CC BY
52
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
УДК 616.8:[614.8.027.3:340.6]-001.36 DOI: 10.22141/2224-0586.8.79.2016.90373
НАЗАРЕНКО I.I.1, IBAHOB B.I.1, ICKPA H.I.2
1 Державний заклад «Укра'/нський науково-практичний центр екстрено!медично! допомоги та медицини катастроф МОЗ Укра!ни», м. Ки!в, Укра'/на
2 Национальна медична академ'т п'юлядипломно!освгги iменi П.Л. Шупика, м. Ки!в, Укра!на
AHAAI3 ПРИЧИН 1НВАЛ1ДИЗАЦП ПОСТРАЖДАЛИХ 13 ПСИХОЛОПЧНОЮ ТРАВМОЮ ВНАСЛ1ДОК ДТП
Резюме. Метою роботи було визначення причин iнвалiдизацii в постраждалих 1з психологiчною травмою внаслiдок дорожньо-транспортноi пригоди. Матерiали i методи. Проведено огляд сучас-ноi фаховоi лтератури та повiдомлень державних установ, що здтснюють судово-медичну екс-пертизу, стосовно визначення причин iнвалiдизацii постраждалих 1з психологiчною травмою вна-лдок дорожньо-транспортноi пригоди. Результати. Встановлено, що дорожньо-транспортна пригода е потужним стресовим фактором, що впливае на психологiчний стан людини, сощальну та профестну адаптацт, мiжособистiснi стосунки й може призвести до iнвалiдизацii постраждалих оаб. Посттравматичний стресовий розлад е одним 1з можливих nсихологiчних налд^в переживання травматичного стресу тсля дорожньо-трансnортноi пригоди, дiагноз «посттравматичний стресовий розлад» повинен бути врахований при визначент групи iнвалiдностi постраж-далого. Висновки. Розкрито потребу в удосконалент методичних рекомендацт та впроваджент змш у нормативно-nравовi акти щодо надання квалiфiкованоi медичноi та nсихологiчноi допомоги на госптальному етат лжування та реабштаци, з подальшим визначенням групи iнвалiдностi постраждалим 1з nсихологiчною травмою тсля дорожньо-трансnортноi пригоди при проведент медико-соцiальноi ексnертноi комiсii.
Ключовi слова: дорожньо-транспортна пригода; стрес-фактор; посттравматичний стресовий розлад
Вступ
У сучасному свт людина постшно знаходиться в умовах постшного стресу й психотравмуючих си-туацш. 1снуе багато джерел психолопчно! травма-тизацп щдивща, до яких можна вщнести наслщки дорожньо-транспортно'! пригоди (ДТП). За останш роки в Украш значно збшьшилась юльюсть автомо-бшв, 1х чисельшсть перевищила 9 мшьйонш, при-чому щороку в Украш фжсуеться 200 тисяч ДТП, серед них 30 тисяч — з тшесними ушкодженнями; кожш двi години на украТнських дорогах гине людина та вщ 2 до 5 оаб зазнають тяжко! або середнього ступеня тяжкост травми [16, 20]. Навиъ невеличка аварiя, безперечно, супроводжуеться травмою (психологiчною, фiзичною, психотравмою) та може мати негативш психологiчнi наслщки, якi iстотно впливають на вод1я, пасажира або очевидця ДТП [12]. Яко! б iнтенсивностi вона не була, порушено вщчуття безпеки, що може вплинути на розвиток хворобливого стану — стану стресу або посттравма-
тичного синдрому. Американсью вчеш визначили, що вщ 10 до 40 % жертв тяжких ДТП можуть отрима-ти дiагноз посттравматичного синдрому впродовж твроку пiсля пережитого стресу. Подальша робота людини з психологiчною травмою i Г! наслiдками перетворюеться в тривалий реабiлiтацiйний процес, який в окремих випадках затягуеться майже на все життя. Посттравматичний стрес може призвести до швалщизацп шдивща [3].
На сучасному етапi розвитку нашо! держави ви-значаеться сощальне напруження в суспiльствi щодо проведення реформ стосовно бвроатлантично! ш-тегращ!, що передбачае змiни в пострадянськш сис-темi оргашзацп, управлiння та планування в галузi охорони здоров'я. Одним з аспекпв реформування в галузi е потреба в удосконаленш судово-психiатрич-но! та психолопчно! експертизи постраждалих на етапах клшчного, хостсного лiкування та реабштаци. У передових краГнах свiту надання психолопчно! допомоги постраждалим унаслщок надзвичайних
© «Медицина невщкладних стаыв», 2016 © «Emergency Medicine», 2016
© Видавець Заславський О.Ю., 2016 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2016
Для кореспонденцп: 1ванов Володимир 1горович, ДЗ «Украпнський науково-практичний центр екстрено''' медично''' допомоги та медицини катастроф МОЗ Укра'ни», вул. Братиславська, 3, м. Ки'в, 02166, Укра'на; e-mail: [email protected]
For correspondence: Volodymyr Ivanov, State institution Ukrainian scientific-practical center of emergency medical care and disaster medicine of the Ministry of Health of Ukraine, Bratislavska st., 3, Kyiv, 02166, Ukraine; e-mail: [email protected]
ситуацiй не тiльки соцiального, а й техногенного характеру вважаеться невщ'емною частиною лжуван-ня та подальшо! експертизи непрацездатностi.
Але за отриманими даними встановлено, що в Украш на законодавчому рiвнi порядок проведен-ня судово-психолопчно! експертизи постражда-лих при ДТП на еташ реабiлiтацГl не визначений та мае етзодичний характер у рамках визначення морального збитку. З огляду на те, що М1жнародна класифiкацiя хвороб (МКХ-10) передбачае систему рубрик та конкретш нозологiчнi одиницi розладiв психолопчного характеру, створюються необхiднi умови для !х обов'язкового кодування, коректного та повного формулювання дiагнозу [4].
Метою роботи було визначення причин шваль дизацп в постраждалих iз психолопчною травмою внаслiдок ДТП.
Результати та обговорення
Психологiчнa травма мае мюце тодi, коли вона пов'язана зi смертю, загрозою смертi, загрозою фь зично! цiлiсностi людини; причому дана подiя може зaчiпaти людину прямо чи опосередковано — через релевантних ос1б. Шкода, заподшна психологiчною травмою, мае бути рiвноцiнно компенсована, адже психiчнa цiлiснiсть людини е невщ'емною частиною благополуччя особистостi [17].
Можна умовно роздшити людей, яю пережили травматичну подiю, на илька кaтегорiй [9]:
— компенсовaнi особистосп, як1 потребують легко! психолопчно! тдтримки в1д друз1в або с1м'!;
— особистосп з дезaдaптaцiею легкого ступеня, як1 потребують як дружньо! психолопчно! шдтрим-ки близьких та оточення в колективi, так i професш-ного втручання психолога або психотерапевта. У них порушено психоф!зичну р!вновагу (у Ф1зичн1й, розу-мов1й чи емоцшнш сферах), можлив1 емоцiйнa збуд-лив1сть, конфл1ктн1сть, поява стрaх1в та шших ознак внутршньо! дисгармонп. Порушена адаптац1я, але за певних умов вщновлюеться без ускладнень;
— особистосп з дезaдaптaцiею середнього ступеня, як1 потребують ус1х видав допомоги, у тому числ1 фармаколопчно! корекцц стану. Психоф1зичну р1вно-вагу помггно порушено в ус1х сферах, е психчш пору-шення на р!вш пограничних: постiйне в1дчуття страху,
виражено! тривоги чи aгресивностi. Ф1зично щ люди можуть страждати у результата травм або поранень;
— особистосп з дезaдaптaцiею тяжкого ступеня, яка охоплюе вс1 сфери й вимагае тривалого лiкувaння й реабштаци. Це можуть бути виражеш порушення псих1чного стану, як1 вимагають втручання псих1а-тра, або ф1зичн1 травми, що призвели до швалщизаци й супроводжуються розвитком комплексу неповно-ц1нност1, депрес1ею, сущидальними думками, та/або психосоматичн1 порушення складного генезу.
Етюпатогенез психолопчно! травми визначаеть-ся поеднанням дек1лькох аспеклв: 1нтенсивн1сть стресу, характер ситуацп (техногенна катастрофа, ДТП), особистюш особливост1 постраждалого та його б1олог1чна вразлив1сть, яка залежить в1д типу нервово! системи особи (табл. 1).
Порушення, що розвиваються тсля пережито! психолопчно! травми, зачшають ус1 р1вн1 людського функцюнування (ф1з1олог1чний, особист1сний, р1вень м1жособист1сно1 та сощально! взаемоди), призводять до стшких особист1сних змш не лише в людей, як1 пережили цей стрес, але й у члешв кнк с1мей [1].
Насл1дки психолопчно! травми, отримано! п1сля ДТП, можна под1лити на реакц1ю у вигляд1 зацшенш-ня та напливу. Р1зномаштш негативн1 псих1чн1 стани виникають унаслщок впливу цього екстремального фактора: стрес, фрустрац1я, кризи, депривац1я, кон-флжт. Щ стани характеризуються домшуванням го-стрих або хрон1чних негативних емоцшних пережи-вань: тривоги, страху, депреси, агреси, драпвливосп, дисфор!!. Афекти, що виникають при цих станах, можуть досягати такого ступеня штенсивносп, що впливають на штелектуальну даяльнють людини, по-пршуючи процес адаптащ! до подш, що в1дбуваються. 1нтенсивн1 емощ! переживання, так1 як страх, пашка, жах, розпач, можуть попршувати адекватне сприй-няття дшсносп, правильну ощнку ситуащ!, заважа-ючи прийняттю ршень 1 знаходженню адекватного виходу з1 стресово! ситуащ!. Унасл1док хрон1чно! на-пруження в постраждалих 1з психолопчною травмою тсля ДТП можуть виникати р^зноматтш психосо-матичн розлади, як1 навиъ здатн привести до шваль дизащ! постраждалого: виразкова хвороба шлунка та дванадцятипало! кишки, неспециф1чний виразковий кол1т чи гiпертонiя, 1шем1чна хвороба серця [8].
Таблиця 1. Кл1н1ко-епщем1олог1чна структура психолопчноi травми
Етюпатогенез lнтенсивнiсть стресу, характер ситуаци, особистiснi особливостi жертви, бiологiчна вразливють (тип нервово! системи)
Стадп Шок, заперечення, повторне переживання, замученють, переосмислення, зупинка розвитку особистостi, саморуйнування особистостi, завершення або адаптацiя
PiBeHb порушення пiсля ДТП Фiзiологiчний, особистiсний, мiжособистiсна взаeмодiя, соцiальна взаeмодiя
CTyniHb дезадаптацп особистосп Компенсована, легка, середня, тяжка
Негативш психiчнi стани Стрес, фрустращя, кризи, дериващя, конфлiкти
Негативнi емоцп Тривога, страх, депреая, агресiя, дратiвливiсть, дисфорiя, жах, панка, розпач, марення, шок
Розвиток психiатричних порушень та розладiв (ПТСР) Генералiзованi тривожн або панiчнi розлади, ендогенна депреая або хронiчна дистимiя, рiзнi хiмiчнi залежностi, фобií, соматоформнi розлади, флуктуючий характер перебiгу, коморбiднi психiчнi розлади
Розр1зняють таю стади психолопчно! травми [18]:
1. Стад1я шоку. Втрата близько! людини, втрата здоров'я тсля поранення, отримання травми тс-ля ДТП. Людина не може зрозумгти, як таке могло статися. Шоковий стан може тривати в1д 2 секунд до 2 тижшв. Пд час шокового стану характерн безсон-ня й вщсутшсть апетиту, втрата пам'яп.
2. Стад1я заперечення. Це перший р1вень психо-лопчного захисту. Прикладом крайньо! форми заперечення е повна або часткова психогенна амнезш, яка може тривати вщ 2 хвилин до 2 тижшв.
3. Стадш повторного переживання, що тривае до шести мюящв та характеризуеться мисленим по-верненням до пережитих подш, боротьбою з вну-тршшм «я», нав'язливим переживанням минулих трапчних подш, неможливютю виходу з них.
4. Стад1я залучення, яка характеризуеться тим, що людина не роздшяе себе й ситуацго, яка призвела до психолопчно! травми, неможливютю дистанщю-ватися в1д не!, та настае так зване злиття 1з ситуащею.
5. Стад1я переосмислення або стадш депресп й виснаження — це мислене повернення з пережи-тих подш, визначення свое! провини, хворобливе вщчуття вiдповiдальностi. На цш стадп, що тривае близько шести мгсящв, формуеться переживання втрати в результат трагедп, неможливосп повер-нення минулого.
6. Завершення або адаптацш — заключна стад1я, а саме: вих1д з1 стану депресп, налагодження звичай-ного процесу життя, звикання жити тсля втрати, нормал1зацш сну, замша сво!х колишшх сусп!льних зв'язюв новими.
Про психолопчну травму можуть свщчити дв1 групи симптом1в: емоцшн1 й ф1зичн1 (табл. 2).
1нод1 емоц1йн1 симптоми виражаються нестри-машстю, невмшням оргашзуватися, розхлябашстю та шшими негативними проявами. У постраждало! людини можуть вщзначатися дуже р1зк1 стрибки настрою: в1д апатп та повно! байдужосп до крайнього ступеня роздратування й навиъ до лют1, що може ставати абсолютно неконтрольованою. Постраж-дала вщ ДТП людина може вщчувати провину за те, чому не змогла запоб1гти, може соромитися свое! слабкосп, невпевненосп. Звичайним стае почут-тя безвиход1, як правило, постраждалий стае дуже замкненим, практично припиняе стлкування.
Серед ф1зичних симптом1в психолопчно! травми тсля ДТП найчаспше вщзначають: дуже часте страждання в1д порушення сну, нчних кошмар1в та постшних спогадав прожитих травматичних подш, у результат чого суттево страждае 1мунна система,
вщзначаеться вразлив1сть до захворювань (в1русних та 1нфекц1йних). Показовим симптомом, який спо-стер1гаеться при психолопчнш травм1, е порушення ритму серцевих скорочень — вщ прискореного сер-цебиття до можливост1 змши уиовшьнення серцевого ритму, також вщзначаються скарги на напади гостро-го або хротчного болю р1зно! локал1зац!!. 1нод по-терпш скаржаться на бшь у далянщ серця, шод1 на го-ловний б1ль, шод1 надходять скарги на б1ль у шлунку або у д1лянц1 середостшня. Бувае, що б1ль мае лише психолопчний характер, проте часто вщзначаються й випадки психосоматичних захворювань, яю мають не тшьки психолог1чну й психчну, а й ф1з1олог1чну складову. Част1 ф1зичн1 симптоми при психолопчнш травм1 — порушення уваги, викид енерг!!, який тривае дуже недовго й виражаеться в метушливосп, яка так само швидко змшюеться черговим нападом апат!! та байдужосп, пщвищена втомлюван1сть, при-чому не тшьки ф1зична, але й психолопчна, емоцш-на, коли немае сил не те що працювати ф1зично, але й думати, розмовляти, щось вир1шувати, формулю-вати питання. Одним 1з частих ф1зичних симптом1в психолопчно! травми прийнято вважати м'язову на-пружен1сть, тобто м'язи знаходяться в постшному п1двищеному тонус1 й розслабити !х немае змоги. Низка психолопв-практиюв виокремлюють певн1 наслщки психолопчно! травми: драпвливють, жахи, вщчуження, парал1ч, пашка, шок, тривога, нестабшь-н1сть, страх, марення, нерухом1сть, безпорадн1сть, депрес1я, нав'язлив1 думки, розщеплення особистос-т1, приголомшешсть, нав'язлив1 спогади, порушення сприйняття часу, розгубленють, саморуйнац1я, втрата пам'ятi, агресившсть, ляклива реакц1я. Психолопч-на травма тсля ДТП може призвести до серйозних ускладнень у звичайному душевному функцюнуван-н1 та зупинки розвитку особистост1. Переслщуваний нав'язливими спогадами й думками про пережиту травму, постраждалий намагаеться оргашзовувати свое життя таким чином, щоб уникнути емоц1й, яю провокуються цими думками, заглушити усвщомлен-ня дистресу, що може призвести до схильносп реаль зовувати життев1 сценар!!, спрямован1 на саморуйну-вання, а саме до схильност1 до су!циду, алкогол1зму, наркотик1в, тяги до правопорушних дш [5, 14].
Переживання травматично! поди, тако! як ДТП, може переростати в гострий стресовий розлад, що тривае в1д трьох дшв до одного м1сяця; гострий пост-травматичний стресовий розлад (ПТСР), що тривае вщ одного мюяця до трьох м1сяц1в; хрон1чний пост-травматичний стресовий розлад, що тривае вщ трьох м1сяц1в i дов1чно; вщстрочений посттравматичний
Таблиця 2. Симптоми психолопчноi травми та ii показники
Симптоми психолопчноТ травми Показники
Емоцiйнi Нестриманють, невмiння органiзуватися, розхлябанiсть, стрибки настрою, невпевненють, по- чуття безвиходi, замкненють
Фiзичнi Порушення сну, спогади про пережиту ситуацю, вразливiсть до захворювань, порушення ритму серцевих скорочень, напади гострого або хроычного болю рiзноí локалiзацií, психосоматичнi захворювання, порушення уваги, пщвищена втомлюванiсть, м'язова напруженiсть
стресовий розлад, симптоми якого виникають через шiсть мiсяцiв пiсля переживання травматично! под!!, тобто !х початок вщстрочений, що часто ускладнюе усвщомлення людиною причин сво!х труднощiв.
Як свщчать данi науково! лiтератури, тсля ДТП спостерiгаються посттравматичнi стресовi розлади в 25—30 % постраждалих як мш1мум протягом мiсяця. ПТСР е одним i3 можливих психологiчних наслщ-кiв переживання травматичного стресу. ПТСР — це ряд змш, що викликаш спогадами про травму й вщбуваються в таких сферах: емоцшнш (страх, смуток, неспокiй, гнiв), шзнавальнш (труднощi в запам'ятовуваннi, порушення уваги, попршення штелектуально! дiяльностi), тiлеснiй (болi в животi, грудях, головi, тремтшня, тики, розлади сну), по-ведшковш (труднощi в спiлкуваннi, зосередження на соб1, iзоляцiя, зб!льшення споживання сигарет, наркотиюв, зловживання алкоголем) [11, 19].
Критер1ями для постановки дiагнозу, такого як «посттравматичний стресовий розлад» (F43.1 за МКХ-10), що був уключений у третiй редакц!! в DSM IV (класифжацшний психiатричний стандарт Американсько! псих1атрично! асощац!!), е [6]:
— в анамнезi переживання чи зустрiч iз под1ями, якi спричинили чиюсь смерть, тяжку травму чи зна-чну загрозу для життя, здоров'я постраждалого або його близьких. У вщповщь на цi под!! — переживання сильного страху, жаху, вщчуття безпорадностц
— под1я знову i знову переживаеться постражда-лим (можлив! такi варiанти): перiодично повторю-ванi спогади, як! мучать постраждалого; перюдично повторюванi сни, !люз!!, «кадри з минулого» або в!дчуття повторного переживання подш, що не за-лишають думки; дистрес, викликаний цими спогадами; соматичш розлади, викликаш спогадами;
— постшне уникання чогось, що могло б нага-дувати про т1 под!!, суб'ективне вщчуття он1м1ння, в!дчуженост1 чи в1дсутност1 емоцшно! реакц!!;
— принаймн1 два з наведених нижче симптом1в збудження: проблеми з1 сном; драт1влив1сть; погана концентрац1я; пщвищена ляклив1сть;
— значний дистрес чи попршення симптом1в, що тривають принаймн1 один м1сяць.
У б!льшост1 тих, хто страждае в!д ПТСР, на тому чи шшому етат развиваються 1нш1 псих1атр1чн1 порушення, так1 як генерал1зован1 тривожн1 або пашчш розлади, ендогенна депрес1я або хрошчна дистим1я, р1зн1 х1м1чн1 залежност1 (част1ше за все алкогольна). До шших розлад1в, пов'язаних !з ПТСР, але як1 зустр1чаються значно рщше, в1дносять фоб!!, розлади особистост1 (особливо за антисощальним i шизощним типом) та соматоформш розлади [13, 15]. I, нарешт1, ще одн1ею особливютю ПТСР, яку вщзначае б1льш1сть спещалюпв, е флуктуючий характер переб1гу. Т1, хто страждае в!д цього розладу, можуть на деякий, довол1 значний пер1од майже по-вшстю зв!льнитися в1д його симптом1в, а пот1м п1д д1ею найб1льш незначного стресора, що чимось на-гадуе пережиту травму, а 1нод1 i без всяко! причини ц1 симптоми знову повертаються. Тому в багатьох пащенпв ПТСР переб1гае хвилепод1бно [10, 21].
У випадках хронiчного ПТСР (понад три мiсяцi) близько 85 % мають коморбiднi психiчнi розлади [2].
Таким чином, враховуючи психолопчш наслщки переживання травматичного стресу постраждалими пiсля дорожньо-транспортно! пригоди, розкрито потребу в удосконаленнi методичних рекомендацiй та впровадженнi змiн у нормативно-правовi акти щодо надання квал!фжовано! медично! та психолопчно! допомоги на госттальному етапi лiкування та реабь лiтацiГ з подальшим визначенням групи iнвалiдностi при проведеннi медико-соцiально! експертно! комiсi!.
Висновки
1. Екстремальнi, кризовi ситуац!!, однiею з яких е дорожньо-транспортна пригода, е потужним стресо-вим фактором, що впливае на попршення психоло-г!чного стану та психчного здоров'я постраждалого, в окремих випадках перiод реабiлiтацi! п!сля ДТП за-тягуеться майже на все життя. Такий стресовий фактор може призвести до виникнення р!зних псих!чних розладiв, хвороб та швалщизащ! постраждалого.
2. Посттравматичний стресовий розлад е одним !з можливих психолопчних наслiдкiв переживання травматичного стресу тсля дорожньо-транспорт-но! пригоди. Дiагноз «посттравматичний стресовий розлад» треба враховувати при визначенш групи !н-валщносп постраждалого.
3. р!вн! причин швалщизащ! постраждалих !з пси-холог!чною травмою внаслщок ДТП визначаються змiнами, що вщбуваються в таких сферах, як емоцшна (страх, смуток, неспокiй, гшв), пiзнавальна (труднощ! в запам'ятовуваннi, порушення уваги, попршення ш-телектуально! даяльност!), тiлесна (6ол! в живот!, грудях, голов!, тремтшня, тики, розлади сну), поведш-кова (труднощ! в сшлкуванш, зосередження на соб!, !золяц!я, зб!льшення споживання сигарет, наркоти-к!в, зловживання алкоголем), та можуть супроводжу-ватися розвитком псих!атричних порушень: генера-л!зованими тривожними або пан!чними розладами, ендогенною депрес!ею або хрон!чною дистим!ею.
4. Вважаемо вкрай необх!дним упровадження порядку проведення судово-психолог!чно! експер-тизи постраждалих при ДТП на етат реабштацп, що створюе умови для практичного застосування не т!льки в юриспруденцп та включення в перел!к страхових випадк!в, статистично! обробки кл!н!ч-них та амбулаторних даних та в ц!лому покращуе реаб!л!тац!йний пер!од пащенпв.
Список л1тератури
1. Александровский Ю.А. Психические расстройства во время и после чрезвычайных ситуаций / Ю.А. Александровский // Психиатрия и психофармакотерапия. — 2001. — Вып. 4. — С. 116-118.
2. Василюк Ф.Е. Психология переживания / Ф.Е. Васи-люк. — М.: МГУ, 2004. — 262 с.
3. Деркач Р.В. Аналiз причин смертностi загиблих в до-рожньо-транспортних пригодах у м. Киевi / Р.В. Деркач // Судово-медична експертиза. — 2014. — Вип. 2. — С. 46-49.
4. Землянська О.В. Судово-психологгчна експертиза: [на-вчальнийпоабник]/О.В. Землянська. — X:ХНУВС, 2012. — 300с.
5. Калмыкова Е.С. Особенности психотерапии посттравматического стреса / Е.С. Калмыкова, Е.А. Миско, Н.В. Тарабрина // Психологический журнал. — 2001. — Т. 22, № 4. — С. 70-80.
6. Комер Р. Патопсихология поведения. Нарушения и патология психики/Рональд Комер. — СПб. : Прайм-Еврознак, 2005. — 640 с.
7. Колодзин Б. Как жить после психической травмы / Бенджамин Колодзин. — М.: Шанс, 1991. — 96 с.
8. Лакосина Н.Д. Медицинская психология/Н.Д. Лакосина, Г.К. Ушаков. — 2-е изд., доп. — М.:Медицина, 1984. — 272с.
9. Малкина-Пьк И.Г. Психологическая помощь в кризисных ситуациях/ 1.Г. Малкина-Пых. — М.:Эксмо, 2005. — 960с.
10. Малкина-Пых И.Г. Экстремальные ситуации (Справочник практического психолога) / И.Г. Малкина-Пых. — М.: Эксмо, 2005. — 960 с.
11. Михайлов Б.В Посттравматичш стресовi розла-ди: [навчальний поабник] / Б.В. Михайлов, В.В. Чугунов, С.е. Казакова. — Х.: ХМАПО, 2013. — 224 с.
12. Процик 0.1. Дорожньо-транспортний травматизм (ДТТ) — медико-сощальш аспекти проблеми / 0.1. Процик. — К: Просвта, 2007. — 156с.
13. Романовська О.В. Профшактика посттравматич-них стресових розладiв: nсихологiчнi аспекти: [методичний поабник]/ Упор. Д.Д. Романовська, О.В. 1лащук. — Чершвщ: Технодрук, 2014. — 133 с.
^т
14. Соловьева С.Л. Психология экстремальных состояний / С.Л. Соловьева. — СПб. : Элби, 2003. — 128 с.
15. Тарабрина Н.В. Практикум по психологии посттравматического стресса / Н.В. Тарабрина. — СПб.: Питер, 2001. — 272 с.
16. Щороку у ДТП гинуть 4 тисячi укратщв — ВООЗ. Укратська правда //Життя. — 2013. — № 7. — С. 2. http:// life.pravda.com.ua
17. Що такепсихологiчна травма. http://poradumo.com.ua
18. Психiчна травма: li на^дки i вплив на розвиток особистость http://www.km.ru/referats
19. Gayle Beck Scott J. Assessment and treatment of PTSD after a moto-vehicle collision: Empirical findings and clinical observations / J. Gayle Beck Scott, F. Coffey // Prof. Psychol. Res. Pr. — 2007December. — № 38 (6). — Р. 629-639.
20. Lebedeva T.L. Проблемы питання безпеки дорож-нього руху в Украгш (повiдомлення 1). Topical issues of road-traffic safety in Ukraine (report 1)// Journal of Education, Health and Sport. — 2015. — 5 (6). — Р. 472-481. doi: 10.5281/zeno-do.27404.
21. Kinzie J.D. The effects of September 11 on traumatized refugees reactivation of posttraumatic stress disorder/Kinzie J.D., Boehnlein J.K., Riley C., Sparr L. // Journal of Nervous and Mental Disease. — 2002. — № 190. — Р. 437-441.
Отримано 10.06.2016 ■
Назаренко И.И.1, Иванов В.И.1,1скра Н.И.2
1 Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
2 Государственное учреждение «Украинский научно-практический центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф МЗ Украины», г. Киев, Украина
АНАЛИЗ ПРИЧИН ИНВАЛИДИЗАЦИИ ПОСТРАДАВШИХ С ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ ТРАВМОЙ ПОСЛЕ ДТП
Резюме. Целью работы было определение причин инва-лидизации у пострадавших с психологической травмой в результате ДТП. Материалы и методы. Проведен обзор современной профессиональной литературы и сообщений государственных учреждений, которые проводят судебно-медицинскую экспертизу, по определению причин инвалидизации пострадавших с психологической травмой в результате дорожно-транспортного происшествия. Результаты. Установлено, что дорожно-транспортное происшествие является мощным стрессовым фактором, влияющим на психологическое состояние человека, социальную и профессиональную адаптацию, межличностные отношения и может привести к инвалидизации пострадавших. Посттравматическое стрессовое расстройство является одним из возможных психологических по-
следствий переживания травматического стресса после дорожно-транспортного происшествия, и диагноз «посттравматическое стрессовое расстройство» должен быть учтен при определении группы инвалидности пострадавшего. Выводы. Установлена потребность в совершенствовании методических рекомендаций и внедрении изменений в нормативно-правовые акты по предоставлению квалифицированной медицинской и психологической помощи на госпитальном этапе лечения и реабилитации, с последующим определением группы инвалидности пострадавшим с психологической травмой после ДТП при проведении медико-социальной экспертной комиссии. Ключевые слова: дорожно-транспортное происшествие; стресс-фактор; посттравматическое стрессовое расстройство
I.I. Nazarenko1, V.I. Ivanov1, N.I. Iskra2
1 SI «Ukrainian Scientific and Practical Center of Emergency and Disaster Medicine of Ministry of Health of Ukraine», Kyiv, Ukraine
2 Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv Ukraine
ANALYSIS OF THE CAUSES OF DISABILITY AMONG PERSON WITH PSYCHOLOGICAL TRAUMA DUE TO ACCIDENTS
Abstract. Background. There were reviewed current professional literature and reports of public institutions that conduct a forensic medical examination regarding determination of the causes of disability of persons with psychological trauma as a result of a traffic accident. The objective of the study was to determine reasons for disability of persons with psychological trauma after accident. Results. Traffic accidents were found to be a severe stress factor that affects the psychological state of a human, social and professional adaptation, interpersonal relations and can lead to disability of victims that have undergone traumatic impact of this stress factor. Posttraumatic stress disorder could
be one of probable psychological sequences of traumatic stress experience after traffic accident and as a diagnosis posttraumatic stress disorder should be considered while determining disability group. Conclusions. It has been concluded to improve the guidelines and amend regulatory acts on providing qualified medical and psychological assistance to victims at the hospital stage of treatment and rehabilitation with further determining disability group for the persons with psychological trauma after traffic accident while passing medical-social expert committee. Keywords: traffic accidents; stress factor; post-traumatic stress disorder
