CC BY
43
УДК 616-036.83:612.176:355.4 - 036.86 Науменко Л.Ю., CnipHa 1.Д., Борисова 1.С., Кузьменко В.1., Ттов Г.1., Березовський В.М.
КРИТЕРИ ОБМЕЖЕНЬ ЖИТТ€Д1ЯЛЬНОСТ1 ПРИ ПОСТТРАВМАТИЧНОМУ СТРЕССОВОМУ РОЗЛАД1 У УЧАСНИК1В БОЙОВИХ Д1Й
ДЗ «Дрmропепровська медична академiя МОЗ УкраТни», м. Днiпро Днiпропетровський военний госпiталь, м. Днiпро
Вiйськово-медична служба управлгння ВМУ СБ УкраГни в УправлгннГ СБУ у Днiпропетровськiй области м. Днiпро
В даний час питання медико-со^ально'У експертизи, психолог'чно'У i профеайно'У реабШтаци при ПТСР розробленi недостатньо. Не повною мiрою вивчен психологiчнi особливостi i, переважно, особистснi чинники, як багато в чому визначають ступнь обмежень життед'яльностi при даному захворюваннi. У зв'язку з цим виникае потреба в оптим'зацУУ критерпв порушень життед'яльностi учасник'т АТО як основних критерпв визначення ознак iнвалiдностi. Метою роботи було за результатами анал'зу посильних документ'¡в на МСЕК «Направлення на МСЕК» (форма 088) та даних об'ективних i додаткових методв досл'дження (амбулаторн карти) досл'дити i систематизувати науково-практичн та медико-соцiальнi пдходи щодо обмежень критерпв життед'яльност'1 при посттравматичному стресовому розлад'1 у вiйськовослужбовцiв - учасник'т бойових дш в зон аТо для визначення груп iнвалiдностi. Дослiдження проводилося на баз'1 КЗ «Обласного клiнiчного центру МСЕ ДОР» м. Днпро (головний лкар, к.мед.н. Концур В. М.). ПТСР - це непсихотична в'дстрочена реак^я на травматичний стрес, яка здатна викликати ряд псих1'чних i поведнкових порушень псля завершення травматичноУ дп. Для виникнення необхдно, щоб людина випробувала дю стресу, який виходить за меж!' звичайного людського досв/'ду i здатний викликати дистрес. В статт'1 визначен основн критер) визначення груп iнвалiдностi хворих з ПТСР на основi виявлених критерпв обмежень життедiяльностi учасник'т бойових дй в зон АТО та систематизован пдходи щодо УхньоУ потреби у рiзних видах реабШтацп. За результатами анал'зу посильних документ'в на МСЕК «Направлення на МСЕК» та даних об'ективних i додаткових метод'т досл'дження визначенн основн критер) обмежень життедiяльностi учасник'т бойових дй в зон АТО - хворих на ПТСР - здатнють контролювати свою поведнку, здатнсть до трудовоУ дiяльностi та здатнсть до сплкування. В сучасних умовах зб'тьшення к/'лько^i учасник'т АТО - постраждалих в бойових д'ях - проблема ме-дико-со^ально'У експертизи при ПТСР набувае особливоУ актуальностi. 1ндив1'дуальна програма ре-абШтаци Ывал'д'т з д'агнозом ПТСР складаеться з рiвних за своею значимстю напрямк'т: медична, со^альна, психолог'чна та професюнальна реаб'т'тац'я. Роздли 1ПР повинн заповнюватися в'дпо-в'дно до потреб хворого (нвал'да) з ПТСР. У зв'язку з тривалою ситуацю на Сходi УкраУни ПТСР мае тенденцИ до зростання в ^ру^ур'! 1'нвал1'д1'зуючих захворювань, травм та поранень у учасни-к'т АТО. Прийнятий «Унфкований клiнiчний протокол ... «Реак^я на важкий стрес .. Посттрав-матичний стресовий розлад» сприятиме адекватному та своечасному наданню медично'У допомоги хворим та нвал'дам з проявами ПТСР.
Ключов1 слова: медико-соц1альна експертиза, обмеження критерпв життед1яльност1, учасники АТО.
Дослiдження е фрагментом науково-дослiдноi' роботи «Розробка клнко-експертних пiдходiв до о^нки обмеження життедiя-льно^ хворих та iнвалiдiв з ревматичними враженнями суглобiв, внутрiшнiх органiв та визначення реабтта^йного поте-н^алу на рiзних стадiях захворювань», № державно)'реестрацп 0105U007832, шифр 1Н.05.06.
Вступ них сил УкраГни за 2015 ргк, 80% украГнських
„ _ . . вшськовослужбовцгв, задiяних в АТО, внаслгдок
Сучаснии военнии конфлгкт, що склався на . к - . к
^ ^ .. . гнтенсивностг боиових дш i часу перебування в Сходi Украши обумовив появу велико1 кглькостг н ' rVoi о
^ ■ к- -о зош АТО отримали психiчнi травми [18]. Розпо-
вшськовослужбовцгв-учасникгв боиових дш. За ^ пт^п - « ■
■ всюдженють ПТСР у вгиськовослужбовцгв, що даними, висвггленими на саитг Мшютерства ^ , □то^иоиы^лииоцт, ^
00 огне проходили службу в Республiцi 1рак складае вщ
оборони Украши станом на 23 грудня 2016 року, лу . м 0„ 0/ í00/„ 3 4 к пт^п
^ ^ - — „„4 1, 4 до 31 % [22]. Поточна поширенють ПТСР у
статус учасника боиових дш вже отримали 187 ' м 11 и^ши^то.о у
-!лл к ок - ~ ■■ rom п хворих в установах первинно! медично! допомо-
тисяч 741особа Зброиних Сил Украши [20]. Ра- к 3 к -по/ опо/
■ с? - ■ ги коливаеться в широких межах вщ 2% до 39%,
зом iз боиовим досвщом, учасники антитерорис- ^лиосюю^, □ ощ ^
... ".-г " ,3 . ^ що пояснюеться рiзними рiвнями впливу травми
тичног операц^ (АТО) отримують чисельнi пора- го01 „ ^ ^ 3 ^
нення та м^н iЧнi травмри, а'гхня психiка зазнае t23]- Пфсттравмнати чнi стfф^0вi порушення с?при-
« - яють формуванню специфмних сiмеиних вiдно-
значних змш. Участь у боиових дiях впливае на « ■■■
■ ..... син, особливих життевих сценар^в, i можуть
CBiД0MiCTЬ людини, Пiддаючи !! сериозним ЯKiC- ' rnu^yiD
. <-Г ■ к - впливати на все подальше життя людини, приз-
ним змiнам. Отримаш в екстремальних боиових . . . ^
нмовах псих!чнртранми ста(рть пiдr'рунтя^й для ВС)дтячи. в ^ числi i д°к ^ормуУваИнЯi поРушень
3 ¡- ^ ■ .3 ■ життедiяльностi - ознак iнвалiдностi. Зокрема
психолопчних або психiчних розладiв, якi прояв- пх„п , ^
■ дiагноз ПТСР пов'язании з пiдвищеним ризиком
ляються в першу чергу трудными в процесi диникнення леменц1и [21] д щ р
адаптацГ| до мирного життя. За даними Науково- Для реабтэд хворих з ПТСР держава ро-
дослiдного центру гумангтарних проблем Зброи- м м 4 н н н н
бить дieвi кроки. Це i 4ÍTKa законодавча база, щодо со^ального захисту вшськовослужбов^в-ветерашв АТО та амей загиблих, i 4ítkí дiагнос-тичнi пiдходи до визначення ПТСР. Так, в 2016 роц розроблений та затверджений Наказом Mi-нютерства охорони здоров'я УкраТни вiд 23.02.2016 №121 «Ушфкований клiнiчний протокол первинноТ, вторинноТ (спецiалiзовано'0 та третинноТ (високоспецiалiзовано'0 медичноТ до-помоги «Реак^я на важкий стрес та розлади адаптаци. Посттравматичний стресовий розлад» [17]. Документ розроблений з урахуванням су-часних вимог доказовоТ медицини, розглядае особливостi проведення дiагностики та лкуван-ня пацiентiв з ПТСР в Укра'Тш з позицiТ забезпе-чення послщовносп етапiв медичноТ допомоги. В протоколi розробленi чiткi пiдходи медикамен-тозноТ та психологiчноТ допомоги таким хворим. В законодавчих актах, щодо реабт^ацшноТ допомоги розроблена послщовна схема надання санаторно-курортних послуг учасникам АТО та шльгове обслуговування члеыв Тх сiмей [13]. Кошторисом Мшоборони за 2016 рiк на медичне забезпечення передбачено 257 мтьйошв гри-вень, у тому числi близько 200 мтьйошв гривень на оплату медикамент [16]. Важливим фактом при цьому е те, що практично кожний учасник АТО, який мае фiзичнi травми чи поранення або потребуе реабт^ацшноТ допомоги, проходить медико-со^альну експертизу (МСЕ) для визначення групи швалщносп або встановлення вщ-сотюв втрати працездатност та оформлення ш-дивiдуальноТ програми реабiлiтацiТ (1ПР) для встановлення факту потреби надання певних птьг. В той же час, у лiкарiв МСЕ комiсiй вини-кають певнi труднощi при визначенш груп шва-лiдностi у учасниюв АТО при рiзних ступенях тя-жкостi ПТСР.
На сучасному етап рееструеться збiльшення кiлькостi учасниюв АТО - постраждалих в бойо-вих дiях, тому проблема медико-со^альноТ екс-пертизи при ПТСР набувае особливоТ актуаль-ностi. Науково-обфунтований експертно-методичний пiдхiд до оцiнки життедiяльностi та соцiальноТ адаптацiТ людини, проведення повно-го комплексу заходiв з медико-со^альноТ, про-фесiйноТ та психолопчноТ реабiлiтацiТ сприяе ш-теграцiТ постраждалих АТО в суспiльство. В да-ний час питання медико-со^альноТ експертизи, психолопчноТ i професшноТ реабiлiтацiТ при ПТСР розроблен недостатньо. Неповною мiрою вивченi психологiчнi особливостi i, переважно, особистюш чинники, якi багато в чому визнача-ють ступiнь обмежень життедiяльностi при да-ному захворюванш. У зв'язку з цим виникае потреба в оптимiзацiТ критерив порушень життедiя-льностi учасникiв АТО, як основних критерив визначення ознак швалщностк
Мета роботи
За результатами аналiзу посильних докумен-^в на МСЕК «Направлення на МСЕК» (форма
088) та даних об'ективних i додаткових методiв дослiдження (амбулаторн карти) дослiдити i си-стематизувати науково-практичш та медико-соцiальнi пщходи щодо обмежень критерiTв жит-тeдiяльностi при посттравматичному стресовому розладi у вшськовослужбов^в - учасникiв бойо-вих дш в зонi АТО для визначення груп швалщ-ностi.
Матерiали i методи дослiдження
Дослiдження проводилося на базi КЗ «Обла-сного ключного центру МСЕ ДОР» м. Дшпро (головний лiкар, к.мед.н. Концур Вктор Микола-йович). Аналiз статистичних даних роботи МСЕК УкраТни визначив, що у 2015 роц оглянуто 5803 учасниюв АТО. З них визнано швалщами 2382 (41%) оаб, встановлено ступiнь втрати працез-датносл - 3423 (59%) особам. За структурою ш-валiдностi: I групу швалщносп встановлено 92 особам (3, 86 % загальноТ кiлькостi швал^фв), у тому числi I А - 35, I Б - 57, II - 525 особам (22 %), III - 1730 особам (72, 6 %). При цьому 2506 оаб потребували рiзних видiв реаб^таци: забезпечення предметами медичного призначен-ня, технiчними та шшими засобами реабiлiтацiT, послугами медичноТ реаб^таци та iн. [9].
Результати дослщження та Тх обговорення
ПТСР - це непсихотична вiдстрочена реак^я на травматичний стрес, яка здатна викликати ряд психiчних i поведшкових порушень пiсля за-вершення травматичноТ дiT. Для виникнення ПТСР необхщно, щоб людина випробувала дш стресу, який виходить за межi звичайного люд-ського досвiду i здатний викликати дистрес. На вщмшу вщ гостроТ стресовоТ реакцiT, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) виникае не пщ час травмуючоТ поди, а у вщдалеш термiни -в перюд до 6 мюя^в з моменту отримання бо-йовоТ травми [2,11].
ПТСР характеризуеться чотирма типами симптомiв:
- симптоми повторного переживання травматичноТ поди, таю як нав'язливi спогади чи сни;
- симптоми уникання, таю як уникання думок, почутпв i мюць, пов'язаних з травматичною по-дiею;
- симптоми зацтеншня, таю як вщчуття вщс-тороненостi вщ iнших;
- симптоми пiдвищеноT збудливосп, такi як поганий сон, дра^вливють i надмiрна насторо-женiсть [14,24].
Направляючи хворого ПТСР на МСЕ лкар закладу охорони здоров'я (ЗОЗ) повинен оцшити клiнiчнi данi, анамнез, обсяг i адекватнють про-веденоТ комплексно!' терапiT, провести аналiз причин затяжного переб^у захворювання, дати оцшку ступеню тяжкостi та наявних стшких обмежень життедiяльностi у вщповщносп з Наказом МОЗ УкраТни №561 вщ 14.11.2011р. та Постанови КМУ №1317 вщ 3.12.2009р. 0з доповнен-нями), де вщображеш об'ективнi характеристики
ступешв тяжкост порушень функцiй opraHi3My у виглядi клiнiко-функцiональних характеристик стiйких порушень функцш opraHi3My людини. Пн дставою для встановлення швалщносп е стiйкi, помiрнi, вираженi та значно вираженi важкост функцiональнi порушення в органiзмi, зумовлеш захворюванням, наслiдками травм або вродже-ними вадами, що призвели до помiрно вираже-ного обмеження життедiяльностi особи, в тому числi ïï працездатностi, але потребують со^а-льноТ допомоги i соцiального захисту [9]. При цьому оцшюють: здатнiсть до самообслугову-вання; здатнiсть до пересування; здатнють до орiентацiï; здатнiсть до сшлкування; здатнiсть контролювати свою поведшку; здатнiсть до на-вчання; здатнють до трудовоТ дiяльностi [14]. Кл^чш прояви ПТСР та його ускладнення, в тому чи^ коморбщш стани, пов'язанi з основним захворюванням, обумовлюють наступнi особли-востi со^альноТ дезадаптацiï хворих на ПТРС: ускладнення спткування; труднощi до встановлення ситуативно-адекватних контак^в; ускладнення можливост контролювати свою поведiнку; неадекватна самооцшка i оцiнка взаемовiдносин мiж людьми; ослаблення вмшня органiзувати свою поведшку з урахуванням конкретно'!' ситуаций со^ально-правових та морально-етичних норм. Для визначення даних порушень потрiбно оцшити порушення психiчних функцiй сприйнят-тя, уваги, памяп, мислення, мови, емоцш, волi [14]. Наслiдком порушень вищезазначених функцш, що виникають при ПТСР в залежност вщ ступеню Тх тяжкосп, стае соцiально-психологiчна дезадаптация в типових життевих ситуа^ях («осв^а», «армiя», «ам'я», «робочi вщносини», «друзЬ, тощо). Таким чином, при ПТСР часпше обмежуються наступнi критерiï життедiяльностi: здатнiсть контролювати свою поведiнку та здатнють до трудовоТ дiяльностi.
Статистичнi данi 2016 року КЗ «Обласного клiнiчного центру МСЕ ДОР» м. Дншро (голов-ний лкар, к.мед.н. Концур В.М.) доводять, що кь лькiсть оглянутих громадян-учасникiв АТО ста-новила 785 осiб; з них практично 92% хворих мали ПТСР, що пщтверджувалось даними об'ективного обстеження та консульта^ями спе-^алю^в. При цьому аналiз посильних докумен-тiв на МСЕК та даних об'ективних i додаткових методiв дослщження визначив, що основними показаннями до направлення на МСЕ хворих з ПТСР е:
- помiрно виражеш прояви ПТСР, незважаю-чи на активне лкування, у разi неможливостi продовжувати роботу в своТй професiï за проти-показань, якщо перехщ на доступну роботу не може бути здшснений за ршенням лiкарськоï комiсiï;
- вираженi прояви ПТСР, часпше на етапi вщдалених наслiдкiв, при неефективностi меди-каментозноТ терапiï та психотерапiï, в ситуаци тривалоТ тимчасовоТ непрацездатностi.
Вiдповiдно до !нструкци про встановлення
груп швалщносп МСЕ проводиться пiсля повно-го медичного обстеження, здшснення необхщ-них дослщжень, оцiнювання соцiальних потреб швалща [9,14].
Необхiдний мiнiмум обстеження при направлены на МСЕ:
1. Результати соматичного дослщження та загальнокл^чш дослщження.
2. Даш про динамку захворювання (спосте-реження в стацюнар^ пол^шщО.
3. Результати шструментальних дослщжень головного мозку. Даш нейрофiзiологiчного обстеження та нейровiзуалiзацiï самi по собi не мають дiагностичного значення, i можуть вико-ристовуватися лише для диференцшноТ дiагнос-тики. За необхщносп верифiкацiï органiчного ураження головного мозку, з метою проведення диференцшноТ дiагностики або встановлення наявностi коморбщноТ патологiï органiчного по-ходження (черепно-мозковоТ травми, нейрошфе-кци") проводять ЕЕГ та КТ або МРТ.
4. Експериментально-психолопчне дослн дження. Обов'язковi (на другому рiвнi надання медичноТ допомоги): шкала кл^чноТ дiагностики (Clinical-administered PTSDScale-CAPS-5); конт-рольний список ПТСР для DSM-V(PCL-5); конт-рольний список життевих подш для DSM-V(LEC-5). Бажаш (за наявностi вiдповiдних симптомiв): госштальна шкала тривоги i депресiï; шкала де-пресiï Гамiльтона (HAM-D); шкала тривоги Гамн льтона (HAM-А); Птебурзький опитувальник яко-стi сну[17].
5. Консульта^я психолога.
6. Консультацiя психiатра з поточних ризикiв для хворого та оточуючих: сущидальш думки (плани), засоби (наприклад зброя, надлишок ль кiв тощо), анамнез (наприклад насильство або спроби самогубства), поведшка (наприклад аг-ресiя, iмпульсивнiсть), поточнi стресори життя, попередне лкування психiчних розладiв та ад-диктивноТ поведiнки.
Важливим е на етапi пiдготовки до проведення МСЕ здшснення диференцшноТ дiагностики (депресивнi розлади, тривожнi розлади, розлади адаптаци, залежнiсть вiд алкоголю та психоак-тивних речовин, хрошчний бiль, розлади особи-стостi, затяжна реак^я суму тощо) та визначення коморбщних станiв (депресiï, бтолярш розлади, розлади особистостi, адитивш порушення, генералiзованi тривожнi та пашчш розлади, со-цiальнi фоби).
Критери iнвалiдностi при ПТСР. Клшико-функцюнальними ознаками легкого перебiгу ПТСР, вщповщно до МКБ-10 е: поодинокi етзо-ди повторного переживання травми; легке зни-ження спонукальних функцiй; легкi емоцшно-вольовi порушення; порушення сну, що не но-сять системний характер; особистюш особливо-стi хворих не перевищують рiвень акцентуацiï. Результати додаткових методiв дослiдження вказують на наявнють легких порушень глоба-льних i специфiчних розумових функцiй, пере-
важно емоцшно-вольових i когштивних функцш. Анамнез захворювання - менше 1 року. Шуван-ня - робота з психологом, без потреби медикаментозного супроводу. У таких хворих обмежен-ня життедiяльностi вщсутш, що означае вщсут-нють ознак швалщностк Легкий ступшь тяжкостi порушень психiчних функцiй спостерiгаеться та-кож у хворих при прогресуючому переб^у ПТСР на ™i адекватноТ вiдповiдi на медикаментозне лкування. В таких випадках за умов, якщо немае шших швалщизуючих чинникiв, а перiоди тимча-совоТ непрацездатностi е короткочасними без ознак софальноТ недостатностi, iнвалiднiсть хворим не визначаеться. Таю хворi потребують активних профтактичних дiй, щодо запоб^анню виникнення iнвалiдностi. А саме: подальшого проведення медичних, психотерапевтичних за-ходiв та трудових рекомендацiй ЛККОЗО [7,11]. Такими рекоменда^ями повиннi бути: регулярна i тривала (як правило протягом року) медикаме-нтозна терашя; «Д» спостереження психiатра, психотерапевта, а при необхщносп - лiкарiв ш-ших спе^альностей; рацiональне працевлашту-вання з урахуванням протипоказань, а при не-обхщносп - перенавчання та освоення шшоТ професiï; дотримання термiнiв тимчасовоТ не-працездатностi; своечасним визначенням групи швалщносп з метою попередження прогресу-вання захворювання з погiршенням стану.
III група швалщносп при ПТСР визначаеться хворим з помiрно вираженими порушеннями психiчних функцiй, що призводить до помiрного ступеню обмеження життедiяльностi у зв'язку зi зниженням квалiфiкацiï, зменшенням обсягу ви-робничоТ дiяльностi за наявностi непридатних факторiв в процеа або умовах працi (за критерн ем порушення здатностi до трудовоТ дiяльностi першого ступеня). Порушуються також здатнють до сшлкування та здатнють контролювати свою поведшку. Клшико-функцюнальш ознаки помiрно виражених порушень психiчних функцш вщповн дно до МКБ-10 у хворих на ПТСР проявляються: симптомами уникнення зi зниженням штересу до професiйноï дiяльностi та захоплень, хоб^ вщ-чуттям вщстороненосп, вiдчуження вiд iнших (часто близьких) людей; збщнення почуттiв, вщ-сутнють позитивних емоцiй; вiдсутнiсть планiв на майбутне; симптомами пщвищеноТ збудженостi; збер^аються симптоми повторних переживань. Анамнез - подовженють захворювання 1 - 1,5 роки. Результати додаткових методiв дослн дження, в тому числi психолопчного тестування вiдображають наявнiсть помiрних порушень гло-бальних i специфiчних розумових функцш, як сягають другого ступеня вираженостк Дана група хворих мае високий реаб^тацшний потенцн ал, i за умов використання вах реаб^тацшних заходiв може повнiстю вщновити працездат-нiсть. Але при цьому необхщно враховувати, що визначення швалщносп при ПТСР сприяе фк-сацп хворого на болiсних переживаннях, форму-ванню соцiальноï ролi «iнвалiда». Визначаючи
швалщнють при ПТСР, необхiдно враховувати можливють позитивноТ динамiки та повернення хворого до виконання своТх трудових обов'язюв без обмежень у разi покращення стану, що повинно бути оцшено при черговому повторному оглядк Важливо розумiти, що покращення стану хворого можливо лише за умов виконання хворим вах реаб^тацшних заходiв, занесених в 1ПР [11,15].
II група iнвалiдностi при ПТСР без супутньоТ патологiï визначаеться вщносно рiдко. Пiдста-вами е значне обмеження життедiяльностi у зв'язку з вираженими проявами ПТСР та при не-ефективносп лiкування, коли виникае обмеження здатносп до трудовоТ дiяльностi другого ступеню, контролю за своею поведшкою другого ступеня та здатносп до сшлкування другого ступеню. Клшико-функцюнальш ознаки виражених порушень психiчних функцш на еташ вщдалених наслiдкiв, вiдповiдно до МКБ-10 у хворих на ПТСР проявляються: вираженими змшами осо-бистосп; наявнiстю стiйкоï супутньоТ патологiï у виглядi органiчного (часто судинного ураження ЦНС); синдромом залежносп рiзного ступеню вираженостк Результати додаткових методiв дослщження та психолопчного тестування вщо-бражають наявнють порушень глобальних i спе-цифiчних розумових функцiй, якi досягають тре-тього ступеню вираженостi.
При МСЕ хворих та iнвалiдiв з ПТСР важливо пам'ятати, що життедiяльнiсть хворого обмежуе не тiльки основне захворювання, але i супутш синдроми, Тх стшкють i ступiнь тяжкосп, темп i тип перебiгу, наявнють несприятливих усклад-нень [1,3].
Причинами швалщносп при ПТСР вщповщно до Постанови КМ №1317 вщ 3.12.2009р. у учас-никiв та постраждалих в АТО можуть бути пора-нення, контузiï, калiцтва, захворювання:
- одержаш пiд час захисту Батьювщини, виконання обов'язкiв вшськовоТ служби (службових обов'язкiв);
- одержаш пщ час захисту Батькiвщини, виконання шших обов'язюв вiйськовоï служби, пов'я-заних з перебуванням на фротч в iншi перiоди;
- пов'язаш з участю у бойових дiях та перебуванням на територп iнших держав;
- пов'язаш з виконанням службових обов'яз-
юв;
- одержанi внаслiдок полiтичних репресш;
- пов'язанi з виконанням обов'язюв вiйськовоï служби або службових обов'язюв з охорони гро-мадського порядку, боротьби iз злочиннiстю та лквща^ею наслiдкiв надзвичайних ситуацiй;
- одержаш пщ час участi у масових ак^ях громадського протесту в УкраТш з 21 листопада 2013р. по 21 лютого 2014р. за евроштеграцш та проти режиму Януковича (у Революцп Пдносп); (доповнено згiдно з Постановою КМ №482 вщ 26.06.2015).
- поранення, контузи, калiцтва, одержаш пщ час безпосередньоТ участi в антитерористичнш
операцiï, забезпеченн ïï проведення; (доповнено згiдно з Постановою КМ №569 вiд 31.08.2016) [9].
Реаб^та^я iнвалiдiв та хворих на ПТСР. Bi-домо, що шдивщуальна програма реабiлiтацiï (inP) швал^в з дiагнозом ПТСР складаеться з чотирьох рiвних за своею значимютю напряма-ми: медична, соцiальна, психолопчна та профе-сiональна реабiлiтацiя.
Медична реаб^та^я — спецiалiзований етап вщновлювального лiкування. Лкувально-профiлактичнi заходи на цьому етап спрямованi на морфолопчне та функцiональне вiдновлення значно знижених або тимчасово втрачених фун-кцш органiв i систем хворого шляхом застосу-вання спецiальних лiкувальних заходiв. В реко-мендацiï щодо заходiв медично^ реабiлiтацiï по-трiбно включати «Д» спостереження; призна-чення пщтримуючо'|' терапiï лiкарськими препаратами за потребою та вщповщно тяжкостi за-хворювання [7]. «Д» спостереження за станом патента на етапi медикаментозное терапiï проводиться щоденно впродовж перших 2 тижшв, через день впродовж наступних 2 тижшв (якщо немае шшо^ потреби штенсившшого спостереження, наприклад за вщсутносп терапевтичного ефекту, ускладнень терапп, коморбiдних розла-дiв та ш.), та 1 раз на тиждень пiсля 1-го мюяця терапiï, якщо немае потреби в штенсившшому спостереженнi [17]. Патентам iз ПТСР рекомендовано спостереження (у консультативна або диспансернiй групах). При передачi вщповщаль-ностi за продовження призначень у ЗОЗ, що на-дае первинну медичну допомогу, лкар загально^ практики — амейний лiкар мае отримати чiтку рекомендацш щодо плану лiкування, дозування лшв та очiкуваноï тривалостi терапiï. З ураху-ванням перебiгу захворювання та можливосл погiршення стану хворого, особливо при низько-му комплаенсi, обов'язково потрiбно включати рекомендацiï стацiонарного лкування. Стацю-нарне лiкування повинно бути ретельним чином узгоджено з амбулаторним терапевтичним про-цесом, а планування подальшого ходу лкування повинно розпочатися якомога швидше пiсля на-дходження хворого в стацюнар. Пiдставою для початку лкування е порушення со^ального фун-кцiонування, неефективнiсть наданоï первинно^ медичноï допомоги, побажання пацiента щодо лкування у закладах охорони здоров'я (ЗОЗ), що надають вторинну медичну допомогу. Фар-макотерапiю при ПТСР не слщ розглядати як ру-тинну терапiю першого ряду замють психотера-пiï та психокорекцiï, сфокусованих на травмк У разi позитивное вiдповiдi на медикаментозне ль кування його слщ проводити не менше 12 мюя-цiв [17]. Медичний аспект реаб^таци хворих та швал^в ПТСР обов'язково повинен включати санаторно-курортне лкування. На сьогоднi у складi Збройних Сил Украïни залишилось ттьки три санаторно-курортнi заклади i одне санатор-не вiддiлення загальною штатною мiсткiстю на 1400 лiжок [10]. Перелк медичних показань та
протипоказань до санаторного лкування в сана-торно-курортних закладах Збройних Сил Украши затверджений наказом Мшютерства оборони вщ 09.12.2015 №703, який зареестрований у Мшю-терствi юстицп 31.12.2015 за №№1681/28126— 1683/28128.
Питання ^^ально^ реаб^таци дуже важливi i е досить впливовими на переб^ ПТСР [12,13]. У таких хворих со^альна реаб^та^я передбачае взаемодiю хворого з рiзними соцiальними службами за мюцем його проживання: вiйськовий ко-мiсарiат, служби зайнятостi, вiддiли соцiального страхування, тощо. За перюд 2014-206рр. в державi прийнято бiльше 30 нормативних доку-ментiв та близько 40 доповнень до юнуючих за-кошв, постанов КМ Украïни тощо, як стосуються питань соцiального захисту учасниш АТО i чле-нiв ï* сiмей [12,13,16].
Питання психологiчноï реаб^таци у хворих на ПТРС набувають чи не найважлившого зна-чення у зв'язку з тим, що психолопчна допомога е обов'язковим методом лкування даного захворювання. Рекомендаци щодо психолопчноГ реаб^таци включають в себе рiзнi види i форми психотерапевтично^ роботи з хворим або швалн дом (iндивiдуальна та групова психотерашя). Обов'язковими психологiчними заходами е: пси-хоосвiта як пщфунтя психотерапп/психокорекци; травмофокусована когнiтивно-поведiнкова тера-пiя (КПТ); десенсиб^за^я та репроцесуалiзацiя рухом очей (ДПРО) та встановлення терапевтичного альянсу [1,3,17,25]. Додатковими методиками е: стрес-менеджмент та амейна психотерашя, бо психолопчна реаб^та^я мае перед-бачати також психоосв^у не ттьки хворого або швалща з ПТСР, а i члешв його родини [9,17,25]. Сеанси травмофокусовано^ КПТ проводять шди-вщуально, 8-12 сеанав залежно вiд часу початку психотерашя та терапевтичноï вiдповiдi. Юль-кiсть сеансiв може бути збтьшена (по 10 сеан-сiв, до 5 курав, бажано в групових варiантах), якщо е ознаки формування хрошчного ПТСР зi специфiчними змшами особистостi та з проблемами ^^ально^ адаптацiï, залежно вiд часу початку психотерапи та терапевтично^ вщповщк Коли симптоми не пщдаються травмофокусова-ним втручанням, необхiдно розглянути можли-вiсть обфунтованого застосування втручань, не сфокусованих на травму iншi методи психотера-пiï та психолоично^ корекцiï та фармакотерапiю [16]. При цьому, групова КПТ, короткотривала та довготривала експозицшна психотерапiя, арт-терапiя, рацiональна психотерашя не повинш розглядатися як альтернатива шдивщуальнш терапiï [4,5,6,25]. У випадках, коли проблеми зi сном не можуть бути врегульованi, може бути доцтьним застосування вiдповiдноï фармакоте-рапп.
Pекомендацiï щодо професiйноï реабiлiтацiï повинш включати не ттьки перенавчання заре-комендованих професш, але i п^^р показаних видiв робiт на основi наявноï освiти [7,15]. Хво-
рим та швалщам з ПТСР, у зв'язку зi зниженням Тх адаптацп до рiзних навантажень, протипока-заш види роботи, що пов'язаш зi значним фiзич-ним навантаженням, постшними фiзичними пе-ревантаженнями та в екстремальних умовах. Протипоказана також праця з важкою та помiр-ною нервово-психiчною напругою. Протипоказа-ними е також праця в несприятливих метеороло-пчних умовах (висока або низька температура, вологють, задушливе примщення, коливання атмосферного тиску), вплив токсичних речовин i алерпзуючих агентiв. 1ндивщуальш протипока-зання залежать вiд особливостей особистост хворого i ступеня вираженост основного захво-рювання.
Висновки
та перспективи до подальших дослiджень:
1. За результатами аналiзу посильних доку-ментiв на МСЕК «Направлення на МСЕК» (форма 088) та даних об'ективних i додаткових мето-дiв дослщження (амбулаторш карти) визначеш основнi критерiï обмежень життедiяльностi учас-никiв бойових дiй в зон АТО - хворих на ПТСР -здатнiсть контролювати свою поведшку, здатнють до трудовоТ дiяльностi та здатнiсть до спт-кування. В сучасних умовах збтьшення кшькосп учасникiв аТо - постраждалих в бойових дiях -проблема медико-со^альноТ експертизи при ПТСР набувае особливоТ актуальностi.
2. Iндивiдуальна програма реаб^тацп швалн дiв з дiагнозом ПТСР складаеться з чотирьох рн вних за своею значимютю напрямкiв: медична, со^альна, психологiчна та професiональна реа-бiлiтацiя. Данi роздiли 1ПР повинш заповнювати-ся вiдповiдно до потреб хворого (швалща) з ПТСР з урахуванням нових со^альних можли-востей держави, що гарантоваш в нов^шх нор-мативних документах щодо медичноТ, психолоп-чноТ, санаторно-курортноТ реабiлiтацiï та со^а-льних гарантiй учасникам бойових дш в зонi АТО.
3. У зв'язку з тривалою ситуацш на Сходi УкраТни ПТСР мае тенденцп до зростання в структурi швал^зуючих захворювань, травм та поранень у учасниюв АТО прийнятий «Ужфко-ваний кл^чний протокол первинноТ, вторинноТ (спецiалiзовано'0 та третинноТ (високоспе^алн зованоТ) медичноТ допомоги «Реак^я на важкий стрес та розлади адаптацп. Посттравматичний стресовий розлад» сприятиме адекватному та своечасному наданню медичноТ допомоги хворим та швалщам з проявами ПТСР.
Лтература
1. Дпещенко В.!. Психолопчна реабтта^я вшськовослужбов^в з постстресовими психiчними розладами: Навчальний посiбник / В! Длещенко, O.Ф. Хмiляр. - Харюв : ХУПО, 2005. - 84 с.
2. Блшов O.A. Прояви посттравматичних стресових розладiв / O.A. Блшов // Aктуальнi проблеми психолош: Збiрник наукових праць Iнституту психологи iменi r.C. Kостюка НAПН УкраТни. -Житомир : «Вид-во ЖДУ iм. I. Франка», 2013. - ^м VII. Бколо-гiчна психолопя. - Вип. 32. - C. 15-20.
3. Зеленова М.Е. Исследования смысложизненных ориентаций у ветеранов боевых действий в Афганистане / М.Е. Зеленова. -М. : Истоки, 2005. - С. 91.
4. Ломакш Г.1. Прояви порушень реадаптацп учасниюв бойових дш у системi сусшльних вiдносин / Г.1. Ломакш. - Проблеми ем-пiричних дослщжень у психологи, 6-7 грудня 2012р., Кшв : Ма-терiали VI Мiжнародно''' науково-практично''' конференцп / За ред. I.B. Данилюка, I.B. Ващенко. - К. : ОВС, 2012. - С. 94-100.
5. Малкина-Пых И.Г. Психологическая помощь в кризисных ситуациях / Ирина Германовна Малкина-Пых. - М. : Изд-во Эксмо, 2005. - 960 с.
6. Малышева Л.Е. Организация медико-социальной помощи и адаптации к гражданским условиям жизни инвалидов из числа уволенных в запас военнослужащих; Пособие для врачей (в соавт. С Черновым О.Э., Гизаряном В.С.). / Л.Е. Малышева -М. : ГИУВМОРФ, 2004. - 22 с.
7. Основи медико-со^ально''' експертизи i реабттацп хворих та швалщв. Ч. I / [Л.Ю. Науменко, В.В. Чемирисов та ш.]. - Днш-ропетровськ, 2013. - 327 с.
8. Основы показники швалщност та дiяльностi медико-со^альних комюш УкраТни за 2015 рш: аналiтико-iнформацiйний довщник / А.В. 1патов, В.А. Голк [та ш.] - Дншропетровськ : Роял-Принт, 2016. - 162 с.
9. Питання медико-со^ально''' експертизи [Електронний ресурс]: Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра'ни вiд 3.12.2009р. №1317 Верховна Рада Укра'ни. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF.
10. Пограничные нервно-психические нарушения у ветеранов войны в Афганистане: Методические рекомендации / [Цыганков Б.Д., Белкин А.И., Веткина В.А. и др.] - М., 1992. - 16 с.
11. Посттравматическое стрессовое расстройство / под. ред. В.А. Солдаткина; ГБОУВПОРостГМУ Минздрава России. - Ростов н/Д : Изд-во РостГМУ, 2015. - 624 с.
12. Про реабттацто швалщв в Укра'ш: Закон Укра'ни №2961 вщ 06.10.2005 // Урядовий кур'ер («Орieнтир»). - 2005.- 2 листопада, №213.
13. Про со^альний i правовий захист вшськовослужбов^в та чле-нiв 'х сiмей : Закон Укра'ни №2012-XII вiд 20.12.1991 (зi змшами) // Вiдомостi Верховно' Ради Укра'ни (ВВР), 1992, № 15, ст.190.
14. Про затвердження 1нструкци про встановлення груп швалщнос-тк Наказ МОЗ Укра'ни № 561 вiд05.09.2011.
15. Реабiлiтацiя та зайнятють iнвалiдiв (аналiтичнi матерiали) [Електронний ресурс] / Мшютерство со^ально''' полiтики Укра'ни. -Режим доступу : www.mlsp.gov.ua.
16. Реабтта^я учасникiв АТО (аналiтичнi матерiали) [Електронний ресурс] / Мшютерство оборони Укра'ни. Офщшний сайт. -Режим доступу : http://www.mil.gov.ua/news/2016/04/29/vistup-rechmka-mmisterstva-oborom-ukraini-pid-chas-brifingu-v-ukrainskomu-krizovomu-media-czentri-
17.
18
Ушфкований клiнiчний протокол первинноУ, вторинноУ (спе^а-лiзованоï) та троганно^ (високоспецiалiзованоï) медичноï допомоги «Pеакцiя на важкий стрес та розлади адаптацп Посттравматичний стресовий розлад» : Наказ MOS Украши №121 вщ 23.02.2016.
Начальник Науково-дослщного центру гуманiтарних проблем Збройних Сил УкраТни Ha3iM Агаев po3noBiB про психологiчнi проблеми вшськовослужбов^в-учасниюв АТО [Електронний ресурс] / ^3iM Агаев.-2014. - Режим доступу : https://goo.gl/r5ZkwV.
19. Schultz I. Z. Prediction of occupational disability from psychological and neuropsychological evidence in forensic context / I.Z. Schultz, A. K. Law, L. C. Cruikshank // International Journal of Law and Psychiatry. — 2016. — Т. 49, Pt B. — С. 183-196.
20. З початку проведення АнтитерористичноТ операцп статус учас-ника бойових дш отримало понад 187700 учасниюв АТО [Електронний ресурс] // Урядовий портал. - 23 грудня 2016. - Режим доступу до ресурсу: http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?artjd=249617378.
21. Mawanda F. Ptsd, psychotropic medication use, and the risk of dementia among us veterans: a retrospective cohort study / F. Mawanda, R.B. Wallace, K. McCoy, T.E. Abrams // Journal of the American Geriatrics Society. — 2017. - Режим доступу до ресурсу: http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/jgs.14756/abstract
22. Sundin J. Ptsd after deployment to iraq: conflicting rates, conflicting claims / J. Sundin, N.T. Fear, A. Iversen [et al.] // Psychological Medicine. - 2010. - Т.40, №3. -С. 367-382.
23. Greene T. Prevalence, detection and correlates of ptsd in the primary care setting: a systematic review / T. Greene, Y. Neria, R. Gross // Journal of Clinical Psychology in Medical Settings. — 2016. — Т. 23, №2. — С. 160-180.
24. Класифка^я психiчних i поведшкових розладiв: Клтчний опис i вказiвки по дiагностицi / Всесв^ня Оргашза^я Охорони Здоров'я — 2-е вид. — К. : Сфера, 2005. — С. 148-149.
25. Дiагностика, терашя та профтактика медико-психолопчних на-слщив бойових дш в сучасних умовах. Методичш рекомендацп. / [П.В. Волошин, Н.О. Марута, Л.Ф. Шестопалова та ш.] - КиТв. -2014. - 66 с.
Реферат
КРИТЕРИИ ОГРАНИЧЕНИЙ ЖИЗНЕДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРИ ПОСТТРАВМАТИЧЕСКОМ СТРЕССОВОМ РАССТРОЙСТВЕ У УЧАСТНИКОВ БОЕВЫХ ДЕЙСТВИЙ
Науменко Л.Ю., Спирина И.Д., Борисова И.С., Кузьменко В.И., Титов Г.И., Березовский В.М.
Ключевые слова: медико-социальная экспертиза, ограничения критериев жизнедеятельности, участники АТО.
В настоящее время вопросы медико-социальной экспертизы, психологической и профессиональной реабилитации при ПТСР разработаны недостаточно. Не в полной мере изучены психологические особенности и, преимущественно, личностные факторы, которые во многом определяют степень ограничений жизнедеятельности при данном заболевании. В связи с этим, возникает потребность в оптимизации критериев нарушений жизнедеятельности участников АТО, как основных критериев определения признаков инвалидности. Целью работы было по результатам анализа посыльных документов на МСЭК «Направления на МСЭК» (форма 088) и данных объективных и дополнительных методов исследования (амбулаторные карты) исследовать и систематизировать научно-практические и медико-социальные подходы относительно ограничения критериев жизнедеятельности при ПТСР у военнослужащих - участников боевых действий в зоне АТО для определения групп инвалидности. Исследование проводилось на базе КУ «Областного клинического центра МСЭ дОр» м. Днепр (главный врач, к.мед.н. Концур В. М.). ПТСР - это непсихотическая отсроченная реакция на травматический стресс, способный вызвать ряд психических и поведенческих нарушений после окончания травматического действия. Для возникновения ПТСР необходимо, чтобы человек испытал действие стресса, который выходит за пределы обычного человеческого опыта и способного вызвать дистресс. В отличие от острой стрессовой реакции, ПТСР возникает не во время травмирующего события, а в отдаленные сроки - в период до 6 месяцев с момента получения боевой травмы. В статье определены основные критерии определения групп инвалидности больных с ПТСР на основе выявленных критериев ограничений жизнедеятельности участников боевых действий в зоне АТО и систематизированы подходы относительно их потребности в различных видах реабилитации. По результатам анализа посыльных документов на МСЭК «Направления на МСЭК» и данных объективных и дополнительных методов исследования определено, что основными критериями ограничений жизнедеятельности участников боевых действий в зоне АТО - больных ПТСР являются: способность контролировать свое поведение, способность к трудовой деятельности и способность к общению. В современных условиях увеличения количества участников АТО - пострадавших в боевых действиях - проблема медико-социальной экспертизы при ПТСР приобретает особую актуальность. Индивидуальная программа реабилитации инвалидов с диагнозом ПТСР состоит из равных по своей значимости направлений: медицинская, социальная, психологическая и профессиональная реабилитация. Разделы ИПР должны заполняться в соответствии с потребностями больного (инвалида) с ПТСР. В связи с длительной ситуацией на Востоке Украины ПТСР имеет тенденции к росту в структуре инвалидизирующих заболеваний. Принятый «Унифицированный клинический протокол ... «Реакция на тяжелый стресс.. Посттравматическое стрессовое расстройство» будет способствовать адекватному и своевременному оказанию медицинской помощи больным и инвалидам с проявлениями ПТСР.
Summary
CRITERIA OF LIFE ACTIVITY LIMITATIONS IN COMBATANTS WITH POSTTRAUMATIC STRESS DISORDERS Naumenko L.Yu., Spirina I. D., Borisova I. S., Kuzmenko V. I., Titov G. I., Berezovsky V. M. Key words: medical and social examination, criteria of life activity, ATO combatants.
Currently, the issues of medical and social examination, psychological and occupational rehabilitation in PTSD have not been sufficiently developed yet. There are psychological peculiarities, and, primarily, personal factors which determine the degree of life activity limitations in this disease, which require more detailed studies. There is a need to improve the criteria to assess the limitations of life activity of ATO combatants as well as the main criteria for evaluating the degree of their disability. This research was aimed at investigating and classifying scientific, medical and social approaches to identify criteria of life actvity in ATO combatants with post-traumatic disorders in order to provide accurate assessment of their disability. This research was based on to the analysis of the expert's reports of Medical and Social Expert Commission (form 088), and objective findings and additional research methods (case histories analysis). The study was conducted at the municipal institution "Regional Clinical Centre of Medical and Social Expert Commission", Dnepr (chief doctor, candidate of medicine Concur V. M.). Post traumatic stress disorder (PTSD) is uncomfortable delayed reaction to traumatic stress that can cause a number of mental and behavioural disorders. PTSD develops in persons who have experienced the acute or prolonged stress, which goes beyond ordinary human experience and can cause distress. The article describes the key criteria for evaluating the disability for patients with PTSD, and suggests the systematic approaches to their rehabilitation. According to the analysis of findings obtained PTSD patients, former ATO combatants experience difficulties to control their behaviour, to work effectively and to communicate. At present, increase in the number of ATO participants is turning into the problem of great medical and social importance and requires accurate diagnosis of PTSD and associated conditions. The patient-centred program of
rehabilitation for patients with PTSD involves four equal in their importance areas: medical, social, psychological and vocational rehabilitation. Because of the situation in the East of Ukraine, PTSD has a tendency to increase in the structure of psychological disorders, injuries and wounds among the ATO participants. The adoption and implementation of general clinical protocols and other regulatory documents can contribute to adequate and timely medical care to patients with the PTSD manifestations.
УДК 616.12 - 007.61:615.22 Овчаренко Л.К., Циганенко 1.В.
ВПЛИВ КОНКОРУ В КОМПЛЕКС1 З ВЕРОШП1РОНОМ НА Г1ПЕРТРОФ1Ю М1ОКАРДА ПРИ Л1КУВАНН1 СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
ВДНЗУ «Украёнська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
У статт/ наводяться дан щодо застосування препарату конкор з групи бета-адреноблокатор'т як самостшно, так i у комплекс з калшзбер'гаючими д'уретиками при уже наявнiй та п'дтвердженш гiпертрофi'У мокарда за допомогою ехокард 'юскопи у пацieнтiв з пол1'морб1'дними станами, що вклю-чають артерiальну гiпертензiю та '¡шем'чну хворобу серця з серцевою недостатнютю з метою припинення ТТ подальшого розвитку та часткового регресу зм/'н у серцевому м'яз'1. Проведене дос-лiдження дало змогу з'ясувати, що тривалий прийом селективних бета1-адреноблокатор'!в, а саме конкору, при правильному п'дбор'! дози зумовлюе регрес гiпертрофií м'юкарда, а Ух використання у комплекс з калшзбер'гаючими д'уретиками потен^юе необх'дн'! терапевтичнi ефекти. Ключов1 слова: ппертроф1я мюкарда, конкор, верошглрон.
Дана робота е фрагментом НДР «Роль запалення в патогенезi коронарних i некоронарних захворювань серця та розробка методiв патогенетичноТтерапп», № державноТреестрацп 0107и004808.
Вступ
Серцево-судинн захворювання е одыею з ос-новних проблем сучасно^ медицини. Мтьйони нових хворих рееструеться щороку, а половину вах смертей пов'язують з тю чи шшою формою ураження оргаыв кровооб^ [1,2].
Майже ва па^енти мають дектька захворювань, що ускладнюе ^Унт переб^ та п^р оптимального лкування. У па^етчв з артерiальною гiпертензiею мае мюце концентрична гiпертрофiя, яка виникае при перевантаженн лiвого шлуночка тиском i характеризуемся рiвномiрним потов-щенням стшки з можливим зменшенням його по-рожнини [3].
Бета1-адреноблокатори - група препара^в, якi зменшують вплив катехолам^в на мембранну аденiлатциклазу кардюмюцтчв зi зменшенням утворення циклiчного аденозинмонофосфату [4].
Мета дослщження
Вивчити вплив бета-адреноблокаторiв (на прикладi конкору) самостшно i у поеднаннi з ка-лiйзберiгаючими дiуретиками (на прикладi ве-рошпiрону) на процеси гiпертрофiï мюкарда для оптимiзацiï лiкування пацiентiв з полiморбiдними станами, якi включають артерiальну гiпертензiю та iшемiчну хворобу з серцевою недостатнютю.
Матерiали та методи дослщження
Було обстежено 40 хворих (20 чоловiкiв i 20 жшок), якi мають одночасно артерiальну ппер-тензiю ii ст, 2 ст., ризик помiрний та iшемiчну хворобу з серцевою недостатнютю вком вщ 50 до 60 рокiв на базi кардiологiчного диспансеру. Дiагноз та стушнь тяжкостi встановленi вщповщ-
но до затверджених критерпв. При проведены дослщження використовували таю препарати:
- конкор - бета1-адреноблокатор, дшча ре-човина - бiсопрололу фумарат. Допомiжнi речо-вини: крохмаль кукурудзяний, кальцш гщрофо-сфат безводний, кремнiю дюксид колоёдний без-водний, кросповiдон, целюлоза мiкрокристалiч-на, магнiю стеарат. Склад плiвковоё оболонки: титану дiоксид (Е171), гiпромелоза 2910/15, ди-метикон 100, макрогол 400, залiза оксид жовтий (Е172);
- верпошпiрон - калiйзберiгаючий дiуретин, дiюча речовина - стронолактон. Допомiжнi ре-човини: натрiю лаурилсульфат, магнш стеарат, крохмаль кукурудзяний, лактози моногщрат, титану дiоксид, желатин, барвник Е104.
Сформовано двi групи по 20 чоловк. У пер-шiй приймали лише конкор по 10 мг 1 раз на до-бу, у другш - конкор по 10 мг 1 раз на добу з ве-рошшроном по 50 мг 1 раз на добу. Вам патентам було проведено загальнокл^чы лаборато-рн та iнструментальнi обстеження, ехокардюс-копiю, добовий монiторинг артерiального тиску та холтерiвський монiторинг електрокардюгра-ми. Через 6 мюя^в всi дослщження було повторено. Тх проводили за умови вщсутносп у патента загострення основних чи супутых хронiчних захворювань, гострих iнтеркурентних шфекцш та тяжкоё супутньоё патологи, яка могла б вплинути на результати дослщження. Пщ час проведення ехокардюскопи за нормальн показники прийма-лися значення товщини мюкарда лiвого шлуночка в межах 9 - 11 мм.
Обстеження та лкування хворих проводило-ся згщно стандарт Украёни.
