CC BY
19УДК 616.89:159.923:173.7:616.697
1НДИВЩУАЛЬНО-ПСИХОЛОГ1ЧШ ОСОБЛИВОСТ1 ПОДРУЖЖ1В з ПОРУШЕННЯМ ЖИТТеД1ЯЛЬНОСТ1 С1М'1 ВНАСЛ1ДОК БЕЗПЛ1ДДЯ у ЧОЛОВ1КА, В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д йОГО ТРИВАЛОСТ1
П. П. Вербовый Донецький реггональний центр материнства та дитинства
Резюме. У статп здшснений порiвняльний анал1з особливостей iндивiдуально-психологiчних властивостей 90 подружжiв з порушенням життед1яльносн родини внаслдок безплщдя у чоловжа, в залежносп вщ його тривалосп Встановлеш вiдмiнностi особиснсних характеристик, наявносп та вираженосп комплексу меншовартосп та типу ставлення до хвороби, у подружжш з р1зним термiном чолов1чого безплщдя: найбiльш гостро реагували пари з стажем безплщдя до 5 рошв, найбiльш адаптованими виявились подружжя з термшом безплщдя чоловша 11 - 15 рошв. Отримаш дан були враховаш нами при розробщ системи заход1в системи психокорекцп та психопроф1лактики порушення життeдiяльностi с1мг1 при безплщд1 у чоловжа.
Ключовi слова: шдивщуально-психолопчш особливосп, подружжя, порушення життед1яльносп сш1, чоловши, безплщдя.
З кожним роком в свт спостериаеться збмьшення числа с1мейних пар, як1 зггкнулися з безплщдям, при цьому мае м1сце зниження вшу подружжiв. Частота безплщн1х шлюб1в у свт становпъ близьким 15%, причому в кралнах Свропейського Союзу - 10,9%, в США - 14,2%; в Укралн на безплщдя страждають, за даними р1зних автор1в, вщ 15% до 20% подружшх пар [1, 2]. I, якщо 30 рошв тому на 60 - 80% випадюв жшочого безплщдя припадало 20 - 40% чолов1чого, то зараз чолов1че безплщдя складае половину випадшв [3]. М1ж т1м, вщомо, що при наявносп в суспмьств1 15% безплщних с1мей, проблема безплщдя стае державною, так як починае впливати на крашу в цмому, знижуючи 11 сощальний та професшний потенщал [4].
В багатьох випадках безплщдя е причиною психоемоцшних порушень та функцгонування людини, що спричиняе вагомий патолопчний вплив на мшросощальному р1вш внаслщок виникнення питомо! ваги сощально-психолоичних проблем: розвит-ку психолопчних, емоцшних, м1жособиспсних негаразд1в, як1 призводять до порушень життед1яльност1 с1мг1. З шшого боку, безплщдя, як хрошчна перманентна психотравмую-ча ситуаця, значно попршуе стан життед1яльносп родини та яшсть життя пацiентiв. Таким чином, виникае так званий мехашзм «порочного кола»: з одного боку, факт наявносп безплщдя сприяе формуванню негативного психоемоцшного стану та попршення якосп родинних процес1в, з шшого боку, тривала стресова ситуащя провокуе розвиток психосо-матичних прояв1в та ще бмьш посилюе деструкщю с1мейно! життед1яльносп.
Враховуючи зазначене, метою дано! роботи було встановлення шдивщуально-психолопчних особливостей безплщних чолов1юв та 1х дружин, в яких д1агностовано порушення життед1яльносп с1мг1 внаслiдок безплщдя у чоловжа, з урахуванням його тривалосп, для визначення м1шешв медико-психолопчного впливу в аспект подальшо! розробки системи психокорекцп та психопрофмактики порушення життед1яльносп с1м'1 при данш патологи у чоловжа.
Для досягнення поставлено! мети на баз1 Донецького репонального центру материнства та дитинства протягом 2010 - 2013 рр. було обстежено 90 с1мейних пар, в яких були виявлеш ознаки порушення життед1яльносп с1мг1 внаслiдок наявносп безплщдя у чоловжа. В залежносп вщ стажу безплщдя обстежеш пари були розподмеш на три групи по 30 подружнгх пар (ПП): перша (Г1) - з1 стажем безплщдя 1 - 5 рошв, друга (Г2) - 6 - 10 роюв, третя (Г3) - 11 - 15 рошв.
1дентифшащя шдивщуально-психолопчних властивостей обстежених проводилась з використанням скороченого вар1ангу Мшнесотського багатоаспектного особиспсного опиту-вальника - методики Мшьмульт [за 5], методики визначення наявносп та вираженосп комплексу меншовартосп [6], та методики д1агностики типу ставлення до хвороби (ТОБОЛ) [7].
При анал1з1 результапв, отриманих за методикою Мш1-мульт, для ощнювання достов1рносп вщповщей надано аналз трьом шкалам, сп1ввщношення м1ж показниками яких, дозволили зробити висновки щодо достов1рносп результапв дослiдження.
1. Шкала L - спрямовано! на виявлення прагнення виглядати бiльш позитивно (одшка щиросп);
2. Шкала F - за допомогою яко! встановлювалася тенденщя до агравади, схильшсть щодо надм1рно1 одшки та важливосп хвилювань та прагнень привернути до себе увагу;
3. Шкала К - яка дозволила скоригувати завищену вщкрипсть обстежених або !х прагнення зменшити юнуючу симптоматику.
У дослщжених не виявлено дослiджених 1з низькими показниками (нижче 26 бал1в) та високими показниками (бьльше 70 сирих балв) за даними шкалами. Взагал середнш бал у вшх обстежених розподiлився у межовш норм1 (36-40 - сирих бал1в), що надало можливють вважати кмьшсть вщповщей наданих дослщжуваними достатнгми, а резуль-тати ощнювання вщповщей достов1рними. Результати дослщження середнiх балв за кон-трольними шкалами вщображено у табл. 1, з яко! видно, що у обстежених при розрахунку усереднених показнишв за контрольними шкалами для ОГ1, ОГ2, ОГ3 середнш бал склав: за шкалою L: ОГ1 - 21 бал, ОГ2 - 22 бала, ОГ3 - 20 балв. Серед жшок вщповщно: ОГ1 - 22 бала, ОГ2 - 27 бал1в, ОГ3 - 21 бал. За шкалою F: ОГ1 - 77 бал1в, ОГ2 - 78 бал1в, ОГ3 - 76 бал1в. Серед жшок вщповщно: ОГ1 - 78 бал1в, ОГ2 - 77 балв, ОГ3 - 75 бал1в. За шкалою L: ОГ1 - 18 бал1в, ОГ2 - 19 балiв, ОГ3 - 24 бала. Серед жшок вщповщно: ОГ1 - 19 бал1в, ОГ2 -18 бал1в, ОГ3 - 26 балв (р<0,001).
Таблиця 1
Розпод1л досл!джених за середтм балом за контрольними шкалами
(опитувальник Ытьмульт)
Шка-ли 1 л ь Й (н Групи
ОГ1 (Ч=30,Ж=30) ОГ2 (Ч=30,Ж=30) ОГ3 (Ч=30,Ж=30)
О С.б N % ±m С.б N % ±m С.б N % ±m
Ь Ч 21 25 83,3 3,7 22 24 80,0 4,0 20 28 93,3 2,5
Ж 22 24 80,0 4,0 21 27 90,0 3,0 21 26 86,7 3,4
Р Ч 77 26 86,7 3,4 78 28 93,3 2,5 76 27 90,0 3,0
Ж 78 25 83,3 3,7 77 25 83,3 3,7 75 25 83,3 3,7
К Ч 18 27 90,0 3,0 19 26 86,7 3,4 20 24 80,0 4,0
Ж 19 26 86,7 3,4 18 27 90,0 3,0 19 26 86,7 3,4
Примiтки: 1. 1 L - брехня; F - достовiрнiсть; К - корекцiя;
2.. * - достовiрнiсть розбiжностей мiж показниками шкал у дослвджуваних групах р<0,001.
Встановлено, що дослщженим ОГ1, ОГ2 та ОГ3, як1 мали результат за шкалою L -66-69 Т, було характерно низький адаптивний потенд1ал та недостатшсть самосприйняття. Таки дослiдженi почасту умисно прагнули прикрасити себе, показували себе «в кращому свгглЬ, заперечуючи наявнiсть у власно! поведшщ слабостей, властивих будь-якiй людиш. Таки дослiдженi намагалися приховати здатшсть сердитися, лiнуватися, знехтувати стараннiстю, стропстю манер, правдивiстю, акуратшстю в самих мгшмальних розмiрах i в самш звичайно! ситуади.
Дослщженим ОГ1, ОГ2 та ОГ3, яю мали результат за шкалою Р - 65-70 Т, була властива емоцшна нестшюсть та дисгармошчнють. Таю дослщжеш, як правило , вщображали високий р1вень емодшно! напруженосп та ознаки особистюно! дезштеградп, що було пов'язано як з вираженим стресом , так i з нервово-псих1чними порушеннями не психогенного р1вню. У жшок виявлено внутршня напруженють , невдоволення ситуац!ею, погано органiзовану активнiсть.
Дослщженим ОГ3, яш мали результат за шкалою Р - 64-71 Т, була властива емоцшна нестшшсть та дисгармошчшсть.
Дослщженим ОГ1, ОГ2 та ОГ3, яш мали результат за шкалою К - бмьше 66 Т, було властиво схований внутргшнш конфлшт або особиспсш проблеми. Вони формували свою поведiнку залежно вщ сощального схвалення i стурбованi своТм соц!альним статусом. Вони схильш заперечувати будь-яш труднош! в м1жосо6испсних вiдносинах або в контрол! власно! поведiнки, прагнули до дотримання прийнятих норм i утримувалися вщ критики оточуючих. Явно неконформна, що вщхиляеться вщ традидiй i звича!в, що виходить з конвенцiальних рамок поведiнка викликае у них виражену негативну реакцгю. У зв'язку з тендендieю заперечувати (значною м1рою на перцептивному р1вш) iнформадiю, що свщчить про мгжособиспсних утрудненнях i конфлiктах , Ц особи не мали адекватного уявлення про те, як !х сприймають оточуюч^
У вшх обстежених 1з високим середн1м балом за трьома шкалами виявлено емодшна напруга.
Результати дослщжених за усередненим «проф1лем особистостЬ по базовим шкалам вщображено у табл. 2.
Таблиця 2
Розпод1л досл!джених за усередненим «проф1лем особистостЬ по базовим шкалам (опитувальник Ышьмульт, у балах)
Бали Стать Шкали 1
Ив D Ну Pd Ра Pt Бе Ма
ОГ1 (Ч=30,Ж=30)
Б 2 Ч 57 69 70 69 77 60 56 72
Ж 56 70 68 70 77 59 57 71
К3 Ч 11 - 8 7 - 21 20 6
Ж 10 - 7 8 - 20 21 5
Е 4 Ч 65 71 76 75 79 78 73 76
Ж 56 70 69 69 77 58 56 72
ОГ2 (Ч=30,Ж=30)
Б 2 Ч 56 70 68 68 77 59 56 73
Ж 57 71 69 69 78 69 55 72
К3 Ч 12 - 7 6 - 19 21 5
Ж 11 - 8 7 - 21 20 6
Е 4 Ч 66 70 78 76 77 78 71 76
Ж 58 72 69 69 77 56 58 72
ОГ3 (Ч=30,Ж=30)
Б 2 Ч 58 73 71 67 74 58 58 71
Ж 59 72 68 69 76 60 59 72
К3 Ч 10 - 8 8 - 21 21 6
Ж 10 - 7 7 - 22 22 5
Е 4 Ч 66 71 76 77 79 79 71 72
Ж 58 71 70 69 73 57 59 72
Примiтки: 1. Hs - шохондри, D - депресп, Ну - гсгери, Pd - психопатп, Ра - паранойяльносп, Pt - психастени, Se - шизо1дносп, Ма - гипоманп.
2. Б 2 - середнiй сирий бал; КЗ - коефщент; Е 4 - середнш iтоговий бал..
3. Достовiрнiсть розб1жностей показникiв шкал у групах р<0,001.
З даних табл. 2 видно, що «проф1ль особистосп» дослщжених ОГ1, ОГ2, ОГ3 мае значш вщмшносп. До шкал, що характеризують «профмь особистосп» обстежених ОГ1, вщнесено: шкалу Ив - за якою чоловши та жшки мали схильшсть до втрати р1вноваги у складних (конфлштних) ситуаЦях та знижеш адаптадшш можливосп (р<0,001). У ОГ2 - шкалу D -пщвищену тривожшсть, невпевнешсть у себе, схильшсть до самозвинувачення (р<0,001). У ОГ3 - шкалу Ну - аграваЦя соматичного захворювання (р<0,001) та шкалу Se - пщвищена чут-ливють, холодшсть емоцшного вщгуку, вщчужешсть у м1жособистюних стосунках (р<0,001).
В д1лому, серед обстежених ушх трьох груп не д1агностовано «нормативного особиспсного профмю» у межах 46-55 Т. Так, у 69,0% та 68,0% дослщжених ОГ1, 70,0% та 69,0% ОГ2 та 71,0% та 67,0% ОГ3 виявлено показники базових шкал на ршш 67-74 Т, що свщчить про превалювання особиспсних рис, як1 утруднюють сощально-психолопчну адаптащю (р<0,001).
У свою чергу, у 36,0% чоловшш та 36,0% жшок ОГ1, 32,0% чоловш1в та 33,0% жшок ОГ2 та 35,0% чоловшш та 31,0% жшок встановлено показники за базовими шкалами вищ1 н1ж 75 Т, що свщчить про серйозш проблеми порушення адаптадп. Такими шкалами виявлено: шкалу Pd, що було свщодтвом того, що у дослщжених спостершалися конфлшти, спалахи агресп, нестшкий настрш, збуджешсть (р<0,001); шкалу Ра - агресившсть, конфлштшсть 1з оточуючими; шкалу Pt - особи 1з тривогою, постшним сумшвом; шкалу Ма - нестшшсть штерес1в. Встановлено, що у дослщжених ОГ2 почасту формуеться стешчний тип реагування, якш характеризуеться високими показниками гиперстешчного проф1лю, вщображаючи проблеми самотносп (р<0,001).
Виходячи iз загально! гшотези дослщження про вщмшшсть особистiсних рис дослщжених в залежносп термiну безплщдя, з метою пошуку найбмьш ефективних та адекватних мгшешв психокорекцшних впливiв для окремих родинних пар, дослщжено розпод1л дослщжених за структурою особистосп. Даний пщхщ обрано виходячи iз думки, що система психокорекци та психопрофмактики порушень життед1яльносп амг! при безплдаД у чоловтв повинна будуватися на принципах та пщходах, якi враховують !х особиспсш властивостi у рамках вшового досвщу. Тобто в системi, яка пропонуеться, повинно враховуватися вiковiй дiапазон дослщжених та притаманнi даному дiапазону особливосп життевого стереотипу, а саме: виконання чоловiчоi рол у родинi, стиль життя, культурне, соцiальне, релiгiйне свггосприйняттю та iн. Результати розпод1лу дослщжених за структурою особистостi вщображено у табл. 3.
Таблиця 3
Розпод1л досл1джених за структурою особистост (опитувальник Мш1-мульт, у%)
1 ^ Э Стать Групи
ОГ1 (Ч=30,Ж=30) ОГ2 (Ч=30,Ж=30) ОГ3 (Ч=30,Ж=30)
С.б N % ±т С.б N % ±т С.б N % ±т
Не Ч 71 27 90,0 3,0 76 28 93,3 2,5 79 25 83,3 3,7
Ж 55 26 86,7 3,4 56 27 90,0 3,0 58 25 83,3 3,7
Б Ч 72 28 93,3 2,5 78 28 93,3 2,5 81 26 86,7 3,4
Ж 69 26 86,7 3,4 66 26 86,7 3,4 68 24 80,0 4,0
Ну Ч 73 25 83,3 3,7 82 27 90,0 3,0 80 26 86,7 3,4
Ж 58 26 86,7 3,4 57 25 83,3 3,7 63 27 90,0 3,0
Pd Ч 60 27 90,0 3,0 65 26 86,7 3,4 64 24 80,0 4,0
Ж 76 26 86,7 3,4 81 25 83,3 3,7 83 25 83,3 3,7
Ра Ч 59 28 93,3 2,5 64 26 86,7 3,4 62 28 93,3 2,5
Ж 79 26 86,7 3,4 72 27 90,0 3,0 78 27 90,0 3,0
Р1 Ч 60 28 93,3 2,5 58 28 93,3 2,5 61 26 86,7 3,4
Ж 77 27 90,0 3,0 78 26 86,7 3,4 82 27 90,0 3,0
Se Ч 72 25 83,3 3,7 78 27 90,0 3,0 82 26 86,7 3,4
Ж 62 28 93,3 2,5 66 25 83,3 3,7 64 27 90,0 3,0
Ма Ч 62 27 90,0 3,0 63 26 86,7 3,4 65 28 93,3 2,5
Ж 82 28 93,3 2,5 81 27 90,0 3,0 82 25 83,3 3,7
Примiтки: 1. № - шохондри, D - депресп, Ну - ктери, Pd - психопатп, Ра - паранойяльносп, Pt -психастени, Se - шизо1дносп, Ma - гипоманп.
2. Достовiрнiсть розбiжностей показник1в шкал у групах р<0,001.
З даних табл. 3 видно, що в цлому серед дослщжених ОГ1 спостерiгаеться динашчна картина вшово! змiни показнишв за загальним балом у бiк тенденцш пщвищення за шкалами Hs, D, Ну, Se до патологiчного ступеню !х вираженостi. У дослщжених ОГ2, вщповщно, за шкалами Pd, Ра, Р^ Ма - також до патолопчного ступеню !х вираженостi. Даний розпод1л дослщжених був врахований у подальшому при розробцi психокорекцшних заход1в. Треба зазначити, що у дослщжених ОГ3 та ОГ2, на противагу дослщжених ОГ1, вiковi залежностi змши структури особистостi вiдповiдали умовним вшовим формуванням та були бмьш «зрмими» в наслщок досвiду безплщного родинного життя та надбаних сощальних навичшв компенсаци, що проявлялося формуванням тенденцш до акцентуацш у бмьш тзньому вiцi (р<0,001). Пiд сощальними навичками компенсацш ми маемо на уваз^ що, частина чоловiкiв та й жшок зi збмьшенням тривалостi безплщдя, адаптувалися у суспiльствi у шших ролях де була можливiсть спьлкування та прояву уваги щодо дггей, а саме: «iнститут хресних», допомога родичам у побуп, яких е дгги, проведення iз дiтьми родич1в вiдпуски та т. iн.
За результатами дослщження опитувальником Мшьмульт у вах трьох групах у чоловтв виявлено пщйоми по шкалам депресп та шизощность Особиспсш особливосп чоловтв, яш вщповщають пщйому по даним шкалам, були представлен замкнупстю, пасившстю, штровертовашстю, некомушкабельшстю, труднощами в м1жособист1сних контактах, своерщшстю суджень i вчиншв, непрактичшстю, вщрвашстю вщ реальних життевих проблем, вщгороджешстю й емоцiйною холодшстю. При цьому стан декомпенсацiй проявляеться зниженим фоном настрою, депресившстю, зниженою самооцiнкою й песимiстичнiстю. У жшок уах трьох груп спостерiгалась пасившсть особиспсно! позицп, м'яшсть, чутливють.
Шдйом показнишв за шкалою психопати у сполученш iз пiком по шкалi депреси виявляв внутрiшнiй конфлiкт мiж високим рiвнем домагань i непевшстю в собi, високою актившстю й швидко! виснаженостi, що характерно для неврастешчного кола переживань. Крiм того, шдвищення Т-оцiнок по шкалi паранойяльносп вказувало на схильнiсть слiдувати власним стшким стереотипам поведiнки. У таких особистостей iснували сформованi переконання у несправедливости долi та ворожостi стосовно них шших осiб, що було основою для виправдання сво!х дш у власних очах, у те час як думка шших для них не значиме.
Наступним етапом дослдження стало вивчення комплексу меншовартосп за методикою Н. Ш. Фетискин, В. В. Козлов, Г. М. Мануйлов (2002). Розподм дослщжених за структурою комплексу меншовартосп вщображено у табл. 4, з даних яко! витiкаe, що в щлому у дослджених ОГ1, ОГ2, ОГ3 виявлеш значш вщмшносп щодо наявносн комплексу меншовартосп 1з переважанням даного комплексу серед дослiджених ОГ1. В щлому встановлено наступний розпод1л структури комплексу меншовартосп: вiд 0-40 бал1в (закомплексован!, себе оцiнюють негативно, «зациклеш» на власних слабостях, недолшах, помилках) ОГ1 - 33,3%, ОГ - 20,0%, ОГ3 - 6,7%. Серед жЫок в1дпов1дно: ОГ1 - 13,3%, ОГ2 - 10,0%, ОГ3 - 6,7% Вщ 41-80 бал1в (е можливосп справитися 1з комплексами) ОГ1 -23,3%, ОГ - 16,7%, ОГ3 - 10,0%. Серед жЫок в1дпов1дно: ОГ1 - 16,7%, ОГ2 - 13,3%, ОГ3 - 10,0%. Вщ 81-130 (шльшсть комплекав, як й у кожно! нормально! людини 1з здатшстю самостшного !х вир1шення) ОГ1 - 23,3%, ОГ - 40,0%, ОГ3 - 73,3% Серед жЫок в1дпов1дно: ОГ1 - 56,7% ОГ2 - 60,0%, ОГ3 - 73,3% Вщ 131-150 (помилкове уявлення щодо вщсугносп комплексiв) ОГ1 - 20,0%, ОГ - 23,3%, ОГ3 - 10,0%. Серед жЫок в1дпов1дно: ОГ1 - 13,3%, ОГ2 - 16,7%, ОГ3 - 10,0%.
Таблиця 4
Розпод1л досл!джених за структурою комплексу меншовартост
Структура, у балах л й т Групи
ОГ1 ОГ2 ОГ3
о N % ±т N % ±т N % ±т
0-40 Ч 10 33,3 4,7 6 20,0 4,0 2 6,7 2,5
Ж 4 13,3 3,4 3 10,0 3,0 2 6,7 2,5
41-80 Ч 7 23,3 4,2 5 16,7 3,7 3 10,0 3,0
Ж 5 16,7 3,7 4 13,3 3,4 3 10,0 3,0
81-130 Ч 7 23,3 4,2 12 40,0 4,9 22 73,3 4,4
Ж 17 56,7 5,0 18 60,0 4,9 22 73,3 4,4
131-150 Ч 6 20,0 4,0 7 23,3 4,2 3 10,0 3,0
Ж 4 13,3 3,4 5 16,7 3,7 3 10,0 3,0
Всього Ч 30 100,0 30 100,0 30 100,0
Всього Ж 30 100,0 30 100,0 30 100,0
Розпод1л дослщжених за середшм балом комплексу меншовартосп вщображено у табл. 5.
Таблиця 5
Розпод1л досл!джених за середтм балом комплексу меншовартост
Бали
Групи Стать 0-40 41-80 81-130 131-150
(ср.б) (ср.б) (ср.б) (ср.б)
ОГ1 Ч 37 76 121 143
Ж 34 73 118 137
ОГ2 Ч 35 68 115 139
Ж 36 73 119 141
ОГ3 Ч 38 69 120 146
Ж 37 74 116 145
З даних табл. 5 видно, що дослщжеш в цiлому за середшм балом розподмилися вiдносно рiвномiрно. Дослщжеш ус1х трьох груп, як мали середнш бал до 40, класифшувалися нами як закомплексована Данi особи ощнювали себе негативно, вони постiйно боролися iз власними слабостями, недолiками, помилками, що лише посилювало !х комплекси та ще бьльше ускладнюе стосунки з людьми. 1м дуже складно було видмити та сконцентруватися на власних сильних якостях.
Дослщжеш усх трьох груп 1з середн]м балом д!апазону 41-80 балв, мали уа можливосп справитися з1 сво!ми комплексами власними силами. Дослщжеш признавали, що щ ком-плекси загалом заважають !м жити, часом вони боялися анал1зувати себе та власнi вчинки.
Дослщжеш усх трьох груп 1з середн]м балом 81-130 бал1в, мали комплекси, як !х мае кожна нормальна людини та чудово справлялися з1 сво!ми проблемами. Вони могли об'ективно оцшювати власну поведшку ! вчинки людей. Вважалися людьми, як1 у компанii вiдчувають себе легко ! вмьно, i люди вщчувають себе так само легко у спьлкуванш з ними.
Дослiдженi усх трьох груп 1з середнiм балом 31-150 бал1в - вважали, що не мають комплексiв. Вони почасту юнували у так званому «надуманому свт», де власний образ не сп]впадав 1з реальнiстю. Такий самообман й завищена самооцшка заважали !м спмкуватися у реальному житп, а самозакохашсть переростала в зазнайство, зарозумШсть, викликала неприязнь оточуючих людей ! ютотно зшсувало життя.
Наступним етапом дослщження стало визначення типу ставлення до хвороби за до-помогою «Методики д!агностики типу ставлення до хвороби (ТОБОЛ)» (Л. I. Вассерман, Б. В. 1овлев, 2002). Дослщжуючи цю характеристику, ми виходили з теоретичних передумов щодо внутргшньо! картини хвороби, яку розглядали як комплексне поняття, все те, що вщчувае i зазнае хворий, всю масу його вщчутпв, не тльки мюцевих хворобливих, але й його загальне самопочуття, самоспостереження, його уявлення про свою хворобу, все те, що пов'язано для хворого з його в1зитом до лжаря, - весь той величезний внутршнш свгг хворого, який складаеться з вельми складних сполучень сприйняття та вщчуття, емоцш, афектiв, конфл!кт]в, псих!чних переживань ! травм. Дане поняття включае не лише знан-ня про хворобу, !! усв]домлення осо6ист1стю, але й розумшня рол! i впливу хвороби на сощальне функцiонування, емоцiПнi i поведiнковi реакцii, пов'язанi з хворобою, можливосп адаптивно! чи дезадаптивно! поведшки хворого в тепер]шньому чи майбутньому. Результа-ти дослiджених чолов1к1в за структурою тип1в ставлення до хвороби вщображено у табл. 6.
Таблиця 6
Розпод1л досл1джених чолов1к1в за структурою тип1в ставлення до хвороби
Тип ставлення до хвороби ОГ1 ОГ2 ОГ3
N % ±т N % ±т N % ±т
Сенситивний 6 20,0 4,0 4 13,3 3,4 2 6,7 2,5
Тривожний 6 20,0 4,0 4 13,3 3,4 2 6,7 2,5
1похондричний 1 3,3 1,8 2 6,7 2,5 3 10,0 3,0
Меланхолшний 1 3,3 1,8 2 6,7 2,5 3 10,0 3,0
Апатичний 1 3,3 1,8 3 10,0 3,0 3 10,0 3,0
Неврастенiчний 1 3,3 1,8 3 10,0 3,0 2 6,7 2,5
Егоцентричний 1 3,3 1,8 4 13,3 3,4 3 10,0 3,0
Паранойяльний 1 3,3 1,8 1 3,3 1,8 - - -
Анозогнозичний 5 16,7 3,7 2 6,7 2,5 4 13,3 3,4
Дисфоричний 1 3,3 1,8 1 3,3 1,8 1 3,3 1,8
Ергопатичний 6 20,0 4,0 2 6,7 2,5 3 10,0 3,0
Гармошчний _ - - 2 6,7 2,5 4 13,3 3,4
Всього 30 100 30 100 30 100
З даних табл. 6, видно, що в щлому серед обстежених ОГ1 переважали сенситивний 6 (20,0 ± 4,0%), тривожний 6 (20,0 ± 4,0%), анозогнозичний 5 (16,7 ± 3,7%), та ергопатичний 6 (20,0 ± 4,0%) типи вщношення до хвороби (р<0,001). Серед обстежених ОГ2, вщповщно: сенситивний 4 (13,3 ± 3,4%), тривожний 4 (13, ± 3,4%), аиатичний 3 (10,0 ± 3,0%), неврас-тенiчний 3 (10,0 ± 3,0%), егоцентричний 4 (13,3 ± 3,4%) (р<0,001). Серед обстежених ОГ3, вщповщно: шохондричний 3 (10,0 ± 3,0%), меланхолiйний 3 (10,0 ± 3,0%), апатичний 3 (10,0 ± 3,0%), егоцентричний 3 (10,0 ± 3,0%), анозогнозичний 4 (13,3 ± 3,4%), ергопатичний 3 (10,0 ± 3,0%), гармонiчний 4 (13,3 ± 3,4%) (р<0,001).
Характеризуючи пацiентiв 1з в]докремленими типами вщношення до хвороби, можна
зазначити, що особам i3 тривожним типом було властиво постшний тривожний стан щодо хвороби, невiра у можливють позитивних результатiв лшування. В щлому, настрш падieнтiв характеризувався як емоцшно пригнiчений внаслiдок тривоги. Хворi шукали «народш» методи лшування та джерела шформаци про хворобу, вивчали науковi даннi. Такi пацieнти вщокремлювалися вщ пащенпв iз iншим типом вщношення до хвороби постшним пошуком «об'ективних, авторитетних даних» та бiльшою податливгстю шшо! думки нiж власним вщчуттям. Пащентам 1з сенситивним типом вщношення до хвороби було характерно надм1рна схвильовашсть щодо можливого неприемного сприйняття 1х оточуючими. Хвор1 переживали, що шш1 люди дистанщюються та уникають 1х вражаюч1 1х неповнощнними. Хвор1 1з анозогнозичним типом вщношення до хвороби не вважали безплщдя, як катастрофу особиспсного життя. В свою чергу пащенти 1з ергопатичним типом вщношення до хвороби намагалися бути активними та компенсувалися у веденш активного образу життя та високо! працездатносп.
За результатами дослщжень виявлено, що в цiлому вщношення до свого захворювання е важливою характеристикою самосвщомосп хворого i може мати суттевий вплив на клш1чт прояви, перебгг i прогноз захворювання. Вщношення до хвороби проявляеться в змш1 поведшщ пащента, його взаемовщносинах з медичним персоналом та родиною, а також виступати в якосп психотравмуючо! ситуаци та формування тла для виникнення викривлень 1х психоемоцiйного стану, змшюючи р1вень адаптаци хворого. Встановлено в1рог1дний взаемозв'язок мгж наявшстю негармоншного типу вщношення до хвороби та негативним перебиом захворювання - наявшсть тривожних та депресивних симптом1в та 1х виражешстю, труднощами у амейному та суспiльному житп, самореал1заци особистосп, розвитком внутрiшнiх конфлшпв.
Виявлено характерну своерщшсть щншсно! та сфери ор1ентаци, системи вщносин i внутр1шньо! картини хвороби в дослщжених групах з р1зною установкою на лшування. Для хворих з активною установкою на лшування (ОГ1) була характерна перевага сенситивного й ергопатичного типу ставлення до хвороби. Для хворих з пасивною установкою на лшування (пащенти ОГ2, яш продовжували лшуватися, але вже не в1рячи в усп1х) характерна перевага сенситивного, тривожного й ергопатичного титв ставлення до хвороби. Для хворих з вщсутшстю установки на лшування (у бмьшосп пащенти 1з довгим строком безплщдя - ОГ3) була характерно перевага анозогнозичного, ергопатичного й сенситивного титв вщношення до хвороби.
Отриман дан були врахован нами при розробщ системи заход1в системи психокорекцп та психопрофглактики порушення життед1яльност1 с1м'1 при безплщщ у чоловша.
Лiтература.
1) Маркова М. В. Феномен бесплодия супружеской пары с позиции медицинской психологии / М. В. Маркова // Всесвгт сощально'! псих1атрп, медично1 психологи та психосоматично1 медицини. -2009. - Т. 1, № 1 (1). - С. 57 - 62.
2) Кришталь Е. В. Бесплодие супружеской пары в аспекте медицинской психологии / Е. В. Кришталь, М. В. Маркова // Медична психолопя. - 2008. - Т. 3. - № 3. - С. 17 - 22.
3) Юзько О. М. Подолання безплщдя за допомогою репродуктивних технологи / О. М. Юзько, Т. А. Юзько // Здоровье Украины. - 2009. - № 3 (20). - С. 6 - 7.
4) Turek P. Бесплодие психологически уничтожает мужчин [Електронний ресурс] / P. Turek // Journal of Sexual Medicine. - 2009. - режим доступу до журн.: http://medicinform.net/news/ news14252.htm
5) Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты / Д.Я.Райгородский -Самара: Издательский дом «БАХРАХ-М», 2008. - 672 с.
6) Фетискин Н. П. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп / Н. П. Фетискин, В. В. Козлов, Г. М. Мануйлов. - М.: Изд-во Института Психотерапии, 2012. - 490 с.
7) Усовершенствованная методика для психологической диагностики отношения к болезни (ТОБОЛ): пособие для врачей / Вассерман Л. И., Иовлев Б. В., Карпова Э. Б., Вукс А. Я. - СПб: Изд-во НИПИ им. В.М.Бехтерева, 2002 - 31 с.
INDIVIDUAL PSYCHOLOGICAL CHARACTERISTICS SPOUSES IN VIOLATION OF LIFE FAMILY DUE INFERTILITY IN MEN, DEPENDING ON ITS DURATION
P. Verbovoj
Summary. The article presents a comparative analysis of the characteristics of individual psychological characteristics of 90 marriages in violation of life of the family as a result of infertility
in men, depending on its duration. Established differences of personality characteristics , presence and severity of the inferiority complex and the type of treatment to disease in spouses of different terms for male infertility : the most acutely responsive couples experience infertility of 5 years, the most adapted proved spouse for a period of infertility man 11 - 15 years. The data were taken into account by us in the development of measures of correction and psychoprophylaxis violation of family life with infertility in men.
Keywords: individual psychological characteristics, spouses, violation of family life, men and infertility.
УДК 616.895.8:616.89-02-085:615.851
ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 ВПЛИВУ ЗАХОД1В ПСИХОСОЦ1АЛЬНО1 РЕАБ1Л1ТАЦН В КОМПЛЕКСНОМУ Л1КУВАНН1 Ж1НОК, ХВОРИХ НА ПАРАНОЩНУ ШИЗОФРЕН1Ю, ПРИ Р1ЗНИХ МОДЕЛЯХ РОДИННО1 ВЗАеМОДН, НА Р1ВЕНЬ 1Х СОЦ1АЛЬНОГО ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ТА
ЯКОСТ1 ЖИТТЯ
К. А. Косенко Харшвська медична академш тслядипломно! освгги Одеський обласний психоневролоичний диспансер
Резюме. На основ1 аналiзу основ1 вивчення психосоцiальних особливостей 150 жшок, хворих на шизофренгю, при р1зних моделях родинно! взаемоди, та клшшо-психопатолоичних закономiрностей перебiгу захворювання, розроблена система психотерапевтичних заходiв, спрямована на вiдновлення функцiонування хворо! у родиш в комплексному лшувально-реабмггацшному процесi. Внаслiдок застосування заходiв психосощально! реабмггацп з урахуванням моделi родинно! взаемоди, ситуадiя у родиш змшилася на концентрування допомоги жшки з врахуванням родинного оточення, порозумшш члешв родини та жшки щодо змгсту вимог друг до друга. В цлому, тип взаемодii у родинах вдалося гармонiзувати: у бмьшосп родин в1н характеризувався як конструктивний (гармон1чний). В цлому, по в1дношенню до жЫки у родин1 зменшилася тривога, невдоволен1сть, протид1я 11 сощамзаци. Контакт 1з жшкою став б1льш продуктивным, а вимоги та оч1кування б1льш реальними. Знизилася загальна напруга жшок за рахунок зменшення (у пор1внянш 1з етапом включення у всгх терапевтичних групах - до 67%, у контрольнш груш - 46%) використання деструктивних форм психолоичного захисту (агреси, збуджено-емоцiйних, афективних прояв1в, вщчуття провини, драпвливосп). Встановлено, що вплив запропо-нованих психотерапевтичних заходiв з врахуванням родинно! взаемодii призводить до застосування жшками бмьш адаптивних титв пристосування у родиш (з превалюванням критичних уявлень та аналiзу самооцiнки над деструктивними - хаотичними за виникнення без аналiзу самооцшки та критично! оцшки). Дотримання жшками режиму пщтримуючо! терапи було в1рогщно вище у всх терапевтичних групах, у поргвнянш 1з контрольною групою. Виявлено, що за рахунок проведених заходiв щодо пiдтримувальноi терапи, а саме и конструктивному впливу, спостерггаеться мiнiмiзадiя наслiдкiв хвороби на здатшсть жшки до родинно! взаемоди.
Ключов1 слова: паранощна шизофренiя, родинна взаемодiя, психосоцiальна реабiлiтадiя, жшки.
У свгговш та вггчизнянш науковiП лiтературi досить всебiчно розглядаеться питання психотераиii хворих на паранощну шизофренiю. В цмому зазначаеться, що пщходи до застосування психотерапевтичних заходiв повинш будуватися на знаннях щодо загальних засад терапи, 11 мети завдань та можливосп оцiнювання кiнцевого результату. Окремо зазначаеться, що найбмьш ефективними при робота з пащентами, хворими на паранощну
