходiв i способiв прискореного розмноження.
Методика дослщження. Об'ектом дослiджень були штродуковаш сорти жимолостi ТстiвноТ: Богдана, Дончан-ка, Голубе веретено, Медведиця, Синя птиця, Сюфська, Степова, Томiчка, УкраТнка, Фiалка. Сортова колекцiя iнтродукованих сор^в жимолостi ТстiвноТ формувалась на дослщнш дiлянцi теплично-оранжерейного комплексу ка-федри садово-паркового господарства Уманського НУС.
При живцюванш сортiв жимолостi ТстiвноТ користу-вались методичними рекомендацiями стосовно вегетативного розмноження деревних i кущових рослин, роз-робленими Б.С. брмаковим, Д.А. Комiсаровим, Р.Х. Ту-рецькою, М.Т. Тарасенком [1, 3].
Дослщи з укорiнювання живцiв жимолостi ТспвноТ проводили в умовах дрiбнодисперсного зрошення живцiв та субстрату в перюд коренеутворення. Вкорiнювання проводили в теплицях сезонного використання, що на-крит склом товщиною 4 мм, де розмщували гряди зав-вишки 1,0-1,2 м i завдовжки 10 м. У кожному варiантi дослiду використовували живщ, заготовленi з апiкальноТ, медiальноТ та базальноТ частини пагона.
Живц висаджували на вкорiнювання з площею жив-лення - 5 х 7 см. Площа дiлянки вкоршювання - 30 м2; щiльнiсть висаджування живщв - 350 шт/м2.
Для дослщжень використовували сумiш верхового торфу i рiчкового пiску (у стввщношенш 3 : 1), що мае слабкокислу реакщю (рН водяноТ суспензп 6,06,4), яка забезпечуе оптимальний повiтряний, водний i температурний режим середовища для вкорiнювання та м^ить у потрiбнiй кiлькостi всi необхщш елементи живлення.
Температуру i вологiсть повпря в культивацiйному середовищi, де вкоршювали живцi, вимiрювали за допомогою тижневих та добових термографiв i гiгрографiв (М-16АН i М-21АН). У деяких випадках використовували астрацшний психрометр Асмана i метеорологiчнi мак-симальнi i мiнiмальнi термометри. Температуру поверхн1 грунту вимiрювали метеорологiчними термометрами, а температуру на глибиш 5, 10, 15 см - Грунтовими термометрами Савшова.
При розробцi агротехнологiчних заходiв, якi стиму-люють коренеутворення та прискорюють вирощування садивного матерiалу використовували бюлопчно-активну речовину ауксиновоТ природи - 10% розчин калшноТ сол1 а-нафтилоцтовоТ кислоти (КАНО) з нормою витрати 5, 10, 15, 20, 25, 30, 35 мл/л. Заготовлеш живц зв'язували в пучки по 40 шт. i занурювали Тх базальною частиною на 2-3 см у водш розчини КАНО. Тривал^ь обробки
живцевого матерiалу складала 12-18 годин залежно вщ постановки дослiду.
^сля висаджування живцiв на вкорiнювання через кожш 8-12 дiб проводили спостереження за ходом регенерацшних процесiв, фксували початок i масове калюсоутворення, початок i масове утворення коренiв, пробудження бiчних бруньок та Тх проростання.
Щоб отримати достовiрнi данi при аналiзах особливу увагу придiляли вщбору середньоТ проби. По кожному варiанту дослiду вiдбирали найбiльш типовi зелеш живц1 у вiдповiдну фазу ризогенезу. Визначення феноло-гiчних фаз коренеутворення проводили за методикою В.А. Потапова [6], М.Т. Тарасенка [7] i методичними рекомендашями О.М. Шестопаля [5].
До кшця вегетацiТ у вах вaрiaнтaх дослiду, пов'язаних iз живцюванням, проводили облки вкорiнювaння жив-шв та приживлювання Тх пiсля пересаджування на дорощування. Визначали також рют i розвиток кореневоТ та надземноТ частин кореневласних рослин iз урахуванням числа корешв першого i другого порядюв галуження на одному живш, Тх довжину i висоту надземноТ частини кореневласноТ рослини.
Пiд час сортування саджаншв жимолостi пiсля дорощування до першого товарного сорту вщносили рослини з дiaметром умовноТ кореневоТ шийки не менше 8 мм, висотою надземноТ частини 45 см, з ктьюстю основних корешв 4 шт. та Тх довжиною 50 см. До другого сорту вщносили рослини з дiaметром кореневоТ шийки не менше 5,5 мм, висотою надземноТ частини 35 см, з кшьюстю основних корешв 2 шт. та Тх довжиною 35 см [3].
Основш результати дослщження. Для вкоршення жимолосп ТспвноТ, у кожному вaрiaнтi дослщу використовувались живш, заготовлеш з аткальноТ, медiaльноТ та базальноТ частини пагона. Живцевий мaтерiaл перед висаджуванням у гряди штучного туману обробляли фiзiологiчно активними речовинами (КАНО i |3-1МК) - препарати розчину калшноТ солi та шдолилмасляноТ кислоти у рiзних концентрaцiях - вщ 5-35 мг/л. У контрольних вaрiaнтaх живцi обробляли водою.
Кiлькiсть включених у дослщи сортiв жимолост1 ТспвноТ залежала вщ наявного асортименту. Для характеристики шдукованого ризогенезу в табл. 1. внесено лише показники контрольних i оптимальних вaрiaнтiв з вилученням шформацп про мaлоефективнi ТТ летальн1 експозицiТ i концентрaцiТ фiзiологiчно-aктивних речовин. Крiм того, для зменшення громiздкостi табл. 1. характери-зували за вщсотком укорiнювaння лише аткальну час-тину пагона, хоч у процеа проведення експериментiв вивчали й шшм його частини - медiaльну i базальну [3].
Встановлено, що не ва дослiджувaнi сорти жимолосп ТспвноТ характеризуються високою регенерацшною здат-нiстю (див. табл. 1).
Даш табл. 1. свщчать, що еколопчш умови 2014 року впливали на вкоршешсть стеблових живцiв сортiв жимолосп ТспвноТ в умовах дрiбнодисперсного зволоження, без обробки ростовими речовинами при живцюванш в 1-й декaдi червня менше, шж сортовi особливосп I метaмернiсть живця. Змiнa частки вкорiнених рослин за 2014-2015 рр. не перевищували ±5-10 %. Вплив метамерносп був бiльший. При цьому найкраще вкоршю-вались живцi, заготовлеш з аткальноТ частини пагона в уах вивчених сор^в жимолостi i забезпечили в бiльшостi вaрiaнтiв найвищу частку рослин з приростом понад 10 см.
Дослщження показали, що зеленим живцям жимолосп ТспвноТ (не вам сортам) властива висока регенерацшна здатшсть при Тх укоршенш в умовах дрiбнодисперсного зволоження за рахунок використання ранньовесняних I л^шх строюв живцювання. Проте крaщi результати вкоршення були у жившв таких сор^в жимолосп, як Богдана (52,3 %), Медведиця (73,1 %) i Фiaлкa (54,7%). У жившв цих сортiв коренеутворювальш процеси проходили iнтен-сивнiше порiвняно iз живцями, якi були заготовлеш iз
Таблиця 1
Укоршешсть стеблових живцiв сор^в жимолостi |'спвно'| (без обробки ростовими речовинами); живцювання — 1 декада червня)
Сорт, форма Частина пагона Укоршешсть, % Число рослин без приросту, % Число рослин з приростом, %
2014 р. 2015 р. до 10 см понад 10 см
Богдана А 53,5 51,2 65,0 22,4 2,0
Дончанка А 48,4 46,2 56,8 28,6 4,8
Голубе веретено А 41,8 38,4 79,3 12,2 0
Медведиця А 70,2 73,0 48,4 38,0 5,1
Синя птиця А 39,0 30,8 72,0 18,3 0
Томiчка А 32,6 28,6 71,2 22,6 0
Скiфська А 45,4 41,8 68,9 22,0 0
Степова А 50,6 49,0 60,2 37,1 0
Укра'шка А 52,8 49,1 61,6 31,2 5,4
Фiалка А 54,8 54,6 63,0 32,3 0
Н1Р095 0,5 0,4 0,6
таких сор^в як: Степова (49,8 %), Голубе веретено (40,1 %), Синя птиця (34,9 %) i Томiчка (30,6 %).
Регенерацiйна здатнiсть у стеблових жившв жимолос-тi íстiвноí залежить вщ багатьох бiотичних та абiотичних чинниюв, перш за все вiд сорту чи форми, строюв живцювання, типу живця, використання ростових речовин у стимулювальних концентрацiях i експозишях, створення оптимальних умов укорiнювання та ш.
Вплив дослiджуваних регуляторiв росту проявився вже у пером дш пiсля висаджування живцiв на вкоршення. В результатi проведення цих дослав виявлено оптимальн1 концентрацií водних розчишв фiзiологiчно-активноí речо-вини КАНО залежно вщ сорту — 10-25 мг/л (табл. 2).
Так, за оптимальних концентрацш фнзюлопчно-активних речовин масове калюсоутворення наступало вже через 5-8 дiб пiсля висаджування живцiв на вкорЬ нювання, а у контрольних жившв спостерiгалось лише на 20-25 добу.
При виявленш оптимальних концентрацш розчину КАНО встановлено, що ефектившсть Тх використання залежить вщ строкiв живцювання, тобто вiд фiзiологiчного стану пагонiв у цей перюд. Так, при висаджуваннi зе-лених жившв на вкорiнювання у фазу штенсивного росту пагонiв у довжину (1 декада червня) виявились оптима-льними для коренеутворювальних процесiв невелик! концентрацп КАНО — 5-10 мг/л. При живцюванш натв-
Таблиця 2
Укоршення живцiв жимoлocтi ïcтiвнoï залежно вiд впливу КАНО (живцювання 1 декада червня 2015 p.)
Концентращя ростово! речовини, мг/л Зона пагона Укоршення, % Число корешв на рослиш, шт. Довжина корешв на рослиш, см Висота надземноУ частини, см
Богдана
Вода (контроль) А 50,2 68,0 258,4 4,0
М 31,8 22,4 91,6 0
Б 45,1 41,8 185,0 1,2
15 А 98,0 170,2 405,3 11,4
15 М 76,2 59,4 154,6 2,0
20 Б 87,8 98,6 206,1 6,7
Голубе веретено
Вода (контроль) А 38,2 52,6 202,0 3,1
М 27,1 20,1 83,2 0
Б 30,4 26,6 98,2 1,6
15 А 93,5 106,4 316,8 11,4
15 М 70,1 47,8 136,4 3,5
20 Б 81,6 62,7 202,1 5,2
Медведиця
Вода (контроль) А 61,6 165,1 396,7 6,1
М 37,1 53,2 186,8 2,2
Б 40,2 116,5 294,2 3,4
15 А 97,8 216,2 504,6 14,2
15 М 78,0 100,4 196,2 4,1
20 Б 82,9 128,8 267,4 7,4
Н1Р095 0,3 0,1 0,2 0,07
здерев'янтих за температури 25°С, коренiв 1-го порядку було в середньому 21-25 шт, а при температурi 15°С — майже у 5-7 разiв менше.
Отже, на вкоршення i розвиток зелених жившв дослЬ джуваних сортiв жимолостi ТспвноТ найкращою була об-робка водним розчином КАНО (15-20 мг/л упродовж 12 годин) за температури розчину 20-25 °С. Оптимальн1 концентрацiï КАНО у вс строки живцювання значно пщ-вищували регенерацiйну здатнiсть у жившв усiх дослщжу-ваних сор^в жимолостi та сприяли покращенню розвитку адвентивних корешв i формуванню надземно' частини у рослин.
Отже, впровадження технологи зеленого живцювання забезпечуватиме найбшьш прискорене виробничо-ефек-тивне розширення багатьох декоративних, плодових i япдних культур. Вона е незамiнною для розмноження видiв, форм i сортiв жимолост ïстiвноï, якi е в маточних екземплярах у невеликш кiлькостi, а також надае мож-ливiсть одержувати кореневласш рослини з генетичною однорщшстю, фiзiологiчною i анатомiчною цiлiснiстю оргашзму.
У результатi проведених дослiджень було виявлено характеры для жимолосп (Lonicera edulis Turcz.) еколо-го-бюлопчш особливосп, якi можуть бути основою для ''х вирощування у промисловому та аматорському садiв-ництвi.
Встановлено, що цi рослини мають багато госпо-дарсько-цiнних ознак, що видiляють 'х серед iнших малопоширених рослин, як можна вирощувати способом зеленого живцювання. Плоди жимолосп |'слвно''' рiзняться раншм достиганням плодiв i вважаються складовою в^ам^в, що сприяе широкому використанню та впро-вадженню в садiвництво [1, 3, 4, 8].
При вкоршенш жимолостi ïстiвноï рекомендуемо ви-користовувати ростовi речовини, якi сприяють кращому розвитку рослин, при якому збшьшуеться 'х вкорiнення до 80-90 %.
Висновки. Жимолостi ïстiвнiй притаманна здатшсть до регенерацiï адвентивних корешв з використанням фiзiологiчно-активних речовин ауксиново' природи, спе-цифiчних умов укоршювання, визначенням типу живця та його фiзiологiчноï пiдготовленостi до ризогенезу, методiв дорощування тощо.
Не всiм сортам жимолосп 'слвно''' властива висока регенерацшна здатнiсть при 'х укорiненнi в умовах дрiбно-дисперсного зволоження за рахунок використання ран-ньовесняних та л^шх строкiв живцювання. Проте кра-
щi результати вкорiнення були у жив^в таких copTiB жимoлocтi, як Богдана (52,3 %), Медведиця (73,1%) i Фiалка (54,7%). У жив^в цих copTiB кopенеутвopювальнi процеси проходили штенсившше пopiвнянo i3 живцями, як були загoтoвленi i3 таких сор^в як: Степова (49,8 %), Голубе веретено (40,1 %), Синя птиця (34,9 %) i Тoмiчка (30,6 %).
Розмноження жимoлocтi ícтiвнoí зеленим живцюван-ням i дорощування рослин дозволяе значно пiдвищити ре-генерацшну здатнicть стеблових живцiв, скоротити строки вирощування i збiльшити вихщ стандартного садивного матеpiалу.
Лiтература
1. Балабак А. Ф. Кореневласне розмноження малопоширених плодових i япдних культур / А. Ф. Балабак. - Умань : Оперативна пoлiгpафiя, 2003. -109 с.
2. Ващенко И. М. Декоративные растения в саду / И. М. Ващенко, З. Л. Де-вочкина. - М. : Колос, 2000. - 142 с.
3. Варлащенко Л. Г. Агробюлопчы та технолопчы особливосп кореневлас-ного розмноження жимолосп 1'с^вно'1' в умовах Правобережного люостепу Укра'ни / Л. Г. Варлащенко // Автореф. дис. - Умань : «Графка», 2001. -36 с.
4. Куминов Е. П. Нетрадиционные садовые культуры / Е. П. Куминов. - М. : Фолио, 2003. - 255 с.
5. Методика екoнoмiчнoí та енергетично' оцЫки титв плодоягщних на-саджень, помолопчних сор^в i результа^в технолопчних дослщжень у cадiвництвi / М. В. Андpiенкo та iн. / За ред. О. М. Шестопаля. - К. : 1С УААН, 2002. - 133 с.
6. Потапов В. А. Методы обработки экспериментальных данных в плодоводстве / В. А. Потапов и др. - М. : Колос, 1997. - 144 с.
7. Тарасенко М. Т. Зелёное черенкование садовых и лесных культур / М. Т. Тарасенко. - М. : изд-во МСХА, 1991. - 272 с.
8. Юшев А. А. Жимолость и земляника / А. А. Юшев, Л. А. Бурмистров, А. А. Сорокин. - М. : АСТ, СПБ : Сова, 2005. - 96с. : ил. - (Атлас растений).
References
1. Balabak A. F. Own-rooted propagation of minor fruit and small-fruit crops. Uman : Operatyvna Poligragija, 2003. - 109 p.
2. Vashchenko I. M. Ornamental plants in the garden. - М. : Kolos, 2000. -142 p.
3. Varlashchenko L. G. Agrobiological and technological properties of own-root propagation of edible honeysuckle under conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine // Abstract of a thesis. - Uman : «Grafika», 2001. - 36 p.
4. Kuminov J. P. Nontraditional horticultural crops. - М. : Folio, 2003. - 255 p.
5. Andrijenko M. V. Methods of economic evaluation and energy estimation of fruit and small-fruits crop plantations, pomology varieties and the results of technological research in horticulture - К.: 1С УААН, 2002. - 133 p.
6. Potapov V. A. Processing methods of experimental data in fruit growing. -М. : Kolos, 1997. - 144 p.
7. Tarasenko M. T. Softwood cutting of horticultural and forest crops. - M., 1991. - 272 p.
8. Jushev A. A. Honeysuckle and wild strawberry. - М. : АСТ, St. Petersburg: Sova, 2005. - 96 p. : il. - (atlas of plants).
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
№1, 2016
