CC BY
59
УДК [616-001-06:613.863]-085.851.82:75 DOI: 10.22141/2224-0713.5.91.2017.110864
Черненко LI.1, Чухно I.A.2
1Обласний госпталь BeTepaHiB в'1йни, м. Харюв, Укра'на 2Харшский на^ональний медичний у^верситет, м. Харюв, Укра'на
Сучасн методи психолопчно'Т терапи хворих i3 посттравматичними стресовими розладами в контекст Тх медико-соцiального значення
Резюме. ycmammi розкрито медико-сощальне значення посттравматичного стресовогорозладу (ПТСР), основш причини його поширеносmi в сучаснихумоваху нашш державi, факториризику та основт категори населения, що перебувають в групах ризику щодо захворювання на ПТСР та найбльш значимих негативних медико-сощальних на^д^в поширеносmi такого захворювання. Охарактеризовано перебг захворювання та визначено сучасш методи психологiчноi терапп хворих.
Ключовi слова: посттравматичт сmресовi розлади; психiчнi розлади; медико-сощальне значення ПТСР; арт-тератя; ашмалотератя; методи психологiчноiтерапи
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL 1
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Вступ
Сучасна сусптьно-полгтична ситуащя в нашш дер-жавi вимагае суттевого зростання уваги до медико-со-щальних проблем, пов'язаних Í3 кризовою ситуащею на Сходi Украши, проведенням антитерористично! опера-ци (АТО), появою велико! илькосл тимчасово перемь щених осiб i сощальним тиском цих обставин на життя населення Украши.
Складнi життевi обставини, з якими доводиться стикатися вказаним категорiям населення, не можуть пройти безслщно. Вони е сильним стресовим фактором, що породжуе негативш психiчнi, психологiчнi ре-акцй' та часто розлади. Наслiдком цього е попршення якостi життя як самих цих людей, так i члешв !х сiмей, оточуючих. Зважаючи ж на поширенiсть цих явищ, !х наявнiсть та перебiг матимуть значний негативний вплив на медико-сощальну ситуацiю в краш в цшому та i на ii подальший соцiально-економiчний розвиток. Тому складно переоцшити важливiсть своечасного дiа-гностування та яысного лiкування посттравматичних розладiв для покращення життя хворих i подальшо! ста-бшзаци i розвитку нашо! держави.
ОбГрунтування досЛдження. Проблема посттравматичного стресового розладу (ПТСР) на сьогодш гостро
сто'ть для нашо! держави, зважаючи на та сусшльно-по-лiтичнi процеси, що вiдбуваються останшми роками. Наслiдки зростання псимчно! патологи, зокрема ПТСР, мають суттеве значення для сощально! сфери держави, сошального розвитку та можуть спостерiгатися три-валий час. Саме тому пошук i обГрунтування нових ефективних методiв боротьби з ПТСР у учасниюв АТО та вимушених переселенцiв iз тимчасово окупованих територiй е на сьогодш вкрай актуальними для подо-лання як поточних, так i майбутшх негативних медико-сощальних наслщюв вiд цих розладiв.
Мета дослщження: виявити основнi причини ви-никнення ПТСР та медико-сощальне значення цього захворювання в сучасних умовах, а також визначити можливють i доцтьшсть застосування арт-терапи та iнших сучасних методiв для лiкування хворих iз пост-травматичними розладами.
Матерiали i методи
Для дослщження використовувались матерiали на-уково! лiтератури з проблематики дослiдження та до-свiд обласного госшталю ветерашв вiйни, де проводять роботу з ветеранами АТО. Використаш методи досль дження: науково! абстракци та лопчного узагальнення.
© «Мiжнародний неврологiчний журнал», 2017 © «International Neurological Journal», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Чухно I.A., Харювський нацюнальний медичний унiверситет, пр. Науки, 4, м. XapKiB, 61022, Украина; e-mail: redact@i.ua For correspondence: I.A. Chukhno, Kharkiv National Medical University, Nauky Ave., 4, Kharkiv, 61022, Ukraine; e-mail: redact@i.ua
112
М!жнародний невролопчний журнал, p-ISSH 2224-0713, e-ISSH 2307-1419
№ 5 (91), 2017
Результати
Однieю з важливих складових здоров'я населення i окремо! людини e психологiчне здоров'я. На вщ-мшу вiд фiзiологiчних патологiй розлади психiчного здоров'я e бiльш складними щодо раннього дiагнос-тування та лшування, що значною мiрою пов'язано з поширеним у нашiй кра!ш негативним ставленням населення до таких проблем i хворих i небажанням людей звертатися за професшною допомогою. Про-те психiчнi розлади i !х медико-соцiальнi наслiдки для якостi життя хворого, його родини та сусптьства в щ-лому вiдiграють значну роль в питаннях збереження громадського здоров'я, забезпечення сощально-еко-номiчного розвитку в кра!ш.
У сучасних умовах можна говорити про усклад-нення суспшьних, зокрема i соцiальних, умов життя людей, що збтьшуе ризик виникнення рiзноманiтних психiчних розладiв у населення. Так, за даними Все-свггаьо! оргашзац!! охорони здоров'я, вщ такого пси-хiчного розладу, як депрешя, у свiтi страждае близько 350 млн ошб, у стабтьних та економiчно й соцiально розвинених кра!нах бвропи вiд тривожних сташв та депресп щорiчно страждае близько 25 % населення, що обходиться кра!нам бвропи близько 170 млрд евро на рш [1].
Сусшльно-полггачна та соцiально-економiчна си-туацiя в нашш кра!ш iстотно пiдвищуe рiвень ризику виникнення тих чи шших психологiчних розладiв, зокрема через розширення спектра стресових факторiв, поглиблення рiвня !х iнтенсивностi та поширеност серед певних категорiй населення. Критичного значення стресовi фактори набувають серед учасник1в АТО, адже участь в бойових д1ях суттево впливае на психоемоцш-ний стан ушх учасникiв i е причиною виникнення у них рiзноманiтних психологiчних розладiв. За офiцiйними даними, пiд час бойових дш гине менше вшськово-службовцiв, нiж ветеранiв вiйни тсля i! закiнчення, внаслiдок впливу на них психiчних травм.
Серед рiзновидiв психiчно! патологи в учасникiв бойових дш значне мiсце посiдають посттравматичш стресовi розлади — вiдстроченi затяжш реакцй' на екс-тремальнi поди, не пов'язаш з органiчними ушкоджен-нями головного мозку, що спостериаються протягом тривалого перiоду й можуть викликати суттeвi змiни особистостi й поведшки. ПТСР е непсихотичною вщ-строченою реакцieю на травматичний стрес, здатною викликати ряд псих1чних i поведшкових порушень. Для виникнення ПТСР необидно, щоб людина випробува-ла дш стресора, який виходить за меж1 звичайного люд-ського досвщу i здатний викликати дистрес [2].
Слщ вiдзначити, що основним чинником, що трав-муе психiку учасниыв бойових дiй, е тривале перебу-вання в специфiчному станi бойового стресу, що п!д час бою впливае позитивно, а тсля його заынчення, як правило, негативно. Саме через такий стан учасники бойових дш перебувають у категори ризику захворю-вання на ПТСР. Це тдтверджують i данi дослiджень. Середш показники частоти ПТСР в умовах вшськового
часу (15—30 %) не збиаються iз загальними даними про поширенють ПТСР пiсля тяжкого стресу в мирний час (0,5-1,2 %) [4, с. 14].
Стосовно ж вщнесення стресорiв до звичайних i таких, що виходять за межi звичайного людського до-свщу, наведемо наступну !х класифiкацiю. Пд звичай-ним людським досвiдом розумшть так1 под!!, як втрата близько! людини, що сталася через природш причини, тяжка хронiчна хвороба, втрата роботи або родинний конфлшт. До стресорiв, що виходять за рамки звичайного людського досвщу, вщносяться тi под!!, як1 здатнi травмувати психику практично будь-яко! здорово! людини: стихшш лиха, техногеннi катастрофи, а також поди, що е результатом цшеспрямовано!, нерiдко зло-чинно! дiяльностi (диверс!!, терористичнi акти, торту-ри, масове насильство, бойовi ди, попадання в ситуа-цiю заручника, руйнування власного будинку). ПТСР е комплексом реакцш людини на травму, де травма ви-значаеться як переживання, потрясiння, що у бтьшосп людей викликае страх, жах, безпорадшсть [4, с. 19-20].
У лiтературi поширенiсть ПТСР серед осiб, яы перенесли надзвичайнi ситуацi!', коливаеться вщ 10 % (у свщыв подiй) до 95 % (серед тяжко постраждалих осiб). Результати ешдемюлопчних дослiджень, прове-дених пiсля вшни у В'етнамi, показали, що частка ве-теранiв iз ПТСР досягае 30 %. У 22 % учасниыв вшни додатково виявлеш субклшчш прояви [3].
ПТСР охоплюють поведшкову, когнiтивну та емо-цiйну сфери хворого. У клшчнш картинi хвороба зде-бiльшого виявляеться через три основш групи симп-томiв: повторне переживання, уникнення, тдвищена збудливiсть. Симптомами повторного переживання е спогади, образи чи думки про травматичному подш, сновидшня, яы вiдтворюють Г! образи, переживання штенсивних почуттiв, пiдвищена фiзiологiчна реак-тивнiсть, що виявляються п!д час впливу зовнiшнiх або внутршшх стимулiв, якi символiзують або нагадують будь-який аспект травматично! подП. Симптомами уникнення е реакцй ступору у вщповщь на стимули, що асоцшються з подiею й виявляються в прагненш уни-кати будь-яких думок, почугпв, розмов про не!, видiв дiяльностi, мiсць або людей, яы можуть викликати не-гативнi спогади, зниженш iнтересу до видiв дiяльностi, якi ранiше були значущими, вщчутп вiдстороненостi або вiдчуженостi вiд шших людей, виснаженш афектив-но! сфери, втрачанш жиггево! перспективи. Симптоми п^ищено! збудливостi виявляються в порушеннi сну, пщвищенш дратiвливостi й спалахах гшву без особли-вих причин, порушенш концентрацй уваги та пам'ятi, недостатнш увазi до небезпеки, неадекватностi реакцш на будь-яы загрози тощо.
До шших бтьш загальних симптомiв ПТСР належать: гшв i/або драпвливють; вина, сором i/або само-звинувачення; зловживання шыдливими речовина-ми (алкоголь, шкотин, наркотики); почуття недовiри та/або зради з боку шших; депрешя та/або безнадш-нiсть; думки та/або почуття про су!цид; вiдчуггя само-тностi та/або вiдiрваностi вiд свпу; фiзичний бiль i/або напруження.
Виходячи з симптомiв ПТСР, наведених вище, слщ констатувати, що загалом вони мають деструктивний та дезаптативний характер i негативно впливають на якiсть життя хворого. За даними дослщження, про-веденого спiвробiтниками ДУ «1нститут неврологй', психiатрil та наркомани НАМН Украши», серед вш-ськовослужбовщв, якi перебували в зонi АТО, у 23,8 % обстежуваних виявлено високий рiвень дезадаптаци, помiрний низький — у 39,7 %, та у 36,5 % ознаки дезадаптацй' були вщсутш [6, с. 68].
Проте проблема полягае не лише в якост життя хворого на ПТСР, але й у його взаемодц з оточуючими, близькими. Як зазначае Г.С. Росшський з посиланням на даш Науково-дослщницького центру гумаштарних проблем Збройних сил Украши, 80 % вшськовослуж-бовцiв-учасникiв АТО е психолопчно травмованими на момент демобшзаци. Згiдно з сучасними статистични-ми даними, 80 % розлучень, що зафiксованi в Укршш протягом 2015—2016 рр., вiдбулися в родинах демобь лiзованих бiйцiв, причому переважна бiльшiсть з них вiдбувалася в першi пiвроку пiсля повернення з вшни [5, с. 59]. Така, хоч i непряма, статистика яскраво пщ-тверджуе наявнiсть асощально1 поведшки i критичних поведiнкових проблем у хворих на ПТСР, медико-сощ-альними наслiдками яких е виникнення та наростання кризових явищ не лише серед хворих, але й члешв !х сiмей, близьких, спiвробiтникiв тощо.
Зважаючи на надзвичайну соцiальну значущють i негативнi наслiдки вiд ПТСР учасниыв АТО та тим-часово перемщених осiб, одним iз найбтьш важливих завдань, що стоять на сьогодш перед системою охорони здоров'я нашо1 держави, е ранне виявлення та пошук найбiльш ефективних i сощально прийнятних методiв лiкування цього захворювання.
Проте своечасному дiагностуванню ПТСР пере-шкоджае ряд проблем, яы значною мiрою викликанi соцiальними й економiчними факторами. Зокрема, зверненню постраждалого за допомогою заважае його страх бути визнаним божевшьним або опинитися на облшу у психiатра. Отож, ушм пацieнтам доцiльно роз'яснювати, що !х страждання не е божевтлям, а на-впаки, це нормальна реакщя на стресовi поди. Встанов-лення дiагнозу ПТСР передбачае визначення конкрет-них симптомiв та матерiальну допомогу постраждалому за втрату здоров'я. Дiагноз, що не вiдповiдаe клМчним критерiям, може бути не п^дтвердженим. Для пдтвер-дження дiагнозу необхщш вiрогiднi докази того, що психiчна травма була дiйсно отримана на вшськовш службi, що не завжди може бути пiдтверджено документально. Тератя при клiнiчних формах ПТСР може тривати роками, з перервами на перюди ремiсil та по-вторними курсами у разi загострень. Природно, що i сусптьство, i лiкарi зацiкавленi в досягненнi бтьш тривало1 ремiсil. Для цього потрiбне кадрове забезпе-чення та достатне фшансування для проведення адекватного л^вання.
Слiд також зауважити, що бшьшють дослiдникiв заперечуе можливiсть одужання вiд ПТСР. Хронiчний перебiг захворювання в кшцевому пiдсумку призводить
до стiйких змiн особистоста, зазвичай не в кращу сторону. Проте для досягнення тривало1 ремiсil в лiкуваннi такi невтшш прогнози е вкрай руйнiвними. З огляду на особливостi захворювання, його психiчний характер хворим необхщно пiдкреслювати можливiсть спонтанного одужання, навпъ якщо воно вiдбуватиметься з певними характеролопчними змiнами.
Поряд iз традицiйними для даного захворювання методами лшування, зважаючи на хрошчний його перебiг та досить негативне сприйняття в суспшьст, особливу увагу при лiкуваннi ПТСР слiд придтяти со-цiально-психологiчним умовам життя хворого та су-часним методам психолопчно1 терапй, таким як арт-тератя, анiмалотерапiя тощо.
Розглядаючи соцiально-психологiчнi умови життя хворого, у першу чергу слщ звернути увагу на родинне коло хворого — позитивне його сприйняття, розумшня сутноста хвороби та и особливостей; емоцiйна пiдтрим-ка близьких е найкращим середовищем для подолання негативних симптомiв захворювання та полегшення його перебиу. Велике значення для забезпечення пщ-тримуючих сощально-психолопчних умов хворих мае адекватне сприйняття захворювання, його причин та наслiдкiв у сусптьст, нормальне ставлення громадян до таких хворих у побутових i професшних ситуащях. Досягти цього можна шляхом проведення державою вiдповiдних роз'яснювальних, iнформативних заходiв, зокрема з використанням сощально1 реклами, соцiаль-них мереж тощо.
Стосовно сучасних методiв психологiчноl коригую-чо! терапй, слiд видiлити арт-терапiю та ашмалотера-пiю. Цiкавим е досвiд обласного гостталю ветеранiв вiйни, де активно проводять роботу з учасниками АТО досвщчеш психологи, психотерапевти. Психокорекцiй-ш заняття, побудованi iз використанням методiв арт-терапй, дають змогу учасникам АТО дистанцiюватися вiд травматичних переживань, зафiксованих переважно у невербальних образах, шляхом !х об'eктивiзацil i зо-браження у вiзуальних образах, дати вихщ внутрiшнiм конфлiктам i сильним емощям, iнтерпретувати витiс-ненi переживання, сприяють усвщомленню власних вiдчуттiв i почутв.
Арт-терапiя надае можливiсть не лише творчо само-виразитися, але й бтьше пiзнати себе, виразити свш внутрiшнiй свiт через творчють. Поеднання вербально1 i невербально1 експреси сприяе переробцi та переосмис-ленню травматичного досвщу. Арт-терапiя не вимагае особливих здiбностей або художнiх навичок, а тому не мае обмежень у використанш. Потрiбно зазначити, що в процеш творчого самовираження можливий вибухо-вий вихiд сильних емоцш, що вимагае вiд психолога особливо1 пiдготовки. Завдяки використанню методу арт-тераш1 задiюються два механiзми психокорекцiй-ного впливу: реконструювання травмуючо1 ситуацИ в особливш символiчнiй формi та и вирiшення шляхом переструктурування на основi креативних здiбностей.
Значно1 поширеностi в психотерапевтичнш практи-цi набула ашмалотерашя — рiзновид психотерапевтич-но! допомоги, при якому у лкуванш використовуються
114
М!жнародний невролог!чний журнал, p-ISSH 2224-0713, e-ISSH 2307-1419
№ 5 (91), 2017
тварини чи !х образи. Використання ашмалотерапи сприяе зняттю стресу, нормалiзацii' роботи нервово! системи та психши, самореалiзацu, спiлкуванню. Для хворих iз ПТСР особливо важливими результатами використання ашмалотерапи е отримання навичок, що сприяють гармошзаци мiжособистiсних вiдносин з людьми, псимчнш i соцiальнiй реабштаци.
Висновки та перспективи подальших досл^джень
У сучасних нестабiльних суспiльно-полiтичних i со-цiально-економiчних умовах для нашо! держави великого значення набувають психолопчш проблеми та розлади населення, особливо це стосуеться ПТСР, яи е найбтьш поширеними серед учасниыв бойових дiй АТО та тимчасово перемщених осiб. Проте негативнi медико-сощальш наслiдки вiд цих розладiв торкають-ся значно ширших категорiй населення, що вимагае активно! та виважено! роботи закладiв сфери охорони здоров'я щодо раннього виявлення та лшування ПТСР. Основними та найбiльш значущими методами, що ма-ють використовуватись додатково до традицшно! пси-холопчно! терапи, е створення сприятливих сошально-психологiчних умов життя хворих i застосування сучасних методiв психолопчно! корекци, зокрема арт-терапи та ашмалотерапи.
Конфлшт 1нтерес1в. Автори заявляють про вщсут-шсть конфлшту iнтересiв при шдготовш дано! стагтi.
Список лiтератури
1. Всемирная организация здравоохранения [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.who.int/mental_health/ management/depression/ru/.
2. Малкина-Пых И.Г. Психологическая помощь в кризисных ситуациях/ И.Г. Малкина-Пых — М.: Эксмо, 2005. — 960 с.
3. Матяш М.М. Украгнський синдром: особливостi посттравматичного стресового розладу в учаснитв антитерорис-тичноi операцй' [Електронний ресурс]/ М.М. Матяш, Л.1. Ху-денко// Укратський медичний часопис. — 2014. — № 6(104).
4. Профыактика посттравматичних стресових розладiв: психологiчнi аспекти. Методичний поабник / Упор.: Д.Д. Ро-мановська, О.В. 1лащук. — Чертвщ: Технодрук, 2014. — 133 с.
5. Ростський Г.С. До проблеми порушення здоров'я сiм'i демобiлiзованих вшськовослужбовщв — учасникiв антитерористичног операцй'/ Г.С. Ройнський // Психосоциальная реабилитация пострадавших и перемещенных из зоны АТО на базе центра психосоциальной реабилитации детей и подростков «Фельдман Экопарк»: мат-лы научно-практ. конф. (12-13 октября 2016 г.). — Харьков, 2016. — С. 58-59.
6. Шестопалова Л.Ф. Дослiдження особливостей постстре-сового реагування у вшськовослужбовщв, ят перебували в зот АТО/Л.Ф. Шестопалова, В.А. Кожевткова, О.О. Бородавко// Психосоциальная реабилитация пострадавших и перемещенных из зоны АТО на базе центра психосоциальной реабилитации детей и подростков «Фельдман Экопарк»: мат-лы научно-практ. конф. (12-13 октября 2016 г.). — Харьков, 2016. — С. 67-69.
Отримано 22.03.2017 ■
Чepнeнкo И.И.1, Чyхнo И.А.2
1Облaстнoй гoспитaль вeтepaнoв вoйны, г. Хapькoв, Укpaинa 2Хapькoвский нaциoнaльный мeдицинский yнивepситeт, г. Хapькoв, Укpaинa
Coвpeмeнныe мeтoды пcиxoлoгичecкoй тepaпии 6oAbHbix c пocттpaвмaтичecкими cтpeccoвыми paccтpoйcтвaми в кoнтeкcтe иж мeдикo-coциaльнoгo знaчeния
Резюме. В статье раскрыто медико-социальное значение посттравматического стрессового расстройства (ПТСР), основные причины его распространенности в современных условиях в нашей стране, факторы риска и основные категории населения, находящиеся в группах риска заболевания ПТСР и наиболее значимых негативных медико-социальных последствий распространенности такого
заболевания. Охарактеризовано течение заболевания и определены современные методы психологической терапии больных.
Ключевые слова: посттравматические стрессовые расстройства; психические расстройства; медико-социальное значение ПТСР; арт-терапия; анималотерапия; методы психологической терапии
I.I. Chernenko1, I.A. Chukhno2
1Regional Hospital for War Veterans, Kharkiv, Ukraine
2Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine
Modern methods of psychological therapy in patients with post-traumatic stress disorders in terms of their medical and social importance
Abstract. The article deals with medical and social importance of post-traumatic stress disorders (PTSD). The purpose of the paper is to identify the main causes of PTSD, medical and social importance of this disease and to determine the possibility and feasibility of art therapy and other modern methods for the treatment of patients with posttraumatic disorders. The main causes for the prevalence of PTSD in the present conditions in our country were determined, they include socio-political and socioeconomic instability, antiterrorist operation. Medico-social and socio-economic effects of
PTSD on patients, their relatives and society were described. The role of early diagnosis and effective treatment of the disease was determined. The following approaches should be used in addition to traditional psychological therapy: to create favorable social and psychological conditions for patients and to use modern methods of psychological treatment, including art therapy and animal therapy. Keywords: post-traumatic stress disorders; psychiatric disorders; medical and social importance of post-traumatic stress disorders; art therapy; animal therapy; methods of psychological therapy
