CC BY
18
■ Лкарю, що практикуе_Тпявмя
To General Practitioner ■ [Jcmivic*
УДК 617-001-036.82+614.86 DOI: 10.22141/1608-1706.3.19.2018.136413
Гур'ев С.О.1, Березка М.1.2, lстомiн А.Г.2, Сацик С.П.1, Куш^р В.А.1, Гребенюк В.1.3, Кушшр Г.П34
1Державний заклад «Укра/нський науково-практичний центр екстрено/ медично/ допомоги та медицини катастроф Министерства охорони здоров'я Укра/ни», м. Ки/в, Укра/на 2Харк1вський нац1ональний медичний ун1верситет, м. Харк1в, Укра/на 3Буковинський державний медичний ун1верситет, м. Черн1вц1, Укра/на 4КЗ «Центральна пол1кл1н!ка Дарницького району», м. Ки/в, Укра/на
Особливост реабштацп постраждалих
i3 полгсистемними пошкодженнями залежно вш стадп nepe6iry травматично1
хвороби
Резюме. Актуальнсть. Останн1ми десятир1ччями в уах кра/нах св1ту зросла кльксть постраждалих ¡з тяжкими полгсистемними та полюрганними пошкодженнями. Найбльш часта причина пошкоджень — це дорожньо-транспортн пригоди (ДТП), що призводять до високо/ летальност (до 45 %) та ¡нвалдизацн постраждалих (вд 8 до 14 %), причому серед ¡нвалд1в особи вком до 40 рок/в становлять 70 %. Мета до^дження: вивчити особливост реаб1л1тацИ постраждалих залежно вд стад/ перебегу травматично/ хвороби в ос/б ¡з полгсистемними пошкодженнями. Матерали та методи. Проведений ретроспективний науковий аналз 228 випадюв пол1системних пошкоджень у постраждалих внаслдок ДТП у пер/од 20152016 рр. на баз\ Ки/вського м'юько! кл1н1чно/ л1карн1 швидко/ медично/ допомоги. Результати. Ефективнсть реаб1л1тац1йних заход/в у постраждалих внаслдок ДТП не е високою та сягае показника не бльше 58 % вд обсягу повного вдновлення функцИ орган/в та систем организму. Висновки. Реаб1л1тац1йн1 заходи е нев/'д'емним та обов'язковим компонентом л1кувально-д1агностичного процесу постраждалих внаслдок ДТП. Методики проведення реаб1л1тац1йнихзаход/в повинн мати комплексний характер та бути ндивдуальними з урахуванням тяжкост та характеру пошкодження, переб/гу травматично/ хвороби, однак у межах едино/ методолопчно/' системи реабШацИ.
Ключовi слова: реаб1л1тац1я; травматична хвороба; полюистемн/ пошкодження
Вступ
Одшею з основних медико-сощальних проблем су-часного сусптьства в усьому свт ^ зокрема, в Укра!ш е дорожньо-транспортний травматизм.
Останшми десятирiччями в ушх кра!нах свпу зросла кшьысть постраждалих iз тяжкими полюистем-ними та полюрганними пошкодженнями. Найбтьш часта причина пошкоджень — це дорожньо-транс-портш пригоди (ДТП), що призводять до високо! ле-тальност (до 45 %) та швалщизацп постраждалих (вщ 8 до 14 %), причому серед швалщв особи втэм до 40 роыв становлять 70 %.
Полиравма надзвичайно рiзноманiтна за сво!ми по-еднанням, видами, формами, ступенем тяжкост пошкоджень i застосовуваними методами реабштацшно-го лкування. Результати лiкування залежать не тльки вщ правильно вибраних хiрургiчних методiв лiкування, але й вщ своечасного застосування комплексу реабшта-цшних заходов залежно вщ стади травматично! хвороби. Причому, як доведено результатами попередшх доедает, основною причиною швалщизацй постраждалих внаслiдок ДТП е несвоечасна та некоректна реабшта-цш, що, зi свого боку, викликано вiдсутнiстю методоло-гiчних принципiв системи медично! реабштацй.
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2018
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Гур'ев Серг1й Омелянович, доктор медичних наук, професор, ДЗ «УкраТнський науково-практичний центр екстрено!" медично!" допомоги та медицини катастроф МОЗ УкраТни», вул. Братиславська, 3, м. Ки!"в, 02166, УкраТна; факс: +38 (044) 518-57-08; e-mail: [email protected]
For correspondence: Sergiy Guryev, MD, PhD, Professor, State Institution "Ukrainian Scientific-Practical Center of Emergency Medical Care and Disaster Medicine of the Ministry of Health of Ukraine', Bratislavska st., 3, Kyiv, 02166, Ukraine; fax: +38 (044) 518-57-08; e-mail: [email protected]
Мета дослщження: вивчити особливост реабшта-ци постраждалих залежно вщ стади перебiгу травматично! хвороби в оаб iз полiсистемними пошкоджен-нями.
Матерiали та методи
Проведений ретроспективний науковий аналiз 228 випадыв полiсистемних пошкоджень у постраждалих внаслщок ДТП у перiод 2015—2016 рр. на базi Ки!в-сько! мюько! кшшчно! лiкарнi швидко! медично! до-помоги. Дослiдження здiйснено в межах генерально! сукупностi явища в м. Киев^ у вiддiленнi полправ-ми. Використовувалися регресивний, дисперсiйний та ранговий аналiз вiдповiдно до критерпв та вимог доказово! медицини iз застосуванням комп'ютерних технологiй.
Рiвень доказовостi — 11в.
Результати та обговорення
Вивчення реабштацшних заходiв у постраждалих внаслщок ДТП дозволило встановити, що загалом !х ефективнiсть не е високою та сягае показника не бшьше 58 % обсягу вiд повного вщновлення функци органiв та систем оргашзму. Причому цей показник дуже рiзний за системами органiзму. Так, показник поновлення функци опорно-рухово! системи загалом становить 65 %, але вiн мае рiзне значення за анато-мiчними структурами, що входять до складу опорно-рухово! системи. Реабшташя внаслшок пошкоджен-ня хребта становить 12 %, верхньо! кшщвки — 50 %, нижньо! кшщвки — вщ 80—85 % (залежно вщ рiвня пошкодження). Ефективнiсть реабштацшних за-ходiв щодо системи зовшшнього дихання становить 67 %, абдомшальних пошкоджень — 75 %, крашаль-них пошкоджень — 25 %.
З метою синхрошзацп реабiлiтацiйних заходiв iз фактичною структурою надання медично! допомоги постраждалим система комплексно! реабштацп постраждалих внаслiдок ДТП нами була структурована на 2 перюди: перюд стацiонарного лiкування та перь од власне реабiлiтацi!.
Також надзвичайно важливим е принцип синхрошзацп практично! реалiзацi! реабiлiтацiйних заходiв iз перiодами перебiгу травматично! хвороби в по-страждалого. Тобто комплекс реабштацшних заходiв залежить вiд перiоду травматично! хвороби тд час стацiонарного лшування.
На першому перiодi заходи реабштацп мають на метi пiдтримку та супроводження основних лшуваль-них заходiв, що спрямованi на усунення основних пошкоджень, стабшзацш стану постраждалого та профшактику ускладнень. Як правило, даний перюд закшчуеться перiодом стабiльно! адаптацГ! травматично! хвороби. Власне реабштацГя мае на метi вщ-новлення функцш пошкоджених органiв та систем у максимально можливому обсязi та з одночасним вщ-новленням сошально! функци постраждалого, тобто реабiлiтацiйний процес мае медико-сошальний характер.
У перюд шоку, що тривае до 72 годин, суто реа-бштацшш заходи е недоцшьними та протипоказанi. Це пов'язано насамперед iз тяжким станом постраждалого, небезпекою повторно! кровотеч^ жирово! ем-боли при переломi довгих трубчастих кiсток.
У перюд нестабшьно! адаптацГ! реабiлiтацiю почи-нають у мiру стабiлiзацi! вiтальних функцш. Це перюд розгорнуто! клiнiчно! картини. З клштэ-патогене-тично! точки зору вш розподiляеться на двi фази — катаболiчну й анаболiчну. Для катаболiчноl фази характерна перевага мюцевих проявiв над загальни-ми, для анаболiчноl — навпаки. Пiд час катаболiчноl фази вiдбуваються лiзис й евакуащя некротизованих тканин, протягом анаболiчноl — пролiферацiя та рубцеутворення. Приеднуються токсичнi та пiслягi-поциркуляторнi ускладнення (ниркова та печiнкова недостатнiсть, набряк мозку, легешв, SIR-синдром, синдром дисемшованого внутрiшньосудинного згор-тання тощо). 30 % потерпших гинуть вiд гншно-за-пальних ускладнень.
У перiод нестабiльно! адаптацГ! постраждалих вна-слiдок ДТП лiкарями-реабiлiтологами виршуються такi завдання: створення максимально сприятливих умов для переб^у реституцiйно-регенеративних про-цесiв у головному мозку, профшактика i лiкування ускладнень iз боку дихально!, серцево-судинно! систем, профшактика вторинних контрактур паретич-них кшщвок, профiлактика атонГ! шлунково-кишко-вого тракту, прискорення розсмоктування гематом, iнфiльтратiв, запобтання спайковому процесу в че-ревнш порожнинi.
Завданнями лiкувально! гiмнастики в реашмацш-ному перiодi е: профшактика атонп шлунково-киш-кового тракту, прискорення розсмоктування гематом, iнфiльтратiв, запобтання спайковому процесу в черевнiй порожниш. У заняттях застосовують ди-хальш i динамiчнi вправи для середшх i дрiбних груп м'язiв. При атонп сечового мiхура виконують вправи в статичнш напрузi м'язiв черевного преса.
Реабштацшш заходи повиннi бути спрямоваш насамперед на профшактику ускладнень iз боку дихально! системи. Особливу увагу придшяють дихальним вправам, лiкуванню положенням, пасивним i напiв-активним методам лiкування з поступовим збшьшен-ням рухових навантажень. Протипоказаннями до проведення дихальних вправ е грубi серцево-судин-нi розлади: значна нестшысть артерiального тиску, виражена серцева недостатнють. Методичною особ-ливютю при виконаннi цих вправ у постраждалих внаслщок ДТП е прагнення до достатньо! вентиля-цГ!. При пригшченш свiдомостi застосовують пасивнi вправи, виконуваш методистом ЛФК та спрямоваш на стимуляцш видиху (загальна тривалють занять — 10—15 хв кшька разiв на добу). У мiру вiдновлення свiдомостi й активностi хворих переходять до пасив-но-активних вправ (по 12—15 хв кшька разiв на день) й активно-пасивних дихальних вправ.
Вправи ЛФК, що показаш в перюд нестабшьно'! адаптацГ!, — вправи мало! штенсивносп, до яких на-
Таблиця 1. Приблизний комплекс вправ у перюд нестабшьноï адаптаци травматичноïхвороби (за вщсутност грубих порушень функцИ спинного мозку, за В.О. €п!фановим (1987)
у наш!й модиф!кацИ)
Вихщне положення Вправи Методичш вказiвки
Лежачи на спи^ — Дiафрагмальне дихання — Тильне та пщошвове згинання стопи — Стискання та розтискання пальщв кис^ — KpyroBi рухи в надп'яткових суглобах — Згинання та розгинання рук у л^ьових суглобах — Почергове згинання ыг у колшних суглобах, не вщриваючи стопи вщ плоского лiжка — Дiафрагмальне дихання — Згинання та розгинання в променево-зап'ястко-вих суглобах — Почергове вщведення та приведення ыг — Круговi рухи в променево-зап'ясткових суглобах — Дiафрагмальне дихання Усi вправи виконуються по 6-7 разiв у повтьному темт
лежать рухи невеликих м'язових груп, виконуваш переважно в повшьному темпк рухи пальщв, дрiбних суглобiв; фiзiологiчнi зрушення при цьому незначш.
Для стимуляцГ! впливу екстракардiальних факторiв кровообiгу в перiод нестабшьно! адаптацГ! доведено ефективнють масажу м'язiв кiнцiвок, тулуба по 5—10 хвилин протягом 7—10 дшв.
Особливють i завдання масажу в постраждалих внаслГдок ДТП — запобпання застiйним явищам у легенях, кишечнику, полшшення кровопостачання черевно! порожнини i стимуляцiя м'язiв нижнiх та верхшх кiнцiвок.
Починають масаж у верхньому вщдш грудей (дь лянка D4C2), де нервовi закiнчення виходять право-руч i лiворуч. Масаж iз вiбрацiею по гiпсу (на кшщв-ках знизу вгору) проводять спещальними апаратами. Ручний масаж виконують на здоровш кiнцiвцi, що симетрична ураженш. Масаж роблять енергiйно, ви-користовуючи вс прийоми.
Прийоми масажу, дшчи на тканини, виклика-ють збудження механорецепторiв, призначених для перетворення енергГ! механiчних подразнень у спе-цифiчну активнiсть нервово! системи — в сигнали, що несуть нервовим центрам шформацш. Механо-рецептори розподiленi по всьому тшу. До них належать рецептори шыри, подразненi дотиком, тиском, струсом, ударами й ш. Також належать рецептори м'язово-суглобового вГдчуття (пропрюрецептори) i рецептори внутрiшнiх оргашв (iнтерорецептори), що приходять у збудження при змШ тиску на органи i стiнки судин (барорецептори).
Також у перюд нестабшьно! адаптацГ! хворим показан деякi реабiлiтацiйнi заходи Гз застосуванням переформованих фiзичних факторiв ^зюпроцеду-ри), а саме шгаляцГ! з антисептиками та засобами, що сприяють вГдходженню мокротиння, яке сприяе про-фiлактицi застiйних явищ у легенях, розвитку пнев-монГ! та ресшраторного дистрес-синдрому. 1нгаляцГ! проводять по 5—10 хвилин протягом 7—10 дшв.
Якщо постражаи знаходяться в свГдомосп та до-ступнi продуктивному контакту, то свою роботу по-
чинають психологи, тобто починаеться психолопчна реабшГгацГя.
Психолого-педагогiчнi засоби е одними з основних у OTCTeMi реабшГгацй' осiб, якi отримали травму в ДТП. Велике значення в перюд нестабшьно! адаптацГ! мають психоемоцшний стан хворого, його оптимiзм, вiра в позитивний результат реабiлiтацiï, що забезпечують соцiальну мотивацiю, а також взае-морозумiння мiж медичними прашвниками, якi зай-маються реабiлiтацiею, та постраждалим, мобiлiзацiя зусиль, якi повинш бути спрямованi на боротьбу з недугою. Крiм того, на даному еташ реабiлiтацiï дуже важливо встановити тяжысть та вид психiчного роз-ладу та за потреби провести вщповщну корекцiю.
У перiод нестабшьно! адаптацГ! доведет ефектившсть та доцшьнють застосування таких методик:
Метод 1. Насамперед слщ намагатися розслабля-тися та сформувати психолопчну установку на спо-кiй. Використовуйте позитивне мислення: спробуйте сприйняти негативну подш як позитивну (ви потра-пили в дорожню аварiю, але залишилися неушкодже-ним); поставтеся до пережитого стресу як до джерела енергГ!, сприймайте проблему як виклик; не думайте про минулi подГ! як про поразку; ви не в змозi вщ-повiдати за вчинки шших людей, а можете тшьки контролювати свою реакцiю на них. Головне — пере-мога над емоцГями; не прагнiть догодити вшм, це нереально, час вщ часу догоджайте власне собi.
Два золотих правила позитивного мислення:
1. Якщо вийшло один раз, вийде i вдруге.
2. Вийшло небагато, вийде i бшьше.
Метод 2. ВГдкриваемо душу. При проведенш ме-дико-психологiчноï реабiлiтацiï постраждалих вна-слщок ДТП для подолання наслiдкiв стресових ста-нiв неоцiненна роль вГдведена емоцiйнiй пiдтримцi ззовнi та дружньому спшкуванню. Тривожнi момен-ти, вщверто i вiдкрито повiданi близькiй людиш, втрачають глобальну значимiсть i перестають сприй-матися як катастрофiчнi. Дружне спшкування з осо-бами-оптимiстами дозволяе людиш сформулювати i висловити вголос проблемш фактори, виплеснути
назовш негативнi емоцп, отримати заряд життево! енергп, намiтити та виробити стратегш подолання проблем.
Метод 3. Вправа «лимон». Уявпъ соб^ що в лiвiй руцi у вас знаходиться лимон. Стисшть руки в кулак так сильно, щоб з лимона почав капати ск:. Ще силь-нiше. Ще мщшше. А тепер киньте лимон i вiдчуйте, як ваша рука розслабилась, як !й приемно i спокш-но. Знову стиснiть лимон мщно-мщно. Так по 3 рази кожною рукою.
Метод 4. Вправа «муха». Уявпъ соб^ що вам на шс сiла муха i вам без допомоги рук потрiбно прогнати !!. Покрутiть носом вправо i влiво, наморщiть його, напружте вс м'язи обличчя. А тепер розслабте облич-чя. Муха полетiла. Вщчуйте, як стан спокою приемно розливаеться по вашому обличчю. Так 3 рази.
Трепм перiодом травматично! хвороби в постраж-далих iз полiтравмою е перюд стабiльно! адаптацп — пiзнiх проявiв наслiдкiв травми (зокрема, пiзнiх ш-фекцiйних ускладнень), також його ще називають перiодом клiнiчного видужання. Цей перюд також залежить вiд тяжкост пошкодження i може тривати досить довго (кшька тижнiв i мюящв). Починаеться вiн пiсля стабiлiзацi! гомеостазу, а також вщтод^ коли функщя пошкоджених дiлянок починае адекватно вщновлюватись. Морфологiчно характеризуеть-ся оргашзащею дефекту, початковим формуванням сполучнотканинного рубця та кют, наявнiстю ознак регенераци нервових волокон. Тому продовження реабштацп в даному перiодi травматично! хвороби е невщ'емною частиною лiкування постраждалих вна-слiдок ДТП.
Доведено, що продовження проведення заходiв ЛФК повинно бути спрямоване на вщновлення нормально! амплпуди рухiв у суглобах, змщнення сили м'язiв, усунення контрактур, запобкання сплощен-ню склепiнь стопи.
На даному еташ реабiлiтацi! доведена ефективнють вправ помiрно! iнтенсивностi, до яких вщносять рухи, виконуванi середшми i великими м'язовими групами в повтьному i середньому темпi. Щ вправи висува-ють значнi вимоги до серцево-судинно!, дихально! i нервово-м'язово! систем, викликаючи значнi фiзiо-лопчш зрушення, що вiдновлюються протягом де-сяткiв хвилин.
Для уражено! кшщвки застосовують активнi пм-настичнi вправи з полегшеними вихiдними положен-нями, що чергуються з вправами на розслаблення для м'язiв iз шдвищеним тонусом. Для вiдновлення сили м'язiв використовують вправи з додатковим опором, предметами бшя гiмнастично! стiнки.
Коректне дозування фiзичних вправ залежить вщ характеру перебiгу травматично! хвороби, його стади i функцiонального стану рiзних систем органiзму, на-самперед серцево-судинно! i дихально! систем.
Лiкувальна пмнастика доповнюеться самостшни-ми заняттями кожш 2—3 год, в якi включають спе-цiальнi вправи для пошкоджених кшщвок, самома-саж — ручний або за допомогою пристро!в, тривалi
прогулянки. Самостiйнi заняття 1—2 рази на день можуть проводитися у водi (ванна, басейн iз водою, температура яко! 36—38 °С). Широко застосовують трудотерашю. Якщо професiя хворого вимагае пов-но! амплiтуди рухiв у лiктьовому, плечовому суглобах (при пошкодженш верхньо! кiнцiвки), то з лшуваль-ною метою призначають трудовi операцп професш-но! спрямованостi з дозованим навантаженням. Одним iз критерпв вiдновлення працездатностi хворого е задовтьна амплiтуда i координацiя рухiв у суглобах при позитивнiй характеристик мускулатури пошко-джено! кiнцiвки. При оцшщ функцГ! останньо! вра-ховуеться також яысть виконання елементарних по-бутових i трудових операцiй.
Фiзiотерапiя передбачае використання однiе! або декшькох (комбiнованих мiж собою) методик курсами до 20 процедур на курс за умови, що е можливють проводити процедури в палатк
— електричне поле УВЧ поперечно на вогнище ураження в нетепловш або слабкотепловш дозi в без-перервному або iмпульсному режимi при малш вихiд-нiй потужностi;
— УВЧ-iндуктотермiя на вогнище ураження в оль готермiчнiй дозi;
— електрофорез лщази в чередуваннi з йод-електрофорезом за поперечною методикою;
— продольна гальвашзащя iз накладанням елек-тродiв вище та нижче вогнища ушкодження;
— аплшащя грязi (при консервативному веденнi — з початку другого тижня шсля травми, при оперативному — шсля зняття швiв iз пiсляоперацiйно! рани). Проводять у положенш на живоп або при ушкоджен-нi шийного вщдшу на боцi. Температура грязi — 40— 44°, при серцево-судинних порушеннях — 36—38°.
Одним iз сучасних фiзiотерапевтичних методiв реабiлiтацi! е використання високоштенсивно! ла-зерно! терапи, що дае виражений вплив на тканини оргашзму людини. Найбiльш значущими кшшчними ефектами е такi:
— знеболюючий;
— бюстимулюючий;
— протизапальний;
— протинабряковий;
— судинорозширювальний.
Уш зазначенi ефекти заснованi на таких установле-них i перевiрених мехашзмах:
— посилення мiкроциркуляцi!;
— активащя механiзму «ворiтно! контролю болю», описаного Рональдом Мелзаком, — шпбування пер-цепцГ! болю;
— пiдвищення внутршньоклгганно! активностi безлiчi ферментiв, особливо в рамках циклу Кребса;
— збшьшення циркуляци кисню й утилiзацi! глю-кози;
— стимулящя синтезу ДНК (за допомогою стиму-ляцГ! фiтогемаглютинину);
— збшьшення активносп фiбробластiв (при коло-!дних рубцях цi активованi фiбробласти можуть спри-яти розробцi фiбрину);
— активащя фагоцитозу;
— активащя №/К-насоса мембран;
— активащя метаболiчних процесiв у клiтинi: част-ково за допомогою Na/K-насоса i впливу на транспорт Са, а частково — за допомогою прямо! активаци мiтохондрiально!' системи;
— змша локального рiвня важливих медiаторiв — запальних (гiстамiн, простагландини) або, напри-клад, ендорфiнiв.
Перевагами високоштенсивно! лазерно! терапи е:
— висока точшсть впливу на певну дтянку тiла i глибину тканин;
— високий знеболюючий ефект без необхщносп медикаментозно! терапи;
— можливiсть запобiгання хiрургiчному втручан-ню i пов'язаним iз ним ризикам;
— позитивш клiнiчнi результати з довгострокови-ми ефектами.
Сучасш медичнi вироби для високоштенсивно! лазерно! терапи оснащеш програмним забезпеченням, де вже сформован програми залежно вiд того, який ефект потрiбно досягнути, на якш дiлянцi проводять терапiю та яка тривалють процедури.
Пiсля виписки зi стацiонарного лiкування по-страждалi внаслiдок ДТП повиннi направлятися в профшьш реабiлiтацiйнi заклади для продовження реабштацп. На даному етапi лкування реабiлiтацiйнi заходи повиннi бути спрямоваш на вщновлення са-мостiйного обслуговування ^ за можливостi, праце-здатност хворого.
Висновки
1. Реабiлiтацiйнi заходи е невщ'емним та обов'яз-ковим компонентом лкувальношагностичного процесу постраждалих внаслщок ДТП iз полюистемни-
ми пошкодженнями та повиннi розпочинатися зразу шсля стабiлiзацii стану постраждалого.
2. Реабштацшш заходи в постраждалих внаслщок ДТП е невiд'eмним та обов'язковим компонентом лкувально^агностичного процесу постраждалих i3 полiсистемними пошкодженнями, що залежать вщ тяжкостi та стадй' перебiгу травматичноi хвороби, тобто патогенетично повинно бути забезпечено до-тримування принципу етапност реабiлiтацiйного процесу.
3. Методики проведення реабштацшних заходiв повиннi мати комплексний характер та бути шдивь дуальними з урахуванням тяжкост та характеру по-шкодження, перебiгу травматичноi хвороби, однак у межах eдиноi методологiчноi системи реабiлiтацii.
Конфлiкт штереив. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлшту iнтересiв при пiдготовцi дано'! статть
Список лiтератури
1. Медицинская реабилитация: Руководство для врачей / Под ред. В.А. Епифанова. — М.: МЕДпресс-информ, 2005.
2. Качесов В.А. Основы интенсивной самореабилитации / В.А. Качесов. — М.: Издательская группа «БДЦ-ПРЕСС», 2007. — 174 с.
3. Кириченко А.Г. Структура первичной инвалидности населения Украины // Universum: Медицина и фармакология. — 2014. — № 1(2).
4. Лехан В.Н., Ипатов А.В. Характеристика качества медицинского обслуживания больных в период до установления инвалидности // Вестник социальной гигиены и организации здравоохранения Украины. — 2007. — № 1. — C. 65-70.
Отримано 13.04.2018 ■
Гурьев С.О.1, Березка Н.И.2, Истомин А.Г.2, Сацик С.П.1, Кушнир В.А.1, Гребенюк В.И.3, Кушнир А.П.4 Государственное учреждение «Украинский научно-практический центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф Министерства здравоохранения Украины», г. Киев, Украина 2Харьковский национальный медицинский университет, г. Харьков, Украина 3Буковинский государственный медицинский университет, г. Черновцы, Украина 4КУ «Центральная поликлиника Дарницкого района», г. Киев, Украина
Особенности реабилитации пострадавших с полисистемными повреждениями в зависимости от стадии течения травматической болезни
Резюме. Актуальность. В последние десятилетия во всех странах мира возросло число пострадавших с тяжелыми полисистемными и полиорганными повреждениями. Наиболее частая причина повреждений — это дорожно-транспортные происшествия (ДТП), которые приводят к высокой летальности (до 45 %) и инвалидизации пострадавших (от 8 до 14 %), причем среди инвалидов лица в возрасте до 40 лет составляют 70 %. Цель исследования: изучить особенности реабилитации пострадавших в зависимости от стадии течения травматической болезни у лиц с полисистемными повреждениями. Материалы и методы. Проведен ретроспективный научный анализ 228 случаев полисистемных повреждений у пострадавших в результате ДТП в период 2015—2016 гг. на базе Киевской городской клинической больницы скорой медицинской
помощи. Результаты. Эффективность реабилитационных мероприятий у пострадавших в результате ДТП не является высокой и достигает показателя не более 58 % от объема полного восстановления функции органов и систем организма. Выводы. Реабилитационные мероприятия являются неотъемлемым и обязательным компонентом лечебно-диагностического процесса пострадавших в результате ДТП. Методики проведения реабилитационных мероприятий должны иметь комплексный характер и быть индивидуальными с учетом тяжести и характера повреждения, течения травматической болезни, однако в рамках единой методологической системы реабилитации.
Ключевые слова: реабилитация; травматическая болезнь; полисистемные повреждения
S.O. Guryev1, N.I. Berezka2, A.G. Istomin2, S.P. Satsyk1, V.A. Kushnir1, V.I. Grebenyuk3, A.P. Kushnir34
1State Institution "Ukrainian Scientific-Practical Center of Emergency Medical Care and Disaster Medicine
of the Ministry of Health of Ukraine", Kyiv, Ukraine
2Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine
3Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
4MI "Central Polyclinic of Darnytsia District", Kyiv, Ukraine
Features of rehabilitation of victims with polysystemic injuries depending on the stage of traumatic disease
Abstract. Background. In the last decades in all countries of the world, the number of victims with severe polysystemic and poly-organic damages increased. The most frequent causes of injuries are road accidents, which lead to a high mortality rate of up to 45 %, disability of the victims from 8 to 14 %, and among disabled people, persons under 40 years of age make up 70 %. Purpose to study the features of rehabilitation of victims with polysystemic lesions depending on the stage of traumatic disease. Materials and methods. A retrospective scientific analysis of 228 cases of polysystemic damage in victims of road accidents in 2015—2016 was conducted at the premises of Kyiv City Clinical Emergency
Hospital. Results. The effectiveness of rehabilitation measures in victims of road accidents is not high and reaches no more than 58 % of the total recovery of the function of organs and systems of the body. Conclusions. Rehabilitation measures are an integral and obligatory component of the treatment and diagnostic process in victims of road accidents. The methods of carrying out rehabilitation measures should be comprehensive and individual, taking into account the severity and nature of damage, the course of traumatic disease, but within the framework of a unified methodological rehabilitation system.
Keywords: rehabilitation; traumatic disease; polysystemic lesions
