CC BY
18
Орипнальш дозддження
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
УДК 159.9.072:614.006/8-052 DOI: 10.22141/2224-0586.8.95.2018.155156
Назаренко 1.11 Печиборщ В.П.1,1ванов В.1.1, Мазуренко О.В.2
1ДЗ «Укра'нський науково-практичний центр екстреноi медичноi допомоги та медицини катастроф Мнстерства охорони здоров'я Укра'ни», м. Кив, Укра'на 2 Нацюнальна медична академя п1слядипломноi осв1ти ¡мен1 П.Л. Шупика, м. Ки1в, Укра'на
Визначення психолопчно'Т шдготовленосп
медичних пращвниюв мобыьного госшталю медицини катастроф до дм надзвичайноТ ситуацiТ
Резюме. Мета: визначити nсихологiчний стан та оцшити профестну адаптащю фахiвцiв бригади постшно1 готовностi служби медицини катастроф вумовахроботи в зот надзвичайног ситуаци (НС). Матерiали та методи. На основi методу дескриптивног статистики анкету-вання 51 медичного пращвника спецiалiзованоi бригади постшно1 готовностi служби медицини катастроф МШстерства охорони здоров'я Украши, я^ брали участь у роботi мобыьного госпталю в мiжнароднiй мки — подолант на^д^в землетрусу в 1сламськт Республщ Пакистан (2005 р.), проведено ретроспективний аналiз анкетних даних оцшки впливу стрес-факторiв на психологiчний стан фахiвцiв до та тсля участi в лiквiдацii на^д^в НС. Ре-зультати. За результатами анкетних даних опитування медичних пращвни^в встановлено, що при виконант профестних обов'яз^в быьшкть респондентiв (вiд 75 %) розраховувала на власний досвiд та професiоналiзм та за своею реакщею мала мобшзацтний психотип та штернальний локус контролю; залежно вiд умов оточуючого середовища рiвень власног безпе-ки був оцшений кожним спещалктом iндивiдуально — 66,7 % у жшок та 89,7 % у чоловШв i залежав вiд особистого досвiду та сприйняття подш, що вiдбувалися; успштсть вико-нання професшних обов'яз^в залежно вiд стшкостi iндивiдуальних i групових установок та необхiдностi груповог взаемоди в умовах НС тдтвердили 91,6 % жшок та 94,8 % чоловШв, але наприкшщ роботи мобыьного госпталю емоцшний негативний стрес частше впливав на активiзацiю психологiчних процеыв i провокував виникнення конфлктних ситуацт у 75 % жшок та 94,8 % чоловШв; тсля участi в роботi госпталю в зот НС втому вiдчували майже вы ствробтники мобыьного госпталю — 91,7 % жшок та 89,7 % чоловШв, сум — 50 % жшок та 66,7 % чоловШв, беззахистсть — 41,7 % жшок та 20,5 % чоловШв, тривогу вiдмiчали 100 % жшок та 74,4 % чоловШв, тчт страхття були зафшсоват в 41,7 % жшок та 18 % чоловШв, вiдчуття депреси «перюдично» вiдмiчали 58,3 % жшок та 25,6 % чоловШв й «завж-ди» — 16,6 % жшок та 12,8 % чоловШв. Висновки. В умовах НС природного характеру в бага-то разiв зростають навантаження на психку людини, змшюються и емоцтт та поведiнковi реакци, що загалом призводить до виникнення порушень психiчного здоров'я, а також до зни-ження рiвня функщонально-соматичних резервiв оргатзму. Системна дiагностика та ощнка впливу стрес-факторiв вна^док НС на психологiчний стан та профестну адаптащю фахiвцiв мобыьного госпталю вказують на те, що в медичних пращвни^в вiдмiчаеться виражена емоцтна напружетсть та наявтсть факторiв дезадаптаци.
Ключовi слова: надзвичайна ситуащя; психологiчний стан; екстрена психологiчна допомога; Державна служба медицини катастроф
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» (<Medicina neotloznyh sostoanij»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: 1ванов Володимир 1горович, ДЗ «УкраТнський науково-практичний центр екстреноТ медичноТ допомоги та медицини катастроф МОЗ УкраТни», вул. Брати-славська, 3, м. КиТв, 02166, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: Volodymyr Ivanov, State Institution "Ukrainian Scientific and Practical Center of Emergency Medical Care and Disaster Medicine of the Ministry of Health of Ukraine", Bratislavska st., 3, Kyiv, 02166, Ukraine; e-mail: [email protected]
Вступ
У свiтi стаються рiзнi трапчш поди, що стали частиною нашого повсякденного життя та iнодi мають масово травматичний характер: природнi катастрофи та стихшш лиха, техногеннi аварп, по-жежi, вiйни та м1жособистюне насильство й iнше. У доповщ ООН про стихiйнi лиха за 2015—2016 рр. йдеться про те, що природш ката^зми за останш 10 рокiв вiдбувалися практично щодня — приблиз-но у 2 рази часпше, н1ж 20 роюв тому. У 2015 роцi вперше було зафiксовано бiльше 1000 випадюв природних лих та жертвами природних катастроф стали 23 000 осiб, що втричi перевищуе кiлькiсть жертв вщ природних лих у 2014 рощ [19]. У 2017 рощ Землю сколихнула низка руйшвних земле-труав, ураганiв та зсувiв, що стали причиною за-гибелi 9503 оаб (землетрус в 1талп, лiсовi пожеш в Канадi, повiнь в Азп, виверження вулкана Агунга в 1ндонезп, ураган «ХарвЬ> в ЛуЫаш штату Техас, ураган «1рма» в штат Флорида у США, землетрус у Мексищ та на кордонi 1рану та 1раку). Загалом природнi катастрофи 2017 року обшшлися людству в 314 мiльярдiв доларiв [27].
Негативний вплив на псих^ людини спричи-няють погiршення еколопчно! ситуацп, збшьшення кiлькостi соцiально зумовлених стресогенних чин-никiв, а також зростання й розширення масштабiв НС, якi мають серйозш вщдалеш медико-соцiальнi наслiдки [11, 26]. Тривала д1я комплексу шкщливих чинникiв призводить до погiршення функщональ-ного стану i працездатностi, розвитку преморбщно-го стану та патологи [13, 14].
Велику кiлькiсть психотравмуючих подiй за-фiксовано в юторп Укра!ни останнiм столiттям: масовi репресп (кiнець 1920—1930 рокiв), Голо-домор (1932—1933 рр.), Велика Вггчизняна вь йна (1941—1945 рр.), Чорнобильська катастрофа (1986 р.), Револющя Гiдностi (2013—2014 рр.), ан-титерористична операцiя в схщних регiонах дер-жави (2014—2018 рр.). Таю поди тею чи шшою мiрою впливають на кожну людину, але можливi негативнi реакщ! та емоцп в не! можуть бути рiз-ними завдяки шдивщуальним психофiзiологiчним особливостям, рiвню 11 психолопчного захисту i можливостям, що допомагають впоратися з житте-вими проблемами [28]. Так, лише 25 % особистос-тей збертають самовладання в екстремальнш ситуацп, правильно ощнюють ситуацiю, дiють чiтко i ршуче, вiдповiдно до обставин (Tyhurst J.,1951) [3]. Психогеннi розлади при вшськових дiях, со-цiальних заворушеннях, стихшних лихах, масових катастрофах посiдають особливе мюце у зв'язку з тим, що можуть одночасно виникати у велико! кшькосп оаб [30]. Цим визначаеться необхщшсть швидкого встановлення психолопчного стану по-страждалого, прогнозу розладiв, якi виявляються, а також у конкретних екстремальних умовах про-ведення всiх можливих психологiчно-лiкувальних заходiв [4, 20]. У М1жнароднш класифжацп хвороб 10-го перегляду (МКХ-10) реакщ! на НС визнача-ються за дiагностичною рубрикою Z65.5, а саме як
^т
переживания стихшного лиха, бойових дш та ш-ших подiбних обставин [11].
В умовах НС нервово-психiчнi порушення про-являються в широкому дiапазонi: вiд стану деза-даптацп i невротичних реакцiй до реактивних пси-хозiв. 1х тяжкiсть залежить вiд багатьох факторiв: вiку, стап, рiвня попередньо! сощально! адаптацп, шдивщуальних характерологiчних особливостей, додаткових обтяжливих факторiв на момент катастрофи. Характер психiчного реагування насе-лення на НС та особливост психопатологи мають залежшсть вiд iнтенсивностi та тривалост впливу, широти дiлянки ураження, щшьносп населення, готовностi окремих iндивiдiв до дiяльностi в екс-тремальних умовах, узгодженост проведення ряту-вальних роби" та вчасного надання медично! допо-моги [1, 31].
В Укра!ш спецiальну медичну службу, осно-вним завданням яко! е реагування на НС й участь у лжвщащ! 1х медико-санiтарних наслiдкiв, створено за Постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 14.04.1997 р. № 343 «Про утворення Державно! служби медицини катастроф» (ДСМК) [24, 25]. ДСМК Украши мае сво! власш сили i засоби, визна-ченi вщповщними нормативними актами, до складу яких входять спецiалiзованi бригади постшно! готовностi служби медицини катастроф першо! та друго! черги (СБПГСМК), а також персонал стащ-онарних медичних закладiв, включених до складу ДСМК [8]. Основним нормативно-правовим актом ДСМК е «Кодекс цившьного захисту», де визначаеться надання постраждалим внаслщок НС безплат-но! медично! допомоги, тобто на ДСМК покладено виршення в повному обсязi вск медичних аспекпв функцiонування державно! системи запобиання i реагування на аварп, катастрофи та iншi НС [7].
Особовий склад державних аваршно-рятуваль-них формувань для надання допомоги при НС, до складу яких входить служба МК Укра!ни, повинен мати вщповщний рiвень пiдготовки, до перел^ яко! мае входити тдготовка з надання екстрено! психолопчно! допомоги [6, 15]. Рiвень шдготов-ки визначаеться Мшютерством охорони здоров'я Укра!ни (МОЗ Укра!ни) i мае бути засвщченим сертифiкатом, який пiдтверджуе здатшсть вико-нання роботи спецiалiстом в екстремальних умовах за станом здоров'я [5, 8].
Пд час катастрофи та безпосередньо тсля не! основною оргашзащйною ланкою медично!, в тому чи^ психiатрично! та психолопчно!, допомоги е спещалюти екстрено! (швидко!) медично! допомоги та медицини катастроф, а також закладiв охорони здоров'я, яю залишились неушкоджени-ми в зош лиха. Головною задачею лiкарiв швидко! медично! допомоги та СБПГСМК повинна стати оцiнка виражених гострих випадюв психiчно! патологи iз щллю надання першо! психолопчно! медично! допомоги та iзоляцli хворих iз деструктив-ними формами поведiнки для досягнення безпеки самого постраждалого з гострим стресовим розла-дом та оточуючих його людей [8].
Практика медицини катастроф засвщчуе, що екстрена психологiчна допомога надаеться за потреби в перюд роботи з постраждалими та насампе-ред повинна надаватися особам у гострому стресо-вому сташ (або ГСР — гострий стресовий розлад). Цей стан становить собою переживання емоцшно! та розумово! дезоргашзацп. В МКХ-10 психогеннi патолопчш реакцп дiагностуються в межах рубрики F43.0 (гостра реакц1я на стрес, посттравматичний стресовий розлад, розлади адаптацп) [12]. У фор-муваннi симптоматики психопатологи можна видь лити основш перiоди, пiд час яких спостерпаються рiзнi психiчнi порушення:
1. Гострий фоляцшний) перiод — першi хвили-ни та години пiсля катастрофи.
2. Пiдгострий перiод — 10—12 дшв пiсля завер-шення катастрофи.
3. Перюд вщдалених наслiдкiв — перiод вщ де-кiлькох мiсяцiв та роюв пiсля катастрофи.
В гострий ^золяцшний) перiод у невелико! кiлькостi оиб, якi перебувають в епiцентрi катастрофи, можуть виникнути дезадаптивнi реакцп, гострi реакцп на стрес та зазначеш види психотич-них сташв: афективно-шокова реакцiя, психоген-ний ступор, психомоторне збудження, реактивна сплутанiсть, ютеричний психоз.
Протягом пiдгострого перiоду, що почина-еться з моменту оргашзацп рятувальних робiт та продовжуеться до моменту евакуацп потерпiлих у найбшьш безпечнi зони, у бiльшостi оиб, якi перенесли катастрофу, вiдзначаеться зниження iнтенсивностi тривожно-фобiчних реакцiй, що сприяе !х соцiальнiй адаптацп. Але в частини по-страждалих вiдбуваеться трансформащя тривож-но-фобiчних реакцiй у ряд шших невротичних станiв, якi зазвичай ощнюються як невротичнi реакцп: гшомашакальш, обсесивно-фобiчнi, гс-теричнi, астенiчнi, депресивш, iпохондричнi. Особливiстю тактики психiатрично! допомоги пад час цього перiоду е госпiталiзацiя постраждалих у психiатричний заклад та ввдповщне спецiалiзова-не лжування. В лiкуваннi таких пацiентiв вико-ристовують методи психотерат! (найбiльш ефек-тивним зарекомендував себе метод когштивно! психотерапп), медичнi препарати: транквЫзато-ри, антидепресанти з ушверсальною заспоюйли-вою дiею. Також проводиться активне виявлення осiб iз психiчною патологiею в л^вально-про-фiлактичних закладах як безпосередньо в райош катастрофи, так i в прилеглих медичних установах та мюцях евакуацп постраждалих внаслiдок НС.
Психолопчна допомога в пiдгострий перюд надаеться покроково i тривае бшьш тривалий пе-рiод.
В перюд вщдалених наслiдкiв, що починаеться тсля надання екстрено! психолопчно! допомоги та евакуацп потертлих до безпечних райошв i може продовжуватися деюлька мiсяцiв, подальша динамiка стану постраждалих багато в чому визна-чаеться здатшстю даного контингенту адаптувати-ся до змш умов iснування.
Головне завдання госпiтального етапу — фор-мування адекватно! психологiчно! реакцп на тим-часовий стан та вiра в перемогу над хворобою. Важливе мiсце в системi реабштацп посiдають психологiчнi методи та методики, особливо коли в процес реабштацп активно включаеться не тшьки пащент, а й близью йому люди.
Завершальний етап роботи — формування в постраждалих психiчно! адаптацп та запобпання роз-витку дезадаптивних (деструктивних) форм пове-дшки. Психiчна адаптацiя розглядаеться як процес установлення оптимально! вiдповiдностi особис-тостi та довюлля, що дозволяе iндивiду задоволь-няти актуальнi потреби та реалiзовувати пов'язанi з ними поставленi цш [23].
На всiх етапах розвитку ситуацП психологiч-на та психiатрична допомоги повиннi бути тiсно пов'язаш з екстреною медичною допомогою, забез-печувати безперервнiсть профглактичних, лiкуваль-них та реабiлiтацiйних заходiв [9, 13, 22].
Дуже важливо, щоб ствробггники аварiйно-рятувальних служб, СБПГСМК уявляли собi порядок та органiзацiю роботи з надання пси-хологiчно! допомоги на мющ виникнення надзви-чайно! ситуацП, пiдготовку до яко! проводять на базi Державного закладу «Укра!нський науково-практичний центр екстрено! медично! допомоги та медицини катастроф МОЗ Укра!ни» у вiддiлi пiдготовки iнструкторiв, де навчають методам надання домедично! допомоги в умовах НС, зпдно з Наказом МОЗ Укра!ни вiд 29.03.2017 р. № 346 «Про удосконалення шдготовки з надання домедично! допомоги оиб, яю не мають медично! освi-ти» [16].
Практика участi СБПГСМК центрального рiв-ня в лiквiдацli наслщюв НС, що траплялись в Укра-!нi i за !! межами (повеш у Закарпаттi, вибухи бо-еприпасiв поблизу с. Новобогданiвка Запорiзько! областi, лiквiдацiя наслiдкiв хiмiчно! катастрофи в с. Ожвддв Львiвсько! области участь у м1жнародних мiсiях: у Республвд Туреччина (1999 р.), Республвд Iндiя (2001 р.), Iсламськiй Республвд 1ран (2003 р.), Iсламськiй Республвд Пакистан (2005 р.) та лж-вiдацiя наслiдкiв НС у Республвд Лiвiя (2011 р.), свiдчить про те, що ва вони призводять до виникнення порушень психiчного здоров'я стресорного характеру, а саме до гострих реакцш на стрес (за МКХ-10 — F43.0), виникнення посттравматичного стресового розладу ^43.1), розладiв адаптацП (F43.2) або хрошчних змiн особистостi внаслiдок перенесено! катастрофи ^62.0), а також до заго-стрення вже iснуючих розладiв психжи i поведiнки постраждалих [10, 29, 32, 33] (табл. 1).
Пд вплив стресорiв НС також потрапляють СБПГСМК, робота яких пронизана безлiччю стре-согенних факторiв i пов'язана з тривалими фiзич-ними та нервово-психiчними перевантаженнями, що висувае висою вимоги до особистiсних якостей пращвниюв, рiвня професiоналiзму, здатностi легко адаптуватися й адекватно реагувати на обстави-ни, що часом дуже небезпечш [2, 10, 30]. Тому при
т
Таблиця 1. Показники роботи госпталю (1999-2005 рр.)
КраУна Ктьмсть хворих та постраждалих Ктьмсть медперсоналу
Турецька Республка 5432 40
Республка lндiя 5558 44
1сламська Республка 1ран 7304 49
1сламська Республiка Пакистан 10 758 51
Всього 29 052 184
проведенш аварiйно-рятувальних робгг особливу увагу потрiбно придiляти психолопчному стану не тiльки постраждалих, але й медичних прашв-никiв, яю задiянi в лжидацп наслiдкiв катастроф [6, 17, 18, 21].
Мета роботи: з огляду на зазначену актуаль-шсть проблеми, а також незначну кшьюсть робгг у данш галузi ми ставимо за мету в данш статтi визначити психолопчний стан та оцiнити профе-сшну адаптацiю фахiвцiв бригади постшног готов-ностi служби медицини катастроф в умовах роботи в зош надзвичайног ситуацп.
Матерiали та методи
На основi методу дескриптивно! статистики анкетування сшвробггниюв СБПГСМК, якi брали участь у мiжнароднiй мши — подоланнi на-слiдкiв землетрусу в Iсламськiй Республiцi Пакистан (2005 р.), проведено ретроспективний аналiз отриманих даних. Для визначення психолопчного стану та ощнки професшног адаптацп медикiв до та пiсля участ в лжвщацп наслiдкiв НС було проведено опитування iз застосуванням спещально розробленог авторами анкети, за основу яког з урахуванням критерпв оцiнки було взято iснуючу анкету Нащонального iнституту медицини над-звичайних ситуацш Центру психолопчног шд-тримки та запобтання кризовим станам (м. Ль сабон, Португалiя, 2001 р.). Анкета мютила 49 запитань, але ми використали тгльки тi запитання, що стосувалися мети нашого дослщження. Анкета була розрахована на самостшне та добровiльне опрацювання до вщ'гзду на мiсце катастрофи та тсля двох тижнiв роботи в мобгльному госпiталi в зонi НС. У дослвдженш брав участь 51 медичний пращвник, кiлькiсть жiнок становила 12 (23,5 %), чоловтв — 39 (76,5 %). Серед опитаних 16,4 % мали стаж роботи до двох роюв, 81,1 % — ввд 3 до 25 роюв i 2,5 % — бгльше 25 роюв. Вiк респонден-тiв становив вiд 27 до 68 роюв.
Результати та обговорення
При aнaлiзi питань, що характеризують локус-контроль серед жiнок (Ж) та чоловтв (Ч) при пер-шому опитувaннi (до вщ'гзду), виявлено, що при виконанш професiйних обов'язюв бiльшiсть роз-раховувала на власний досввд та професiонaлiзм — 10 (83,3 %) жшок та 38 (97,4 %) чоловтв, таю ж результати були отримаш при другому опитуван-ш (пiсля роботи в гостталО, що свiдчить про те,
що за свогми психологiчними та психофiзичними особливостями спецiaлiсти були готовi до майбут-нiх подiй, пов'язаних iз роботою в екстремальних умовах, та за своею реакщею мали мобтзацшний психотип та iнтернaльний локус контролю; вплив на якiсть роботи умов оточуючого середовища за-перечували 9 (75 %) жшок та 35 (89,7 %) чоловтв (табл. 2).
При другому опитуванш на запитання «Чи впливають на яюсть Вашог роботи умови оточуючого середовища?» позитивну (П.) ввдповщь дали 8 (66,7 %) жшок та 35 (89,7 %) чоловтв, тдтвер-джуючи те, що рiвень гх безпеки був ощнений кожним спецiaлiстом iндивiдуaльно i залежав вiд особистого досвiду та сприйняття подш, що вiд-бувалися.
Для яюсного виконання професiйних обов'яз-юв необхiднiсть груповог взаемодп шдтверджу-вали 11 (91,6 %) жшок та 37 (94,8 %) чоловтв як на початку експерименту, так й у кшщ опитування. Усшшшсть виконання роботи в умовах НС залежить вщ стшкосп шдивщуальних i групових установок, пiдтримки та толерантност колег, професiйно-психологiчного вiдбору прaцiвникiв, здатних виконувати дану професшну дiяльнiсть. Внутршньо-колективш вiдносини полягають у психологiчнiй сумюносп, а несумiснiсть проявля-еться конфлжтами.
Ймовiрнiсть виникнення та впливу на роботу емоцшних переживань при першому aнкетувaннi припускали 10 (83,3 %) жшок та 28 (71,8 %) чоловтв; при другому опитуванш позитивна вщповщь була зафжсована у 12 (100 %) жшок та 35 (89,7 %) чоловтв. Це тдтверджуе думку про те, що неза-лежно вщ досвщу участ в лжидацп нaслiдкiв вели-комасштабних НС професiонaли були стiйко впев-ненi у зaгрозi життю i здоров'ю.
Вщчуття страху при робот в екстремальних умовах праш було пщтверджено при першому опитуванш у вщповщях 5 (41,7 %) жшок та 5 (12,8 %) чоловтв, при другому — у 2 (16,7 %) жшок та 3 (7,7 %) чоловтв, що пщкреслюе чутливють до реально! та уявно! загрози, виражено! незначним емоцшним напруженням i факторами дезадаптаци.
Можливiсть виникнення конфлiктних ситуацш та попршення психологiчного стану, що спрово-ковaнi дiею стрес-чинникiв та умовами оточуючого середовища, при першому опитуванш припускали 5 (41,7 %) жшок та 18 (46,2 %) чоловтв, при другому подтвердили вищевказане 9 (75 %) жшок
Орипнальш досодження / Originаl Researches
ш
Таблиця 2. Анал'1з анкетування медичних прац'вниюв до та тсля участ в л'кв'щаци НС
Запитання До вщ'Тзду, п (%) Пюля роботи в госштал^ п (%)
Ж Ч Ж Ч
П. Н. П. Н. П. Н. П. Н.
На що Ви розраховуете при виконанн професм-них обов'язкiв: а) ЫтуТцш б) власний досвiд та професiоналiзм 10 (83,3) 2 (16,7) 38 (97,4) 1 (2-,6) 10 (83,3) 2 (16,7) 38 (97,4) 1 (2-,6)
Чи впливають на якiсть ВашоТ роботи умови ото-чуючого середовища? 3 (25) 9 (75) 4 (10,3) 35 (89,7) 8 (66,7) 4 (33,3) 35 (89,7) 4 (10,3)
Чи пiдтверджуете Ви необ-хщнють груповоТ взаемодiТ для якiсного виконання професмних обов'язкiв? 11 (91,6) 1 (8,3) 37 (94,8) 2 (5,1) 11 (91,6) 1 (8,3) 37 (94,8) 2 (5,2)
Ймовiрнiсть виникнен-ня та впливу на роботу емоцмних переживань 10 (83,3) 2 (16,7) 28 (71,8) 11 (28,2) 12 (100) - 35 (89,7) 4 (10,3)
Чи вщчуваете Ви страх, коли перебуваете в певнм екстремальнм ситуацiТ? 5 (41,7) 7 (58,3) 5 (12,8) 34 (87,2) 2 (16,7) 10 (83,3) 3 (7,7) 36 (92,3)
Чи припускаете Ви можли-вiсть виникнення конфлк тних ситуацм та попршен-ня психологiчного стану, що спровокован дiею стрес-факторiв та умовами оточуючого середовища? 5 (41,7) 7 (58,3) 18 (46,2) 21 (53,8) 9 (75) 3 (25) 37 (94,8) 2 (5,3)
Яка Ваша реащя в над-звичайних станах: а) страх б) тривога 6 (50) 6 (50) 6 (50) 6 (50) 5 (41,7) 34 (87,2) 34 (87,2) 5 (41,7) 6 (50) 6 (50) 6 (50) 6 (50) 5 (41,7) 34 (87,2) 34 (87,2) 5 (41,7)
Що ви вщчували пiсля участ в роботi госпiталю в зон НС: а) втому б) нудоту 11 (91,7) 1 (8,3) 1 (8,3) 11 (91,7) 35 (89,7) 4 (10,2) 4 (11,4) 35 (89,7) 11 (91,7) 1 (8,3) 1 (8,3) 11 (91,7) 35 (89,7) 4 (10,2) 4 (11,4) 35 (89,7)
У Ваших вщчуттях пiсля стресовоТ ситуацiТ пере-важають: а) сум б) гыв в) беззахиснiсть 6 (50) 3 (25) 3 (25) 6 (50) 9 (75) 9 (75) 20 (51,3) 10 (25,6) 9 (23,1) СО со со о ))) 4 (33,3) 11 (91,7) 7 (58,3) 8 (50) 1 (8,3) 5 (41,7) 13 (33,3) 34 (87,2) 31 (79,5) 26 (66,7) 5 (12,8) 8 (20,5)
Чи вiдчуваете Ви глибоку тривогу в роботi гостталю в зонi НС? 5 (41,7) 7 (58,3) 18 (45,2) 21 (54,8) 12 (100) - 29 (74,4) 10 (25,6)
Пiсля стресових ситуацм у Вас виникають шчш страхiття? 3 (25) 9 (75) 2 (5,1) 37 (94,8) 5 (41,7) 7 (58,3) 7 (18) 32 (82,1)
Як часто у Вас бувають депресiТ пiсля участi в ро-ботi госпiталю в зош НС: а) перюдично б)завжди в) школи 6 (50) 2 (16,6) 4 (33,3) 6 (50) 10 (83,3) 8 (66,7) 9 (23,1) 5 (12,8) 25 (64,1) 30 (77) 34 (87,2) 14 (35,9) 7 (58,3) 2 (16,7) 3 (25) 5 (41,7) 10 (83,3) 9 (75) 10 (25,6) 5 (12,8) 24 (61,5) 29 (74,3) 34 (87,2) 15 (38,5)
Чи виникали у Вас непри-емнi вiдчуття, коли ви ба-чили кров, рани постраж-далих та тта загиблих: а) так б) н в) iнколи - - - - 4 (33,3) 4 (33,3) 4 (33,3) 8 (66,7) 8 (66,7) 8 (66,7) 6 (15,4) 17 (43,6) 16 (44,4) 33 (84,6) 22 (56,4) 20 (55,6)
Чи володiете Ви навичка-ми виживання при НС? 12 (100) - 39 (100) - 12 (100) - 39 (100) -
та 37 (94,8 %) чоловiкiв. Емоцшний негативний стрес частiше з'являвся в ситуацИ загрози життю i здоров'ю, що впливав на активiзацiю психоло-гiчних процесiв i провокyвав виникнення кон-флiктних ситyацiй. Адаптивнi здiбностi до стресy, професiйна надiйнiсть, емоцшна стiйкiсть — це найважливiшi показники психолопчно'! шдготов-леностi до виконання професiйних завдань в умо-вах професшного стресy.
На запитання «Яка ваша реакцiя y надзвичай-них станах?» при першому та другому анкетyваннi вiдповiдi не мали змш — 6 (50 %) жшок вiдчyвали страх та 6 (50 %) — тривогу порiвняно з чоловжа-ми, серед яких лише 5 (41,7 %) вщчували страх, 34 (87,2 %) — тривогу. Найбшьш негативним у над-звичайних умовах е психiчний стан страху, що зу-мовлений надзвичайно сильними, небезпечними для життя зовшшшми подразниками та може по-рушити психiчнy стiйкiсть людини, але отримаш результати пiдтверджyють ознаку вiдповiдноï мо-рально-психiчноï пiдготовки спецiалiстiв та стш-ко! психологiчноï адаптацп чоловiкiв до умов НС.
Вщповщ на запитання «Що Ви вщчували тс-ля участ в роботi госпiталю в зош надзвичайноï ситуацп?» були такими: втому вщчували майже всi ствробггники мобiльного госпiталю — 11 (91,7 %) жшок та 35 (89,7 %) чоловтв, нудоту — 1 (8,3 %) жшка та 4 (10,2 %) чоловжи. Пдвищення емоцш-ro'i напрyженостi впливае на свщомють, що по-ступово викликало ввдчуття втоми, поганого са-мопочуття, знижувало пiзнавальнy активнiсть до розв'язання виникаючих проблем.
На запитання «У Ваших вщчуттях пiсля стре-совоï ситуацп переважають?» вiдповiдi були такими: при першому опитуванш 6 (50 %) жiнок та 20 (51,3 %) чоловтв вказували на сум, тсля робо-ти в мобiльномy госпiталi — 6 (50 %) жшок та 26 (66,7 %) чоловтв; гшв виказували при першому опитуванш 3 (25 %) жшки та 10 (25,6 %) чоловь юв, та щ показники при другому опитуванш мали змши — 1 (8,3 %) жшка та 5 (41,7 %) чоловтв ввд-повщно; беззахисшсть вщчували 3 (25 %) жiнки та 9 (23,1 %) чоловтв на початку експерименту i 5 (41,7 %) жшок та 8 (20,5 %) чоловтв при другому опитуванш. Стшюсть до стресу — це висока здатшсть до саморегуляцп. Отримаш показники свщчать, що чоловжи i жшки по^зному справ-ляються зi стресом, але жiнки, як правило, справ-ляються зi стресом краще, нiж протилежна стать.
На запитання «Чи вiдчyваeте Ви глибоку тривогу в робот гостталю в зонi надзвичайноï ситуацп?» при першому опитyваннi позитивну ввдпо-вiдь надали тiльки 5 (41,7 %) жшок та 18 (45,2 %) чоловтв, в шших респонденлв була негативна (Н.) — 7 (58,3 %) та 21 (54,8 %) вадповадно. Але показники мали змши при проведенш опитування тсля виконання своïх професшних обов'язюв у мобшьному госпiталi, а саме ви 12 (100 %) жшок та 29 (74,4 %) чоловтв дали позитивну ввдповвдь на вказане запитання. Затяжний перюд перебу-вання в стресовш ситуац^, вимушене штенсивне
^m
формування нових компенсаторно-пристосу-вальних особистiсних механiзмiв психологiчного захисту спровокували стан психоемоцшного на-пруження.
На запитання «Ысля стресових ситуацш у Вас виникають нiчнi страхитя?» позитивну вiдповiдь було зафiксовано в 3 (25 %) жшок та 2 (5,1 %) чоловтв на початку опитування та в 5 (41,7 %) ж1-нок та 7 (18 %) чоловтв тсля роботи в госттал^ у яких тдтвердилися наявшсть i рiвень прояву негативних психiчних сташв, яю спровокованi стрес-факторами пiдвищеноï iнтенсивностi.
На запитання «Як часто у Вас бувають депресп пiсля НС?» вщповщь «перiодично» було отримано в 6 (50 %) жшок на початку та в 7 (58,3 %) — тсля роботи в гостталц серед чоловтв — у 9 (23,1 %) на початку та 10 (25,6 %) тсля роботи; вщповши «завжди» 2 (16,6 %) жшки та 5 (12,8 %) чоловтв на двох етапах дослвдження; вщповвдь «школи» надали 4 (33,3 %) жшки та 25 (64,1 %) чоловтв при першому опитуванш та при другому — 3 (25 %) та 24 (61,5 %) вщповвдно. Шд впливом стресогенних факторiв юнуе ризик виникнення патолопчних змш у стрyктyрi особистосп, яю е шдГрунтям роз-витку особиспсних дисгармонш та порушення рiвноваги в органiзмi.
Запитання «Чи виникали у Вас неприемш вiд-чуття, коли ви бачили кров, рани постраждалих та тша загиблих тсля НС?» мало таю версИ вщповь дей: позитивну — у 4 (33,3 %) жшок та 6 (15,4 %) чоловтв; негативну ввдповвдь надали 4 (33,3 %) жшки та 17 (43,6 %) чоловтв; вщповвдь «школи» була визначена в 4 (33,3 %) жшок та 16 (44,4 %) чоловтв. Зовшшш ознаки постраждалих, тш загиблих, поранень та рiзних ввддв ран е одним iз головних стрес-факторiв у робоп спещалюпв ри-зиконебезпечних професш [29].
Позитивну вiдповiдь на запитання «Чи володь ете Ви навичками виживання при НС?» надали ва респонденти, якi брали участь в опитуванш, що означае достатнш рiвень знань, вмiнь та навичок iз питань особистiсноï безпеки в умовах загрози та виникнення НС, наявшсть виробленого своервд-ного умовного рефлексу на небезпеку.
Таким чином, iз метою оцшки професiйноï адаптацИ медичних працiвникiв проведення ан-кетування фахiвцiв мобiльного госпiталю в умовах роботи в зош НС дае змогу врахувати ïх психофiзi-олопчш параметри й оцiнювати когнiтивнi струк-тури та провiдний рiвень стресових реакцш.
Виcнoвки тa пpoпoзицiï
1. Вплив стрес-факторiв внаслiдок НС на пси-хiчнi стани та адаптацшш можливостi медичних працiвникiв провокуе зниження рiвня фyнкцiо-нально-соматичних резервiв оргашзму, що пiд-тверджуеться вираженою емоцшною напрyженiс-тю та наявнiстю факторiв дезадаптацп.
2. Спiвробiтники спецiалiзованоï бригади по-стiйноï готовностi служби медицини катастроф повинш мати вiдповiдний рiвень пiдготовки до
надання допомоги при НС, до перел^ яко! мае входити тдготовка з надання екстрено! психоло-пчно! допомоги та самодопомоги.
3. Видаеться доцiльним створити спецiалiзоване формування медично! служби НС — бригаду комплексно! антистресово! (медико-психолопчно!, пси-хотерапевтично! i пс^атрично!) допомоги.
4. Фахiвцям, якi залученi, до лшидацп наслщюв НС техногенного i природного характеру, повинно надаватися гарантоване забезпечення вщповщним лжуванням i психолог1чним вiдновленням у сана-торно-курортних установах, при яких створеш цен-три медико-психолопчно! реабштацп.
Конфлжт ÍHTepecÍB. Автори заявляють про вщ-сутн1сть конФл1кту iнтересiв при шдготовщ дано! статтi.
Список лператури
1. Бережнова Т.А. Актуальность психологической помощи на этапах медицинской эвакуации / Т.А. Бережнова, Л.Е. Механтьева, Д.А Тарасов и др. // Медицинские науки. — 2013. — № 6. — С. 7-12.
2. Бойко В.В. Энергия эмоций в общении. Эмоциональное «выгорание»: взгляд на себя и на других /В.В. Бойко. — М.: Филин, 1996. — 472 с.
3. ВЫ галюциногени призводять до непередбачуваного, але мають завжди негативну дю. — Режим доступу: http:// ni.biz.ua/15-19/141193.html.
4. Галацан О.В. Психологiчна реабттащя учаснитв АТО/ О.В. Галацан, Г.М. Ороштан, Б.В. Мiхайлов та т. — X.: ХМАПО, 2016. — 24 с.
5. Гур'ев С.О. Мобшьш формування Державноi служби медицини катастроф: Монографiя / С.О. Гур'ев, П.Б. Во-лянський, С.М. Миронець, А.В. Терент 'ева, Г.Г. Рощш, Ф.М. Новков, С.П. Сацик, П.В. Танааенко, Н.1. 1скра, I.I. Назаренко. — К.: [б. в.], 2009. — 348с.
6. Гриневич 6.Г. Соцiально-nсихологiчнi особливосmi рятувальнитв, як приймають участь в лiквiдацii наслдкв катастроф / 6.Г. Гриневич, I.I. Олексенко, В.О. Крилюк // Проблемш питання медицини невiдкладних сташв: Мате-рiали симпозiуму (V школи-семнару) (м. Кшв, 5—6 квтня 2007р.). — К.: НМАПО ím. П.Л. Шупика, 2007. — С. 33-35.
7. Закон Украг'ни «Про авартно-рятувальш служби» // ВВР. — 2012. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/1281-14.
8. Кочн 1.В. Оргашзащя дiяльносmi Державно1 служби медицини катастроф mериmорiального рiвня при лiквiдацii насл^кв надзвичайних ситуацт / 1.В. Кочн, Г.О. Черняков, Н.В. Баранова//Украг'нський журнал екстремально'1 медицини ím. Г.О. Можаева. — Луганськ, 2000. — № 1. — С. 16-20.
9. Круглов А.Г. Медико-психологические последствия деятельности сотрудников органов внутренних дел в особых условиях Северо-Кавказского региона / А.Г. Круглов, Н.И. Мягких, Г.В. Шутко // Медицинский вестник МВД. — М, 2004. — № 4. — С. 12-14.
10. Корольчук М.С. Соцiально-психологiчне забезпечення дiяльносmi в звичайних та екстремальних умовах: На-вчальнийпоабник/М.С. Корольчук, В.М. Крайнюк. — Нка-Центр, 2006. — 576 с.
11. Михайлов Б.В. Посттравматичш cmpecoei розлади: Навчальний поабник/Б.В. Михайлов, В.В. Чугунов, С.6. Казакова [та iH.]; за ред. проф. Б.В. Михайлова. — 2-ге вид., перероб. та доп. — Х.: ХМАПО, 2014. — 285 с.
12. Михайлов В.Б. Розлади психки i поведнки екстре-мально-психогенного походження. — Режим доступу: https:// nmapo.edu.ua/zagruzka/GPZ2015_2.pdf.
13. Миронець С.М. Негативы психiчнi стани ряту-вальнитв в умовах надзвичайног' ситуаци: Монографiя / С.М. Миронець, О.В. Тмченко. — К.: ТОВ «Видавництво «Консультант», 2008. — 232 с.
14. Миронець С.М. Формування психологiчноi безпеки фахiвцiв екстремальних професш / С.М. Миронець//Мате-рiали Третьог Всеармтськог' науково-практичног' конферен-цй «Актуальш проблеми становлення особистостi профе-сюнала в ризиконебезпечних профеаях» (м. Кшв, 26 травня 2011 р.) / МШстерство оборони Украгни. Нащональний уш-верситет оборони Украгни. — К.: НУОУ, 2011. — 404с.
15. Наказ МОЗ Украни в1д 15.04.2008р. № 199, зарее-стрований в Мiнiстерствi юстици Украгни 03.07.2008 р. за № 577/15268 «Про затвердження Порядку застосування ме-тодiв nсихологiчного i психотерапевтичного впливу». — Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0577-08.
16. Наказ МОЗ Украгни в1д 29.03.2017№ 346 «Про удо-сконалення тдготовки з надання домедичног' допомоги оаб, як не мають медичног' освти». — Режим доступу: https:// www.apteka.ua/article/407024.
17. Новков Ф.М. Особливостi профестног адаптаци медичного персоналу в екстремальних умовах / Ф.М. Новi-ков, В.О. Крилюк, I.I. Олексенко//Проблемш питання медицини невiдкладних сташв: Матерiали симnозiуму (V шко-ли-семiнару) (м. Кшв, 5—6 квтня 2007р.). — К.: НМАПО Ы. П.Л. Шупика, 2007. — С. 105-106.
18. Назаренко I.I. Емощйне «вигорання» у фахiвцiв рятувальних служб [Текст] / I.I. Назаренко / Проблеми вйськовог охорони здоров'я: Збiрник наукових праць Укра-г'нськог' вйськово-медичног академи. — К.: УВМА, 2010. — Вип. 28. — С. 36-41.
19. Обзор природных и техногенных катастроф в мире. — Режим доступа: https://forinsurer.com/news/17/05/ 10/35178.
20. Онщенко Н.В. Теорiя i практика екстреног' психо-логiчноi допомоги постраждалим у надзвичайних ситуащях: Автореф. дис.... д-ра психол. наук: спец. 19.00.09«nсихологiя дiяльностi в особливих умовах» / Онщенко Наталiя Вкто-рiвна; Нац. ун-т цившьного захисту Украгни. — Х., 2015. — 32 с.
21. Олексенко I.I. Аналiз профеайно'г мотиваци ряту-вальнитв та медичних пращвнитв, що приймають участь в лiквiдацiiна^дтв надзвичайних ситуащй/I.I. Олексенко// Актуальш питання експериментальног та клМчног'медицини: Матерiали мiжнародноi науково-практичног' конферен-цй, присвяченог Дню науки в Украти
22. Олексенко I.I. Психологiчна тдтримка постраж-далих при надзвичайних ситуащях/I.I. Олексенко, Н.В. Гу-селетова, Ф.М. Новков, О.Л. Зiневич, В.О. Крилюк//Актуальш питання теори i практики медицини катастроф i медичного забезпечення ЗС Украгни на сучасному етат: Матерiали науково-практичног' конференцй з мiжнародною участю (м. Тернопшь, 23—24 травня 2006р.). — Т.: ТДМУ iменi I. Я. Горбачевського, 2006. — С. 45-46.
23. Штук 1.Я. Щодо надання першог психологiчноï до-помоги перемщеним особам та населенню, яке перебувае/ перебувало в зош збройних конфлiктiв: метод. рекомендацп'/ 1.Я. Штчук, О.О. Хаустова, Н.М. Степанова та т. — К., 2014. — 52 с.
24. Рощш Г.Г. Державна служба медицини катастроф — складова частина системи екстреног медичног допомоги / Г.Г. Рощш, С.В. Синельник, М.М. Михайловський, О.О. Мос-типан // Матерiали Всеукрагнськог науково-практичног конференци змiжнародноюучастю «бдина система екстре-ног медичног допомоги. Створення та перспективи розвитку в УкраМ» (22—23 березня 2012р.). — Пвне, 2012. — С. 13-14.
25. Рощн Г.Г. Державна служба медицини катастроф Украгни, як головний компонент системи медичного захис-ту за умов надзвичайних ситуацш / Г.Г. Рощн, С.О. Гур 'ев, А.В. Терент'ева // Охорона здоров'я Украгни. — 2009. — № 1(33). — С. 151-153.
26. Соломенко Л.1. Екологiя людини [текст]: Навч. по-сб. / Л.1. Соломенко. — К.: Центр учбовог лтератури, 2016. — 120 с.
27. Стихшш лиха, як сколихнули свт у 2017 рощ. — Режим доступу: https://24tv.ua/ru/itogi_2017_goda_stihijnye_ bedstvijamira
28. Склень О.1. Шсихологiчнi особливостi поведнкових стратегш подолання стресу в професшнш дiяльностi пра-щвниюв пожежно-рятувальних тдроздтв МНС Украгни: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.09/ Склень Олек-
^т
ciü 1ванович; Утверситет цившьного захисту Украгни. — Х., 2008. — 22 с.
29. Склярова А.В. Исследование адаптационных возможностей участников пожаротушения / А.В. Склярова, Л.Е. Механтьева, Г.И. Сапронов, Т.П. Склярова // Материалы III Международной (Х итоговой) научно-практической конференции молодых ученых. — Челябинск: Челябинская государственная медицинская академия, 2012. — С. 340-343.
30. Соломенцев И.К.. Стресс-факторы боевых действий и их влияние на психологию пожарных/ И.К Соломенцев. — Саратов: Аспект, 2002. — С. 85-89.
31. Табачшков С.1. Актуальш проблеми психолого-психi-атричног та психотерапевтичног допомоги постраждалим вна^док техногенних аварш та катастроф/ С.1. Табачшков, 6.Г. Гриневич, В.В. Домбровська, М.В. Маркова та н. // Арх. психiатрii. — 2002. — № 1(28). — С. 5-7.
32. Устiнов О.В. Посттравматичний стресовий розлад: сnецiалiзована допомога. — Режим доступу: https://www. umj.com.ua/article/93804/posttravmatichnij-stresovij-rozlad-specializovana-dopomoga
33. Чабан О.С. Ситуацтна соцюкультурна тривога: су-част провокацНта гхпсихосоматичшрозв'язання/О.С. Чабан, О.О.Хаустова, О.Ю.Жабенко//НейроNews. — 2010. — № 4. — С. 10-15.
Отримано 26.06.2018 ■
Назаренко И.И.1, Печиборщ В.П.1, Иванов В.И.1, Мазуренко О.В.2
1ГУ «Украинский научно-практический центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф Министерства здравоохранения Украины», г. Киев, Украина
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
Определение психологической подготовленности медицинских работников мобильного госпиталя медицины катастроф к действию чрезвычайной ситуации
Резюме. Цель: определить психологическое состояние
и оценить профессиональную адаптацию специалистов бригады постоянной готовности службы медицины катастроф в условиях работы в зоне чрезвычайной ситуации (ЧС). Материалы и методы. На основе метода дескриптивной статистики анкетирования 51 медицинского работника специализированной бригады постоянной готовности службы медицины катастроф Министерства здравоохранения Украины, которые принимали участие в работе мобильного госпиталя в международной миссии — преодолении последствий землетрясения в Исламской Республике Пакистан (2005 г.), проведен ретроспективный анализ личных данных оценки влияния стресс-факторов на психологическое состояние специалистов до и после участия в ликвидации последствий ЧС. Результаты. По результатам личных данных опроса медицинских работников установлено, что при выполнении профессиональных обязанностей большинство респондентов (от 75 %) рассчитывало на собственный опыт и профессионализм и по типу своей реакции имело мобилизационный психотип и интернальный локус контроля; в зависимости от условий окружающей среды уровень собственной безопасности был оценен каждым специалистом индивидуально — 66,7 % у женщин и 89,7 % у мужчин и зависел от личного опыта и восприятия происходивших событий; успешность выполнения профессиональных обязанностей в зависимости от устойчивости индивидуальных и групповых установок и необходимости группового взаи-
модействия в условиях ЧС подтвердили 91,6 % женщин и 94,8 % мужчин, но в конце работы мобильного госпиталя эмоциональный негативный стресс чаще влиял на активизацию психологических процессов и провоцировал возникновение конфликтных ситуаций у 75 % женщин и 94,8 % мужчин; в конце работы в зоне ЧС усталость испытывали почти все сотрудники мобильного госпиталя — 91,7 % женщин и 89,7 % мужчин, печаль — 50 % женщин и 66,7 % мужчин, беззащитность чувствовали 41,7 % женщин и 20,5 % мужчин, тревогу отмечали 100 % женщин и 74,4 % мужчин, ночные кошмары были зафиксированы у 41,7 % женщин и 18 % мужчин, ощущение депрессии «периодически» отмечали 58,3 % женщин и 25,6 % мужчин и «всегда» — 16,6 % женщин и 12,8 % мужчин. Выводы. В условиях ЧС природного характера во много раз возрастают нагрузки на психику человека, изменяются его эмоциональные и поведенческие реакции, что в целом приводит к возникновению нарушений психического здоровья, а также к снижению уровня функционально-соматических резервов организма. Системная диагностика и оценка влияния стресс-факторов в результате ЧС на психологическое состояние и профессиональную адаптацию специалистов мобильного госпиталя указывают на то, что у медицинских работников отмечаются выраженная эмоциональная напряженность и наличие факторов дезадаптации. Ключевые слова: чрезвычайная ситуация; психологическое состояние; экстренная психологическая помощь; Государственная служба медицины катастроф
I.I. Nazarenko1, V.P. Pechyborshch1, V.I. Ivanov1, O.V. Mazurenko2
1 State Institution "Ukrainian Scientific and Practical Center of Emergency Medical Care and Disaster Medicine of the Ministry of Health of Ukraine", Kyiv, Ukraine
2 Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
Determination of psychological readiness of medical workers of the mobile hospital of disaster medicine to emergency situations
Abstract. Background. On the basis of the descriptive statistics methodology, 51 medical workers were interviewed among the staff of the specialized brigade of the permanent readiness of the Ministry of Health of Ukraine, who participated in the work of the mobile hospital during the international mission — overcoming the effects of the earthquake in the Islamic Republic of Pakistan (2005), and a retrospective analysis of the questionnaire data was performed regarding the impact of stress factors on the psychological state of specialists before and after participating in the elimination of the emergency consequences. The purpose of the study was to determine the psychological state and to evaluate the professional adaptation of specialists of the brigade of permanent readiness of disaster medicine service in the conditions of work in the emergency area. Results. According to the results of the questionnaire survey of medical staff, it was established that when performing professional duties, the majority of respondents (from 75 %) relied on their own education and professionalism, and, in terms of their reaction, had a mobilization psychotype and an internal locus of control; depending on the environment, the level of personal safety was assessed individually by each specialist — 66.7 % for women and 89.7 % for men, and depended on their personal experience and perception of events; 91.6 % of women and 94.8 % of men confirmed the success of their professional duties depending on the stability of individual and group facilities and the
necessity of group interaction in an emergency situation, but at the end of the work of the mobile hospital, emotional negative stress more often influenced the activation of psychological processes and provoked conflict situations in 75 % of women and 94.8 % of men; after participating in the work of the hospital in the emergency area, almost all employees of the mobile hospital (91.7 % of women and 89.7 % of men) experienced fatigue, 50 % of women and 66.7 % of men — sadness, 41.7 % of women and 20.5 % of men — helplessness, 100 % of women and 74.4 % of men felt anxiety, nightmares were recorded in 41.7 % of women and 18 % of men, the feeling of depression was detected "periodically" in 58.3 % of women and 25.6 % of men and "always" — in 16.6 % of women and 12.8 % of men. Conclusions. Under natural emergency situations, the load on the human psyche is increased many times, emotional and behavioral responses change, which in general leads to mental disorders, as well as to the decrease in the level of functional and somatic reserves of the body. Systemic diagnosis and evaluating the impact of the stress factor as a result of an emergency situation on the psychological state and professional adaptation of the specialists of the mobile hospital indicate that the health workers have a significant emotional stress and the presence of factors of maladaptation.
Keywords: emergency situation; psychological state; emergency psychological assistance; State Service of Disaster Medicine
